Афанасьєв Геннадій Сергійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Геннадій Сергійович Афанасьєв (8 листопада 1990, Сімферополь, УРСР — 18 грудня 2022[1], Білогорівка, Луганська область, Україна) — активіст громадянського спротиву російській окупації Криму, політв'язень. Один із обвинувачених у справі так званих «терористів групи Сенцова». Був заарештований до того, як співробітники ФСБ взяли під варту Олега Сенцова і Олександра Кольченка. Затримання відбулося 9 травня 2014 року на одній з вулиць Сімферополя[2].

Життєпис

Закінчив Таврійський національний університет за спеціальністю «право» і працював фотографом. До анексії Криму Росією в 2014 громадською діяльністю не займався, але під час військового вторгнення Росії на півострів став брати участь в акціях протесту й ходити на збори, на яких планувалися дії громадськості проти окупації. Перед «референдумом» у Криму брав участь у записі відеороликів на підтримку проукраїнських рухів. Особисто читав вірш Василя Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?»

З кінця серпня 2016 року Афанасьєв був спецпредставником Міністерства закордонних справ України, працював у спеціальній громадській платформі, котра сприяє визволенню українців з незаконного ув'язнення в Росії[3].

Переслідування і арешт

9 травня 2014 року, під час святкування Дня перемоги, Афанасьєв був затриманий у Сімферополі[4]. Геннадія Афанасьєва схопили на вулиці, побили, посадили до авто із мішком на голові, довго возили містом. Потім привезли до будівлі ФСБ.

Наприкінці травня 2014 року на сайті ФСБ Росії з'явилася інформація про те, що Геннадій Афанасьєв разом з Олегом Сенцовим, Олександром Кольченком та Олексієм Чірнієм був членом диверсійно-терористичної групи «Правого сектора» й готував низку терактів на території Криму. Одразу після появи цієї публікації російські федеральні канали показали сюжети новин, у яких Афанасьєв зізнається в тому, що він готував терористичні акти, і називає Сенцова лідером угруповання[2].

24 грудня 2014 року на закритому засіданні Московським міським судом визнаний винним у тероризмі й засуджений до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму. За версією слідства Генадій Афанасьєв входив у кримську групу Сенцова, створену в квітні 2014 року за вказівкою «Правого сектора». Геннадій, за версією слідчих, був причетний до підпалу 14 квітня 2014 року будівлі «Російської громади Крима» та, 18 квітня, — місцевого відділення «Єдиної Росії». Його також звинувачують у підготовці підриву пам'ятника Леніну на Вокзальній площі Сімферополя й меморіалу Вічного вогню[5].

Свідок обвинувачення

31 липня 2015 року, виступаючи на суді у справі Олега Сенцова й Олександра Кольченка як свідок обвинувачення, Афанасьєв заявив, що відмовляється від даних раніше свідчень, оскільки вони були надані під тиском. Підсудні зустріли ці слова оплесками.[6]

За даними адвоката, Афанасьєва били боксерськими рукавичками, надягали протигаз, затискаючи повітря, упорскували всередину протигаза газ, який викликав блювання, катували електричним струмом, у тому числі прикріплювали дроти до статевих органів, погрожували зґвалтувати паяльником, позбавляли сну протягом десяти днів. Це змусило його підписати потрібні слідству свідчення.[7]

5 серпня 2014 року співробітники федеральної служби безпеки відвідали Афанасьєва та запитали, хто сказав йому відкликати свідчення. Після відмови відповідати, Генадія Афанасьєва вдарили по гомілці. Протягом двох днів, 8 та 9 серпня, ані його родина, ані його адвокат не могли зв'язатися з ним і побоювалися щодо його безпеки. Нарешті 13-го серпня його адвокату вдалося побачитися з ним, і він помітив, що у Геннадія були синці[8].

12 серпня медики СІЗО-1 м. Ростова-на-Дону зафіксували в Геннадія Афанасьєва наявність гематоми й направили документи в Слідчий Комітет.[9]

19 серпня 2015 року правозахисний центр «Меморіал» визнав Геннадія Афанасьєва політв'язнем.[10]

4 вересня 2015 року Геннадія Афанасьєва етапували в Республіку Комі, у «ВК-25» міста Сиктивкара[11].

9 лютого 2016 року Геннадій Афанасьєв прибув у ЄПКТ ФКУ (єдине приміщення камерного типу Федеральної казенної установи) «ВК-31» ФСВП РФ по Республіці Комі[12].

Екстрадиція

У березні 2016 року Україна звернулася до Росії з проханням про екстрадицію чотирьох засуджених українців, у тому числі Геннадія Афанасьєва[13].

14 червня 2016 року Афанасьєв і засуджений Юрій Солошенко були вислані в Україну, їх обміняли на фігурантів справи про сепаратизм, українських громадян, Олену Гліщінську й Віталія Діденка.

Геннадій Афанасьєв подав у Європейський суд із прав людини позов на російське правосуддя за катування, яких він зазнав у в'язницях Російської Федерації[14][15]. 16 червня 2016 року Європейський суд із прав людини прийняв позов Генадія Афанасьєва[16].

Подальше життя

З липня 2016 до жовтня 2018 року співпрацював із Крим.Реалії — кримським проєктом української служби Радіо Свобода. Опублікував 80 колонок спогадів про арешт та ув'язнення[17]. На основі цих публікацій у 2018 році видав книгу «Піднятися після падіння»[18].

З першого дня російського вторгнення в Україну 2022 року служив у лавах Збройних сил України, захищав Київ[19].

Воював у складі 130 батальйону ТРО 241 бригади і загинув 18 грудня 2022 року на Луганщині під Білогорівкою[20]. Прощання і відспівування відбулось на території Михайлівського Золотоверхого Собору 30 грудня.[21]

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ст. (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[22]

Див. також

Виступи та інтерв'ю після звільнення

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ https://gazeta.ua/articles/life/_u-kiyevi-poproschalisya-z-gennadiyem-afanasyevim-pershi-foto-ta-video/1126933

  2. ↑ 2,0 2,1 http://noborders.org.ua/sfery-dijalnosti/rizne/komitet-solidarnosti-fihurant-spravy-sentsova-hennadij-afanasjev-otrymav-pomyakshenyj-vyrok-za-zmovu-zi-slidstvom/

  3. ↑ http://zik.ua/news/2016/09/25/afanasiev_rosiya_nasmishyla_uchasnykiv_konferentsii_obsye_893422

  4. ↑ http://www.ukrinform.ua/rubric-society/2034291-naresti-mi-na-teritorii-ukraini-persi-slova-solosenka-j-afanaseva-v-litaku.html

  5. ↑ http://ukr.lb.ua/news/2014/12/25/290502_z_figurantiv_spravi_sentsova.html

  6. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2015/07/31/7076304/

  7. ↑ http://zona.media/news/afanasev-o-pytkakh/

  8. ↑ http://www.unian.ua/society/1111455-spivrobitnik-fsb-vdariv-svidka-po-spravi-sentsova-kolchenko-gennadiya-afanaseva-advokat.html

  9. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2015/08/14/7077791/

  10. ↑ http://memohrc.org/news/memorial-schitaet-gennadiya-afanaseva-politzaklyuchennym

  11. ↑ Засудженого у справі «кримських терористів» Геннадія Афанасьєва етапували в Комі
  12. ↑ http://tsn.ua/politika/v-ukrayinskogo-politv-yaznya-afanasyeva-rosiyski-tyuremniki-zabrali-produkti-y-dokumenti-598192.html

  13. ↑ https://meduza.io/news/2016/06/14/afanasieva-i-soloshenko-obmenyali-na-figurantov-dela-o-separatizme-v-odesse

  14. ↑ https://humanrights.org.ua/material/gennadij_afanasev_podast_pozov_do_jevrosudu_za_perezhiti_v_rosiji_katuvannja

  15. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/8/7114182/

  16. ↑ Ernest Mezak на facebook
  17. ↑ https://ru.krymr.com/author/геннадий-афанасьев/kgqvqi

  18. ↑ https://ua.krymr.com/a/mykola-semena-pochavsia-tretii-val-areshtantskoi-literatury/30550938.html

  19. ↑ https://ua.krymr.com/a/krymchany-na-viyni-hennadiy-afanasiev/31739972.html

  20. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2022/12/21/7381746/

  21. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-afanasiev-proshchannia/32200409.html

  22. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/62023-45537

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Афанасьєв_Геннадій_Сергійович&oldid=10090