Бондарчук Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Поточна версія на 13:10, 15 жовтня 2023

Бондарчук Сергій Михайлович (Шаблон:Дн, с. Губин, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:Дс, Київ, Україна) — громадсько-політичний діяч, активний учасник Євромайдану, голова Старокостянтинівської міської організації ВО «Свобода», помічник-консультант народного депутата України Ігоря Сабія, вчитель фізики Старокостянтинівської гімназії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області. Герой України (2014, посмертно).

Життєпис

Народився в селі Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області. Мати — Бондарчук (Босюк) Євгенія Степанівна викладала українську мову та літературу в Ладигівській середній школі. Батько — Бондарчук Михайло Павлович працював ветеринарним лікарем у дослідному господарстві «Самчики» Хмельницької обласної сільськогосподарської дослідної станції.

Навчався в Ладигівській середній школі. Вищу освіту здобув у Кам'янець-Подільському педагогічному інституті, був студентом фізико-математичного факультету в 1978—1983 роках. Педагогічну діяльність розпочав у 1983 році в Поповецькій восьмирічній школі Старокостянтинівського району Хмельницької області на посаді вчителя фізики та математики.

У 1994—1996 роках працював у АТ «Україна» села Сахнівці Старокостянтинівського району.

З 1997 року викладав фізику у Старокостянтинівській гімназії Хмельницької області. Вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, переможець міського та учасник обласного етапів конкурсу «Вчитель року—2013» у номінації «Фізика»^[1], координатор Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня» у місті Старокостянтинові^[2].

Захоплювався історією України, багато читав, був досить ерудованою людиною. Член «Просвіти».

Сповідував і пропагував здоровий спосіб життя, активно займався спортом. У складі вчительської команди Старокостянтинівської гімназії щорічно брав участь у спортивних змаганнях із різних видів спорту, міській вчительській спартакіаді^[3]. Своїх учнів він також спонукав до занять спортом: любив грати із ними у теніс і волейбол, шахи. А ще – прагнув посіяти в їхніх душах зерна любові до рідного краю: спілкувався з ними про життя й історію України, про борців за незалежність держави, про героїв Крут.

Член виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області. Член ради сприяння розвитку освіти міста Старокостянтинова.

У 2005—2009 роках очолював міську організацію Конгресу Українських Націоналістів^[4].

З 19 червня 2009 року голова Старокостянтинівської міської організації ВО "Свобода"^[5]. Помічник-консультант народного депутата України Ігоря Сабія^[6], брав активну участь у різноманітних акціях, сам організовував акції, мітинги в Старокостянтинові.

Пов'язав своє життя з Українським Козацтвом. Курінний Українського Козацтва^[7]. Нагороджений посмертно Козацьким Хрестом «За козацьку мужність на Майдані» з правом носіння усім його нащадкам за поданням Старокостянтинівського районного козацтва, за рішенням нагородної комісії 4-го козацького редуту Майдану^[8].

Одружений на Тетяні Бондарчук, з якою прожив 33 роки, виховав сина Володимира.

Участь в Революції Гідності

Громадсько-політичний діяч. З перших днів Євромайдану пан Бондарчук брав активну участь в акціях протесту. Після побиття студентів 30 листопада 2013 року на Майдані у Києві, він організовував акції та мітинги у місті Старокостянтинові на підтримку Євромайдану, а також постійно їздив до Києва сам і організовував поїздки для участі у вічах та протестних акціях. У Києві провів усі вихідні, Різдвяні свята.

Востаннє Сергій Михайлович поїхав на Майдан вранці 19 лютого 2014 року. Він був у першій Хмельницькій сотні «Свободи», яка розмістилась в приміщенні КМДА. Зранку 20 лютого 2014 року, коли на вулиці Інститутській знову почала литись кров українських патріотів, на передову йшли лише добровольці. Кожен із них усвідомлював, що стріляють звідусіль професійні снайпери. Знали, що з походу повернуться не всі. У кожного був вибір: залишитись охороняти КМДА чи йти на передову, виносити поранених.

Не маючи зброї, бронежилетів, вони пішли проти добре озброєних силовиків. Пішов на передову і Сергій Бондарчук. Він загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській від кулі снайпера, коли виносив поранених.

Вшанування пам'яті

Ім'ям пана Бондарчука названо одну з вулиць у Старокостянтинові.^[9]
У Старокостянтинові 21 лютого 2014 року було проведено автопробіг для вшанування пам'яті Сергія^[10].
ВРУ прийняла постанову про присвоєння звання «Герой України» і рекомендувала Президенту Україну присвоїти звання «Герой України» загиблим учасникам акцій протесту, в тому числі Бондарчуку Сергію Михайловичу. За проголосували 346 зі 372 народних депутатів.
5 квітня 2014 року в Старокостянтинові було проведено відкриту першість ДЮСШ і міста з легкої атлетики на честь Бондарчука^[11].
Пану Бондарчуку посмертно присвоєнно звання «Почесний громадянин міста Старокостянтинова».^[12].
28 червня у Старокостянтинові відбувся парад вишиванок, присвячений пам'яті полеглих героїв та Сергієві Бондарчуку.^[13]
У пам'ять про Сергія Михайловича відкрито дві меморіальні дошки: на будівлі Старокостянтинівської гімназії, де працював пан Сергій, та на будинку, де він мешкав^[14].
Напередодні Дня вчителя на стіні Поповецької ЗОШ І-ІІ ст. було відкрито меморіяльну дошку Сергію Бондарчуку. З цієї школи розпочалася учительська діяльність Сергія Михайловича.^[15]
17 лютого 2015 року у місті Кам'янець-Подільський відкрито меморіяльну дошку на честь Сергія Бондарчука.

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[16]
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[17]

Галерея

Світлини з Сергієм Бондарчуком

BondarchukSM-EuroMaydan.jpg
Біля пам'ятника Степану Бандері - Бондарчук Сергій Михайлович.jpg
Місто Васильків 2004 Бондарчук Сергій Михайлович.jpg
Майдан у Старокостянтинові лютий 2014 Бондарчук Сергій Михайлович.jpg
Бондарчук Сергій Михайлович с сином Володимиром 1985.jpg
Бондарчук Сергій Михайлович разом з Олегом Тягнибоком.jpg
Бондарчук Сергій Михайлович з побратимами.jpg
BondarchukSM-VOSvoboda.jpg

Бондарчук біля намету ВО Свобода, Старокостянтинів
Photo2-BondarchukSM.jpg
Pohoron-BondarchukSM -1.jpg
Photo1-BondarchukSM.jpg

Примітки

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України

[1] ttp://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/035117/

[2] ttp://levenia.com.ua/news/4130/

[3] ttp://www.test.star-gym.km.ua/news.html

[4] ttp://cun.org.ua/2008/v-starokostyantinovi-vidbulasya-konferentsiya-na-chest-100-richchya-stepana-banderi/

[5] ttp://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/048007/

[test2-6] Пам'ятаємо! Не забудемо! , ВО «Свобода».

[7] ttp://pravoslawie.ucoz.ua/news/pokhoron_kozaka_ukrajinskogo_kozactva_sergija_bondarchuka/2014-02-23-753

[8] ttp://starkon.km.ua/kultura/index.php?option=com_content&view=article&id=239:2014-02-28-12-07-14&catid=18:2012-03-19-11-40-53&Itemid=31

[9] ttp://ukrainka.org.ua/node/2018

[10] ttp://starkon.km.ua/index.php/119-news/latest/2486-avtomaidan-v-starokostiantynovi

[11] ttp://www.khmelnytskyy.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/049355/

[12] ttp://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/051175/

[13] ttp://ye.ua/news/news_16863.html

[14] ttp://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/051261/

[15] ttp://www.strkrada.km.ua/index.php?newsid=856

[16] Шаблон:УПУ

[17] Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

@@ Рядок 107: / Рядок 107: @@
 == Життєпис ==
-Народився в селі Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області в сім'ї інтелігентів. Мати&nbsp;— Бондарчук (Босюк) Євгенія Степанівна викладала українську мову та літературу в Ладигівській середній школі. Батько&nbsp;— Бондарчук Михайло Павлович працював ветеринарним лікарем у дослідному господарстві «Самчики» Хмельницької обласної сільськогосподарської дослідної станції.
+Народився в селі Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області. Мати&nbsp;— Бондарчук (Босюк) Євгенія Степанівна викладала українську мову та літературу в Ладигівській середній школі. Батько&nbsp;— Бондарчук Михайло Павлович працював ветеринарним лікарем у дослідному господарстві «Самчики» Хмельницької обласної сільськогосподарської дослідної станції.
 Навчався в Ладигівській середній школі. Вищу освіту здобув у [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка |Кам'янець-Подільському педагогічному інституті]], був студентом фізико-математичного факультету в 1978—1983 роках. Педагогічну діяльність розпочав у 1983 році в Поповецькій восьмирічній школі Старокостянтинівського району [[Хмельницька область|Хмельницької області]] на посаді вчителя фізики та математики.
@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 З 1997 року викладав фізику у [[Старокостянтинівська гімназія|Старокостянтинівській гімназії]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, переможець міського та учасник обласного етапів конкурсу «Вчитель року—2013» у номінації «Фізика»<ref>{{cite web | url = http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/035117/ | title = Голова Старокостянтинівської "Свободи" Сергій Бондарчук переміг в конкурсі "Вчитель року" | accessdate = 14 березня 2014 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20141129063643/http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/035117/ | archivedate = 29 листопада 2014 | deadurl = yes }}</ref>, координатор Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня» у місті Старокостянтинові<ref>{{cite web | url = http://levenia.com.ua/news/4130/ | title = Бондарчук Сергій Михайлович,один з кращих координаторів ВФК «Левеня» | accessdate = 5 березня 2014 | archive-date = 7 березня 2014 | archive-url = https://web.archive.org/web/20140307105512/http://levenia.com.ua/news/4130/ }}</ref>.
-Працюючи на педагогічній ниві, Сергій Михайлович був вчителем вищої кваліфікаційної категорії, вчителем-методистом, переможцем міського та учасником обласного етапів конкурсу «Вчитель року—2013» у номінації «Фізика», координатором Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня» у місті Старокостянтинові. Він завжди сповна віддавав учням своє серце і душу, з задоволенням проводив зі своїми вихованцями весь свій вільний час, готуючи їх до предметних олімпіад, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої Академії наук України, організовуючи заняття фізичного гуртка, забезпечуючи участь гімназистів у Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня».
 Захоплювався історією України, багато читав, був досить ерудованою людиною. Член [[ Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка |«Просвіти»]].
@@ Рядок 136: / Рядок 134: @@
 Востаннє Сергій Михайлович поїхав на Майдан вранці 19 лютого 2014 року. Він був у першій Хмельницькій сотні «Свободи», яка розмістилась в приміщенні [[Київська міська державна адміністрація|КМДА]]. Зранку 20 лютого 2014 року, коли на вулиці Інститутській знову почала литись кров українських патріотів, на передову йшли лише добровольці. Кожен із них усвідомлював, що стріляють звідусіль професійні снайпери. Знали, що з походу повернуться не всі. У кожного був вибір: залишитись охороняти КМДА чи йти на передову, виносити поранених.
-Не маючи зброї, [[Бронежилет|бронежилетів]], вони пішли проти добре озброєних силовиків. Пішов на передову і Сергій Бондарчук. На Інститутській він разом зі всіма виносив з-під куль ворожих снайперів поранених побратимів. Але одна з цих куль влучила вже в нього самого.
+Не маючи зброї, [[Бронежилет|бронежилетів]], вони пішли проти добре озброєних силовиків. Пішов на передову і Сергій Бондарчук. Він загинув [[20 лютого]] [[2014]] року на вулиці [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутській]] від кулі снайпера, коли виносив поранених.
-Першу медичну допомогу чоловікові надавали в [[Жовтневий палац|Жовтневому палаці]]. Його стан був вкрай важкий. Лікарі заборонили рухатися, дали знеболюючі ліки, а він намагався встати та повернутися на передову, наполягав: «Я не можу лежати. Мені потрібно на передову. Я повинен винести поранених хлопців». Смертельно поранений, закривавлений, він думав про поранених побратимів, рвався до них на передову.
-Лікарі наказали нести його в хірургію. Як розповідав один із побратимів, що несли Сергія Бондарчука до готелю «Козацький», Олександр Клочко, поранений намагався самостійно тримати рукою бинти та ватні тампони, через які весь час просочувалась кров. Коли обличчя його посіріло від крововтрати, тримати бинти допомагав чоловікові Олександр.
-Медсестра, яка надавала допомогу в медпункті біля [[Козацький (готель)|готелю «Козацький»]], Тамара Плошніца згадувала: «Йому надавали допомогу прямо на ношах на підлозі. Він сказав, що поранення отримав десь біля Жовтневого палацу. Що це снайпери Януковича влаштували м’ясорубку. Він був поранений дуже серйозно, але тримався героїчно. Терпів страшенний біль без жодного зойку. В нього, очевидно, було серйозне поранення з ураженням якогось життєво важливого внутрішнього органу, бо він дуже швидко втратив свідомість і лікарям так і не вдалося нічого зробити. Хоча допомогу йому надавали дуже кваліфіковано».
-Побратими донесли Сергія Бондарчука до карети «<nowiki/>[[Швидка медична допомога|Швидкої допомоги]]<nowiki/>», яка чекала біля готелю «Козацький», де ще 30 хвилин боролись за його життя, але врятувати його не вдалося. Він помер від значної крововтрати. Рани виявилися смертельними, несумісними з життям. Снайпер не залишив йому шансу вижити…
-Загинув [[20 лютого]] [[2014]] року на вулиці [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутській]] від кулі снайпера, коли виносив поранених.
 == Вшанування пам'яті ==
@@ Рядок 161: / Рядок 149: @@
 === Нагороди ===
 * Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно)&nbsp;— ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>
-* Медаль «За жертовність і любов до України» ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive.is/20150706172714/http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html |date=6 липня 2015 }} // ТСН, 5 липня 2015</ref>
+* Медаль «За жертовність і любов до України» ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive.today/20150706172714/http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html |date=6 липня 2015 }} // ТСН, 5 липня 2015</ref>
 == Галерея ==

Бондарчук Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Поточна версія на 13:10, 15 жовтня 2023

Зміст

Життєпис

Участь в Революції Гідності

Вшанування пам'яті

Нагороди

Галерея

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Бондарчук Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Поточна версія на 13:10, 15 жовтня 2023

Життєпис

Участь в Революції Гідності

Вшанування пам'яті

Нагороди

Галерея

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук