Прищепюк Андрій Миколайович та Прохорський Василь Петрович: різниця між сторінками

Матеріал з Разом
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>Reader85
м (→‎Посилання: шаблон)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Військовик2
{{Особа
| ім'я               = Андрій Прищепюк
|ім'я                 = Василь Прохорський 
| оригінал імені     =  
|ім'я при народженні  = Василь Петрович Прохорський
| портрет            =Прищеп'юк Андрій Миколайович.jpg
| оригінал імені       =
| ім'я при народженні = Андрій Миколайович Прищепюк
| місце_проживання    = 
| дата народження    =12.10.1974
| інші_імена          =
| місце народження    = [[Івано-Франківськ]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]
| псевдонім            =
| дата смерті        = 9.8.2014
| прізвисько          =  
| місце смерті        = [[Міусинськ]], [[Україна]]
| зображення          = Prohorsky.jpg
| причина смерті      =
| розмір_зображення    = 250px
| прізвисько          = ''Батя'', ''Шершень''
| підпис_зображення    =
| країна              = {{UKR}}
| ім'я_при_народженні  =  
| вид збройних сил    =
| дата_народження      = 04.05.1980
| рід військ          =
| місце_народження    = [[Щуча Гребля]], [[Бахмацький район]], [[Чернігівська область]], [[Українська РСР]]
| роки служби        = 2014
| дата_смерті          = 18.02.2014
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Солдат}}
| місце_смерті        = Київ, [[Інститутська вулиця (Київ)|вулиця Інститутська]]
| формування          = {{ДУК|2}}
| причина_смерті      = вбитий пострілом з боку підрозділу «Беркут»
| командування        =
| поховання            = смт. [[Дмитрівка (смт)|Дмитрівка]], [[:Бахмацький район]], Чернігівська область
| битви               =[[Війна на сході України]]
| громадянство        = {{UKR}}
* [[Бої під Сніжним (2014)]]
| підданство          =
| нагороди           = {{ряд2|{{Орден «За мужність» III ступеня}} }}
| національність      = українець
| університет        =
| Alma_mater          =
| signature          =
| відомий_(відома)    = оборонець Майдану
| інше                =
| рід_діяльності      = електрик
| титул                =
| посада              =
| військове звання     =
| конфесія    = православний
| батько              = Петро Прохорський
| матір                =
| рід                  =
| родичі               =
| дружина              =
| діти                =
| підпис              =
| нагороди             = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Золота Зірка (Україна)}} {{Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)}}
{{!)}}
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки            =
}}
}}
'''Андрі́й Микола́йович Прищепю́к (Прищеп'юк)''' (''псевдо'': '''«Батя», «Шершень»'''; {{н}} {{ДН|12|10|1974}} — {{с}} {{ДС|9|8|2014}}) — український [[військовик]], командир розвід групи 5-го окремого батальйону [[Добровольчий український корпус|Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»]].


== Життєпис ==
'''Василь Петрович Прохорський''' ({{н}} [[4 травня]] [[1980]], [[Щуча Гребля]], [[Чернігівська область]], [[УРСР]]&nbsp;— {{†}} [[18 лютого]] [[2014]], [[Київ]], [[Україна]])&nbsp;— активіст [[Євромайдан]]у, [[волонтер]] [[Медична сотня|Медичної служби]]. Загинув під час штурму [[Євромайдан]]у спецпідрозділами [[Беркут (спецпідрозділ)|«Беркут»]]. [[Електрик]] торговельного обладнання.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://m.gorod.cn.ua/news_52727.html |title=Електрик Василь Прохорський: «Рабів до раю не пускають…» |accessdate=3 березня 2014 |archive-date=29 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141129151920/http://m.gorod.cn.ua/news_52727.html }}</ref> [[Герой України]].
Народився 1974 року в місті Івано-Франківськ. Закінчив івано-франківську ЗОШ №&nbsp;22. Офіцер, десантник. Останні роки жив та працював у Києві.


Активіст Самооборони Майдану. Вступив до лав «Правого сектора», псевдо «Батя», «Шершень». Командир розвідгрупи корпусного підпорядкування.
==Життєпис==
Народився у козацькій родині Прохорських&nbsp;— вихідців з Прохорівської сотні [[Ніжинський полк|Ніжинського полку]]. Закінчив [[Дмитрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (Бахмацький район)|Дмитрівську середню школу]]. Працював певний час в органах [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]], після звільнення&nbsp;— в охоронній фірмі у Києві. Займався спортом, вів сторінку у соціальних мережах із гаслом «Рабів до раю не пускають».


Загинув у бою в районі Міусинська (за іншими джерелами поблизу кургану Савур-Могила) в прикордонній зоні. Розвідгрупа потрапила у засідку.
=== Участь у Євромайдані ===
За свідченням друзів та колишніх однокласників, активно брав участь у акціях Євромайдану з початку грудня 2013 року. Перевагу надавав волонтерській роботі у медичній службі, з якою зустрів штурм [[Беркут (спецпідрозділ)|спецпідрозділів «Беркут»]] [[18 лютого]] [[2014]] року. Завантажуючи поранених у карети швидкої допомоги, отримав кульове поранення у потилицю, від чого помер на місці. Це сталося в районі [[Львівська барикада (Євромайдан)|Львівської барикади]] на [[Інститутська вулиця (Київ)|вулиці Інститутській]], ближче до 18.00.


Був тимчасово похований у смт шахти Новопавлівська (околиця м. Красний Луч) разом з десантником 95-ї окремої аеромобільної бригади [[Галянт Віталій Ігорович|Віталієм Галянтом]]. Тіло воїна було ідентифіковане 26 грудня 2014-го серед похованих у Запоріжжі невідомих героїв АТО. 31 січня 2015 року після прощання в Українському домі героя перепоховали у Києві.
Мати загиблого Світлана Діденко свідчить:


Залишились дружина Інна та двоє дочок&nbsp;— Ольга й Дарина<ref>[http://pravda.if.ua/news-87005.html Відкрито меморіальну дошку]</ref>.
{{text|У січні, коли «Беркут» почав наступати, Василь вирішив бути на барикадах постійно. Але мамі Світлані Діденко вдалося відмовити сина.
— Він був віруючою людиною, — говорить Світлана Миколаївна. Наступного дня після похорону її забрали до лікарні. Зовсім погано із серцем. — Останнім часом, вітаючись, говорив: «Слава Україні!». Ще й мене навчив, як правильно відповідати: «Героям слава!»}}<ref name=":0"/>


== Нагороди та вшанування ==
Після тривалих розшуків зниклого безвісти Прохорського, його тіло знайшли у морзі Центру судово-медичної експертизи МОЗ України (на вулиці Оранжерейній) 22 лютого.
* Орден [[орден «За мужність»|«За мужність»]] III ступеню (посмертно)&nbsp;— нагороджено Указом Президента України №&nbsp;373/2017 від 17 листопада 2017 року, ''за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України<ref>{{УПУ|373/2017|17 листопада 2017|Про відзначення державними нагородами України|link=http://www.president.gov.ua/documents/3732017-23054}}</ref>.
 
* [[Відзнака]] [[Добровольчий український корпус|ДУК «Правий сектор»]] «[[Бойовий Хрест Корпусу]]» (посмертно, № відзн. 002. Наказ №&nbsp;80/17 від 16 грудня 2017 року).
Із ФБ: {{text|«18.02.14 после работы в 17 час. поехал на Майдан. В 19 час. уже на связь не выходил. Ночевать не пришел. На работу утром не вышел. Друзьями найдены около Михайловского собора его куртка и телефон. Сегодня ходили на опознание – выбиты зубы, весь синий...»}}<ref>{{Cite web |url=http://zik.ua/ua/news/2014/02/22/zagybli_geroi_maydanu_463774 |title=Загиблі Герої Євромайдану. Телеканал ZIK |accessdate=3 березня 2014 |archive-date=3 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140303022256/http://zik.ua/ua/news/2014/02/22/zagybli_geroi_maydanu_463774 }}</ref>
* В Івано-франківській ЗОШ №&nbsp;22 відкрито меморіальну дошку випускнику Андрію Прищепюку.<ref>[https://galka.if.ua/u-frankivsku-vidkrili-pam-yatnu-doshku-geroyu-ukrayini-andriyu-prishhepyuku-yakiy-zaginuv-u-zoni-ato-foto/ У Франківську відкрили пам'ятну дошку Герою України Андрію Прищепюку, який загинув у зоні АТО]</ref>
 
* його портрет розмішений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 18.
Без годувальника залишилися стара мати та бабуся, молодший брат.
* 25 червня 2019 року відкрито та освячено меморіальну дошку біля будинку по проспекту Лісовому, 12, де жив Прищепюк Андрій.
 
* вшановується 9 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави<ref>[https://www.mil.gov.ua/special/news.html?article=63817 Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників]</ref>.
== Вшанування ==
[[Файл:Відкриття памятного знаку (2).jpg|thumb|right|200px|21 вересня, відкриття пам'ятника В. Прохорському у Дмитрівці]]
Поховано [[23 лютого]] у [[Дмитрівка (смт)|смт. Дмитрівка]] на Алеї Слави. Репортаж про похорон активіста Майдану, одного з героїв «Небесної Сотні», показав [[5 канал|5-ий загальнонаціональний телеканал]]. 26 вересня у Дмитрівці встановлений пам'ятник на честь Прохорського, елеметном якого стала символічна майданна шина. Портрет Василя Прохорського у терновому вінці розташований у фоє [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]&nbsp;— поруч з іншими фотопортретами загиблих учасників [[Євромайдан]]у.
[[Файл:Відкриття памятного знаку (3).jpg|thumb|left|200px|21 вересня, відкриття пам'ятника В. Прохорському у Дмитрівці]]
18-та сесія (позачергова) Чернігівської обласної ради, яка відбулася 4 березня 2014, прийняла рішення: «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ Мовчану Андрію Сергійовичу, посмертно» та «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ '''Прохорському Василю Петровичу''', посмертно».<ref>{{Cite web |url=http://bhrr.gov.ua/news/item/896-vidbulosya-trete-zasidannya-18-pozachergovoyi-sesiyi-chernigivsko |title=Позачергова сесія Чернігівської обласної ради клопоталася про присвоєння звання «Герой України» Андрію Мовчану та Василю Прохорському |accessdate=8 березня 2014 |archive-date=29 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141129202214/http://bhrr.gov.ua/news/item/896-vidbulosya-trete-zasidannya-18-pozachergovoyi-sesiyi-chernigivsko }}</ref>
 
Підтримуючи ці рішення голова обласної ради, зазначив: «це молоді хлопці, які віддали своє життя за демократичний і європейський вибір нашої держави. Вони заслуговують на всенародну вдячність і вшанування». Пам'ять загиблих земляків-майданівців присутні вшанувати хвилиною мовчання.
 
У [[Чернігів|Чернігові]], розпорядженням міського голови від лютого 2016 року, [[Вулиця Василя Прохорського (Чернігів)|вулицю Ленінградську]] перейменовано на честь ''Героя України Василя Прохорського''<ref>{{Cite web |url=http://www.chernigiv-rada.gov.ua/document/rozporyadzshenya-mer/7960 |title=Архівована копія |accessdate=15 лютого 2016 |archive-date=20 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160220003053/http://www.chernigiv-rada.gov.ua/document/rozporyadzshenya-mer/7960 }}</ref>.
 
=== Нагороди ===
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно)&nbsp;— ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>
* Медаль «За жертовність і любов до України» ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive.is/20150706172714/http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html |date=6 липня 2015 }} // ТСН, 5 липня 2015</ref>
 
== Застереження ==
Василь Прохорський&nbsp;— один із трьох загиблих учасників Євромайдану з [[Чернігівська область|Чернігівської області]].
 
У багатьох джерелах помилково вказано місце народження загиблого&nbsp;— Чернівецька область, також існують різночитання дати загибелі&nbsp;— 18 чи 20-те лютого.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела ==
== Посилання ==
* [http://memorybook.org.ua/19/prishepuk.htm Прищепюк Андрій Миколайович («Шершень»)] // ''[[Книга пам'яті полеглих за Україну]]''
* [https://web.archive.org/web/20150812023450/http://euromaidansos.org/uk/node/73 Списки загиблих учасників Євромайдану. Євромайдан SOS]
* [http://pravda.if.ua/news-87005.html Відкрито меморіальну дошку]
* [https://web.archive.org/web/20141006084923/http://www.chernihiv.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/054024/ На Бахмаччині відкрили пам'ятник герою Небесної Сотні Василю Прохорському]
* [https://ato.kyivcity.gov.ua/content/pryshchepyuk-andriy-mykolayovych.html КМДА]
* [http://poradnik.org.ua/category/9-news/2983-2014-09-24-19-17-17 ''Борис Бобришев''. Ти крок ступив у небесний рай. Репортаж про відкриття монумента Василю Прохорському.&nbsp;— Газета «Порадник».&nbsp;— 26 вересня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006073015/http://poradnik.org.ua/category/9-news/2983-2014-09-24-19-17-17 |date=6 жовтня 2014 }}
* [http://www.geroi.if.ua/content&content_id=116 Андрій Прищепюк]
 
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{Список загиблих учасників Євромайдану}}
{{Герої України}}


[[Категорія:Уродженці Івано-Франківська]]
{{DEFAULTSORT:Прохорський Василь Петрович}}
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Померли в Краснолуцькій міськраді]]
[[Категорія:Уродженці Бахмацького району]]
[[Категорія:Поховані в Києві]]
[[Категорія:Поховані в Бахмацькому районі]]
[[Категорія:Нагороджені відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу»]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Персоналії:Дмитрівка (смт)]]

Версія за 20:43, 18 вересня 2022


Василь Петрович Прохорський (Шаблон:Н 4 травня 1980, Щуча Гребля, Чернігівська область, УРСР — Шаблон:† 18 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану, волонтер Медичної служби. Загинув під час штурму Євромайдану спецпідрозділами «Беркут». Електрик торговельного обладнання.[1] Герой України.

Життєпис

Народився у козацькій родині Прохорських — вихідців з Прохорівської сотні Ніжинського полку. Закінчив Дмитрівську середню школу. Працював певний час в органах МВС України, після звільнення — в охоронній фірмі у Києві. Займався спортом, вів сторінку у соціальних мережах із гаслом «Рабів до раю не пускають».

Участь у Євромайдані

За свідченням друзів та колишніх однокласників, активно брав участь у акціях Євромайдану з початку грудня 2013 року. Перевагу надавав волонтерській роботі у медичній службі, з якою зустрів штурм спецпідрозділів «Беркут» 18 лютого 2014 року. Завантажуючи поранених у карети швидкої допомоги, отримав кульове поранення у потилицю, від чого помер на місці. Це сталося в районі Львівської барикади на вулиці Інститутській, ближче до 18.00.

Мати загиблого Світлана Діденко свідчить:

[1]

Після тривалих розшуків зниклого безвісти Прохорського, його тіло знайшли у морзі Центру судово-медичної експертизи МОЗ України (на вулиці Оранжерейній) 22 лютого.

Із ФБ: [2]

Без годувальника залишилися стара мати та бабуся, молодший брат.

Вшанування

Файл:Відкриття памятного знаку (2).jpg
21 вересня, відкриття пам'ятника В. Прохорському у Дмитрівці

Поховано 23 лютого у смт. Дмитрівка на Алеї Слави. Репортаж про похорон активіста Майдану, одного з героїв «Небесної Сотні», показав 5-ий загальнонаціональний телеканал. 26 вересня у Дмитрівці встановлений пам'ятник на честь Прохорського, елеметном якого стала символічна майданна шина. Портрет Василя Прохорського у терновому вінці розташований у фоє Верховної Ради України — поруч з іншими фотопортретами загиблих учасників Євромайдану.

Файл:Відкриття памятного знаку (3).jpg
21 вересня, відкриття пам'ятника В. Прохорському у Дмитрівці

18-та сесія (позачергова) Чернігівської обласної ради, яка відбулася 4 березня 2014, прийняла рішення: «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ Мовчану Андрію Сергійовичу, посмертно» та «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ Прохорському Василю Петровичу, посмертно».[3]

Підтримуючи ці рішення голова обласної ради, зазначив: «це молоді хлопці, які віддали своє життя за демократичний і європейський вибір нашої держави. Вони заслуговують на всенародну вдячність і вшанування». Пам'ять загиблих земляків-майданівців присутні вшанувати хвилиною мовчання.

У Чернігові, розпорядженням міського голови від лютого 2016 року, вулицю Ленінградську перейменовано на честь Героя України Василя Прохорського[4].

Нагороди

Застереження

Василь Прохорський — один із трьох загиблих учасників Євромайдану з Чернігівської області.

У багатьох джерелах помилково вказано місце народження загиблого — Чернівецька область, також існують різночитання дати загибелі — 18 чи 20-те лютого.

Примітки

Посилання

Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України

  1. ↑ 1,0 1,1 http://m.gorod.cn.ua/news_52727.html

  2. ↑ http://zik.ua/ua/news/2014/02/22/zagybli_geroi_maydanu_463774

  3. ↑ http://bhrr.gov.ua/news/item/896-vidbulosya-trete-zasidannya-18-pozachergovoyi-sesiyi-chernigivsko

  4. ↑ http://www.chernigiv-rada.gov.ua/document/rozporyadzshenya-mer/7960

  5. ↑ Шаблон:УПУ
  6. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Прищепюк_Андрій_Миколайович&oldid=2584