Бєлошицький Ігор Анатолійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:18, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлошицький Ігор Анатолійович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

І́гор Анато́лійович Бєлоши́цький (Шаблон:Н 18 вересня 1988, Київ — Шаблон:С 12 грудня 2014, Павлопіль) — молодший сержант, Міністерство внутрішніх справ України, вояк полку «Азов», учасник російсько-української війни. Наказом міністра внутрішніх справ Ігорю Бєлошицькому посмертно присвоїли звання лейтенант[1]. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життєпис

Бєлошицький Ігор народився 8 вересня 1988 року в Києві.

З вересня 2014-го на військовій службі, міліціонер, окремий загін спеціального призначення «Азов».

12 грудня 2014-го в околицях Маріуполя поблизу села Павлопіль група дозору полку «Азов» та розвідники Збройних сил України виявила та знешкодила снайперську пару терористів і ДРГ, що влаштувала засідку. Автомобіль, у якому рухався Бєлошицький, підірвався на встановленому терористами фугасі. Тоді ж загинув Ігор Сливка-«Тихий»[2].

Вдома лишилася мама. Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі Києва.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • 18 жовтня 2018 року на фасаді гімназії № 32 м. Києва, де навчався Ігор, йому була відкрита меморіальна дошка[4].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 12 грудня[5][6].

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub