Возний Юрій Віталійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Возний Юрій Віталійович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Ю́рій Віта́лійович Во́зний ( , м. Житомир, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Іллінівка, Костянтинівський район, Донецька область, Україна) — український контррозвідник, полковник Служби безпеки України, співробітник Департаменту контррозвідки, начальник відділу. Учасник антитерористичної операції на Сході України. Загинув під час російсько-української війни внаслідок терористичного акту.

Життєпис

Народився 1976 року в місті Житомир. З 1983 по 1991 рік навчався у житомирській середній школі № 16. З юних років захоплювався в'єтнамським бойовим мистецтвом, цікавився військовою справою. Закінчив Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки, спеціальність «Автомобілі та автомобільне господарство»[1]. Мешкав у Житомирі.

З липня 1999 року розпочав військову службу в Службі безпеки України, на посаді оперуповноваженого Бердичівського міського відділу Житомирського управління СБУ. Незабаром був переведений до Департаменту захисту національної державності. У 2003 році перейшов до Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, де працював у відділі боротьби з наркобізнесом. На рахунку Юрія Возного та його підрозділу: викриття злочинної організації, що використовувала схему відмивання наркогрошей через поповнення мобільних рахунків, — усі члени організації були затримані; припинення діяльності нарколабораторії з виготовлення метадону, яку прикривали правоохоронці та особи, наближені до органів державної влади; перекриття каналів контрабанди наркотиків через державний кордон; затримання учасників угруповань з розповсюдження наркотичних засобів, виявлення плантацій канабісу та інші спецоперації. У цьому ж відділі разом із Возним служив Володимир Шкіра.

З початком російської збройної агресії у складі спеціального оперативного підрозділу виконував завдання із захисту територіальної цілісності України, боротьби з російською агентурою на Донбасі.

У 2017 році очолив відділ Департаменту контррозвідки СБУ.

Загинув 27 червня 2017 року під час виконання службових обов'язків в результаті вибуху автомобіля у с. Іллінівка на Донеччині. Підрив автомобіля кваліфіковано як терористичний акт, що пов'язаний з професійною діяльністю загиблого.

З Юрієм Возним прощались 30 червня в Києві, у Будинку культури СБУ. Провести контррозвідника в останню путь прийшли Президент України Петро Порошенко, секретар РНБО України Олександр Турчинов, голова Служби безпеки Василь Грицак, бойові побратими з різних управлінь СБУ та інших правоохоронних органів[2][3]. По тому було прощання в Будинку офіцерів у Житомирі, того ж дня офіцера поховали на Смолянському військовому кладовищі[4].

30 червня в місті Житомирі було оголошено день жалоби.

У загиблого 41-річного офіцера залишилися батьки, сестра, дружина Діана та троє дітей: дві доньки 2004 і 2010 року народження та син, який народився 15 травня 2017 року[5].

Теракт

Близько 19:00 27 червня 2017 року по вул. Садовій у с. Іллінівка Костянтинівського району невстановленою особою приведено у дію вибуховий пристрій, в результаті детонації якого знищено автомобіль марки Opel Vectra, в якому перебували військовослужбовці Служби безпеки України, а також місцевий житель. В результаті вибуху загинув співробітник Департаменту контррозвідки, полковник Юрій Возний, двоє співробітників СБУ, старший лейтенант Дмитро Піддячний і лейтенант Андрій Михайленко[6], та цивільна особа зазнали тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості. Наведені обставини кваліфіковано як терористичний акт, що призвів до загибелі людини та заподіяння інших тяжких наслідків за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України[7][8].

Вибух легкового автомобіля стався поблизу ставка, на стоянці. Постраждалих на кареті швидкої медичної допомоги доставили в хірургічне відділення Костянтинівської міської лікарні № 5, а близько 22:00 вони були направлені в місто Дніпро. На місці події працювали співробітники вибухо-технічної лабораторії міста Краматорська, прокуратури, СБУ, оперативно-слідча група Національної поліції[9].

Досудове розслідування здійснює Військова прокуратура сил АТО.

Теракт на Донеччині стався після того, як вранці того ж дня у Києві було підірвано автомобіль полковника ГУР МО Максима Шаповала.

Нагороди

  • Указом Президента України № 170/2017 від 30 червня 2017 року, — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, — нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10].
  • 18 серпня 2017 року нагороджений Орденом «Народний Герой України», церемонія нагородження пройшла у Вінниці, орден вручено батькам Юрія Возного[11].
  • За боротьбу з корупцією та організованою злочинністю нагороджений відзнакою СБУ нагрудним знаком «Хрест доблесті» ІІ ступеня (17.02.2009, наказ № 157-ос) та іншими відомчими відзнаками.

Вшанування пам'яті

11 травня 2018 в Житомирі, на фасаді будівлі ЗОСШ № 16 відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Юрія Возного[12].

Про нього

Петро Порошенко, Президент України: «Юрій Віталійович Возний — контррозвідник, полковник. За його спиною велика кількість завдань, які були блискуче виконані»[6].

Ірина Коцюба, громадська активістка: «Він був самим чесним опером, начальник контррозвідки»[13].

Див. також

Примітки

Джерела

https://ssu.gov.ua/nashi-heroi/Voznyi-Yurii-Vitaliiovych
http://memorybook.org.ua/3/vozniy.htm
https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3645#sthash.H3SgrRsI.9Bq5vk0B.dpbs
http://www.1.zt.ua/themes/rizne/polkovnika-sbu-voznogo-yakiy-zaginuv-na-shodi-pohovayut-30-chervnya-v-zhitomiri.html
http://www.bbc.com/ukrainian/news-40432498
https://www.obozrevatel.com/ukr/crime/05481-vibuh-avto-sbu-v-zoni-ato-zhurnalist-rozsekretiv-dani-pro-polyuvannya-rosijskih-spetssluzhb.htm
http://www.1.zt.ua/news/misto/rodini-zagiblogo-polkovnika-voznogo-vidilyat-kvartiru-v-zhitomiri.html


Шаблон:Учасники РУВ