-
Кузьмін Дмитро Володимирович (військовик)
Кузьмін Дмитро Володимирович (військовик) | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях резерву | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Дмитро́ Володи́мирович Кузьмі́н (27.4.1974-10.7.2014) — сержант резерву, Міністерство внутрішніх справ України, батальйон «Донбас», учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Народився 1974 року в місті Асбест (Свердловська область РФ). В 1979 році із родиною переїхав до України — на Черкащину. Його батько був художник; Дмитро після закінчення школи, також маючи хист і бажання продовжити батьківську справу, вступив до Київського художнього училища. Після закінчення першого курсу 1992 року був призваний на строкову військову службу — проходив у частинах Національної гвардії України в Донецьку. 1999 року закінчив Львівську комерційну академію. Проживав в Києві. Під час навчання познайомився з майбутньою дружиною Зоряною; 2007 року у подружжя народився син Михайлл, а 2010-го — його братик Іван. Захоплювався фотографією, хобі перетворилося в професію — працював фотографом на курортах Єгипту.
Повернувся на Батьківщину з початком Революції Гідності. Брав активну участь у Самообороні Євромайдану. Після анексії Криму перебував в рядах батальйону «Дніпро-2». Під містом Червоноармійськ зумів врегулювати конфлікт із проведенням т. зв. «референдуму» — за що отримав прізвисько «Миротворець». До лав Національної гвардії зголосився добровольцем. Командир 1-го відділення 1-го взводу батальйону спеціального призначення резервістів.
За офіційною версією, під час виконання службового бойового завдання в селі Малинівка Покровського району наразився на ворожу засідку, в бою зазнав вогнепальних поранень, несумісних з життям[1]
За свідченням Мустафи Найєма та бойових побратимів з батальйону «Донбас», загинув в результаті обстрілу бійцями 93-ї бригади, які отримали хибне повідомлення про пересування сепаратистів[2].
Вдома залишилися дружина та двоє синів.
Похований в селі Гнідин, Бориспільський район.
Нагороди та вшанування
- 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- У пам'ять про нього у с. Углуватка на Черкащині, де він раніше мешкав, встановлено пам'ятний знак[3].
- 23 травня 2017-го у Львівському торговельно-економічному університеті відкрито меморіальні дошки Дмитру Кузьміну і Тарасу Брусу.
Джерела
- Герої не вмирають. Миротворець.
- Указ Президента
- Загинув один з командирів «Донбасу»
- Кузьмін Дмитро Володимирович
- На фасаді факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування відкрили меморіальні таблиці Героям України Тарасу Брусу і Дмитру Кузьміну
Примітки
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
http://memorybook.org.ua/14/kuzminpeace.htm
- ↑ Халатність ціною в життя // Мустафа Найем, «Українська правда», Середа, 16 липня 2014, 13:15
- ↑
http://procherk.info/news/7-cherkassy/25327-na-hristinivschini-vstanovili-pamjatnij-znak-zagiblomu-geroju