Куцин Олег Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа
{{особа
|ім'я                 = Олег Куцин
|ім'я             = Олег Куцин
|ім'я при народженні = Олег Іванович Куцин
|ім'я при народженні = Олег Іванович Куцин
|військове звання  = Лейтенант
|місце проживання  = Київ
}}
}}


'''Олег Іванович Куцин''' ([[псевдо]]: «Кум»; [[23 листопада]] [[1965]], [[Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[19 червня]] [[2022]], с. [[Вірнопілля]], [[Харківська область]])&nbsp;— український громадський, політичний та військовий діяч, керівник «[[Легіон Свободи|Легіону Свободи]]»<ref name="s032">{{cite web|title = Мир можливий лише після перемоги над російським агресором. Олег Тягнибок|url = http://www.032.ua/article/936505|date = 2015-08-25|accessdate = 23 листопада 2018|archive-date = 10 вересня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150910063944/http://www.032.ua/article/936505}}</ref>, член Політради [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Всеукраїнського об'єднання «Свобода»]], голова Закарпатської обласної організації [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Всеукраїнського об'єднання «Свобода»]], командир [[Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ»|Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ»]] [[93-тя окрема механізована бригада (Україна)|93-ї механізованої бригади]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], заступник голови [[Тячівська районна державна адміністрація|Тячівської районної державної адміністрації]] (2005—2006), його двічі обирали депутатом [[Тячівська міська рада|Тячівської міської ради]]<ref>[http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_395828 У складі новообраної Тячівської міськради зміни: замість Олега Куцина депутатом від ВО «Свобода» буде Володимир Гапун] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181123200813/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_395828 |date=23 листопада 2018 }} «''Tyachiv.com.ua''». 11 листопада 2015</ref>.
'''Олег Іванович Куцин''' ([[псевдо]]: «Кум»; [[23 листопада]] [[1965]], [[Івано-Франківськ]]&nbsp;— [[19 червня]] [[2022]], с. [[Вірнопілля]], [[Харківська область]])&nbsp;— український громадський, політичний та військовий діяч, командир 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ («Карпатська Січ») (травень - червень 2022), керівник «[[Легіон Свободи|Легіону Свободи]]»<ref name="s032">{{cite web|title = Мир можливий лише після перемоги над російським агресором. Олег Тягнибок|url = http://www.032.ua/article/936505|date = 2015-08-25|accessdate = 23 листопада 2018|archive-date = 10 вересня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150910063944/http://www.032.ua/article/936505}}</ref>, член Політради [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Всеукраїнського об'єднання «Свобода»]], голова Закарпатської обласної організації [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Всеукраїнського об'єднання «Свобода»]], командир [[Карпатська Січ (батальйон)|Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ»]] [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93-ї механізованої бригади]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], заступник голови [[Тячівська районна державна адміністрація|Тячівської районної державної адміністрації]] (2005—2006), його двічі обирали депутатом [[Тячівська міська рада|Тячівської міської ради]]<ref>[http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_395828 У складі новообраної Тячівської міськради зміни: замість Олега Куцина депутатом від ВО «Свобода» буде Володимир Гапун] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181123200813/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_395828 |date=23 листопада 2018 }} «''Tyachiv.com.ua''». 11 листопада 2015</ref>.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Олег Куцин народився [[23 листопада]] [[1965]] року в [[Івано-Франківськ]]у, де у той час навчалися його батьки. Закінчив Тячівську СШ №&nbsp;1, нині ЗОШ №&nbsp;1 імені Василя Ґренджі-Донського<ref>{{cite web|url= http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396487|назва= Командир «Карпатської Січі» Олег Куцин відвідав рідну Тячівську ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім.В.Ґренджі-Донського|дата=18 березня 2016|вебсайт=tyachiv.com.ua|дата-доступу=23 листопада 2018|archive-date= 16 липня 2019|archive-url= https://web.archive.org/web/20190716203743/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396487}}</ref>.
[[Файл:Kholodny yar Memorial.jpg|міні|Меморіал добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, в [[Холодний Яр|Холодному Яру]]]]
Олег Куцин народився [[23 листопада]] [[1965]] року в [[Івано-Франківськ]]у, де у той час навчалися його батьки. Закінчив Тячівську СШ №&nbsp;1, нині ЗОШ №&nbsp;1 імені Василя Ґренджі-Донського<ref>{{cite web|url= http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396487|назва= Командир «Карпатської Січі» Олег Куцин відвідав рідну Тячівську ЗОШ I-III ст. №1 ім.В.Ґренджі-Донського|дата=18 березня 2016|вебсайт=tyachiv.com.ua|дата-доступу=23 листопада 2018|archive-date= 16 липня 2019|archive-url= https://web.archive.org/web/20190716203743/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396487}}</ref>.


У 1982—1984 роках навчався в [[Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу|Івано-Франківському інституті нафти і газу]]. Після строкової служби, яку проходив у 1986—1989 роках, продовжив навчання у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівському політехнічному інституті]]. Закінчив [[Львівський регіональний інститут державного управління|Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України]].
У 1982—1984 роках навчався в [[Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу|Івано-Франківському інституті нафти і газу]]. Після строкової служби, яку проходив у 1986—1989 роках, продовжив навчання у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівському політехнічному інституті]]. Закінчив [[Львівський регіональний інститут державного управління|Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України]]. У 2015 році пройшов курс військової підготовки у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю "Бойове застосування механізованих з'єднань, військових частин і підрозділів".  


З 1987 року працював на Тячівському заводі «Зеніт», де пройшов шлях від майстра до виконуючого обов'язки директора.
З 1987 року працював на Тячівському заводі «Зеніт», де пройшов шлях від майстра до виконуючого обов'язки директора.


У 2005—2006 роках&nbsp;— перший заступник голови Тячівської райдержадміністрації<ref>{{cite web|url=http://uzhgorod.net.ua/news/58424|назва=Зами губернатора Закарпаття: хто вони, звідки, чим займаються?|дата=11 березня 2014|вебсайт=uzhgorod.net.ua|видавець=|дата-доступу=23 листопада 2018}}</ref>.
У 2005—2006 роках&nbsp;— перший заступник голови Тячівської райдержадміністрації<ref>{{cite web|url=http://uzhgorod.net.ua/news/58424|назва=Зами губернатора Закарпаття: хто вони, звідки, чим займаються?|дата=11 березня 2014|вебсайт=uzhgorod.net.ua|видавець=|дата-доступу=23 листопада 2018}}</ref>.
З 2016 року року з сім'єю проживав у Києві.  З січня 2022 року - заступник директора, а з 15.02.2022 - перший заступник директора Комунальної організації "Муніципальна охорона" в місті Києві {1}   


=== Політична діяльність ===
=== Політична діяльність ===
Рядок 49: Рядок 54:


=== 49-й окремий стрілецький батальйон ЗСУ «Карпатська Січ» ===
=== 49-й окремий стрілецький батальйон ЗСУ «Карпатська Січ» ===
З початком повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року патріоти без досвіду бойових дій та добровольці з інших країн згуртувалися навколо ядра ветеранів «ОДЧ Карпатська Січ», створивши добровольчий батальйон. Вони обороняли Київ, тримали позиції в Ірпіні, Романівці, Стоянці та на Броварському напрямку. Після деокупації Київщини підрозділ виконує завдання на Ізюмському напрямку.
З початком повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року патріоти без досвіду бойових дій та добровольці з інших країн згуртувалися навколо ядра ветеранів «ОДЧ Карпатська Січ», створивши добровольчий батальйон. Вони обороняли Київ, тримали позиції в Ірпіні, Романівці, Стоянці та на Броварському напрямку. Після деокупації Київщини підрозділ виконує завдання на Ізюмському напрямку.  
 
У квітні 2022 року, коли треба було зупинити наступ на [[Барвінкове]], де ворог намагався відсікти основні комунікації наших військ на Донбасі, командувач ОК "Схід" [[Мікац Олег Михайлович|Олег Мікац]], який вже кинув у бій усе, навіть батальон забезпечення, особисто звернувся за допомогою до Олега Куцина, командира добровольчого загону "Карпатська січ" і попрохав його негайно виїхати в Харківську область і очолити оборону в селі [[Вірнопілля]] - важливому рубежі перед Барвінковим.<ref name="Кум">{{cite web |author1=[[Бутусов Юрій Євгенович|Ю. Бутусов]] |title=«Битва при Фермопілах» комбата "Карпатської січі" Олега Куцина  |url=https://censor.net/ua/resonance/3373397/bytva_pry_fermopilah_kombata_karpatskoyi_sichi_olega_kutsyna |website=[[Цензор.нет]] |accessdate=13 жовтня 2022}}</ref>.
Перед тим 8 квітня у Вірнопіллі загинув комбат 2-го добровольчого батальйону львівського "Правого сектору" [[Бобанич Тарас Миколайович|Тарас Бобанич]].
Куцин негайно виїхав у Вірнопілля із загоном добровольців, у яких на початку не було жодного протитанкового ракетного комплексу, і навіть гранатомети рахували поштучно. На них наступали бойові групи зі складу 1-ї гвардійської танкової армії - 4-ї гвардійської танкової Кантемирівської дивізії та 3-ї Червонопрапорної мотострілецької Вісленської дивізії.<ref name="Кум"/>
Люди покинули село, яке безперервно обстрілювали танки, артилерія, гелікоптери, штурмовики. Були зруйновані усі будівлі, єдине укриття - підвал розбитої ще у березні школи. Загін "Карпатська січ", у якому  воювали бійці 17 національностей, і росіяни, і американці, і грузини, і латвійці, і французи, і британці, стійко тримав оборону, рівняючись на свого командира. У Вірнопіллі Куцин організував якісну оборону, розвідку, забезпечення.
19 травня 2022 року на знак визнання високих заслуг добровольчого загону головнокомандувач ЗСУ [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]] за поданням ОК "Схід" утворив 49-й окремий стрілецький батальйон "Карпатська січ" ЗСУ, командиром якого став Олег Куцин.
 
Загинув Олег Куцин 19 червня 2022 року на командному пункті у селі [[Вірнопілля]] від прямого влучання російської артилерії<ref>{{Cite web|url=https://lb.ua/society/2022/06/19/520556_zaginuv_komandir_batalyonu.html|назва=Загинув командир батальйону «Карпатська Січ» Куцин|видавець=[[Лівий берег]]|дата=19 червня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20221202083311/https://lb.ua/society/2022/06/19/520556_zaginuv_komandir_batalyonu.html|дата-архіву=2022-12-02|мертвий-url=no|дата-доступу=19 лютого 2023}}</ref><ref>{{cite web |title=На фронті загинув командир батальйону «Карпатська Січ» Олег Куцин |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/19/7353442/ |website=[[Українська правда]] |accessdate=19 червня 2022 |archive-date=19 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220619134456/https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/19/7353442/ }}</ref>


19 травня 2022 року частина добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ» увійшла у лави ЗСУ, як 49-ий окремий піхотний батальйон Сухопутних військ Збройних Сил України «КАРПАТСЬКА СІЧ».
1-ша гвардійська танкова армія ворога через Вірнопілля так і не пройшла, Ізюмський плацдарм став для росіян пасткою, яку ЗСУ закрили у вересні<ref name="Кум"/>.  


Загинув на командному пункті у селі [[Вірнопілля]] під час [[Бої за Ізюм (2022)|боїв за Ізюм]] від прямого влучання російської артилерії<ref>{{Cite web |url=https://lb.ua/society/2022/06/19/520556_zaginuv_komandir_batalyonu.html |title=Архівована копія |accessdate=19 червня 2022 |archive-date=19 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220619133342/https://lb.ua/society/2022/06/19/520556_zaginuv_komandir_batalyonu.html }}</ref><ref>{{cite web |title=На фронті загинув командир батальйону «Карпатська Січ» Олег Куцин |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/19/7353442/ |website=[[Українська правда]] |accessdate=19 червня 2022 |archive-date=19 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220619134456/https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/19/7353442/ }}</ref><ref>{{cite web |author1=[[Бутусов Юрій Євгенович|Ю. Бутусов]] |title=«Битва при Фермопілах» комбата "Карпатської січі" Олега Куцина  |url=https://censor.net/ua/resonance/3373397/bytva_pry_fermopilah_kombata_karpatskoyi_sichi_olega_kutsyna |website=[[Цензор.нет]] |accessdate=13 жовтня 2022}}</ref>.
Поховали загиблого комбата Олега Куцина за козацькими традиціями на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] у Києві. На церемонії був білий кінь, який прощався зі своїм господарем. За труною йшов козак із оголеною шаблею, яка належала комбату. Грали бандуристи, лунали українські пісні. <ref name="Родина">Марина Петік. Боровся із сепаратизмом на Закарпатті й відстоював усе українське: на Харківщині загинув відомий комбат Олег Куцин. https://war.obozrevatel.com/ukr/za-ideyu-mig-i-pobitisya-na-harkivschini-zaginuv-vidomij-kombat-natsionalist.htm</ref>


== Особисте життя ==
== Особисте життя ==
Був одружений, батько трьох дітей, сина&nbsp;— Тараса та доньок&nbsp;— Олесі та Милани.
Був двічі одружений, батько трьох дітей, сина&nbsp;— Тараса та доньок&nbsp;— Олесі та Милани. Старша донька живе в Івано-Франківську, має дві дитини. Син Тарас (був чемпіоном Закарпаття з вільної боротьби) служив у батальйоні батька.<ref name="Родина"/>


== Нагороди ==
== Нагороди ==
* [[Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»]]<ref>{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396098 |title=Командир «Карпатської Січі» тячівець Олег Куцин нагороджений відзнакою «За оборону Донецького аеропорту» (ФОТО) |accessdate=23 листопада 2018 |archive-date=16 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190716203727/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396098 }}</ref>;
* [[Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»]]<ref>{{Cite web |url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396098 |title=Командир «Карпатської Січі» тячівець Олег Куцин нагороджений відзнакою «За оборону Донецького аеропорту» (ФОТО) |accessdate=23 листопада 2018 |archive-date=16 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190716203727/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396098 }}</ref>;
* [[Нагрудний знак «Знак пошани»]]<ref>{{cite web|url= http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396200|назва= Командир «Карпатської Січі» тячівець Олег Куцин пройшов офіцерські курси і отримав «Знак Пошани» від Міноборони|вебсайт=tyachiv.com.ua|дата-доступу= 23 листопада 2018|archive-date= 16 липня 2019|archive-url= https://web.archive.org/web/20190716203732/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396200}}</ref>;
* [[Нагрудний знак «Знак пошани»]]<ref>{{cite web|url= http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396200|назва= Командир «Карпатської Січі» тячівець Олег Куцин пройшов офіцерські курси і отримав «Знак Пошани» від Міноборони|вебсайт=tyachiv.com.ua|дата-доступу= 23 листопада 2018|archive-date= 16 липня 2019|archive-url= https://web.archive.org/web/20190716203732/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396200}}</ref>;
* «Золотий значок» [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]]<ref>[https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/44112-zakarpatcv-nagorodzheno-zolotim-znakomsvobodifoto.html Закарпатців нагороджено золотим знаком «Свободи»(ФОТО)]</ref>;
* «Золотий значок» [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]]<ref>[https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/44112-zakarpatcv-nagorodzheno-zolotim-znakomsvobodifoto.html Закарпатців нагороджено золотим знаком «Свободи»(ФОТО)]{{Недоступне посилання}}</ref>;
* Почесний громадянин міста Тячів<ref>{{cite web|url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_417536|назва=Командир «Карпатської Січі» Олег Куцин став почесним тячівцем|дата=25 вересня 2016|вебсайт=tyachiv.com.ua|дата-доступу=23 листопада 2018|archive-date=16 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190716203804/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_417536}}</ref>.
* Почесний громадянин міста Тячів<ref>{{cite web|url=http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_417536|назва=Командир «Карпатської Січі» Олег Куцин став почесним тячівцем|дата=25 вересня 2016|вебсайт=tyachiv.com.ua|дата-доступу=23 листопада 2018|archive-date=16 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190716203804/http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_417536}}</ref>.


== Пам'ять ==
== Пам'ять ==
* В липні 2022 року в Тячеві та селі Руське Поле вулиці Пушкіна було перейменовано в честь Олега Куцина<ref>[https://rada.info/upload/users_files/04053766/d39f44a42439322c25d7f077aaf31224.pdf РІШЕННЯ 14 липня 2022 року м. Тячів № 1561]</ref>.
* В липні 2022 року в [[Тячів|Тячеві]] та селі [[Руське Поле]] вулиці Пушкіна було перейменовано в честь Олега Куцина<ref>[https://rada.info/upload/users_files/04053766/d39f44a42439322c25d7f077aaf31224.pdf РІШЕННЯ 14 липня 2022 року м. Тячів №&nbsp;1561]</ref>.
* 20 грудня 2022 року у місті [[Ізюм]] вулицю Гастелло перейменували на вулицю Олега Куцина.<ref>{{Cite web|title=В місті Ізюм продовжується перейменування вулиць.|url=https://city-izyum.gov.ua/v-misti-izium-prodovzhuietsia-pereymenuvannia-vulyts/|website=city-izyum.gov.ua|accessdate=2022-12-20|language=uk}}</ref>
* У грудня 2022 року у місті [[Конотоп]] на його честь перейменували вулицю Гастелло.<ref>http://dancor.sumy.ua/news/newsline/443727</ref>
* 22 січня 2023 року у Тячівському ліцеї №&nbsp;1 ім. В. Ґренджі-Донського встановили меморіальну дошку<ref>{{cite web |last1=Петруньо К. |title=На Закарпатті відкрили пам'ятну дошку комбату «Карпатської Січі» Олегу Куцину |url=https://suspilne.media/364116-na-zakarpatti-vidkrili-pamatnu-dosku-kombatu-karpatskoi-sici-olegu-kucinu/ |website=[[Суспільне]] |accessdate=22 січня 2023}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{reflist|2}}<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://otamania.in.ua/knigarnya/pobratym
|title=“Побратима мого зачепила куля вражая”
|last=Коваль
|first=Роман
|year=2023
|publisher=markobook.com, Видавництво Марка Мельника
|location=Київ
|pages=17-20
}}</ref>


== Посилання ==
== Посилання ==
* [https://ukrainer.net/cytaty-nebesnoho-polku/ Цитатник Небесного полку] // [[Ukraїner]].
* ''[[Букет Євген Васильович|Букет, Є.]]'' [https://armyinform.com.ua/2022/06/21/lyshe-ukrayinczi-zdatni-peremogty-imperiyu-zla-−-slova-zapovit-legendarnogo-kombata-olega-kuczyna/ Лише українці здатні перемогти імперію зла&nbsp;— слова-заповіт легендарного комбата Олега Куцина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220621093421/https://armyinform.com.ua/2022/06/21/lyshe-ukrayinczi-zdatni-peremogty-imperiyu-zla-%E2%88%92-slova-zapovit-legendarnogo-kombata-olega-kuczyna/ |date=21 червня 2022 }} // АрміяInform.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 21 червня.
* ''[[Букет Євген Васильович|Букет, Є.]]'' [https://armyinform.com.ua/2022/06/21/lyshe-ukrayinczi-zdatni-peremogty-imperiyu-zla-−-slova-zapovit-legendarnogo-kombata-olega-kuczyna/ Лише українці здатні перемогти імперію зла&nbsp;— слова-заповіт легендарного комбата Олега Куцина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220621093421/https://armyinform.com.ua/2022/06/21/lyshe-ukrayinczi-zdatni-peremogty-imperiyu-zla-%E2%88%92-slova-zapovit-legendarnogo-kombata-olega-kuczyna/ |date=21 червня 2022 }} // АрміяInform.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 21 червня.
* [https://zakarpattya.net.ua/Partiji/102339-Oleh-Kutsyn-Moi-batky-okhrestyly-mene-po-dva-boky-Karpat%E2%80%A6 Олег Куцин: «Мої батьки охрестили мене по два боки Карпат…»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180420103459/http://zakarpattya.net.ua/Partiji/102339-Oleh-Kutsyn-Moi-batky-okhrestyly-mene-po-dva-boky-Karpat%E2%80%A6 |date=20 квітня 2018 }}
* [https://zakarpattya.net.ua/Partiji/102339-Oleh-Kutsyn-Moi-batky-okhrestyly-mene-po-dva-boky-Karpat%E2%80%A6 Олег Куцин: «Мої батьки охрестили мене по два боки Карпат…»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180420103459/http://zakarpattya.net.ua/Partiji/102339-Oleh-Kutsyn-Moi-batky-okhrestyly-mene-po-dva-boky-Karpat%E2%80%A6 |date=20 квітня 2018 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=2lkTFLbnzHg Олег Куцин - Ідея і Чин | Ген українців (проєкт Ірини Фаріон)], youtube.com, 2022.08.11.  
* [https://www.youtube.com/watch?v=2lkTFLbnzHg Олег Куцин - Ідея і Чин | Ген українців (проєкт Ірини Фаріон)], youtube.com, 2022.08.11.  
*
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
Рядок 84: Рядок 111:
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Волонтери АТО]]
[[Категорія:Волонтери АТО]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Учасники боїв за Ізюм]]

Поточна версія на 11:53, 15 жовтня 2023


Олег Іванович Куцин (псевдо: «Кум»; 23 листопада 1965, Івано-Франківськ — 19 червня 2022, с. Вірнопілля, Харківська область) — український громадський, політичний та військовий діяч, командир 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ («Карпатська Січ») (травень - червень 2022), керівник «Легіону Свободи»[1], член Політради Всеукраїнського об'єднання «Свобода», голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода», командир Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї механізованої бригади Збройних сил України, заступник голови Тячівської районної державної адміністрації (2005—2006), його двічі обирали депутатом Тячівської міської ради[2].

Життєпис

Меморіал добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, в Холодному Яру

Олег Куцин народився 23 листопада 1965 року в Івано-Франківську, де у той час навчалися його батьки. Закінчив Тячівську СШ № 1, нині ЗОШ № 1 імені Василя Ґренджі-Донського[3].

У 1982—1984 роках навчався в Івано-Франківському інституті нафти і газу. Після строкової служби, яку проходив у 1986—1989 роках, продовжив навчання у Львівському політехнічному інституті. Закінчив Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України. У 2015 році пройшов курс військової підготовки у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю "Бойове застосування механізованих з'єднань, військових частин і підрозділів".

З 1987 року працював на Тячівському заводі «Зеніт», де пройшов шлях від майстра до виконуючого обов'язки директора.

У 2005—2006 роках — перший заступник голови Тячівської райдержадміністрації[4].

З 2016 року року з сім'єю проживав у Києві. З січня 2022 року - заступник директора, а з 15.02.2022 - перший заступник директора Комунальної організації "Муніципальна охорона" в місті Києві {1}

Політична діяльність

У 1989 році Олег Куцин вступив у «Народний рух України за перебудову». 4 жовтня 1989 року, попри сувору заборону комуністів, вперше вивісив синьо-жовтий прапор у рідному Тячеві. Сталося це під час установчих зборів Тячівської районної організації Руху.[5]

Брав активну участь у виборах до Верховної ради 1990 року. Учасник «Революції на граніті».

Був головою Закарпатської обласної організації Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України». У 1998 році балотувався до Верховна Рада 3-го скликання від Виборчого блоку партій «Менше слів»[6]. 28 травня 2003 року Верховний Суд України зняв з реєстрації Всеукраїнське політичне об'єднання «Державна самостійність України» як таке, що не відповідає нормам українського законодавства. Олег Куцин стає членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Згодом головою Закарпатської обласної організації та членом Політради ВО «Свобода».

У 2007 році Олег Куцин включений до партійного списку ВО «Свобода» на позачергових виборах до Верховної Ради 7-го скликання.

Олег Куцин балотувався у 2012 році в одномандатному окрузі № 72 (Рахівський район, частина Тячівського району) від ВО «Свобода» до Верховна Рада 7-го скликання, зайняв третє місце, за нього проголосувало 5 542 виборців.

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року Олег Куцин включений до партійного списку під № 30[7]. Всеукраїнське об'єднання «Свобода» посіла сьоме місце за кількістю голосів виборців, не подолала 5 % бар'єру, не пройшла до Парламенту.

У 2015 році Олег Куцин очолював виборчий список ВО «Свобода» на виборах до Закарпатської обласної ради 8-го скликання[8].

З 2015 року очолював «Легіон Свободи», комбатантське об'єднання членів ВО «Свобода», які беруть участь у Війні на сході України.

У березні 2017 року Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти Олега Куцина[9][10].

Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ»

З початком військових дій на сході України, наприкінці травня — початку червня 2014 року, Олег Куцин організував волонтерську групу з свободівців, яка почала збирати та доправляти допомогу українським військовим, які несли службу в районі окупованого Слов'янська Донецької області. Допомагали в основному бійцям Національної гвардії і суміжних підрозділах Збройних Сил України. Спочатку волонтерів було всього півтора десятка чоловік, основу складали хлопці зі Стрия, Закарпаття та Києва.

На початку літа 2014 року волонтери ухвалили рішення вступити до лав Національної гвардії України. Добровольці пройшли навчання на тренувальній базі в Нових Петрівцях. Було вирішено створити єдиний підрозділ з побратимів-волонтерів, яких на той момент було вже 35 осіб. Так була створена Окрема добровольча чота «Карпатська Січ» 93-ї механізованої бригади Збройних сил України, яка отримала назву на честь української парамілітарні організації «Карпатська Січ», яка існувала на Закарпатті у 1938–1939 роках. Місцем постійної дислокації Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» стала Дніпропетровська область.

У жовтні 2014 року «Карпатська Січ» зайняла позиції у селищі Піски, та залишалась там до березня 2016 року. За цей час чота стало ротою, взяла участь в обороні Донецького аеропорту, боях за Піски, шахту «Бутовка», Водяне, Опитне[11], Первомайськ.

Олег Куцин був поранений напередодні Різдва, у бою за селище Піски[12]

Останні 10 місяців свого існування Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» перебувала під постійними обстрілами ворожої артилерії в околицях Донецького аеропорту. Під час виконання бойових завдань «Карпатська Січ» втратила 7 вояків, 40 вояків отримали поранення.

13 квітня 2016 року Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» була розформована[13].

49-й окремий стрілецький батальйон ЗСУ «Карпатська Січ»

З початком повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року патріоти без досвіду бойових дій та добровольці з інших країн згуртувалися навколо ядра ветеранів «ОДЧ Карпатська Січ», створивши добровольчий батальйон. Вони обороняли Київ, тримали позиції в Ірпіні, Романівці, Стоянці та на Броварському напрямку. Після деокупації Київщини підрозділ виконує завдання на Ізюмському напрямку.

У квітні 2022 року, коли треба було зупинити наступ на Барвінкове, де ворог намагався відсікти основні комунікації наших військ на Донбасі, командувач ОК "Схід" Олег Мікац, який вже кинув у бій усе, навіть батальон забезпечення, особисто звернувся за допомогою до Олега Куцина, командира добровольчого загону "Карпатська січ" і попрохав його негайно виїхати в Харківську область і очолити оборону в селі Вірнопілля - важливому рубежі перед Барвінковим.[14]. Перед тим 8 квітня у Вірнопіллі загинув комбат 2-го добровольчого батальйону львівського "Правого сектору" Тарас Бобанич. Куцин негайно виїхав у Вірнопілля із загоном добровольців, у яких на початку не було жодного протитанкового ракетного комплексу, і навіть гранатомети рахували поштучно. На них наступали бойові групи зі складу 1-ї гвардійської танкової армії - 4-ї гвардійської танкової Кантемирівської дивізії та 3-ї Червонопрапорної мотострілецької Вісленської дивізії.[14] Люди покинули село, яке безперервно обстрілювали танки, артилерія, гелікоптери, штурмовики. Були зруйновані усі будівлі, єдине укриття - підвал розбитої ще у березні школи. Загін "Карпатська січ", у якому воювали бійці 17 національностей, і росіяни, і американці, і грузини, і латвійці, і французи, і британці, стійко тримав оборону, рівняючись на свого командира. У Вірнопіллі Куцин організував якісну оборону, розвідку, забезпечення. 19 травня 2022 року на знак визнання високих заслуг добровольчого загону головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний за поданням ОК "Схід" утворив 49-й окремий стрілецький батальйон "Карпатська січ" ЗСУ, командиром якого став Олег Куцин.

Загинув Олег Куцин 19 червня 2022 року на командному пункті у селі Вірнопілля від прямого влучання російської артилерії[15][16]

1-ша гвардійська танкова армія ворога через Вірнопілля так і не пройшла, Ізюмський плацдарм став для росіян пасткою, яку ЗСУ закрили у вересні[14].

Поховали загиблого комбата Олега Куцина за козацькими традиціями на Байковому кладовищі у Києві. На церемонії був білий кінь, який прощався зі своїм господарем. За труною йшов козак із оголеною шаблею, яка належала комбату. Грали бандуристи, лунали українські пісні. [17]

Особисте життя

Був двічі одружений, батько трьох дітей, сина — Тараса та доньок — Олесі та Милани. Старша донька живе в Івано-Франківську, має дві дитини. Син Тарас (був чемпіоном Закарпаття з вільної боротьби) служив у батальйоні батька.[17]

Нагороди

Пам'ять

  • В липні 2022 року в Тячеві та селі Руське Поле вулиці Пушкіна було перейменовано в честь Олега Куцина[22].
  • 20 грудня 2022 року у місті Ізюм вулицю Гастелло перейменували на вулицю Олега Куцина.[23]
  • У грудня 2022 року у місті Конотоп на його честь перейменували вулицю Гастелло.[24]
  • 22 січня 2023 року у Тячівському ліцеї № 1 ім. В. Ґренджі-Донського встановили меморіальну дошку[25].

Примітки

[26]

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ

  1. http://www.032.ua/article/936505

  2. У складі новообраної Тячівської міськради зміни: замість Олега Куцина депутатом від ВО «Свобода» буде Володимир Гапун «Tyachiv.com.ua». 11 листопада 2015
  3. http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396487

  4. http://uzhgorod.net.ua/news/58424

  5. https://uzhgorod.net.ua/news/70215

  6. Куцин Олег Іванович ЦВК
  7. http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/WP406?pt001f01=910&pf7171=155

  8. Закарпатська область. Кандидати до облради
  9. Добровольця Олега Куцина допитали в ГПУ за справою російських слідчих «Україна молода»
  10. https://www.radiosvoboda.org/a/news/28393562.html

  11. https://ua.112.ua/ato/v-raioni-dap-sytuatsiia-zahostrylasia-boiovyky-zastosuiut-artyleriiu-po-selakh-karpatska-sich-251631.html

  12. https://www.radiosvoboda.org/a/26783598.html

  13. https://www.radiosvoboda.org/a/27673230.html

  14. 14,0 14,1 14,2 https://censor.net/ua/resonance/3373397/bytva_pry_fermopilah_kombata_karpatskoyi_sichi_olega_kutsyna

  15. https://lb.ua/society/2022/06/19/520556_zaginuv_komandir_batalyonu.html

  16. https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/19/7353442/

  17. 17,0 17,1 Марина Петік. Боровся із сепаратизмом на Закарпатті й відстоював усе українське: на Харківщині загинув відомий комбат Олег Куцин. https://war.obozrevatel.com/ukr/za-ideyu-mig-i-pobitisya-na-harkivschini-zaginuv-vidomij-kombat-natsionalist.htm
  18. http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396098

  19. http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_396200

  20. Закарпатців нагороджено золотим знаком «Свободи»(ФОТО)
  21. http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_417536

  22. РІШЕННЯ 14 липня 2022 року м. Тячів № 1561
  23. https://city-izyum.gov.ua/v-misti-izium-prodovzhuietsia-pereymenuvannia-vulyts/

  24. http://dancor.sumy.ua/news/newsline/443727
  25. https://suspilne.media/364116-na-zakarpatti-vidkrili-pamatnu-dosku-kombatu-karpatskoi-sici-olegu-kucinu/

  26. Шаблон:Cite book