Паєвська Юлія Георгіївна: відмінності між версіями

Юлія Георгіївна Паєвська;
	СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Поточна версія на 13:04, 15 жовтня 2023

Шаблон:Otheruses

Ю́лія Гео́ргіївна Пає́вська (псевдо: «Тайра», «Габрієл»; 19 грудня 1968, Київ) — українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка та доброволиця; командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го війського мобільного госпіталю (2018—2020); дизайнерка, президентка федерації айкідо «Мутокукай-Україна».

З 2014 року як парамедикиня брала участь у Революції гідності та війні на сході України Шаблон:Перехід. 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя потрапила у російський полон, була звільнена через три місяці 17 червня 2022 рокуШаблон:Перехід.

Нагороджена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», орденом «Народний Герой України», медалями «За сприяння Збройним Силам України» та «Захиснику Вітчизни», нагрудними знаками «Знак пошани» та «За заслуги перед Збройними Силами України»Шаблон:Перехід.

Шаблон:Цитата

Життєпис

Ранні роки та освіта

Народилася 19 грудня 1968 року в Києві. Юлію виховували бабуся та дідусь — ветеран Другої світової війни Костянтин Чубуков. З 1-го класу у школі вчилася робити перев'язки і накладати джгути: її вчила шкільна медсестра, яка була санінструктором під час Другої світової^[1]. З шести років займалася спортом^[2].

Закінчила Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВІСУ)^[3]. Є дружиною Вадима Пузанова^[4], мають дочку Анну-Софію^[3]. До 2014 року професійно займалася дизайном (книжкова графіка, реклама) та художньою керамікою^[5]^[3]. Займається спортом, має 5-й дан айкідо. Очолює федерацію айкідо «Мутокукай Україна» та викладала айкідо понад 20 років^[4].

Війна на сході України (з 2014)

Під час Революції гідності з першого дня протистоянь на Грушевського 19 січня стала медиком Євромайдану^[6]^[7]. Усі свої навички здобула «в полі», коли допомагала пораненим. Тоді ж стала відома під псевдонімом «Тайра»: так у стародавній Японії звалася група родів, що мали імператорське походження та були позбавлені статусу принців, однак швидко перетворилися на самураїв — через постійне виконання військових завдань^[7].

З початком російсько-української війни у березні 2014 року знайомий Юлії Олексій Арестович запропонував їй викладати тактичну медицину. Вона склала власний курс на матеріалах американських, європейських та натівських інструкторів і викладала його у проєктах «Народний резервіст» і «Захист Патріотів». Навчання проводила на полігоні та на базах добровольців, а вже у квітні 2014 року поїхала на Донеччину медиком. Спочатку діяла самостійно як парамедик. Поступово вже на фронті зібрала свою евакуаційну команду під назвою «Янголи Тайри»^[1]. Рятувала бійців на Світлодарській дузі (2016)^[6], біля села Широкине (2020)^[8].

Юлія Паєвська, 2020

Навесні 2016 року «Янголи Тайри» почали співпрацю з командою ASAP Rescue. 2018 року «Янголи Тайри» вийшли із складу ASAP, коли Юлія підписала контракт зі Збройними силами України та очолила власний підрозділ^[7] — евакуаційне відділення 61-го мобільного військового госпіталю в Маріуполі^[9]. Станом на листопад 2019 року Юлія навчила тактичній медицині близько 8 тисяч людей, а її підрозділ врятував понад 500 бійців та бійчинь ЗСУ^[3]^[10].

Під час виконання однієї з бойових евакуацій Юлія Паєвська зазнала травми кульшових суглобів: «Завантажуючи в машину пораненого солідної комплекції, я неоковирно повернулась, упала й не змогла підвестися. Довелося замінювати обидва тазостегнових суглоби. Поставили один титановий ендопротез, а згодом — другий. Виконуючи призначення лікарів, проходила на милицях два місяці, хоча вже готова була зістрибнути з них раніше»^[3].

Російське вторгнення в Україну (2022)

Початок російського вторгнення 2022 року зустріла у Маріуполі. Надала допомогу сотням поранених бійців та цивільних^[3]: доставляла людей у шпиталь і направляла їх до лікарів залежно від пошкоджень та ступеня ураження^[2]. 16 березня Юлію та водія реанімобіля Сергія, з яким вона працювала, затримали на блокпості в селищі Мангуш неподалік Маріуполя^[11]. Вони потрапили в полон до російських окупантів, коли їхали так званим зеленим коридором, організованим для виїзду цивільних до Запоріжжя^[2]^[12]^[13].

17 червня 2022 року Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Юлію звільнили після трьох місяців полону: «Вдалося звільнити з полону „Тайру“, українського парамедика Юлію Паєвську. Вона вже вдома. Будемо працювати й надалі, щоб забрати всіх»^[14].

23 липня 2022 року Юлія взяла участь у Другому саміті перших леді та джентльменів, що проходив у Києві, та закликала на ньому докладати максимум зусиль, аби повернути усіх полонених додому^[15].

15 вересня 2022 року Юлія свідчила перед Комісією з питань безпеки та співробітництва в Європі про жахи російського полону. Як зазначила посол України у США Оксана Маркарова, «це був дуже потужний виступ із правдою про жахи російської блокади Маріуполя та про тримісячне перебування в нелюдських умовах у полоні окупантів, нічим не обмежену жорстокість російських загарбників-терористів; [Юлія] закликала наших американських друзів збільшити допомогу Україні, збільшити тиск на Росію, допомогти нам захистити не тільки Україну, а й весь цивілізований світ»^[16]. Юлія зазначила, що важливо збирати свідчення для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини та нарощувати зусилля для звільнення всіх захисників та цивільних, які стали заручниками Росії та яких незаконно утримує країна-агресор, що порушує всі міжнародні норми^[16].

Позавоєнна діяльність

2015 року — кандидатка у депутати Київської міської ради від партії «Громадянський рух „Спільна справа“» на місцевих виборах у Києві^[17]. 2019 року балотувалася у народні депутати України від партії «Голос» на парламентських виборах, № 79 у списку, безпартійна^[18]. Кандидатка у депутати Київської міської ради від партії «Демократична Сокира» на місцевих виборах у Києві 2020 року, № 2 у списку^[19]. Уповноважена з питань реабілітації учасників бойових дій у «Демократичній Сокирі»^[20].

2018 року Юлія брала участь у міжнародних спортивних змаганнях «Ігри нескорених 2018» у Сіднеї та виборола золоту медаль у змаганнях із плавання і бронзу зі стрільби з лука^[3]. 2020 року була єдиною жінкою в національній збірній України на «Іграх нескорених 2020», що проходили у Гаазі^[5]^[7]. 2018 року взяла участь в етнопоказі робіт вітчизняних майстрів «Українські амазонки»^[21].

2020 року подарувала Національному музею Революції Гідності каску, арафатку та прапор із написом «Тайра»^[7], а в листопаді 2022 року передала кілька особистих речей, пов'язаних із підрозділом «Янголи Тайри», до Національного музею історії України у Другій світовій війні: там їх використають в експозиції, присвяченій боротьбі українців проти Росії^[22].Шаблон:ЦитатаУ липні 2022 року, після звільнення з полону, хрестилася; її хрещеним батьком став давній друг Дмитро Корчинський^[23].

Відео з нагрудної камери

2021 року принц Гаррі, засновник «Ігор нескорених», передав Юлії нагрудну камеру, аби вона зняла матеріали для майбутнього фільму від Netflix про людей, що мотивують^[24]. Починаючи з повномасштабного вторгнення 2022 року і до потрапляння в полон Юлія зафільмувала 256 ГБ відео своєї роботи парамедикинею в Маріуполі. За день до полону Юлія заховала карту пам'яті у ватний тампон і передала її співробітнику поліції, який, у свою чергу, передав карту журналістам «Ассошіейтед Прес», аби вони могли вивезти ці матеріали з-під окупованого міста та опублікувати^[25]^[26]. Журналісти проїхали 15 російських блокпостів, перш ніж потрапити на підконтрольну Україні територію. 19 травня видання опублікувало частину відео^[25].

У перший же тиждень після звільнення Юлії з полону принц Гаррі зателефонував їй та виразив підтримку^[15].

Нагороди

Державні

Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» (2017)^[27]^[28]

Міжнародні

Премія імені Сахарова за свободу думки — премією нагородили «Хоробрий Український народ» та окремо підкреслили зусилля Юлії Паєвської, а також Володимира Зеленського, ДСНС України, захисниці прав людини Олександри Матвійчук, мера окупованого міста Мелітополя Івана Федорова та руху опору «Жовта стрічка»^[29]
«100 жінок» від BBC (2022)^[30]
«Найхоробріша жінка світу» — від Державного департаменту США (2023)^[31]

Відомчі

Волонтерські

Орден «Народний Герой України»^[33]^[34]
«Орден Нескорених»^[35]

Фільмографія

2017 — «Невидимий Батальйон», документальний фільм про українських жінок-військових, що брали участь у війні на сході України; одна з висвітлених історій — Юлії Паєвської^[36].

2018 — «Посттравматична рапсодія», кіновистава за п'єсою Дмитра Корчинського: Юлія зіграла епізодичну роль та в одній зі сцен як парамедикиня робила огляд контуженої людини^[23]^[37].

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Вікіцитати

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Портали

[9_травня-1] 1,0 ^1,1 https://life.pravda.com.ua/society/2018/05/9/230783/

[uatv-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 https://uatv.ua/uk/pro-zvirstva-rosiyan-mayut-rozpovidaty-ti-hto-projshov-cherez-polon-interv-yu-z-paramedykom-tajroyu/

[НВ-3] 3,0 ^3,1 ^3,2 ^3,3 ^3,4 ^3,5 ^3,6 https://nv.ua/ukr/ukraine/events/chim-vidoma-zvilnena-z-polonu-tayra-yuliya-payevska-ostanni-novini-50250746.html

[суспільне-4] 4,0 ^4,1 https://suspilne.media/296332-projsla-cerez-rosijskij-polon-medikina-tajra-suspilne-ludi/?

[:1-5] 5,0 ^5,1 https://armyinform.com.ua/2019/11/29/angely-strilyayut-z-luka-tajra-uchasnyczya-invictus-games-2020/

[янголи_тайри-6] 6,0 ^6,1 https://incident.obozrevatel.com/ukr/crime/mi-ne-v-silah-zupiniti-smert-ale-mozhemo-vidstrochiti-ii-prihid-legendarnij-paramedik.htm

[maidanmuseum-7] 7,0 ^7,1 ^7,2 ^7,3 ^7,4 https://www.maidanmuseum.org/uk/node/1090

[8] ttps://www.mil.gov.ua/diyalnist/genderni-pitannya-u-sferi-bezpeki/zalizna-muzhnist-tajri.html

[9] ttps://www.radiosvoboda.org/a/yuliya-payevska-polon-rosiya/31795955.html

[10] ttps://armyinform.com.ua/2019/11/angely-strilyayut-z-luka-tajra-uchasnyczya-invictus-games-2020/

[11] ttps://focus.ua/uk/voennye-novosti/519449-paramedik-tayra-zapisala-pervoe-video-posle-osvobozhdeniya-iz-plena

[12] ttps://censor.net/ua/news/3325870/volonterka_yuliya_payevska_potrapyla_do_polonu_rosiyiskyh_okupantiv

[13] ttps://www.pravda.com.ua/news/2022/09/15/7367662/

[14] ttps://www.rbc.ua/ukr/news/rossiyskogo-plena-osvobodili-paramedika-tayru-1655490635.html

[принц_гаррі-15] 15,0 ^15,1 https://vogue.ua/article/culture/lifestyle/tayra-ce-princ-garri-ukrajinska-paramedikinya-rozpovila-pro-telefonnu-rozmovu-z-gercogom-sassekskim.html

[:0-16] 16,0 ^16,1 https://espreso.tv/tayra-svidchila-u-ssha-pro-zhakhi-rosiyskogo-polonu

[17] ttps://www.chesno.org/politician/63551/

[18] Центральна виборча комісія

[19] ttps://vybory.sokyra.party/

[20] ttps://sokyra.party/uk/material/1234

[21] ttps://fakty.ua/ru/268756-ya-sprygnula-s-kostylej-mesyac-nazad-a-tufli-na-12-santimetrovoj-platforme-nadela-za-den-do-defile

[poglyad.tv-22] ttps://poglyad.tv/yuliya-paievska-tayra-rol-muzeyiv-u-istorichniy-pam-yati-pro-viynu-z-rosiieyu-article

[gazeta-ua-23] 23,0 ^23,1 https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_pravda-yih-ne-cikavit-im-vazhlivo-schob-skazala-te-scho-voni-hochut-pochuti/1104922

[24] ttps://www.dailymail.co.uk/news/article-10834515/Ukrainian-medic-films-Mariupol-horrors-camera-Netflix-Prince-Harry-produced-film.html

[фокус-камера-25] 25,0 ^25,1 https://focus.ua/uk/voennye-novosti/516325-opublikovany-kadry-s-nagrudnoy-kamery-paramedika-tayry-kotoruyu-vs-rf-vzyali-v-plen-video

[26] ttps://inews.co.uk/news/world/captured-ukrainian-medics-bodycam-footage-mariupol-1639142

[27] ttps://hromadske.ua/posts/volonterku-i-paramedika-yuliyu-payevsku-tajru-zvilnili-z-polonu-zelenskij

[28] ttps://asap-rescue.com/uk/node/176

[29] ttps://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20221017IPR43706/the-ukrainian-people-awarded-the-european-parliament-s-2022-sakharov-prize

[30] ttps://www.bbc.com/ukrainian/features-63861058

[31] ttps://www.state.gov/2023-international-women-of-courage-award-recipients-announced/

[gazeta-ua-2-32] 32,0 ^32,1 ^32,2 ^32,3 https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_snitsya-koshmar-yak-rosijskij-oficer-strilyaye-u-lob/801070

[33] ttps://novynarnia.com/2017/09/15/25-ta-tseremoniya-nagorodzhennya-ordenami-narodniy-geroy-ukrayini-proyshla-v-zaporizhzhi-spisok/

[34] ttps://war.obozrevatel.com/ukr/yuliya-paevska-tajra-paramedik-ta-volonter-bula-v-poloni-ukrainku-z-azova-zvilnili.htm

[35] ttps://vto-orden.com.ua/catalog/award/orden-neskorenih

[36] ttps://life.pravda.com.ua/culture/2017/09/18/226487/

[37] ttps://www.vezha.org/posttravmatychna-rapsodiya-kino-pro-geroyiv-video/

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 | країна              = {{UKR}}
 | вид збройних сил    = [[Файл:Емблема медичної служби (2007).png|20px]] [[Медичні сили Збройних сил України]]
 | рід військ          =
 | роки служби         = з 2014
 | звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Солдат}}
@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 | інше                =
 }}
-'''Ю́лія Гео́ргіївна Пає́вська''' (псевдо: «'''Тайра'''», «Габрієл»; {{Нар|ж}} [[19 грудня]] [[1968]], [[Київ]]) — українська військовослужбовиця, [[парамедик|парамедикиня]], [[Доброволець|волонтерка]] та доброволиця; командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення [[Військово-медичний клінічний центр Південного регіону|61-го війського мобільного госпіталю]] (2018—2020); [[дизайн]]ерка, президентка федерації [[айкідо]] «Мутокукай-Україна».
+'''Ю́лія Гео́ргіївна Пає́вська''' (псевдо: «'''Тайра'''», «Габрієл»; {{Нар|ж}} [[19 грудня]] [[1968]], [[Київ]])&nbsp;— українська військовослужбовиця, [[парамедик]]иня, [[Доброволець|волонтерка]] та доброволиця; командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення [[Військово-медичний клінічний центр Південного регіону|61-го війського мобільного госпіталю]] (2018—2020); [[дизайн]]ерка, президентка федерації [[айкідо]] «Мутокукай-Україна».
 З 2014 року як парамедикиня брала участь у [[Революція гідності|Революції гідності]] та [[Війна на сході України|війні на сході України]]{{Перехід|#Війна на сході України (з 2014)}}. 16 березня 2022 року під час [[Бої за Маріуполь (2022)|облоги Маріуполя]] потрапила у російський полон, була звільнена через три місяці 17 червня 2022 року{{Перехід|#Російське вторгнення в Україну (2022)}}.
@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 === Ранні роки та освіта ===
-Народилася 19 грудня 1968 року в [[Київ|Києві]]. Юлію виховували бабуся та дідусь&nbsp;— ветеран [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Костянтин Чубуков. З 1-го класу у школі вчилася робити перев’язки і накладати джгути: її вчила шкільна медсестра, яка була санінструктором під час Другої світової<ref name="9 травня">{{Cite web|title=9 травня – пам’ять про дідуся: як онука ветерана Другої світової стала парамедиком в АТО|url=https://life.pravda.com.ua/society/2018/05/9/230783/|website=Українська правда _Життя|accessdate=2019-12-01}}</ref>. З шести років займалася спортом<ref name="uatv">{{Cite web|title=Про звірства росіян мають розповідати ті, хто пройшов через полон. Інтерв'ю з парамедиком Тайрою|url=https://uatv.ua/uk/pro-zvirstva-rosiyan-mayut-rozpovidaty-ti-hto-projshov-cherez-polon-interv-yu-z-paramedykom-tajroyu/|website=UATV|date=2022-08-19|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>.
+Народилася 19 грудня 1968 року в [[Київ|Києві]]. Юлію виховували бабуся та дідусь&nbsp;— ветеран [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Костянтин Чубуков. З 1-го класу у школі вчилася робити перев'язки і накладати джгути: її вчила шкільна медсестра, яка була санінструктором під час Другої світової<ref name="9 травня">{{Cite web|title=9 травня – пам’ять про дідуся: як онука ветерана Другої світової стала парамедиком в АТО|url=https://life.pravda.com.ua/society/2018/05/9/230783/|website=Українська правда _Життя|accessdate=2019-12-01}}</ref>. З шести років займалася спортом<ref name="uatv">{{Cite web|title=Про звірства росіян мають розповідати ті, хто пройшов через полон. Інтерв'ю з парамедиком Тайрою|url=https://uatv.ua/uk/pro-zvirstva-rosiyan-mayut-rozpovidaty-ti-hto-projshov-cherez-polon-interv-yu-z-paramedykom-tajroyu/|website=UATV|date=2022-08-19|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>.
-Закінчила [[Національний університет фізичного виховання і спорту України]] (НУФВІСУ)<ref name="НВ">{{Cite web|title=Тайра вільна. Чим відома парамедикиня Юлія Паєвська, нещодавно звільнена з полону окупантів|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/chim-vidoma-zvilnena-z-polonu-tayra-yuliya-payevska-ostanni-novini-50250746.html|website=nv.ua|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>. Одружена на Вадимі Пузанові<ref name="суспільне">{{Cite web|title=Пройшла через російський полон. Медикиня Тайра. СУСПІЛЬНЕ {{!}} ЛЮДИ|url=https://suspilne.media/296332-projsla-cerez-rosijskij-polon-medikina-tajra-suspilne-ludi/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-10-16|accessdate=2022-11-15|language=uk|first=Ярослав|last=Прищепа}}</ref>, подружжя має дочку Анну-Софію<ref name="НВ" />. До 2014 року професійно займалася дизайном (книжкова графіка, реклама) та [[Кераміка|художньою керамікою]]<ref>{{Cite web|title=«Ангели» стріляють з лука: «Тайра» – учасниця Invictus Games 2020|url=https://armyinform.com.ua/2019/11/29/angely-strilyayut-z-luka-tajra-uchasnyczya-invictus-games-2020/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref><ref name="НВ" />. Займається спортом, має 5-й дан айкідо. Очолює федерацію айкідо «Мутокукай Україна» та викладала айкідо понад 20 років<ref name="суспільне" />.
+Закінчила [[Національний університет фізичного виховання і спорту України]] (НУФВІСУ)<ref name="НВ">{{Cite web|title=Тайра вільна. Чим відома парамедикиня Юлія Паєвська, нещодавно звільнена з полону окупантів|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/chim-vidoma-zvilnena-z-polonu-tayra-yuliya-payevska-ostanni-novini-50250746.html|website=nv.ua|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>. Є дружиною Вадима Пузанова<ref name="суспільне">{{Cite web|title=Пройшла через російський полон. Медикиня Тайра. СУСПІЛЬНЕ {{!}} ЛЮДИ|url=https://suspilne.media/296332-projsla-cerez-rosijskij-polon-medikina-tajra-suspilne-ludi/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-10-16|accessdate=2022-11-15|language=uk|first=Ярослав|last=Прищепа}}</ref>, мають дочку Анну-Софію<ref name="НВ" />. До 2014 року професійно займалася дизайном (книжкова графіка, реклама) та [[Кераміка|художньою керамікою]]<ref name=":1">{{Cite web|title=«Ангели» стріляють з лука: «Тайра» – учасниця Invictus Games 2020|url=https://armyinform.com.ua/2019/11/29/angely-strilyayut-z-luka-tajra-uchasnyczya-invictus-games-2020/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref><ref name="НВ" />. Займається спортом, має 5-й [[Дан (ступінь)|дан]] [[айкідо]]. Очолює федерацію айкідо «Мутокукай Україна» та викладала айкідо понад 20 років<ref name="суспільне" />.
 === Війна на сході України (з 2014) ===
-Під час [[Революція гідності|Революції гідності]] з першого дня [[Протистояння на Грушевського|протистоянь на Грушевського]] 19 січня стала медиком [[Євромайдан|Євромайдану]]<ref name="янголи тайри">{{Cite web|title=Як ''янголи Тайри'' рятують життя на передовій: розповідь легендарного парамедика|url=https://incident.obozrevatel.com/ukr/crime/mi-ne-v-silah-zupiniti-smert-ale-mozhemo-vidstrochiti-ii-prihid-legendarnij-paramedik.htm|website=OBOZREVATEL INCIDENT|date=2018-07-07|accessdate=2022-11-15|language=uk|first=Лілія|last=Рагуцька}}</ref><ref name="maidanmuseum">{{Cite web|title=На варті між життям і смертю. Історії медиків Майдану|url=https://www.maidanmuseum.org/uk/node/1090|website=www.maidanmuseum.org|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>. Усі свої навички здобула «в полі», коли допомагала пораненим. Тоді ж стала відома під псевдонімом «[[Тайра]]»: так у стародавній Японії звалася група родів, що мали імператорське походження та були позбавлені статусу принців, однак швидко перетворилися на самураїв — через постійне виконання військових завдань<ref name="maidanmuseum" />.
+Під час [[Революція гідності|Революції гідності]] з першого дня [[Протистояння на Грушевського|протистоянь на Грушевського]] 19 січня стала медиком [[Євромайдан]]у<ref name="янголи тайри">{{Cite web|title=Як ''янголи Тайри'' рятують життя на передовій: розповідь легендарного парамедика|url=https://incident.obozrevatel.com/ukr/crime/mi-ne-v-silah-zupiniti-smert-ale-mozhemo-vidstrochiti-ii-prihid-legendarnij-paramedik.htm|website=OBOZREVATEL INCIDENT|date=2018-07-07|accessdate=2022-11-15|language=uk|first=Лілія|last=Рагуцька}}</ref><ref name="maidanmuseum">{{Cite web|title=На варті між життям і смертю. Історії медиків Майдану|url=https://www.maidanmuseum.org/uk/node/1090|website=www.maidanmuseum.org|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>. Усі свої навички здобула «в полі», коли допомагала пораненим. Тоді ж стала відома під псевдонімом «[[Тайра]]»: так у стародавній Японії звалася група родів, що мали імператорське походження та були позбавлені статусу принців, однак швидко перетворилися на самураїв&nbsp;— через постійне виконання військових завдань<ref name="maidanmuseum" />.
-З початком [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]] у березні 2014 року знайомий Юлії [[Арестович Олексій Миколайович|Олексій Арестович]] запропонував їй викладати [[тактична медицина|тактичну медицину]]. Вона склала власний курс на матеріалах американських, європейських та [[НАТО|натівських]] інструкторів та викладала його у проєктах «Народний резервіст» і «[[Захист Патріотів]]». Навчання проводила на полігоні та на базах добровольців, а вже у квітні 2014 року поїхала на [[Донеччина|Донеччину]] медиком. Спочатку діяла самостійно як парамедик. Поступово вже на фронті зібрала свою евакуаційну команду під назвою «Янголи Тайри»<ref name="9 травня" />. Рятувала бійців на [[Бої на Світлодарській дузі|Світлодарській дузі]] (2016)<ref name="янголи тайри" />, біля села [[Широкине]] (2020)<ref>{{Cite web|url=https://www.mil.gov.ua/diyalnist/genderni-pitannya-u-sferi-bezpeki/zalizna-muzhnist-tajri.html|title=Залізна мужність «Тайри»|last=Кесарчук|first=Леся|date=10 березня 2020|website=www.mil.gov.ua|publisher=[[Міністерство оборони України ]]|accessdate=15 листопада 2022}}</ref>.
+З початком [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]] у березні 2014 року знайомий Юлії [[Арестович Олексій Миколайович|Олексій Арестович]] запропонував їй викладати [[тактична медицина|тактичну медицину]]. Вона склала власний курс на матеріалах американських, європейських та [[НАТО|натівських]] інструкторів і викладала його у проєктах «Народний резервіст» і «[[Захист Патріотів]]». Навчання проводила на полігоні та на базах добровольців, а вже у квітні 2014 року поїхала на [[Донеччина|Донеччину]] медиком. Спочатку діяла самостійно як парамедик. Поступово вже на фронті зібрала свою евакуаційну команду під назвою «Янголи Тайри»<ref name="9 травня" />. Рятувала бійців на [[Бої на Світлодарській дузі|Світлодарській дузі]] (2016)<ref name="янголи тайри" />, біля села [[Широкине]] (2020)<ref>{{Cite web|url=https://www.mil.gov.ua/diyalnist/genderni-pitannya-u-sferi-bezpeki/zalizna-muzhnist-tajri.html|title=Залізна мужність «Тайри»|last=Кесарчук|first=Леся|date=10 березня 2020|website=www.mil.gov.ua|publisher=[[Міністерство оборони України ]]|accessdate=15 листопада 2022}}</ref>.
-Навесні 2016 року «Янголи Тайри» почали співпрацю з командою [[ASAP Rescue]]. 2018 року «Янголи Тайри» вийшли із складу ASAP, коли Юлія підписала контракт зі [[Збройні сили України|Збройними силами України]] та очолила власний підрозділ<ref name="maidanmuseum" /> — евакуаційне відділення [[Військово-медичний клінічний центр Південного регіону|61-го мобільного військового госпіталю]] в [[Маріуполь|Маріуполі]]<ref>{{Cite web|title=«Росія не хоче її обміняти». Український волонтер Юлія Паєвська у полоні та в ефірі російського НТВ|url=https://www.radiosvoboda.org/a/yuliya-payevska-polon-rosiya/31795955.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>. Станом на листопад 2019 року Юлія навчила тактичній медицині близько 8 тисяч людей, а її підрозділ врятував понад 500 бійців та бійчинь ЗСУ<ref name="НВ" /><ref>{{Cite web|title=«Ангели» стріляють з лука: «Тайра» – учасниця Invictus Games 2020 – АрміяInform|url=https://armyinform.com.ua/2019/11/angely-strilyayut-z-luka-tajra-uchasnyczya-invictus-games-2020/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2019-12-01|language=uk}}</ref>.
+[[Файл:Yuliia "Tayra" Paievska.png|міні|праворуч|Юлія Паєвська, 2020]]
+Навесні 2016 року «Янголи Тайри» почали співпрацю з командою [[ASAP Rescue]]. 2018 року «Янголи Тайри» вийшли із складу ASAP, коли Юлія підписала контракт зі [[Збройні сили України|Збройними силами України]] та очолила власний підрозділ<ref name="maidanmuseum" />&nbsp;— евакуаційне відділення [[Військово-медичний клінічний центр Південного регіону|61-го мобільного військового госпіталю]] в [[Маріуполь|Маріуполі]]<ref>{{Cite web|title=«Росія не хоче її обміняти». Український волонтер Юлія Паєвська у полоні та в ефірі російського НТВ|url=https://www.radiosvoboda.org/a/yuliya-payevska-polon-rosiya/31795955.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>. Станом на листопад 2019 року Юлія навчила тактичній медицині близько 8 тисяч людей, а її підрозділ врятував понад 500 бійців та бійчинь ЗСУ<ref name="НВ" /><ref>{{Cite web|title=«Ангели» стріляють з лука: «Тайра» – учасниця Invictus Games 2020 – АрміяInform|url=https://armyinform.com.ua/2019/11/angely-strilyayut-z-luka-tajra-uchasnyczya-invictus-games-2020/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2019-12-01|language=uk}}</ref>.
-Під час виконання однієї з бойових евакуацій Юлія Паєвська зазнала травми кульшових суглобів: «Завантажуючи в машину пораненого солідної комплекції, я неоковирно повернулась, упала й не змогла підвестися. Довелося замінювати обидва тазостегнових суглоби. Поставили один титановий ендопротез, а згодом — другий. Виконуючи призначення лікарів, проходила на милицях два місяці, хоча вже готова була зістрибнути з них раніше»<ref name="НВ" />.
+Під час виконання однієї з бойових евакуацій Юлія Паєвська зазнала травми кульшових суглобів: «Завантажуючи в машину пораненого солідної комплекції, я неоковирно повернулась, упала й не змогла підвестися. Довелося замінювати обидва тазостегнових суглоби. Поставили один титановий ендопротез, а згодом&nbsp;— другий. Виконуючи призначення лікарів, проходила на милицях два місяці, хоча вже готова була зістрибнути з них раніше»<ref name="НВ" />.
 === Російське вторгнення в Україну (2022) ===
-Початок [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення 2022 року]] зустріла у [[Маріуполь|Маріуполі]]. Надала допомогу сотням поранених бійців та цивільних<ref name="НВ" />: доставляла людей у шпиталь і направляла їх до лікарів залежно від пошкоджень та ступеня ураження<ref name="uatv" />. 16 березня Юлію та водія реанімобіля Сергія, з яким вона працювала, затримали на блокпості в селищі [[Мангуш]] неподалік Маріуполя<ref>{{Cite web|title=Парамедикиня Тайра записала перше відео після визволення з полону|url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/519449-paramedik-tayra-zapisala-pervoe-video-posle-osvobozhdeniya-iz-plena|website=ФОКУС|date=2022-06-18|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>. Вони потрапили в полон до російських окупантів, коли їхали так званим зеленим коридором, організуваним для виїзду цивільних до [[Запоріжжя]]<ref name="uatv" /><ref>{{Cite web|title=Волонтерка Юлія Паєвська потрапила до полону російських окупантів|url=https://censor.net/ua/news/3325870/volonterka_yuliya_payevska_potrapyla_do_polonu_rosiyiskyh_okupantiv|website=Цензор.НЕТ|accessdate=2022-11-15|language=uk|last=Цензор.НЕТ}}</ref><ref>{{Cite web|title=Тайра розповіла Гельсінській комісії у США про жахіття полону|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/15/7367662/|website=Українська правда|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>.
+Початок [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення 2022 року]] зустріла у [[Маріуполь|Маріуполі]]. Надала допомогу сотням поранених бійців та цивільних<ref name="НВ" />: доставляла людей у шпиталь і направляла їх до лікарів залежно від пошкоджень та ступеня ураження<ref name="uatv" />. 16 березня Юлію та водія реанімобіля Сергія, з яким вона працювала, затримали на блокпості в селищі [[Мангуш]] неподалік Маріуполя<ref>{{Cite web|title=Парамедикиня Тайра записала перше відео після визволення з полону|url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/519449-paramedik-tayra-zapisala-pervoe-video-posle-osvobozhdeniya-iz-plena|website=ФОКУС|date=2022-06-18|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>. Вони потрапили в полон до російських окупантів, коли їхали так званим [[Гуманітарний коридор|зеленим коридором]], організованим для виїзду цивільних до [[Запоріжжя]]<ref name="uatv" /><ref>{{Cite web|title=Волонтерка Юлія Паєвська потрапила до полону російських окупантів|url=https://censor.net/ua/news/3325870/volonterka_yuliya_payevska_potrapyla_do_polonu_rosiyiskyh_okupantiv|website=Цензор.НЕТ|accessdate=2022-11-15|language=uk|last=Цензор.НЕТ}}</ref><ref>{{Cite web|title=Тайра розповіла Гельсінській комісії у США про жахіття полону|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/15/7367662/|website=Українська правда|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>.
 червня 2022 року [[Президент України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] повідомив, що Юлію звільнили після трьох місяців полону: «Вдалося звільнити з полону „Тайру“, українського парамедика Юлію Паєвську. Вона вже вдома. Будемо працювати й надалі, щоб забрати всіх»<ref>{{Cite web|date=17 червня 2022|title=З російського полону звільнили парамедика "Тайру", - Зеленський|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/rossiyskogo-plena-osvobodili-paramedika-tayru-1655490635.html|access-date=17 червня 2022|website=[[РБК-Україна]] |language=українською}}</ref>.
@@ Рядок 75: / Рядок 76: @@
 липня 2022 року Юлія взяла участь у [[Другий саміт перших леді та джентльменів|Другому саміті перших леді та джентльменів]], що проходив у Києві, та закликала на ньому докладати максимум зусиль, аби повернути усіх полонених додому<ref name="принц гаррі" />.
-вересня 2022 року Юлія свідчила перед [[Комісія з питань безпеки та співробітництва в Європі|Комісією з питань безпеки та співробітництва в Європі]] про жахи російського полону. Як зазначила посол України у США [[Маркарова Оксана Сергіївна|Оксана Маркарова]], «це був дуже потужний виступ з правдою про жахи російської блокади Маріуполя та про тримісячне перебування в нелюдських умовах у полоні окупантів, нічим не обмежену жорстокість російських загарбників-терористів; [Юлія] закликала наших американських друзів збільшити допомогу Україні, збільшити тиск на Росію, допомогти нам захистити не тільки Україну, а й весь цивілізований світ»<ref name=":0">{{Cite web|title=Тайра свідчила у США про жахи російського полону {{!}} Еспресо|url=https://espreso.tv/tayra-svidchila-u-ssha-pro-zhakhi-rosiyskogo-polonu|website=espreso.tv|accessdate=2022-09-16|language=uk}}</ref>. Юлія зазначила, що важливо збирати свідчення для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини та нарощувати зусилля для звільнення всіх захисників та цивільних, які стали заручниками Росії та яких незаконно утримує країна-аргесор, що порушує всі міжнародні норми<ref name=":0" />.
+вересня 2022 року Юлія свідчила перед [[Комісія з питань безпеки та співробітництва в Європі|Комісією з питань безпеки та співробітництва в Європі]] про жахи російського полону. Як зазначила посол України у США [[Маркарова Оксана Сергіївна|Оксана Маркарова]], «це був дуже потужний виступ із правдою про жахи російської блокади Маріуполя та про тримісячне перебування в нелюдських умовах у полоні окупантів, нічим не обмежену жорстокість російських загарбників-терористів; [Юлія] закликала наших американських друзів збільшити допомогу Україні, збільшити тиск на Росію, допомогти нам захистити не тільки Україну, а й весь цивілізований світ»<ref name=":0">{{Cite web|title=Тайра свідчила у США про жахи російського полону {{!}} Еспресо|url=https://espreso.tv/tayra-svidchila-u-ssha-pro-zhakhi-rosiyskogo-polonu|website=espreso.tv|accessdate=2022-09-16|language=uk}}</ref>. Юлія зазначила, що важливо збирати свідчення для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини та нарощувати зусилля для звільнення всіх захисників та цивільних, які стали заручниками Росії та яких незаконно утримує країна-агресор, що порушує всі міжнародні норми<ref name=":0" />.
 === Позавоєнна діяльність ===
-року — кандидатка у депутати [[Київська міська рада|Київської міської ради]] від партії «[[Спільна справа|Громадянський рух „Спільна справа“]]» на [[Місцеві вибори в Києві 2015|місцевих виборах у Києві]]<ref>{{Cite web|title=Паєвська Юлія Георгіївна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація|url=https://www.chesno.org/politician/63551/|website=www.chesno.org|accessdate=2022-11-17|publisher=[[Чесно]]}}</ref>. 2019 року балотувалася у [[Народний депутат України|народні депутати України]] від партії «[[Голос (партія)|Голос]]» на [[Парламентські вибори в Україні 2019|парламентських виборах]], №&nbsp;79 у списку, безпартійна<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=16653.html Центральна виборча комісія]</ref>. Кандидатка у депутати [[Київська міська рада|Київської міської ради]] від партії «[[Демократична Сокира]]» на [[Місцеві вибори в Києві 2020|місцевих виборах у Києві 2020 року]], №&nbsp;2 у списку<ref>{{Cite web|title=Вибори 2020|url=https://vybory.sokyra.party/|website=vybory.sokyra.party|accessdate=2020-10-06}}</ref>. Уповноважена з питань реабілітації учасників бойових дій у «Демократичній Сокирі»<ref>{{Cite web|title=Тайра: Ми просимо справедливості, а не помсти {{!}} Демократична Сокира|url=https://sokyra.party/uk/material/1234|website=sokyra.party|accessdate=2022-11-15}}</ref>.
+року&nbsp;— кандидатка у депутати [[Київська міська рада|Київської міської ради]] від партії «[[Спільна справа|Громадянський рух „Спільна справа“]]» на [[Місцеві вибори в Києві 2015|місцевих виборах у Києві]]<ref>{{Cite web|title=Паєвська Юлія Георгіївна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація|url=https://www.chesno.org/politician/63551/|website=www.chesno.org|accessdate=2022-11-17|publisher=[[Чесно]]}}</ref>. 2019 року балотувалася у [[Народний депутат України|народні депутати України]] від партії «[[Голос (партія)|Голос]]» на [[Парламентські вибори в Україні 2019|парламентських виборах]], №&nbsp;79 у списку, безпартійна<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=16653.html Центральна виборча комісія]</ref>. Кандидатка у депутати [[Київська міська рада|Київської міської ради]] від партії «[[Демократична Сокира]]» на [[Місцеві вибори в Києві 2020|місцевих виборах у Києві 2020 року]], №&nbsp;2 у списку<ref>{{Cite web|title=Вибори 2020|url=https://vybory.sokyra.party/|website=vybory.sokyra.party|accessdate=2020-10-06|archive-date=2020-11-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20201101065644/https://vybory.sokyra.party/}}</ref>. Уповноважена з питань реабілітації учасників бойових дій у «Демократичній Сокирі»<ref>{{Cite web|title=Тайра: Ми просимо справедливості, а не помсти {{!}} Демократична Сокира|url=https://sokyra.party/uk/material/1234|website=sokyra.party|accessdate=2022-11-15}}</ref>.
-року Юлія брала участь у міжнародних спортивних змаганнях [[Ігри нескорених 2018|«Ігри нескорених 2018»]] у [[Сідней|Сіднеї]] та виборола золоту медаль у змаганнях із плавання і бронзу зі стрільби з лука<ref name="НВ" />. 2020 року була єдиною жінкою в національній збірній України на «[[Ігри нескорених 2020|Іграх нескорених 2020]]», що проходили у [[Гаага|Гаазі]]<ref>{{Cite web|title=«Ангели» стріляють з лука: «Тайра» – учасниця Invictus Games 2020|url=https://armyinform.com.ua/2019/11/29/angely-strilyayut-z-luka-tajra-uchasnyczya-invictus-games-2020/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref><ref name="maidanmuseum" />. 2018 року взяла участь у етнопоказі робіт вітчизняних майстрів «Українські амазонки»<ref>{{Cite web|title=«Я «спрыгнула» с костылей месяц назад, а туфли на 12-сантиметровой платформе надела за день до дефиле»|url=https://fakty.ua/ru/268756-ya-sprygnula-s-kostylej-mesyac-nazad-a-tufli-na-12-santimetrovoj-platforme-nadela-za-den-do-defile|website=fakty.ua|accessdate=2022-11-15|language=ru}}</ref>.
+року Юлія брала участь у міжнародних спортивних змаганнях [[Ігри нескорених 2018|«Ігри нескорених 2018»]] у [[Сідней|Сіднеї]] та виборола золоту медаль у змаганнях із плавання і бронзу зі стрільби з лука<ref name="НВ" />. 2020 року була єдиною жінкою в національній збірній України на «[[Ігри нескорених 2020|Іграх нескорених 2020]]», що проходили у [[Гаага|Гаазі]]<ref name=":1"/><ref name="maidanmuseum" />. 2018 року взяла участь в етнопоказі робіт вітчизняних майстрів «Українські амазонки»<ref>{{Cite web|title=«Я «спрыгнула» с костылей месяц назад, а туфли на 12-сантиметровой платформе надела за день до дефиле»|url=https://fakty.ua/ru/268756-ya-sprygnula-s-kostylej-mesyac-nazad-a-tufli-na-12-santimetrovoj-platforme-nadela-za-den-do-defile|website=fakty.ua|accessdate=2022-11-15|language=ru}}</ref>.
-року подарувала [[Національний музей Революції Гідності|Національному музею Революції Гідності]] каску, арафатку та прапор із написом «Тайра»<ref name="maidanmuseum" />, а в листопаді 2022 року передала кілька особистих речей, пов'язаних із підрозділом «Янголи Тайри», до [[Національний музей історії України у Другій світовій війні|Національного музею історії України у Другій світовій війні]]: там їх використають у експозиціі, присвяченій боротьбі українців проти Росії<ref name="poglyad.tv">{{Cite web|title=Юлія Паєвська "Тайра": Роль музеїв у історичній пам'яті про війну з росією, фото - Погляд|url=https://poglyad.tv/yuliya-paievska-tayra-rol-muzeyiv-u-istorichniy-pam-yati-pro-viynu-z-rosiieyu-article|website=poglyad.tv|accessdate=2022-11-15|language=uk-UA}}</ref>.{{Цитата|Народ, що не пам'ятає своєї історії, не готовий зустріти своє майбутнє, саме тому ворог великі сили і ресурси втрачає саме на фальшування історії як минулого, так і сучасності. Але скільки не називай темряву світлом — сенс явищ від того не зміниться<ref name="poglyad.tv"/>.|3=Юлія Паєвська}}У липні 2022 року, після звільнення з полону, [[Хрещення|хрестилася]]; її хрещеним батьком став давній друг [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]]<ref name="gazeta-ua">{{Cite web|title="Правда їх не цікавить. Їм важливо, щоб сказала те, що вони хочуть почути"|url=https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_pravda-yih-ne-cikavit-im-vazhlivo-schob-skazala-te-scho-voni-hochut-pochuti/1104922|website=Gazeta.ua|date=2022-08-07|accessdate=2022-11-15|language=uk|last=Щириця|first=Павло|publisher=[[Gazeta.ua]]}}</ref>.
+року подарувала [[Національний музей Революції Гідності|Національному музею Революції Гідності]] каску, арафатку та прапор із написом «Тайра»<ref name="maidanmuseum" />, а в листопаді 2022 року передала кілька особистих речей, пов'язаних із підрозділом «Янголи Тайри», до [[Національний музей історії України у Другій світовій війні|Національного музею історії України у Другій світовій війні]]: там їх використають в експозиції, присвяченій боротьбі українців проти Росії<ref name="poglyad.tv">{{Cite web|title=Юлія Паєвська "Тайра": Роль музеїв у історичній пам'яті про війну з росією, фото - Погляд|url=https://poglyad.tv/yuliya-paievska-tayra-rol-muzeyiv-u-istorichniy-pam-yati-pro-viynu-z-rosiieyu-article|website=poglyad.tv|accessdate=2022-11-15|language=uk-UA}}</ref>.{{Цитата|Народ, що не пам'ятає своєї історії, не готовий зустріти своє майбутнє, саме тому ворог великі сили і ресурси втрачає саме на фальшування історії як минулого, так і сучасності. Але скільки не називай темряву світлом — сенс явищ від того не зміниться<ref name="poglyad.tv"/>.|3=Юлія Паєвська}}У липні 2022 року, після звільнення з полону, [[Хрещення|хрестилася]]; її хрещеним батьком став давній друг [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]]<ref name="gazeta-ua">{{Cite web|title="Правда їх не цікавить. Їм важливо, щоб сказала те, що вони хочуть почути"|url=https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_pravda-yih-ne-cikavit-im-vazhlivo-schob-skazala-te-scho-voni-hochut-pochuti/1104922|website=Gazeta.ua|date=2022-08-07|accessdate=2022-11-15|language=uk|last=Щириця|first=Павло|publisher=[[Gazeta.ua]]}}</ref>.
 === Відео з нагрудної камери ===
-року [[Гаррі, герцог Сассекський|принц Гаррі]], засновник «[[Ігри нескорених|Ігор нескорених]]», передав Юлії нагрудну камеру, аби вона зняла матеріали для майбутнього фільму від [[Netflix]] про людей, що мотивують<ref>{{Cite web|title=Ukrainian medic films Mariupol horrors before being captured by Russia|url=https://www.dailymail.co.uk/news/article-10834515/Ukrainian-medic-films-Mariupol-horrors-camera-Netflix-Prince-Harry-produced-film.html|website=Mail Online|date=2022-05-20|accessdate=2022-11-16|first=Chris|last=Matthews}}</ref>. Починаючи з [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного вторгнення 2022 року]] і до потрапляння в полон Юлія зафільмувала 256 ГБ відео своєї роботи парамедиком у [[Маріуполь|Маріуполі]]. За день до полону Юлія заховала карту пам'яті у ватний тампон та передала її співробітнику поліції, який, у свою чергу, передав карту журналістам «[[Ассошіейтед Прес]]», аби вони могли вивезти ці матеріали з-під окупованого міста та опублікувати<ref name="фокус-камера">{{Cite web|title=Опубліковано кадри з нагрудної камери парамедика Тайри, яку ЗС РФ взяли в полон (відео)|url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/516325-opublikovany-kadry-s-nagrudnoy-kamery-paramedika-tayry-kotoruyu-vs-rf-vzyali-v-plen-video|website=ФОКУС|date=2022-05-20|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Captured Ukrainian medic's bodycam footage shows insider account of Mariupol|url=https://inews.co.uk/news/world/captured-ukrainian-medics-bodycam-footage-mariupol-1639142|website=inews.co.uk|date=2022-05-19|accessdate=2022-11-16|language=en|first=Taz|last=Ali}}</ref>. Журналісти проїхали 15 російських блокпостів, перш ніж потрапити на підконтрольну Україні територію. 19 травня видання опублікувало частину відео<ref name="фокус-камера" />.
+року [[Гаррі, герцог Сассекський|принц Гаррі]], засновник «[[Ігри нескорених|Ігор нескорених]]», передав Юлії нагрудну камеру, аби вона зняла матеріали для майбутнього фільму від [[Netflix]] про людей, що мотивують<ref>{{Cite web|title=Ukrainian medic films Mariupol horrors before being captured by Russia|url=https://www.dailymail.co.uk/news/article-10834515/Ukrainian-medic-films-Mariupol-horrors-camera-Netflix-Prince-Harry-produced-film.html|website=Mail Online|date=2022-05-20|accessdate=2022-11-16|first=Chris|last=Matthews}}</ref>. Починаючи з [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного вторгнення 2022 року]] і до потрапляння в полон Юлія зафільмувала 256 ГБ відео своєї роботи парамедикинею в [[Маріуполь|Маріуполі]]. За день до полону Юлія заховала [[Карта пам'яті|карту пам'яті]] у ватний тампон і передала її співробітнику поліції, який, у свою чергу, передав карту журналістам «[[Ассошіейтед Прес]]», аби вони могли вивезти ці матеріали з-під окупованого міста та опублікувати<ref name="фокус-камера">{{Cite web|title=Опубліковано кадри з нагрудної камери парамедика Тайри, яку ЗС РФ взяли в полон (відео)|url=https://focus.ua/uk/voennye-novosti/516325-opublikovany-kadry-s-nagrudnoy-kamery-paramedika-tayry-kotoruyu-vs-rf-vzyali-v-plen-video|website=ФОКУС|date=2022-05-20|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Captured Ukrainian medic's bodycam footage shows insider account of Mariupol|url=https://inews.co.uk/news/world/captured-ukrainian-medics-bodycam-footage-mariupol-1639142|website=inews.co.uk|date=2022-05-19|accessdate=2022-11-16|language=en|first=Taz|last=Ali}}</ref>. Журналісти проїхали 15 російських блокпостів, перш ніж потрапити на підконтрольну Україні територію. 19 травня видання опублікувало частину відео<ref name="фокус-камера" />.
 У перший же тиждень після звільнення Юлії з полону принц Гаррі зателефонував їй та виразив підтримку<ref name="принц гаррі">{{Cite web|title=«Тайра, це Принц Гаррі»: українська парамедикиня розповіла про телефонну розмову з герцогом Сассекським|url=https://vogue.ua/article/culture/lifestyle/tayra-ce-princ-garri-ukrajinska-paramedikinya-rozpovila-pro-telefonnu-rozmovu-z-gercogom-sassekskim.html|accessdate=2022-11-16}}</ref>.
@@ Рядок 96: / Рядок 97: @@
 === Міжнародні ===
-* [[Премія імені Сахарова|Премія імені Сахарова за свободу думки]]  — премією нагородили «Хоробрий [[Українці|Український народ]]» та окремо підкреслили зусилля Юлії Паєвської, а також [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС України]], захисниці прав людини [[Матвійчук Олександра В'ячеславівна|Олександри Матвійчук]], мера окупованого міста [[Мелітополь|Мелітополя]] [[Федоров Іван Сергійович|Івана Федорова]] та руху опору «[[Жовта стрічка (рух)|Жовта стрічка]]»<ref>{{Cite web|title=The Ukrainian people awarded the European Parliament’s 2022 Sakharov Prize|url=https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20221017IPR43706/the-ukrainian-people-awarded-the-european-parliament-s-2022-sakharov-prize|website=www.europarl.europa.eu|date=2022-10-19|accessdate=2022-11-16|language=en}}</ref>
+* [[Премія імені Сахарова|Премія імені Сахарова за свободу думки]]&nbsp;— премією нагородили «Хоробрий [[Українці|Український народ]]» та окремо підкреслили зусилля Юлії Паєвської, а також [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС України]], захисниці прав людини [[Матвійчук Олександра В'ячеславівна|Олександри Матвійчук]], мера окупованого міста [[Мелітополь|Мелітополя]] [[Федоров Іван Сергійович|Івана Федорова]] та руху опору «[[Жовта стрічка (рух)|Жовта стрічка]]»<ref>{{Cite web|title=The Ukrainian people awarded the European Parliament’s 2022 Sakharov Prize|url=https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20221017IPR43706/the-ukrainian-people-awarded-the-european-parliament-s-2022-sakharov-prize|website=www.europarl.europa.eu|date=2022-10-19|accessdate=2022-11-16|language=en}}</ref>
 * «[[100 жінок (BBC)|100 жінок]]» від [[BBC]] (2022)<ref>{{Cite web|title=Вісім українок увійшли до проєкту ВВС "100 жінок" у 2022 році|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-63861058|website=BBC News Україна|date=2022-12-06|accessdate=2022-12-06|language=uk}}</ref>
+* [[Найхоробріша жінка світу|«Найхоробріша жінка світу»]]&nbsp;— від [[Державний департамент США|Державного департаменту США]] (2023)<ref>{{Cite web|url=https://www.state.gov/2023-international-women-of-courage-award-recipients-announced/|title=2023 International Women of Courage Award Recipients Announced|date=6 березня 2023|language=en|accessdate=7 березня 2023|website=www.state.gov}}</ref>
 === Відомчі ===
@@ Рядок 111: / Рядок 113: @@
 == Фільмографія ==
-* 2017 — «[[Невидимий Батальйон (фільм)|Невидимий Батальйон]]», документальний фільм про українських жінок-військових, що брали участь у [[Війна на сході України|війні на сході України]]; одна з висвітлених історій&nbsp;— Юлії Паєвської<ref>{{Cite web|title=Невидимий батальйон: 5 історій жінок-військових|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2017/09/18/226487/|website=Українська правда _Життя|accessdate=2022-11-16}}</ref>.
+* 2017&nbsp;— «[[Невидимий Батальйон (фільм)|Невидимий Батальйон]]», документальний фільм про українських жінок-військових, що брали участь у [[Війна на сході України|війні на сході України]]; одна з висвітлених історій&nbsp;— Юлії Паєвської<ref>{{Cite web|title=Невидимий батальйон: 5 історій жінок-військових|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2017/09/18/226487/|website=Українська правда _Життя|accessdate=2022-11-16}}</ref>.
-* 2018 — «[[Посттравматична рапсодія]]», кіновистава за п'єсою [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитра Корчинського]]: Юлія зіграла епізодичну роль та в одній зі сцен як парамедик робила огляд контуженої людини<ref name="gazeta-ua" /><ref>{{Cite web|title=“Посттравматична рапсодія” : Кіно про героїв (ВІДЕО)|url=https://www.vezha.org/posttravmatychna-rapsodiya-kino-pro-geroyiv-video/|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>.
+* 2018&nbsp;— «[[Посттравматична рапсодія]]», кіновистава за п'єсою [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитра Корчинського]]: Юлія зіграла епізодичну роль та в одній зі сцен як парамедикиня робила огляд контуженої людини<ref name="gazeta-ua" /><ref>{{Cite web|title=“Посттравматична рапсодія” : Кіно про героїв (ВІДЕО)|url=https://www.vezha.org/posttravmatychna-rapsodiya-kino-pro-geroyiv-video/|accessdate=2022-11-15|language=uk}}</ref>.
 == Примітки ==
@@ Рядок 119: / Рядок 121: @@
 == Посилання ==
+{{Вікіцитати}}
 * {{YouTube|id=SoQ1gS8WfQQ|title=Тайра про полон, спостереження за катами та щоденне оперування у Маріуполі}}
 * {{YouTube|id=Zv8aUrbiBlo|title=«Взагалі я тренер з айкідо, дизайнер — «витончена баришня» — військова Тайра / Дорогенька моя}}
@@ Рядок 125: / Рядок 128: @@
 * {{YouTube|title=Юлія Паєвська "Тайра" про Майдан і війну з Росією|id=2sw_GHzbC5s}}
+{{Учасники РУВ}}
 {{бібліоінформація}}
-{{Учасники РУВ}}
 {{Портали|Війна|Біографії}}
-[[Категорія:Лицарі Ордена «Народний Герой України»]]
 [[Категорія:Члени партії «Демократична Сокира»]]
 [[Категорія:Українські воячки-учасниці російсько-української війни (з 2014)]]
@@ Рядок 134: / Рядок 136: @@
 [[Категорія:Українські лікарки]]
 [[Категорія:Лауреати нагороди 100 жінок (BBC)]]
+[[Категорія:Учасниці битви за Маріуполь (2022)]]
+[[Категорія:Лікарі Збройних сил України]]
+[[Категорія:Нагороджені премією «Найхоробріша жінка світу»]]

Паєвська Юлія Георгіївна: відмінності між версіями

Поточна версія на 13:04, 15 жовтня 2023

Зміст

Життєпис

Ранні роки та освіта

Війна на сході України (з 2014)

Російське вторгнення в Україну (2022)

Позавоєнна діяльність

Відео з нагрудної камери

Нагороди

Державні

Міжнародні

Відомчі

Волонтерські

Фільмографія

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Паєвська Юлія Георгіївна: відмінності між версіями

Поточна версія на 13:04, 15 жовтня 2023

Життєпис

Ранні роки та освіта

Війна на сході України (з 2014)

Російське вторгнення в Україну (2022)

Позавоєнна діяльність

Відео з нагрудної камери

Нагороди

Державні

Міжнародні

Відомчі

Волонтерські

Фільмографія

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук