-
Томаківська Січ та Полковник (Гетьманщина): різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>Иван Дулин м (вилучено Категорія:Гетьманщина; додано Категорія:Чини та посади Гетьманщини за допомогою HotCat) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{Українське козацтво | ||
| image = 02 209 Book illustrations of Historical description of the clothes and weapons of Russian troops.jpg | |||
| caption = Козацький полковник | |||
| | |||
| | |||
}} | }} | ||
[[Файл: | [[Файл:Sergiy Vasylkivskiy- Cossack colonel.jpg|220 px|richt|thumb|Козацький полковник]] | ||
'''Полко́вник''' — [[військове звання]] під час [[Хмельниччина|національно-визвольної війни українського народу]] під проводом [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] 1648-57 років та після відновлення української національної держави — [[Гетьманщина|Гетьманщини]], особи, що очолювала військову і адміністративно-територіальну одиницю — [[Полковий устрій України|полк]]. | |||
== Історія чину == | |||
Полковник призначався [[Гетьман|гетьманом]], або обирався на [[полкова рада|полковій козацькій раді]] за погодженням і наступним затвердженням царським урядом і зосереджував у своїх руках виконавчу та судову владу. На території полку полковник очолював [[полкова старшина|полкову старшину]], виконував доручення і накази гетьмана, відав фінансами, очолював судівництво та інше. У військовому відношенні він був відповідальним за стан формованого на території полку військового підрозділу. Полковник дбав про його боєздатність, забезпечував дисципліну і матеріальне забезпечення, доглядав за станом фортифікаційних споруд тощо. Особу, яка тимчасово виконувала обов'язки полковника, називали [[наказний полковник|наказним полковником]]. Призначався з числа полкової старшини або заможних козаків. | |||
Категорії претендентів на полковницький уряд вперше були задокументовані у [[Переяславські статті (1659)|Переяславських статтях]]. В них [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]] було уведено норму, згідно якої обрання полковників, як й інших старшин, обов'язково мало | |||
відбуватися не за вказівкою гетьмана, а з волі «товариства» та включено цілий ряд заборон, реґламентацій щодо процедур призначення чи | |||
звільнення полковників і рис, що ними мали володіти претенденти: | |||
{{текст| | |||
* обирати серед місцевих: ''«кого межъ себя излюбятъ изъ своихъ полковъ, а изъ иных полковъ въ полковники не выбиратъ»'' | |||
* не дозволялось обирати на полковництво (як, власне, і на інші старшинські уряди) іновірців: ''«Въ Войске ж Запорожскомъ всякимъ начальнымъ людеямъ, кроме православныхъ христiянъ, иныхъ ни которыхъ вере людемъ впредь не быть»'' | |||
* не дозволялось посідати старшинські уряди [[Вихрести|вихрещеним]] іноземцям: ''«потому что отъ новокрещенныхъ многая въ Войске смута и междоусобiе зачинается, да имъ Войска Запорожского козакамъ чинятся налоги и тесноты»''<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=UIJ_2014_4_5 Горобець В. М. Полковник Війська Запорозького та його влада / В. М. Горобець // Український історичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 50-70. (С.57)]</ref>}} | |||
== | Починаючи з Мазепи ці засади було порушено. Не дотримувались регламенту й слабовільний [[Іван Скоропадський|Скоропадський]] та [[Данило Апостол|Апостол]], за часу котрого особливого поширення набув [[непотизм]]. | ||
* [ | |||
Посада полковника була ліквідована в процесі знищення царським урядом української державності. У [[Слобідська Україна|Слобідській Україні]] це було здійснено у [[1765]] році, на Гетьманщині — у 80-х роках 18 століття. Полковники, як і інші представники козацької старшини були зрівняні в правах з російським [[дворянство]]м і влилися до його складу. У [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]], що перебувала, під владою [[Польща|Польщі]], козацькі полки було ліквідовано у [[1711]]–[[1714]] роках. | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
== Джерела та література == | |||
* ''Панашенко В. В.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Polkovnyk_kozatskyj Полковник козацький] // {{ЕІУ|8|346}} | |||
== Література == | == Література == | ||
* | * Горобець В. М. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=UIJ_2014_4_5 Полковник Війська Запорозького та його влада] | ||
* | * Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000. | ||
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993]. | |||
* | * Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008. — 451 | ||
== | |||
* [ | == Див. також == | ||
* [ | * [[Полковник]] | ||
* [ | * [[Полкова старшина]] | ||
{{ | * [[Полковий устрій Гетьманщини|Полковий устрій]] | ||
{{ | {{Адміністрація Гетьманщини}} | ||
{{Полки}} | |||
[[Категорія: | [[Категорія:Чини та посади Гетьманщини]] | ||
[[Категорія:Козацтво]] | |||
[[Категорія:Військові звання]] | |||
[[Категорія:Козацька доба]] | [[Категорія:Козацька доба]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Історичний територіальний поділ України]] | ||
Версія за 15:13, 10 травня 2021
Полко́вник — військове звання під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-57 років та після відновлення української національної держави — Гетьманщини, особи, що очолювала військову і адміністративно-територіальну одиницю — полк.
Історія чину
Полковник призначався гетьманом, або обирався на полковій козацькій раді за погодженням і наступним затвердженням царським урядом і зосереджував у своїх руках виконавчу та судову владу. На території полку полковник очолював полкову старшину, виконував доручення і накази гетьмана, відав фінансами, очолював судівництво та інше. У військовому відношенні він був відповідальним за стан формованого на території полку військового підрозділу. Полковник дбав про його боєздатність, забезпечував дисципліну і матеріальне забезпечення, доглядав за станом фортифікаційних споруд тощо. Особу, яка тимчасово виконувала обов'язки полковника, називали наказним полковником. Призначався з числа полкової старшини або заможних козаків.
Категорії претендентів на полковницький уряд вперше були задокументовані у Переяславських статтях. В них Юрієм Хмельницьким було уведено норму, згідно якої обрання полковників, як й інших старшин, обов'язково мало відбуватися не за вказівкою гетьмана, а з волі «товариства» та включено цілий ряд заборон, реґламентацій щодо процедур призначення чи звільнення полковників і рис, що ними мали володіти претенденти:
Починаючи з Мазепи ці засади було порушено. Не дотримувались регламенту й слабовільний Скоропадський та Апостол, за часу котрого особливого поширення набув непотизм.
Посада полковника була ліквідована в процесі знищення царським урядом української державності. У Слобідській Україні це було здійснено у 1765 році, на Гетьманщині — у 80-х роках 18 століття. Полковники, як і інші представники козацької старшини були зрівняні в правах з російським дворянством і влилися до його складу. У Правобережній Україні, що перебувала, під владою Польщі, козацькі полки було ліквідовано у 1711–1714 роках.
Примітки
Джерела та література
- Панашенко В. В. Полковник козацький // Шаблон:ЕІУ
Література
- Горобець В. М. Полковник Війська Запорозького та його влада
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008. — 451