Ровенський Дмитро Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 15:05, 4 жовтня 2020, створена ua>Andriy.vBot (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ровенський Дмитро Олександрович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Дмитро́ Олекса́ндрович Ро́венський (Шаблон:Н 26 квітня 1976, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська РСР — 29 серпня 2014, с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Життєпис

Дмитро Ровенський народився у м. Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ). Батько Дмитра покинув його одразу після народження. Коли хлопцю було 3 роки, мати завезла його до дідуся і бабусі, а сама жила своїм життям. Працював монтажником. Захоплювався фотографуванням, згодом хобі стало його роботою. Дмитро часто їздив на заробітки, де виконував різноманітні зйомки.

З початком російської збройної агресії проти України, Дмитро як тільки завершив черговий проект в РФ, повернувся в Україну і пішов до військкомату, 20 червня 2014-го прибув до військової частини.

Сержант, водій-електрик радіостанції польового зв'язку 93-ї окремої механізованої бригади.

29 серпня 2014 року загинув при виході з «Іловайського котла» поблизу села Новокатеринівка Старобешівського району. Під час обстрілу колони в автомобіль, у якому їхав Дмитро, поцілив снаряд, загинули усі, хто був поряд із місцем вибуху. 2 вересня тіло воїна разом з тілами 87 інших загиблих було привезено до запорізького моргу. Родина дізналася про смерть Дмитра 4 вересня. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.

6 вересня Дмитра поховали на Алеї Слави військового цвинтаря мкр Соцмісто в Кам'янському. Залишилася дружина Олена та двоє синів, 16-річний Ростислав і 4-річний Ярослав.

Нагороди

14 листопада 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно, розпорядження № 373-р від 11.10.2016).

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ