Астраков Дмитро Сергійович та Атаманчук Андрій Вікторович: різниця між сторінками

Матеріал з Разом
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Військовик2
{{Військовик2
| ім'я                = Астраков Дмитро Сергійович
| ім'я                = Атаманчук Андрій Вікторович
| оригінал імені      =  
| оригінал імені      =  
| портрет            = Астраков Дмитро Сергійович.jpg
| портрет            = Атаманчук Андрій Вікторович.jpg
| ім'я при народженні =  
| ім'я при народженні =  
| дата народження    = 5.3.1994
| дата народження    = 6.5.1979
| місце народження    = [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]]
| місце народження    = [[Червоноград]]
| дата смерті        = 28.12.2014
| дата смерті        = 5.9.2014
| місце смерті        = [[Маріуполь]]
| місце смерті        = [[Весела Гора (Слов'яносербський район)|Весела Гора]]
| причина смерті      =  
| причина смерті      =
| прізвисько          = «В'єтнам»
| прізвисько          = «Атаман»
| країна              = {{UKR}}
| країна              = {{UKR}}
| вид збройних сил    = {{fNGU}}
| вид збройних сил    = {{fЗСУ}}
| рід військ          =
| рід військ          = {{InБТрО Укр}}
| роки служби        =
| роки служби        =2014
| звання              = {{РангМВС|Молодший сержант}}
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Солдат}}
| формування          = {{Азов (полк)|2}}
| формування          = {{24 БТрО Айдар|2}}
| командування        =
| командування        =
| битви              = [[Війна на сході України]]
| битви              = [[Війна на сході України]]
* [[Оборона Маріуполя]]
* [[Бої за Щастя]]
* [[Засідка під Веселою Горою]]
| нагороди            = {{(!}} style="background: transparent"
| нагороди            = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня}}
{{!}}{{Орден За мужність III ступеня}} {{!!}} {{Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту»}}
{{!)}}
{{!)}}
| університет        =
| університет        =
Рядок 26: Рядок 27:
| інше                =
| інше                =
}}
}}
'''Дмитро́ Сергі́йович Астраков''' ({{нар}} {{ДН|5|3|1994}} — {{пом}} {{ДС|28|12|2014}}) — молодший сержант міліції [[Полк «Азов»|полку «Азов»]], учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]].
{{Однофамільці|Атаманчук}}
'''Андрі́й Ві́кторович Атаманчу́к''' ({{н}} {{ДН|6|5|1979}} — {{с}} {{ДС|5|9|2014}}) — солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Брав активну участь у подіях Революції Гідності. Як волонтер допомагав «Азову». Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов».
Народився 6 травня 1979 року у шахтарському місті Червоноград. При живих батьках, Андрія виховувала бабуся.


28 грудня 2014-го увечері під Маріуполем зі східного напрямку ДРГ терористів обстріляла блокпост, на якому чергували бійці полку «Азов», цю атаку було відбито. Під час першої хвилі атаки терористів Дмитро зазнав поранення в шию, непритомним помер у лікарні.
Пройшов строкову службу в армії.


Похований на Ювілейному кладовищі Дніпропетровська.
Проживав в м. [[Червоноград]]і, одружився. Подружнє життя не склалося, і після розлучення Андрій приїхав у Луцьк, опісля мав ще 2 шлюби. В 2000-х встановлював у місті системи відеонагляду.


== Нагороди та вшанування ==
Брав участь в подіях [[Революція гідності|Революції Гідності]] у складі Автомайдану. У часи війни — боєць 2-ї роти «Захід», [[Айдар (батальйон)|24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»]].
За особисту [[мужність]] і [[героїзм]], виявлені у захисті державного [[суверенітет]]у та територіальної цілісності України, вірність військовій [[присяга|присязі]] під час [[Війна на сході України|російсько-української війни]], відзначений — нагороджений
* 17 липня 2015 року&nbsp;— орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>{{УПУ|436/2015|17 липня|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/4362015-19257}}</ref>


Вшановується в [[Меморіальний комплекс «Зала пам'яті»|меморіальному комплексі «Зала пам'яті»]], в щоденному ранковому церемоніалі 28 грудня<ref>{{cite web |url=https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/28/dzvin-pamyati-prolunav-trichi%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/|title=В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників|website=mil.gov.ua|publisher=Офіційний сайт [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211228091902/https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/28/dzvin-pamyati-prolunav-trichi…-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/|archivedate=28 грудня 2021|accessdate=28 грудня 2021}}</ref><ref>{{YouTube|yOxugWsnExg|Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 28 грудня|logo=1|start=28s}}</ref>.
5 вересня 2014 року загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із [[Засідка під Веселою Горою|засідки поблизу села Весела Гора]]. Бійці батальйону, на двох машинах, під'їхали до блокпосту, на якому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, але терористи відкрили вогонь, в результаті чого&nbsp;— було прострелено бензобак, а одна з автівок&nbsp;— вибухнула.
 
Похований в м. Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища [[Гаразджа]].
 
Без батька залишились 7-річний син Максим та 13-річна донька Марія.
 
== Нагороди ==
* Рішенням Червоноградської міської ради №&nbsp;833 від 25 червня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно)<ref name="chervonograd"/><ref name="lutskrada"/>.
 
* Рішенням Луцької міської ради №&nbsp;44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно)<ref name="lutskrada"/>.
 
* Рішенням Волинської обласної ради №&nbsp;31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)<ref name="volynrada"/>.
 
* Указом Президента України №&nbsp;97/2021 від 12 березня 2021 року, ''за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу'', нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно))<ref name="president"/>.
 
* Нагороджений нагрудним знаком «[[За оборону Луганського аеропорту]]» (посмертно)<ref name="lutskrada"/>.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|refs=
 
<ref name="president">{{УПУ|97/2021|12 березня 2021|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>
 
<ref name="lutskrada">{{cite web |url=https://www.lutskrada.gov.ua/pochesni-hromadiany-lutska/atamanchuk-andrii-viktorovych|title=Почесний громадянин міста Луцька|website=lutskrada.gov.ua|publisher=Офіційний сайт Луцької міської ради|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210905102033/https://www.lutskrada.gov.ua/pochesni-hromadiany-lutska/atamanchuk-andrii-viktorovych|archivedate=5 вересня 2021|accessdate=5 вересня 2021}}</ref>
 
<ref name="volynrada">{{cite web |url=http://volynrada.gov.ua/session/31/3-1|title=Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині»|website=volynrada.gov.ua|publisher=Офіційний сайт Волинської обласної ради|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210828175432/http://volynrada.gov.ua/session/31/3-1|archivedate=28 серпня 2021|accessdate=5 вересня 2021}}</ref>
 
<ref name="chervonograd">{{cite web |url=https://www.chervonograd-city.gov.ua/dses/651833.doc|title=Рішення Червоноградської міської ради № 833 від 25 червня 2015 року про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Червонограда»|website=chervonograd-city.gov.ua|publisher=Офіційний сайт Червоноградської міської ради|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210905103546/https://www.chervonograd-city.gov.ua/dses/651833.doc|archivedate=5 вересня 2021|accessdate=5 вересня 2021|format=[[DOC]]}}</ref>
 
}}
 
== Джерела ==
* [https://memorybook.org.ua/1/atamanchuk.htm Атаманчук Андрій Вікторович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210905160516/https://memorybook.org.ua/1/atamanchuk.htm |date=5 вересня 2021 }} // ''[[Книга пам'яті полеглих за Україну]]''
* {{YouTube|mBM4Q1tyPkE|На Луганщині загинув уродженець Червонограда Андрій Атаманчук|logo=1}}


== Посилання ==
* [http://memorybook.org.ua/1/astrakov.htm Астраков Дмитро Сергійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170105042117/http://memorybook.org.ua/1/astrakov.htm |date=5 січня 2017 }} // ''[[Книга пам'яті полеглих за Україну]]''
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{Учасники РУВ|загинув=так}}
{{ukr-mil-bio-stub}}
{{ukr-mil-bio-stub}}
[[Категорія:Уродженці Дніпра]]
 
[[Категорія:Уродженці Червонограда]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Військовики полку Азов]]
[[Категорія:Померли у Веселій Горі]]
[[Категорія:Померли в Маріуполі]]
[[Категорія:Поховані в Луцьку]]
[[Категорія:Поховані в Дніпрі]]

Версія за 18:37, 26 травня 2022

Атаманчук Андрій Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрі́й Ві́кторович Атаманчу́к (Шаблон:Н  — Шаблон:С Шаблон:ДС) — солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 6 травня 1979 року у шахтарському місті Червоноград. При живих батьках, Андрія виховувала бабуся.

Пройшов строкову службу в армії.

Проживав в м. Червонограді, одружився. Подружнє життя не склалося, і після розлучення Андрій приїхав у Луцьк, опісля мав ще 2 шлюби. В 2000-х встановлював у місті системи відеонагляду.

Брав участь в подіях Революції Гідності у складі Автомайдану. У часи війни — боєць 2-ї роти «Захід», 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

5 вересня 2014 року загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці батальйону, на двох машинах, під'їхали до блокпосту, на якому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, але терористи відкрили вогонь, в результаті чого — було прострелено бензобак, а одна з автівок — вибухнула.

Похований в м. Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.

Без батька залишились 7-річний син Максим та 13-річна донька Марія.

Нагороди

  • Рішенням Червоноградської міської ради № 833 від 25 червня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно)[1][2].
  • Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно)[2].
  • Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[3].
  • Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно))[4].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою chervonograd не вказано текст
  2. 2,0 2,1 2,2 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою lutskrada не вказано текст
  3. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою volynrada не вказано текст
  4. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою president не вказано текст