Відмінності між версіями «Трохимівка (Іванівський район)»

Матеріал з Разом
Перейти до: навігація, пошук
(доповнення)
(Незалежна Україна)
 
Рядок 124: Рядок 124:
  
 
=== Незалежна Україна ===
 
=== Незалежна Україна ===
З [[24 серпня]] [[1991]] село входить до складу [[Україна|незалежної України]]. Після [[Анексія Криму Росією (2014)|анексії Криму Росією]] (березень 2014) на мобіл-вишці "Київстар" було вивішено прапор України. В [[АТО]] на Сході України брали участь 6 односельчан. Селяни неодноразово надавали грошову та продовольчу допомогу воякам АТО та мобілізованим. Побутові та сільські негаразди, інертність місцевої влади та значна [[пауперизація]] населення сприяє і проявам [[Сепаратизм в Україні|сепаратизму]], особливо серед корінних росіян. В рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] в селі, в листопаді 2015 р. сільрадою було перейменовано вулицю Кірова на Вишневу. В сільраді - повний безлад: "грошей немає; ви потерпіть, поки ми собі пенсію доб′ємо". А інші - просто п′ють каву... Обговорюється питання про входження до Гайманської ОТГ (кол. [[Агайманська волость]]). Громада вирішила одне, а депутати своїм рішенням схвалили приєднання до Іванвської ОТГ. І після виборів почалося... Першою під "оптимізацію" потрапив Трохимівський НВК: школу реорганізували в початкову, а учнів старшої почали возити за 20 км до Іванівки. Так робилося і за часів брежнєвського т. зв. "ліквідації неперспективних сіл та укрупнення".
+
З [[24 серпня]] [[1991]] село входить до складу [[Україна|незалежної України]]. Після [[Анексія Криму Росією (2014)|анексії Криму Росією]] (березень 2014) на мобіл-вишці "Київстар" було вивішено прапор України. В [[АТО]] на Сході України брали участь 6 односельчан. Селяни неодноразово надавали грошову та продовольчу допомогу воякам АТО та мобілізованим. Побутові та сільські негаразди, інертність місцевої влади та значна [[пауперизація]] населення сприяє і проявам [[Сепаратизм в Україні|сепаратизму]], особливо серед корінних росіян. В рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] в селі, в листопаді 2015 р. сільрадою було перейменовано вулицю Кірова на Вишневу.  
 +
 
 +
Першими прийняли присягу на вірність українському народу місцеві військовозобовязані запасу в грудні 1991 року в приміщенні сільського клубу [2].
 +
 
 +
Перші місцеві вибори за часів незалежності відбулися лише в березні 1994 року. Трохимівським сільським головою було обрано Івіна Анатолія Миколайовича[2].
 +
 
 +
В селі постійно діє місцевий осередок політ. партії "Батьківщина", осередок ГО "Ветеран". Інші осередки активізуються лише під час чергових виборів. В 2016 р. на базі місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. та дитсадка було створено Трохимівський НВК (загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - дошкільний навчальний заклад) [6].
 +
 
 +
В рамках декомунізації в селі, в листопаді 2015 р. сільрадою було перейменовано вулицю Кірова на Вишневу.
 +
 
 +
В межах державної політики децентралізації, обговорювалося питання про входження до Гайманської ОТГ (кол. Агайманська волость). Громадські слухання щодо цього пройшли формально; на них було присутньо ледь три десятки чоловік. Зрозумілого рішення ухвалено не було. Але сесія сільради самочинно висловилася за входження громади (?!) до Іванівської ОТГ. 29 жовтня 2017 року трохимівці прийняли участь в перших виборах до Іванівської об"єднаної територіальної громади. Проголосувало 239 осіб ( 36,4%).
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 21:22, 5 серпня 2019

село Трохимівка
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Іванівський
Рада/громада Трохимівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1909
Населення 538
Площа 48,66 км²
Густота населення 11, 0 осіб/км²
Поштовий індекс 75420
Телефонний код +380 5531
Географічні дані
Географічні координати Координаты: 46°43′33″ с. ш. 34°21′29″ в. д. / 46.725833° с. ш. 34.358056° в. д. (G) (O)46°43′33″ с. ш. 34°21′29″ в. д. / 46.725833° с. ш. 34.358056° в. д. (G) (O)
Середня висота
над рівнем моря
42 м
Місцева влада
Адреса ради 75 420, Херсонська обл., Іванівський р-н, с.Трохимівка, вул.Кірова, 2 , тел. 2-51-31

Трохи́мівка — село в Україні , в Іванівському районі Херсонської області; центральна садиба одноіменної сільської ради, в підпорядкуванні якої знаходяться села Захарівка, Новодмитрівка Перша таКірове (з 2015 - Щасливе). Населення становить 538 осіб (на 01.01.2015 р.)

Назва

Назва села походить від імені одного з перших поселенців та мешканців - коваля Трохима Сапи. Отже, покровителем місцевої сільської громади можна вважати св. Трохима - товариша апостола Павла і апостола від 70.

Історія

Про перебування людини на території села в минулому свідчить знахідка кремінного наконечника списа (ІІ тис. до н. е.) на південній його околиці (колишній сад) та кургани ІІІ - І тис. до н. е. на південний захід від нього.

Село Трохимівка було засноване на місці цілинного степу в Таврійському краї в 1909 році. Перші поселенці з'явились з-під Мелітополя (Запоріжжя) і були вихідцями з села Янчекрак.

Згідно зі Столипінською реформою 1906–1912 рр., вони отримали в серці цілинного і засушливого таврійського степу свої земельні ділянки-відруби в розмірі 20 десятин (~25 га).

Одним з перших поселився коваль Трохим Сапа, а згодом, ще кілька сімей — усього 25 дворів. Серед перших мешканців Трохимівки були родини Величко, Гавриленко, Новіків, Тимченко, Васецьких, Олійників, Сіврюків, Григоренків, Дмитровських. На сільській сходці жителі вирішили назвати свій висілок - хутір на честь Трохима Сапи — Трохимівкою.

На 01 січня 1915 року в селі мешкало 154 особи, з яких осіб чоловічої статі було 81. Сільській громаді належало 513 десятин землі, 105 коней і лише 29 корів[1]. А ось вітрового млина (вітряка) в селі не було. Як і школи, і церкви [1]. Село складалося із однієї вулиці, що тяглася в напрямку пн-пд, і була забудована саманними хатами - землянками під черепицею.

Українська революція та радянсько-українська війна

З 1917 року село належить до Української Народної Республіки.

Втім, незабаром село окуповане більшовиками, які розпочали збройну боротьбу (1918-1920) із підрозділами гетьманців, деникінців, врангелівців і -особливо- із загонами махновців, які мали найбільшу підтримку серед населення. Більшовиків підтримувало лише населення великих міст та окремих містечок.

Більшовицька окупація

В березні 1928 року в селі зорганізувався ТСОЗ "Згода" [1]. Члени сільгоспартілі об′єдналися з метою спільної обробки землі методом супряги. Серед перших його членів - Григоренко І.К., Дмитровські Федір та Любов, Олійник Олександр та Ганна, Дмитровські Михайло та Наталя, Величко Єфросинія, Новік М.М., Іван Я.М. та Івіна Г.П., Васецький Іван, Мікішина Н.М., Сіврюк Н.Г., Сіврюк Н.Д., Басараб Марія та Павло, Шовкопляс Гнат. В жовтні того ж року до ТСОЗу вступає родина Тимченко - Леонтій та Галина.

На початку 30-х рр., в умовах здійснення сталінської суцільної колективізації, на базі місцевого ТСОЗу почалося примусове створення колгоспу "Прогрес", що функціонував в межах висілків Трохимівка (15), Миколаївка (14), Орлянка (19), Сергіївка (20) та Охрімівка (16). Першим головою колгоспу був Степан Пономаренко, пізніше - Васецький Іван Демидович. Серед перших колгоспників з Трохимівки були родини Новіків, Івіних, Басараб, Григоренко, Сіврюк, Прядко, Тимченко, Величко, Дмитровських, Сапів, Скороход, Валько, Шпак, Гоголенко, Олійників та Пухліків [2].

Список жертв Голодомору 1932-1933 гг. по с. Трохимівка (Національна книга пам'яті жертв голодомору в Україні. Херсонська область.)

Трохимівка у 1932–1933 роках вис. Новотрохимівка, Новотрохимівська с/р, Нижньосірогозький р-н, Дніпропетровська обл.

За даними архівних джерел у селі загинуло 14 чоловік. На сьогодні встановлено імена 12.

Білий Матвій Володимирович, 27 р., хлібороб, член колгоспу, 29.06.1933, невідома, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк.100

Валько Гриць Якович, 15 р., хлібороб, член колгоспу, 05.07.1933, невідома, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк. 106

Валько Микола Якович, 17 р., хлібороб, член колгоспу, 23.05.1933, невідома, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк. 105

Гоголенко Микола Романович, 10 р., з родини селян, 24.05.1932, від застуди, ф.Р-4069, оп.5, спр.77, арк.68

Дмитровський Михайло Якович, 37 р., член артілі, 21.11.1932, невідома, ф.Р-4069, оп.5, спр.77, арк.71

Коваленко Наталка, 70 р., хлібороб, член колгоспу, 15.08.1933, невідома, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк. 101

Курасів Степан Петрович, 54 р., хлібороб, член артілі, 27.10.1932, «внутрішня хвороба», ф.Р-4069, оп.5, спр.77,арк.70

Немченко Олена Миколаївна, 1 р., на утриманні батьків, хліборобів-одноосібників, 07.08.1933, невідома, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк. 102

Сапа Павло Захарович, 2 р., з родини селян, 30.09.1932, від застуди, ф.Р-4069, оп.5,спр.77, арк.69

Сіврюк Одарка Павлівна, 39 р., на утриманні чоловіка –хлібороба, члена артілі, 15.03.1933, не вказана, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк. 72

Шпак Володимир Якимович, 1 р., на утриманні батьків –хліборобів, членів колгоспу, 07.09.1933, невідома, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк. 103

Шпак Ганна Тимофіївна, 28 р., хлібороб, член колгоспу, 13.09.1933, невідома, ф.Р-4069, оп. 5, спр. 82, арк. 104 http://www.memory.gov.ua/

З 1935 року почала діяльність неповна Трохимівська середня школа (НСШ - семирічка). ЇЇ першим директором був Микита Климович Непийпиво. Серед перших вчителів були Альохіна В.Ф., Бечеснов С.Г., Маслов Л.Ф., Книш П.Г., Непийпиво А.М., Непийпиво С.К. Вчителі були ініціаторами створення сільського музичного ансамблю та сільського театру, який в 1940 р. за п′єсу "Баба" був відзначений дипломом Дніпропетровського облвідділу культури під час конкурсу-огляду сільських театрів [2].

Друга Світова війна

З вересня 1941 по кінець жовтня 1943 рр. село перебувало під нацистською окупацією. Старостою села було (обрано? - призначено?) Сіврюка. З листопада 1942 р. до Німеччини, на примусові роботи, було вивезено кілька юнаків та дівчат, а саме: Величко Віру 1922 р.н., Волошко Івана, Люкову Марію 1923 р.н., Лісного Бориса 1923 р.н., Новіка Пилипа 1925 р.н., Різана Василя 1922 р.н., Пухліка Василя 1925 р.н. та Пухліка Олексія 1928 р.н., Скороход Єгора 1918 р.н.[3]

Серед учасників Другої світової відомо про Баєва Петра, Новіка Григорія та його синів - Михайла та Івана, Івіних Якова та Миколу, Шовкопляса Якима та його синів - Григорія і Семена, Басараба Петра, Жупікових Івана та Сергія, братів Григоренків - Івана та Павла, Сапів - Никифора та Петра, Пухліків Олексія та Андрія, Прядко Якова, трьох братів Лисенків - Петра, Олександра та Миколу, Тимченко Івана, Величка Семена, братів Скороход - Олександра та Івана, Олійника Захара, Нежурко Карла, Різанів - Олексія та Василя, Мікішина Дмитра[3].

Всього 45 односельців брали участь у війні на боці СРСР; додому з війни повернулися лише 20 чоловік[2].

Село було відвойоване Червоною Армією 29 жовтня 1943 р, підрозділами 87-ї гв. Перекопської сд 51 А під час проведення Мелітопольської наступальної операції [4]. Після боїв, під час визволення села, на його території було поховано 5 воїнів-визволителів: старшину Миколу Агапова, що підірвався на гранаті, рядових Анатолія Налобіна та Хакима Мусаєва та 2 невідомих бійців. Вони захоронені в братській могилі, що знаходиться по вул. Першотравневій, біля якої в 1965 р. було поставлено пам'ятник, увінчаний скульптурою озброєного радянського воїна та коліно приклонної жінки з букетом квітів. Згідно інших даних, в Трохимівці захоронені 10 воїнів: старшина Агапов Микола Михайлович, рядові Дудков Філіп Григорович, Мусаєв Хаким Ібрагимович, Налобін Анатолій В., Чайка Михайло Павлович та Шершнєв Пантелей Єфімович, л-т Єнікеєв Олег Константинович, мл. л-т Єнін Іван Федорович, ефр-р Ільченко Григорій Олексійович та ст. с-т Панасенко Микола Якимович [http://www.memory.dag.com.ua]

Відновлена більшовицька окупація

Після відновлення окупаційного радянського режиму в селі на 01.01.1944 р. в Трохимівці мешкала 71 сім′я та обліковувалося 232 особи (80 чоловічої та 152 жіночої статі, з яких - 125 дітей, з них 65 - шкільного віку). В лавах РСЧА на цей час перебувало 53 чоловік - односельців. На все село нараховувалося лише 43 корови. Відновила роботу місцева сільрада, яку очолила Мікішина Пелагея Прокопівна 1905 р.н., НСШ (семирічна школа) (директор Булищенко Кирило Якович, вчителі: Непийпиво Л.Т., Ноель Л.К., Радченко М.І., Левченко К.Я., Костенко М.Г., піонервожата Горюнова В.М. і військкерівник Романов М.Ф.) та пошта (завідувачка Нежурко Клавдія). З 1945 року в селі почав діяти ФАП (завідуючий Свентицька Л.М.)[5]. Відновив свою діяльність і місцевий колгосп "Прогрес", що опирався здебільшого на руки жінок, підлітків та людей працездатного похилого віку.

Після ухвалення постанови ЦК ВКП \б\ від 30.05.1950 р. – «Про укрупнення дрібних колгоспів...», місцевий "Прогрес" був об′єднаний із сусіднім колгоспом "Червона Україна" в одне господарство - колгосп ім. Кірова (1951 р.). Була ліквідована і Кіровська сільська рада, що увійшла до складу Трохимівської сільської ради. Спочатку колгосп ім. Кірова очолив Васецький І.Д., пізніше (1955) - Василенко В.М. Найпочеснішою на селі була професія механізатора - тракториста та комбайнера. Відомо ж бо, що хліб - всьому голова. Серед тогочасних механізаторів Трохимівки (бригадир Азаєв Г. Г.) бачимо Тимченка Г.Л., Болотова Ф.Ф., Смірдова Г.Р., Пухліка М.О., Івіна М.Я.[3]

В 1957 р. був створений радгосп - гігант "Мирний" (організатор та директор Панаскін), до складу якого увійшли маже всі колгоспи західної частини Іванівського району, в тому числі і колгоспи ім. Кірова та ім. Будьонного Трохимівської сільської ради. Почалася радіо- та електрофікація села, житлове будівництво (вул. Миру). Але через два роки радгосп був реорганізований (розділений). І трохимівцям залишилася лише одна назва.

З початку 1959 року Трохимівка стає центральною садибою радгоспу "Мирний", площа якого складала майже 10 000 га. Першим директором радгоспу став Петро Шкрум. В Трохимівці розміщувався відділок №1 цього радгоспу, тракторна бригада №1, радгоспна ЦРМ, центральна бухгалтерія та автогараж [2].

"Радгоспна доба" (1957-1990) відзначалася активним виробничим та житловим будівництвом в селі. За той час, в селі було збудовано 8 вулиць: Миру та Кірова (1960-ті рр.), Горького, частина Гагаріна, Молодіжна, Східна, Північна (1970-ті рр.), Шкільна, Сонячна (1980-ті рр.), сільський БК, сільська їдальня-кафе (вул. Першотравнева), магазин по вул. Кірова; були заасфальтовані вул. Першотравнева, Кірова, Миру, Молодіжна, Гагаріна та Кіровське шосе. Збудовано потужну МТФ на 5 000 голів ВРХ та СТФ на 7 000 голів. В Трохимівці діли 3 артезіанські свердловини для водопостачання та 2 - на околиці села (для МТФ та бурту). Важливу роль у розвитку виробничої бази радгоспу відіграла позиція директора Баланчука С.М. Були збудовані 4 водоймища-ставки для зрошення полів під городніми культурами та кормовими площами. Влітку вони ставали місцями дозвілля для дітей та молоді. Значна кількість робочих місць та нестача робочих рук, змушувала керівництво радгоспу вести активну переселенську політику серед мешканців західних областей УРСР. Кількість мешканців села швидко зростала, але була не постійною, через течу робочих рук. Так, якщо в 1970 р. в селі нараховувалося 85 дворів та проживало 489 мешканців, то в 1975 р. ці цифри складали відповідно 134 домогосподарства та 870 осіб [3].

В 1980 р. в Трохимівці налічувалося 156 дворів, проживало 559 мешканців (267-292); серед них - 115 дітей шкільного віку. В 1985 р. в селі була збудована і урочисто відкрита 1 вересня типова середня школа на 450 учнів. Парк тракторної бригади села налічував 34 трактори та 5 комбайнів (1980 р.); в автобазі було 59 автомобілів[2]. Добивалися підвищених надоїв молока доярки Йотка Г.П., Кірюшина О.І., Петрицька М.С., Стоялова М.О., Єфімова Г.М., Кострицька Є.Х., Івіна О.А., Ніколаєнко К.І., Ніцевич М.Ф., Машкаріна К.С., Шовкопляс М.В., Мироненко Л.С., Причина М.Д., Тиніна Т.І., Лемещук М.В., Ломпас Г.Д. та приросту м′яса свинарки Рябченко Т.І., Дрига Л.Я., Жупікова Є.І., Мозольова Н.Ф., Угня К.С., Сьоміна О.К., Жеребна О.О., Басанкова А.С., Вязнікова М.Я., Дмитровська К.М., Горицька Є.П., Уткіна Г.Г., Кізілова В.П., Тимченко О.В.

Але поряд з цим фактами існували і інші явища - масштабні приписки, " несунство " і крадіжки, нецільове використання та розбазарювання будматеріалів, електроенергії та палива, хуліганство і пияцтво, " блат " та кумівство. При чому, в цьому були задіяні всі - від дирекції радгоспу до простих різноробочих.

З 1967 по 1991 р. завідуючим Трохимівським ФАП була Шпир Марія Трохимівна (1937-1994) - кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1969), відмінник охорони здоров′я СРСР (), яка обслуговувала дільницю, що включала сс. Трохимівку та Кірово (більше 1 000 жителів).

В період горбачовської "перебудови" (1985-1991) почалося реформування радгоспу, що завершилося на початку 90-х перетворенням його на КСП "Мирний". Земля була розпайована серед робітників КСП. З'явилися перші ФГ (Махров О.О., Петров О.Ф.) [2]. А ось матеріальна база КСП до розпаювання не "дожила" і була фактично розікрадена. В 1993 р. році КСП "Мирний" збанкрутіло і було ліквідоване.

Незалежна Україна

З 24 серпня 1991 село входить до складу незалежної України. Після анексії Криму Росією (березень 2014) на мобіл-вишці "Київстар" було вивішено прапор України. В АТО на Сході України брали участь 6 односельчан. Селяни неодноразово надавали грошову та продовольчу допомогу воякам АТО та мобілізованим. Побутові та сільські негаразди, інертність місцевої влади та значна пауперизація населення сприяє і проявам сепаратизму, особливо серед корінних росіян. В рамках декомунізації в селі, в листопаді 2015 р. сільрадою було перейменовано вулицю Кірова на Вишневу.

Першими прийняли присягу на вірність українському народу місцеві військовозобовязані запасу в грудні 1991 року в приміщенні сільського клубу [2].

Перші місцеві вибори за часів незалежності відбулися лише в березні 1994 року. Трохимівським сільським головою було обрано Івіна Анатолія Миколайовича[2].

В селі постійно діє місцевий осередок політ. партії "Батьківщина", осередок ГО "Ветеран". Інші осередки активізуються лише під час чергових виборів. В 2016 р. на базі місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. та дитсадка було створено Трохимівський НВК (загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - дошкільний навчальний заклад) [6].

В рамках декомунізації в селі, в листопаді 2015 р. сільрадою було перейменовано вулицю Кірова на Вишневу.

В межах державної політики децентралізації, обговорювалося питання про входження до Гайманської ОТГ (кол. Агайманська волость). Громадські слухання щодо цього пройшли формально; на них було присутньо ледь три десятки чоловік. Зрозумілого рішення ухвалено не було. Але сесія сільради самочинно висловилася за входження громади (?!) до Іванівської ОТГ. 29 жовтня 2017 року трохимівці прийняли участь в перших виборах до Іванівської об"єднаної територіальної громади. Проголосувало 239 осіб ( 36,4%).

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Іванівського краю історія жива. — Мелітополь, друкарня «Люкс», 2010 р. — 511 стр
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 Матеріали шкільного краєзнавчого музею історії Трохимівки
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 Архів виконкому Трохимівської сільради: погосподарські книги 1944-2010 рр.
  4. Херсонская область в годы Великой Отечественной войны 1941-1945.Сборник документов и материалов. Симфрополь,"Таврия"1975.- 318 с.
  5. Архів виконкому Трохимівської сільради: погосподарські книги за 1944 - 2010 рр.

Посилання

Джерела

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Шаблон:Іванівський район (Херсонська область)



Все тексты и изображения, опубликованные в наших проектах, включая личные страницы участников, могут использоваться кем угодно, для любых целей, кроме запрещенных законодательством Украины.