Перегляд вихідного коду сторінки Українсько-російські відносини у передвоєнний період

У статті подані події про які відомо з відкритих джерел у період від [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення незалежності України]] до початку [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].

== Поділ майна Радянської Армії ==
За час суперечки між Україною та Росією, у період невизначеності, з балансу Чорноморського флоту з різних причин списали '''788''' суден, які перевели до інших підрозділів флоту Росії<ref name=":1">{{Cite web|title=ФАНТОМНА ЗБРОЯ. ЯК УКРАЇНА ВТРАЧАЛА ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ|url=https://grnt.media/analytics/yak-ukrayina-vtrachala-oboronozdatnist/|website=ҐРУНТ|date=2023-08-03|accessdate=2023-08-07|language=uk}}</ref>.  
{| class="sortable wikitable vatop" style="font-size:83%"
!час
!місце
!подробиці
!наслідки
|-
|[[1 грудня]] [[1991]]
|{{прапорець|Україна|size=20px}} [[Севастополь]]
|викрадення у нейтральні води (і далі у РФ) [[Адмірал Кузнецов|крейсера «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнецов»]]
|РФ викрадений крейсер не повернула і включила до складу [[Північний флот Росії|Північного флоту]]<ref name="Babych2">{{книга
|автор = [[Бабич Валерій Васильович|Бабич В. В.]]
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = Город Святого Николая и его авианосцы
|оригінал = 
|посилання = 
|вікітека = 
|відповідальний = 
|видання = 7
|місце = Николаев
|видавництво = Атолл
|рік = 2013
|том = 
|сторінки = 
|сторінок = 805
|серія = 
|isbn = 966-2504-37-0
|тираж = 
}}</ref><ref name="bulatov">{{книга
|автор = Булатов В. Н.
|частина = 
|посилання частина = 
|заголовок = Адмирал Кузнецов
|оригінал = 
|посилання = 
|вікітека = 
|відповідальний = 
|видання = 
|місце = М.
|видавництво = Молодая гвардия
|рік = 2006
|том = 
|сторінки = 
|сторінок = 384
|серія = 
|isbn = 5-235-02871-6
|тираж = 
}}</ref><ref>[http://www.niknews.mk.ua/2014/01/08/bedy-i-napasti-avianostsa-admiral-kuznetsov/ Беды и напасти авианосца «Адмирал Кузнецов»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180713174001/http://www.niknews.mk.ua/2014/01/08/bedy-i-napasti-avianostsa-admiral-kuznetsov/|date=13 липня 2018}} Николаевские новости. Сергей Гаврилов. 8.01.2014 {{ref-ru}}</ref>
|-
| rowspan="2" |[[Січень|cічень]] [[1992]]
|{{прапорець|Україна|size=20px}} [[Стрий (аеродром)|Стрий]]
|викрадення на територію [[Білорусь|Білорусі]] (і далі у РФ) 6 бомбардувальників [[Ту-22М|Ту-22М3]] під виглядом навчань
|РФ викрадені літаки не повернула<ref>{{Cite web|title=19 лет назад на Украине был ликвидирован последний Ту-160 » E-News.su {{!}} Cамые свежие и актуальные новости Новороссии, России, Украины, Мира, политика, аналитика|url=https://e-news.su/mnenie-i-analitika/317755-19-let-nazad-na-ukraine-byl-likvidirovan-posledniy-tu-160.html|website=e-news.su|accessdate=2023-03-02}}</ref><ref>{{Cite web|title=Wikiwand - 260-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (Україна)|url=https://wikiwand.com/uk/260-й_важкий_бомбардувальний_авіаційний_полк_(Україна)|website=Wikiwand|accessdate=2023-03-02}}</ref>
|-
|{{прапорець|Україна|size=20px}} [[Донузлав]]
|несанкціонований перехід корабля МПК-116 з Донузлава на головну базу [[Чорноморський флот ВМФ Росії|ЧФ]] — в Севастополь
|РФ викрадений корабель не повернула<ref>{{Cite web|title=Перший «братній» вогонь – 21 липня 1992 року|url=https://www.ukrmilitary.com/2018/07/perehid-skr112-21-lypnya-1992.html|accessdate=2023-04-25}}</ref><ref>{{Cite web|title=Глава Поворинского района угнал корабль и привел его в Севастополь|url=https://riavrn.ru/news/glava-povorinskogo-rayona-ugnal-korabl-i-privel-ego-v-sevastopol/|website=РИА Воронеж|date=2014-05-10|accessdate=2023-04-25|language=ru-RU}}</ref>
|-
|[[21 липня]] 1992
|акваторія [[Чорне море|Чорного моря]]
|перехід корабля ЧФ СКР-112 під командуванням капітан-лейтенанта Сергія Настенка із Криму в порт Одеси
|військові РФ пробували переслідувати корабель, Україна викрадений корабель не повернула<ref>{{Cite web|title=Перший «братній» вогонь – 21 липня 1992 року|url=https://www.ukrmilitary.com/2018/07/perehid-skr112-21-lypnya-1992.html|accessdate=2023-04-25}}</ref>
|-
|[[13 лютого]] 1992
|{{прапорець|Україна}} [[Старокостянтинів]]
|викрадення 6 бомбардувальників [[Су-24]] під час проведення планових тренувальних польотів
|РФ викрадені літаки не повернула<ref>{{Cite web|title=Розкрадання в ЗСУ у 2004-2017рр. – звіт слідчої комісії ч.1|url=https://www.ukrmilitary.com/2019/06/rozkradannya-zvit-1.html|accessdate=2023-03-02}}</ref><ref>{{Cite web|title=Конспективно - про українські Су-24|url=https://mil.in.ua/uk/blogs/konspektyvno-pro-ukrayinski-su-24/|website=Мілітарний|accessdate=2023-03-02|language=uk}}</ref>
|}
У червні [[1995]] року в [[Сочі]] підписали ще одну важливу угоду, в якій було зафіксовано, що Україні залишиться 18,3% Чорноморського флоту, а Російській Федерації – 81,7% із числа кораблів та суден, зафіксованих станом на 3 серпня 1992 року, без урахування вже вкрадених Росією '''788''' суден<ref name=":1" />.{{main|Перелік військових кораблів і суден Чорноморського флоту розподілених між Україною та РФ}}

== Прикордонні та військові інциденти ==

====== У Криму ======
Перші широкомасштабні дії проти України датуються [[1992]] роком. Завдання-мінімум для росіян – не ділитися Чорноморським флотом. Цитата із наказу Івана Капітанця, першого заступника Головкома російського ВМФ: <blockquote>''К офицерам, мичманам, прапорщикам, создающим нездоровую обстановку в воинских коллективах, склонных к измене Родине и принятию присяги на верность Украине, применять суровые меры воздействия вплоть до увольнения с занимаемой должности и увольнения со службы''</blockquote>Особливий переполох викликало повідомлення від [[22 лютого]] 1992 року. Тоді українську присягу склав 880-ий окремий батальйон морської піхоти – найкращий у з’єднанні за результатами попереднього, 1991-го року. Головний штаб ВМФ у Москві одразу видав директиву розформувати батальйон. У квітні 1992 року поблизу школи прапорщиків, де розмістилась організаційна група з формування ВМС України, почала чергувати машина з комплексом радіоелектронного придушення. Російські радисти перешкоджали зв’язку й вели радіоперехоплення.

Під охорону російської морської піхоти взяли штаб ВПС ЧФ і штаб Кримської бази у селищі Новоозерне – а тамтешній взвод охорони розформували через складання української присяги.

У ніч проти [[8 квітня]] 1992 року у зв’язку зі складанням української присяги офіцерами штабу Кримської бази до Новоозерного ввели бойову техніку 361-го полку 126-ої дивізії берегової оборони ЧФ: 4 БТР і 2 мотострілецькі взводи з Євпаторії.

До озера [[Донузлав]] увійшли два ракетні катери й два корвети, заблокувавши кораблі, особовий склад яких склав українську присягу. При цьому наказ штабу флоту передбачав узяти під охорону бронетехніку й будівлю Євпаторійської місцевої ради, але командир 361-го полку його не виконав.

[[9 липня]] 1992 року склав українську присягу особовий склад військової комендатури Севастопольського гарнізону – пункту управління Головної бази. Це був удар у самісіньке серце проросійських сил. 10 липня о 12:25 у 810-ій бригаді морської піхоти зіграли бойову тривогу, яка перетворилася на бойову готовність «повна»: особовому складу видали бронежилети й набої. Російська десантно-штурмова група з 25 осіб увійшла до комендатури<ref name=":0">{{Cite web|title=Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/|website=Історична правда|accessdate=2023-04-26}}</ref>.

У вересні [[1993]] року відбулася сутичка між українськими піхотинцями й російською береговою охороною<ref name=":0" />. Звинувативши Україну в намаганні присвоїти собі Чорноморський флот, Росія запустила процес відокремлення Криму від України, роздаючи російські паспорти працівникам об'єктів Чорноморського флоту та ведучи антиукраїнську інформаційну кампанію по всій території Криму. 

У травні [[1994]] року країна ввела на територію Криму велику кількість (близько 60 тисяч) солдатів [[Національна гвардія України|Національної гвардії]] та [[Державна прикордонна служба України|прикордонних військ]], після чого ситуація стабілізувалася. [[10 червня]] 1994 Україна та Росія домовилися про поділ Чорноморського флоту<ref name=":2">{{Cite web|title=Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х {{!}} Історична правда|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/|website=web.archive.org|date=2022-03-07|accessdate=2023-04-27|archive-date=2022-03-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20220307040259/https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/}}</ref><ref name=":3">{{Cite web|title=Історія та символіка 7-ї дивізії НГУ (1991-2000)|url=https://www.ukrmilitary.com/2016/05/7-diviziya-ngu.html|accessdate=2023-04-27}}</ref>. 

Після підписання у [[1997]] році угоди про статус та умови перебування [[Чорноморський флот ВМФ Росії|Чорноморського флоту]] на території України, ці домовленості систематично порушувалися. До [[2005]] року [[Севастополь]] патрулювали російські патрулі і служба військової автоінспекції ЧФ РФ, що не було передбачено законами України<ref>{{Cite web|title=Угоди по Чорноморському флоту мають бути переглянутими|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2005/08/15/3012439/|website=Українська правда|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>.

====== За межами Криму ======
З початку січня 1994 року за наказом штабу російського ЧФ почали відключати навігаційні вогні й світлові знаки у північно-східній частині Чорного моря. Судноплавство до портів України стало неможливим. Одночасно вивозили гідрографічне обладнання.

[[8 квітня]] [[1994]] року стався черговий конфлікт між Чорноморським флотом і ВМС України, коли на гідрографічному суді ЧФ «Челекен» намагалися вивезти радіонавігаційне обладнання з Одеси. Вранці 9 квітня зупинити «Челекен» відправили українські прикордонні катери. У повітря були підняті чотири штурмовики [[Су-25]]. У відповідь з Севастополя на зустріч судну-втікачеві вийшла ціла корабельна ударна група ЧФ. Конфлікт ставав все більш небезпечним, і, щоб уникнути відкритого зіткнення, в Києві вирішили перевірити судно в Севастополі. Але там росіяни перевантажили все обладнання на інші судна, і українці не змогли довести факт пограбування<ref>{{Cite web|title=Забытая война за Черноморский флот / Статьи|url=http://fraza.ua/analytics/276648-zabytaja-vojna-za-chernomorskij-flot-|website=web.archive.org|date=2019-03-08|accessdate=2023-04-27|archive-date=2019-03-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20190308125616/http://fraza.ua/analytics/276648-zabytaja-vojna-za-chernomorskij-flot-}}</ref>.

Однак командування ЧФ прорахувалося. На цей момент уже вивели до Росії 98-у гвардійську повітрянодесантну дивізію – і баланс сил у південних областях України змінився. Українські десантники захопили 318-й дивізіон кораблів консервації в Одесі, який чинив збройний опір під час подій з «Челекеном». «Дивізіон застосував зброю і виступив проти української влади, тому його дні були скінчені», – говорив командувач ВМС Володимир Безкоровайний. 

За кілька тижнів на об’єктах флоту по всьому Північному Причорномор’ю підняли українські прапори. Росіяни відступили до Криму<ref>{{Cite web|title=Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/10/38319/|website=Історична правда|accessdate=2023-04-26}}</ref>.
{| class="sortable wikitable vatop" style="font-size:83%"
!час
!місце
!подробиці
!наслідки
|-
|[[24 квітня]] [[2000]]
|акваторія [[Чорне море|Чорного моря]]
|стрільби [[Чорноморський флот ВМФ Росії|ЧФ РФ]] з [[Херсонес (мис)|мису Херсонес]], випущена ракета П-35Б з [[Редут (береговий ракетний комплекс)|БРК «Редут»]] влучила в правий борт [[Обстріл росіянами цивільного судна «Верещагино»|судна «Верещагіно»]]
|командування ЧФ РФ поклало вину за інцидент на капітана цивільного корабля<ref>{{Cite web|title=Обстріл росіянами цивільного українського судна в 2000-му році|url=https://mil.in.ua/uk/articles/obstril-rosiyanamy-tsyvilnogo-ukrayinskogo-sudna-v-2000-mu-rotsi/|website=Мілітарний|accessdate=2023-04-25|language=uk}}</ref>
|-
|[[4 жовтня]] [[2001]]
|акваторія [[Чорне море|Чорного моря]]
|російський літак [[Ту-154]], що виконував рейс [[Тель-Авів]] — [[Новосибірськ]], ймовірно був збитий ракетою [[5В28]]
|Україна не визнала вину, станом на 2023 рік юридичне рішення відсутнє<ref>{{Cite web|title=Авіакатастрофа над Чорним морем. Чи прикрив Кучма Путіна 15 років тому?|url=https://glavcom.ua/publications/aviakatastrofi-nad-chornim-morem-chi-prikriv-kuchma-putina-15-rokiv-tomu-384412.html|website=Главком {{!}} Glavcom|date=2016-11-24|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>
|-
|[[29 вересня]] — [[23 жовтня]] [[2003]]
|{{прапорець|Україна}} [[Тузла (острів)|острів Тузла]]
|Росія [[Конфлікт щодо острова Тузла|відмовлялася]] визнати Тузлу островом, наполягаючи на тому, що це коса
|збереження українського контролю, Росія не визнала правовий статус острова<ref>{{Cite web|title=У цей день 19 років тому росія спровокувала конфлікт щодо острова Тузла|url=https://armyinform.com.ua/2022/09/29/u-czej-den-19-rokiv-tomu-rosiya-sprovokuvala-konflikt-shhodo-ostrova-tuzla/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2023-04-25|language=uk}}</ref>
|-
|[[17 липня]] [[2013]]
|акваторія [[Азовське море|Азовського моря]]
|[[Інцидент з рибалками та російськими прикордонниками в Азовському морі (2013)|таран]] баркаса з українськими рибалками катером берегової охорони [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ]], 4 загиблих
|Росія відмовилася від проведення спільного розслідування, єдиного вцілілого звільнено<ref>{{Cite news|title=Рибалку Федоровича, звільненого в Росії, вдома зустріли дружина та міліція|url=https://www.radiosvoboda.org/a/25160457.html|work=Радіо Свобода|date=2013-11-06|accessdate=2023-04-25|language=uk|first=Олена|last=Поволяєва}}</ref><ref>{{Cite web|title=Вцілілий у Азовському морі рибалка каже, що їх навмисне таранили|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/1528462-vtsililiy_u_azovskomu_mori_ribalka_kage_shcho_iih_navmisne_taranili_1851041.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-04-25|language=uk}}</ref>
|}
[[20 лютого]] [[2014]] вказана дата як дата початку [[Російсько-українська війна (з 2014)|нападу на Україну]] та [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]] у [[Медаль «За повернення Криму»|медалях]]  [[Міністерство оборони Російської Федерації|Міністерства оборони РФ]], впроваджених [[21 березня]] 2014 року<ref>{{Cite web|title=Приказы МО РФ 2014 года - Вооруженные силы и Военно-морской флот - SAMMLER.RU|url=http://www.sammler.ru/index.php?showtopic=142324|website=web.archive.org|date=2019-10-31|accessdate=2023-04-30|archive-date=2019-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20191031233257/http://www.sammler.ru/index.php?showtopic=142324}}</ref>.<gallery heights="100">
Файл:Разітєльний переслідує СКР-112.jpg|СКР ЧФ «Разітєльний» переслідує СКР-112
</gallery>

== Вплив Росії у політичних процесах ==

=== Розпад радянського режиму ===
У останні роки існування радянського режиму, коли внаслідок [[Перебудова|перебудови]] впроваджувалася [[політика гласності]] та [[демократизація]] суспільного життя, радянські військові та спецпризначенці мали нищити в Західній Україні символіку, що стосувалася періоду національно-визвольної боротьби. Відомо про спроби затримання організаторів несакціонованих владою зібрань, вандалізм та підривання на памʼятників<ref name=":2" /><ref name=":3" />. 

19 листопада [[1990]] року був підписаний договір між [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українською Радянською Соціалістичною Республікою]] і [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою]], де підкреслювалося що він базувався на [[Парад суверенітетів|деклараціях про суверенітет обох сторін]]<ref>{{Cite web|title=Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/643_011|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Перший договір з Росією - гіркий присмак полину|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2305560-persij-dogovir-z-rosieu-girkij-prismak-polinu.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>. 

{{main|Перебудова|Парад суверенітетів|Революція на граніті}}

=== 1991-1993 ===
Від початку існування незалежної України, Росія фінансувала і підтримувала численні проросійські партії та організації, які протягом 1991-2013 виступали проти вступу України до НАТО, [[Європейський Союз|ЄС]], [[Світова організація торгівлі|СОТ]], проти реабілітації воїнів [[ОУН-УПА]], підтримували культ [[День Перемоги|9 травня]] та декларувала прихильність до «східнослов'янської культури» й канонічного православ'я, бачачи Україну в союзі з Росією й Білоруссю<ref>{{Cite news|title=Парад Победы – отвечной победы к бесконечной войне?|url=http://dx.doi.org/10.1515/phw-2020-16305|work=Public History Weekly|date=2020-05-14|accessdate=2023-04-26|issn=2197-6376|doi=10.1515/phw-2020-16305|volume=2020|issue=5|first=Valentyna|last=Polunina}}</ref>.

[[8 грудня]] [[1991]] року тодішніми президентами [[Леонід Кравчук|Леонідом Кравчуком]], [[Борис Єльцин|Борисом Єльциним]] та Головою Верховної Ради Республіки Білорусь [[Станіслав Шушкевич|Станіславом Шушкевичем]] у [[Біловезька Пуща|Біловезькій Пущі]] була підписана [[Біловезька угода]], яким констатовано припинення існування [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Союзу РСР]] і створення [[Співдружність Незалежних Держав|Співдружності Незалежних Держав]] (СНД). Окрема угода була укладена щодо здійснення єдиного контролю над наявною в державах [[Ядерна зброя|ядерною зброєю]] – у грудні 1991 року в Алма-Аті Кравчук, Єльцин, Шушкевич та Назарбаєв підписали угоду «Про спільні заходи щодо ядерної зброї», внаслідок чого тактичну ядерну зброю зобовʼязалися вивезти до Росії з територій України, Білорусі та Казахстану до 1 липня 1992 року. Кількість вивезених ракет – невідома<ref>{{Cite web|title=ФАНТОМНА ЗБРОЯ. ЯК УКРАЇНА ВТРАЧАЛА ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ|url=https://grnt.media/analytics/yak-ukrayina-vtrachala-oboronozdatnist/|website=ҐРУНТ|date=2023-08-03|accessdate=2023-08-07|language=uk}}</ref>. 

У [[1990-ті|1990-х]], майбутні російські президенти Володимир Путін і Дмитро Медведєв тривалий час працювали в команді [[Собчак Анатолій Олександрович|Анатолія Собчака]]<ref>https://www.spiegel.de/international/world/the-anointed-one-tracking-the-rise-of-putin-s-crown-prince-a-537864.html</ref>, який ще в 1992 році публічно виступав за відторгнення Криму і критикував Україну за розвиток сильної армії для захисту незалежності країни<ref>Нина Зверева. Передача Без ретуши (РТР, 1992). ТПО «Республика». Анатолий Собчак ([https://www.youtube.com/watch?v=1WMq-8bsuro Відео]). цитати:
{| class="wikitable"
|хв: сек
|цитата
|-
|0:16
|Эта идея Содружества [СНГ] понадобилась [Украине] только для того, чтобы использовать эту идею как определенную передышку чтоб создать свою собственную армию.
|-
|4:55
|…Даже если предположить такую нелепость что Крым это территория Украины.
|-
|6:44
|Я противник решать какие-либо территориальные конфликты силой… Но здесь и нельзя упускать время. Нельзя допускать чтоб Украина создала такую армию, которую если она создаст, то она обязательно пустит в ход.
|-
|9:46
|Меня очень беспокоит… то что Украина связывает свою независимость… главным образом с созданием мощных вооруженных сил.
|}</ref>. Також 1992 року [[Верховна рада Росії|Верховна Рада Російської Федерації]] постановила, що передача Криму до складу Української РСР нібито була незаконною<ref>Караичев Д.Н. Формирование в российской научной историографии юридической концепции об антиконституционном характере передачи Крымской области в 1954 г. из состава РСФСР в состав Украинской ССР / Д.Н. Караичев. — М. : КнигИздат, 2019. — 126 с. ([https://shron1.chtyvo.org.ua/Karaichiev_Dmitrii/Formyrovanye_v_rossyiskoi_nauchnoi_ystoryohrafyy_iurydycheskoi_kontseptsyy_ob_antykonstytutsyonnom_k.pdf посилання на повний текст])</ref><ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%92%D0%A1_%D0%A0%D0%A4_%D0%BE%D1%82_21.05.1992_%E2%84%96_2809-I Постановление ВС РФ от 21.05.1992 № 2809-I]</ref>.

[[23 червня]] [[1992]]  року в місті Дагомис була укладено угода між Україною і Російською Федерацією про подальший розвиток міждержавних відносин<ref>{{Cite web|title=Угода між Україною і Російською Федерацією про подальший розвиток міждержавних відносин|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/643_018|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>.

У червні [[1993]] року на з'їзді у [[Донецьк|Донецьку]] була створена [[Москвофільство|проросійська]] політична партія [[Ліві (політика)|лівого]] спрямування — [[Комуністична партія України (1993—2022)|КПУ]] (ліквідована у 2015)<ref>{{Cite web|url=http://www.drsu.gov.ua/party|title=Сайт Державної реєстраційної служби України|accessdate=30 січня 2016|archiveurl=https://archive.today/20130706182437/http://www.drsu.gov.ua/party|archivedate=6 липня 2013|deadurl=yes}}</ref>.

[[3 вересня]] 1993 року було укладено чотири [[Масандрівські угоди|міжнародних документи]], укладені Україною та РФ за підсумками переговорів у передмісті [[Ялта|Ялти]] — [[Масандра|Масандрі]]. 

* протокол про врегулювання проблем Чорноморського флоту<ref name="й">{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_054|title=Протокол про врегулювання проблем Чорноморського флоту: Україна, Російська Федерація; Протокол, Міжнародний документ від 03.09.1993|accessdate=31 липня 2015|archive-date=18 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180618011120/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_054}}</ref>
* основні принципи утилізації ядерних боєзарядів стратегічних ядерних сил, що дислоковані в Україні
* угода між Урядом Російської Федерації та Урядом України про утилізацію ядерних боєзарядів
* угода між Україною та Російською Федерацією про порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів Стратегічних Сил, розташованих на їхніх територіях
Угоди стосувалися врегулювання проблем поділу [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморського флоту колишнього СРСР]] та утилізації [[Ядерна зброя України|ядерної зброї, що знаходилася на території України]]<ref name="к">{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_131|title=Угода між Україною та Російською Федерацією про порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів Стратегічних Сил, розташованих на їхніх територіях: Україна, Російська Федерація; Угода, Міжнародний документ від 03.09.1993|accessdate=31 липня 2015|archive-date=10 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170210015832/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_131}}</ref><ref name="у">{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_132|title=Угода між Урядом Російської Федерації та Урядом України про утилізацію ядерних боєзарядів: Україна, Російська Федерація; Угода, Міжнародний документ від 03.09.1993|accessdate=31 липня 2015|archive-date=10 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170210082241/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_132}}</ref><ref name="ц">{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_054|title=Основні принципи утилізації ядерних боєзарядів стратегічних ядерних сил, що дислоковані в Україні: Україна, Російська Федерація; Принципи, Міжнародний документ від 03.09.1993|accessdate=31 липня 2015|archive-date=18 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180618011120/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_054}}</ref>.{{main|Вибори Президента України 1991|Біловезька угода|Кримська криза (1992—1994)|Масандрівські угоди||}}

=== 1994-1998 ===
У [[Квітень|квітні]] [[1996]] року була утворена [[Прогресивна соціалістична партія України|ПСПУ]], [[Русофільство|проросійська]] партія [[Ліві (політика)|лівого]] спрямування (ліквідована у 2022)<ref>{{Cite web|title=Прогресивна соціалістична партія України {{!}} Досьє|url=https://www.rudenko.kiev.ua/parties/pspu|website=web.archive.org|date=2019-02-10|accessdate=2023-04-26|archive-date=2019-02-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20190210043248/https://www.rudenko.kiev.ua/parties/pspu}}</ref>.

30-31 травня [[1997]] року відбувся перший візит президента Російської Федерації до України — [[Єльцин Борис Миколайович|Борис Єльцин]] разом із [[Кучма Леонід Данилович|Леонідом Кучмою]] підписали [[договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією]] — угоду між [[Україна|Україною]] і [[Росія|Російською Федерацією]], в якій закріплювалися принцип стратегічного [[Партнерство|партнерства]], визнання непорушності наявних кордонів, повага до [[Територіальна цілісність|територіальної цілісності]] та взаємні зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного. Цей договір припиняв дію попереднього договору між [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] і [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]] [[1990]]-ого року<ref>[[Антон Бутейко]]. ''[https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:AdAp4HfBKhMJ:https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2305560-persij-dogovir-z-rosieu-girkij-prismak-polinu.html+&cd=11&hl=en&ct=clnk&gl=us Перший договір з Росією - гіркий присмак полину]''. [[Ukrinform]] (blogs). 15.09.2017</ref><ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_011#Text ДОГОВІР між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210309000330/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_011#Text|date=9 березня 2021}} (Документ 643_011). Верховна Рада України.</ref><ref>Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання - Том 1: 1990-1991 рр. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001.</ref><ref>[[Олена Любовець]]. ''[https://www.istpravda.com.ua/articles/2014/06/17/143288/ Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027184140/http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/06/17/143288/|date=27 жовтня 2020}}''. [[Історична правда]] (дочірній проект [[Українська правда|«Української правди»]]). 17 червня 2014</ref><ref>{{Cite news|title=25-річчя Великого договору між Україною і РФ: передумови війни закладалися тоді?|url=https://www.radiosvoboda.org/a/velykyi-dohovir-rosiya-ukrayina-viyna/31887879.html|work=Радіо Свобода|date=2022-06-14|accessdate=2023-04-26|language=uk|first=Дмитро|last=Шурхало}}</ref>.{{main|Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією|Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України}}

=== 1999-2004 ===
[[25 березня]] [[1999]] року В'ячеслав Чорновіл загинув за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під [[Бориспіль|Борисполем]]. В'ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, прессекретар лідера [[Народний рух України|НРУ]] Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. Колишній заступник генпрокурора Микола Голомша заявив, що Чорновола добили, ймовірно, кількома ударами кастета. Соратники В'ячеслава Чорновола та його син [[Чорновіл Тарас Вячеславович|Тарас Чорновіл]], патріотично налаштована громадськість вважають його загибель політичним убивством напередодні [[Вибори Президента України 1999|майбутніх президентських виборів]]<ref name=":1" />.

[[18 квітня]] 2000 року відбувся перший візит [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] до України, а [[18 липня]] того ж року другий<ref>{{Cite web|title=Рабочий визит на Украину. Встреча глав государств СНГ • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45687|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45642|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>.

[[21 квітня]] [[2001]] року послом Російської Федерації в Україні став [[Черномирдін Віктор Степанович|Віктор Черномирдін]]. [[12 листопада]] 2001 року відбувся черговий візит Путіна<ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45706|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>. Того ж року він був в Україні у липні, серпні та грудні<ref>{{Cite web|title=Рабочий визит на Украину. День Военно-Морского Флота России. Совместный парад черноморских флотов России и Украины • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45681|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Визит на Украину. Празднование 10-летия независимости Украины • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45718|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Рабочий визит на Украину. Российско-украинский экономический форум • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45724|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>.

[[6 жовтня]] 2002 відбувся єдиний у 2002 році візит Путіна<ref>{{Cite web|title=Визит на Украину. 70-летие ДнепроГЭС • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45463|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>. У 2002 році США звинуватили Україну в поставках станцій радіотехнічної розвідки «Кольчуга» до Іраку, після чого США заморозили фінансову допомогу Україні (йшлося загалом про 54 млрд доларів) і пригрозили санкціями у випадку, якщо продаж «Кольчуг» вдасться довести. Леонід Кучма – скомпрометований не лише скандалом із розвідувальними станціями, а й убивством Георгія Ґонґадзе – став міжнародним ізгоєм. Значною мірою, саме цей скандал змусив Кучму до обрання «східного вектору» міжнародної політики. Путін і сателіти Росії залишились єдиними партнерами Президента Кучми, а отже й України<ref>{{Cite web|title=ФАНТОМНА ЗБРОЯ. ЯК УКРАЇНА ВТРАЧАЛА ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ|url=https://grnt.media/analytics/yak-ukrayina-vtrachala-oboronozdatnist/|website=ҐРУНТ|date=2023-08-03|accessdate=2023-08-07|language=uk}}</ref>. 

[[2003]] рік оголошено Роком Росії в Україні<ref>{{Cite web|title=2003 рік оголошено Роком Росії в Україні|url=http://www.golos.com.ua/article/248531|website=www.golos.com.ua|accessdate=2023-04-27|language=uk}}</ref>. [[28 січня]] 2003 року був підписаний [[Договір про українсько-російський кордон|договір про українсько-російський державний кордон]], спірною ділянкою залишалося Азовське море та Керченська протока. Наприкінці року, [[24 грудня]], був підписаний [[Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки|договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки]]<ref>{{Cite web|title=BBC Ukrainian|url=https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2004/01/040123_ukr_rus_year|website=www.bbc.com|accessdate=2023-04-27}}</ref><ref>{{Cite web|title=Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон (укр/рос)|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/643_157|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-04-27|language=uk}}</ref>. Путін відвідував Україну 2003 року чотири рази, у січні, квітні-травні, вересні та грудні<ref>{{Cite web|title=Рабочий визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45470|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Поездка на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45485|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Визиты президента РФ Владимира Путина в Крым. Хронология - ТАСС|url=https://tass.ru/info/1377151|website=TACC|accessdate=2023-04-26}}</ref><ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45509|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>.

Як заявив полковник [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ]] [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігор Гіркін]], російська влада ще у [[2000-ні|2000-х]] роках розпочала спроби встановлення економічного контролю над Україною, щоб «купити її з тельбухами». За його інформацією, для цього Путін дозволив російським [[Олігархія|олігархам]] та чиновникам скупити значну частину всієї української власності<ref>Хроника войны 2022. И. Стрелков, М.Климов&nbsp;— Неприятности с «хаймарсами». Стрелков онлайн 14.07.22. ([https://www.youtube.com/watch?v=2eETyLsp2Y4&t=6043s Відео] / [https://t.me/strelkovii/2936 Тільки аудіо]) Починаючи з 1 години 40 хвилин 43 секунди. Першоджерело: телеграм-канал Гіркіна. ''Транскрипція: [Вместо военного вторжения] Украину собирались купить с потрохами. И более того, с потрохами покупали. Еще до 14 года. Еще в нулевых годах, немного касаясь по службе [в ФСБ] вопросов Украины, я задавал людям, находящимся в теме, вопрос: а почему мы вообще ничего на этом направлении не делаем. И получал совершенно искренний на голубом глазу ответ такого рода: а не надо ничего делать мы там всё уже купили. Путин разрешил высшим [российским] чиновникам скупать там собственность…, и скоро половина всей собственности на Украине будет принадлежать российским олигархам и олигархам-чиновникам''</ref>.

У [[2004]] році Путін відвідав Україну сім разів, з яких двічі безпосередньо перед [[Вибори Президента України 2004|президентськими виборами]], 26-28 жовтня та 12 листопада<ref>{{Cite web|title=Путин призвал создать локомотив для евразийской экономики|url=https://lenta.ru/news/2004/05/24/meeting/|website=Lenta.RU|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45529|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Рабочая поездка на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45532|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Визит на Украину. 60-летие освобождения Украины от фашистских захватчиков • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45537|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Поездка в Краснодарский край и рабочий визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45539|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45521|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Рабочий визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45514|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>. У [[Липень|липні]] Кучма вилучив із воєнної доктрини тезу про те, що вступ у [[НАТО]] і [[Європейський Союз]] є кінцевою метою політики євроатлантичної і європейської інтеграції<ref>{{Cite web|title=ФАНТОМНА ЗБРОЯ. ЯК УКРАЇНА ВТРАЧАЛА ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ|url=https://grnt.media/analytics/yak-ukrayina-vtrachala-oboronozdatnist/|website=ҐРУНТ|date=2023-08-03|accessdate=2023-08-07|language=uk}}</ref>.

Зі старту передвиборчої кампанії відразу ж чітко окреслилась тенденція до застосування адмінресурсу на користь провладного кандидата<ref>{{Cite web|url=https://www.oporaua.org/article/vybory/election_history/23049-istoriia-viboriv-tretogo-prezidenta-v-2004-rotsi-ukrayina-obirala-u-tri-turi|title=Історія виборів: третього Президента в 2004 році Україна обирала у «три тури»}}</ref>. Передвиборчу кампанію Януковича вів російський політолог [[Павловський Гліб Олегович|Гліб Павловський]], який прибув до Києва на чолі цілої бригади російських радників та політтехнологів. У 2006 році Павловському заборонили в'їзд на територію України протягом 5 років через діяльність, яка суперечить національним інтересам країни<ref>{{Cite web|title=Помер російський політтехнолог, один з авторів темників у 2003-2004 роках Гліб Павловський|url=https://detector.media/infospace/article/208396/2023-02-27-pomer-rosiyskyy-polittekhnolog-odyn-z-avtoriv-temnykiv-u-2003-2004-rokakh-glib-pavlovskyy/|website=detector.media|date=2023-02-27|accessdate=2023-04-25|language=uk|first=Марина|last=Баранівська}}</ref>. Під час передвиборчої кампанії та напередодні виборів у храмах [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Московського патріархату]] священники через тиск влади та церковного керівництва проводили агітацію за кандидата на посаду Президента В. Януковича<ref>{{Cite web|title=Церковні тарифи: за Януковича – один безкоштовний молебен, за Ющенка – два місяці відлучення від святого причастя – Українська Гельсінська спілка з прав людини|url=https://www.helsinki.org.ua/articles/tserkovni-taryfy-za-yanukovycha-odyn-bezkoshtovnyj-moleben-za-yuschenka-dva-misyatsi-vidluchennya-vid-svyatoho-prychastya/|website=www.helsinki.org.ua|accessdate=2023-04-25|language=uk}}</ref>.

[[5 вересня]] 2004 року сталося [[Отруєння Віктора Ющенка|отруєння]] тодішнього кандидата у президенти [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]], до якого згодом було виявлено причетність російських спецслужб<ref>{{Cite news|title=15 років із дня отруєння Ющенка: чи є «світло в кінці справи»?|url=https://www.radiosvoboda.org/a/30148147.html|work=Радіо Свобода|date=2019-09-05|accessdate=2023-05-11|language=uk|first=Євген|last=Солонина}}</ref><ref>{{Cite web|title=Європарламент визнав, що Ющенка отруїли росіяни: депутат пояснив нюанси|url=https://news.obozrevatel.com/ukr/politics/evroparlament-viznav-scho-yuschenka-otruili-rosiyani-deputat-poyasniv-nyuansi.htm|website=OBOZREVATEL NEWS|date=2021-05-01|accessdate=2023-05-11|language=uk|first=Юрій|last=Сергієнко}}</ref>. Незважаючи на численні фальсифікації президент Володимир Путін вітав тодішнього премʼєр-міністра Віктора Януковича з перемогою на виборах двічі, [[22 листопада|22]] (ще до оголошення офіційних результатів) та [[25 листопада]]<ref>{{Cite news|title=Президент Росії Володимир Путін знову привітав прем''єр-міністра Віктора Януковича з перемогою на виборах Президента|url=https://www.radiosvoboda.org/a/923375.html|work=Радіо Свобода|date=2008-02-05|accessdate=2023-04-25|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}</ref><ref>{{Cite web|title=Фальсифікація виборів-2004: як організовувався “підрахуй”|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2005/11/15/3017827/|website=Українська правда|accessdate=2023-04-25|language=uk}}</ref>.

{{main|Убивство Георгія Гонгадзе|Україна без Кучми|Повстань, Україно!|Вибори Президента України 2004|Отруєння Віктора Ющенка|Помаранчева революція}}
<gallery heights="100">
Файл:Ukraine Without Kuchma 6 February 5.jpg|Протести 6 лютого 2001 під час акції [[Україна без Кучми]]
Файл:Povstan Ukraino 01.jpg|Мітинг опозиційних сил біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Києві 9 березня 2003
</gallery>

=== 2005-2009 ===
[[19 березня]] [[2005]] року відбувся візит Путіна до України де він зустрівся із тодішніми президентом [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктором Ющенком]], премʼєр-міністром [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлією Тимошенко]], спікером [[Литвин Володимир Михайлович|Володимиром Литвином]] та митрополитом УПЦ МП [[Володимир (Сабодан)|Володимиром Сабоданом]]<ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45550|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>.

[[22 грудня]] [[2006]] року Путін відвідав Україну де зустрівся із тодішнім премʼєр-міністром [[Янукович Віктор Федорович|Віктором Януковичем]]<ref>{{Cite web|title=Рабочий визит на Украину. Первое заседание Российско-Украинской межгосударственной комиссии • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/45607|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>.

У [[Листопад|листопаді]] [[2007]] року відбувалися кримсько-татарські протести проти тодішньої влади [[Автономна Республіка Крим|АРК]], що складалася з представників проросійської [[Партія регіонів|Партії регіонів]]<ref>{{Cite news|title=У Криму тривають кримськотатарські протести|url=https://www.radiosvoboda.org/a/972824.html|work=Радіо Свобода|date=2008-02-05|accessdate=2023-04-25|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}</ref><ref>{{Cite web|title=Кримські татари збираються на протест проти \"звірячого побиття\"|url=https://www.pravda.com.ua/news/2007/11/9/3316745/index.amp|website=www.pravda.com.ua|accessdate=2023-04-25}}</ref>.

У [[Липень|липні]] [[2009]] року Україну вперше відвідав у якості патріарха [[Російська православна церква|РПЦ]] [[Кирило (патріарх Московський)|Володимир Гундяєв]]<ref>{{Cite web|title=Патриарх Кирилл впервые приезжает в Киев|url=https://www.bbc.com/russian/international/2009/07/090724_kirill_visit_ukraine|website=BBC News Русская служба|date=2009-07-24|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>.
{{main|Перший Всеукраїнський з'їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад|Акції протесту проти НАТО у Феодосії|Парламентські вибори в Україні 2006|Вандалізм на Говерлі|Вибори Президента України 2010}}

=== 2010-2012 ===
У січні-лютого [[2010]] року на президентських виборах переміг проросійський кандидат Віктор Янукович. [[21 квітня]] 2010 року у [[Харків|Харкові]] між тодішніми президентами Януковичем та [[Дмитро Медведєв|Медведєвим]] була підписана [[Харківські угоди|угода]] між [[Україна|Україною]] і [[Росія|Російською Федерацією]], згідно з якою термін перебування [[Чорноморський флот Російської Федерації|Чорноморського флоту Російської Федерації]] у [[Севастополь|Севастополі]] подовжено з [[2017]] до [[2042]] року (у березні [[2021]] року стало відомо що [[Служба безпеки України]] перевірить чи була державною зрадою ратифікація 236 народними депутатами угод а також повідомили про підозру в держзраді тодішньому премʼєр-міністру [[Азаров Микола Янович|Миколі Азарову]], а у липні [[2022]] року Міністрам закордонних справ та юстиції часів президентства Віктора Януковича [[Грищенко Костянтин Іванович|Костянтину Грищенку]] та [[Лавринович Олександр Володимирович|Олександру Лавриновичу]] повідомили про підозру у держзраді)<ref>{{Cite news|title=Ексміністрів Януковича Грищенка і Лавриновича звинуватили у держзраді за "Харківські угоди"|url=https://www.bbc.com/ukrainian/62293858|work=BBC News Україна|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=СБУ перевірить, чи не було держзрадою голосування 236 нардепів за “Харківські угоди”|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/11/7286287/|website=Українська правда|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>.

Впродовж липня 2010 року проходив другий візит російського патріарха Гундяєва<ref>{{Cite web|title=Завершився візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила до України - РІСУ|url=https://risu.ua/zavershivsya-vizit-patriarha-moskovskogo-i-vsiyeji-rusi-kirila-do-ukrajini_n39030|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>. У [[Серпень|серпні]] новим послом Російської Федерації в Україні став [[Зурабов Михайло Юрійович|Михайло Зурабов]]<ref>{{Cite web|title=Медведев утвердил Зурабова послом на Украине|url=https://lenta.ru/news/2009/08/13/sign/|website=Lenta.RU|accessdate=2023-04-30|language=ru}}</ref>. У [[Листопад|листопаді]] того ж року відбувався ще один візит Гундяєва, а наступні візити відбулися у [[Травень|травні]], липні, [[Вересень|вересні]] та [[Жовтень|жовтні]] [[2011]] року<ref>{{Cite web|title=Неюбилейный визит - РІСУ|url=https://risu.ua/neyubileynyy-vizit_n42682|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Патріарха Кирила в травні чекають у Донецькій єпархії УПЦ та в Харкові (Оновлено) - РІСУ|url=https://risu.ua/patriarha-kirila-v-travni-chekayut-u-doneckiy-yeparhiji-upc-ta-v-harkovi-onovleno_n46439|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Cьогодні з триденним візитом в Україну прибуває Патріарх Московський Кирил - РІСУ|url=https://risu.ua/cogodni-z-tridennim-vizitom-v-ukrajinu-pribuvaye-patriarh-moskovskiy-kiril_n49243|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Патріарх Кирил 14 вересня прибув до Луганська - РІСУ|url=https://risu.ua/patriarh-kiril-14-veresnya-pribuv-do-luganska_n50689|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Сьогодні на Буковину з дводенним візитом прибуває Патріах Кирил - РІСУ|url=https://risu.ua/sogodni-na-bukovinu-z-dvodennim-vizitom-pribuvaye-patriah-kiril_n51103|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>. 

[[9 травня]] [[2011]] низка проросійських організацій спробувала провести демонстрацію у [[Львів|Львові]]<ref>{{Cite web|title=Новини України: 9 ТРАВНЯ У ЛЬВОВІ|url=https://galinfo.com.ua/photo/9_travnya_u_lvovi_87405.html|website=Гал-інфо|accessdate=2023-05-11}}</ref>.

[[3 липня]] [[2012]] року, після ухвалення [[Верховна Рада України|Верховною Радою]] [[Закон «Про засади державної мовної політики»|закону «Про засади державної мовної політики»]], на [[Європейська площа|Європейській площі]] під [[Український дім|Українським домом]] зібрався мітинг на підтримку української мови, деякі з учасників акції оголосили голодування. Частина протестувальників залишилася на ніч. На наступний день між мітингувальниками та співробітниками спецпідрозділу [[Беркут|«Беркут»]], стягнутими на місце подій, відбулися зіткнення зі застосуванням [[Сльозогінний газ|сльозогінного газу]]. [[8 липня]], попри акції протесту, що проходили не тільки в Києві, а й у ряді інших міст України, Президент України [[Янукович Віктор Федорович|Янукович]] підписав скандальний русифікаторський закон<ref>{{Cite news|title=«Мовний майдан» 2012 року, який передував Революції гідності (40 фотографій)|url=https://www.radiosvoboda.org/a/30704043.html|work=Радіо Свобода|accessdate=2023-04-25|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}</ref>.

[[12 липня]] 2012 року відбувся візит Путіна до України, а наприкінці місяця відбувся черговий візит російського патріарха Гундяєва до України<ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/15980|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Віктор Янукович у Криму провів зустріч з Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом - РІСУ|url=https://risu.ua/viktor-yanukovich-u-krimu-proviv-zustrich-z-patriarhom-moskovskim-i-vsiyeji-rusi-kirilom_n57966|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>.

{{main|Харківські угоди|Закон України «Про засади державної мовної політики»|Мовний майдан|Парламентські вибори в Україні 2012}}

=== 2013 ===
[[27 липня]] [[2013]] року відбувся черговий візит Путіна, на урочистості присвячені 1025-ліття [[Хрещення Русі|Хрещення Київської Русі]]<ref>{{Cite web|title=Визит на Украину • Президент России|url=http://kremlin.ru/events/president/trips/18965|website=Президент России|accessdate=2023-04-26|language=ru}}</ref>. 

[[20 грудня]] [[2013]] року [[Фонд національного добробуту Росії|Російський державний Фонд національного добробуту]] викупив облігації [[Кабінет Міністрів України|Уряду України]] на суму 3 млрд доларів у борг (відомий як «борг Януковича»). Кошти були отримані 24 грудня 2013 року, і їх вистачило на три дні, до 27 грудня 2013. Як заявив тодішній [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністр]] [[Азаров Микола Янович|Микола Азаров]], грошей вистачило на три дні, їх начебто було використано на «''погашення боргів із соціальних зобов'язань»''. Згодом стало зрозуміло, що майбутніх траншів кредиту не буде, а під ''«соціальними зобов'язаннями»'' [[Азаров Микола Янович|Микола]] розумів оплату [[Газпром|Газпрому]] за поставлений в Україну газ: «''Російський кредит на 3 млрд доларів, отриманий Україною в грудні минулого року, був відразу ж направлений назад до РФ як розрахунок за російський газ''» — заявив 8 квітня 2014 року голова [[Національний банк України|НБУ]] [[Кубів Степан Іванович|Степан Кубів]] в ефірі [[UA:Перший|Першого національного телеканалу]]<ref>{{Cite web|title=Глава НБУ отчитался, куда делись 3 миллиарда долларов российского кредита - zn.ua|url=http://zn.ua/ECONOMICS/glava-nbu-otchitalsya-kuda-delis-3-milliarda-dollarov-rossiyskogo-kredita-142869_.html|website=web.archive.org|date=2016-10-05|accessdate=2023-04-26|archive-date=2016-10-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20161005064731/http://zn.ua/ECONOMICS/glava-nbu-otchitalsya-kuda-delis-3-milliarda-dollarov-rossiyskogo-kredita-142869_.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Украина разместила евробонды на 3 млрд долл. на 2 года по ставке купона 5%|url=http://economics.unian.net/finance/866738-ukraina-razmestila-evrobondyi-na-3-mlrd-doll-na-2-goda-po-stavke-kupona-5.html|website=web.archive.org|date=2016-08-20|accessdate=2023-04-26|archive-date=2016-08-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20160820011026/http://economics.unian.net/finance/866738-ukraina-razmestila-evrobondyi-na-3-mlrd-doll-na-2-goda-po-stavke-kupona-5.html}}</ref>.

[[23 лютого]] [[2014]] був відкликаний (до червня 2014) посол Російської Федерації в Україні Зурабов<ref>{{Cite web|title=Посол РФ на Украине будет представлять Россию на инаугурации Порошенко|url=https://ria.ru/20140605/1010818209.html|website=РИА Новости|date=20140605T1444|accessdate=2023-04-30|language=ru|first=Р. И. А.|last=Новости}}</ref>. У лютому-березні відбулися одні з останніх масових кримсько-татарські протести проти російської [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]]<ref>{{Cite web|title=Мітинг 26 лютого 2014 року. Крим. Як це було|url=https://www.radiosvoboda.org/a/29063350.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2023-04-25|language=uk}}</ref>.

{{main|Євромайдан|Силовий розгін Євромайдану в Києві|Борг Януковича|Диктаторські закони 16 січня|Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року|Відсторонення Віктора Януковича}}

== Русифікація та навʼязування російської ідеології ==
У [[Севастополь|Севастополі]] з 1992 по 2005 рік [[Чорноморський флот ВМФ Росії|ЧФ РФ]] проводив інтенсивне ''«''завантаження» міста російською державною символікою та історичною атрибутикою. Свої дії флот не узгоджував ні з [[Кабінет Міністрів України|Урядом України]], ні з органами місцевої влади. В цей період відкрито 13 пам’ятників, 6 пам’ятних знаків і 22 меморіальних дошки, присвячених особам і подіям російської історії, розміщено російські прапори. ''«''Узгодження» цих дій проводилось тільки на місцевому рівні, вже після їх офіційного відкриття, а дещо залишилось не узгодженим взагалі. ЧФ в 1995 році не погоджувався з навчанням їх дітей за українськими програмами, тому наполягав на створенні для себе окремої школи для дітей офіцерів і мічманів ЧФ РФ. Таку школу флоту в Севастополі збудував мер Москви Лужков. Але, згодом, ЧФ РФ переглянув свою позицію<ref>{{Cite web|title=Угоди по Чорноморському флоту мають бути переглянутими|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2005/08/15/3012439/|website=Українська правда|accessdate=2023-04-26|language=uk}}</ref>.

=== Цитати російських високопосадовців та політиків стосовно України ===

====== [[Кирило (патріарх Московський)|Гундяєв Володимир Михайлович]] ======

====== [[Жириновський Володимир Вольфович]] ======

====== [[Лужков Юрій Михайлович]] ======

====== [[Путін Володимир Володимирович]] ======

== Економіка ==

====== Доведення до банкрутства підприємств ======
У 2013 році припинив діяльність [[Львівський автобусний завод]] що перебував з [[2001]] року у власності російського бізнесмена Ігоря Чуркіна<ref>{{Cite web|title=Кому вигідне банкрутство ЛАЗа? — Високий Замок|url=https://wz.lviv.ua/economy/124673-komu-vyhidne-bankrutstvo-laza|website=wz.lviv.ua|date=2013-11-19|accessdate=2023-04-25|language=uk-ua|first=Високий|last=Замок}}</ref>. [[6 травня]] 2014 року Державна виконавча служба України видала постанову про арешт майна заводу-боржника<ref>{{Cite web|title=Арештовані будівлі ЛАЗу виставили на повторний аукціон - Економіка - ZAXID.NET|url=http://zaxid.net/news/showNews.do?areshtovani_budivli_lazu_vistavili_na_povtorniy_auktsion&objectId=1352221|website=web.archive.org|date=2016-09-20|accessdate=2023-04-25|archive-date=2016-09-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20160920210222/http://zaxid.net/news/showNews.do?areshtovani_budivli_lazu_vistavili_na_povtorniy_auktsion&objectId=1352221}}</ref><ref>{{Cite news|title=Власника львівського автобусного заводу знайшли… на підприємстві|url=https://www.radiosvoboda.org/a/1375713.html|work=Радіо Свобода|date=2009-01-28|accessdate=2023-04-25|language=uk|first=Галина|last=Терещук}}</ref>.

====== Торгові війни ======
{| class="sortable wikitable vatop" style="font-size:83%"
! colspan="2" |[[Українсько-російський газовий конфлікт 2005—2006]]
|-
| colspan="2" |
|-
!час
|[[березень]] [[2005]] — [[4 січня]] [[2006]]
|-
!подробиці
|[[Українсько-російський газовий конфлікт 2005—2006|економічне протистояння]] між компаніями [[Газпром|«Газпром»]] та [[Нафтогаз|«Нафтогаз»]] щодо умов постачання і транзиту газу
|-
!наслідки
|у ніч на 1 січня РФ зупинила постачання газу, 4 січня було підписано договір, за яким закінчувалася практика оплати транзитом за постачання газу і ці дві речі стали розглядатися окремо, погоджено нову ціну за постачання газу у $95/1000 м³
|}
{| class="sortable wikitable vatop" style="font-size:83%"
! colspan="2" |[[Сирна війна]]
|-
| colspan="2" |
|-
!час
|[[січень]] — [[червень]] [[2012]]
|-
!подробиці
|торговельно-економічне протистояння між [[Україна|Україною]] та [[Росія|Росією]] внаслідок боротьби за російський ринок збуту сиру, було використане як інструмент економічного тиску
|-
!наслідки
|незалежна експертиза 4 дослідних лабораторій РФ та України не виявила рослинних олій в заборонених до експорту в Росію українських твердих сирах, орієнтовні втрати від невиконаного експорту склали біля 300 млн доларів''<ref>[http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_onishhenka_zyavilisya_seryozni_pretenziyi_do_ukrayinskogo_siru&objectId=176193 В Онищенка з'явилися серйозні претензії до українського сиру]</ref>''<ref>{{Cite web|title=Україна – Росія: наслідки сирної війни|url=https://www.unian.ua/politics/630867-ukrajina-rosiya-naslidki-sirnoji-viyni.html|website=www.unian.ua|accessdate=2023-04-25|language=uk}}</ref><ref>[http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?mzs_ta_ukrayinski_eksporteri_siru_diyshli_zgodi&objectId=201179 МЗС та українські експортери сиру дійшли згоди]</ref><ref>{{Cite news|title=Онищенко уверен, что ситуация с украинскими сырами повторится|url=https://podrobnosti.ua/841009-onischenko-uveren-chto-situatsija-s-ukrainskimi-syrami-povtoritsja.html|work=podrobnosti|date=2012-06-09|accessdate=2023-04-25}}</ref><ref>[http://podrobnosti.ua/economy/2012/07/24/848743.html Украина не выполняет "сырные" договоренности - Роспотребнадзор (рос.)]</ref>
|}
{| class="sortable wikitable vatop" style="font-size:83%"
! colspan="2" |[[Шоколадна війна (2013)|Шоколадна війна]]
|-
| colspan="2" |
|-
!час
|[[серпень]] — [[грудень]] [[2013]]
|-
!подробиці
|торговельно-економічне протистояння між Україною та Росією, викликане забороною продажів у Росії продукції української кондитерської компанії [[Roshen|«Roshen»]], було використане як інструмент економічного та політичного тиску
|-
!наслідки
|Росія не змогла надати доказів, проти виступив [[Таджикистан]], згодом [[Молдова]], [[Киргизстан]], [[Білорусь]] і [[Казахстан]] заявили про цілковиту безпечність продукції Рошен, після чого Росія пом'якшила свою позицію<ref name="НГ">{{Cite web|url=http://www.ng.ru/cis/2013-08-05/1_chocolate.html|title=Шоколадная война России с Украиной может разделить СНГ|accessdate=7 серпня 2013|archive-date=8 серпня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130808012636/http://www.ng.ru/cis/2013-08-05/1_chocolate.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://ua.dmitryfirtash.com/event/963|title=Україна повинна ввести технічні вимоги для імпорту|accessdate=5 травня 2014|archive-date=5 травня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140505162619/http://ua.dmitryfirtash.com/event/963}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2013/08/14/6996036/|title=У Фірташа кажуть, що Росія оголосила війну: блокує український експорт|accessdate=5 травня 2014|archive-date=21 травня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140521070120/http://www.pravda.com.ua/news/2013/08/14/6996036/}}</ref><ref name="нр2">{{Cite web|url=http://nr2.ru/kiev/451863.html|title=Ассоциация кондитеров просит Азарова уладить вопрос с поставками шоколада в Россию|accessdate=6 серпня 2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130801201453/http://nr2.ru/kiev/451863.html|archivedate=1 серпня 2013|deadurl=yes}}</ref><ref>[http://podrobnosti.ua/economy/2013/08/14/923674.html Россия фактически закрыла границу для украинских товаров] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140221032338/http://podrobnosti.ua/economy/2013/08/14/923674.html|date=21 лютого 2014}}. ''Подробности. 14.08.2013'' {{ref-ru}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://podrobnosti.ua/economy/2013/08/29/926698.html|title=Армения не нашла бензопирен в продукции Roshen|accessdate=29 серпня 2013|archive-date=29 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140429045821/http://podrobnosti.ua/economy/2013/08/29/926698.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://zn.ua/ECONOMICS/ukrainskie-laboratorii-ne-nashli-v-shokolade-roshen-kancerogenov-126998_.html|title=Українські лабораторії не знайшли в шоколаді Roshen канцерогенів|accessdate=8 серпня 2013|archive-date=10 серпня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130810132855/http://zn.ua/ECONOMICS/ukrainskie-laboratorii-ne-nashli-v-shokolade-roshen-kancerogenov-126998_.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://nr2.ru/kiev/452995.html|title=Белоруссия не нашла бензопирен в украинском шоколаде «Рошен» Россия осталась одна в «шоколадной» войне против Украины|accessdate=6 серпня 2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130808062555/http://www.nr2.ru/kiev/452995.html|archivedate=8 серпня 2013|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://kloop.kg/blog/2013/08/05/ky-rgy-zstan-proverit-vse-ukrainskie-konfety-posle-zapreta-na-roshen-v-rossii/|title=Кыргызстан проверит все украинские конфеты после запрета на «Рошен» в России|accessdate=6 серпня 2013|archive-date=14 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150414065557/http://kloop.kg/blog/2013/08/05/ky-rgy-zstan-proverit-vse-ukrainskie-konfety-posle-zapreta-na-roshen-v-rossii/}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://naviny.by/rubrics/economic/2013/08/02/ic_news_113_422208/|title=В Беларуси тоже будут проверять продукцию украинской компании «Рошен»|accessdate=6 серпня 2013|archive-date=5 серпня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130805171540/http://naviny.by/rubrics/economic/2013/08/02/ic_news_113_422208/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Кордон у шоколаді|url=https://ms.detector.media/oglyad-zmi/post/3152/2013-08-22-kordon-u-shokoladi/|website=ms.detector.media|date=2013-08-22|accessdate=2023-04-25|language=uk|first=Маргарита|last=Чорнокондратенко}}</ref>
|}

== Див. також ==

* [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-українська війна]]
* [[Сучасне українсько-російське протистояння]]
* [[Українсько-російські відносини]]
* [[Перелік чорноморських інцидентів за участі Росії та України]]
* [[Газові конфлікти між Росією й Україною]]
* [[Акції протесту проти вступу України в НАТО]]
* [[Російсько-грузинська війна (2008)]]

== Примітки ==
<references />

[[Категорія:Газові конфлікти між Росією й Україною]]
[[Категорія:Історія України після 1991]]
[[Категорія:Політичні скандали України]]
[[Категорія:Українсько-російські відносини]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Сепаратизм в Україні]]
[[Категорія:Русифікація України]]
[[Категорія:Новітня історія Криму]]