Вони кажуть, що хочуть звільнити людей. А натомість морять їх голодом, катують, вбивають.
І таких протиставлень мерзенній пропагандистській брехні можна знайти чимало. Правда завжди перемагає.
Люди на звільнених з-під окупації територіях розказують про справжній «руській мір» у всій його «красі».
У Святогірськ ми приїхали в період видачі гуманітарної допомоги, тож якраз була можливість поспілкуватися з місцевими мешканцями. Звісно, їм дуже важко. У місті, яке колись розвивалося, приймало паломників, туристів, зараз суцільна руїна. Але наші люди вірять, що як замайорів Український прапор, то скоро все обов’язково налагодиться.
Гуманітарну допомогу доставили сюди наші поліцейські. Та й взагалі поліцейські тут всюди: фіксують воєнні злочини, розшукують диверсантів, колаборантів та загублених російських військових. Як тільки завершується перший етап зачистки, поліцейські починають подомові обходи – спілкуються із мешканцями, збирають їх свідчення. Під час однієї із таких розмов місцевий чоловік розповів, як російські військовослужбовці напивалися та змагалися у стрільбі. За ціль були лапи його чорного лабрадора. Собака вижила, але сліди від куль залишилися.
Працювати в таких умовах надзвичайно важко як фізично, так і психологічно. А поліцейські Донеччини працюють так вже 8 років. І кожен з них своєю відданою працею робить власний внесок у Перемогу України.