Постолакі Віталій Андрійович

Матеріал з Разом
Версія від 21:43, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Постолакі Віталій Андрійович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Віта́лій Андрі́йович Постола́кі ( — Шаблон:ДС) — майор Збройних сил України.

Життєвий шлях

Пройшов строкову військову службу у танковій розвідроті. 1989 року закінчив факультет романо-германської філології Ужгородського національного університету. Працював на митниці, по тому — керував відділом внутрішньої політики Ужгородської міськради, після Помаранчевої революції — управлінням внутрішньої політики Закарпатської ОДА. Займав активну громадську позицію, член Ради крайового товариства «Просвіта», голова ГО «Карпатська Батьківщина».

Обирався депутатом Закарпатської облради 5-го скликання. В останній час займався підприємництвом — у новому районі Ужгорода невеличкий магазин будівельних і господарських матеріалів.

Після анексії Криму російськими військами як офіцер запасу пішов до військкомату, де йому відмовили. Після 3-ї відмови написав звернення до міністра оборони й начальника Генштабу. Врахувавши послужний список, Постолакі доручили очолювати розвідку 128-ї бригади.

Командир розвідувального підрозділу 128-ї гірсько-піхотної бригади; у серпні 2014-го перебував на передовій у Дебальцевому.

12 лютого 2015-го загинув у бою на спостережному пункті базового табору 128-ї бригади, тоді ж полягли ще 7 захисників, серед них — Василь Бондар, Ярослав Кость.

Під час евакуації тіл загиблих з Дебальцевого в автомобіль «Урал» влучив снаряд біля села Новогригорівка Артемівського району. У вантажівці були тіла 12 військових, серед них і майора Віталія Постолакі. Після довгих пошуків його тіло літаком доправили до Ужгорода.

12 березня Віталія Постолакі провели в останню путь, похований на кладовищі «Кальварія», Пагорб Слави.

Без Віталія лишилися мама, дружина, дві доньки.

Нагороди та вшанування

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (15.05.2015, посмертно) — Указ Президента України № 270/2015.[1]
  • Ужгородські кінематографісти відзняли документальну стрічку, яка розповідає про життєвий шлях майора-розвідника «Мовчать слова коли говорять кулі»
  • в Ужгороді існує площа Віталія Постолакі

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ