-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

19-й окремий мотопіхотний батальйон (Україна)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка військового формування Шаблон:Не плутати 19-й окремий мотопіхотний батальйон Шаблон:Вчс — військове формування у складі Збройних сил України, що існувало у 2014—2016 роках.

Батальйон був створений у 2014 році як 19-й батальйон територіальної оборони з мешканців Миколаївської області. Восени 2014 року був переформований на мотопіхотний батальйон.

Розформований у 2016 році, особовий склад був переведений до підрозділу охорони 40-ї окремої артилерійської бригади. Шаблон:Перехід

Історія

Створення

Шаблон:External media 5 травня Миколаївський обласний військовий комісаріат почав розглядати заяви охочих вступити до лав 19-го батальйону територіальної оборони[1]. Зі слів військового комісара Олександра Іванова, за перші два дні записалися 60 добровольців. Серед них був і Юрій Сидоренко, який залишив престижну роботу в компанії «Нібулон» щоб стати батальйонним замполітом[2][3]. Військове містечко для батальйону обладнали у Миколаєві в казармах 2-го Об'єднаного навчального центру спеціального зв'язку, в/ч А0831.

Після прийняття присяги солдати та офіцери 19-го батальйону одержали штатну, легку стрілецьку зброю: пістолети, автомати АКС-74У та ручні кулемети, з якою вони несли чергування на блокпостах. Перед відправленням на початку вересня в зону АТО батальйон мав одну БРДМ, яку передав народний депутат Ігор Бриченко від партії «Народний фронт», та кілька ЗУ-23. По прибуттю у зону ведення АТО в район Донецька, батальйону передали декілька відремонтованих БМП-1. Згодом, привезли РПГ-22 та протитанкові ракетні комплекси[4]. У батальйоні власними силами був створений взвод матеріального забезпечення (МТЗ), який очолив капітан Сергій Мельничук. Бійці взводу МТЗ під час бою стають десантом на БМП[5]. Через два тижня після прибуття в зону АТО весь особовий склад був екіпірований бронежилетами, до того, — їх мала лише третина бійців.

Військовослужбовці батальйону нарікають на неспроможність вищого армійського командування організувати процес навчання при передачі нового озброєння. Як заявив один із солдатів:[6] Шаблон:Виписка

Протитанкові комплекси вояки освоювали при допомозі Вікіпедії[7]. Проблемними була і є нестача тепловізорів й надійних засобів зв'язку[8].

У зоні бойових дій

Після завершення вишколу особовий склад 19-го батальйону почав нести чергування на блокпостах навколо Миколаєва.Шаблон:Джерело

Далі, миколаївців відправили нести службу на блокпости у Одеську область на кордон з Придністров'ям.Шаблон:Джерело

В подальшому батальйон був перекинутий на блокпости кримського напрямку до Херсонської області.Шаблон:Джерело

Згодом, після короткого перепочинку у Миколаєві, батальйон на початку вересня був направлений в Донецьку область, на передову лінію АТО, за кілька десятків кілометрів від Донецьку, де батальйон обладнав базовий польовий табір поміж селами Старогнатівка та Прохорівка[9]. Там миколаївці опинилися на справжній війні, — посеред мінних полів, під майже щоденними обстрілами із мінометів, часто-густо під час короткого нічного сну у ямах-щілинах, де солдати та офіцери спали у черевиках та верхньому одязі, щоб своєчасно встигнути на вогневі позиції для відбиття атаки[5]. За словами заступника командира батальйону підполковника Сергія Зеленіна, воякам прийшлося на перших порах важко не тільки фізично, а й психологічно:Шаблон:Виписка Необхідний на війні досвід дійсно з'явився, але він був здобутий дорогою ціною. Чотири бійці батальйону підірвалися на мінному полі, у батальйоні є також поранені, один — побував у полоні[9].

2 вересня 1-ша, 2-га, і 3-тя роти батальйону були з труднощами відправлені із Миколаєва в зону АТО. Кілька десятків жінок, — членів родин солдатів, заблокували дорогу перед казармами батальйону. Вони заявили, що не пустять своїх синів і чоловіків на війну, доти ті не будуть усі захищені касками та бронежилетами. Представники командування Миколаївського військового гарнізону роз'яснили, що каски є у всіх, а бронежилети — будуть видані по прибуттю у зону АТО. Довгі перемовини закінчилися тим, що спецпідрозділ міліції «Грифон» відігнав жінок од воріт військової частини[10]. 12 вересня один із волонтерів повернувшись із зони АТО розповів громадськості Миколаєва, що весь особовий склад батальйону нарешті одержав бронежилети[11].

19 вересня до Миколаєва прибули близько 80 солдатів, майже уся стрілецька рота батальйону, які залишили свої позиції в зоні проведення АТО в Донецькій області без наказу. Старшина стрілецької роти Олександр Копейкін пояснив журналістам, що солдати вирішили повернутися до місця постійної дислокації у Миколаєві через критичну ситуацію, яка виникла після того, як їх нібито виставили лише з автоматами супроти «танків, бронетранспортерів та мінометів»:[6] Шаблон:Виписка

В свою чергу, начальник штабу 19-го батальйону прокоментував з передової вчинок своїх підлеглих так:[9] Шаблон:Виписка

Військовий комісар Миколаївської області Олександр Іванов підтвердив, що частина солдатів вирішили повернутися назад в зону АТО; по останнім, — військова прокуратура веде слідство[12].

13 жовтня 2014 року чотири військовослужбовці батальйону загинули на мінному полі. 15 жовтня у Миколаєві був оголошений День жалоби за загиблими[13]. Миколаївці проводили в останній шлях Гліба Григораша, Григорія Береговенка, Дмитра Котишевського та Володимира Бабича​[14][15].

Переформатування

30 жовтня 2014 року переформований на 19-й мотопіхотний батальйон (польова пошта В2326), командиром призначений полковник С. В. Зеленін.Шаблон:Джерело Батальйон був включений до складу 1-ї танкової бригади.[16]

8 листопада колона батальйону потрапила під мінометний обстріл; троє бійців одержали поранення; був пошкоджений БРДМ[17].

19 листопада рідні бійців 19-го батальйону зібралися під Міністерством оборони України з вимогою провести ротацію батальйону. На день раніше вони пікетували Адміністрацію президента[18]. З Міноборони прислали листа у Миколаївську ОДА, в якому роз'яснили, що батальйон заплановано вивести на відпочинок у листопаді[19].

На початку грудня, 250 бійців батальйону після трьох місяців перебування у зоні проведення АТО по ротації прибули з-під Гранітного, Донецька область, у Миколаїв для відпочинку. Вояки-миколаївці по прибуттю в рідне місто заявили: «Із завданням впоралися, в очі дивитися не соромно»[20]. Незважаючи на втрати й труднощі, переважна більшість вояків батальйону в зоні АТО продемонструвала нескорений дух[8].

26 серпня 2015 року внаслідок обстрілу терористами з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка Волноваського району — снаряд влучив у бліндаж, загинуло 4 бійців — Олег Середюк, Олександр Гуменюк, Валерій Головко, Олег Матлак.

Розформування

Станом на травень 2016 року батальйон знаходився у складі 40-ї окремої артилерійської бригади оперативного командування «Південь».

30 вересня 2016 року батальйон наказом МОУ був розформований. Особовий склад перевели до підрозділу охорони 40-ї окремої артилерійської бригади.Шаблон:Джерело

Шефська допомога

Органи влади та громадськість Миколаєва опікуються бійцями батальйону, яким постійно надходять в зону АТО гуманітарні вантажі[21]. Існує проблема їх своєчасного розподілу поміж ротами та взводами, так як підрозділи батальйону розміщені в різних містах.

Втрати

Командування

Див. також

Примітки

Посилання

Відео

Шаблон:-Шаблон:Добровольчі військові формування України (2014 - дотепер) Шаблон:Сухопутні війська ЗСУ

  1. ↑ http://www.unian.net/politics/915078-v-nikolaeve-nachali-formirovat-batalon-territorialnoy-oboronyi.html

  2. ↑ У Миколаївський батальйон територіальної оборони вже записалися 60 осіб обласного центру
  3. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2014/05/08/u-mikolaivskij-bataljon-teritorialnoi-oboroni-za-dva-dni-vzhe-zapisalisya-60-dobrovolcziv/

  4. ↑ https://news.pn/ua/RussiaInvadedUkraine/116829

  5. ↑ 5,0 5,1 http://www.mil.gov.ua/ministry/zmi-pro-nas/2014/10/16/19-j-teritorialnij-prijmae-bij-i-stoit-chastina-1/

  6. ↑ 6,0 6,1 http://nikvesti.com/news/politics/59035

  7. ↑ http://niklife.com.ua/politics/45845

  8. ↑ 8,0 8,1 http://nikvesti.com/articles/61236

  9. ↑ 9,0 9,1 9,2 http://www.mil.gov.ua/ministry/zmi-pro-nas/2014/10/16/19-j-teritorialnij-prijmae-bij-i-stoit-chastina-2/

  10. ↑ http://korrespondent.net/ukraine/events/3413600-v-nykolaeve-mylytsyia-otohnala-zhenschyn-blokyrovavshykh-voynskuui-chast

  11. ↑ http://podrobnosti.mk.ua/2014/09/12/volonter-privez-vestochki-ot-nikolaevskogo-19-batal-ona-territorial-noy-oborony-s-zony-ato.html

  12. ↑ http://nikvesti.com/articles/59520

  13. ↑ http://podrobnosti.mk.ua/2014/10/15/v-nikolaeve-ob-yavlen-den-traura.html

  14. ↑ http://podrobnosti.mk.ua/2014/10/16/nikolaev-prostilsya-s-geroyami-pogibshimi-v-zone-ato.html

  15. ↑ http://dyvys.info/suspilstvo/pohovaly-4-zahyblyh-v-zoni-ato-bijtsiv-bataljonu-terytorialnoji-oborony-mykolajeva-video.html

  16. ↑ http://podrobnosti.mk.ua/2014/11/24/tyl-nikolaevskih-soldat-tverdo-bez-slez-i-isterik-idet-k-svoey-celi.html

  17. ↑ http://izvestia.kiev.ua/article/76931

  18. ↑ http://www.unn.com.ua/uk/news/1407789-ap-vzhe-vchetverte-piketuyut-rodichi-biytsiv-19-batalyonu-z-vimogoyu-yikh-rotatsiyi

  19. ↑ http://www.0512.com.ua/news/666085

  20. ↑ 19-й батальйон тероборони прибув на відпочинок до Миколаєва
  21. ↑ http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/ua/news/?id=12511

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=19-й_окремий_мотопіхотний_батальйон_(Україна)&oldid=5883