Горо Сергій Петрович

Матеріал з Разом
Версія від 22:23, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горо Сергій Петрович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Петро́вич Горо ( , с. Кетросу, Аненій-Нойський район, Молдовська РСР — Шаблон:ДС, с. Павлопіль, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український розвідник і десантник, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1981 року в молдовському селі Кетросу. Незабаром родина переїхала на Херсонщину, у село Зелений Под Горностаївського району. 1997 року закінчив загальноосвітню школу сусіднього села Ольгине.

З жовтня 1999 по квітень 2001 року проходив строкову військову службу у 27-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0664, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, був командиром відділення[1].

З квітня 2005 по серпень 2006 року проходив військову службу за контрактом у 79-ій аеромобільній бригаді, в/ч А0224, м. Миколаїв.

Під час російської збройної агресії проти України в липні 2015 року був призваний за частковою мобілізацією, з вересня 2015 по жовтень 2016 року служив у 74-му окремому розвідувальному батальйоні, в/ч А1035, смт Черкаське, Дніпропетровська область. З вересня 2015 по вересень 2016 виконував завдання на території проведення антитерористичній операції. 4 червня 2017 року підписав контракт і повернувся на фронт у свій батальйон.

Молодший сержант, розвідник-кулеметник розвідувальної роти 74 ОРБ.

10 червня 2017 року, успішно відбивши атаку ворога, українські захисники зупинили наступ російсько-терористичних угруповань поблизу с. Павлопіль Волноваського району. Пізно ввечері внаслідок прямого влучення міни у бліндаж на спостережному пункті загинули молодший сержант Сергій Горо та старший сержант Анатолій Довгаль. Тоді ж загинув навідник 10-го мотопіхотного батальйону старший солдат Віталій Звездогляд[2][3].

Похований 14 червня на кладовищі села Зелений Под.

Залишились батьки Тетяна Гаврилівна і Петро Костянтинович, дружина Лариса Василівна та дві доньки, Єлизавета 2002 р.н. і Катерина 2007 р.н.

Нагороди та відзнаки

Вшанування пам'яті

7 вересня 2017 року в селі Ольгине Горностаївського району на будівлі Ольгинської школи відкрили меморіальну дошку на честь полеглого на війні випускника[5][6].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ