Шейнін Артем Григорович

Матеріал з Разом
Версія від 20:59, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Артем Григорович Шейнін (нар. 26 січня 1966, Москва, РРФСР, СРСР) — російський журналіст, пропагандист, телеведучий, редактор телевізійних програм, письменник. Перший заступник директора Дирекції соціальних та публіцистичних програм АТ "Перший канал "[1]. Керівник програми "Познер " (листопад 2008 — Шаблон:Т.ч.)[2], ведучий ток-шоу "Час покаже " (серпень 2016 — Шаблон:Т.ч.) та «Перша студія» (з 23 січня по 20 липня 2017 року).

Член Фонду «Академія російського телебачення» (2007 — Шаблон:Т.ч.)[2].

Біографія

Артем Шейнін народився 26 січня 1966[2] в Москві.

У шкільні роки займався рукопашним боєм[3]. Після закінчення середньої школи у військкоматі попросився служити десантником, пройшов медкомісію і був направлений до ДТСААФ, де вперше стрибнув з парашутом[4].

У 1984—1986 роках проходив військову службу за призовом у лавах Радянської армії. Брав участь у складі ОКРВА у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан[2][5]. Служив у складі 56-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади (56-й гв. одшбр) 40-ї загальновійськової армії (40 ОА) Туркестанського військового округу ЗС СРСР[6]. На другому році служби був призначений командиром відділення[4]. Гвардії сержант ВДВ[2][6].

1993 року закінчив історичний факультет Московського державного університету імені М. М. В. Ломоносова[2] (Кафедра етнології під керівництвом Володимира Володимировича Піменова).

У 1996 році працював антропологом, багато подорожував Чукоткою і Сахаліном. У тому ж році побачив у газеті оголошення про те, що в програму «Безкінечна подорож» на телеканалі РТР (виробництво компанії " DIXI ") потрібен ведучий. Шейнін прийшов на кастинг, але не пройшов його. Тоді продюсер передачі Тетяна Фоніна призначила його на посаду редактора, ким він пропрацював протягом року. Обіймав аналогічну посаду в ток-шоу "Національний інтерес із Дмитром Кисельовим "[7].

З серпня 2014 року (з моменту створення) — продюсер ток-шоу " Час покаже " на «Першому каналі»[8]. Наприкінці серпня 2016 року, після обрання ведучого програми Петра Толстого депутатом Державної думи, Шейнін зайняв його місце[9]. До цього він неодноразово брав участь у цьому ток-шоу як експерт[10][11]. У першій передачі 2017 року Шейніна змінив ведучий Анатолій Кузичев[12].

З 23 січня по 20 липня 2017 — ведучий ток-шоу «Перша студія» на «Першому каналі»[13][14]. З квітня того ж року періодично продовжує вести передачу «Час покаже», після закриття «Першої студії» повернувся до неї остаточно. У 2017 році був номінований на премію " ТЕФІ " та став фіналістом у категорії «Вечірній прайм» у номінації «Ведучий суспільно-політичного ток-шоу прайм-тайму» за свою роботу у ток-шоу «Перша студія»[15][16].

Автор книг та фільмів про Афганську війну (1979—1989).

За сприяння Шейніна у травні 2017 року Спілка письменників незаконного самопроголошеного формування Луганської Народної Республіки (ЛНР) випустила збірку прози, поезії та драматургії «Вибір Донбасу»[17].

17 жовтня 2017 року Артем Шейнін потрапив до бази відомого українського сайту «Миротворець» через відвідування Криму (з формулюванням «за порушення державного кордону України з метою проникнення в окупований Росією Крим»)[18]. У січні 2018 року в інтерв'ю інтернет-радіо MediaMetrics телеведучий порівняв свою роботу з бойовими діями на Донбасі[19]. При цьому зазначив, що сам не поїхав воювати через вік.

Санкції

Артем Шейнін виступав із заявами на підтримку незаконної анексії Криму та визнання незалежності так званих Донецької та Луганської народних республік. У своїх прямих ефірах Шейнін пропагує етнічну ворожнечу між українцями та росіянами, заперечує суверенітет і територіальну цілісність України.[20] Говорячи про 24 лютого 2022 року, день повномасштабної невиправданої військової агресії Росії проти України, Шейнін заявив, що російська операція в Україні є неминучою і її метою є змусити українську владу підтримувати мир.

Доданий до санкційних списків багатьох крайн.[20]

Особисте життя

Артем Шейнін одружений другим шлюбом на Ользі (хімік за освітою[3][7]). Батько трьох дітей[21] : син Дмитро (нар. 1989) від першого шлюбу, а також дочка Дар'я (нар. 2001) та син Григорій (нар. 2009) — від другого[3].

За два тижні до свого 54-річчя, 12 січня 2020 року, Артем Шейнін прийняв хрещення в Олександро-Свірському монастирі, розташованому в Лодейнопольському районі Ленінградської області[22].

Авторські книги

Нагороди

  • 2008 — Подяка Президента Російської Федерації В. В. Путіна (23 квітня 2008 року) — за інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність з розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації[24].
  • 2017 — фіналіст російської індустріальної телевізійної премії " ТЕФІ " у категорії «Вечірній прайм» у номінації «Ведучий суспільно-політичного ток-шоу прайм-тайму» — за роботу в ток-шоу «Перша студія» на " Першому каналі "[16].

Інцидент

9 березня 2018 року український відеоблогер і колишній десантник Валерій Ананьєв, що брав участь у антитерористичної операції (АТО) на сході України, побачив Артема Шейніна з дружиною в центрі міста Верона (Італія) і після словесної перепалки назвав його пропагандист війни, з вини якого з обох сторін вмирають люди, і кілька разів плюнув йому в обличчя, додавши, що задушив би його, якби зустрів в іншому місці[25]. Пізніше Шейнін, коментуючи зустріч з Ананьєвим, назвав його поведінку «добре продуманою провокацією», яка була спрямована на те, щоб «викликати відповідну реакцію з його боку», і заявив, що відчуває до опонента «тільки жалість і співчуття» і сподівається, що коли-небудь український блогер отямиться, прийде в себе і тоді вони поговорять вже по-людськи[26][27][28][29].

Примітки

  1. ↑ http://cikrf.ru/activity/docs/postanovleniya/40084/

  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 http://www.tefi.ru/biography/2105/

  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 https://www.eg.ru/showbusiness/359986/

  4. ↑ 4,0 4,1 http://zavtra.ru/blogs/tel_nyashka_pod_smokingom

  5. ↑ https://www.svoboda.org/a/24284151.html

  6. ↑ 6,0 6,1 http://artofwar.ru/s/shejnin_a/

  7. ↑ 7,0 7,1 7,2 http://thr.ru/tv/artem-sejnin-vojna-pomogla-razobratsa-v-sebe-i-v-ludah/

  8. ↑ https://www.1tv.ru/about/komanda-pervogo/artem-sheynin

  9. ↑ http://sobesednik.ru/kultura-i-tv/20161001-sami-sebe-zatychki-kak-eksperty-tok-shou-vybivayutsya-v-ved

  10. ↑ https://novayagazeta.ru/articles/2016/05/27/68758-kak-v-rossiyskom-efire-k-smyagcheniyu-nravov-stremilis

  11. ↑ https://www.novayagazeta.ru/articles/2016/09/02/69743-pusche-prezhnego-staruha-branitsya

  12. ↑ http://echo.msk.ru/programs/persontv/1913286-echo/

  13. ↑ https://kprf.ru/announcements/113277.html

  14. ↑ https://www.novayagazeta.ru/articles/2017/01/27/71301-chudische-oblo-ozorno-ogromno-stozevno-i-layay

  15. ↑ https://tass.ru/kultura/4610899

  16. ↑ 16,0 16,1 Финалисты «ТЭФИ—2017». Официальный сайт российской индустриальной телевизионной премии «ТЭФИ» // tefitv.ru (3 октября 2017 года)
  17. ↑ http://lug-info.com/news/one/elektronnaya-versiya-literaturnogo-sbornika-vremya-donbassa-poyavilas-v-svobodnom-dostupe-24770

  18. ↑ Ведущий программы «Время покажет» Шейнин попал в базу сайта «Миротворец». — Артём Шейнин попал в базу скандально известного украинского сайта «Миротворец» из-за посещения Крыма. РИА «Новости» // ria.ru (17 октября 2017 года)
  19. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=t_mMh_bHArw

  20. ↑ 20,0 20,1 https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/120/

  21. ↑ https://aif.ru/dontknows/file/kto_takoy_televedushchiy_sheynin

  22. ↑ http://svirinfo.ru/novosti/izvestnyj-rossijskij-zhurnalist-i-televedushchij-1-kanal-vremya-pokazhet-artjom-shejnin-posetil-prisvire

  23. ↑ Артём Шейнин. Аудиопьеса «Мой Афган. Звуки музыки», в трёх частях (2010 год, длительность — 01:46:00, исполняет автор). Слушать аудиокнигу онлайн. Интернет-платформа «Аудиокниги Клуб» // akniga.org
  24. ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации В. Путина от 23 апреля 2008 года № 214-рп «О поощрении». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
  25. ↑ Шаблон:Цитата:Новини
  26. ↑ Телеведущий Шейнин рассказал о нападении десантника‍ ВСУ. — Журналист отметил, что направленная против него провокация не имела успеха, несмотря на то что хулиган действовал «расчётливо и рационально». РИА «Новости» // ria.ru (10 марта 2018 года)
  27. ↑ https://www.rbc.ru/rbcfreenews/5aa3cc379a79475c1ec3a434

  28. ↑ Шаблон:Цитата:Новини
  29. ↑ https://tvzvezda.ru/news/vstrane_i_mire/content/201803101322-yjnr.htm

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Шейнін_Артем_Григорович&oldid=8232