-
Славіцький Олег Вікторович
| Славіцький Олег Вікторович | |
|---|---|
| Файл:UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
.png){kind=link}
Оле́г Ві́кторович Славі́цький (9 серпня 1975, Миньківці, Сквирський район, Київська область, Українська РСР — 13 травня 2014, Маячка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України.
Життєпис
Олег Славіцький народився в селі Миньківці на Київщині. Навчався в Малолисовецькій восьмирічній школі. Після одруження разом з сім'єю оселився на Житомирщині в селі Зоряне Ружинського району. Тривалий час працював у будівельній бригаді СФГ ім. Мічуріна.
З початком російської збройної агресії проти України призваний за мобілізацію. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.
Стрілець — номер обслуги аеромобільно-десантного взводу 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (м. Житомир).
Загинув у бою з російськими терористами 13 травня 2014 року під час виконання бойового завдання.
Бій під Краматорськом
О 12:30 на мосту біля дамби на околиці села Маячка (на той час — Октябрське) Слов'янського району, що за 20 км від Краматорська, під час супроводження на блок-пости розрахунків 82-мм мінометів та продовольства військова колона була обстріляна терористами з гранатометів та стрілецької зброї. Першим ударом було підбито головний БТР-80, який вже заїхав на міст. Терористи поцілили з РПГ у двигун другого БТРа, один з автомобілів ГАЗ-66 повністю згорів. В бою при відбитті нападу загинуло 5 десантників — капітан Вадим Заброцький, старший лейтенант Віталій Дульчик, молодший сержант Віталій Рудий, молодший сержант Сергій Хрущ, старший солдат Олександр Якимов. Сержант Олег Славіцький у бою дістав тяжке поранення, помер в гелікоптері під час медичної евакуації до Харкова[1][2], ще 8 бійців поранені та контужені (серед них — капітан Володимир Бехтер, знаходився у другому БТРі з кінця колони, старший солдат Денис Білявський, молодший сержант Тарас Ткаліч)[3]. Бій тривав протягом години. Після «зачистки» території на місці засідки виявлено заздалегідь обладнані позиції, контейнери від гранатометів РПГ-18 «Муха», РПГ-26 «Аглень» та гільзи від снайперських гвинтівок. Переміщувалися бойовики кількома мікроавтобусами та легковими авто[4][5].
Кілька терористів під час бою також зазнали поранень, про що свідчать сліди крові та рештки бронежилетів. За даними Міноборони України, нападники втратили щонайменше 5 бійців: один загинув, 4 важко поранені та перебувають у першій міській лікарні у Слов'янську[6].
17 травня Олега поховали на цвинтарі села Зоряне. Залишились дружина та двоє дітей — 7 і 15 років.
Нагороди
- 19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- недержавною медаллю «За визволення Слов'янська» (посмертно).
Вшанування пам'яті
12 травня 2015 року в Малолисовецькому НВК відкрито меморіальну дошку на честь випускника Олега Славіцького.
Примітки
Джерела
- Указ Президента України № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України».
- Славіцький Олег Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Славіцький Олег Вікторович // Український меморіал.
- Його подвиг в пам'яті навіки // Малолисовецький НВК, 12 травня 2015.
- ↑ Внаслідок атаки терористів під Краматорськом загинуло 6 військовослужбовців Збройних Сил України // Міністерство оборони України, 13 травня 2014
- ↑ Уточнений список загиблих десантників 95 аеромобільної бригади // «Житомир.info», 15 травня 2014
- ↑
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/05/140514_kramatorsk_soldiers_hk.shtml
- ↑
http://www.mil.gov.ua/index.php?lang=ua&part=news&sub=read&id=34668
- ↑
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/pid_kramatorskom_zaginuli_6_desantnikiv___minoboroni_1938222
- ↑
http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/14/7025326/