Перегляд вихідного коду сторінки Російське вторгнення в Україну (2022)

'''Російське вторгнення в Україну 2022 року'''&nbsp;— відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий о 3:40[1] 24 лютого 2022 року. Третій етап російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України[2][3]. Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні[4].

Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з Росією і Білоруссю та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України — так званих «ДНР» та «ЛНР» — як державних утворень. Неодноразово різні ЗМІ, західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Офіційні представники Росії всіляко заперечували у своїх заявах, що Росія планує чи має намір напасти на Україну.[5] Практично одночасно Збройні сили Російської Федерації почали неприховане перекидання додаткових військ на окуповані території Донецької й Луганської областей.

Близько четвертої години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент Російської Федерації В. Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова[6], Сум[7], увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією Криму[6]. Разом з Росією війну проти України фактично веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України[8], здійснюють вильоти бойової авіації для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення[9].

Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, Росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час.[10] За визнанням західної розвідки, Росія зустріла сильніший, ніж очікувала, опір[11], що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних санкцій проти Росії, стало несподіваним ударом для країни-агресора[12].

З першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Крім того, російська влада веде активну інформаційну війну та застосовує шовіністичну пропаганду.

== Передумови ==

=== Історичне тло ===
[[Файл:Euromaidan Kyiv 1-12-13 by Gnatoush 005.jpg|ліворуч|міні|Євромайдан (2014) став поворотною подією в стосунках України з Росією]]
Вторгнення пов'язане з тривалою російсько-українською гібридною війною. Її підґрунтям є те, що Україна була наріжним каменем Радянського Союзу, доки не проголосувала переважною більшістю населення за незалежність на демократичному референдумі 1 грудня 1991 року. Позбувшись політичного тиску Радянського Союзу, більшість східноєвропейських держав здійснили прагнення своїх народів до європейської інтеграції і приєдналися до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Чотири роки по тому, 2008 року, Україна заявила про свій намір добиватись майбутнього членства в НАТО шляхом поступового наближення до його політичних і військових стандартів[1].

Як заявив полковник ФСБ І́гор Гіркін, російська влада ще в 2000-х роках розпочала спроби встановлення економічного контролю над Україною, щоб «купити її з тельбухами». За його інформацією, для цього Путін дозволив російським олігархам та чиновникам скупити значну частину всієї української власності[2].

Росія активно підтримувала сепаратизм у Донецькій та Луганській областях ще в 2004 році. У 2004 році відбувся захід під назвою «Перший Всеукраїнський з'їзд», де сепаратисти відкрито обговорювали створення незалежної республіки на сході України. Так звана республіка мала охопити всі російськомовні регіони України. На з'їзді були присутні у тому числі високопосадовці з Росії (мер Москви Юрій Лужков), Віктор Янукович та українські олігархи[3]. Подібні заходи були організовані у 2008[4] та 2012[5] роках, кожного разу — за участю високопоставлених політиків з Росії.

Як заявив Сергій Пугачов (на той час один із найближчих друзів Путіна), російський уряд у 2004 році вклав величезні гроші на передвиборчу кампанію Віктора Януковича, але гроші були розкрадені, тому в 2004 році Путіну не вдалося зробити Януковича президентом.

Янукович став президентом 2010 року. На початку 2014 року масові протести в Києві, відомі як Євромайдан, завершилися усуненням від влади проросійського президента України Віктора Януковича, який тривалий час заявляв про намір підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, однак під впливом Росії відмовився від цих намірів.[1] Щоб виправдати вторгнення в Україну та зміну її влади на проросійську, путінська Росія розпочала широку антиукраїнську пропаганду, головними тезами якої були панування нацизму, підтримуваний Заходом геноцид росіян, яких Росія повинна врятувати, захист російської мови.[6]

Граючи на політичній нестабільності в Україні, Росія анексувала український півострів Крим і організувала сепаратистський заколот на сході України, засилаючи на Донбас свою агентуру, війська та зброю. Внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 14 тис. людей, а 1,5 млн українців стали внутрішньо переміщеними. Так звана гібридна війна проти України складалася з кібератак, економічного тиску, пропаганди для розпалювання внутрішнього розбрату. Таку тактику російські пропагандисти активізували в останні місяці 2021 року. Держдепартамент США заявив, що Путін готує «операцію під фальшивим прапором», щоб створити привід для вторгнення[1].

Напруга між Україною та Росією посилилася через будівництво газопроводу «Північний потік-2» в Балтійському морі, запуск якого давав би змогу припинити чи обмежити транзит російського газу через Україну на Захід через українські газогони в разі загострення воєнних дій[1].

У грудні 2021 року Росія висунула низку претензій до західних країн, звинувачуючи їх у нібито «експансії НАТО» і вимагаючи від Заходу забрати їхні війська й озброєння з країн колишнього «Східного блоку», претендуючи на відновлення військово-політичного впливу колишнього Радянського Союзу. Конкретно від України вона вимагала гарантій неприєднання до НАТО, а також відмови від постачання західних озброєнь, і погрожувала невизначеною військовою відповіддю, якщо ці вимоги не будуть задоволені повністю. НАТО відхилило ці абсурдні вимоги, і Сполучені Штати попередили Росію про «швидкі та суворі» економічні санкції у разі подальшого вторгнення в Україну[7].

Упродовж лютого зброю Україні на випадок вторгнення Росії надали Канада[8], Естонія[9], Литва[10], зокрема надали зенітно-ракетні комплекси та протитанкові ракетні комплекси.

=== Підготовка до вторгнення ===
Аналітик Йоганн Мішель, який працював над звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень про армії світу, зауважив, що хоча Росія має загалом значно більше військ, ніж Україна, але на початку вторгнення біля кордонів було зосереджено далеко не всі, а приблизно 200 тис. військовослужбовців, поділених на 60 бойових груп[11]. За даними оборонного відомства США, Росія зосередила біля кордонів України 150 тис. військовослужбовців[12].

Упродовж лютого 2022 року російські силовики здійснили кілька провокацій під фальшивим прапором, намагаючись звинуватити українську сторону в диверсіях на російській території чи в окупованих районах Донбасу[13].

21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала дві самопроголошені квазідержави на сході України, «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами і відкрито ввела додаткові війська на Донбас[14]. Так звані «республіки» визнавали в межах відповідних українських областей, які виходять далеко за межі лінії зіткнення[15]. 22 лютого Путін заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одностайно схвалила застосування військової сили на цих територіях[16]. Крім того, цього ж дня Володимир Путін та Ільхам Алієв уклали Московську декларацію про союзницьку взаємодію між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією[17].

За даними Служби безпеки України від 23 лютого 2022 року, росіяни придбали 45 тисяч целофанових пакетів для перевезення трупів[18].

За даними американської розвідки, Китай попросив Росію відкласти заплановане вторгнення через проведення в Пекіні Зимової Олімпіади[19] (4—20 лютого 2022).

=== Прогнозування нападу ===
В адміністрації Джо Байдена тривогу з приводу ймовірного нападу Росії висловлювали, починаючи з 2021 року. За спогадами Д. Кулеби, «єдина країна у світі, яка наполегливо „з такою впевненістю“ говорила про ракетні удари, були Сполучені Штати Америки»[20].

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон застерігав у лютому 2022, що Росія готує найбільше з 1945 року вторгнення в Європу. На думку Джонсона, президент Росії Володимир Путін, можливо, нереалістично уявляє перебіг війни та не усвідомлює, що вона стане катастрофою для самої Росії, а вплив НАТО в регіоні не послабне, а, навпаки, посилиться[21].

Аналітик, знаний під псевдонімом Jomini of the West, прогнозував загальний хід майбутньої війни ще 20 лютого. Він описував, що у випадку російського вторгнення утвориться три потенційні театри воєнних дій: Київ і його околиці на півночі, підступи до Херсона вздовж Північнокримського каналу на півдні, Донбас з Харківською областю на сході[22].

Джонатан Гайєр із видання «Vox», старший редактор із зовнішньої політики, писав 14 лютого, що російського вторгнення слід очікувати вже найближчими днями і воно матиме важчі наслідки, ніж вторгнення Росії на Донбас 2014 року[23].

== Сили вторгнення, командування та пособники ==

=== Росія ===
На першому етапі війни командування вторгненням здійснювалося безпосередньо вищим керівництвом країни-агресора (президент Путін втручався у перебіг конкретних дрібних операцій через міністра оборони Шойгу та начальника Генерального штабу Герасимова).

Після низки невдач 8 квітня 2022 року командування силами вторгнення перебрав генерал Олександр Дворников[1].

У червні 2022 року, за повідомленнями преси, Дворникова було усунуто від командування силами вторгнення, а натомість були призначені такі командувачі[2]:

* угруповання «Захід»: генерал-лейтенант Андрій Сичевой (також командувач Західного військового округу), пізніше генерал Бердніков (знятий з посади після контрнаступу ЗСУ під Харковом)
* угруповання «Схід»: генерал Рустам Мурадов (до липня 2022 — Олександр Чуйко)
* угруповання «Південь»: генерал армії Сергій Суровікін
* угруповання «Центр»: генерал-полковник Олександр Лапін; з листопада 2022 р. генерал-майор Олександр Ліньков
vугруповання «Північ»: можливість створення ще розглядається станом на липень 2022 р.; війська, розташовані на території Білорусі, не мають власного угруповання.

У жовтні 2022 р., після визволення силами ЗСУ Харківської області та просунення на Херсонському напрямку, влада РФ знову ухвалила рішення запровадити централізоване командування силами вторгнення. Командувачем був призначений генерал армії Сергій Суровікін.

=== Невизнані «ДНР» і «ЛНР» ===
Підрозділи ДНР і ЛНР, що беруть участь у бойових діях, не мають власного командування, а підпорядковані відповідним російським угрупованням.

=== Білорусь ===
Попри періодичні повідомлення про погрозу участі ЗС Білорусі в агресії, режим Лукашенка уникає прямого втручання, проте територія Білорусі використовується для розміщення російських військових частин, звідти відбувався виліт бойових літаків і запуск ракет у напрямку України. На думку дослідників американського Інституту вивчення війни (ISW), вступ Білорусі у війну на початок листопада 2022 року залишається «дуже малоймовірним», однак російські та білоруські офіційні особи «продовжують висвітлювати двостороннє оборонне співробітництво між Росією та Білоруссю як засіб давньої інформаційної операції про те, що Білорусь вступить у війну в Україні від імені Росії»<ref>{{Cite web|title=ISW: заяви РФ і Білорусі щодо оборонної співпраці – частина інформаційної операції|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-isw-zayavy-rf-i-bilorusi/32113363.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-11-03|language=uk}}</ref>.

=== Іран ===

=== Північна Корея ===
Північна Корея постачає артилерійські снаряди до Росії в обмін на продовольство.

== Хід війни ==
{{Російсько-українська війна (з 2014)}}
{{поточна подія|розділ|дата=серпень 2022}}
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (2022)}}

[[Файл:2022 Russian Invasion of Ukraine animated.gif|thumb|upright=1.5|Карта бойових дій]]<!-- Placeholder for inserting a recap of the timeline below. See discussion at [[Talk:2022 Russian invasion of Ukraine#Day by day – too much]] -->

=== Лютий ===
24 лютого 2022 року о 3:40 ранку російська танкова колона вдерлася в Україну на територію Луганської області.[1] Незадовго до 05:00 за українським часом (UTC+2) Путін оголосив, що прийняв рішення розпочати воєнну операцію на сході України[2]. За кілька хвилин після оголошення війни Росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і складах у Києві, Харкові, Івано-Франківську, Луцьку, Дніпрі, Василькові[3]. Сталися вибухи в Києві, Харкові, Одесі та на Донбасі[4].

Після 06:30 (UTC+2) російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу міста Харкова[5]. О 07:40 ВВС з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в Луганську, Сумах, Харкові, Чернігові та Житомирі, а також наступ з боку окупованого Криму.

Незадовго до 07:00 (UTC+2) Президент Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану[6]. Повітряний простір над Україною повністю закритий для цивільної авіації[7], а Агентство з авіаційної безпеки Європейського Союзу вважає всю територію зоною активного конфлікту[8]. Зеленський оголосив про розрив дипломатичних відносин із Росією[9]. Цивільні польоти над Україною, а також Молдовою та частиною Росії були закриті через загрозу ураження, подібного на ураження ракетою рейсу 17 Malaysia Airlines[10].

До острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі, вимагаючи від прикордонників здатися[11]. До 11:00 російські війська на двох напрямках просунулися на відстань до п'яти кілометрів — на півночі Харківської та Чернігівської областей[12]. На об'їзній дорозі Харкова, поблизу мікрорайону Північна Салтівка, спалено 4 танки російських окупантів[13]. Російські війська розпочали штурм аеропорту Гостомель, який із суттєвими втратами захопили ввечері[14], але потім втратили контроль над ним[15]. На півдні окупанти захопили головну споруду Північнокримського каналу та Каховську ГЕС[16].

Паралельно велася активна дезінформація, Росія запускала численні фейкові новини, що нібито українська армія не чинить опору і планує відступати, що ворог увійшов у Харків чи що штаб ООС на Донбасі начебто знищено[17].

Після опівдня тривали бої за міста Генічеськ, Скадовськ, Чаплинку, Охтирку[18], Суми[19]. Російські війська увійшли в Генічеськ[20] і Олешки[21] та захопили Чорнобильську атомну електростанцію, взявши персонал у заручники[22].

Вдень до Верховної Ради надійшов проєкт закону про загальну мобілізацію,[23] і надвечір Володимир Зеленський підписав указ.[24] Ввечері він прозвітував, що на Донбасі Збройні сили України діють на відмінно, але харківський напрямок складний і проблемна ситуація на півдні[25]. Ворог не зміг просунутися вглиб України на східному напрямку, вогнева активність на деяких напрямках зменшилася[26]. На тлі нападу в усіх областях України створено військові адміністрації, де посади держслужбовців можуть заміщати військовики[27]. Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк звернувся до західних партнерів України про сприяння в закритті неба над країною, щоб зупинити повномасштабну агресію Росії[28].

Ближче до опівночі російські окупанти таки захопили острів Зміїний[29], тоді як підрозділи ЗСУ закріпилися на лівому березі Дніпра в районі Херсона[30].

25 лютого, на наступний день, Президент України дорікнув країнам, які зволікають із запровадженням санкцій проти Росії; сказав, що самих санкцій недостатньо; запевнив, що захисники України тримаються[32]. Зеленський закликав українців зупиняти російсько-окупаційні війська[33], а також анонсував переговори з Росією[34].

Росія обстрілювала ракетами Київ[35] і аеропорт Рівного[36], тривали бої в Дергачах і Печенігах[37]. О 14-й годині 25 лютого розпочалася оборона Києва[38].

Путін заявив Сі Цзіньпіну, що Росія готова провести переговори на високому рівні з Україною з приводу американського «стратегічного виклику»[39]. Пєсков також розповів, що Путін готовий відправити до Мінська делегацію для переговорів з Україною[40]. Проте вже за кілька годин Путін відкрито закликав до держперевороту в Україні з метою повалення законної влади[41]. Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка вимагала від Росії вивести війська з України. «За» виведення проголосували 11 країн, утрималися Китай, Індія та Об'єднані Арабські Емірати[42].

26 лютого ворог завдав поодиноких авіаційних ударів у околицях Сум, Полтави, Маріуполя[43]. Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета з проханням стати посередником у переговорах між Україною та Росією[44].

Військові підрозділи російських окупантів втратили наступальний темп, очікуючи надходження додаткових підрозділів і поповнення запасів[45]. Водночас Росія заблокувала судноплавство в українських водах Чорного моря[46]. Щоб унеможливити просування ворожих сил залізницею, українські військовики підірвали залізничні вузли, що зв'язують українську залізницю з російською[47]. Увечері російська військова техніка, зокрема «Гради», наблизилася до міста Енергодара і розвернулася в бік Запорізької АЕС[48]. Шаблон:Seealso За підсумками 26 лютого радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович доповів, що просування російських військ до Києва зупинилося через «величезні втрати», завдані українськими силами[49]. Офіційні особи США та Великої Британії визнали, що Росія стикається з жорсткішим, ніж очікувалося, опором в Україні. За оцінками розвідки США, в Україні з'явилися «ознаки життєздатного опору», а російські війська не досягли бажаного ними прогресу, особливо на півночі; російським військам бракувало палива та матеріально-технічної підтримки[50].

27 лютого тривали бої за аеропорт у Василькові[51]. В Харкові українським силам вдалося відбити атаки ворога, зберігши контроль над містом. Суми лишилися під контролем України, як і Охтирка[52]. Київ продовжив тримати оборону, знищуючи прониклі в місто диверсійні групи[53]. Українські сили знешкодили у районі Гостомеля спецпідрозділ Росгвардії Чечні[54].

Близько 9 години у місто Буча Київської області заїхала російська техніка, розпочалися вуличні бої[55]. Українські військовики близько 12 год. відновили контроль над містом Волноваха в Донецькій області. Інфраструктура міста сильно постраждала до того часу[56].

За оцінкою США, російське вторгнення наразилося на жорсткий опір, його лінії постачання стали вразливі, а українська протиповітряна оборона спрацювала краще, ніж передбачалося[57]. Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять вранці наступного дня[58].

Під час зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу та головою Генштабу Збройних сил РФ Валерієм Герасимовим Володимир Путін доручив перевести сили стримування РФ в особливий режим несення служби, з-поміж них і ядерні сили[59]. Втім, аналітик DW у справах Росії Костянтин Еггерт зауважив, що це лише психологічний тиск[58].

Зазнаючи втрат у відкритому бою, російські війська стали вдаватися до диверсій, переодягання у форму українських військовиків, поліціянтів і представників ДСНС, захоплення карет швидкої допомоги та поліційних машин[60].

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» 26—27 лютого, бойовий дух українців лишався високий. Зазначалося, що «у жодному регіоні не спостерігається переважання песимістичних настроїв», 91 % опитаних підтримують дії президента України Володимира Зеленського[61].

Ніч з 27 на 28 лютого минула в Києві відносно спокійно. Міська влада відкрила магазини, відновила рух наземного транспорту і частково метро, яке слугувало укриттям[62]. Окупанти продовжили завдавати ударів по військових і цивільних аеродромах, пунктах управління військами, об'єктах системи ППО, критичних об'єктах інфраструктури, населених пунктах і підрозділах у районах оборони. Водночас вони завдали ракетного удару по житлових будинках у Житомирі та Чернігові, порушивши цим норми міжнародного гуманітарного права. За оцінкою Генштабу, противник виявився деморалізованим і зазнав великих втрат, в російській армії почастішали випадки дезертирства та непокори[63].

Російські війська обстрілювали Харків з реактивних систем залпового вогню «Град», зокрема житлові масиви[64]. З Нової Каховки, окупованої напередодні ворогом, організували евакуацію населення[65]. Російські війська, що зайшли напередодні в Бердянськ[66], зіткнулися з мітингом містян. В Енергодарі зафіксували присутність диверсантів[67]. Росія обстріляла також житлові квартали Сєвєродонецька[68].

Володимир Зеленський підписав заяву на отримання Україною членства в Європейському Союзі[69].

За підсумками лютого, Росія та її головнокомандувач Володимир Путін припустилися стратегічної помилки. Вони очікували здійснити бліцкриг і змусити Україну до швидкої зміни влади на проросійську. Та вже на третій день війни російські війська були виснажені запеклим опором ЗСУ. Несподіваною як для Росії, так і для Заходу, стала позиція президента України Володимира Зеленського, який відмовився евакуюватися з Києва. Бойовий дух захисників і національна ідентичність українців лише зміцнилися на тлі невдач окупантів[70]. Україна отримала підтримку від ЄС і НАТО, а проти Росії почалося впровадження важких фінансових санкцій.[71]

<gallery mode="traditional">
Последствия удара ракеты по Голосеевскому району киева (6).jpg|Наслідки ракетного удару по Голосіївському району Києва
Житловий будинок на вул. Лобановського, 6-А після обстрілу.jpg|Будинок у Києві ([[проспект Валерія Лобановського]], 6-А) після обстрілу 26 лютого
Destroyed apartment building 40a Buchmy Street, Kharkiv after Russian shelling by Kharkivian (03).jpg| Будинок у Харкові ([[Вулиця Бучми (Харків)|вулиця Бучми]], 40-А) після обстрілу 26 лютого
Chaiky, Bucha Raion, 3 March 2022 (4).jpg|Руйнування в с. [[Чайки (Бучанський район)|Чайки]], Бучанський район на Київщині
Reporter's Notebook - Confusion, Chaos as Russia Invades Ukraine 02.jpg|Автобус палає на дорозі з Києва до Харкова
</gallery>

=== Березень ===
[[Файл:Shelling_of_Kharkiv_regional_state_administration,_01_March_2022.webm|часміні=0:04|міні|Обстріл [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківської ОДА]] {{s|1 березня 2022}}]]

{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (березень 2022)}}

1 березня російські війська обстріляли Охтирку, зруйнувавши військову частину, загинуло багато українських солдатів[1]. Продовжилися обстріли Харкова[2]. Шторм у Чорному морі завадив висадці російського десанту в районі Одеси та Миколаєва[3]. В Краснопіллі відбувся перший у цій війні обмін полоненими[4]. Почалася евакуація цивільних з Волновахи на Донеччині[5]. Російські війська розпочали фізично знищувати українські телекомунікації, обстріляли телевежу в Києві[6], що призвело до тимчасової зупинки трансляції телеканалів (та радіомовлення[7])[8]. Ворожі снаряди загрожували пам'ятнику Жертвам Бабиного Яру[9]. Водночас окупанти зіткнулися з нестачею продовольства і високоточних боєприпасів, а також перебоями в їх доставці[10].

Опівдні 2 березня Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу в російських окупантів», зокрема ворожий наступ припинився на Волинському, Чорнобильському, Чернігівському напрямках, напрямках на Малин та Ірпінь, на рубежах Богодухів, Чугуїв, Шевченкове[11]. Жителі Енергодара, зібравшись на масовий мітинг, намагались не впустити в місто окупантів[12].
[[Файл:Yakovlivka after shelling, 3 March 2022 (5).jpg|міні|Розбір завалів після російського авіанальоту]]
[[Файл:Irpin after Russian invasion.jpg|міні|Ірпінь після російського вторгнення]]
Наступного дня пресслужба Генерального штабу Збройних сил України повідомила, що російсько-окупаційні війська не досягнули успіху майже на всіх напрямках, на яких здійснювали просування вперед[13].

Вночі 4 березня російські війська обстріляли енергоблоки Запорізької АЕС, виникла пожежа[14]. Українські військовики звільнили аеропорт «Кульбакине» від окупантів[15]. Основні зусилля російських військ були спрямовані на оточення Києва та Харкова, на терор і придушення опору в заблокованих населених пунктах[16].

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що він переконаний у можливості України виграти цю війну з Росією, та відзначив «надзвичайну стійкість» українського народу[17]. Білорусь, як і раніше, не провадила активних військових дій проти України[18].

Російське Міноборони запевнило, що наказало своїм військам припинити вогонь для евакуації цивільного населення з Києва, Маріуполя, Харкова і Сум. Але пропоновані ним маршрути евакуації допускали евакуацію тільки в Росію і Білорусь. Українські офіційні особи не підтвердили оголошене Москвою припинення вогню[19].

У наступні дні темп просування ворожих військ значно сповільнився, окупанти були деморалізовані та зайнялися мародерством[20]. Україна і РФ погодили 9 березня режим тиші та евакуацію цивільних за 6-ма коридорами з 9:00 до 21:00[21]. Попри це, російські війська скинули авіабомбу в район лікарні та пологового будинку в Маріуполі[22]. Верховна Рада ухвалила закон[23], яким цивільним особам до кінця війни дозволено застосовувати проти російських військових особисту, мисливську та отриману від влади зброю, причому вони не нестимуть відповідальності за вбивство чи поранення окупантів. Право участі у всенародному спротиві надали також іноземним громадянам та особам без громадянства[24].

В рамках перемовин між Україною та Росією за посередництвом Туреччини 10 березня відбулася зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова у місті Анталія. Головним питанням було домовитися про перемир'я на добу. Крім того, як повідомив Кулеба за результатами зустрічі, його завданням було домовитись про гуманітарний коридор із Маріуполя для вивезення цивільних і доставки гуманітарних вантажів в обложене місто. Але Голова МЗС Росії Сергій Лавров на пресконференції за підсумками переговорів заявив про готовність Москви продовжувати діалог. Він зазначив, що попередні три раунди контактів з українськими представниками на білоруській території привели до певного прогресу[25].

Зранку 11 березня російські війська з різними інтервалами обстріляли з повітря аеродроми в Луцьку, Івано-Франківську та цивільну фабрику в Дніпрі[26]. ЗСУ звільнили від російських окупантів п'ять населених пунктів у Чернігівській області[27]. В Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі тривали акції цивільного спротиву військам загарбників[28]. Державна прикордонна служба України повідомила, що російські штурмовики СУ, із зальотом на територію України з Білорусі, здійснили бомбардування української території, після чого завдали авіауадарів по території Республіки Білорусь з метою провокації[29]. У Міністерстві оборони Білорусі заперечили заяву про бомбардування[30].

В Ірпені окупанти 13 березня розстріляли іноземних журналістів, раніше пов'язаних із New York Times[31].

У Запорізькій області мешканці міст, тимчасово окупованих російськими військами, як і в попередні дні, продовжили збиратися на акції протесту проти загарбників[32]. Нарешті розпочалася евакуація частини населення блокадного Маріуполя[33], проте гуманітарний конвой (вантажу) не вдалося доправити до міста. Україна домовилася з РФ про 10 гуманітарних коридорів (з Маріуполем) на 14 березня[34], з яких спрацювало лише 7 (без Броварського напрямку). Продовжилися обстріли Харкова[35] та Києва російськими військами. Уламки їхньої збитої ракети впали на дорогу на Куренівці[36]. Невдовзі після того, як на ЧАЕС відновили постачання електрики, окупанти знову знеструмили її[37]. За повідомленням Головного управління розвідки, російські війська стали цілеспрямовано знищувати українську сільськогосподарську техніку[38].

15 березня до Запоріжжя дісталися перші біженці з обложеного Маріуполя[39]. Українськими воїнами були успішно відбиті атаки загарбників[40]. Херсонська область повністю опинилася під окупацією. Більшість районів перебували без світла, газу та води, в деяких районах припинилося постачання харчів[41].

У Генштабі Збройних сил 16 березня повідомили, що Україні вдалося завдати «нищівних ударів по угрупованнях військ окупантів» на тимчасово зайнятих територіях, а на окремих напрямках — перейти у контрнаступ. Війська РФ продовжили завдавати ракетно-бомбові удари по інфраструктурі та густонаселених районах українських міст[42]. Вперше з початку війни зазнали бомбардувань цивільні об'єкти у Запоріжжі, окупанти завдали удару по Олександрівському району міста Запоріжжя[43], скинули бомбу на Драматичний театр у Маріуполі, де ховалися від обстрілів сотні мирних мешканців міста[44]. Володимир Зеленський у виступі перед Конгресом США заявив про ініціативу створити новий союз держав U-24, який швидко реагуватиме на майбутні прояви агресії[45]. Міжнародний суд у Гаазі ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії з ухвалою, що Росія повинна негайно зупинити свої військові операції[46]. Росію виключили з Ради Європи[47].

До 18 березня окупанти досягли певного успіху лише в Донецькому операційному районі — заблокували вихід до Азовського моря. Зупинений підрозділами Сил оборони, ворог завдавав ракетно-бомбових ударів із застосуванням як високоточної зброї, так і боєприпасів невибіркової дії. Окупанти продовжували частково блокувати Чернігів, Суми та Харків[48].

19 березня війська України знищили кілька колон техніки окупантів в Миколаївській і Сумській областях. З'явилися дані про знищення командувача 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил РФ генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева[49]. На тимчасово окупованій території Донецької області Росія оголосила чергову хвилю мобілізації, піднявши граничний вік мобілізованих до 65 років[50]. За висновком Пентагону 22 березня, російські війська за майже місяць війни так і не вирішили проблему поповнення ресурсів, отримали проблеми з логістикою, зв'язком і комунікацією та навіть теплим одягом[10].

Українські війська кілька разів конкурували з російськими за Макарів[51]. Дев'ять разів поспіль ЗСУ розбивали угрупування збройних сил РФ у селі Чорнобаївка, що була потрібна окупантам як майданчик для наступу на Миколаїв[52]. 23 березня ЗСУ взяли в кільце міста Буча, Ірпінь та смт Гостомель Бучанського району[53], а наступного дня підірвали російський десантний корабель «Саратов» у порту Бердянська[54].

24 березня ЗСУ вдесяте знищило окупантів під Чорнобаївкою[55], за кілька днів досягнувши кількості перемоги там до 12-и[56].

Наприкінці березня окупанти зосередили атаки на сховищах пального, щоб ускладнити українцям логістичне забезпечення та створити гуманітарну кризу. Не будучи в змозі просуватися по землі, російські війська збільшили кількість повітряних атак по житлових та інфраструктурних районах[57]. Через значні втрати РФ стала залучати військовослужбовців з частин забезпечення, зокрема і з навчальних закладів. Спроби набору добровольців виявилися малорезультативними. В останні дні березня війська РФ відійшли від Києва, зосередившись на східному напрямку[58]. 31 березня ЗСУ звільнили Бучу[59], а окупанти покинули Чорнобильську АЕС[60].

=== Квітень ===
[[Файл:Explosive ordnance disposal in Ukraine (2022-04-30) 1.jpg|міні|Знешкодження українською [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]] авіабомб]]
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (квітень 2022)}}
За 1—2 квітня українські війська звільнили всю територію Київської області. Російські війська продовжили ракетні обстріли Дніпра, Кривого Рогу, Миргорода, Шепетівки, Балаклії, Харкова та Павлоградського району, перебили газогін під Сєвєродонецьком[1]. Надалі головні зусилля ворога зосередилися на укріпленні позицій на Таврійському та Південнобузькому напрямках, тривали обстріли Харкова[2].

За тиждень ЗСУ повністю звільнили, після Київщини, Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину[3]. Почалося відновлення інфраструктури та перебудова логістичних ланцюжків для запуску економіки цих регіонів[4]. В Україну стали повертатися іноземні дипломати, евакуйовані перед початком вторгнення[5].

На окупованих територіях загарбники надалі посилювали мобілізацію та укріплювали свої позиції, зазнавши невдач у подальшому просуванні фронту[6]. 13 квітня українські військовики 2 ракетами Нептун поцілили у російський ракетний крейсер «Москва», що на початку вторгнення пропонував здатися захисникам острова Зміїний[7]. Пошкоджений корабель затонув пізніше під час шторму[8]. Після того зросла частота ракетних обстрілів української території російськими військами як помста за крейсер[9]. Зокрема, ракетних атак зазнали Харків[10], Київ[11], Львів[12].

У квітні представник космічних сил США генерал Девід Томпсон телеканалу NBC повідомив, що Росія намагається перешкодити Україні використовувати глобальну систему позиціонування (GPS), дані яких використовуються для навігації, картографії та інших цілей[13].

Загострилася ситуація в Маріуполі. Бійці полку «Азов» та 36-ї окремої бригади морської піхоти, які боронять місто, неодноразово зверталися з проханням провести евакуацію мирних мешканців, яким загрожує смерть від російських агресорів, а також провести деблокаду міста[14]. 11 квітня оборонці Маріуполя повідомили, що по заводу «Азовсталь», який розташований у місті, було скинуто отруйну хімічну речовину[15], проте через окупацію міста перевірити цю інформацію було неможливо[16]. 13 квітня підрозділи, які обороняють Маріуполь, пішли на з'єднання і успішно провели цю операцію в межах міста[17]. 19 квітня на завод «Азовсталь» росіяни скинули надпотужну бомбу, хоча в укриттях підприємства перебували цивільні люди[18]. Представники української влади (Володимир Зеленський, Дмитро Кулеба, Олексій Арестович та інші) неодноразово заявляли, що Маріуполь — це «червона лінія» у переговорах з Росією і якщо місто буде «добите», то в України буде лише одне завдання — повне знищення ворога[19]. У середині квітня росіяни неодноразово пропонували оборонцям міста здатися в полон, проте всі пропозиції українські військовики відхилили[20].

Після тактичної перемоги України у Київській, Чернігівській і Сумській областях та відступу Росії звідти більшість російських підрозділів, які тут здійснювали бойові дії та геноцид, передислокували на схід України, зокрема на Донбас і Харківщину[21]. У ЗМІ почала ширитися інформація про початок «битви за Донбас» уже найближчим часом.

18 квітня в етері національного телемарафону «Єдині новини» секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що вранці цього дня битва за Донбас почалася наступом російських військ на всій лінії фронту[22]. Це підтвердив у вечірньому зверненні того ж дня Президент Володимир Зеленський[23]. Тоді ж голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що росіяни взяли під контроль місто Кремінну, йдуть вуличні бої[24]. Вранці 19 квітня ворог пішов у наступ по всій лінії фронту на Донецькому та Таврійському напрямках[25]. Попри всі зусилля, на Донеччині, в Запорізькій і Херсонській областях за квітень фронт на колишній лінії розмежування суттєво не змінився. На півночі Харківської області українські війська трохи просунулися в бік кордону і продовжили утримувати агресора на північному сході від міста. На кордоні з Донецькою областю окупаційні сили, захопивши Ізюм, намагалися просуватися на Слов'янськ і до села Барвінкове. Частково захоплений Маріуполь продовжив спротив, зокрема неприступним для військ РФ виявився завод «Азовсталь». В російському війську почастішали випадки відмов і протестів проти наступу через значні втрати[26].

26 квітня за ініціативи США на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині відбулася зустріч глав оборонних відомств і начальників штабів понад 40-а держав світу для координації збройної допомоги Україні. За підсумками зустрічі де-факто було створено антиросійську коаліцію. Німеччина приєдналася до країн-надавачів зброї. Велика Британія та Франція ухвалили постачати в Україну артилерію та зенітно-ракетні комплекси[27].

Раніше, 6 квітня 2022 року, в Сенаті США[28] і 28 квітня 2022 року[28] в Палаті представників 417 голосами проти 10 голосів[29] був прийнятий закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року. Захід остаточно визначився зі своєю позицією: посилювати санкції проти Росії та підтримувати Україну фінансово і постачанням зброї аж до її перемоги[30].

=== Травень ===
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (травень 2022)}}
1 травня під час інтерв'ю італійському телебаченню голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що в Україні панує нацизм, оскільки «найбільші антисеміти — самі євреї». Ці слова спричинили хвилю обурення і критику політики Ізраїлю щодо України, висловлена думка, що Ізраїль більше не може лишатися осторонь війни в Україні. Путін згодом своєрідно вибачився за слова Лаврова перед прем'єр-міністром Ізраєлю Нафталі Беннетом[2].

5 травня в Іспанії затримали проросійського пропагандиста Анатолія Шарія, підозрюваного в державній зраді України[3].

Біля острова Зміїний 7 травня українські війська знищили десантний корабель і два зенітні ракетні комплекси. В ніч на 8 травня оперативне командування «Південь» повідомило про знищення біля острова трьох російських катерів[4]. Того ж дня завершилася евакуація з «Азовсталі» цивільних (крім поранених і медиків)[5].

9 травня президент США Джо Байден підписав ленд-ліз для України[6]. Попри прогнози західних ЗМІ, Володимир Путін не оголосив цього дня мобілізації в Росії, як і не визнав, що Росія веде війну проти України[7].

[[Файл:Форсування Сіверського Донця.jpg|thumb|Розбита [[форсування Сіверського Донця (2022)|російська переправа через Сіверський Донець]]]]
Російські сили 11 травня зазнали великих втрат під час спроби переправитися через річку Сіверський Донець біля Білогорівки. 15 травня українські війська вийшли на кордон з Росією в Харківській області[1].

У ніч з 16 на 17 травня військовиків з «Азовсталі» евакуювали на територію окупованих Новоазовська та Оленівки для подальшої доставки на підконтрольну українській владі територію[2].

За три місяці війни втрати агресора, за оцінками британської розвідки, перевищили втрати в Афіганістані за 9 років. Вона зауважила погану тактику Росії, обмежене прикриття з повітря, відсутність гнучкості та командного підходу[3].

Наприкінці травня російські сили розпочали наступ в районах Лиману, Попасної, Сєвєродонецька, Слов'янська[4]. До 28 травня в районі Сєвєродонецька, Тошківки та Осколонівки ЗСУ відтіснили російські війська на раніше зайняті позиції[5]. Пізніше окупанти просунулися вглиб Сєвєродонецька[6]. Українським силам вдалось перетнути Інгулець і створити плацдарм на іншому березі[7].

31 травня Європейський Союз погодив ембарго на російську нафту, що зменшить її імпорт до кінця 2022 року на 90 %[8].

=== Червень ===
[[Файл:Shopping center in Kremenchuk after Russian shelling, 2022-06-27 (01).jpg|міні|Торговий центр у Кременчуку після влучання російської ракети]]
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (червень 2022)}}
У ході контрнаступу на Херсонщині ЗСУ звільнили понад 20 населених пунктів[2]. 2 червня ЗСУ знищили в Дніпро-Бузькому лимані 2 швидкісні десантні катери росіян[3]. Подальший херсонський контрнаступ ЗСУ відбувся на напрямках Киселівка, Солдатське та Олександрівка[4]. Лінію фронту вдалося відсунути на кілька кілометрів від Запоріжжя[5].

Німеччину Україна та інші держави неодноразово звинувачували у зволіканні з поставками зброї. Канцлер Німеччини Олаф Шольц після відвідання України разом з Емманюелем Макроном 17 червня заявив, що німецьке важке озброєння надійде вчасно, щоб переломити хід бойових дій на Донбасі[6].

За повідомленням британської розвідки, берегова оборона України значною мірою нейтралізувала здатність Росії встановити контроль на морі[7]. Внесок у це зробили потоплення українськими військами російського буксира «Василій Бех» 17 червня, який перевозив зброю[8], удари 20 червня по бурових нафтогазових вишках, захоплених у 2014 році[9], та ракетний удар по окупованому острову Зміїний[10].

Європейська рада надала Україні статус кандидата в члени Європейського Союзу 23 червня. Україна запланувала виконати рекомендації Європейської комісії щодо початку переговорів про вступ до Європейського Союзу до кінця 2022 року[11].

Вночі 24 червня ЗСУ відійшли з Сєверодонецька на більш укріплені позиції. Бої за місто суттєво виснажили російські війська та змусили їх ослабити наступ на інших ділянках фронту[12].

У ніч на 27 червня в Росії вперше з 1918 року стався дефолт через накладені на неї внаслідок збройної агресії санкції[13]. Наступного дня з території Росії завдали ракетного удару по торговому центру в Кременчуку, що президент України охарактеризував як «найбільш нахабний терористичний акт в історії Європи»[14].

На саміті в Мадриді 29 червня НАТО оцінило Росію найбільшою загрозою. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що перед НАТО постали найбільші виклики з часів Другої світової війни[15].

Унаслідок обстрілів острова Зміїний, російські війська покинули його 30 червня. Таким чином Україна повернула дистанційний контроль над островом[16].

=== Липень ===
[[Файл:M142 HIMARS.jpg|міні|M142 HIMARS готується вести вогонь]]
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (липень 2022)}}
ЗСУ вийшли з Лисичанська 3 липня. Водночас представник Міністерства оборони України Юрій Сак наголосив, що Лисичанськ російські війська не контролюють повністю<ref>{{cite web |title=Після важких боїв за Лисичанськ ЗСУ були змушені відійти із займаних позицій — Генштаб ЗСУ |url=https://hromadske.ua/posts/pislya-vazhkih-boyiv-za-lisichansk-zsu-buli-zmusheni-vidijti-iz-zajmanih-pozicij-genshtab-zsu |website=Громадське |accessdate=4 липня 2022 |date=3 липня 2022}}</ref>.

На острові [[Зміїний (острів)|Зміїний]] 4 липня встановили український прапор, відзначивши цим повне повернення острова під контроль України. Речниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що на решті території півдня України ЗСУ просуваються «повільно, але впевнено».<ref>{{cite web |title=На острові Зміїний встановили прапор України, військова операція завершена — ОК «Південь» |url=https://hromadske.ua/posts/na-ostrovi-zmiyinij-vstanovili-prapor-ukrayini-vijskova-operaciya-zvershena-ok-pivden |accessdate=4 липня 2022 |date=4 липня 2022}}</ref>.

Від 3 липня Росія не заявляла про захоплення нових територій, узявши, за словами російського керівництва, «оперативну паузу». Натомість російські підприємства будь-якої форми власності зобов'язали забезпечувати своєю продукцією російські «спеціальні воєнні та антитерористичні операції»<ref>{{cite web |title=ЗСУ мають успіхи на півдні, а росіяни взяли «оперативну паузу» у війні: головне за ніч проти 7 липня |url=https://hromadske.ua/posts/zsu-mayut-uspihi-na-pivdni-a-rosiyani-vzyali-operativnu-pauzu-u-vijni-golovne-za-nich-proti-7-lipnya |website=Громадське |accessdate=7 липня 2022 |date=7 липня 2022}}</ref>.

Наступи армії РФ уповільнилися через системне знищення українськими військовиками російських складів боєприпасів у глибокому тилу<ref>{{cite web |title=Наступи військ РФ уповільнилися через знищення складів боєприпасів — Гайдай |url=https://suspilne.media/258404-nastupi-vijsk-rf-upovilnilisa-cerez-znisenna-skladiv-boepripasiv-gajdaj/ |website=Суспільне |accessdate=9 липня 2022 |date=8 липня 2022}}</ref>. Удари завдавалися передусім високоточною артилерією [[HIMARS]] на відстані до 80 км<ref>{{cite web |title=Як удари HIMARS по складах впливають на боєздатність армії РФ — генерал Маломуж |url=https://suspilne.media/258641-ak-udari-himars-po-skladah-vplivaut-na-boezdatnist-armii-rf-general-malomuz/ |website=Суспільне |accessdate=9 липня 2022 |date=8 липня 2022}}</ref>. Очевидно, як відповідь на неможливість наступу Росія здійснила акти тероризму проти цивільних: ракетні [[Ракетний удар по Часовому Яру|удари по Часовому Яру]] 9 липня та [[Ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022 року|по центру Вінниці]] 14 липня<ref>{{cite web |title=Ракетний удар по Часовому Яру: кількість загиблих зросла до 47. Розбір завалів триває (ОНОВЛЕНО) |url=https://hromadske.ua/posts/raketnij-udar-po-chasovomu-yaru-kilkist-zagiblih-zrosla-do-46-rozbir-zavaliv-trivaye |website=Громадське |accessdate=15 липня 2022 |date=13 липня 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Кількість жертв ракетного удару по Вінниці зросла до 23 людей, 5 поранених перебувають у критичному стані (ДОПОВНЕНО) |url=https://hromadske.ua/posts/kilkist-zhertv-raketnogo-udaru-po-vinnici-zrosla-do-23-lyudej-5-poranenih-perebuvayut-u-kritichnomu-stani |website=Громадське |accessdate=15 липня 2022 |date=14 липня 2022}}</ref>.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 18 липня повідомив Голові об'єднаного комітету начальників штабів США генералу Марку Міллі, що ситуацію на фронті стабілізовано<ref>{{cite web |title=Ситуація на фронті стабілізувалася - Залужний каже, що допомогли HIMARS |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3531927-situacia-na-fronti-stabilizuvalasa-zaluznij-kaze-so-dopomogli-himars.html |website=Укрінформ |accessdate=18 липня 2022 |date=18 липня 2022}}</ref>.

22 липня Україна з Туреччиною та ООН підписала угоду про безпечне вивезення зерна через Чорне море<ref>{{cite web |title=Україна підписала з Туреччиною та ООН угоду про експорт зерна. Що вона передбачає? |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-pidpisala-z-turechchinoyu-ta-oon-ugodu-pro-eksport-zerna |website=Громадське |accessdate=27 липня 2022 |date=22 липня 2022}}</ref>. Одеські морські порти «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний» відновили роботу, що зробило можливим експорт зерна в Туреччину. 23 липня Росія порушила угоду з ООН, Туреччиною та Україною про ненапад і атакувала ракетами порт «Одеса»<ref>{{cite web |title=Для експорту українського зерна формують каравани суден. Його відправлятимуть з трьох портів |url=https://hromadske.ua/posts/dlya-eksportu-ukrayinskogo-zerna-formuyut-karavani-suden-jogo-vidpravlyatimut-z-troh-portiv |website=Громадське |accessdate=27 липня 2022 |date=24 липня 2022}}</ref>.

24 липня оприлюднено подробиці справи про державну зраду екс-голови Управління Служби безпеки України в Криму Олега Кулініча під кураторством колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, який забезпечив швидке захоплення південних областей України. При цьому Кулініч і Сівкович приховали інформацію про плани щодо наступу армії РФ з Криму від керівництва СБУ і держави. Слідство з'ясувало, що Кулініч і Сівкович працювали на російські спецслужби щонайменше з червня 2019 року і створили основу для швидкого захоплення південних регіонів України<ref>{{cite web |title=Оприлюднено подробиці справи про держзраду Кулініча та Сівковича|url=https://www.unian.ua/politics/dopomogli-vorogovi-zahopiti-pivden-oprilyudneno-podrobici-spravi-pro-derzhzradu-kulinicha-i-sivkovicha-novini-ukrajina-11915610.html |website=unian.ua |accessdate=24 липня 2022 |date=24 липня 2022}}</ref>.

У 20-х числах липня ЗСУ вивели з ладу всі три мости, що вели в окупований Херсон через Дніпро, унеможлививши цим надходження на правий берег російської військової техніки<ref>{{cite web |title=ЗСУ за тиждень пошкодили всі три контрольовані росією мости, які ведуть до Херсона — ISW |url=https://hromadske.ua/posts/zsu-za-tizhden-poshkodili-vsi-tri-kontrolovani-rosiyeyu-mosti-yaki-vedut-do-hersonu-isw |website=Громадське |accessdate=27 липня 2022 |date=25 липня 2022}}</ref>.

Поблизу селища Оленівка в Донецькій області вночі з 28 на 29 липня Росія [[Масове вбивство полонених в Оленівці|підірвала колонію]], де утримувалися полонені бійці ЗСУ, порушивши тим самим зобов'язання перед міжнародними організаціями про збереження життя та здоров'я полонених<ref>{{cite web |title=Вибух в Оленівці був спланованим терактом РФ — спільна заява ЗСУ, Міноборони та СБУ|url=https://suspilne.media/266039-ofis-prezidenta-smert-polonenih-v-olenivci-specoperacia-v-rosii/ |website=Суспільне |accessdate=10 серпня 2022 |date=29 липня 2022}}</ref>.

=== Серпень ===
[[Файл:Аксёнов в Новофёдоровке в день взрывов на аэродроме, 2022, 03.jpg|міні|Вибух на аеродромі в Криму]]
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (серпень 2022)}}
ЗСУ продовжили стримувати окупаційні війська, відбиваючи їхні спроби просунутися вглиб країни<ref>{{cite web |title=Де намагалися прорватися російські війська — зведення Генштабу ЗСУ |url=https://hromadske.ua/posts/de-namagalisya-prorvatisya-rosijski-vijska-zvedennya-genshtabu-zsu |website=Громадське |accessdate=11 серпня 2022 |date=10 серпня 2022}}</ref>, та перерізаючи шляхи постачання мостами. Обстрілами було виведено з ладу Антонівський і Каховський мости у Херсонській області<ref>{{cite web |title=Міст у районі Каховської ГЕС на Херсонщині вже непридатний для використання — ОК «Південь» |url=https://hromadske.ua/posts/mist-u-rajoni-kahovskoyi-ges-na-hersonshini-vzhe-nepridatnij-dlya-vikoristannya-ok-pivden |website=Громадське |accessdate=11 серпня 2022 |date=10 серпня 2022}}</ref>, де Росія зосередила свої сили<ref>{{cite web |title=Окупанти стягують додаткові сили на Херсонський напрямок — Данілов |url=https://hromadske.ua/posts/okupanti-styaguyut-dodatkovi-sili-na-hersonskij-napryamok-danilov |website=Громадське |accessdate=11 серпня 2022 |date=10 серпня 2022}}</ref>.

5 серпня окупанти обстріляли Запорізьку АЕС, що спричинило загрозу її нормальній роботі<ref>{{cite web |title=Через атаки росіян на Запорізьку АЕС вимкнули енергоблок — «Енергоатом» |url=https://hromadske.ua/posts/u-merezhi-zyavilisya-pershi-suputnikovi-znimki-naslidkiv-vibuhiv-na-aerodromi-okupantiv-u-krimu |website=Громадське |accessdate=10 серпня 2022 |date=10 серпня 2022}}</ref>.

9 серпня у Сакському районі Криму сталися [[Вибухи на авіабазі «Саки»|вибухи на аеродромі]], де базувалися російські військові літаки. У результаті знищено декілька літаків і військових. Спершу ні Україна, ні Росія не підтверджували причетності до цього ЗСУ<ref>{{cite web |title=Повітряні сили підтвердили, що у Криму знищені дев'ять літаків окупантів. Напередодні там сталися вибухи на аеродромі |url=https://hromadske.ua/posts/povitryani-sili-pidtverdili-sho-u-krimu-znisheno-devyat-litakiv-okupantiv-naperedodni-tam-stalisya-vibuhi-na-aerodromi |website=Громадське |accessdate=11 серпня 2022 |date=10 серпня 2022}}</ref>. 7 вересня ЗСУ підтвердили, що це вони завдали ракетних ударів по цій та інших авіабазах<ref>{{cite web |title=ЗСУ визнали свою причетність до вибухів в окупованому Криму |url=https://www.unian.ua/war/vibuhi-v-krimu-u-zsu-rozpovili-pravdu-pro-udari-po-aerodromah-11970348.html |website=УНІАН |accessdate=8 вересня 2022 |date=7 вересня 2022}}</ref>.

Вибухи 16 серпня в Джанкойському районі знищили великий склад боєприпасів РФ і перервали залізничне сполучення між материковою Україною та Кримом<ref>{{cite web |title=Вибухи в Криму пошкодили залізницю, сполучення з материковою Україною більше нема |url=https://www.unian.ua/war/vibuhi-v-krimu-poshkodli-zaliznicyu-spoluchennya-z-materikovoyu-ukrajinoyu-bilshe-nema-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11942709.html |website=УНІАН |accessdate=16 серпня 2022 |date=16 серпня 2022}}</ref>. 18 серпня відбулися вибухи на аеродромі «Бальбек» біля Севастополя<ref>{{cite web |title=На військовому аеродромі в Севастополі чутно вибухи. Що відомо |url=https://suspilne.media/272714-na-vijskovomu-aerodromi-v-sevastopoli-cutno-vibuhi-so-vidomo/ |website=Суспільне |accessdate=19 серпня 2022 |date=18 серпня 2022}}</ref> та в Керчі<ref>{{cite web |title=В ISW назвали можливі причини вибухів у Криму 18 серпня |url=https://suspilne.media/272732-v-isw-nazvali-mozlivi-pricini-vibuhiv-u-krimu-18-serpna/ |website=Суспільне |accessdate=19 серпня 2022 |date=18 серпня 2022}}</ref>, а в наступні дні&nbsp;— в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі та селі Молочне (Сакський район)<ref>{{cite web |title=У Криму знову лунають вибухи - цього разу в Євпаторії, Бахчисараї та Сакському районі |url=https://www.slovoidilo.ua/2022/08/20/novyna/suspilstvo/krymu-znovu-lunayut-vybuxy-czoho-razu-yevpatoriyi-baxchysarayi-ta-sakskomu-rajoni |website=Слово і діло |accessdate=24 серпня 2022 |date=20 серпня 2022}}</ref>, зокрема в штабі Чорноморського флоту РФ<ref>{{cite web |title="Хтось дає зрозуміти окупантам, що їхній час закінчився": Жданов прокоментував удар по штабу ЧФ у Криму |url=https://tsn.ua/ato/htos-daye-zrozumiti-okupantam-scho-yihniy-chas-zakinchivsya-zhdanov-prokomentuvav-udar-po-shtabu-chf-u-krimu-2139178.html |website=ТСН |accessdate=24 серпня 2022 |date=20 серпня 2022}}</ref>. В той же час російські війська продовжили ракетні обстріли українських міст<ref>{{cite web |title=Ракетні удари по Харкову та Миколаєву. Як минула ніч у регіонах |url=https://suspilne.media/272759-raketni-udari-po-harkovu-ta-mikolaevu-ak-minula-nic-u-regionah/ |website=Суспільне |accessdate=19 серпня 2022 |date=19 серпня 2022}}</ref>.

24 серпня російські окупанти [[Ракетний удар по залізничній станції Чаплине|ракетами вдарили по залізничній станції Чаплине]] у Дніпропетровській області. Внаслідок цього удару загинули 15 людей, близько 50 були пораненими. Про це заявив президент Володимир Зеленський у виступі по відеозв'язку перед Радою безпеки ООН<ref>{{Cite news|url=https://www.5.ua/regiony/15-zahyblykh-blyzko-50-poranenykh-rashysty-vdaryly-po-zaliznychnii-stantsii-na-dnipropetrovshchyni-zelenskyi-285830.html|title=15 загиблих, близько 50 поранених: рашисти вдарили по залізничній станції на Дніпропетровщині – Зеленський|date=24 серпня 2022}}</ref> На ранок 25 серпня кількість жертв зросла до 25 людей.

Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки, повідомило 24 серпня, що «Наступ [Росії] на Донбасі йде мінімально, і Росія очікує великої контратаки України». Армія РФ «значно деградувала», дипломатичний вплив Росії зменшився, а «довгострокові економічні перспективи похмурі»<ref>{{cite web |title=Армія РФ деградувала, перспективи похмурі: У Британії підбили підсумки піврічної війни в Україні |url=https://suspilne.media/274344-armia-rf-degraduvala-perspektivi-pohmuri-u-britanii-pidbili-pidsumki-pivricnoi-vijni-v-ukraini/ |website=Суспільне |accessdate=24 серпня 2022 |date=24 серпня 2022}}</ref>.

=== Вересень ===
[[Файл:Ukrainian MT-LBVMK in Kharkiv region breakthrough.png|міні|Українська БМП під час контрнаступу на Харківщині]]
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (вересень 2022)|Харківський контрнаступ Збройних сил України (2022)}}
На початку вересня Запорізьку АЕС відвідала група фахівців [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]] для оцінки загрози від її обстрілів російськими військами<ref>{{cite web |title=У МАГАТЕ відреагували на ситуацію на Запорізькій АЕС |url=https://hromadske.ua/posts/zsu-zavdali-ponad-30-udariv-po-skupchennyah-okupantiv-ta-yihnoyi-tehniki-genshtab |website=Громадське |accessdate=8 вересня 2022 |date=6 вересня 2022}}</ref>.

Контрнаступ України на Херсонщині змусив росіян зосередити значну частину своїх військ на півдні. Скориставшись цим, 7 вересня ЗСУ просунулися щонайменше на 20&nbsp;км на контрольовану Росією територію на сході Харківщини<ref>{{cite web |title=Українські військові провели ефективний контрнаступ на Харківщині та просунулися на 20 км — ISW |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-vijskovi-proveli-efektivnij-kontrnastup-na-harkivshini-ta-prosunulisya-na-20-km-isw |website=Громадське |accessdate=8 вересня 2022 |date=8 вересня 2022}}</ref>. ЗСУ далі стрімко просунулися вглиб окупованих територій: 8 вересня [[Бої за Балаклію|звільнили Балаклію]], 10 вересня&nbsp;— [[Куп'янськ]]. Російські війська опинилися під загрозою оточення<ref>{{cite web |title=ЗСУ продовжують звільняти населені пункти: Генштаб звітує про хід контрнаступу |url=https://www.unian.ua/war/zsu-prodovzhuyut-zvilnyati-naseleni-punkti-genshtab-zvituye-pro-hid-kontrnastupu-11974206.html |website=УНІАН |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Окупанти разом з колаборантами стали масово відступати з Луганщини, покинули [[Бої за Ізюм (2022)|Ізюм]] і [[Вовчанськ]]<ref>{{cite web |title=Українські захисники продовжують звільняти землі. Що зараз відомо? |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-zahisniki-prodovzhuyut-zvilnyati-zemli-sho-zaraz-vidomo |website=Громадське |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Вони без боїв покинули також Кремінну, однак 14 вересня частково повернулися<ref>{{cite web |title=ОКУПАНТИ ПОВЕРНУЛИСЯ В КРЕМІННУ ТА СТВОРЮЮТЬ ВИДИМІСТЬ МАСОВОЇ ПРИСУТНОСТІ – ГОЛОВА ЛУГАНСЬКОЇ ОВА |url=https://www.5.ua/regiony/okupanty-povernulysia-v-kreminnu-ta-stvoriuiut-vydymist-masovoi-prysutnosti-holova-luhanskoi-ova-287581.html |website=5 канал |accessdate=14 вересня 2022 |date=14 вересня 2022}}</ref>. Контрнаступ, розробка якого довго трималася в таємниці (в тому числі від США), виявився несподіваним для російських військ, які очікували його на півдні України<ref>{{cite web |title=The Critical Moment Behind Ukraine’s Rapid Advance |url=The Critical Moment Behind Ukraine’s Rapid Advance |website=The New York Times |accessdate=14 вересня 2022 |date=13 вересня 2022}}</ref>.

У ніч на 21 вересня відбувся великий обмін полоненими, в ході якого з російського полону звільнили 215 українських бійців, зокрема захисників «Азовсталі», в обмін на [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]<ref>{{cite web |title=Україна повернула з російського полону 215 військових. Москві віддали Медведчука – Єрмак |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-yermak-polon-ukrayintsi-povernennia/32045180.html |website=Радіо Свобода |accessdate=29 вересня 2022 |date=22 вересня 2022}}</ref>.

Вранці 21 вересня Путін у своєму зверненні оголосив про [[мобілізація в Росії (2022)|часткову мобілізацію]] в Росії<ref>{{Cite web|title=Путін оголосив часткову мобілізацію|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/21/7368400/|website=Українська правда|accessdate=2022-09-26|language=uk}}</ref> та про підтримку проросійських [[псевдореферендуми на окупованих територіях України (2022)|референдумів]] на території окупованих областей України<ref>{{Cite web|title=Путін заявив, що РФ підтримає підсумки "референдумів" на Донбасі, в Запорізькій і Херсонській областях|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/860170.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-09-26|language=uk}}</ref>. Згідно з версією [[The Washington Post]], мобілізація була оголошена у зв'язку з дуже високими втратами російської армії на фронті<ref>{{Cite news|title=Analysis {{!}} Why Russia's mobilization may lower the risk of nuclear war&nbsp;— for now|url=https://www.washingtonpost.com/politics/2022/09/21/why-russias-mobilization-may-lower-risk-nuclear-war-now/|work=Washington Post|accessdate=2022-09-26|issn=0190-8286|language=en-US}}</ref>. Хоча офіційною метою Росія озвучила призов 300 тис. бійців, західна розвідка повідомила, що реальна мета передбачає більшу кількість<ref>{{cite web |title=У ЗАХІДНІЙ РОЗВІДЦІ ПРОГНОЗУЮТЬ ПРОВАЛ МОБІЛІЗАЦІЇ У РОСІЇ |url=https://www.5.ua/svit/u-zakhidnii-rozvidtsi-prohnozuiut-proval-mobilizatsii-u-rosii-288415.html |website=5 канал |accessdate=29 вересня 2022 |date=21 вересня 2022}}</ref>. Початок мобілізації спричинив масову еміграцію потенційних призовників з Росії — за наступні п'ять днів із країни виїхали понад 260 тис. чоловіків<ref>{{cite web |title=Грузія, Казахстан, Фінляндія, Латвія, Норвегія: куди росіяни тікають від мобілізації та що відбувається на кордонах |url=https://suspilne.media/286462-gruzia-kazahstan-finlandia-latvia-norvegia-kudi-rosiani-tikaut-vid-mobilizacii-ta-so-vidbuvaetsa-na-kordonah/ |website=Суспільне |accessdate=29 вересня 2022 |date=28 вересня 2022}}</ref>.

До кінця місяця ЗСУ просувалися щонайменше на двох напрямках на схід від річок Оскіл і Сіверський Донець. Російські сили, проводячи на окупованих територіях фіктивні референдуми для їхнього входження до складу РФ, посилили оборону<ref>{{cite web |title=ЗСУ активізувалися щонайменше на двох напрямках: у британській розвідці розповіли, де саме |url=https://tsn.ua/ato/zsu-aktivizuvalisya-schonaymenshe-na-dvoh-napryamkah-u-britanskiy-rozvidci-rozpovili-de-same-2167867.html |website=ТСН |accessdate=29 вересня 2022 |date=28 вересня 2022}}</ref>.

=== Жовтень ===
[[Файл:Вибух-кримський-міст.png|міні|Наслідки вибуху на Керченському мосту]]
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (жовтень 2022)}}
З жовтня набув чинності закон про ленд-ліз для України<ref>{{cite web |title=Набув чинності закон США про ленд-ліз для України |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3583723-nabuv-cinnosti-zakon-ssa-pro-lendliz-dla-ukraini.html |website=Укрінформ |accessdate=2 жовтня 2022 |date=1 жовтня 2022}}</ref>.

Українські військові 1 жовтня [[Бої за Лиман|зайшли до Лиману]] на Донеччині, а 2 жовтня повністю зачистили місто від окупантів<ref>{{cite web |title=Українські військові повністю зачистили Лиман від окупантів |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-vijskovi-povnistyu-zachistili-liman-vid-okupantiv |website=Громадське |accessdate=2 жовтня 2022 |date=2 жовтня 2022}}</ref>.

Зранку 8 жовтня на [[міст через Керченську протоку|мосту через Керченську протоку]] між Кримом і Кубанню стався [[вибух на Кримському мосту|вибух]]. У результаті обвалилася автомобільна дорога та загорілися залізничні цистерни. Російський Національний антитерористичний комітет заявив, що на мосту стався підрив вантажного автомобіля<ref>{{cite web |title=Кримський міст частково обвалився після вибуху |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-63183383 |website=BBC Україна |accessdate=10 жовтня 2022 |date=8 жовтня 2022}}</ref>.

У наступні дні після пошкодження мосту відбулися [[масований ракетний обстріл України 10 жовтня 2022|обстріли українських міст]]. Обстрілів зазнали Київ, Львів, Запоріжжя, Харків, Вінниця, Тернопіль, Дніпро, Миколаїв<ref>{{cite web |title=Реакція Кремля на руйнування Кримського мосту, Україна під ракетним обстрілом. 229-й день війни. Онлайн |url=https://suspilne.media/291450-reakcia-kremla-na-rujnuvanna-krimskogo-mostu-obstril-budinkiv-u-zaporizzi-229-j-den-vijni-onlajn/ |website=Суспільне |accessdate=10 жовтня 2022 |date=10 жовтня 2022}}</ref>. Подальші атаки з 10 до 22 жовтня були по енергетичній інфраструктурі України з метою завдати гуманітарних збитків. Обстріли призвели до віялових відключень електроенергії по всій країні<ref>{{cite web |title=Не підірве волю України: ISW про наслідки атак РФ по цивільній інфраструктурі |url=https://www.unian.ua/war/yakimi-budut-naslidki-atak-rf-po-infrastrukturi-ukrajini-zvit-isw-12020571.html |website=УНІАН |accessdate=24 жовтня 2022 |date=23 жовтня 2022}}</ref>.

З початку мобілізації з Росії в Україну було спрямовано близько 41 тис. військовослужбовців<ref>{{cite web |title=Прибуття у листопаді в Україну нових "мобіків" становища Путіна на полі бою не змінить - ISW |url=https://www.unian.ua/war/mobilizaciya-v-rosiji-110-tisyach-novih-mobikiv-stanovishcha-putina-na-fronti-ne-zminyat-12027402.html |website=УНІАН |accessdate=29 жовтя 2022 |date=10 листопада 2022}}</ref>. Водночас їхні втрати різко зросли наприкінці місяця&nbsp;— до майже 1 тис. військовослужбовців на день, через погане оснащення та ослаблення підтримки артилерією<ref>{{cite web |title=Чому в останні дні різко зросла кількість ліквідованих росіян: пояснення аналітика https://24tv.ua/chomu-zrostaye-kilkist-znishhenih-rosiyan-poyasnennya-analitika_n2188902 |url=https://24tv.ua/chomu-zrostaye-kilkist-znishhenih-rosiyan-poyasnennya-analitika_n2188902 |website=24 канал |accessdate=10 листопада 2022 |date=1 листопада 2022}}</ref>.

=== Листопад ===
[[Файл:Kherson after Russian occupation (2022-11-19) 01.jpg|міні|праворуч|Центр Херсона після звільнення з-під російської окупації]]
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (листопад 2022)}}
На початку листопада з'явилися ознаки відступу російських військ із Херсона. Міністерство оборони Росії 9 листопада віддало наказ своїм військам покинути західний (правий) берега річки Дніпро. Оцінки українських і зарубіжних союзних аналітиків розділилися: перші вбачали в цьому обманний маневр, другі&nbsp;— справжній відступ, зумовлений виснаженням армії окупантів<ref>{{cite web |title=Відступ РФ з Херсона навряд чи є пасткою — ISW |url=https://suspilne.media/313510-vidstup-rf-z-hersona-navrad-ci-e-pastkou-isw/ |website=Суспільне |accessdate=10 листопада 2022 |date=10 листопада 2022}}</ref>. 11 листопада ЗСУ ввійшли у покинутий росіянами Херсон<ref>{{cite web |title=ЗСУ вже звільнили Херсон. Їх вітають натовпи містян |url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-63597151 |website=BBC Україна |accessdate=12 листопада 2022 |date=11 листопада 2022}}</ref>.

Росія завдала серії ракетних ударів по цивільній інфраструктурі, найбільші з яких припали на 15<ref>{{cite web |title=Росія вчора атакувала Україну 96 крилатими ракетами, ракетами Х-59 та дронами – уточнені дані ЗСУ |url=https://www.slovoidilo.ua/2022/11/16/novyna/bezpeka/rosiya-vchora-atakuvala-ukrayinu-96-krylatymy-raketamy-raketamy-x-59-ta-dronamy-utochneni-dani-zsu |website=Слово і діло |accessdate=6 грудня 2022 |date=16 листопада 2022}}</ref> і 23 листопада. Європарламент 23 листопада визнав Росію державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує засоби тероризму<ref>{{cite web |title=В Україні відновлюють світло та водопостачання після обстрілів РФ, з полону повернули 50 людей. 274 день війни. Онлайн |url=https://suspilne.media/323652-radbez-oon-zibravsa-cerez-obstrili-rf-ukraina-vidnovlue-energeticni-obekti-274-den-vijni-onlajn/ |website=Суспільне |accessdate=6 грудня 2022 |date=24 листопада 2022}}</ref>.

Від російських ракетних обстрілів також постраждали Польща<ref>{{cite web |title=Wybuch w miejscowości Przewodów. Nie żyją dwie osoby [AKTUALIZACJA] |url=https://radio.lublin.pl/2022/11/wybuch-ciagnika-w-miejscowosci-przewodow-nie-zyja-dwie-osoby/ |website=Radio Lublin S.A. |accessdate=6 грудня 2022 |date=15 листопада 2022}}</ref> та Молдова<ref>{{cite web |title=У Молдові почалися перебої зі світлом через ракетний удар РФ по Україні |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/11/23/7151193/ |website=Європейська правда |accessdate=6 грудня 2022 |date=23 листопада 2022}}</ref>.

== Реакція України ==
[[Файл:Responsibility for war crimes of the Russian military is inevitable - address by the President of Ukraine. (51939489510).jpg|міні|Зеленський під час звернення 14 березня]]

=== Офіційна влада ===
[[Президент України|Президент]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленський]] оголосив воєнний стан і розірвання дипломатичних відносин із Росією та прокоментував її напад словами, що Росія підло і самовбивчо напала на Україну, а російська держава стоїть на шляху зла. [[Верховна Рада України|Верховна Рада]] голосами 300 депутатів підтримала введення воєнного стану в Україні<ref>{{Cite web|title=Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією|url=https://detector.media/infospace/article/196845/2022-02-24-ukraina-rozirvala-dyplomatychni-vidnosyny-z-rosiieyu/|website=detector.media|date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224110719/https://detector.media/infospace/article/196845/2022-02-24-ukraina-rozirvala-dyplomatychni-vidnosyny-z-rosiieyu/}}</ref>. Президент анонсував також зняття санкцій з усіх громадян України, які готові захищати країну в лавах [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|Сил територіальної оборони]]<ref>{{Cite web|url=https://www.mil.gov.ua/news/2022/02/24/glava-derzhavi-budut-znyati-sankczii-z-usih-gromadyan-ukraini-yaki-gotovi-zahishhati-krainu-u-lavah-sil-tro/|title=Глава держави: Будуть зняті санкції з усіх громадян України, які готові захищати країну у лавах Сил ТрО|date=24.02.2022|website=Міністерство оборони України |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224113833/https://www.mil.gov.ua/news/2022/02/24/glava-derzhavi-budut-znyati-sankczii-z-usih-gromadyan-ukraini-yaki-gotovi-zahishhati-krainu-u-lavah-sil-tro/}}</ref>. 25 лютого Президент закликав Путіна сісти за стіл переговорів, наголосивши, що «вторгнення Росії в Україну&nbsp;— це не просто вторгнення, це початок війни проти Європи, проти єдності Європи, елементарних прав людини в Європі, усіх правил співіснування на континенті, проти того, що європейські держави відмовляються ділити кордони силою»<ref>{{Cite web|title=Зеленський закликав Путіна сісти за стіл переговорів. А ЗСУ — «стояти міцно» |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/zelenskij-zaklikav-putin-sisti-za-sil-peregovoriv-a-zsu-stoyati-micno |date=2022-02-25|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226184851/https://hromadske.ua/posts/zelenskij-zaklikav-putin-sisti-za-sil-peregovoriv-a-zsu-stoyati-micno}}</ref>. Кремль повідомив, що готовий провести в Мінську переговори про нейтральний статус України за умови, що Україна складе зброю<ref>{{Cite web|title=Україна та Росія консультуються про місце та час імовірних переговорів — речник Зеленського |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-ta-rosiya-konsultuyutsya-pro-misce-ta-chas-imovirnih-peregovoriv-rechnik-zelenskogo |date=2022-02-25|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226184849/https://hromadske.ua/posts/ukrayina-ta-rosiya-konsultuyutsya-pro-misce-ta-chas-imovirnih-peregovoriv-rechnik-zelenskogo}}</ref>. 26 лютого Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю [[Нафталі Бенет|Нафталі Беннета]] виступити посередником у переговорах із Росією як нейтральна сторона<ref name=":9" />. 28 лютого Президент підписав заяву на членство України в Європейському Союзі<ref name=":14" />. Європарламент своєю резолюцією підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС<ref>{{cite web |title=Європарламент своєю резолюцією підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ievroparlament-status-ukrainy-kandydata-na-vstup/31730682.html |website=Радіо Свобода |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301170804/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ievroparlament-status-ukrainy-kandydata-na-vstup/31730682.html }}</ref>. Як повідомив 4 березня радник глави Офісу президента [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]], «Зеленський точно не піде на жодні поступки, які можуть так чи інакше принизити нашу боротьбу, яка сьогодні ведеться в Україні за її територіальну цілісність та свободу»<ref>{{cite web |title=Зеленський не піде на жодні поступки в переговорах із РФ, які могли б принизити боротьбу України за територіальну цілісність – Подоляк |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/807145.html |website=Інтерфакс-Україна |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304134931/https://ua.interfax.com.ua/news/general/807145.html }}</ref>.

Попередній президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] сказав, що «Путін, який збожеволів і вийшов проти всього світу, сьогодні загрожує не тільки Україні. Жодна країна світу не може зараз почуватися в безпеці»<ref>{{Cite web|title=Путін загрожує не тільки Україні, ми маємо об'єднатися – Порошенко приніс Зеленському план дій|url=https://www.5.ua/polityka/koly-kraina-u-nebezpetsi-treba-vsim-obiednatysia-poroshenko-prynis-zelenskomu-plan-dii-268979.html|website=5 канал|date=2022-02-22|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224112059/https://www.5.ua/polityka/koly-kraina-u-nebezpetsi-treba-vsim-obiednatysia-poroshenko-prynis-zelenskomu-plan-dii-268979.html}}</ref>.

Міністр закордонних справ України [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]] закликав: «Світ має діяти негайно. На карту поставлено майбутнє Європи та світу». Він рекомендував ввести проти Росії «руйнівні санкції» негайно, включаючи ''[[SWIFT]]'', цілком ізолювати Росію в усіх форматах, надати Україні зброю, обладнання та гуманітарну допомогу<ref name=":1" />. Дмитро Кулеба закликав також партнерів України розірвати дипломатичні відносини з Росією<ref>{{Cite web|title=Dmytro Kuleba|url=https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496833740336676864|website=Twitter|accessdate=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141731/https://twitter.com/dmytrokuleba/status/1496833740336676864}}</ref>.

[[Збройні сили України|Збройні Сили України]] спростили процедуру вступу до Сил територіальної оборони та зняли максимальне вікове обмеження в 60 років<ref>{{Cite web|title=В Україні спростили процедуру вступу до тероборони та зняли вікові обмеження|url=https://suspilne.media/210798-v-ukraini-sprostili-proceduru-vstupu-do-teroboroni-ta-znali-vikovi-obmezenna/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-25 |first=Анна|last=Погребна|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225095005/https://suspilne.media/210798-v-ukraini-sprostili-proceduru-vstupu-do-teroboroni-ta-znali-vikovi-obmezenna/}}</ref>.

[[Міністерство освіти і науки України]] закликало громадян зберігати спокій і розсудливість. За його оголошенням, заклади освіти, за можливості, здійснюватимуть навчання в дистанційній формі<ref>{{Cite web|title=Роз'яснення МОН щодо роботи закладів освіти у межах правового режиму воєнного стану |url=https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-mon-shchodo-roboti-zakladiv-osviti-u-mezhah-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu |website=Урядовий портал|date=2022-02-24}}</ref>. 25 лютого міністерство рекомендувало припинити на два тижні навчальний процес заради безпеки<ref>{{Cite web|title=Міносвіти запровадило двотижневі канікули в усіх закладах освіти|url=https://suspilne.media/211037-minosviti-zaprovadilo-dvotiznevi-kanikuli-v-usih-zakladah-osviti/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-25 |first=Юлія|last=Рябчун|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225183551/https://suspilne.media/211037-minosviti-zaprovadilo-dvotiznevi-kanikuli-v-usih-zakladah-osviti/}}</ref>.

[[Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України|Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів]] звернулося в [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]] для запобігання використанню окупантами плутонію з Чорнобильської АЕС у військових цілях<ref>{{Cite web|title=Ситуація на ЧАЕС: Україна звернулась до МАГАТЕ|url=https://suspilne.media/210910-situacia-na-caes-ukraina-zvernulas-do-magate/|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-25 |first=Ярослав|last=Прищепа|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225162829/https://suspilne.media/210910-situacia-na-caes-ukraina-zvernulas-do-magate/}}</ref>.

«[[Державне агентство автомобільних доріг України|Укравтодор]]» закликав населення демонтувати дорожні знаки, щоб дезорієнтувати ворога<ref>{{Cite web|title=В Україні закликають негайно демонтувати дорожні знаки. Це допоможе дезорієнтувати окупантів {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/v-ukrayini-zaklikayut-negajno-demontuvati-dorozhni-znaki-ce-dopomozhe-dezoriyentuvati-okupantiv|website=hromadske.ua|date=2022-02-26|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226155633/https://hromadske.ua/posts/v-ukrayini-zaklikayut-negajno-demontuvati-dorozhni-znaki-ce-dopomozhe-dezoriyentuvati-okupantiv}}</ref>.

[[Міністерство цифрової трансформації України|Міністерство цифрової трансформації]] звернулося до ''[[YouTube]]'', [[Meta Platforms|''Meta'']] і ''[[Netflix]]'' з проханням зупинити роботу сервісів у РФ і блокувати російські пропагандистські ЗМІ<ref>{{Cite web|title=Заблокувати сервіси та протидіяти пропаганді РФ. Мінцифри звернулося до Youtube, Meta і Netflix |url=https://suspilne.media/211267-zablokuvati-servisi-ta-protidiati-propagandi-rf-mincifri-zvernulosa-do-youtube-meta-i-netflix/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-26 |first=Олександра|last=Комісарова|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226164504/https://suspilne.media/211267-zablokuvati-servisi-ta-protidiati-propagandi-rf-mincifri-zvernulosa-do-youtube-meta-i-netflix/}}</ref>. В Росії відімкнули [[Твіттер|''Twitter'']], сповільнено роботу соцмереж<ref>{{Cite web|title=У Росії відключили Твіттер, є проблеми зі зв'язком |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/26/7326195/|website=Українська правда|date=2022-02-26|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226164455/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/26/7326195/}}</ref>. Українські мобільні оператори [[Київстар]], ''[[Vodafone]]'' та ''[[Lifecell]]'' заблокували доступ до своїх мереж для абонентів із Росії та Білорусі<ref>{{Cite web|title=Три українських оператори заблокували доступ для абонентів з Росії та Білорусі – Держспецзв'язку|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrainski-operatory-zablokuvaly-dostup-dlia-rosii-ta-bilorusi/31725282.html|website=Радіо Свобода|date=2022-02-26|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226192652/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrainski-operatory-zablokuvaly-dostup-dlia-rosii-ta-bilorusi/31725282.html}}</ref>. Міністр оборони України [[Резніков Олексій Юрійович|Олексій Резніков]] повідомив, що з вечора 26 лютого запрацювала гаряча телефонна лінія для росіян, чиїх рідних влада їхньої країни могла відправити на війну в Україну, щоб дізнатися долю зниклих<ref>{{Cite web|title=Резніков: росіяни можуть дізнатись про своїх рідних, зателефонувавши на гарячу лінію|url=https://www.radiosvoboda.org/a/rosiyany-mozhut-diznatys-pro-svoyikh-ridnykh-na-telefonniy-haryachiy-liniyi/31725269.html|website=Радіо Свобода|date=2022-02-26 |archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226195722/https://www.radiosvoboda.org/a/rosiyany-mozhut-diznatys-pro-svoyikh-ridnykh-na-telefonniy-haryachiy-liniyi/31725269.html}}</ref>.

27 лютого Україна офіційно надіслала позов проти Росії до [[Міжнародний суд|Міжнародного суду ООН]] у Гаазі, щоб притягнути Росію до відповідальності за спотворення нею поняття [[геноцид]]у<ref>{{Cite web|title=Зеленський: Україна направила позов проти Росії в Гаагу|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-rf-gaaga/31726210.html|website=Радіо Свобода|date=2022-02-27|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227112118/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-rf-gaaga/31726210.html}}</ref>.

Верховна Рада 3 березня запровадила кримінальну відповідальність за [[колабораціонізм]] та посилила відповідальність за [[мародерство]]<ref>{{cite web |title=Рада впровадила кримінальну відповідальність за колабораціонізм - Стефанчук |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/806603.html |website=Інтерфакс-Україна |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303183026/https://ua.interfax.com.ua/news/general/806603.html }}</ref>. Спеціальними законопроєктами народні депутати запропонували заборонити виправдовувати чи заперечувати збройну агресію Росії проти України 2014 року, називати її «внутрішнім конфліктом» чи «громадянською війною», заперечувати тимчасову окупацію частини території України. Окрім того, під заборону підпадає прославляння окупантів&nbsp;— збройних сил РФ та окупаційної адміністрації<ref>{{cite web |title=Жодного «внутрішнього конфлікту» та прославляння окупантів: що передбачають закони про заборону російської пропаганди |url=https://hromadske.ua/posts/niyakogo-vnutrishnogo-konfliktu-ta-proslavlyannya-okupantiv-sho-peredbachayut-zakoni-pro-zaboronu-rosijskoyi-propagandi |website=Громадське |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304190848/https://hromadske.ua/posts/niyakogo-vnutrishnogo-konfliktu-ta-proslavlyannya-okupantiv-sho-peredbachayut-zakoni-pro-zaboronu-rosijskoyi-propagandi }}</ref>.

[[Рада національної безпеки і оборони України|Рада національної безпеки і оборони]] зупинила на час воєнного стану діяльність низки політичних партій, якій працюють на розкол України чи колаборацію з ворогом. А саме: «[[Опозиційна платформа — За життя|Опозиційна платформа&nbsp;— За життя]]», «[[Партія Шарія]]», «[[Наші (політична партія)|Наші]]», «[[Опозиційний блок (партія)|Опозиційний блок]]», «Ліва опозиція», «[[Союз лівих сил]]», «Держава», «[[Прогресивна соціалістична партія України]]», «[[Соціалістична партія України]]», «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо»<ref>{{cite web |title=РНБО призупинила діяльність низки партій, в тому числі ОПЗЖ і «Партії Шарія» – Зеленський |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelensky-rnbo-nyzka-partii/31761657.html |website=Радіо Свобода |date=20 березня 2022 |archive-date=20 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220320045259/https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelensky-rnbo-nyzka-partii/31761657.html }}</ref>.

Кабінет міністрів України 9 квітня схвалив повне торговельне [[ембарго]] на торгівлю з Росією<ref>{{cite web |title=Україна запровадила повне торговельне ембарго проти Росії |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrajina-rosija-embargo/31795064.html |website=Радіо Свобода |date=10 квітня 2022 |archive-date=30 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220530235204/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrajina-rosija-embargo/31795064.html }}</ref>.

14 квітня 2022 року [[Верховна Рада України]] визнала Російську Федерацію державою-терористом із [[Тоталітаризм|тоталітарним]] [[Російський неонацизм|неонацистським режимом]], [[геноцид українців]] Росією,<ref>{{Cite web|title=Верховна Рада визнала дії Росії в Україні геноцидом |url=https://p.dw.com/p/49xjJ |website=Deutsche Welle |date=2022-04-14  |archive-date=2022-04-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414225023/https://www.dw.com/uk/verkhovna-rada-vyznala-dii-rosii-v-ukraini-henotsydom/a-61479901}}</ref> заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України.<ref>{{Cite web|title=Рада визнала Росію неонацистською державою-терористом та заборонила її пропаганду|url=https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu|website=LIGA|date=2022-04-14 |archive-date=14 квітень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414224515/https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu}}</ref>

У відповідь на визнання Сирією і КНДР підконтрольних Росії псевдореспублік «ЛНР» і «ДНР» Україна 30 червня та 13 липня, відповідно, розірвала з ними дипломатичні стосунки.<ref>{{cite web |title=Україна розриває дипломатичні стосунки із Сирією, яка визнала «незалежність» «Л/ДНР» |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-rozirvala-diplomatichni-stosunki-iz-siriyeyu-yaka-viznala-nezalezhnist-ldnr-mzs |website=Громадське |accessdate=30 червня 2022 |date=30 червня 2022}}</ref><ref>{{Cite web|title=Україна розриває дипвідносини з КНДР, яка визнала «незалежність» «Л/ДНР» {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-rozrivaye-dipvidnosini-z-kndr-yaka-viznala-nezalezhnist-ldnr|website=hromadske.ua|accessdate=2022-09-17|language=uk}}</ref>

4 жовтня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про неможливість перемовин із Путіним, зважаючи на «анексію» областей України 30 вересня<ref>{{cite web |title=Зеленський підписав указ про неможливість проведення перемовин із путіним |url=https://hromadske.ua/posts/zelenskij-pidpisav-ukaz-pro-nemozhlivist-provedennya-peremovin-z-putinim |website=Громадське |accessdate=4 жовтня 2022 |date=4 жовтня 2022}}</ref>.

=== Релігійні організації ===
Українське християнське духовенство осудило російську агресію. [[Епіфаній (митрополит Київський)|Митрополит Епіфаній]], настоятель [[Православна церква України|Православної церкви України]], закликав молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони&nbsp;— вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання»<ref>{{Cite web|title=Звернення Митрополита Епіфанія з приводу нападу на Україну UA/EN/GR|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-mytropolyta-epifaniya-z-pryvodu-napadu-na-ukrayinu/|website=OCU|date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141046/https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-mytropolyta-epifaniya-z-pryvodu-napadu-na-ukrayinu/}}</ref>.

Настоятель [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви Московського патріархату]] митрополит [[Онуфрій (Легкий)|Онуфрій]] осудив вторгнення Росії в Україну, прокоментувавши: «Війна між цими народами&nbsp;— це повторення гріха [[Каїн]]а, який із заздрощів убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей»<ref>{{Cite web|title=«Повторення гріха Каїна»: УПЦ МП засудила російську агресію і закликала Путіна припинити війну |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/povtorennya-griha-kayina-upc-mp-zasudila-rosijsku-agresiyu-i-zaklikala-putina-pripiniti-vijnu |date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141049/https://hromadske.ua/posts/povtorennya-griha-kayina-upc-mp-zasudila-rosijsku-agresiyu-i-zaklikala-putina-pripiniti-vijnu}}</ref>. Низка священників УПЦ МП [[n:Священики УПЦ закликають до розірвання стосунків з московським патріархатом|закликала до розірвання стосунків церкви з РПЦ]], проте цей заклик станом на середину березня керівництвом УПЦ МП ігнорується<ref>{{Cite web|title=Священники УПЦ МП просять Онуфрія скликати собор і вийти з московського патріархату|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3417685-svasenniki-upc-mp-prosat-onufria-sklikati-sobor-i-vijti-z-moskovskogo-patriarhatu.html|website=www.ukrinform.ua|date=2022-03-02|archive-date=16 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316195152/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3417685-svasenniki-upc-mp-prosat-onufria-sklikati-sobor-i-vijti-z-moskovskogo-patriarhatu.html}}</ref>.

Глава [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] [[Святослав (Шевчук)|Святослав]] у своєму зверненні написав: «Історія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам»<ref>{{Cite web|title=ЗВЕРНЕННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА З ПРИВОДУ ПОЧАТКУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ |url=http://news.ugcc.ua/documents/zvernennya_blazhennІshogo_svyatoslava_z_privodu_pochatku_vІyni_v_ukrayinІ_95767.html|website=Офіційний інформаційний ресурс УГКЦ |date=2022-02-24|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141046/http://news.ugcc.ua/documents/zvernennya_blazhennІshogo_svyatoslava_z_privodu_pochatku_vІyni_v_ukrayinІ_95767.html}}</ref>.

[[Духовне управління мусульман України]] осудило воєнне вторгнення РФ до України, закликало народи до мирного розв'язання цієї проблеми, взаємної підтримки, а особисто Путіна&nbsp;— зупинити війну<ref>{{cite web |title=Мусульмани України засуджують військове вторгнення РФ до України |url=https://islam.ua/uk/ |website=Духовне управління мусульман України |accessdate=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301175652/https://islam.ua/uk/ }}</ref>.

[[Муфтій]] [[Духовне управління мусульман України «Умма»|Духовного управління мусульман України «Умма»]] [[Ісмагілов Саїд Валерійович|Саїд Ісмагілов]] сказав, що «ми, мусульмани України, захищаємо нашу землю нестримною люттю і молитвами. Молитвами та зі зброєю в руках» і заявив, що примирення з мусульманами Росії в цьому питанні не буде<ref>{{cite web |title="Примирення з мусульманами Росії не буде", - муфтій Саїд Ісмагілов |url=https://risu.ua/primirennya-z-musulmanami-rosiyi-ne-bude---muftij-sayid-ismagilov_n126679 |website=RISU |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303072112/https://risu.ua/primirennya-z-musulmanami-rosiyi-ne-bude---muftij-sayid-ismagilov_n126679 }}</ref>.

Головний [[рабин]] України [[Асман Моше Реувен|Моше Реувен Азман]] звернувся до росіян зі словами припинити вірити російській пропаганді та запевнив, що не боїться померти в Україні. Він вказав росіянам на блюзнірське ставлення їхніх солдатів до єврейських святинь і зумисне вбивство цивільних<ref>{{cite web |title=Головний рабин України звернувся до росіян та євреїв Росії: «Люди, зупиніть війну!» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rabyn-ukrajiny-zvernuvsya-do-rosijan-i-jevrejiv-rosiji/31731623.html |website=Радіо Свобода |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302100432/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rabyn-ukrajiny-zvernuvsya-do-rosijan-i-jevrejiv-rosiji/31731623.html }}</ref>.

Представники ПЦУ та УПЦ МП 5 липня під час зустрічі на території Софії Київської узгодили «декларацію порозуміння». Документ передбачає спільне осудження російської агресії в Україні та проросійської позиції московської патріархії, а також пропонує спільну побудову діалогу та єдності українського православ'я. Однак на офіційних сторінках УПЦ МП та ПЦУ поки що про позицію керівництва церков щодо цієї зустрічі не повідомляли<ref>{{cite web |title=Представники ПЦУ та УПЦ МП узгодили «декларацію порозуміння». Що вона передбачає? |url=https://hromadske.ua/posts/predstavniki-pcu-ta-upc-mp-uzgodili-deklaraciyu-porozuminnya-sho-vona-peredbachaye |website=Громадське |accessdate=7 липня 2022 |date=6 липня 2022}}</ref>. 27 липня 2022 року [[Епіфаній (митрополит Київський)|Митрополит ПЦУ Епіфаній]] звернувся до [[Варфоломій I|Вселенського Патріарха Варфоломія]] з проханням осудити діяльність Московського патріарха [[Кирило (патріарх Московський)|Кіріла Гундяєва]], позбавити його патріаршого престолу, кваліфікувати його дії як [[Схизматик|схизматичні]], а проповідувану ним [[Російський світ (геополітика)|доктрину «русского міра»]] [[Єретик|єретичною]].<ref>{{Cite web|title=Лист щодо притягнення Російського патріарха Кирила до канонічної відповідальності і позбавлення його Патріаршого престолу|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/lyst-shhodo-prytyagnennya-rosijskogo-patriarha-kyryla-do-kanonichnoyi-vidpovidalnosti-i-pozbavlennya-jogo-patriarshogo-prestolu/|website=OCU|date=2022-07-27|accessdate=2022-07-31}}</ref>

== Реакція в Росії ==
[[Файл:Vladimir Putin (2022-02-24).jpg|міні|[[Путін Володимир Володимирович|Путін]] під час [[Про проведення спеціальної воєнної операції|звернення «Про проведення спеціальної військової операції»]]]]
[[Файл:Хелоу на білборді.jpg|міні|Облитий червоною фарбою рекламний щит із зображенням Путіна в [[Сімферополь|Сімферополі]] з написанням: «Наше завдання&nbsp;— це [[демілітаризація]] та [[Денацифікація|деназифікація]] України». 10 квітня 2022 року.]]

=== Прибічники війни ===
Прессекретар Кремля [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитро Пєсков]] назвав воєнний напад Росії на Україну «спецоперацією», але ухилився від більшості запитань щодо її характеру та цілей у розмові з іноземними журналістами<ref>{{Cite web|title=Live updates: Russia invades Ukraine|url=https://www.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-24-22-intl/index.html|website=CNN|date=2022-02-24 |language=en|first=By Rob Picheta, Lauren Said-Moorhouse and Ed Upright|last=CNN|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224132757/https://www.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-24-22-intl/index.html}}</ref>. Пізніше того ж дня він заявив, що Путін готовий провести з керівництвом України перемовини щодо її нейтрального статусу та відмови від розміщення озброєнь<ref>{{Cite web|title=Путін «готовий провести переговори» з керівництвом України щодо її «нейтрального статусу» |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/putin-gotovij-provesti-peregovori-z-kerivnictvom-ukrayini-pro-yiyi-nejtralnij-status |date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141046/https://hromadske.ua/posts/putin-gotovij-provesti-peregovori-z-kerivnictvom-ukrayini-pro-yiyi-nejtralnij-status}}</ref>.

26 лютого [[Духовне управління мусульман України «Умма»|«]][[РИА Новости|РИА Новости»]] помилково опублікувало статтю, заздалегідь підготовану до «повернення України», що мало, як здавалося Росії, відбутися цього дня. Статтю негайно видалили, однак її було збережено у ''[[Wayback Machine]]''<ref>{{cite web |title=Наступление России и нового мира |url=https://ria.ru/20220226/rossiya-1775162336.html |website=Wayback Machine: РИА Новости |accessdate=27.02.2022 |date=26.02.2022 |archive-date=2022-02-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220226051154/https://ria.ru/20220226/rossiya-1775162336.html }}</ref><ref>{{Cite web|title=РосЗМІ заздалегідь написали статтю про перемогу над Україною: думали завоювати за два дні|url=https://www.unian.ua/war/roszmi-zazdalegid-napisali-stattyu-pro-peremogu-nad-ukrajinoyu-dumali-zavoyuvati-za-dva-dni-novini-donbasu-11721490.html|website=www.unian.ua|date=2022-02-28|archive-date=28 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228075742/https://www.unian.ua/war/roszmi-zazdalegid-napisali-stattyu-pro-peremogu-nad-ukrajinoyu-dumali-zavoyuvati-za-dva-dni-novini-donbasu-11721490.html}}</ref>.

[[Міністерство закордонних справ Російської Федерації|Міністерство закордонних справ Росії]] 10 березня повідомило, що Росія виходить із [[Рада Європи|Ради Європи]]<ref>{{cite web |title="Нехай насолоджуються спілкуванням один з одним, без Росії". МЗС РФ заявило про вихід з Ради Європи |url=https://suspilne.media/215880-nehaj-nasolodzuutsa-spilkuvannam-odin-z-odnim-bez-rosii-mzs-rf-zaavilo-pro-vihid-z-radi-evropi/ |website=Суспільне |date=10 березня 2022 |archive-date=10 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220310115035/https://suspilne.media/215880-nehaj-nasolodzuutsa-spilkuvannam-odin-z-odnim-bez-rosii-mzs-rf-zaavilo-pro-vihid-z-radi-evropi/ }}</ref>.

Патріарх Московський [[Кирило (патріарх Московський)|Кирило]] спочатку утримався від однозначних заяв, закликавши до «молитви про найскоріше відновлення миру», але на [[Прощена неділя|Прощену неділю]] 6 березня у своєму «первосвятительському слові» заявив про неприйняття Донбасом «так званих цінностей» ліберального світу з його «гей-парадами», після чого непрямим, хитросплетеним текстом виправдовував російське вторгнення во ім'я захисту цінностей традиційних<ref>{{Cite web |url=https://www.ng.ru/faith/2022-03-06/100_v06032022.html |title=Патриарх Кирилл ведет метафизическую борьбу сразу на два фронта: Прощеное воскресенье глава РПЦ отметил проповедью о необходимости быть непримиримыми |date=2022-03-06 |archive-date=6 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220306133817/https://www.ng.ru/faith/2022-03-06/100_v06032022.html }}</ref>. А 13 березня під час недільної служби в московському храмі Христа Спасителя передав так звану Серпневу ікону Божої Матері Віктору Золотову, очільнику Росгвардії&nbsp;— російського силового підрозділу, який бере участь у війні проти України. Митрополит Київський і всієї України Епіфаній осудив дії патріарха Російської православної церкви Кирила (Гундяєва), назвавши це духовним злочином.<ref>{{Cite web|title=«Духовний злочин»: у ПЦУ прокоментували дії патріарха РПЦ, який передав ікону очільнику Росгвардії|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-pcu-duhovnyj-zlochyn-rpc-ikona-rosgvardiji/31753827.html|website=Радіо Свобода|date=2022-03-15|archive-date=16 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316073829/https://www.radiosvoboda.org/a/news-pcu-duhovnyj-zlochyn-rpc-ikona-rosgvardiji/31753827.html}}</ref>

Підтримка політики президента РФ Владіміра Путіна зросла з 69&nbsp;% у січні до 82&nbsp;% у квітні<ref>{{Cite web|title=Дослідження Левада-Центру щодо підтримки Путіна в Росії|url=https://www.levada.ru/indikatory/|accessdate=13 травень 2022|archive-date=9 червень 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200609212332/https://www.levada.ru/indikatory/}}</ref>

=== Противники війни ===
{{see also|Антивоєнні протести в Росії (2022)}}
[[Файл:White-blue-white flag.svg|правоворуч|міні|[[Біло-синьо-білий прапор]]&nbsp;— символ антивоєнних протестів у Росії, який пропонується як новий прапор для парламентської республіки]]
Попри широку підтримку російської агресії, деякі російські діячі та організації виступили з її осудженням. Наприкінці лютого понад 200 муніципальних депутатів Російської Федерації оприлюднили відкритий лист, в якому осудили збройну агресію Росії проти України. Депутати закликали росіян не брати участь в агресії та не схвалювати її<ref>{{cite web|title=Более 200 муниципальных депутатов России подписали открытое антивоенное письмо|url=https://echo.msk.ru/news/2986177-echo.html|website=Эхо Москвы|accessdate=27.02.2022|date=27.02.2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226120509/https://echo.msk.ru/news/2986177-echo.html}}</ref>. Осудили її також три депутати Держдуми Росії (які раніше підтримали визнання ДНР і ЛНР)<ref>{{cite web |url=https://meduza.io/news/2022/02/28/kampaniya-po-priznaniyu-dnr-i-lnr-imela-inoy-zamysel-i-plan-kotoryy-iznachalno-skryvalsya-deputat-gosdumy-vyacheslav-marhaev-o-voyne |title=«Кампания по признанию ДНР и ЛНР имела иной замысел и план, который изначально скрывался». Депутат Госдумы Вячеслав Мархаев — о войне |date=2022-02-28 |publisher=Meduza}}</ref>.

Співвласник «Альфа-Банку» олігарх [[Фрідман Михайло Маратович|Михайло Фрідман]] назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття<ref>{{cite web |title=Один із найбагатших російських олігархів Фрідман виступив проти війни з Україною ㅡ Financial Times |url=https://hromadske.ua/posts/odin-z-najbagatshih-rosijskih-oligarhiv-fridman-vistupiv-proti-vijni-z-ukrayinoyu-financial-times |website=Громадське |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227130647/https://hromadske.ua/posts/odin-z-najbagatshih-rosijskih-oligarhiv-fridman-vistupiv-proti-vijni-z-ukrayinoyu-financial-times }}</ref>. Олігарх [[Дерипаска Олег Володимирович|Олег Дерипаска]] також закликав припинити конфлікт, спровокований нападом президента Володимира Путіна на Україну<ref>{{cite web |title=Two of Russia's billionaires call for peace in Ukraine |url=https://www.reuters.com/world/europe/war-dividing-russian-ukrainian-brothers-billionaire-fridman-says-2022-02-27/ |website=Reuters |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227145823/https://www.reuters.com/world/europe/war-dividing-russian-ukrainian-brothers-billionaire-fridman-says-2022-02-27/ }}</ref>. Російський чиновник і голова делегації на кліматичній конференції ООН Олег Анісімов на онлайн-засіданні, де брало участь 195 країн, вибачився за вторгнення Росії в Україну<ref>{{cite web |title=Russian official apologises for war in Ukraine at UN climate meet |url=https://www.france24.com/en/live-news/20220227-russian-official-apologises-for-war-in-ukraine-at-un-climate-meet |website=France 24 |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227140052/http://www.france24.com/en/live-news/20220227-russian-official-apologises-for-war-in-ukraine-at-un-climate-meet }}</ref>.
Створення Антивоєнного комітету Росії підписали [[Ходорковський Михайло Борисович|Михайло Ходорковський]], [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспаров]], Сергій Алексашенко, [[Гурієв Сергій Маратович|Сергій Гурієв]], Юрій Пивоваров, [[Кисельов Євген Олексійович|Євген Кисельов]], Володимир Кара-Мурза, Дмитро Гудков, Борис Зімін, [[Чичваркін Євген Олександрович|Євген Чичваркін]] і [[Шендерович Віктор Анатолійович|Віктор Шендерович]]<ref>{{cite web |title=Российские общественные деятели создали Антивоенный Комитет России |url=https://www.golosameriki.com/a/russia-anti-war-committee/6462102.html |website=Голос Америки |date=28.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227231111/https://www.golosameriki.com/a/russia-anti-war-committee/6462102.html }}</ref>. Лідер російської опозиції [[Навальний Олексій Анатолійович|Олексій Навальний]], який перебуває в ув'язненні, закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну<ref>{{cite web |title=Навальный призвал россиян протестовать против войны с Украиной |url=https://www.svoboda.org/a/navaljnyy-prizval-rossiyan-protestovatj-protiv-voyny-s-ukrainoy/31731911.html |website=Радио Свобода |date=2022-03-02 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302093347/https://www.svoboda.org/a/navaljnyy-prizval-rossiyan-protestovatj-protiv-voyny-s-ukrainoy/31731911.html }}</ref>.

36 священнослужителів РПЦ виступили зі зверненням щодо припинення війни в Україні. Збір підписів під зверненням триває<ref>[https://www.bbc.com/russian/live/news-60355872 Священнослужители РПЦ подписали открытое письмо о прекращении военных действий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220403200849/https://www.bbc.com/russian/live/news-60355872 |date=3 квітень 2022 }}{{ref-ru}}</ref> Священника Іоанна Бурдіна з с. Карабаново Костромської області, який у проповіді закликав до миру в Україні, а крім того, помістив на своєму сайті матеріали із засудженням російської агресії, заарештували. Заарештованого за доносом одного з парафіян клірика звинуватили в «дискредитації збройних сил» і притягли до відповідальності згідно зі статтею 20.3.3 КоАП, наклавши на нього штраф у розмірі 35 000 руб.<ref>{{Cite web |url=https://ahilla.ru/svyashhennika-ioanna-burdina-oshtrafovali-na-35-tysyach-rublej-za-antivoennuyu-propoved/ |title=Священника Иоанна Бурдина оштрафовали на 35 тысяч рублей за антивоенную проповедь |date=2022-03-11 |archive-date=13 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220313034715/https://ahilla.ru/svyashhennika-ioanna-burdina-oshtrafovali-na-35-tysyach-rublej-za-antivoennuyu-propoved/ }}</ref>.

Частина виступів спрямована конкретно проти Володимира Путіна. Так, громадські та політичні діячі Дмитро Ратнер, [[Гозман Леонід Якович|Леонід Гозман]] та Російський молодіжний опозиційний рух «''{{iw|3=ru|4=Весна (молодёжное движение)|Весна (молодіжний рух)|Весна}}''» розпочали в березні кампанію за [[імпічмент]] В. Путіна.<ref>{{Cite web|url=https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/v-rossii-napisali-obrashchenie-ob-impichmente-putinu-1608590.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220324024251/https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/v-rossii-napisali-obrashchenie-ob-impichmente-putinu-1608590.html|deadurl=y|title=В России написали обращение об импичменте Путину|archivedate=24 бер. 2022 р.|website=ukraine.segodnya.ua}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://rus.lb.ua/world/2022/03/09/508774_oppozitsionnaya_molodezh_rossii.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220323160517/https://rus.lb.ua/world/2022/03/09/508774_oppozitsionnaya_molodezh_rossii.html|deadurl=y|title=Оппозиционная молодежь в России объявила начало кампании за импичмент Путина, - ЦПД|archivedate=23 бер. 2022 р.|website=LB.ua}}</ref> Бізнесмен [[Конанихін Олександр Павлович|Олександр Конанихін]] задля денацифікації Росії оголосив винагороду в розмірі $1 000 000 за голову Володимира Путіна<ref>{{Cite web|url=https://dengi.informator.ua/2022/03/04/million-za-golovu-putina-stavki-prinimayutsya-kto-bolshe/|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306130049/https://dengi.informator.ua/2022/03/04/million-za-golovu-putina-stavki-prinimayutsya-kto-bolshe/|deadurl=y|title=Миллион за голову Путина: ставки принимаются. Кто больше? &#124; Информатор Деньги|archivedate=6 бер. 2022 р.|website=dengi.informator.ua}}</ref>.

Рада муніципальних депутатів московського округу «Ломоносівський» у вересні звернулася до президента Росії з вимогою піти у відставку з огляду на те, що його погляди та модель управління «безнадійно застаріли та перешкоджають розвитку Росії та її людського потенціалу»<ref>{{cite web |title=Московські депутати звернулися до путіна з вимогою відставки |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3568548-moskovski-deputati-zvernulisa-do-putina-z-vimogou-vidstavki.html |website=Укрінформ |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Петербурзькі муніципальні депутати округу «Смольнінське» звинуватили Володимира Путіна у держзраді через наслідки війни, протилежні обіцяним<ref>{{cite web |title=Петербурзькі депутати хочуть запропонувати Держдумі звинуватити Путіна у держзраді |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/8/7366641/ |website=Українська правда |accessdate=10 вересня 2022 |date=8 вересня 2022}}</ref>.

== Реакція Білорусі ==
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=8LhHsDvucCo Білоруський батальйон увійшов до складу Збройних сил України], опубліковано 26 березня 2022 року<ref name="ББС">{{cite web |url=https://www.unian.ua/war/biloruskiy-batalyon-sklav-prisyagu-i-uviyshov-do-skladu-zsu-video-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11760109.html |title=Білоруський батальйон увійшов до складу Збройних сил (відео) |author=Іван Бойко |publisher=[[УНІАН]] |date=2022-03-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220516121024/https://www.unian.ua/war/biloruskiy-batalyon-sklav-prisyagu-i-uviyshov-do-skladu-zsu-video-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11760109.html |archivedate=2022-05-16}}</ref>.
}}
{{Докладніше|Білорусь у російсько-українській війні (з 2014)}}
Від початку широкомасштабної російсько-української війни, територію Білорусі Росія використовувала як [[плацдарм]] для наступу на Україну. Самопроголошений президент Білорусі [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] заявив 24 лютого, що білоруські війська не беруть жодної участі у цій війні, але «якщо треба, будуть»<ref>{{Cite web|title=Лукашенко: белорусские войска не принимают никакого участия в российской спецоперации в Донбассе|url=https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belorusskie-vojska-ne-prinimajut-nikakogo-uchastija-v-rossijskoj-spetsoperatsii-v-donbasse-486648-2022/|website=www.belta.by|date=2022-02-24 |language=ru|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224092148/https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belorusskie-vojska-ne-prinimajut-nikakogo-uchastija-v-rossijskoj-spetsoperatsii-v-donbasse-486648-2022/}}</ref>.

27 лютого він підтвердив, що з території Білорусі відбувалися ракетні удари, вмотивувавши їх тим, що з України начебто готувалися удари по територіях проведення військових навчань. Водночас Лукашенко заявив, що військ його держави в Україні нема<ref>{{cite web |title=Лукашенко назвав причину ракетного обстрілу України з Білорусі |url=https://suspilne.media/211679-lukasenko-nazvav-pricinu-raketnogo-obstrilu-ukraini-z-bilorusi/ |website=Суспільне |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227084031/https://suspilne.media/211679-lukasenko-nazvav-pricinu-raketnogo-obstrilu-ukraini-z-bilorusi/ }}</ref>.

3 березня Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь хочуть «заштовхати у війну в Україні» та наголосив, що білоруси боротимуться лише на своїй землі. За його словами, «війна Білорусі з Україною потрібна ворогам, щоб оголити інші кордони Білорусі, але він „розкусив“ цей план»<ref>{{cite web |title=Лукашенко: нас хочуть заштовхати у війну з Україною |url=https://www.unian.ua/world/lukashenko-nas-hochut-zashtovhati-u-viynu-z-ukrajinoyu-novini-svitu-11727079.html |website=Уніан |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303125924/https://www.unian.ua/world/lukashenko-nas-hochut-zashtovhati-u-viynu-z-ukrajinoyu-novini-svitu-11727079.html }}</ref>.

4 березня 2022 року ГУР МО України повідомило, що з території Білорусі з [[Ліда (аеропорт)|аеродрому Ліда]] вертолітна бригада армійської авіації здійснює бойові вильоти для завдання ударів по Україні<ref>{{Cite web |url=https://gur.gov.ua/content/spysok-lychnoho-sostava-bryhad-armeiskoi-avyatsyy-osushchestvliaiushcheho-boev-e-v-let-s-a-rodroma-rb-lyda-dlia-nanesenyia-udarov-po-myrnomu-naselenyiu-y-ynfrastrukture-ukrayn.html |title=Список личного состава бригады армейской авиации осуществляющего боевые вылеты с аэродрома РБ «Лида» для нанесения ударов по мирному населению и инфраструктуре Украины |date=2022-03-04 |publisher=Головне управління розвідки Міністерства оборони України |archive-date=5 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220305182918/https://gur.gov.ua/content/spysok-lychnoho-sostava-bryhad-armeiskoi-avyatsyy-osushchestvliaiushcheho-boev-e-v-let-s-a-rodroma-rb-lyda-dlia-nanesenyia-udarov-po-myrnomu-naselenyiu-y-ynfrastrukture-ukrayn.html}}</ref>.

25 березня 2022 року білоруський [[Батальйон імені Кастуся Калиновського|добровольчий батальйон імені Кастуся Калиновського]] склав [[Присяга|присягу]] та ввійшов до складу Збройних сил України<ref name="ББС" />.

== Міжнародна реакція ==
{{Скоротити|дата=серпень 2022}}
{{Main|Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року}}[[Файл:International reactions to the 2022 Russian invasion of Ukraine.svg|міні|Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року
<small>
----
{{legend|#0066FF|Країни, які засудили вторгнення}}
{{legend|#666666|Країни, які дотримуються нейтральної позиції}}
{{legend|#FF6600|Країни, які схвалили вторгнення / заперечують вину Росії}}
{{legend|#D8E0E2|Немає даних}}
----
{{legend|#FF0000|Росія}}
{{legend|#0000FF|Україна}}</small>]]
Російське вторгнення в Україну отримало широкий міжнародний осуд з боку урядів і міжурядових організацій, що зумовило введення нових [[Санкції проти Росії (2022)|санкцій проти Росії]], які спричинили російську фінансову кризу. Реакція урядів у всьому світі загалом була негативною, критика та осуд звучали з боку багатьох провідних країн, зокрема Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Японії. [[Європейський Союз]] запровадив заборону російським літакам використовувати повітряний простір ЄС, заборону ''[[SWIFT]]'' для деяких російських банків, заборонив деякі російські ЗМІ. Міжнародні організації, зокрема [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] та [[НАТО]], також висловили осудження воєнної агресії РФ. Шириться бойкот Росії та Білорусі з боку неурядових організацій у сферах розваг, ЗМІ, бізнесу та спорту<ref>{{Cite web|title=Russia boycott: A list of global campaigns that are underway in support of Ukraine|url=https://www.washingtonpost.com/world/2022/03/02/boycotts-russia-invasion-ukraine/|website=Washington Post|date=2022-03-02|accessdate=2022-05-13|language=en|archive-date=2022-03-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20220305175234/https://www.washingtonpost.com/world/2022/03/02/boycotts-russia-invasion-ukraine/}}</ref>.

[[Файл:Countries which banned Russian aircraft from their airspace due to the 2022 Russian invasion of Ukraine.svg|міні|{{legend|#00e6e6|Країни, що закрили повітряний простір для російських літаків}}{{legend|#e60000|Росія}}{{legend|#e6e600|Україна}}{{legend|#e67300|Окуповані території (Крим, ОРДЛО)}}]]

=== Візити лідерів іноземних держав на знак підтримки ===
{{main|Візити лідерів іноземних держав в Україну під час російського вторгнення}}
[[Файл:Европейські_лідери_в_Україні.jpg|міні|265x265пкс|Европейські лідери в Україні, 16 червня 2022 рік]]

Візити західних лідерів до України під час повномасштабного російського вторгнення як вияв підтримки України почалися 15 березня з візиту [[Прем'єр-міністр Польщі|Прем'єр-міністра Польщі]] [[Матеуш Моравецький|Матеуша Моравецького]], [[Прем'єр-міністр Чехії|Прем'єр-міністра Чехії]] [[Петр Фіала|Петра Фіали]] та [[Янез Янша|Прем'єр-міністра Словенії Янез Янши]], а також віцепрем'єр-міністра Польщі з питань безпеки, лідера правлячої партії «[[Право і Справедливість]]» [[Ярослав Качинський|Ярослава Качинського]] до [[Київ|Києва]]. Візити тривають і надалі.

=== Фінансова та правова допомога Україні ===
{{main|Вступ України до Європейського Союзу}}
[[Файл:President Biden on 2022 Russia invasion.webm|міні|Виступ Байдена щодо російської агресії в Україні]]

* Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та США погодилися приймати біженців з України<ref>{{Cite web|title=Польща, США, Чехія. Які країни готові приймати українців|url=https://suspilne.media/210751-polsa-ssa-cehia-aki-kraini-gotovi-prijmati-ukrainciv/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-25 |first=Олександра|last=Комісарова|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225093823/https://suspilne.media/210751-polsa-ssa-cehia-aki-kraini-gotovi-prijmati-ukrainciv/}}</ref>.
* Ірландія скасувала візовий режим для України<ref>{{Cite web|title=Ірландія скасувала візовий режим для України|url=https://suspilne.media/210965-irlandia-skasuvala-vizovij-rezim-dla-ukraini/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-25 |first=Ярослав|last=Прищепа|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225162827/https://suspilne.media/210965-irlandia-skasuvala-vizovij-rezim-dla-ukraini/}}</ref>.
* Правління [[Національний банк Польщі|Національного банку Польщі]] прийняло рішення надати [[Національний банк України|Національному банку України]] 4 млрд [[Злотий|злотих]] (950&nbsp;млн доларів США)<ref>{{Cite web|title=Польща надасть Україні 1 мільярд доларів {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/polsha-nadast-ukrayini-1-milyard-dolariv|website=hromadske.ua|date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224183643/https://hromadske.ua/posts/polsha-nadast-ukrayini-1-milyard-dolariv}}</ref>.
* Президент Молдови [[Мая Санду]] заявила, що її держава готова прийняти десятки тисяч біженців<ref>{{Cite web|title=Moldova Closes Airspace, Will Declare State Of Emergency As Influx Of Ukrainians Expected|url=https://www.rferl.org/a/moldova-state-of-emergency-ukraine/31720351.html|website=RadioFreeEurope/RadioLiberty|accessdate=2022-02-24|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224114401/https://www.rferl.org/a/moldova-state-of-emergency-ukraine/31720351.html}}</ref>.
* Естонія дозволила українцям залишатися в країні після закінчення терміну дії віз<ref>{{Cite web|title=Естонія дозволила українцям залишатися в країні після закінчення віз|url=https://suspilne.media/210883-estonia-dozvolila-ukraincam-zalisatisa-v-kraini-pisla-zakincenna-viz/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-25 |first=Олександра|last=Комісарова|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225152517/https://suspilne.media/210883-estonia-dozvolila-ukraincam-zalisatisa-v-kraini-pisla-zakincenna-viz/}}</ref>. Пізніше вона пообіцяла передати більше протитанкових комплексів<ref>{{Cite web|title=Естонія пообіцяла Україні більше протитанкових комплексів Javelin|url=https://suspilne.media/210921-estonia-poobicala-ukraini-bilse-protitankovih-kompleksiv-javelin/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-25 |first=Ярослав|last=Прищепа|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225162843/https://suspilne.media/210921-estonia-poobicala-ukraini-bilse-protitankovih-kompleksiv-javelin/}}</ref>.
* Президент Азербайджану [[Ільхам Алієв]] і президент Туреччини Реджеп Ердоган ввечері 26 лютого запропонували організувати переговори з Росією<ref>{{Cite web|title=Алієв і Ердоган запропонували організувати переговори з Росією – Зеленський|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-perehovory/31725254.html|website=Радіо Свобода|date=2022-02-26|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226184849/https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-perehovory/31725254.html}}</ref>.
* Іспанія, Японія та Італія також засудили вторгнення<ref>{{cite web 2|url=https://www.conchovalleyhomepage.com/news/national-news/the-latest-europe-warns-of-airspace-risks-around-ukraine/ |title=The Latest: Footage: Russian vehicles crossing from Crimea |date=24.02.2022 |website=San Angelo News |websiteurl=https://www.conchovalleyhomepage.com |accessdate=24.02.2022 |archiveid=20220224092119 |language=en |showlang=en}}</ref>, згодом Японія заявила про можливість повернення до свого складу Курильських островів, втрачених нею після Другої Світової війни.
* Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія ініціювали консультації НАТО з безпеки згідно зі Статтею 4 (проведення консультацій у випадку загрози для когось із союзників, або коли хтось із союзників вважає, що існує загроза для їхньої територіальної цілісності, політичної незалежності, безпеки). Уряд Естонії оприлюднив заяву прем'єр-міністра [[Кая Каллас|Каї Каллас]]: «Розлога агресія Росії є загрозою для всього світу та для всіх країн НАТО […]. Найефективнішою відповіддю на агресію Росії є єдність»<ref>{{Cite web|title=Poland and Baltic countries trigger consultations under NATO article 4|url=https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22/h_e828bdb524147e7b3ca4a611b767d7b4|website=CNN|date=2022-02-24 |language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224104912/https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22/h_e828bdb524147e7b3ca4a611b767d7b4}}</ref><ref>{{Cite web|title=НАТО проведе консультації в рамках статті 4 |url=https://ukrainian.voanews.com/a/6456847.html|website=VOA|date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224105719/https://ukrainian.voanews.com/a/6456847.html}}</ref>. Президент Польщі [[Анджей Дуда]] виступив за прискорений шлях вступу України до ЄС<ref>{{Cite web|title=Duda: Poland supports accelerated path of Ukraine's affiliation with EU|url=https://en.interfax.com.ua/news/general/802686.html|website=Interfax-Ukraine|date=2022-02-26|language=en|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226144032/https://en.interfax.com.ua/news/general/802686.html}}</ref>.
* [[Meta Platforms|Meta]] дозволила українським користувачам блокувати свої сторінки в [[Facebook|Фейсбуці]] після того, як США попередили, що Росія створює списки українців, які підлягають розстрілу або відправленню в табори після вторгнення<ref>{{Cite news|title=Facebook, Twitter highlight security steps for users in Ukraine|url=https://www.reuters.com/world/europe/facebook-is-letting-users-ukraine-lock-their-social-profiles-security-2022-02-24/|work=Reuters|date=2022-02-25 |language=en|first=Sheila|last=Dang|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225181211/https://www.reuters.com/world/europe/facebook-is-letting-users-ukraine-lock-their-social-profiles-security-2022-02-24/}}</ref>.
* Президент Франції [[Емманюель Макрон|Еммануель Макрон]] у розмові з президентом Володимиром Зеленським пообіцяв надання економічної, фінансової підтримки, а також оборонного обладнання<ref name=":3" />.
* Президент Польщі [[Анджей Дуда]] також повідомив, що НАТО та ЄС не залишать Україну без підтримки<ref name=":3" />.
* Гана підтримала суверенітет і територіальну цілісність України<ref>{{cite web |title=Ukraine and Russia 'war' 2022 reason: Ghana stand wit Ukraine under Russia invasion |url=https://www.bbc.com/pidgin/tori-60496149 |website=BBC |date=28.02.2022 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225143244/https://www.bbc.com/pidgin/tori-60496149 }}</ref>.
* Японія ухвалила рішення надати $100&nbsp;млн допомоги та схвалила відімкнення Росії від SWIFT<ref>{{cite web |title=Japan to join grouping to block Russian access to SWIFT over Ukraine invasion |url=https://www.japantimes.co.jp/news/2022/02/27/national/japan-russia-swift-sanctions-ukraine-kishida/ |website=The Japan Times |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227114751/https://www.japantimes.co.jp/news/2022/02/27/national/japan-russia-swift-sanctions-ukraine-kishida/ }}</ref>.
* Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про надання майже 54&nbsp;млн доларів додаткової гуманітарної допомоги<ref>{{cite web |title=США повідомили про 54 млн дол додаткової гуманітарної допомоги Україні |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-usa-gumanitarka-dopomoga/31726482.html |website=Радіо Свобода |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227145146/https://www.radiosvoboda.org/a/news-usa-gumanitarka-dopomoga/31726482.html }}</ref>.
* Президент Естонії [[Керсті Кальюлайд]] підтримала Україну<ref>{{Cite web|title=ukrmilitary.com|url=https://twitter.com/kerstikaljulaid/status/1496740887941943303|website=Twitter|accessdate=2022-02-28|archive-date=28 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228185719/https://twitter.com/kerstikaljulaid/status/1496740887941943303}}</ref>.
* [[Європейський суд з прав людини]] оголосив про призупинення усіх процесів та комунікацій, які вимагали би відповіді або дій з боку українського уряду<ref>{{cite web |title=ЄСПЛ призупинив розгляд усіх скарг, поданих проти України |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135092/ |website=Європейська правда |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302183043/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135092/ }}</ref>.
* [[Генеральна Асамблея ООН|Генасамблея ООН]] засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України. За [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1|відповідну резолюцію]] проголосувала 141 країна, 5 були проти і 35 утрималися<ref>{{cite web |title=Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135096/ |website=Європейська правда |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302190111/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135096/ }}</ref>.
* [[Міжнародний суд]] ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.<ref name=sud/><ref name="eurointegration.com.ua">[https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/03/17/7136140/ Перше рішення з Гааги: що означає наказ Суду ООН у справі проти Росії щодо "геноциду]</ref>
* Експрезидентка Литви [[Даля Грибаускайте]] закликала НАТО вступити у війну за Україну<ref>{{cite web |title=Експрезидентка Литви закликала НАТО вступити у війну за Україну |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135061/ |website=Європейська правда |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302104445/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/2/7135061/ }}</ref>.
* Російський олігарх [[Абрамович Роман Аркадійович|Роман Абрамович]] виставив на продаж англійський футбольний клуб «[[Челсі (футбольний клуб)|Челсі]]» та заявив, що гроші, отримані від продажу, підуть до благодійного фонду «допомоги всім жертвам війни в Україні»<ref>{{cite web |title=Абрамович продає «Челсі», гроші передадуть на «допомогу жертвам війни в Україні» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-abramovych-chelsi/31732856.html |website=Радіо Свобода |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302200544/https://www.radiosvoboda.org/a/news-abramovych-chelsi/31732856.html }}</ref>.
* Рада ООН з прав людини створила комісію з розслідування військових злочинів проти українців<ref>{{cite web |title=Рада ООН з прав людини створила комісію з розслідування військових злочинів проти українців – Зеленський |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/807075.html |website=Інтерфакс-Україна |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304131038/https://ua.interfax.com.ua/news/general/807075.html }}</ref>.
* [[Європейський інвестиційний банк]] схвалив негайну фінансову підтримку Україні на 668&nbsp;млн євро<ref>{{cite web |title=Європейський інвестиційний банк схвалив негайну фінансову підтримку Україні на 668 мільйонів євро |url=https://hromadske.ua/posts/yevropejskij-investicijnij-bank-shvalilo-negajnu-finansovu-pidtrimku-ukrayini-na-668-miljoniv-yevro |website=Громадське |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304190824/https://hromadske.ua/posts/yevropejskij-investicijnij-bank-shvalilo-negajnu-finansovu-pidtrimku-ukrayini-na-668-miljoniv-yevro }}</ref>.
* [[Світовий банк]] погодився надати Україні $723 млн<ref>{{cite web |title=War in Ukraine: World Bank approves $723m financial package |url=https://www.bbc.com/news/business-60657127 |website=BBC  |date=8 березня 2022 |archive-date=9 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220309131837/https://www.bbc.com/news/business-60657127 }}</ref>.
* [[Палата представників США|Палата представників]] Конгресу США проголосувала за надання допомоги Україні в розмірі $13,6 млрд<ref>{{cite web |title=США: Палата представників підтримала виділення Україні 13,6 млрд доларів |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-ssha-dopomoha/31745805.html |website=Радіо Свобода |date=2022-03-10 |archive-date=10 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220310055359/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-ssha-dopomoha/31745805.html }}</ref>.
* Країни [[Міжнародна асоціація розвитку|Міжнародної асоціації розвитку]], яка є частиною [[Світовий банк|Світового банку]], 11 квітня схвалили виділення 1&nbsp;млрд доларів Україні<ref>{{cite web |title=Міжнародна асоціація розвитку схвалила $1 млрд допомоги для України, Світовий банк збільшить її майже до $1,5 млрд |url=https://hromadske.ua/posts/mizhnarodna-asociaciya-rozvitku-shvalila-dollar1-mlrd-dopomogi-dlya-ukrayini-svitovij-bank-zbilshit-yiyi-do-majzhe-dollar15-mlrd |website=Громадське |date=12 квітня 2022 |archive-date=13 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220413153109/https://hromadske.ua/posts/mizhnarodna-asociaciya-rozvitku-shvalila-dollar1-mlrd-dopomogi-dlya-ukrayini-svitovij-bank-zbilshit-yiyi-do-majzhe-dollar15-mlrd }}</ref>.

=== Збройна допомога Україні ===
{{Докладніше|Зустріч у Рамштайні|Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року|Список постачання зброї та обладнання в Україну під час російського вторгнення 2022}}
[[Файл:Javelin with checkout equipment.jpg|міні|ПТРК Javelin]]

* Польща 25 лютого доставила в Україну колону боєприпасів<ref>{{Cite web|url=https://censor.net/ua/news/3319248/posylena_dopomoga_polschi_prybula_v_ukrayinu|title=Посилена допомога Польщі прибула в Україну |date=25.02.2022 |website=Цензор.нет |archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226203912/https://censor.net/ua/news/3319248/posylena_dopomoga_polschi_prybula_v_ukrayinu}}</ref>.
* Чехія 26 лютого надала кулемети, автомати, снайперські гвинтівки, пістолети та набої вартістю 250&nbsp;млн грн.<ref>{{cite web |title=Чехія передала Україні військову допомогу на суму в 250 млн грн - Шмигаль |url=https://tsn.ua/ukrayina/chehiya-peredala-ukrayini-viyskomu-dopomogu-na-sumu-v-250-mln-grn-shmigal-1989340.html |website=ТСН |date=26.02.2022 |archive-date=26 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220226130729/https://tsn.ua/ukrayina/chehiya-peredala-ukrayini-viyskomu-dopomogu-na-sumu-v-250-mln-grn-shmigal-1989340.html }}</ref>
* Нідерланди 26 лютого погодилися надати Україні зенітні ракети для захисту від повітряних атак<ref>{{Cite web|title=Нідерланди нададуть Україні зенітні ракети Stinger|url=https://suspilne.media/211301-niderlandi-nadadut-ukraini-zenitni-raketi-stinger-dla-zahistu-vid-povitranih-atak/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-26 |first=Олександра|last=Комісарова|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226112310/https://suspilne.media/211301-niderlandi-nadadut-ukraini-zenitni-raketi-stinger-dla-zahistu-vid-povitranih-atak/}}</ref>.
* 26 лютого Німеччина погодилась відправити 400 протитанкових гранатометів із Нідерландів в Україну<ref>{{Cite web|title=Німеччина погодилась відправити 400 гранатометів з Нідерландів в Україну|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-niderlandy-granatomety-ukraina/31725215.html|website=Радіо Свобода |date=2022-02-26|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226174723/https://www.radiosvoboda.org/a/news-niderlandy-granatomety-ukraina/31725215.html}}</ref>, які доставили 2 березня<ref>{{cite web |title=В Україну з ФРН доставлено тисячу протитанкових гранатометів і 500 ракет для ПЗРК Stinger - ЗМІ |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/805796.html |website=Інтерфакс-Україна  |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302184926/https://ua.interfax.com.ua/news/general/805796.html }}</ref>. Канцлер Німеччини [[Олаф Шольц]] повідомив, що Німеччина поставить Україні 1000 одиниць протитанкової зброї та 500 ракет [[FIM-92 Stinger|Stinger]]<ref>{{Cite web|title=Німеччина надасть Україні 1000 одиниць протитанкової зброї та 500 ракет Stinger — канцлер Шольц {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/nimechchina-postavit-ukrayini-1000-odinic-protitankovoyi-zbroyi-ta-500-raket-stinger-kancler-sholc|website=hromadske.ua|date=2022-02-26 |archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226190419/https://hromadske.ua/posts/nimechchina-postavit-ukrayini-1000-odinic-protitankovoyi-zbroyi-ta-500-raket-stinger-kancler-sholc}}</ref>. Посол Німеччини [[Анка Фельдгузен]] повідомила про відправлення 35 тис. шоломів<ref>{{cite web |title=В Україну з Німеччини відправлено 23 тис. шоломів для ЗСУ |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/804094.html |website=Інтерфакс-Україна |date=28 лютого 2022 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228183051/https://ua.interfax.com.ua/news/general/804094.html }}</ref>. Пізніше Німеччина повідомила про намір поставити Україні 2700 зенітних ракет «[[Стріла-10|Стріла]]»<ref>{{cite web |title=ФРН поставить Україні 2700 зенітних ракет "Стріла" - ЗМІ |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/805968.html |website=Інтерфакс-Україна |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303065831/https://ua.interfax.com.ua/news/general/805968.html }}</ref>. Врешті 26 березня Німеччина доправила до України 1500 зенітно-ракетних комплексів «Стріла», 100 кулеметів MG3 і 8&nbsp;млн патронів для пістолетів, 350 000 продуктових наборів, 50 медичних транспортних засобів і медикаменти.<ref>{{Cite web |url=https://lb.ua/world/2022/03/26/511082_nimechchina_peredala_ukraini_1500.html |title=Німеччина передала Україні 1500 зенітно-ракетних комплексів «Стріла» та 100 кулеметів MG3 |date=2022-03-26 |archive-date=26 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220326051414/https://lb.ua/world/2022/03/26/511082_nimechchina_peredala_ukraini_1500.html }}</ref>
* Прем'єр-міністр Австралії [[Скотт Моррісон]] 27 лютого анонсував надання Україні летальної зброї<ref>{{cite web |title=Australia to send weapons to Ukraine, stepping up military aid |url=https://www.smh.com.au/politics/federal/australia-to-send-weapons-to-ukraine-stepping-up-military-aid-20220227-p5a038.html |website=The Sydney Morning Herald |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227032524/https://www.smh.com.au/politics/federal/australia-to-send-weapons-to-ukraine-stepping-up-military-aid-20220227-p5a038.html }}</ref>. На початку квітня було надіслано 20 бронетранспортерів Bushmaster, протитанкову зброю і амуніцію<ref>{{cite web |title=Австралія надає Україні протитанкову зброю, амуніцію і бронетранспортери – посол |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-avstralia-viyskova-dopomoha/31793083.html |website=Радіо Свобода |date=8 квітня 2022 |archive-date=8 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220408141701/https://www.radiosvoboda.org/a/news-avstralia-viyskova-dopomoha/31793083.html }}</ref>.
* Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки [[Жозеп Боррель]] 27 лютого анонсував постачання Європейським Союзом Україні летальних засобів<ref>{{Cite web|title=Євросоюз уперше в історії профінансує поставку летальної зброї третій країні – Україні|url=https://novynarnia.com/2022/02/27/yevrosoyuz-upershe-v-istoriyi-profinansuye-postavku-letalnoyi-zbroyi-tretij-krayini-ukrayini/|website=novynarnia.com|date=2022-02-27 |archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227195855/https://novynarnia.com/2022/02/27/yevrosoyuz-upershe-v-istoriyi-profinansuye-postavku-letalnoyi-zbroyi-tretij-krayini-ukrayini/}}</ref>.
* Фінляндія заявила 27 лютого, що надсилає Україні 2000 бронежилетів, 2000 композитних шоломів, 100 носилок, а також обладнання для двох станцій швидкої медичної допомоги<ref>{{cite web |title=Finland sends Ukraine helmets, but also joins EU proposal to finance weapons |url=https://yle.fi/news/3-12335944 |website=Yle |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227155340/https://yle.fi/news/3-12335944 }}</ref>.
* ООН (Болгарія, Словаччина та Польща) 1 березня виділили Україні 70 літаків [[МіГ-29]] та [[Су-25]]<ref>{{cite web |title=Ukraine set to receive 70 fighter jets from EU nations, officials say |url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/eu-fighter-jets-ukraine-russia-invasion-b2025470.html |website=Independent |date=2022-03-01 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302051825/https://www.independent.co.uk/news/world/europe/eu-fighter-jets-ukraine-russia-invasion-b2025470.html }}</ref>, які базуватимуться в Польщі<ref>{{cite web |title=Ukraine to receive 70 combat aircraft from partners – Ukraine's Air Force Command |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/804334.html |website=Interfax |date=1 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302100629/https://ua.interfax.com.ua/news/general/804334.html }}</ref>.
* Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила 4 березня про доставку 1370 протитанкових засобів та 700 тис. набоїв для штурмових гвинтівок і кулеметів<ref>{{cite web |title=Іспанія доправила Україні 1370 протитанкових озброєнь і військової техніки |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/807349.html |website=Інтерфакс-Україна |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304190728/https://ua.interfax.com.ua/news/general/807349.html }}</ref>.
* Сполучені Штати схвалили, щоб країни НАТО надавали військові літаки Україні<ref>{{cite web |title=Країни НАТО мають «зелене світло» від США, якщо вирішать надати Україні військові літаки – Блінкен |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-nato-zelene-svitlo-blinken/31739108.html |website=Радіо Свобода |date=6 березня 2022 |archive-date=6 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220306182024/https://www.radiosvoboda.org/a/news-nato-zelene-svitlo-blinken/31739108.html }}</ref>. 8 березня польський уряд прийняв рішення передати свої літаки МіҐ-29 у розпорядження американських військ на авіабазу [[База ВПС США Рамштайн|Рамштайн]] і закликав інші країни НАТО зробити так само<ref>{{Cite web |url=https://www.gov.pl/web/diplomacy/statement-of-the-minister-of-foreign-affairs-of-the-republic-of-poland-in-connection-with-the-statement-by-the-us-secretary-of-state-on-providing-airplanes-to-ukraine |title=Statement of the Minister of Foreign Affairs of the Republic of Poland in connection with the statement by the US Secretary of State on providing airplanes to Ukraine |date=2022-03-08 |archive-date=11 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220311002428/https://www.gov.pl/web/diplomacy/statement-of-the-minister-of-foreign-affairs-of-the-republic-of-poland-in-connection-with-the-statement-by-the-us-secretary-of-state-on-providing-airplanes-to-ukraine }}</ref>, що було прокоментовано [[Курт Волкер|Куртом Волкером]] у Твіттері такими словами: «Прекрасні новини! Домовлено відіслати МіҐи з Польщі до України»<ref>{{Cite web |url=https://twitter.com/kvolker/status/1501277567898243077 |title=Твіттер Курта Волкера |date=2022-03-08 |archive-date=11 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220311074625/https://twitter.com/kvolker/status/1501277567898243077 }}</ref>. Однак згодом Пентагон не підтримав такої схеми передачі<ref>{{Cite web |url=https://www.axios.com/poland-fighter-jets-ukraine-8c71b8b9-b22b-4f0f-aabd-789081ddb994.html |title=Zachary Basu. Pentagon rejects Polish plan to give fighter jets to U.S. to supply Ukraine.//Axios, 8 березня 2022 |accessdate=11 березня 2022 |archive-date=11 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220311040036/https://www.axios.com/poland-fighter-jets-ukraine-8c71b8b9-b22b-4f0f-aabd-789081ddb994.html }}</ref>. Додатковий пакет допомоги, ухвалений 16 березня, включає 800 ПЗРК «Стінгер», 2 тис. ПЗРК «Джавелін», 1 тис. одиниць легкого протиброньового озброєння та 6 тис. протиброньованих систем АТ-4, 100 тактичних безпілотних літальних систем, 100 гранатометів, 5 тис. гвинтівок, 1 тис. пістолетів, 400 кулеметів та 400 дробовиків, понад 20&nbsp;млн боєприпасів для стрілецької зброї, гранатометів та мінометів, 25 тис. бронежилетів і 25 тис. шоломів<ref>{{cite web |title=Байден анонсував додатковий пакет військової допомоги Україні на 800 мільйонів доларів |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-baiden-viiskova-dopomoha-800-mln-dolariv/31756529.html |website=Радіо Свобода |date=16 березня 2022 |archive-date=16 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316193745/https://www.radiosvoboda.org/a/news-baiden-viiskova-dopomoha-800-mln-dolariv/31756529.html }}</ref>. 7 квітня сенат США одностайно підтримав можливість [[Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року|ленд-лізу]] для України<ref>{{cite web |title=Сенат США підтримав закон про ленд-ліз для України |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3450891-senat-ssa-pidtrimav-zakon-pro-lendliz-dla-ukraini.html |website=Укрінформ |date=2022-04-07 |archive-date=8 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220408085111/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3450891-senat-ssa-pidtrimav-zakon-pro-lendliz-dla-ukraini.html}}</ref>.
* Словаччина передала 8 квітня систему ППО [[С-300]]<ref>{{cite web |title=Словаччина передала Україні систему ППО С-300 – прем’єр |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-slovachchyna-s-300/31792975.html |website=Радіо Свобода |date=8 квітня 2022 |archive-date=8 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220408141659/https://www.radiosvoboda.org/a/news-slovachchyna-s-300/31792975.html}}</ref>.

=== Гуманітарна допомога Україні ===
[[Файл:Humanitarian supplies collection at Gymnázium Kadaň 01.jpg|міні|Гуманітарна допомога, зібрана чеськими добровольцями]]

* Азербайджан надіслав 380 тонн продовольства, ліків і медичного приладдя<ref>{{cite web |title=Азербайджан надіслав 380 тонн гуманітарної допомоги мешканцям України |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/811917.html |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312073655/https://ua.interfax.com.ua/news/general/811917.html }}</ref>.
* Туреччина відправила 24 вантажівки з ліками, медичними засобами, продовольством, предметами першої необхідності, одягом тощо<ref>{{cite web |title=З Туреччини в Україну вже відправили 24 вантажівки гуманітарної допомоги |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3422577-z-tureccini-v-ukrainu-vze-vidpravili-24-vantazivki-gumanitarnoi-dopomogi.html |website=Укрінформ |date=7 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312075407/https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3422577-z-tureccini-v-ukrainu-vze-vidpravili-24-vantazivki-gumanitarnoi-dopomogi.html }}</ref>.
* Канада оголосила про намір надіслати в Україну рятувальні засоби на випадок надзвичайної ситуації<ref>{{cite web |title=Канада надішле Україні велику партію гуманітарної допомоги |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3427199-kanada-nadisle-ukraini-veliku-partiu-gumanitarnoi-dopomogi.html |website=Укрінформ |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312034958/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3427199-kanada-nadisle-ukraini-veliku-partiu-gumanitarnoi-dopomogi.html }}</ref>.
* Китайський [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоний Хрест]] повідомив про плани надіслати гуманітарну допомогу на 5&nbsp;млн юанів ($791 тис.)<ref>{{cite web |title=Китай надасть Україні гуманітарну допомогу майже на $800 мільйонів |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3424504-kitaj-nadast-ukraini-gumanitarnu-dopomogu-majze-na-800-miljoniv.html |website=Укрінформ |date=9 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312075405/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3424504-kitaj-nadast-ukraini-gumanitarnu-dopomogu-majze-na-800-miljoniv.html }}</ref>.
* [[Всесвітня організація охорони здоров'я|ВООЗ]] спрямувала в Україну близько 100 т товарів, зокрема кисень, інсулін, хірургічне приладдя, анестетики, медичне обладнання<ref>{{cite web |title=ВООЗ має намір поставити в Україну ще понад сто тонн допомоги |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/814672.html |website=Інтерфакс-Україна |date=17 березня 2022 |archive-date=17 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220317064503/https://ua.interfax.com.ua/news/general/814672.html }}</ref>.

=== Санкції проти Росії ===
[[Файл:House of Lords debates situation in Ukraine (51902242817).jpg|міні|Британська Палата лордів обговорює ситуацію в Україні]]
{{main|Санкції проти Росії (2022)|Економіка Російської Федерації (2022)}}

==== Держави та наддержавні утворення ====
'''ООН'''
* Генеральний секретар ООН [[Антоніу Гутерреш]] закликав Росію зупинити агресію проти України, а посли Франції та США заявили, що 25 лютого 2022 року нададуть резолюцію до Радбезу ООН<ref>{{cite web 2|url=https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news/card/pUrIX20rUPrwgE9WQPoX |title=U.S. Says Russia Will Face U.N. Security Council Resolution |author=William Mauldin |date=24.02.2022 |website=[[Волл-стріт джорнел|WSJ]] |websiteurl=https://www.wsj.com |accessdate=24.02.2022 |archiveid=20220224064610 |language=en |showlang=en}}</ref>.

'''Рада Європи'''
* 25 лютого [[Рада Європи]] припинила членство Росії в усіх своїх органах за порушення її статуту, а саме статті 3 (про повагу до верховенства права та фундаментальних свобод)<ref>{{Cite web|title=Рада Європи зупиняє членство Росії в організації, є консенсус |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/25/7134667/|website=www.eurointegration.com.ua|date=2022-02-25|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225162135/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/25/7134667/}}</ref>. Також було припинено спрощену видачу віз громадянам Росії<ref>{{Citation|title=Council Decision (EU) 2022/333 of 25 February 2022 on the partial suspension of the application of the Agreement between the European Community and the Russian Federation on the facilitation of the issuance of visas to the citizens of the European Union and the Russian Federation|url=http://data.europa.eu/eli/dec/2022/333/oj/eng|date=2022-02-25 |issue=32022D0333|language=en}}</ref>.

'''Європейський союз'''
* Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики [[Жозеп Боррель]] повідомив, що Росія зіткнулася з «безпрецедентною ізоляцією» через її напад на Україну і зазнає «найжорсткіших санкцій», які коли-небудь запроваджував ЄС<ref name=":1">{{Cite web|title=Russia faces 'unprecedented isolation' over Ukraine invasion, EU says|url=https://www.thejournal.ie/ukraine-reaction-invasion-5691713-Feb2022/|website=TheJournal.ie|date=2022-02-24|language=en|last=AFP|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224052048/https://www.thejournal.ie/ukraine-reaction-invasion-5691713-Feb2022/}}</ref>. Європейський Союз 25 лютого заморозив активи президента Росії Володимира Путіна і міністра закордонних справ Сергія Лаврова<ref>{{Cite web|title=U.S. Joins EU And U.K. In Sanctioning Putin And Lavrov|url=https://www.forbes.com/sites/lisakim/2022/02/25/eu-prepares-to-freeze-putin-and-lavrovs-assets/|website=Forbes|date=2022-02-25 |language=en|first=Lisa|last=Kim|archive-date=2022-02-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226184341/https://www.forbes.com/sites/lisakim/2022/02/25/eu-prepares-to-freeze-putin-and-lavrovs-assets/}}</ref>.
* Швейцарія, яка асоціюється з ЄС, але не входить до нього, займала нейтралітет, однак 28 лютого запровадила проти Росії повний пакет санкцій Європейського Союзу<ref>{{cite web |title=Neutral Swiss join EU sanctions against Russia in break with past |url=https://www.reuters.com/world/europe/neutral-swiss-adopt-sanctions-against-russia-2022-02-28/ |website=Reuters |date=28 лютого 2022 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228135146/https://www.reuters.com/world/europe/neutral-swiss-adopt-sanctions-against-russia-2022-02-28/ }}</ref>.
* ЄС та країни «[[G7|Великої сімки]]» 15 березня позбавили Росію преференцій від членства у [[Світова організація торгівлі|Світовій організації торгівлі]]<ref>{{cite web |title=Західні країни позбавили росію переваг від членства у СОТ. Для білорусі двері в організацію тепер закриті |url=https://hromadske.ua/posts/zahidni-krayini-pozbavili-rosiyu-perevag-vid-chlenstva-u-sot-dlya-bilorusi-dveri-v-organizaciyu-teper-zakriti |website=Громадське |date=15 березня 2022 |archive-date=15 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220315161022/https://hromadske.ua/posts/zahidni-krayini-pozbavili-rosiyu-perevag-vid-chlenstva-u-sot-dlya-bilorusi-dveri-v-organizaciyu-teper-zakriti }}</ref>.
* Литва 2 квітня відмовилася від покупок російського газу<ref>{{cite web |title=Литва першою серед країн ЄС повністю відмовилася від російського газу |url=https://hromadske.ua/posts/litva-povnistyu-vidmovilasya-vid-rosijskogo-gazu |website=Громадське |date=2 квітня 2022 |archive-date=24 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220524143530/https://hromadske.ua/posts/litva-povnistyu-vidmovilasya-vid-rosijskogo-gazu }}</ref>. Аналогічно вчинили Латвія та Естонія<ref>{{cite web |title=Країни Балтії відмовились купувати газ у РФ |url=https://pershyj.com/p-krayini-baltiyi-vidmovilis-kupuvati-gaz-u-rf-56573 |website=Перший |date=3 квітня 2022 |archive-date=12 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220512152940/https://pershyj.com/p-krayini-baltiyi-vidmovilis-kupuvati-gaz-u-rf-56573 }}</ref>.

'''США'''
* Президент США Джо Байден запевнив, що «США і партнери відреагують спільно та рішуче. Світ притягне Росію до відповідальності»<ref name=":3" />''.'' Наприкінці 24 лютого Джо Байден заявив: «Путін&nbsp;— агресор. Путін обрав цю війну. І тепер він і його країна зазнають наслідків», а також запевнив у запровадженні додаткових санкцій проти Росії, що «…призведе до серйозних витрат для російської економіки як негайно, так і з часом»<ref>{{Cite web|title=‘Putin chose this war,' Biden says as he announces new sanctions against Russia – US politics live|author=Lauren Gambino, Joan E. Greve, Chris Michael |url=https://www.theguardian.com/us-news/live/2022/feb/24/biden-ukraine-us-russia-invasion-latest-news-g7-leaders-updates |language=en|issn=0261-3077 |date=2022-02-24|work=The Guardian |archive-date=2022-02-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228000017/https://www.theguardian.com/us-news/live/2022/feb/24/biden-ukraine-us-russia-invasion-latest-news-g7-leaders-updates}}</ref>. Речник Держдепартаменту США [[Нед Прайс]] повідомив у інтерв'ю, що Зеленський «багато в чому представляє&nbsp;— навіть уособлює&nbsp;— демократичні прагнення та амбіції України&nbsp;— українського народу», а тому є ціллю №&nbsp;1 для російської агресії<ref>{{Cite web|title=Ukrainian President remains 'a prime target for Russian aggression,' State Department says|url=https://www.cnn.com/2022/02/24/politics/ukraine-invasion-volodymyr-zelensky-blinken-price/index.html|website=CNN|date=2022-02-25|first=Jennifer Hansler and Paul LeBlanc|last=CNN|archive-date=28 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228174941/https://www.cnn.com/2022/02/24/politics/ukraine-invasion-volodymyr-zelensky-blinken-price/index.html}}</ref>. Сполучені Штати повідомили також, що розглядають можливість накладення санкцій на [[Центральний банк Росії|Центральний банк РФ]]<ref>{{Cite web|title=U.S. Weighs Sanctions on Russia's Central Bank Over Ukraine|url=https://www.bloomberg.com/tosv2.html?vid=&uuid=465fab0c-9722-11ec-ba38-4847554c4270&url=L25ld3MvYXJ0aWNsZXMvMjAyMi0wMi0yNi91LXMtd2VpZ2hzLXNhbmN0aW9ucy1vbi1ydXNzaWEtcy1jZW50cmFsLWJhbmstb3Zlci11a3JhaW5l|website=www.bloomberg.com|accessdate=2022-02-26|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226164455/https://www.bloomberg.com/tosv2.html?vid=&uuid=465fab0c-9722-11ec-ba38-4847554c4270&url=L25ld3MvYXJ0aWNsZXMvMjAyMi0wMi0yNi91LXMtd2VpZ2hzLXNhbmN0aW9ucy1vbi1ydXNzaWEtcy1jZW50cmFsLWJhbmstb3Zlci11a3JhaW5l}}</ref> і 3 березня вслід за ЄС заморозили активи російських мільярдерів і наближених до кремлівської влади людей<ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/ssha-vveli-sankciyi-proti-rosijskih-milyarderiv-ta-nablizhenih-do-kremlivskoyi-vladi-lyudej |title=США ввели санкції проти російських мільярдерів та наближених до кремлівської влади людей |website=Громадське |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303193812/https://hromadske.ua/posts/ssha-vveli-sankciyi-proti-rosijskih-milyarderiv-ta-nablizhenih-do-kremlivskoyi-vladi-lyudej}}</ref>. Однак прохання України про закриття її неба для російських літаків було відхилене 4 березня. США, за словами речника Державного департаменту Неда Прайса, готові посилювати санкції проти Росії<ref>{{cite web |title=США готові посилювати санкції проти Росії – речник Держдепартаменту |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-polylennia-sanktsiy-proty-rosii/31736423.html |website=Радіо Свобода |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304213644/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ssha-polylennia-sanktsiy-proty-rosii/31736423.html }}</ref>. Президент Джо Байден 8 березня оголосив, що США припиняє імпорт російської нафти<ref>{{cite web |title=EXPLAINER: What does a US ban on Russian oil accomplish? |url=https://abcnews.go.com/Business/wireStory/explainer-happen-us-banned-russian-oil-83314181 |website=ABC News |accessdate=9 березня 2022 |date=9 березня 2022 |archive-date=8 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220308233700/https://abcnews.go.com/Business/wireStory/explainer-happen-us-banned-russian-oil-83314181 }}</ref>, а 11 березня заборонив імпорт з Росії алкоголю, діамантів і морепродуктів<ref>{{cite web |title=Байден заборонив імпорт алкоголю, діамантів та морепродуктів з росії |url=https://hromadske.ua/posts/bajden-zaboroniv-import-alkogolyu-diamantiv-moreproduktiv-z-rosiyi |website=Громадське |accessdate=11 березня 2022 |date=11 березня 2022 |archive-date=11 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220311201119/https://hromadske.ua/posts/bajden-zaboroniv-import-alkogolyu-diamantiv-moreproduktiv-z-rosiyi }}</ref>.

'''Велика Британія'''
* Велика Британія запровадила окремі санкції проти російських олігархів. До переліку потрапили власник футбольного клубу «Челсі» [[Абрамович Роман Аркадійович|Роман Абрамович]], бізнесмен [[Дерипаска Олег Володимирович|Олег Дерипаска]], голова «Роснефти» [[Сєчин Ігор Іванович|Ігор Сєчин]], голова банку ВТБ Андрій Костін, голова «Газпрому» [[Міллер Олексій Борисович|Олексій Міллер]], власник трубопровідної компанії «Транснефть» Микола Токарєв і голова банку «Россия» Дмитро Лебедєв<ref>{{cite web |title=Британія запровадила санкції проти ще 7 російських олігархів, зокрема проти Абрамовича, Дерипаски |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-brytania-sanktsii/31746228.html |website=Радіо Свобода |accessdate=10 березня 2022 |date=10 березня 2022 |archive-date=10 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220310104400/https://www.radiosvoboda.org/a/news-brytania-sanktsii/31746228.html }}</ref>.

==== Організації ====
{{Main|Список компаній, що застосовували санкції під час російсько-української війни}}
Багато світових компаній у галузях харчування, спорту, технологій, медіа, освіти та фінансів згорнули свою діяльність в Росії, у такий спосіб долучившись до санкцій.

=== Санкції проти Білорусі ===
* Європейський Союз 27 лютого анонсував запровадження нових санкцій проти поточного режиму Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком, якого Голова Європейської комісії [[Урсула фон дер Ляєн]] назвала «ще одним агресором у цій війні»<ref>{{cite web |title=EU says it will fund arms deliveries to Ukraine and hit Putin with new sanctions, including a ban on Russian state media |url=https://www.cnbc.com/2022/02/27/eu-says-it-will-fund-arms-deliveries-to-ukraine-and-hit-russia-with-new-sanctions.html |website=CNBC |accessdate=27.02.2022 |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227175653/https://www.cnbc.com/2022/02/27/eu-says-it-will-fund-arms-deliveries-to-ukraine-and-hit-russia-with-new-sanctions.html }}</ref>.
* 2 березня Європейський Союз запровадив санкції проти 22 білоруських воєначальників<ref>{{cite web |title=ЄС запровадив санкції проти 22 білоруських воєначальників |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/805652.html |website=Інтерфакс-Україна |accessdate=2 березня 2022 |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302160318/https://ua.interfax.com.ua/news/general/805652.html }}</ref>.

=== Підтримка Росії та співпраця з нею ===
{{main article|Список постачання зброї та обладнання в Росію під час російського вторгнення 2022}}
Схвалення дій Росії висловили Білорусь, Сирія, Еритрея, Венесуела, Куба, Нікарагуа та М'янма<ref>{{cite web |title=Who are Russia’s supporters? |url=https://www.economist.com/graphic-detail/2022/04/04/who-are-russias-supporters |website=The Economist |date=2022-04-05 |archive-date=2022-05-21 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220521013711/https://www.economist.com/graphic-detail/2022/04/04/who-are-russias-supporters }}</ref>.

Китай має з Росією пакт про співпрацю, що діятиме до 2026 року. Частиною пакту є умова, що Росія розглядає Тайвань як «невід'ємну частину Китаю». Після вторгнення Росії в Україну Китай заявив, що не надаватиме Москві військову підтримку, але зміцнює торгівлю, збільшуючи імпорт пшениці з Росії<ref name="Do Russia have any allies and what have they said about Ukraine?">{{cite web |title=Do Russia have any allies and what have they said about Ukraine? |url=https://metro.co.uk/2022/02/27/russia-ukraine-war-which-countries-are-russias-allies-16182955/ |website=Metro |accessdate=19 березня 2022 |date=7 квітня 2022 |archive-date=18 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220518054204/https://metro.co.uk/2022/02/27/russia-ukraine-war-which-countries-are-russias-allies-16182955/ }}</ref>.

Пакистан та Індія мають тісні стосунки з Росією та продовжують економічну співпрацю, залишаючись нейтральними щодо війни. Ізраїль і Туреччина, що довго співпрацювали з Росією, виступили за те, щоб не відмовлятися від стосунків ні з Україною, ні з Росією<ref name="Do Russia have any allies and what have they said about Ukraine?"/>.

=== Протести проти війни ===
{{main article|Протести проти російського вторгнення на територію України}}
[[Файл:Ukraine solidarity protest Berlin Pariser Platz with lighted Brandenburg Gate 2022-02-24 07.jpg|міні|Бранденбурзькі ворота засвітилися кольорами українського прапора під час акції солідарності в Берліні, Німеччина, 24 лютого 2022 року.]]
[[Файл:Szczecin Philharmonic with Ukrainian flag illumination, 27th February 2022.jpg|міні|Філармонія Мечислава Карловича у Щецині під час акції солідарності з Україною, 24 лютого 2022&nbsp;р.]]

Проукраїнські протести відбулися у кількох посольствах Росії за кордоном, зокрема у Вірменії, Австралії, Азербайджані, Болгарії, Бельгії, Канаді, Естонії, Грузії, Німеччині, Угорщині, Ісландії, Ірландії, Італії, Японії, Казахстану, Молдові, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Румунії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Тайвані, Туреччині, Великій Британії та США. У Чехії близько трьох тисяч людей протестували проти Росії на Вацлавській площі в Празі.

Протести проти російської агресії відбулися в Лондоні (Велика Британія), Мюнхені (Німеччина), Дубліні (Ірландія), Таллінні (Естонія), Парижі (Франція), Гаазі (Нідерланди), Токіо (Японія), Римі (Італія), Осло (Норвегія), Мадриді (Іспанія), Відні (Австрія), Стамбулі (Туреччина), Варшаві (Польща) та інших містах. Низка акцій відбулася також біля російських дипломатичних установ<ref>{{Cite web|title=«Ні війні»: у низці країн світу вийшли на протести через російську агресію проти України (ФОТО, ВІДЕО) {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/ni-vijni-u-nizci-krayin-svitu-vijshli-na-protesti-cherez-rosijsku-agresiyu-proti-ukrayini|website=hromadske.ua|accessdate=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224172912/https://hromadske.ua/posts/ni-vijni-u-nizci-krayin-svitu-vijshli-na-protesti-cherez-rosijsku-agresiyu-proti-ukrayini}}</ref>. Протести проти війни пройшли також у Росії<ref>{{Cite web|title=Dozens of Russian Anti-War Picketers Detained – Reports|url=https://www.themoscowtimes.com/2022/02/24/dozens-of-russian-anti-war-picketers-detained-reports-a76559|website=The Moscow Times|date=2022-02-24|accessdate=2022-02-24|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224142927/https://www.themoscowtimes.com/2022/02/24/dozens-of-russian-anti-war-picketers-detained-reports-a76559}}</ref>, де були розігнані. Російська влада попередила громадян, що участь в антивоєнних протестах може зумовити кримінальне переслідування та кримінальну відповідальність<ref>{{Cite web|title=CNN: Russian riot police tell protesters to disperse in Moscow - Democratic Underground|url=https://upload.democraticunderground.com/100216392023|website=upload.democraticunderground.com|accessdate=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224210756/https://upload.democraticunderground.com/100216392023}}</ref>.

Рух бойкоту проти російської та білоруської продукції поширився в деяких країнах, особливо в країнах Балтії. В Естонії багато мереж супермаркетів прибрали з полиць російські продукти та напої<ref>{{cite web|url=https://news.err.ee/1608512327/supermarket-chains-removing-russian-origin-products-from-shelves|title=Supermarket chains removing Russian-origin products from shelves|date=25 лютого 2022|website=ERR.ee|publisher=[[Eesti Rahvusringhääling|ERR]]|access-date=26 лютого 2022 |archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303020703/https://news.err.ee/1608512327/supermarket-chains-removing-russian-origin-products-from-shelves}}</ref>. У Латвії більшість супермаркетів вилучили російські та білоруські продукти, зокрема харчові продукти, напої, журнали та газети; мережі ''Coop'', ''Rimi'', ''Maxima'' та ''Barbora'' стали найвідомішими мережами супермаркетів, які приєдналися до бойкоту<ref>{{cite web|url=https://eng.lsm.lv/article/economy/business/more-latvian-stores-join-russia-and-belarus-product-boycott.a445270/|title=More Latvian stores join Russia and Belarus product boycott|date=25 лютого 2022|website=LSM.lv|publisher=[[Public Broadcasting of Latvia]]|access-date=26 лютого 2022 |archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303030912/https://eng.lsm.lv/article/economy/business/more-latvian-stores-join-russia-and-belarus-product-boycott.a445270/}}</ref>. У Канаді комітетам із контролю за алкогольними напоями кількох провінцій, включно з Радою контролю за алкогольними напоями Онтаріо<ref>{{cite news|author-last1=Rocca|author-first1=Ryan|author-last2=Rodrigues|author-first2=Gabby|date=25 лютого 2022|title=LCBO pulling all Russian-made products from retail store shelves|url=https://globalnews.ca/news/8645861/ontario-liberals-lcbo-russian-alcohol-vodka/|work=[[Global News]] |access-date=26 лютого 2022|archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303230621/https://globalnews.ca/news/8645861/ontario-liberals-lcbo-russian-alcohol-vodka/}}</ref>, ''Société des alcools du Québec''<ref>{{cite news|author-last=Olivier|author-first=Annabelle|date=25 лютого 2022|title=Quebec directs SAQ to remove Russian products from shelves over country's invasion of Ukraine|url=https://globalnews.ca/news/8646802/quebec-boycott-russia-invasion-ukraine/|work=[[Global News]] |archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304123710/https://globalnews.ca/news/8646802/quebec-boycott-russia-invasion-ukraine/}}</ref>, ''Newfoundland and Labrador Liquor Corporation'',<ref>{{cite news|date=25 лютого 2022|title=Russian liquor products pulled from Manitoba Liquor Mart shelves|url=https://globalnews.ca/video/8648338/russian-liquor-products-pulled-from-manitoba-liquor-mart-shelves/|work=[[Global News]] |access-date=26 лютого 2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226205030/https://globalnews.ca/video/8648338/russian-liquor-products-pulled-from-manitoba-liquor-mart-shelves/}}</ref> ''Manitoba Liquor & Lotteries Corporation''<ref>{{cite news|date=25 лютого 2022|title=N.L. liquor corp pulls Russian vodka from shelves following Ukraine invasion|url=https://www.cbc.ca/news/canada/newfoundland-labrador/nlc-russian-vodka-1.6364868|work=[[CBC News]] |access-date=26 лютого 2022|archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303103741/https://www.cbc.ca/news/canada/newfoundland-labrador/nlc-russian-vodka-1.6364868}}</ref> і ''Nova Scotia Liquor Corporation'',<ref>{{cite web|author-last=Spurr|author-first=Bill|title=Russian vodka at the NSLC? Nyet! {{!}} SaltWire|url=https://www.saltwire.com/atlantic-canada/business/russian-vodka-at-the-nslc-nyet-100698483/|access-date=26 лютого 2022|website=www.saltwire.com|language=en|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226205311/https://www.saltwire.com/atlantic-canada/business/russian-vodka-at-the-nslc-nyet-100698483/}}</ref> було наказано вилучити російську алкогольну продукцію з роздрібних магазинів. Уряд Британської Колумбії припинив імпорт російської алкогольної продукції<ref>{{cite news|date=26 лютого 2022|title=B.C. halts sale of Russian liquor, gives $1M to Red Cross for Ukraine|url=https://www.timescolonist.com/local-news/bc-halts-sale-of-russian-liquor-gives-1m-to-red-cross-for-ukraine-5104902|work=[[Times Colonist]] |archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227101149/https://www.timescolonist.com/local-news/bc-halts-sale-of-russian-liquor-gives-1m-to-red-cross-for-ukraine-5104902}}</ref>. У Сполучених Штатах багато барів і алкогольних магазинів також прибрали з полиць російську горілку<ref>{{cite news|url=https://www.miamiherald.com/news/nation-world/national/article258802158.html|title=Bars, liquor stores in US pull Russian vodka off shelves to protest attack on Ukraine|author-first=Vandana|author-last=Ravikumar|newspaper=[[Miami Herald]]|publisher=[[McClatchy]]|date=26 лютого 2022 |archive-date=5 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220305211456/https://www.miamiherald.com/news/nation-world/national/article258802158.html}}</ref>.

=== Коментарі ===
* Посол Китаю в ООН Чжан Цзюнь сказав, що всім сторонам потрібно «зберігати холодну голову й раціональність» і що «особливо важливо наразі уникнути підігрівання напруженості»<ref>{{Cite web|title=World leaders respond to Ukraine invasion, as fresh sanctions await Russia|url=https://www.cnn.com/2022/02/24/europe/global-response-to-russia-ukraine-intl/index.html|website=CNN|accessdate=2022-02-24|first=Luke McGee|last=CNN|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141044/https://www.cnn.com/2022/02/24/europe/global-response-to-russia-ukraine-intl/index.html}}</ref>. Позиція Китаю полягала в осудженні як розвитку війни, так і запровадження односторонніх санкцій проти Росії<ref>{{Cite news|title=China criticizes sanctions against Russia as ineffective and warns of wider damage.|url=https://www.nytimes.com/2022/02/23/world/europe/china-russia-ukraine-sanctions.html|work=The New York Times|date=2022-02-23 |issn=0362-4331|language=en|first=Austin|last=Ramzy|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224103439/https://www.nytimes.com/2022/02/23/world/europe/china-russia-ukraine-sanctions.html}}</ref>. Помічниця міністра закордонних справ КНР Хуа Чуньїн висловилася за те, щоб не називати події в Україну «у типовому західному стилі» вторгненням<ref>{{Cite web|title=When asked about Russia "invading" Ukraine at routine news conference Thur, Chinese FM spokesperson Hua Chunying dismissed the reporter's preconceived wording, which she pointed out is a typical questioning style of Western media|url=https://twitter.com/globaltimesnews/status/1496755609886019586|website=Twitter|accessdate=2022-02-25|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224075530/https://twitter.com/globaltimesnews/status/1496755609886019586}}</ref>.
* Прем'єр-міністр Великої Британії [[Борис Джонсон]] описав російське вторгнення як «катастрофу для нашого континенту» й анонсував, що обговорить ситуацію з лідерами країн «[[G7|Великої сімки]]»<ref>{{Cite web|title=«Катастрофа для континенту»: Борис Джонсон скликає термінову зустріч лідерів НАТО через російську агресію {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/boris-dzhonson-sklikav-terminovu-zustrich-lideriv-nato-cherez-rosijsku-agresiyu|website=hromadske.ua|accessdate=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224102512/https://hromadske.ua/posts/boris-dzhonson-sklikav-terminovu-zustrich-lideriv-nato-cherez-rosijsku-agresiyu}}</ref>''.''
* Міністр закордонних справ Німеччини [[Анналена Бербок]] відгукнулася, що «російський уряд порушує найелементарніші правила міжнародного порядку на очах світу», та заявила, що німецькі дипломати, які залишилися в Києві, покинуть столицю<ref name=":2">{{Cite web|title=Live updates: Ukraine's neighbor Moldova alarmed by attack|url=https://www.conchovalleyhomepage.com/news/national-news/the-latest-europe-warns-of-airspace-risks-around-ukraine/|website=ConchoValleyHomepage.com|date=2022-02-24|accessdate=2022-02-24|language=en-US|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224092119/https://www.conchovalleyhomepage.com/news/national-news/the-latest-europe-warns-of-airspace-risks-around-ukraine/}}</ref>. Федеральний канцлер Німеччини [[Олаф Шольц]] назвав напад Росії «чорним днем для Європи» і закликав Путіна зупинитися негайно<ref name=":3">{{Cite web|title=«Темний день для Європи». Лідери вільного світу про масштабне російське вторгнення до України|url=https://detector.media/infospace/article/196831/2022-02-24-temnyy-den-dlya-ievropy-lidery-vilnogo-svitu-pro-masshtabne-rosiyske-vtorgnennya-do-ukrainy/|website=detector.media|date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224111109/https://detector.media/infospace/article/196831/2022-02-24-temnyy-den-dlya-ievropy-lidery-vilnogo-svitu-pro-masshtabne-rosiyske-vtorgnennya-do-ukrainy/}}</ref>.
* Генеральний секретар НАТО [[Єнс Столтенберг]] назвав «безвідповідальним» заклик президента Росії Володимира Путіна підвищити рівень бойової готовності його ядерних сил. Бен Годжес, колишній командувач армії США в Європі, відгукнувся: «Ніхто не повинен дивуватися, що він [Путін] зробить це [такий заклик]»<ref name="Ukraine agrees to peace talks"/>.
* Папа Римський [[Франциск (папа)|Франциск]] відвідав російське посольство та провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Папа висловив «глибокий біль» за страждання країни<ref>{{cite web |title=Pope called Ukraine president; expressed 'profound pain' |url=https://www.reuters.com/world/europe/pope-called-ukraine-president-expressed-profound-pain-2022-02-26/ |website=Reuters |date=26.02.2022 |archive-date=26 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220226192237/https://www.reuters.com/world/europe/pope-called-ukraine-president-expressed-profound-pain-2022-02-26/ }}</ref>.
* Радикальний ісламістський рух [[Талібан]] закликав вирішити конфлікт мирним шляхом<ref>{{cite web |title=Taliban call for 'peaceful means' of resolution to Ukraine-Russia conflict |url=https://www.hindustantimes.com/world-news/russia-ukraine-crisis-taliban-call-for-peaceful-means-of-resolution-to-ukraine-russia-conflict-101645868836341.html |website=Hindustan Times  |date=26 лютого 2022 |archive-date=26 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220226110108/https://www.hindustantimes.com/world-news/russia-ukraine-crisis-taliban-call-for-peaceful-means-of-resolution-to-ukraine-russia-conflict-101645868836341.html }}</ref>.
* Понад 200 [[Список нобелівських лауреатів, які підписали відкритого листа на підтримку України (2022)|Нобелівських лавреатів]] підписали листа на підтримку України, де порівняли Росію з гітлерівською Німеччиною та осудили її дії<ref>{{cite web |url=https://www.nlcampaigns.org/ukraine.html |title=Nobel Laureate Support for Ukraine |publisher=Nobel Campaigns |date=2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220529023356/https://www.nlcampaigns.org/ukraine.html |archivedate=2022-05-29}}</ref>.

=== Інші реакції ===
[[Файл:Wladimir and Vitali Klitschko with a Starlink user terminal.jpg|міні|праворуч|[[Брати Клички (боксери)|Брати Клички]] з терміналами Starlink]]

* Очільниця білоруської опозиції [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлана Тихановська]] оголосила, що представлятиме Білорусь замість Лукашенка, який, за її оцінкою, більше не є гарантом незалежності та територіальної цілісності Білорусі<ref>{{Cite web|title="Лукашенко больше не гарант": Тихановская объявила себя представителем белорусского народа |url=https://p.dw.com/p/47X5X |website=Deutsche Welle|date=2022-02-24|language=ru|archive-date=8 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220308155324/https://www.dw.com/ru/lukashenko-bolshe-ne-garant-tihanovskaja-objavila-sebja-predstavitelem-belorusskogo-naroda/a-60900835}}</ref>.
* Прем'єр-міністр Грузії [[Іраклі Гарібашвілі|Іраклій Гарібашвілі]] заявив, що Грузія не планує підтримувати фінансові й економічні санкції західних країн проти Росії, зіславшись на те, що це більше нашкодить його країні та населенню<ref>{{Cite web|title=Грузия не присоединится к санкциям против России – премьер Гарибашвили|url=https://www.ekhokavkaza.com/a/31722538.html|website=Эхо Кавказа|date=2022-02-25|language=ru|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225081922/https://www.ekhokavkaza.com/a/31722538.html}}</ref>.
* Казахстан відмовився допомагати Путіну у війні проти України<ref>{{Cite web|title=One of Russia's closest allies denies request for troops|url=https://www.nbcnews.com/news/world/live-blog/russia-ukraine-live-updates-n1289976|website=NBC News|accessdate=2022-02-26|language=en|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226124754/https://www.nbcnews.com/news/world/live-blog/russia-ukraine-live-updates-n1289976}}</ref>.
* Президент Туреччини [[Реджеп Тайїп Ердоган|Реджеп Ердоган]] запевнив, що Україна та Росія є ключовими торговими партнерами, тож конфлікт між двома країнами може завдати шкоди економіці Туреччини. Він засудив вторгнення Росії в Україну як «важкий удар по регіональному миру та стабільності»<ref>{{Cite web|title=Erdogan: Russia attack on Ukraine ‘heavy blow' to regional peace|url=https://www.aljazeera.com/news/2022/2/24/erdogan-russia-attack-ukraine-heavy-blow-regional-peace|website=www.aljazeera.com|accessdate=2022-02-24|language=en|first=Paul Benjamin|last=Osterlund|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224181721/https://www.aljazeera.com/news/2022/2/24/erdogan-russia-attack-ukraine-heavy-blow-regional-peace}}</ref>, а також розкритикував НАТО за відсутність конкретних дій у вирішенні конфлікту (станом на 25 лютого)<ref>{{Cite web|title=President Erdoğan accuses NATO, EU of failure to act over Ukraine - Turkey News|url=https://www.hurriyetdailynews.com/president-erdogan-accuses-nato-eu-of-failure-to-act-over-ukraine-171800|website=Hürriyet Daily News|accessdate=2022-02-25|language=en|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225122919/http://www.hurriyetdailynews.com/president-erdogan-accuses-nato-eu-of-failure-to-act-over-ukraine-171800}}</ref>.
* Президент Сербії [[Александар Вучич]] пообіцяв офіційно осудити визнання Росією незалежності ЛНР і ДНР, якщо президент України так само публічно осудить [[Бомбардування Югославії силами НАТО|бомбардування Югославії НАТО]] 1999 року. Він висловив військовий нейтралітет щодо поточної ситуації та підтримку суверенітету України<ref>{{Cite web|title=Serbia will denounce Russia if Zelenskiy condemns NATO's 1999 bombing|url=https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/serbia-will-denounce-russia-if-zelenskiy-condemns-natos-1999-bombing/|website=www.euractiv.com|date=2022-02-23 |language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224004026/https://www.euractiv.com/section/politics/short_news/serbia-will-denounce-russia-if-zelenskiy-condemns-natos-1999-bombing/}}</ref>.
* Президент США Джо Байден і Сенат США визнали очільника Кремля В. Путіна військовим злочинцем і кривавим диктатором.<ref>{{Cite web |url=https://www.slovoidilo.ua/2022/03/17/novyna/svit/bajden-nazvav-putina-kryvavym-dyktatorom-yakyj-vede-amoralnu-vijnu-ukrayini |title=Байден назвав Путіна кривавим диктатором, який веде аморальну війну в Україні |accessdate=23 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323181413/https://www.slovoidilo.ua/2022/03/17/novyna/svit/bajden-nazvav-putina-kryvavym-dyktatorom-yakyj-vede-amoralnu-vijnu-ukrayini }}</ref><br/> Президент США Джозеф Байден 13 квітня заявив, що Володимир Путін здійснює геноцид в Україні. Джо Байден став першим зі світових лідерів, який однозначно вжив термін «геноцид» щодо війни Росії проти України<ref>{{Cite news|title=Байден назвав дії Росії в Україні геноцидом. Він повторив це кілька разів|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-61082461|work=BBC News Україна|date=2022-04-13|archive-date=17 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220417080020/https://www.bbc.com/ukrainian/news-61082461}}</ref>.
* Американський мільярдер [[Ілон Маск]] вночі з 26 на 27 лютого розгорнув супутниковий інтернет ''[[Starlink]]'' над Україною і анонсував, що термінали для доступу до нього вже відправлено. Свій жест він пояснив протидією Росії на випадок, якщо вона блокуватиме доступ до інтернету в Україні<ref>{{cite web |title=Russia and Ukraine war 2022: Elon Musk SpaceX dey Ukraine as Russia invasion cut internet |url=https://www.bbc.com/pidgin/world-60543413 |website=BBC |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227063218/https://www.bbc.com/pidgin/world-60543413 }}</ref>. 27 квітня компанія Ілона Маска ''SpaceX'' зареєструвала компанію ''Starlink Ukraine'' як своє представництво в Україні<ref>{{Cite web|title=SpaceX зареєструвала представництво Starlink в Україні|url=https://zaxid.net/spacex_zareyestruvala_predstavnitstvo_starlink_v_ukrayini_n1541789|website=ZAXID.NET|date=2022-04-27 |archive-date=22 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220522091708/https://zaxid.net/spacex_zareyestruvala_predstavnitstvo_starlink_v_ukrayini_n1541789}}</ref>. На цей час ''SpaceX'' поставила в Україну 10 тис. станцій, що дало змогу значній кількості військових, урядових і рятувальних служб підключатися до супутникового інтернету.
* Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон попередив 19 березня, що Захід не повинен намагатися «нормалізувати відносини» з президентом Росії Володимиром Путіним.<br/> Міністерка закордонних справ Британії Ліз Трасс заявила, що Кремль, схоже, використовує мирні переговори між Москвою і Києвом лише для прикриття для своїх військових дій<ref>{{cite web |title=Британський прем’єр застеріг від спроб нормалізувати відносини з Путіним |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-johnson-putin/31761270.html |website=Радіо Свобода  |date=20 березня 2022 |archive-date=20 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220320011757/https://www.radiosvoboda.org/a/news-johnson-putin/31761270.html }}</ref>.<br/> 29 березня Борис Джонсон заявив, що хоче надати Україні більш летальну військову допомогу, оскільки Володимир Путін «підливатиме масла у вогонь».<ref>{{Cite web|title=Борис Джонсон хоче надати Україні більш смертоносну зброю, - The Times|url=https://lb.ua/world/2022/03/30/511554_boris_dzhonson_hoche_nadati_ukraini.html|website=LB.ua|date=2022-03-30|archive-date=31 березень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220331172335/https://lb.ua/world/2022/03/30/511554_boris_dzhonson_hoche_nadati_ukraini.html}}</ref><br/> Також прем'єр-міністр Великої Британії Б. Джонсон після візиту в Україну 6 квітня заявив, що звірства Росії в Бучі та інших містах «близькі до геноциду»<ref>{{Cite web|title=Джонсон вважає, що звірства Росії в Бучі можуть бути геноцидом|url=https://24tv.ua/dzhonson-vvazhaye-shho-zvirstva-rosiyi-buchi-mozhut-buti-genotsidom_n1938855|website=24 Канал|accessdate=2022-04-17|archive-date=17 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220417080020/https://24tv.ua/dzhonson-vvazhaye-shho-zvirstva-rosiyi-buchi-mozhut-buti-genotsidom_n1938855}}</ref>.
* Після вторгнення Росії на територію України [[Франциск (папа)|Папа Франциск]] виступив із різними ініціативами з метою встановлення миру, зокрема він відвідав Посольство Росії при Святому Престолі<ref>{{Cite news|title=Departing from protocol, pope goes to Russian embassy over Ukraine|url=https://www.reuters.com/world/pope-went-russian-embassy-express-concern-over-war-moscow-envoy-2022-02-25/|work=Reuters|date=2022-02-25 |language=en|first=Philip|last=Pullella|archive-date=28 лютий 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228015511/https://www.reuters.com/world/pope-went-russian-embassy-express-concern-over-war-moscow-envoy-2022-02-25/}}</ref>. Вкрай незвичним кроком було те, що Папа на початку березня відправив на допомогу Україні двох високопоставлених кардиналів: кардинала [[Конрад Краєвський|Конрада Краєвського]] та кардинала [[Майкл Черні|Майкла Черні]]<ref>{{Cite web|title=Pope Francis dispatches 2 cardinals to Ukraine |url=https://www.politico.com/news/2022/03/06/pope-francis-dispatches-2-cardinals-to-ukraine-00014429|website=POLITICO|date=2022-03-06|language=en|first=|last=Associated Press|archive-date=12 квітень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220412152842/https://www.politico.com/news/2022/03/06/pope-francis-dispatches-2-cardinals-to-ukraine-00014429}}</ref>. 25 березня Франциск здійснив акт посвячення Росії та України<ref>{{Cite web|title=Pope consecrates Russia & Ukraine: ‘Spiritual act of trust amid cruel war’ - Vatican News|url=https://www.vaticannews.va/en/pope/news/2022-03/pope-francis-consecration-russia-ukraine-mary-war-lent.html|website=www.vaticannews.va|date=2022-03-25 |language=en|archive-date=26 березень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220326140724/https://www.vaticannews.va/en/pope/news/2022-03/pope-francis-consecration-russia-ukraine-mary-war-lent.html}}</ref>.
* Прем'єр Канади [[Джастін Трюдо]] 8 травня прибув з візитом в Україну, під час якого відвідав Ірпінь, поновив роботу посольства Канади в Україні, провів плідні переговори з президентом Зеленським, який назвав візит Прем'єра Канади «виявом рішучої дипломатичної і політичної підтримки». Джастін Трюдо запевнив, що Канада і далі надаватиме «необмежену підтримку Україні, її народу і демократії», триватимуть поставки озброєння та фінансова підтримка.<ref>{{Cite web|title=Трюдо у Києві: обіцянки "необмеженої підтримки" Україні, і не лише зброєю |url=https://p.dw.com/p/4B03v |website=Deutsche Welle|date=2022-05-08 |archive-date=11 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220511073952/https://www.dw.com/uk/triudo-u-kyievi-obitsianky-neobmezhenoi-pidtrymky-ukraini-i-ne-lyshe-zbroieiu/a-61727195}}</ref>
* Голова Бундестагу ФРН Бербель Бас 8 травня прибула з візитом до Києва, вшанувала пам'ять усіх жертв Другої світової війни і провела політичні перемовини<ref>{{Cite web|title=До Києва прибула очільниця Бундестагу Бербель Бас|url=https://lb.ua/world/2022/05/08/516083_kiieva_pribula_ochilnitsya.html|website=LB.ua|date=2022-05-08 |archive-date=10 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220510120012/https://lb.ua/world/2022/05/08/516083_kiieva_pribula_ochilnitsya.html}}</ref>
* Перша леді Сполучених Штатів [[Джилл Байден]] 8 травня побувала з візитом в Ужгороді, де зокрема зустрілася з українською першою леді [[Зеленська Олена Володимирівна|Оленою Зеленською]].<ref>{{Cite web|title=Перша леді США побувала в Ужгороді і зустрілася з переселенцями|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3478169-persa-ledi-ssa-pobuvala-v-uzgorodi-i-zustrilasa-z-pereselencami.html|website=www.ukrinform.ua|date=2022-05-08|archive-date=13 травень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220513072742/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3478169-persa-ledi-ssa-pobuvala-v-uzgorodi-i-zustrilasa-z-pereselencami.html}}</ref>
* Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 10 травня прибула з візитом до України, відвідала зруйновану російськими окупантами Бучу та Ірпінь на Київщині<ref>{{Cite web|title=Міністерка закордонних справ Німеччини приїхала до Бучі (оновлено)|url=https://lb.ua/society/2022/05/10/516316_ministerka_zakordonnih_sprav.html|website=LB.ua |date=2022-05-10|archive-date=10 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220510120010/https://lb.ua/society/2022/05/10/516316_ministerka_zakordonnih_sprav.html}}</ref>.
* Президент Республіки Польща [[Анджей Дуда]] 22 травня прибув із робочим візитом до України і став першим іноземним лідером, який особисто виступив у Верховній Раді України після початку повномасштабної війни РФ. Президент РП висловив подяку українським захисникам і захисницям, запевнив, що Польща і надалі підтримуватиме українську боротьбу проти агресора.<ref>{{Cite web|title=Процитував Франка і згадав про героїчну оборону Маріуполя: що сказав президент Польщі у виступі з трибуни Верховної Ради|url=https://tsn.ua/exclusive/procituvav-franka-i-pozhartuvav-pro-yevrobachennya-scho-skazav-prezident-polschi-u-vistupi-z-tribuni-verhovnoyi-radi-2068096.html|website=ТСН.ua|date=2022-05-22 |archive-date=23 травень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220523074250/https://tsn.ua/exclusive/procituvav-franka-i-pozhartuvav-pro-yevrobachennya-scho-skazav-prezident-polschi-u-vistupi-z-tribuni-verhovnoyi-radi-2068096.html}}</ref>
* Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон відвідував Україну 9 квітня та 17 червня з метою посилення тиску на Росію. 16 червня прибули канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Емманюель Макрон, а також президент Румунії Клаус Йоганніс і прем'єр Італії Маріо Драґі<ref name="Візит 17 червня">{{cite web|title=Після візиту Шольца і Макрона до Києва прибув премʼєр Британії|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-dzhonson-kyyiv-vizyt/31903026.html|website=Громадське|accessdate=18 червня 2022|date=17 червня 2022}}</ref> для обговорення санкцій проти Росії, експорту зерна з заблокованих портів, членства України в ЄС, поставки Україні зброї та переговорів з Росією<ref>{{cite web |title=«Санкції, зброя і зерно»: Кулеба розповів про результати саміту з лідерами чотирьох країн у Києві |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-kuleba-samit-lidery-chotyrioh-krain/31901509.html |website=Громадське |accessdate=18 червня 2022 |date=17 червня 2022}}</ref>.

== Втрати ==
{{main|Втрати у російсько-українській війні (з 2014)}}

=== Військові втрати окупантів ===
{{Також|Втрати військової техніки в російсько-українській війні}}
{{Також|Втрати російської армії під час вторгнення в Україну, 2022}}
{{Також|Список російських офіцерів, що загинули під час вторгнення в Україну (2022)}}{{Також|Втрати російської авіації під час вторгнення в Україну 2022}}

[[Файл:Battle of Konotop 16.jpg|міні|Люди оглядають знищену в Конотопі БМП]]

[[Файл:Russian military vehicles marked with the V symbol bombed by Ukrainian troops.jpg|міні|Трощення техніки російських окупантів, позначеної літерою «V», на Київщині. Приблизно 8 березня 2022 року.]]

==== Незалежні дані щодо російських втрат ====
За підрахунками журналу ''[[Forbes]]'', станом на 12 березня українська армія знищила військової техніки РФ на понад 5&nbsp;млрд доларів<ref>{{cite web|url=https://biz.censor.net/news/3324320/ukrayinski_viyiskovi_znyschyly_viyiskovoyi_tehniky_rf_na_ponad_5_milyardiv_zmi|title=Українські військові знищили військової техніки РФ на понад $5 мільярдів, – ЗМІ |date=2022-03-12 |publisher=Цензор.Нет |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220313082559/https://biz.censor.net/news/3324320/ukrayinski_viyiskovi_znyschyly_viyiskovoyi_tehniky_rf_na_ponad_5_milyardiv_zmi|archivedate=13 березня 2022|deadurl=}}</ref>

Станом на середину червня британська розвідка оцінювала втрати Росії в Україні приблизно в 20 тисяч людей<ref name=bbc_2022_06_24/>.

Дослідники інтернет-видання «[[Важные истории]]» станом на 10 листопада 2022 року відзначили підтвердження у відкритих джерелах загибелі 8003 військових ЗС РФ<ref>{{Cite web |url=https://istories.media/reportages/2022/05/16/voina-v-tsifrakh/ |title=Война в цифрах |access-date=2022-06-02 |archive-date=2022-06-01 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220601000843/https://istories.media/reportages/2022/05/16/voina-v-tsifrakh/ |deadlink=no }}</ref>.

Станом на 10 грудня 2022, адміністраторами [[Телеграм|телеграм-каналу]] «Горюшко» на основі відкритих джерел були встановлені імена 9454 російських військових та бійців ПВК, знищених в ході [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного вторгнення РФ в Україну]]. В лютому-березні було зафіксовано 1072 вбитих, в квітні — 860, в травні — 1138, в червні — 1067, в липні — 865, в серпні — 658, у вересні — 884, у жовтні — 1278, у листопаді — 1208, у грудні — 422<ref>{{Cite web|title=Горюшко|url=https://t.me/pechalbeda200|website=Telegram|accessdate=2022-07-04}}</ref>

Анонімний OSINT-дослідник [[Necro Mancer]], що займається встановленням, документацією і аналізом подій російсько-української війни, станом на 4 грудня 2022 року зафіксував імена щонайменш 4256 вбитих (включаючи небойові втрати) російських загабників та місцевих проросійських колаборантів, що загинули під час вторгнення в Україну<ref name=":2" />. Нижче наведено його відомі дані про безповоротні втрати за місяцями. Наприклад, 1+1&nbsp;— це 2 загиблих (бойові та небойові втрати).

{| class="wikitable" style="text-align:left"
! Місяць !! Кількість
|-
|лютий
|323
|-
|березень
|1141+2
|-
|квітень
|453
|-
|травень
|567+1
|-
|червень
|226+5
|-
|липень
|211
|-
|серпень
|153
|-
|вересень
|206+1
|-
|жовтень 
|286
|-
|листопад
|104+1
|-
|точна дата смерті невідома
|576
|} 

Інший OSINT-дослідник «Герой в мешке» на основі відкритих джерел станом на 24 серпня 2022 року встановив імена 5005 ліквідованих російських загарбників та бойовиків з ОРДЛО<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1qWclmdvJe1ITSEVCd0gv-RBAaIUe_bMGU8VFZqYBRtk/edit#gid=0 Потери РФ на войне в Украине / Погибшие русские солдаты в «СВО»&nbsp;— Google Таблицы docs.google.com]</ref><ref>[https://twitter.com/ruZZia_loss Герой в мешке]</ref>.

Станом на 18 листопада 2022 журналістам видання «Кавказ.реалії» на основі відкритих джерел були встановлені імена 1590 ліквідованих російських військових&nbsp;— уродженців та жителів Північного Кавказу та Півдня Росії ([[Чечня]], [[Дагестан]], [[Адигея]], [[Інгушетія]], [[Краснодарський край]], [[Калмикія]], [[Кабардино-Балкарія]], [[Північна Осетія]], [[Ставропольський край]])<ref>[https://www.kavkazr.com/a/gruz-200-spisok-ubityh-v-ukraine-voennyh-s-severnogo-kavkaza-i-yuga-rossii/31785720.html Груз-200: список убитых в Украине военных с Северного Кавказа и Юга России]</ref>.

Станом на [[11 грудня]] [[2022]] року, чеська моніторингова група «Russian Officers killed in Ukraine» повідомила, що в Україні було ліквідовано 1549 російських генералів та офіцерів, в тому числі, 10 генералів (2 генерал-лейтенанти та 8 генерал-майорів), 47 полковників, 107 підполковників, 213 майорів, 304 капітанів, 508 старших лейтенантів, 265 лейтенантів, 5 молодших лейтенантів, 27 молодших офіцерів запасу, 35 старших офіцера запасу<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_bpIqkzD88hlSpA-PDZenSQGNnVnxz3lwYHKViSyuUc/edit#gid=1361265165 Russian Officers killed in Ukraine]</ref>.

==== Українські дані щодо російських втрат ====
За даними Генштабу ЗСУ, від початку бойових дій з 24 лютого бойові втрати противника станом на 12 грудня орієнтовно становили:<ref>{{Cite web|title=Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine|url=https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua|website=www.facebook.com|accessdate=2022-11-08|language=uk}}</ref>
* [[Особовий склад|особового складу]]&nbsp;— близько 94&nbsp;760 осіб
* [[танк]]ів&nbsp;— 2&nbsp;966 од.
* [[Бойова машина|бойових броньованих машин]]&nbsp;— 5&nbsp;928 од.
* [[Артилерійська система|артилерійських систем]]&nbsp;— 1&nbsp;929 од.
* [[Реактивна система залпового вогню|РСЗВ]]&nbsp;— 397 од.
* [[ППО|засобів ППО]]&nbsp;— 211 од.
* [[Військовий літак|літаків]]&nbsp;— 281 од.
* [[Військовий гелікоптер|гелікоптерів]]&nbsp;— 264 од.
* [[БПЛА]] оперативно-тактичного рівня&nbsp;— 1&nbsp;617 од.
* [[Крилата ракета|крилатих ракет]]&nbsp;— 592 од.
* [[Військовий корабель|кораблів]]/катерів&nbsp;— 16 од.
* автомобільної техніки та автоцистерн&nbsp;— 4&nbsp;544 од.
* спеціальної техніки&nbsp;— 169 од.

==== Російські дані щодо власних втрат ====
25 лютого 2022 року, коли втрати російських загарбників за українськими підрахунками сягали понад 1000 осіб<ref name="Громадське10002" />, представник [[Міністерство оборони Російської Федерації|Міністерства оборони Росії]] І. Конашенков звітував, що «втрат у збройних силах Росії немає»<ref>{{cite web|url=https://www.gazeta.ru/army/2022/02/25/14577229.shtml|title=«Потерь в вооруженных силах России нет». Как продвигается операция на Украине|author=М. Шустрова|date=2022-02-25 |publisher=Газета.Ру|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225152715/https://www.gazeta.ru/army/2022/02/25/14577229.shtml|archivedate=25 лютого 2022|deadurl=}} {{Ref-ru}}</ref>.

26 лютого 2022 року, на 3-й день війни, в Росії вперше визнали загибель 1 російського військового в Україні, причому це було зроблено не центральною владою, а регіональною&nbsp;— головою [[Дагестан]]у<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/u_rosiyi_vpershe_viznali_svoyi_vtrati_v_ukrayini_n1537006|title=У Росії вперше визнали свої втрати в Україні |date=2022-02-27 |publisher=Zahid.net|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227013147/https://zaxid.net/u_rosiyi_vpershe_viznali_svoyi_vtrati_v_ukrayini_n1537006|archivedate=27 лютого 2022|deadurl= }}</ref>. У наступні дні ще були поодинокі визнання, зроблені владами регіонального рівня. 2 березня 2022 року Міноборони Росії вперше оприлюднило дані щодо військових втрат Росії в Україні<ref>{{cite web|url=https://www.svoboda.org/a/narusova-o-poteryah-rf-iz-roty-v-sto-chelovek-v-zhivyh-ostalosj-chetvero/31736488.html|title=Нарусова о потерях РФ: "Из роты в сто человек в живых осталось четверо" |date=2022-03-04 |publisher=Радио Свобода|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220304212958/https://www.svoboda.org/a/narusova-o-poteryah-rf-iz-roty-v-sto-chelovek-v-zhivyh-ostalosj-chetvero/31736488.html|archivedate=4 березня 2022|deadurl=}}</ref>, знизивши їх у своєму звіті щонайменше у 12 разів від фактичних. Увечері 27 лютого Міністерство оборони РФ визнало наявність убитих і поранених «в ході спецоперації Росії в Донбасі», не назвавши конкретних цифр<ref name="Минобороны России сообщило о жертвах и раненых">{{cite web|title=Минобороны России сообщило о жертвах и раненых в ходе операции в Донбассе|url=https://www.msn.com/ru-ru/news/featured/минобороны-россии-сообщило-о-жертвах-и-раненых-в-ходе-операции-в-донбассе/ar-AAUnJt5?li=BBoPMmj|website=MSN.ru |date=27.02.2022|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227192448/https://www.msn.com/ru-ru/news/featured/минобороны-россии-сообщило-о-жертвах-и-раненых-в-ходе-операции-в-донбассе/ar-AAUnJt5?li=BBoPMmj}}</ref>. Вночі на сайті інформаційного агентства Росії [[ТАРС]] з'явилися дані про загальні втрати Росії у війні: 14 літаків, 5 вертольотів, 102 танки, 536 бронемашин, 15 артилерійських установок, 1 зенітно-ракетний комплекс «Бук», понад {{num|3500}} солдатів. Ці дані збігалися з тими, які надавала українська влада. Невдовзі ця інформація була видалена з сайту<ref>{{cite web|title=На сайті «ТАСС» з'явилися дані про великі втрати Росії, але потім ці цифри були видалені|url=https://www.radiosvoboda.org/a/tass-rosia-vtraty-ukraina/31725420.html|website=Радіо Свобода |date=27.02.2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226231202/https://www.radiosvoboda.org/a/tass-rosia-vtraty-ukraina/31725420.html}}</ref>. 21 березня російське видання «Комсомольська правда» оприлюднило дані щодо втрат живої сили від Міноборони Росії&nbsp;— 9861 вбитими та 16&nbsp;153 пораненими військовослужбовцями<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/ubitimi-poranenimi-rosiya-viznala-vtratu-viyni-ponad-26-tisyach_n1914612|title=Убитими і пораненими: Росія визнала втрату у війні понад 26 тисяч своїх військових|website=24 Канал|date=2022-03-21|archive-date=29 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220329130334/https://24tv.ua/ubitimi-poranenimi-rosiya-viznala-vtratu-viyni-ponad-26-tisyach_n1914612}}</ref>.

25 березня 2022 року Міністерство оборони Росії вперше з 2 березня оновило інформацію щодо кількості російських військових, які загинули за місяць так званої «спецоперації» в Україні. За його даними, було ліквідовано 1351 російського військовослужбовця, тоді як, згідно з даними Генштабу ЗСУ&nbsp;— ліквідованих російських загарбників в понад як 10 разів більше&nbsp;— понад 16 тис.<ref>{{cite web|url=https://censor.net/ua/news/3328565/v_minoborony_rf_zapevnyayut_scho_vid_pochatku_viyiny_v_ukrayini_zagynuv_usogo_1351_rosiyiskyyi_okupant |title=В Міноборони РФ запевняють, що від початку війни в Україні загинув усього 1351 російський окупант |date=2022-03-25 |publisher=Цензор.Нет|archiveurl=|archivedate=|deadurl=}}</ref>

Прессекретар Володимира Путіна [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитро Пєсков]] 7 квітня визнав у інтерв'ю для британського телеканалу «''Sky News''», що Росія зазнає значних втрат в Україні та назвав це «великою трагедією» для Росії<ref>{{cite web |title=Пєсков визнав величезні втрати РФ в Україні |url=https://www.unian.ua/war/dmitro-pyeskov-viznav-velichezni-vtrati-rosiji-u-viyni-proti-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11777202.html |website=УНІАН |date=7 квітня 2022 |archive-date=8 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220408154923/https://www.unian.ua/war/dmitro-pyeskov-viznav-velichezni-vtrati-rosiji-u-viyni-proti-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11777202.html }}</ref>.

Дослідники групи «[[Медіазона]]» станом на 18 листопада 2022 року в російських ЗМІ зафіксували підтвердження загибелі не менше 9001 російського військовика, серед яких щонайменше 1641 мотострілець, 1322 десантники, 467 танкістів, 441 морського піхотинця, 358 росгвардійців, 317 артилеристів, 311 спецназівців, 116 моряків, 100 льотчиків та 89 інженерів. РФ з початку вторгнення понад 1400 офіцерів, понад 300 з них&nbsp;— це старший склад (майори, підполковники та полковники). Найвищі втрати особового складу серед вихідців з «неросійських» регіонів&nbsp;— [[Дагестан]]у та [[Бурятія|Бурятії]]<ref>{{Cite web|title=Потери России в войне с Украиной. Сводка «Медиазоны»|url=https://zona.media/casualties|website=Медиазона|accessdate=2022-06-17|language=ru}}</ref>. Дослідники Російської служби Бі-бі-сі станом на 29 квітня 2022 року відзначили підтвердження у відкритих джерелах загибелі 1899 російських військовиків<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/news-61270716 |title=Сколько российских военных уже погибли на войне с Украиной - новое исследование Би-би-си |date=2022-04-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220429113615/https://www.bbc.com/russian/news-61270716 |archivedate=2022-04-29}}</ref>, а станом на 24&nbsp;червня&nbsp;— 4010, і є підстави вважати, що це на 40-60&nbsp;% менше повної кількості лише похованих у Росії військовиків, загиблих при вторгненні<ref name=bbc_2022_06_24>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/features-61927357 |title=Что мы знаем о потерях России в Украине за четыре месяца войны |date=2022-06-24 |publisher=BBC |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220627202131/https://www.bbc.com/russian/features-61927357 |archivedate=2022-06-27}}</ref>.

7 травня 2022 року під час брифінгу в кабміні [[Татарстан|Республіки Татарстан]] з нагоди підготовки до Дня Перемоги глава республіки Рустам Мініханов повідомив, що під час «спецоперації» загинули 62 військовики з Татарстану<ref>[https://116.ru/text/incidents/2022/05/07/71314949/ Мініханов розповів, скільки військових із Татарстану загинули в Україні. Публікуємо цифри. (рос.) 07.05.2022, 13:48]</ref>.

6 червня Світлогірський міський суд [[Калінінградська область|Калінінградської області]] визнав забороненою інформацією список загиблих в Україні російських солдатів, зібраний псковським інтернет-виданням 60.RU за відкритими джерелами, після чого аналогічні списки видалили й кілька інших ЗМІ<ref>[https://zona.media/news/2022/06/06/cens Суд признал запрещенной информацией статью псковского издания 60.RU со списком погибших в Украине российских военных]</ref>.

«[[Нова газета]]» з'ясувала, що станом на 14 липня 2022 російська влада виділила сім'ям загиблих і поранених на війні 113&nbsp;млрд рублів. Це засвідчує, що російська армія вже втратила близько 15—17 тис. людей убитими та пораненими&nbsp;— кожного десятого від початкового угруповання<ref>{{Cite web|url=https://novayagazeta.eu/articles/2022/07/11/oplatite-moi-iskandery|title=Оплатите мои «Искандеры» Как Россия тратит на войну сверхдоходы, полученные от торговли нефтью и газом: исследование «Новой газеты. Европа»|website=Новая газета. Европа|date=1657523880000|access-date=2022-07-14}}</ref>.

==== Втрати колаборантів ====
{{Також|Список колаборантів, що загинули під час вторгнення в Україну 2022}}
В перші дні широкомасштабного вторгнення, з кінця лютого 2022 року, російські окупанти почали проводити {{iw|Мобілізація в «ДНР» та «ЛНР»|примусову мобілізацію населення|ru|Мобилизация в ДНР и ЛНР}} на територіях [[Тимчасово окуповані території України|ОРДЛО]], включаючи самопроголошені республіки [[Донецька народна республіка|ДНР]] і [[Луганська народна республіка|ЛНР]]. Мобілізація проводилася як через видачу повісток за адресою проживання, так і через затримання на вулиці чи на роботі та доправлення затриманих до військкоматів силоміць. Виїзд чоловікам у віці 18—55 років з ОРДЛО окупаційною владою було заборонено. Арестович в інтерв'ю 17 квітня 2022 року озвучив кількість втрат серед мобілізованих в ОРДЛО приблизно 20 тисяч осіб убитими та пораненими<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Kkm3sanbhAw&ab_channel=МайклНаки |title=підсумки тижня із арештовичем. україна потопила «москву», доля маріуполя, варіанти відступу путіна (26,40) |accessdate=2 червень 2022 |archive-date=17 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220417190428/https://www.youtube.com/watch?v=Kkm3sanbhAw&ab_channel=МайклНаки }}</ref>. До кінця квітня 2022 року російські окупанти практично вичерпали ресурс для примусової мобілізації в ОРДЛО згідно з вимогами до солдатів, тому з 20 квітня 2022 року припинили проведення медичних оглядів мобілізованого особового складу<ref>{{cite web |url= https://tsn.ua/ato/mobilizuyut-kalik-ta-invalidiv-v-ordlo-okupanti-skasuvali-medoglyad-dlya-prizovnikiv-2049919.html |title= Мобілізують калік та хворих: в ОРДЛО окупанти скасували медогляд для "призовників" |date=2022-04-30 |publisher= [[ТСН]] |archiveurl= https://web.archive.org/web/20220430095252/https://tsn.ua/ato/mobilizuyut-kalik-ta-invalidiv-v-ordlo-okupanti-skasuvali-medoglyad-dlya-prizovnikiv-2049919.html |archivedate=30 квітня 2022 |deadurl= }}</ref>.

Самопроголошена республіка «ДНР» станом на 2 грудня 2022 року офіційно визнає втрати [[1-й армійський корпус (РФ)|своїх бойовиків]] в 4001 вбитих. У іншій квазідержаві «ЛНР» про втрати бойовиків не повідомляють, але дослідники Російської служби Бі-бі-сі припускають, що рахунок загиблих колаборантів з Луганщини може перевищувати 1000 бойовиків, оскільки в пабліках соцмереж прихильників «ДНР» і «ЛНР» у виявили понад 4200 повідомлень та постів людей, які шукають своїх родичів чоловічої статі, які опинилися в лавах "народних міліцій" і давно не виходили на зв'язок. Деякі з тих, кого шукали у перші місяці повномастштабної війни, вже повернулися додому "вантажем 200"<ref>[https://www.bbc.com/russian/features-63917502 10 000 имен: что известно о потерях России в Украине к декабрю]</ref>.

=== Втрати України ===
{{Також|Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну}}
{{Повідомлення |Зверніть увагу! Оприлюднення втрат з українського боку&nbsp;— це цінна інформація для ворога. Тому вона публікується лише узагальнено та з затримкою. Перевага віддається інформації про втрати серед цивільних<ref>{{cite web |title=Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні |url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-60632408 |website=BBC |date=9 березня 2022 |archive-date=9 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220309173631/https://www.bbc.com/ukrainian/features-60632408 }}</ref>.}}
[[Файл:Подбитая техника ВСУ 001.png|міні|Покинутий [[БТР-4]] ЗСУ 6 березня 2022 року (з відео російських окупаційних військ).]]

На ранок 24 лютого було підтверджено смерть понад 40 українських солдатів і 18 цивільних. За оцінками [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]], загалом загинуло 57 людей і 169 поранено<ref>{{Cite web|title=У МОЗ розповіли, скільки загинуло українців унаслідок російського нападу {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/u-moz-rozpovili-skilki-zaginulo-ukrayinciv-unaslidok-rosijskogo-napadu|website=hromadske.ua|date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224200453/https://hromadske.ua/posts/u-moz-rozpovili-skilki-zaginulo-ukrayinciv-unaslidok-rosijskogo-napadu}}</ref>. Спершу Генштаб ЗСУ повідомляв, що [[Атака на острів Зміїний|при обороні]] острова Зміїний полягло 13 прикордонників<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3412088-na-ostrovi-zmiinij-zaginuli-13-ukrainskih-prikordonnikiv.html |title=На острові Зміїний загинули 13 українських прикордонників |date=24 лютого 2022 |archive-date=26 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220226042224/https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3412088-na-ostrovi-zmiinij-zaginuli-13-ukrainskih-prikordonnikiv.html }}</ref>, але згодом стало відомо, що принаймні частину військовиків захопили в полон. Згідно з повідомленням Президента Володимира Зеленського, упродовж першого дня українська армія в боях із армією РФ втратила 137 військовослужбовців, серед них 10 офіцерів<ref>[https://zaxid.net/24_lyutogo_ukrayina_vtratila_137_viyskovih_u_protistoyanni_rosiyskomu_agresoru_n1536803 24 лютого Україна втратила 137 військових у протистоянні російському агресору. 25.02.2022, 01:10] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220302193320/https://zaxid.net/24_lyutogo_ukrayina_vtratila_137_viyskovih_u_protistoyanni_rosiyskomu_agresoru_n1536803 |date=2 березня 2022 }}<br/>[https://ukranews.com/ua/news/836660-137-vijskovyh-zagynuly-316-poraneno-cherez-napad-rosiyi-na-ukrayinu-24-lyutogo-zelenskyj 137 військових загинули, 316 поранено через напад Росії на Україну 24 лютого,&nbsp;— Зеленський. 25.02.2022, 01:05] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220303192753/https://ukranews.com/ua/news/836660-137-vijskovyh-zagynuly-316-poraneno-cherez-napad-rosiyi-na-ukrayinu-24-lyutogo-zelenskyj |date=3 березня 2022 }}</ref>. Наступного дня парламентський заступник державного секретаря зі збройних сил Джеймс Гіпі доповів про загибель із початку вторгнення 194 українських військовослужбовців, а також 57 цивільних<ref>{{Cite web|title=Ukraine live updates: Kyiv warns of sabotage groups as curfew imposed|url=https://www.bbc.co.uk/news/live/world-europe-60517447|website=BBC News|accessdate=2022-02-26|language=en|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225085334/https://www.bbc.com/news/live/world-europe-60517447}}</ref>.

У результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель під Києвом частково [[Знищення Ан-225 «Мрія»|згорів]] один із найбільших і найпотужніших літаків у світі українського виробництва&nbsp;— [[Ан-225 «Мрія»|АН-225 «Мрія»]]<ref>{{cite web |title=У результаті російської атаки згорів найбільший в світі літак «Мрія» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-v-rezultati-rosiyskoyi-ataky-z-horiv-naybilshyy-v-sviti-litak-mriya-/31726400.html |website=Радіо Свобода |date=27.02.2022 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228004841/https://www.radiosvoboda.org/a/news-v-rezultati-rosiyskoyi-ataky-z-horiv-naybilshyy-v-sviti-litak-mriya-/31726400.html }}</ref>.

Російська сторона в особі прессекретаря Міністерства оборони РФ генерал-майора Ігоря Конашенкова заявила, що нібито Збройні сили Росії за весь час знищили майже 1 тис. об'єктів військової інфраструктури України «в рамках спеціальної операції на Донбасі», зокрема 38 літаків, 7 вертольотів, 11 безпілотних літальних апаратів і 2 тактичні ракети «Точка-У»<ref name="Минобороны России сообщило о жертвах и раненых" />.

Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] 12 березня вперше після 24 лютого назвав втрати Збройних Сил України у війні з Росією: орієнтовно {{num|1300}} українських військовиків загинули<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/12/7330749/ |title=У нас загинуло близько 1300 військових. У росіян вдесятеро більше – Зеленський |date=2022-03-12 |publisher=Українська правда}}</ref>. 16 квітня 2022 року в інтерв'ю телерадіокомпанії [[CNN]] Зеленський повідомив, що на війні загинуло від 2500 до 3000 українських військових<ref>[https://edition.cnn.com/2022/04/15/politics/tapper-zelensky-interview-cnntv/index.html Exclusive: Zelensky says world should be prepared for possibility Putin could use nuclear weapons. 16.04.2022]<br/>[https://dumskaya.net/news/okolo-treh-tysyach-ukrainskih-voennyh-pogibli-v-163092/ Близько трьох тисяч українських військових загинули у війні з рф,&nbsp;— Зеленський. 16.04.2022, 09:20] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220530235209/https://dumskaya.net/news/okolo-treh-tysyach-ukrainskih-voennyh-pogibli-v-163092/ |date=30 травня 2022 }}</ref>. 11 червня радник голови Офісу президента [[Арестович Олексій Миколайович|Олексій Арестович]] заявив, що загальні втрати серед захисників України дорівнюють близько 10 тисячам осіб<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-arestovych-vpershe-nazvav-zahalnu-kilkist-vtrat-ukrayiny-u-viyni/31893636.html |title=Арестович вперше назвав загальну кількість втрат України у війні |date=11 червня 2022 |publisher=Радіо Свобода |accessdate=5 липня 2022}}</ref>.

За даними правління штабу Нацгвардії, станом на травень 2022 року загинули 501 військовий Нацгвардії, поранені 1697<ref>{{cite web |title=У Нацгвардії повідомили про втрати з початку повномасштабного вторгнення росії |url=https://hromadske.ua/posts/u-nacgvardiyi-povidomili-pro-vtrati-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rosiyi |website=Громадське |date=11 травня 2022 |archive-date=26 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220526073805/https://hromadske.ua/posts/u-nacgvardiyi-povidomili-pro-vtrati-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rosiyi }}</ref>.

Згідно з [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини|Управлінням Верховного комісара ООН із прав людини]], станом на 27 червня 2022 року в Україні підтверджено загибель 4 731 і поранення 5 900 цивільних людей, водночас наголошено, що повні втрати значно більші<ref name=ohchr>{{cite web |url=https://www.ohchr.org/en/news/2022/08/ukraine-civilian-casualty-update-15-august-2022|title=Ukraine: civilian casualty update 15 August 2022|date=2022-08-15 |publisher=[[Управління Верховного комісара ООН з прав людини]]}}</ref>.

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю американському виданню ''Newsmax'' 1 червня заявив, що в ході російсько-української війни щодня гинуть від 60 до 100 українських військовиків, ще близько 500 зазнають поранень<ref>{{Cite web|title=Щодня гинуть від 60 до 100 українських військових – Зеленський|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/06/01/novyna/bezpeka/shhodnya-hynut-60-100-ukrayinskyx-vijskovyx-zelenskyj|website=Слово і Діло|date=2022-06-01}}</ref>.

За інформацією Головнокомандувача Збройних Сил України [[Залужний Валерій Федорович|Валерія Залужного]] 22 серпня, від початку широкого вторгнення росії загинуло майже 9 тис. українських військовиків<ref>{{cite web |title=У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових – Залужний |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ahresiia-rf-vtraty-zsu/31999423.html |website=Радіо Свобода |accessdate=24 серпня 2022 |date=22 серпня 2022}}</ref>.

Згідно з заявою першого заступника міністра внутрішніх справ України [[Єнін Євгеній Володимирович|Євгенія Єніна]] в ефірі телемарафону #UAразом 2 вересня 2022 року, з початку війни в результаті ворожих обстрілів загинуло понад 7 тис. мирних жителів, 5,5 тис. отримали поранення<ref name="mvs"/>.

За даними МОЗ України, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули 24 медичні працівники, ще 61 був поранений<ref>{{Cite web|title=Внаслідок вторгнення рф в Україні загинуло 24 медики – МОЗ|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1996762-z-pochatku-zbroynoyi-agresiyi-rf-v-ukrayini-zaginuli-24-mediki-moz|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|accessdate=2022-10-03|language=uk}}</ref>.

Станом на 27 листопада 2022 року, дослідники російського військо-аналітичного порталу «LostArmour» вважає, що силові структури України (ЗСУ, Національна гвардія, прикордонники, Національна поліція, ВМСУ) загалом втратили 1492 офіцери, в тому числі, 78 молодших лейтенантів, 436 старших лейтенантів, 254 капітани, 178 майорів, 119 підполковників, 63 полковники<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1zMgrzXqz_0Z-IrIECG9L7rBbcmlbNR8POA2YDnJFsNk/edit#gid=396328834 Груз 200 Офицеров]</ref>.

1 грудня 2022 року, радник глави Офісу президента [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]] в ефірі [[24 Канал|24 каналу]] заявив, що втрати української армії склали до 13 тис. військових. "У нас є офіційні оцінки Генерального штабу, є офіційні оцінки, які говорить Верховний головнокомандувач. І вони в нас сягають від 10 до 12,5-13 тисяч загиблих. Тобто, ми відкрито говоримо про кількість загиблих", — сказав Подоляк<ref>[https://suspilne.media/329830-v-ofisi-prezidenta-nazvali-vtrati-ukrainskoi-armii/ В Офісі президента назвали втрати української армії. 02.12.2022, 01:15]</ref><ref>[https://novyny.online.ua/v-op-nazvali-realni-vtrati-zsu-u-viyni-proti-armiyi-rf_n851200/ В ОП назвали реальні втрати ЗСУ у війні проти армії РФ. 02.12.2022, 01:15]</ref>.

=== Побічні втрати ===
{{main|Репарації з Росії}}
24 лютого 2022 року поблизу [[Одеса|Одеси]] стався вибух на турецькому судні. Ніхто не постраждав, судно спрямували до Румунії<ref>{{Cite web|title=Turkish-Owned Ship Hit by Bomb Off Coast of Odessa|url=https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news/card/sNvkBYqiINav8S5cDGaL|website=Wall Street Journal|date=2022-02-24|language=en|archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224193844/https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news/card/sNvkBYqiINav8S5cDGaL}}</ref>.

25 лютого 2022 року в нейтральних водах Чорного моря було пошкоджено комерційне судно під прапором Молдови з російськими моряками<ref>{{Cite web|title=BREAKING O navă sub pavilionul Republicii Moldova a fost lovită de un obuz în Marea Neagră / Tot echipajul e format din marinari ruși|url=https://www.g4media.ro/breaking-o-nava-sub-pavilionul-republicii-moldova-a-fost-lovita-de-un-obuz-in-marea-neagra-tot-echipajul-e-format-din-marinari-rusi.html|website=G4Media.ro|date=2022-02-25 |language=ro|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225153729/https://www.g4media.ro/breaking-o-nava-sub-pavilionul-republicii-moldova-a-fost-lovita-de-un-obuz-in-marea-neagra-tot-echipajul-e-format-din-marinari-rusi.html}}</ref>.

25 лютого 2022 року о 12:10 на якірній стоянці [[Морський торговельний порт «Південний»|морського торговельного порту «Південний»]] у північно-західній частині Чорного моря після влучення ракети пошкоджено судно «''NAMURA QUEEN''», яке веде морехідну діяльність під державним прапором Панами<ref>{{Cite web |url=https://biz.nv.ua/ukr/markets/viyna-v-ukrajini-u-chornomu-mori-gorit-balker-pid-praporom-panami-cherez-vluchennya-raketi-50220008.html |title=У морпорті Південний горить балкер під прапором Панами через влучення ракети |date=2022-02-25 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225152208/https://biz.nv.ua/ukr/markets/viyna-v-ukrajini-u-chornomu-mori-gorit-balker-pid-praporom-panami-cherez-vluchennya-raketi-50220008.html }}</ref>.

26 лютого російський військовий корабель [[Дружній вогонь|дружнім вогнем]] збив військовий літак Росії над Чорним морем<ref>{{Cite web|title="Дружній вогонь": російський корабель в акваторії Чорного моря збив власний літак|url=https://tsn.ua/ukrayina/druzhniy-vogon-rosiyskiy-korabel-v-akvatoriyi-chornogo-morya-zbiv-vlasniy-litak-1989430.html|website=ТСН.ua|date=2022-02-26 |archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226144031/https://tsn.ua/ukrayina/druzhniy-vogon-rosiyskiy-korabel-v-akvatoriyi-chornogo-morya-zbiv-vlasniy-litak-1989430.html}}</ref>.

2 березня в порту «Ольвія» російська ракета пошкодила судно під прапором Бангладешу «''Banglar Samriddhi''», спалахнула пожежа<ref>{{cite web |title=У порту "Ольвія" російська ракета влучила в іноземне судно - Держприкордонслужба |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/805778.html |website=Інтерфакс-Україна |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302182436/https://ua.interfax.com.ua/news/general/805778.html }}</ref>. Росіяни вбили одного члена екіпажу, решту захопили в заручники<ref>{{cite web |title=Росіяни вбили громадянина Бангладеш на судні на рейді біля Миколаєва і захопили в заручники суховантажне судно HELT - Держприкордонслужба |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/806171.html |website=Інтерфакс-Україна |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303110930/https://ua.interfax.com.ua/news/general/806171.html }}</ref>.

3 березня в одеському порту внаслідок вибуху затонуло естонське вантажне судно «''Helt''», екіпаж врятувався<ref>{{cite web |title=Ukraine: Estonian cargo ship sinks after blast in Black Sea |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-60606515 |website=BBC |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303160220/https://www.bbc.com/news/world-europe-60606515 }}</ref>.

[[Гетьман Сагайдачний (фрегат)|Фрегат «Гетьман Сагайдачний»]], який перебував на ремонті в Миколаєві, затопили, щоб не дістався ворогові<ref>{{cite web |title=Фрегат «Гетьман Сагайдачний» вирішено затопити, щоб не дістався РФ – Резніков |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-sagaydachnyi-zatoplennia-fregat/31735635.html |website=Радіо Свобода |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304080651/https://www.radiosvoboda.org/a/news-sagaydachnyi-zatoplennia-fregat/31735635.html }}</ref>.

11 квітня окупанти захопили в полон екіпаж вантажного судна ''«SMARTA»'' під прапором Ліберії та вивезли їх у невідомому напрямку<ref>{{cite web |title=Захоплення окупантами вантажного судна та викриття російських агентів в Україні: головне за день 11 квітня |url=https://hromadske.ua/posts/zahoplennya-okupantami-vantazhnogo-sudna-ta-vikrittya-rosijskih-agentiv-v-ukrayini-golovne-za-den-11-kvitnya |website=Громадське |date=11 квітня 2022 |archive-date=12 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220412075433/https://hromadske.ua/posts/zahoplennya-okupantami-vantazhnogo-sudna-ta-vikrittya-rosijskih-agentiv-v-ukrayini-golovne-za-den-11-kvitnya }}</ref>.

== Оцінки та прогнози ==
{{main|Оцінки та класифікація російсько-української війни}}

== Наслідки ==
[[Файл:Refugee help at the Prague main station 02.jpg|міні|Допомога біженцям у Празі, Чехія]]
[[Файл:Evacuation from Darnytsia railway station.jpg|міні|Евакуація громадян з вокзалу «Дарниця»]]

=== Гуманітарні ===
З початку війни, за даними ООН, з України виїхало понад 6&nbsp;млн людей. Більшість вирушили до Польщі&nbsp;— 3,3&nbsp;млн, решта&nbsp;— до Словаччини, Угорщини, Румунії та інших країн. Це стало найбільшою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни<ref>{{cite web |title=З початку війни з України виїхало понад 6 мільйонів людей — ООН |url=https://suspilne.media/238803-z-pocatku-vijni-z-ukraini-viihalo-ponad-6-miljoniv-ludej-oon/ |website=Суспільне |date=2022-05-12 |archive-date=4 червня 2022 |archive-url=https://archive.today/20220604204700/https://suspilne.media/238803-z-pocatku-vijni-z-ukraini-viihalo-ponad-6-miljoniv-ludej-oon/ |accessdate=4 червня 2022 }}</ref>. 146 тис. іноземних студентів покинули Україну<ref>{{cite web |title=Україна допомогла евакуюватися 146 тис. іноземних студентів та вимагає від РФ припинення вогню для гуманітарних коридорів – МЗС |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/809042.html |website=Інтерфакс-Україна |date=7 березня 2022 |archive-date=7 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220307171559/https://ua.interfax.com.ua/news/general/809042.html }}</ref>. Водночас понад 1,6&nbsp;млн громадян повернулися в Україну з-за кордону<ref>{{cite web |title=Українці їдуть додому: потік на в'їзд до України в 2,5 рази більший, ніж на виїзд, — ДПСУ |url=https://focus.ua/uk/ukraine/515625-ukraincy-edut-domoy-potok-na-vezd-v-ukrainu-v-2-5-raza-bolshe-chem-na-vyezd-gpsu |website=Фокус |format=15 травня 2022 |archive-date=16 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220516064146/https://focus.ua/uk/ukraine/515625-ukraincy-edut-domoy-potok-na-vezd-v-ukrainu-v-2-5-raza-bolshe-chem-na-vyezd-gpsu }}</ref>. З 10 травня кількість людей, що повертаються до України, перевищила кількість тих, що виїжджають<ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/za-ves-chas-vijni-na-kordoni-fiksuyut-rekordnij-potik-na-vyizd-v-ukrayinu-prikordonniki |title=За весь час війни на кордоні фіксують рекордний потік на в'їзд в Україну — прикордонники |website=Громадське |date=15 травня 2022}}</ref>. За повідомленням Кабміну, на територію РФ окупанти депортували близько 1,2&nbsp;млн жителів України<ref>{{cite web |title=США отримали підтвердження депортації українців до РФ проти їхньої волі – Пентагон |url=https://prm.ua/ssha-otrymaly-pidtverdzhennia-deportatsii-ukraintsiv-do-rf-proty-ikhnoi-voli-pentahon/ |website=Прямий |date=9 травня 2022 |archive-date=9 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220509221602/https://prm.ua/ssha-otrymaly-pidtverdzhennia-deportatsii-ukraintsiv-do-rf-proty-ikhnoi-voli-pentahon/ }}</ref>.

До лав [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|тероборони]] від початку вторгнення РФ вступили 100 тис. людей<ref>{{cite web |title=До тероборони від початку вторгнення РФ вступили 100 тисяч людей – Нацгвардія |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-teroborona/31738002.html |website=Радіо Свобода |date=6 березня 2022 |archive-date=5 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220305230801/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-teroborona/31738002.html }}</ref>.

=== Політичні ===
Росію та її президента Володимира Путіна дедалі більше ізолюють інші країни. Довгострокові союзники різко відвернулися від РФ після її вторгнення в Україну, а західні країни стали надавати Україні різні види допомоги, зокрема і постачати зброю. Надії Путіна на швидку перемогу не виправдалися перед обличчям запеклого опору українських солдатів і добровольців. Президент України Володимир Зеленський відкинув ультиматум Путіна з вимогою капітуляції Києва. Головний потенційний союзник Росії, Китай, відмовився від прямої підтримки, зайнявши нейтралітет<ref>{{cite web |title=Putin shunned by world as his hopes of quick victory evaporate |url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/26/the-world-shuns-pariah-putin |website=The Guardian |date=26.02.2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301115933/https://www.theguardian.com/world/2022/feb/26/the-world-shuns-pariah-putin }}</ref>. Натомість Росія склала перелік «дружніх держав», до яких належать [[Бурунді]], [[Гвінея|Гвінейська Республіка]], [[Камерун]], [[Малі]], [[Судан]], [[Уганда]], [[Чад]], [[Ефіопія]] та [[Південно-Африканська Республіка]]<ref>{{cite web |title=Лише африканські країни: Шойгу назвав “дружні” для Росії держави |url=https://prm.ua/lyshe-afrykanski-krainy-shoyhu-nazvav-druzhni-dlia-rosii-derzhavy/ |website=Прямий |accessdate=14 вересня 2022 |date=16 серпня 2022}}</ref>. Це ті держави, яким Росія раніше постачала зброю, та які в минулому були колоніями західноєвропейських держав<ref>{{cite web |title=Забутий континент нових можливостей: як російська агресія в Україні вплинула на Африку |url=https://armyinform.com.ua/2022/08/18/zabutyj-kontynent-novyh-mozhlyvostej-yak-rosijska-agresiya-v-ukrayini-vplynula-na-afryku/ |website=Армія Inform |accessdate=14 вересня 2022 |date=18 серпня  2022}}</ref>.

Деякі іноземні аналітики вказують на паралелі між планами Росії щодо України та планами Китаю щодо [[Тайвань|Тайваню]]. Пекін вважає острів Тайвань своєю територією та не виключає його захоплення силою. Тому неодноразово висловлювалися думки, що результат війни в Україні визначить і майбутнє Тайваню як незалежної держави, давши позитивний (або невтішний) приклад. Ключем до вирішення проблеми розглядається позиція одного з найважливіших військових союзників Вашингтона&nbsp;— Японії, бо саме через Тайвань туди відбувається імпорт енергії<ref>{{cite web |title=Taiwan watches China as China and the world watch Ukraine |url=https://edition.cnn.com/2022/03/08/asia/taiwan-china-ukraine-russia-wu-intl-hnk/index.html |website=CNN |date=8 березня 2022 |archive-date=8 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220308101741/https://edition.cnn.com/2022/03/08/asia/taiwan-china-ukraine-russia-wu-intl-hnk/index.html }}</ref>.

Після виключення Росії з Ради Європи 16 березня 2022 року російські громадяни втратили право звертатися до Європейського суду з прав людини. Водночас Росія отримала змогу запроваджувати [[Смертна кара|смертну кару]]<ref name="Росію виключили з Ради Європи"/>.

7 квітня Генеральна асамблея ООН виключила РФ з [[Рада ООН з прав людини|Ради з прав людини]]; за виключення проголосували 93 країни, проти&nbsp;— 24<ref>{{Citation|title=Russia suspended from the Human Rights Council - UN General Assembly Emergency Special Session|url=https://www.youtube.com/watch?v=9FGQiXVy-rE|accessdate=2022-04-10|archive-date=30 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220530003833/https://www.youtube.com/watch?v=9FGQiXVy-rE}}</ref>.

=== Економічні ===

==== Україна ====
[[Файл:Centre, Odessa, Odessa Oblast, Ukraine - panoramio (246).jpg|міні|Одеський порт, один з портів, звідки відбувається експорт української продукції]]

Збитки для інфраструктури України за місяць війни становили $63 млрд<ref>{{cite web |title=Війна в Україні: збитки інфраструктурі досягли 63 млрд доларів – КШЕ |url=https://www.slovoidilo.ua/amp/2022/03/25/novyna/finansy/vijna-ukrayini-zbytky-infrastrukturi-dosyahly-63-mlrd-dolariv-kshe |website=Слово і Діло |date=25 березня 2022 |archive-date=25 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220325110709/https://www.slovoidilo.ua/amp/2022/03/25/novyna/finansy/vijna-ukrayini-zbytky-infrastrukturi-dosyahly-63-mlrd-dolariv-kshe}}</ref>.

Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів. Деякі супермаркети в Києві зачинили, щоб забезпечити безпеку працівників і покупців. Радник голови Офісу президента [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]] застеріг, що можливий спекулятивний попит<ref>{{Cite web|title=Продуктів достатньо. Торговельні мережі та влада запевняють, запасів вистачить|url=https://suspilne.media/210391-produktiv-dostatno-torgovelni-merezi-ta-vlada-zapevnaut-so-zapasiv-vistacit/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-24 |first=Поліна|last=Мірер|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225074847/https://suspilne.media/210391-produktiv-dostatno-torgovelni-merezi-ta-vlada-zapevnaut-so-zapasiv-vistacit/}}</ref>. «[[Державна продовольчо-зернова корпорація України]]» (ДПЗКУ) запустила млини для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану<ref>{{cite web |title=ДПЗКУ запустила млини для виробництва борошна в умовах воєнного стану |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/804834.html |website=Інтерфакс-Україна |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301162648/https://ua.interfax.com.ua/news/general/804834.html }}</ref>. Планується використати законсервовані млини, щоб виробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна<ref>{{cite web |title=ДПЗКУ виготовить понад 7 тис. тонн борошна на знятих із консервації млинах |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/807096.html |website=Інтерфакс-Україна |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304125424/https://ua.interfax.com.ua/news/general/807096.html }}</ref>. З 12 березня почала діяти заборона на експорт добрив з України<ref>{{cite web |title=Україна запроваджує заборону на експорт добрив – Мінагрополітики |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/812096.html |website=Інтерфакс-Україна |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312125748/https://ua.interfax.com.ua/news/general/812096.html }}</ref>.

Внаслідок пошкоджень, спричинених бойовими діями, понад 1 136 населених пунктів повністю чи частково були знеструмленими до 20 березня. Без електрики опинилися понад 1&nbsp;млн споживачів<ref>{{cite web |title=В Україні знеструмлено понад 1336 населених пунктів, без газопостачання - 278 тисяч споживачів |url=https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-znestrumleno-ponad-1336-naselenih-punktiv-bez-gazopostachannya-278-tisyach-spozhivachiv-2014684.html |website=ТСН |date=20 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323112406/https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-znestrumleno-ponad-1336-naselenih-punktiv-bez-gazopostachannya-278-tisyach-spozhivachiv-2014684.html }}</ref>. 23 тис. км доріг загального призначення були зруйновані (13&nbsp;% від загальної протяжності)<ref>{{cite web |title=Російська агресія знищила понад 13% українських доріг – «Укравтодор» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiska-ahresia-znyshchennia-ukrainskyh-dorih/31783794.html |website=Громадське |date=3 квітня 2022 |archive-date=13 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220513150758/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiska-ahresia-znyshchennia-ukrainskyh-dorih/31783794.html }}</ref>.

На спеціальний рахунок [[Національний банк України|Нацбанку]] для допомоги ЗСУ надійшло 12,2&nbsp;млрд гривень пожертв<ref>{{cite web |title=НБУ перерахував зі спецрахунка на потреби військових понад 12 млрд грн |url=https://suspilne.media/219326-nbu-pererahuvav-zi-specrahunka-na-potrebi-vijskovih-ponad-12-mlrd-grn/ |website=Суспільне |date=19 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323112402/https://suspilne.media/219326-nbu-pererahuvav-zi-specrahunka-na-potrebi-vijskovih-ponad-12-mlrd-grn/ }}</ref>. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо<ref>{{Cite web|title=За одну добу на спецрахунок для збору коштів на потреби армії надійшло майже 300 млн грн|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-odnu-dobu-na-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi-nadiyshlo-mayje-300-mln-grn|website=Національний банк України|date=2022-02-25|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225141248/https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-odnu-dobu-na-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi-nadiyshlo-mayje-300-mln-grn}}</ref>. За 25 і 26 лютого українські громадяни, що мають рахунок у [[ПриватБанк]]у, надіслали на потреби Збройних сил понад 1&nbsp;млрд гривень<ref>{{cite web|title=За дві доби на армію перерахували понад мільярд гривень – «Приватбанк»|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-bilshe-miliona-hryvan-na-armiu-pryvatbank/31725436.html|website=Радіо Свобода |date=27.02.2022|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227001517/https://www.radiosvoboda.org/a/news-bilshe-miliona-hryvan-na-armiu-pryvatbank/31725436.html}}</ref>. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6&nbsp;млрд гривень<ref>{{cite web |title=На спецрахунок Нацбанку для Збройних Сил України перерахували вже понад 6 млрд грн |url=https://hromadske.ua/posts/na-specrahunok-nacbanku-dlya-zbrojnih-sil-ukrayini-pererahuvali-vzhe-ponad-6-mlrd-grn |website=Громадське |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302161610/https://hromadske.ua/posts/na-specrahunok-nacbanku-dlya-zbrojnih-sil-ukrayini-pererahuvali-vzhe-ponad-6-mlrd-grn }}</ref>. Понад 700 тис. громадян подали заяви на отримання грошової допомоги у зв'язку з втратою роботи<ref>{{cite web |title=Українці подали понад 700 тисяч заяв на отримання допомоги в 6500 грн – Федоров |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-mintsyfra-dopomoha/31742909.html |website=Радіо Свобода  |date=8 березня 2022 |archive-date=8 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220308141955/https://www.radiosvoboda.org/a/news-mintsyfra-dopomoha/31742909.html }}</ref>.

Постановою Нацбанку було заборонено видавати готівку з рахунків клієнтів в іноземній валюті, проте цю валюту й надалі можна продати та видавати готівкою у гривнях<ref>{{cite web |title=Нацбанк роз'яснив порядок переведення в готівку банками валюти для клієнтів |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/805179.html |website=Інтерфакс-Україна |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302091409/https://ua.interfax.com.ua/news/general/805179.html }}</ref>.

З 1 березня уряд України почав продавати [[Облігація|облігації]] для оплати ЗСУ. Міністерство фінансів України повідомило, що кожна річна облігація матиме номінальну вартість 1 000 гривень (33,27 долара США), а відсоткова ставка, запропонована інвесторам, «визначиться на аукціоні»<ref>{{cite web |title=Ukraine to sell 'war bonds' to fund armed forces |url=https://www.bbc.com/news/live/world-europe-60542877?ns_mchannel=social&ns_source=twitter&ns_campaign=bbc_live&ns_linkname=621dbbb90ce87e491a0ed931%26Ukraine%20to%20sell%20'war%20bonds'%20to%20fund%20armed%20forces%262022-03-01T07%3A09%3A02.941Z&ns_fee=0&pinned_post_locator=urn:asset:07e2cf3c-dedb-4f5a-8245-78b4b1ad9d2f&pinned_post_asset_id=621dbbb90ce87e491a0ed931&pinned_post_type=share |website=BBC |accessdate=1 березня 2022 |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301071504/https://www.bbc.com/news/live/world-europe-60542877?ns_mchannel=social&ns_source=twitter&ns_campaign=bbc_live&ns_linkname=621dbbb90ce87e491a0ed931%26Ukraine%20to%20sell%20'war%20bonds'%20to%20fund%20armed%20forces%262022-03-01T07%3A09%3A02.941Z&ns_fee=0&pinned_post_locator=urn%3Aasset%3A07e2cf3c-dedb-4f5a-8245-78b4b1ad9d2f&pinned_post_asset_id=621dbbb90ce87e491a0ed931&pinned_post_type=share }}</ref>. За день продали облігацій на 8,1&nbsp;млрд грн<ref>{{cite web |title=Україна залучила 8,1 млрд грн на дебютному аукціоні нових військових облігацій |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/804831.html |website=Інтерфакс-Україна |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301173801/https://ua.interfax.com.ua/news/general/804831.html }}</ref>.

Нацбанк з 1 березня заборонив роботу емітованих у РФ та Білорусі карток<ref>{{Cite web|title=НБУ з 1 березня заборонив роботу емітованих у РФ і Білорусі карток|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/805648.html|website=Інтерфакс-Україна|date=2022-03-02|archive-date=2 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220302160838/https://ua.interfax.com.ua/news/general/805648.html}}</ref>.

Гроші, що надавалися вакцинованим від [[Коронавірусна хвороба 2019|COVID-19]] за програмою [[ЄПідтримка|«єПідтримка»]] (1 тис. грн на людину), з 2 березня дозволили витрачати на будь-які продукти чи товари. Раніше ці гроші можна було використовувати лише на певні витрати<ref>{{cite web |title=Гроші «єПідтримки» тепер можна витрачати на будь-які товари |url=https://hromadske.ua/posts/groshi-yepidtrimki-teper-mozhna-vitrachati-na-bud-yaki-tovari |website=Громадське |date=2022-03-02 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302202331/https://hromadske.ua/posts/groshi-yepidtrimki-teper-mozhna-vitrachati-na-bud-yaki-tovari }}</ref>. 3 березня Володимир Зеленський повідомив, що українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу 6 500 грн<ref>{{cite web |title=Українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу — Зеленський |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinci-yaki-vtratili-mozhlivist-pracyuvati-cherez-vijnu-otrimayut-groshovu-dopomogu-zelenskij |website=Громадське |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303092026/https://hromadske.ua/posts/ukrayinci-yaki-vtratili-mozhlivist-pracyuvati-cherez-vijnu-otrimayut-groshovu-dopomogu-zelenskij }}</ref>, а «ковідну тисячу» призупинили виплачувати<ref>{{cite web |title=З «єПідтримки» припинили виплачувати «ковідну тисячу» через зміну напрямку допомоги — Мінцифри |url=https://ms.detector.media/trendi/post/29188/2022-03-16-z-iepidtrymky-prypynyly-vyplachuvaty-kovidnu-tysyachu-cherez-zminu-napryamku-dopomogy-mintsyfry/ |website=Media Sapiens |date=16 березня 2022 |archive-date=19 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220319061800/https://ms.detector.media/trendi/post/29188/2022-03-16-z-iepidtrymky-prypynyly-vyplachuvaty-kovidnu-tysyachu-cherez-zminu-napryamku-dopomogy-mintsyfry/ }}</ref>.

[[Верховна Рада України|Верховна Рада]] 3 березня ухвалила низку [[Український закон про примусове вилучення майна резидентів РФ|законів, якими дозволила націоналізувати все російське майно в Україні]] й посилила відповідальність за мародерство, диверсії та держзраду, за що загрожує 15 років тюрми або довічне ув'язнення з конфіскацією майна<ref>{{cite web |title=Рада дозволила вилучати російське майно в Україні й призначила довічне ув'язнення за мародерство, диверсії та держзраду |url=https://hromadske.ua/posts/rada-dozvolila-viluchiti-vse-rosijske-majno-v-ukrayini-ta-viznachila-do-15-rokiv-uvyaznennya-kolaboracionistam |website=Громадське |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303140655/https://hromadske.ua/posts/rada-dozvolila-viluchiti-vse-rosijske-majno-v-ukrayini-ta-viznachila-do-15-rokiv-uvyaznennya-kolaboracionistam }}</ref>.

Нацбанк 9 квітня зафіксував курс долара на позначці 29,25 грн. до кінця воєнного стану<ref>{{cite web |title=Курс долара буде заморожений до кінця війни |url=https://www.epravda.com.ua/news/2022/04/9/685490/ |website=Економічна правда |date=9 квітня 2022 |archive-date=2022-05-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220504113336/https://www.epravda.com.ua/news/2022/04/9/685490/ }}</ref>. Проте 21 липня 2022 року скорегував його до 36,5 грн<ref>{{cite web |title=НБУ зафіксував офіційний курс гривні до долара США на новому рівні та вжив низку додаткових заходів для збалансування валютного ринку та підтримання стійкості економіки в умовах війни |url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-zafiksuvav-ofitsiyniy-kurs-grivni-do-dolara-ssha-na-novomu-rivni-ta-vjiv-nizku-dodatkovih-zahodiv-dlya-zbalansuvannya-valyutnogo-rinku-ta-pidtrimannya-stiykosti-ekonomiki-v-umovah-viyni |website=Національний банк України |accessdate=14 вересня 2022 |date=21 липня 2022}}</ref>.

Значна кількість емігрантів зумовила зменшення кількості платників податків. У найкризовіший момент Україна втратила 80&nbsp;% експортного потенціалу, особливо через блокування Росією портів, але в подальшому він почав відновлюватися. До вересня 2022 року 65&nbsp;% експорту йшло в країни Європейського Союзу, завдяки чому став наповнюватися бюджет України на 2023 рік<ref name="Бюджет 2023">{{cite web |title=Половина бюджету-2023 піде на ЗСУ. Звідки уряд братиме гроші |url=https://suspilne.media/281649-polovina-budzetu-2023-pide-na-zsu-zvidki-urad-bratime-grosi/ |website=Суспільне |accessdate=14 вересня 2022 |date=14 вересня 2022}}</ref>.

[[Кабінет Міністрів України|Кабінет міністрів України]] на засіданні 13 вересня затвердив проєкт бюджету на 2023 рік, який передбачає спрямування 1 трлн 136&nbsp;млрд гривень (майже половину бюджету) на оборону. [[Світовий банк]] підтвердив надання $105&nbsp;млрд на довгострокове відновлення об'єктів, які постраждали від російської агресії й $13,6&nbsp;млрд на швидке відновлення об'єктів, необхідних для виживання людей на деокупованих територіях. До вересня 2022 року близько 35 тис. людей пішли в добровольчі батальйони, які допомагають відновлювати інфраструктуру та житлові об'єкти<ref name="Бюджет 2023"/>.

==== Росія ====
Ескалація Росією війни в Україні спричинила безпрецедентні економічні санкції проти РФ<ref name="Russia's economy in crisis">{{cite web |title=Russia's economy in crisis as sanctions bite |url=https://p.dw.com/p/47iJE |website=Deutsche Welle |date=2022-02-28 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228132222/https://www.dw.com/en/russias-economy-in-crisis-as-sanctions-bite/a-60943968}}</ref>. За їхньою кількістю (понад 6 тис.) Росія посіла перше місце у світі, за нею&nbsp;— Іран, Сирія та Північна Корея<ref>{{cite web |title=Russia extends lead over Iran, North Korea in sanctions hall of shame |url=https://p.dw.com/p/48VQC |website=Deutsche Welle  |date=2022-03-15 |archive-date=17 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220317000321/https://www.dw.com/en/russia-extends-lead-over-iran-north-korea-in-sanctions-hall-of-shame/a-61132756 }}</ref>.

[[Російський рубль]] упав до історичних мінімумів, [[Центральний банк Росії]] розпочав [[валютна інтервенція|валютні інтервенції]] (значний разовий продаж або закупівлю великих партій іноземної валюти). Курс долара і євро до рубля вранці 24 лютого виріс майже на 10&nbsp;% і досяг історичних максимумів. Акції найбільших російських компаній упали на відкритті торгів [[Московська біржа|Московської біржі]], яка призупинила діяльність з 8 до 10 год. Керівник операцій на валютному та грошовому ринку російського [[Металінвестбанк]]у Сергій Романчук прокоментував, що «росіянам треба приготуватися до того, що ми відкинуті в минуле на багато років з погляду інфраструктури ринку і загалом»<ref>{{Cite news|title="Мы отброшены в прошлое". Рубль упал до исторических минимумов, ЦБ начал валютные интервенции|url=https://www.bbc.com/russian/news-60504214|work=BBC News Русская служба|date=2022-02-24|language=ru|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224115650/https://www.bbc.com/russian/news-60504214}}</ref>. Путін попередив керівників бізнесу Росії, що очікується «обмеження» російської економіки, але заявив, що Росія вжила «необхідних заходів»<ref>{{Cite web|title=Putin tells business leaders there will be "restrictions" on Russian economy|url=https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-24-22-intl/h_85afc9d03609d1ad79151899a1ea39f3|website=CNN|date=2022-02-24 |language=en |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224211104/https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-24-22-intl/h_85afc9d03609d1ad79151899a1ea39f3}}</ref>.

Російські мільярдери після запровадження санкцій втратили понад $126 млрд<ref>{{Cite web|title=Russian Billionaires Lost More Than $126 Billion In Wealth Amid Ukraine Invasion|url=https://www.forbes.com/sites/iainmartin/2022/02/24/russian-billionaires-have-lost-nearly-90-billion-in-wealth-amid-ukraine-invasion/ |website=Forbes|date=2022-02-24|language=en|first=Iain|last=Martin|archive-date=2022-06-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20220603215350/https://www.forbes.com/sites/iainmartin/2022/02/24/russian-billionaires-have-lost-nearly-90-billion-in-wealth-amid-ukraine-invasion/}}</ref>. Ціни на електроніку в Росії різко зросли через накладені на державу санкції<ref>{{Cite web|title=В России резко подорожала электроника и, вероятно, это ещё не конец |url=https://3dnews.ru/1060962/publikatsiya-1060962|website=3DNews - Daily Digital Digest|date=2022-02-25|language=ru|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225125138/https://3dnews.ru/1060962/publikatsiya-1060962/}}</ref>.

Канцлер Німеччини [[Олаф Шольц]] заявив, що Німеччина, як ключовий торговий партнер Росії, виступає проти відімкнення Росії від банківської системи ''[[SWIFT]]'', однак припустив, що такий крок можливий. Таку ж думку підтримав Джо Байден, сказавши, що відімкнення можливе, «але зараз це не та позиція, яку хоче зайняти решта Європи»<ref>{{Cite web|title=U.S., EU unlikely to cut Russia off SWIFT for now -Biden|url=https://www.msn.com/en-gb/news/world/eu-unlikely-to-cut-russia-off-swift-for-now-sources-say/ar-AAUf89H|website=MSN|date=2022-02-24|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224174222/https://www.msn.com/en-gb/news/world/eu-unlikely-to-cut-russia-off-swift-for-now-sources-say/ar-AAUf89H}}</ref>. 25 лютого міністр фінансів [[Крістіан Лінднер]] висловився, що Німеччина готова відключити Росію від ''[[SWIFT]]'', але спочатку має прорахувати наслідки для своєї економіки<ref>{{Cite news|title=Germany open to cutting Russia off SWIFT but must weigh consequences - fin min|url=https://financialpost.com/pmn/business-pmn/germany-open-to-cutting-russia-off-swift-but-must-weigh-consequences-fin-min|work=Financial Post|date=2022-02-25 |language=en|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225180522/https://financialpost.com/pmn/business-pmn/germany-open-to-cutting-russia-off-swift-but-must-weigh-consequences-fin-min}}</ref>. 26 лютого Угорщина, Німеччина та Кіпр повідомили, що не перешкоджатимуть негайному запровадженню такої санкції. Почалася технічна підготовка до ухвалення рішення про відключення Росії від ''SWIFT''<ref>{{Cite web|title=Росію відключають від SWIFT: наскільки серйозно для її економіки|url=https://suspilne.media/211388-rosiu-vidklucaut-vid-swift-comu-ce-vazlivo-i-naskilki-serozno-dla-ii-ekonomiki/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-26 |last=Суспільне|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226161222/https://suspilne.media/211388-rosiu-vidklucaut-vid-swift-comu-ce-vazlivo-i-naskilki-serozno-dla-ii-ekonomiki/}}</ref>. Згодом частину російських банків відключили<ref name="Russia's economy in crisis"/>.

Російський голова Криму [[Аксьонов Сергій Валерійович|Сергій Аксьонов]] заявив, що Крим готується приймати воду Північнокримським каналом із Дніпра, проте 24 лютого вона так і не надійшла<ref>{{Cite web|url=https://ru.krymr.com/a/news-krym-voda-po-severo-krym|title=В Крым по-прежнему не поступает вода по Северо-Крымскому каналу – СМИ}}</ref>. 26 лютого російські сили опублікували відео з нібито підривом дамби, що блокує надходження води. Пізніше з'явилася інформація, що це фейк, оскільки справжня дамба виглядає інакше<ref>{{cite web|title=РФ похвалилася вибухом дамби для стримування постачання води до Криму|url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/4451898-rf-pokhvalylasia-vybukhom-damby-dlia-strymuvannia-postachannia-vody-do-krymu|website=Корреспондент |date=27.02.2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226184712/https://ua.korrespondent.net/ukraine/4451898-rf-pokhvalylasia-vybukhom-damby-dlia-strymuvannia-postachannia-vody-do-krymu}}</ref>.

Сервіси ''[[Apple Pay]]'' та ''[[Google Pay]]'' 26 лютого припинили роботу в Росії<ref>{{Cite web|title=Карты всех платежных систем в России продолжают нормально работать {{!}} Банк России|url=https://www.cbr.ru/press/event/?id=12720|website=www.cbr.ru|date=2022-02-25|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225235203/https://cbr.ru/press/event/?id=12720}}</ref>.

Через запровадження санкцій Росія 28 лютого більш ніж удвічі підвищила ключову [[Норма процента|процентну ставку]], рубль впав на 30&nbsp;% відносно долара США. [[Центральний банк Росії]] заявив, що підвищив ставку з 9,5&nbsp;% до 20&nbsp;%, аби пом'якшити вплив падіння курсу рубля на ціни<ref>{{cite web|title=Ukraine conflict: Russia doubles interest rate after rouble slumps|url=https://www.bbc.com/news/business-60550992|website=BBC |date=28 лютого 2022|archive-date=28 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228021359/https://www.bbc.com/news/business-60550992}}</ref>. Центральний банк Росії спочатку відклав відкриття [[Московська біржа|Московської біржі]] на три години, а потім заявив, що вона буде закрита весь день<ref>{{cite web|title=Russia refuses to open stock market as sanctions hammer FTSE 100 - live updates|url=https://www.telegraph.co.uk/business/2022/02/28/ftse-100-markets-live-news-petrol-russia-index/|website=The Telegraph |date=28 лютого 2022|archive-date=28 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228065044/https://www.telegraph.co.uk/business/2022/02/28/ftse-100-markets-live-news-petrol-russia-index/}}</ref>. 2 березня депозитарні розписки «Сбербанка» в Лондоні впали більше ніж на 90&nbsp;%&nbsp;— до 1,7 [[Цент (гроші)|цента]]<ref>{{cite web |title=Russia's top bank quits Europe due to sanctions |url=https://www.reuters.com/business/finance/russias-sberbank-leave-european-market-face-cash-outflows-2022-03-02/ |website=Reuters |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302061121/https://www.reuters.com/business/finance/russias-sberbank-leave-european-market-face-cash-outflows-2022-03-02/ }}</ref>.

Падіння курсу рубля продовжилося, курс російської валюти перевищив 100 рублів за 1 долар<ref>{{Cite web|title=Analysis: The West's $1 trillion bid to collapse Russia's economy|url=https://www.cnn.com/2022/03/01/business/russia-economy-sanctions/index.html|website=CNN|accessdate=2022-03-01|first=Analysis by Charles Riley, CNN|last=Business|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301205541/https://www.cnn.com/2022/03/01/business/russia-economy-sanctions/index.html}}</ref>. 9 березня Центробанк Росії увів нові правила, що забороняють продавати громадянам іноземну готівку, а з валютних рахунків можна буде зняти не більше ніж 10 тис. доларів, решта коштів можна видавати лише в рублях за поточним курсом<ref>{{cite web |title=У Росії банкам заборонили продавати валюту громадянам |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiya-valiuta-zaborona-prodazhu/31743453.html |website=Радіо Свобода |date=9 березня 2022 |archive-date=9 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220309001446/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiya-valiuta-zaborona-prodazhu/31743453.html }}</ref>.

За висновком ''[[Bloomberg]]'' 1 березня 2022 року, «російські ринки починають виглядати непридатними для інвестицій»<ref>{{cite web |title=Russian markets start to look uninvestable as sanctions bite |url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-03-01/russian-markets-start-to-look-uninvestable-as-sanctions-bite |website=Bloomberg |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301165522/https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-03-01/russian-markets-start-to-look-uninvestable-as-sanctions-bite }}</ref>. До 4 березня міжнародні санкції скоротили доступні [[валютні резерви]] Росії майже вдвічі, включно з [[Депозитний вклад|депозитами]] в іноземній валюті та цінними паперами, що поставило Росію на межу [[дефолт]]у<ref>{{cite web |title=«Переддефолтний рівень»: агенція S&P оцінила кредитний рейтинг Росії |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rejtyng-rosijipereddefoltnyj-riven/31735481.html |website=Радіо Свобода |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304070752/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rejtyng-rosijipereddefoltnyj-riven/31735481.html }}</ref>.

Володимир Путін 31 березня підписав указ про переведення розрахунків за природний газ із так званими «недружніми» Росії країнами на рублі<ref>{{cite web |title=Єврокомісія вважає указ Путіна про оплату газу рублями порушенням санкцій – Bloomberg |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-jevrokomisija-gaz-putin-rubli/31802830.html |website=Радіо Свобода |date=14 квітня 2022 |archive-date=14 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414084224/https://www.radiosvoboda.org/a/news-jevrokomisija-gaz-putin-rubli/31802830.html }}</ref>. Це дало привід рейтинговим агенціям заявити про можливість [[дефолт]]у Росії невдовзі. Міжнародна рейтингова агенція [[Standard & Poor's|S&P]] оцінила становище Росії на початку квітня як «вибірковий дефолт»<ref>{{cite web |title=Агенція S&P: у Росії настав «вибірковий дефолт» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosija-vybirkovyj-defolt/31795029.html |website=Радіо Свобода |date=9 квітня 2022 |archive-date=14 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220414041449/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosija-vybirkovyj-defolt/31795029.html }}</ref>. 22 червня відбувся технічний дефолт Росії через несплату зовнішнього боргу в іноземній валюті<ref name="Дефолт Росії"/>. 15 липня міжнародне рейтингове агентство Moody's попередило уряд Білорусі, що вважає дефолтом виплату зовнішнього боргу в білоруських рублях<ref>{{cite web |title=Білорусь опинилась у стані дефолту після виплати зовнішнього боргу в нацвалюті — Moody's |url=https://hromadske.ua/posts/bilorus-opinilas-u-stani-defoltu-pislya-viplati-zovnishnogo-borgu-u-nacvalyuti-moodys |website=Громадське |accessdate=15 липня 2022 |date=15 липня 2022}}</ref>.

==== Світ ====
Відкритий напад Росії на Україну зумовив помітні негативні наслідки для світової економіки, що наклалися на наслідки пандемії COVID-19<ref>{{cite web |title=WORLD ECONOMIC OUTLOOK UPDATE JULY 2022 |url=https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2022/07/26/world-economic-outlook-update-july-2022 |website=INTERNATIONAL MONETARY FUND |accessdate=14 вересня 2022 |date=липень 2022}}</ref>.

У перший день вторгнення [[Фондовий індекс|фондові індекси]] у світі різко впали<ref>{{Cite web|title=Shares dive, oil soars after Russian action in Ukraine|url=https://abcnews.go.com/Business/wireStory/asian-stocks-plunge-putin-announces-action-ukraine-83078036|website=ABC News|accessdate=2022-02-24|language=en|first=A. B. C.|last=News|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224092147/https://abcnews.go.com/Business/wireStory/asian-stocks-plunge-putin-announces-action-ukraine-83078036}}</ref>, а ціни на нафту зросли майже на 6 доларів за барель (на 7&nbsp;%) після того, як президент Володимир Путін почав військові дії Росії в Україні. Еталонна марка нафти ''[[Brent]]'' вперше з 2014 року піднялася у ціні до $100 за барель<ref>{{Cite web|title=Oil prices jump 7% as Russia invades Ukraine; Brent tops $100 for first time since 2014|url=https://www.cnbc.com/2022/02/24/oil-prices-jump-as-russia-launches-attack-on-ukraine.html|website=CNBC|date=2022-02-24 |language=en|first=Sam Meredith,Joanna Tan,Abigail|last=Ng|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224105350/https://www.cnbc.com/2022/02/24/oil-prices-jump-as-russia-launches-attack-on-ukraine.html}}</ref>. 25 лютого Китай призупинив закупки російської морської нафти<ref>{{Cite web|title=China Pausing on Buying Russian Seaborne Crude After Invasion|url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-25/china-pausing-on-buying-russian-seaborne-crude-after-invasion |date=2022-02-25}}</ref>.

Обвалився також курс [[Криптовалюта|криптовалют]]. Згідно з даними ''Coinmarketcap'', за першу добу після відкритого нападу Росії ринок криптовалют загалом утратив понад $160 млрд<ref>{{Cite web|title=Bitcoin prices and other cryptocurrencies tumble after Russia attacks Ukraine|url=https://www.cnbc.com/2022/02/24/bitcoin-btc-cryptocurrencies-tumble-after-russia-attacks-ukraine.html|website=CNBC|date=2022-02-24|accessdate=2022-02-24|language=en|first=Arjun|last=Kharpal|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224152033/https://www.cnbc.com/2022/02/24/bitcoin-btc-cryptocurrencies-tumble-after-russia-attacks-ukraine.html}}</ref>.

Ціни на нафту 1 березня піднялися до максимуму з 2014 року. Американська нафта подорожчала на 10&nbsp;% до внутрішньоденного максимуму $105,14 за барель. Еталонна нафта ''Brent'' піднялася приблизно на 8&nbsp;% до $105,40 за барель<ref>{{cite web |title=US oil prices reach seven-year high after emergency release agreement |url=https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-putin-news-03-01-22/h_2f69da8a0702976fb7a666cadc93326a |website=CNN |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301172939/https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-putin-news-03-01-22/h_2f69da8a0702976fb7a666cadc93326a }}</ref>. Президент США розпорядився 31 березня використовувати щодня 1&nbsp;млн барелів нафти з державного резерву для врегулювання цін на енергоносії<ref>{{cite web |title=Biden orders 'unprecedented' release of oil reserves |url=https://www.bbc.com/news/business-60936468 |website=BBC |date=31 березня 2022 |archive-date=1 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220401094015/https://www.bbc.com/news/business-60936468 }}</ref>.

На Україну та Росію разом припадає близько 14&nbsp;% світового виробництва пшениці, і вони забезпечують 29&nbsp;% її світового експорту. Війна та санкції проти Росії зумовили підвищення цін на пшеницю<ref>{{cite web |title=How Russia's invasion of Ukraine changed the global economy in a week |url=https://edition.cnn.com/2022/03/03/economy/russia-invasion-global-economy/index.html |website=CNN Business |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303154031/https://edition.cnn.com/2022/03/03/economy/russia-invasion-global-economy/index.html }}</ref>. Під загрозою також опинилися поставки добрив, що негативно відбилося б на врожайності сільськогосподарських культур і з часом може спричинити зростання голоду в усьому світі<ref>{{cite web |title=Ukraine war 'catastrophic for global food |url=https://www.bbc.com/news/business-60623941 |website=CNN |date=7 березня 2022 |archive-date=7 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220307001814/https://www.bbc.com/news/business-60623941 }}</ref>.

[[Роскосмос]] у відповідь на санкції проти Росії відмовився запускати космічні супутники для мережі ''[[OneWeb]]''<ref>{{cite web |title=UK satellite firm refuses Russian ultimatum on upcoming launch |url=https://edition.cnn.com/2022/03/02/tech/russian-oneweb-launch-refusal/index.html |website=CNN Business |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303013519/https://edition.cnn.com/2022/03/02/tech/russian-oneweb-launch-refusal/index.html }}</ref>.

Ціни акцій в Азії впали після пожежі на Запорізькій атомній електростанції. Японський еталонний індекс [[Ніхон кейдзай сімбун|''Nikkei'']] впав на 2,5&nbsp;%, а ''[[Hang Seng]]'' в Гонконзі&nbsp;— на 2,6&nbsp;%. Ціни на нафту зросли на азійських ранкових торгах: ціна нафти ''Brent'' перевищила $112 за барель<ref>{{cite web |title=Ukraine conflict: Asia stocks drop after nuclear plant attack |url=https://www.bbc.com/news/business-60613855 |website=BBC |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304045753/https://www.bbc.com/news/business-60613855 }}</ref>.

Через війну в Україні закрилися два заводи з виробництва [[неон]]у, звідки надходила майже половина всього неону в світі. Це загрожує суттєвим зменшенням виробництва [[Мікросхема|мікрочипів]]<ref>{{cite web |title=Exclusive: Russia's attack on Ukraine halts half of world's neon output for chips |url=https://www.reuters.com/technology/exclusive-ukraine-halts-half-worlds-neon-output-chips-clouding-outlook-2022-03-11/ |website=Reuters |date=11 березня 2022 |archive-date=11 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220311223757/https://www.reuters.com/technology/exclusive-ukraine-halts-half-worlds-neon-output-chips-clouding-outlook-2022-03-11/ }}</ref>. Автомобільні концерни ''[[Volkswagen]]'' та ''[[BMW]]'' зменшили виробництво через припинення поставок дротів з України<ref>{{cite web |title=Два великі автоконцерни призупинили виробництво в Європі через брак запчастин з України |url=https://suspilne.media/218422-dva-veliki-avtokoncerni-prizupinili-virobnictvo-v-evropi-cerez-brak-zapcastin-z-ukraini/ |website=Суспільне |date=17 березня 2022 |archive-date=17 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220317171554/https://suspilne.media/218422-dva-veliki-avtokoncerni-prizupinili-virobnictvo-v-evropi-cerez-brak-zapcastin-z-ukraini/ }}</ref>.

Росія обмежила чи припинила експорт природного газу на захід газопроводом «[[Північний потік|Північний потік-1]]», вимагаючи зняття санкцій. Залежність Європи від російського газу обумовила восьмикратне підвищення цін на нього, запровадження режиму заощадження палива, закриття деяких підприємств і нові правила нормування. Найбільш залежною від Росії в цьому плані виявилася Німеччина. Зросли ціни на електроенергію в Європі, максимум до €1,500 за [[Ват|мегават]]. Це негативно позначилося на виробництві сталі, пиломатеріалів, мікрочипів, скла, бавовни, пластику, хімікатів<ref>{{cite web |title=Shock Waves Hit the Global Economy, Posing Grave Risk to Europe |url=https://www.nytimes.com/2022/09/08/business/economy/russia-ukraine-global-economy.html |website=The New York Times |accessdate=14 вересня 2022 |date=8 вересня 2022}}</ref>. У червні 2022 США вперше в історії продали європейським країнам більше [[Зріджений природний газ|скрапленого газу]], ніж Росія через трубопроводи<ref>{{cite web |title=США вперше в історії поставили до Європи більше скрапленого газу, ніж росія через трубопроводи |url=https://hromadske.ua/posts/ssha-vpershe-v-istoriyi-postavili-do-yevropi-bilshe-skraplenogo-gazu-nizh-rosiya-cherez-truboprovodi |website=Громадське |accessdate=2 липня 2022 |date=1 липня 2022}}</ref>. Наприкінці вересня 2022 року сталися вибухи на газопроводах «Північний потік», вину за що Німеччина, Данія та Швеція поклали на Росії. 27 вересня почав роботу альтернативний газопровід «Baltic Pipe», яким газ яким надходитиме з Норвегії<ref>{{cite web |title="Північний потік" пошкодили навмисно. Росія хоче зупинити транзит газу через Україну? |url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-63058193 |website=BBC Україна |accessdate=29 вересня 2022 |date=28 вересня 2022}}</ref>.

Як прозвітував [[Всесвітній економічний форум]], зростання [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] європейських країн загальмувалося, особливо в країнах-сусідах України&nbsp;— від 0,2&nbsp;% до 1&nbsp;% за пів року війни<ref>{{cite web |title=Economic growth - a weak outlook for OECD countries |url=https://www.weforum.org/agenda/2022/09/economic-growth-oecd/ |website=World Economic Forum |accessdate=14 вересня 2022 |date=14 вересня 2022}}</ref>. За прогнозом [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]], війна може знизити зростання світового ВВП на 0,7-1,3&nbsp;%<ref>{{cite web |title=WTO Secretariat note examines impact of the crisis in Ukraine on global trade and development |url=https://www.wto.org/english/news_e/news22_e/devel_08apr22_e.htm |website=WTO |accessdate=11 квітня 2022 |date=12 квітня 2022 |archive-date=12 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220412075909/https://www.wto.org/english/news_e/news22_e/devel_08apr22_e.htm }}</ref>.

=== Культурні ===
[[Файл:Monument to Cyril and Methodius during Russian invasion of Ukraine (01).jpg|міні|Пам'ятник Кирилу та Мефодію в Києві, захищений мішками з піском]]
Відкрита агресія Росії проти України потягла широкий [[бойкот]] російської культури по світу. Десятки її провідних діячів звільнилися чи були вигнані з посад, а їхні виступи, виставки, покази фільмів були скасовані<ref>{{cite web |last1=Friedersdorf |first1=Conor |title=The Three Rules for Canceling Russia Fairly |url=https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2022/03/right-way-cancel-russia/627115/ |website=The Atlantic |date=20 березня 2022 |archive-date=18 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220418143134/https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2022/03/right-way-cancel-russia/627115/ }}</ref>. Українські культурні діячі звернулися закликали світ до культурних санкцій проти РФ. Десятки культурних інституцій повністю розірвали співпрацю з РФ<ref name="Бойкот культури РФ">{{cite web |title=Україна і світ блокують російську культуру |url=https://ukrainer.net/blok-kultury/ |website=Українер |date=21 березня 2022 |archive-date=2022-05-17 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220517024143/https://ukrainer.net/blok-kultury/ }}</ref>.

Світові об'єднання художників, скульпторів, фольклористів, дизайнерів вилучили учасників з Росії зі своїх спільнот, тематичних виставок і фестивалів<ref name="Бойкот культури РФ"/>.

Головні українські книжкові мережі та книгарні&nbsp;— ''Yakaboo, Книгарня «Є», «Клуб Сімейного Дозвілля»''&nbsp;— розірвали співпрацю з російськими видавництвами. Деякі стали вилучати продукцію Росії з продажу. Найбільші книжкові фестивалі світу відмовили Росії брати участь із національним стендом<ref name="Бойкот культури РФ"/>.

За агресію проти України Росію вилучили з пісенного конкурсу [[Євробачення-2022]]. Багато виконавців і гуртів скасували заплановані концерти в РФ, зокрема ''Imagine Dragons, Iggy Pop, Brainstorm, Green Day, The Neighborhood, Tommy Genesis, Franz Ferdinand, Apashe, Foals, The Killers''<ref name="Бойкот культури РФ"/>.

Санкції проти Росії практично знищили її кіноринок. ''Sony'', ''Disney'', ''WarnerMedia'', ''Paramount'' і ''Universal'' припинили покази фільмів на території країни-агресора. Внаслідок пандемії COVID-19 російські кінотеатри та виробники фільмів значно скоротили витрати на утримання свого обладнання. Припинення постачання нового обладнання з-за кордону та підтримки програмного забезпечення практично унеможливили подальший розвиток російського кіно. Не останню роль зіграло й те, що багато серіалів імпортували з України. Російське кінопіратство втратило більшу частину фінансування, оскільки основна частина коштів надходила від українських рекламних агентств<ref>{{cite web |last=Ионов |first=Алексей |title=Что будет в России с кино и сериалами? Спойлер: всё очень плохо |url=https://www.mirf.ru/kino/chto-budet-v-rossii-s-kino-i-serialami/ |website=Мир Фантастики |date=4 квітня 2022 |language=ru |archive-date=4 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220404095605/https://www.mirf.ru/kino/chto-budet-v-rossii-s-kino-i-serialami/ }}</ref>. Крім того, Європейська кіноакадемія вилучила російські фільми з премії ''European Film Awards'' 2022 року<ref name="Бойкот культури РФ"/>.

Російська агресія зумовила хвилю [[Дерусифікація в Україні|дерусифікації]] в Україні: зміну назв вулиць, названих на честь російських діячів, знесення пам'ятників їм і монументів, які звеличують російський імперіалізм<ref>{{cite web |title=Без маршала Жукова та Московських вулиць. В Україні розпочалася нова хвиля декомунізації та дерусифікації — відео |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html |website=НВ |date=22 квітня 2022 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422154923/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html }}</ref>. Знесення пам'ятників радянської доби розпочалося також у Латвії<ref>{{cite web |title=У Ризі готуються знести радянський пам’ятник "визволителям" у Парку перемоги. У РФ погрожують "навчити розуму" Латвію |url=https://suspilne.media/238749-u-rizi-gotuutsa-znesti-radanskij-pamatnik-vizvolitelam-u-parku-peremogi-u-rf-pogrozuut-navciti-rozumu-latviu/ |website=Суспільне |date=12 травня 2022 |archive-date=22 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220522120719/https://suspilne.media/238749-u-rizi-gotuutsa-znesti-radanskij-pamatnik-vizvolitelam-u-parku-peremogi-u-rf-pogrozuut-navciti-rozumu-latviu/ }}</ref>.

=== Екологічні ===
{{Детальніше|Екологічні наслідки російського вторгнення в Україну (2022)}}
[[Файл:Окуповані заповідники.webp|250px|міні|праворуч|Території природно-заповідного фонду, що опинялися в окупації (червоні)]]
Військові дії призвели до серйозних екологічних наслідків для Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Київської, Чернігівської та Сумської, областей&nbsp;— це [[забруднення атмосферного повітря]], ґрунтів, водойм, підтоплення площ, [[забруднення атмосферного повітря]], виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і псування об'єктів [[ПЗФ|природно-заповідного фонду]], лісових пожеж (в тому числі в [[Зона відчуження Чорнобильської АЕС|зоні відчуження ЧАЕС]]) та ін.

За попередніми підрахунками, станом на 1 березня 2022 року загалом в зону військової окупації та бойових дій потрапили території 900 об'єктів [[Природно-заповідний фонд України|природно-заповідного фонду]] (ПЗФ) площею 12406,6 км² (1,24&nbsp;млн га), що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій [[Смарагдова мережа України|Смарагдової мережі]] площею 2,9&nbsp;млн га<ref name=":1"/>. [[Українська природоохоронна група]] повідомила, що військова окупація охопила 44&nbsp;% найцінніших природоохоронних територій України<ref>{{cite web|title=44% найцінніших природних територій України охоплені війною |publisher=Українська природоохоронна група |url=https://uncg.org.ua/44-najtsinnishykh-pryrodnykh-terytorij-ukrainy-okhopleni-vijnoiu-doluchajtesia-do-initsiatyvy-riatuiemo-pryrodu-u-dni-vijny-razom/|date=2022-03-22|archive-date=22 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220422181227/https://uncg.org.ua/44-najtsinnishykh-pryrodnykh-terytorij-ukrainy-okhopleni-vijnoiu-doluchajtesia-do-initsiatyvy-riatuiemo-pryrodu-u-dni-vijny-razom/}}</ref>.

== Воєнні злочини Росії ==
{{main|Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)|Визнання геноциду українців (2022)}}
[[Файл:Kharkiv downtown street destroyed by Russian bombardment.jpg|міні|Вулиця Харкова, зруйнована російським бомбардуванням]]
 

Зафіксовані випадки, коли противник використовує державну символіку України та вивішує білий прапор на своїй техніці нібито для того, щоб здатись. Однак після наближення до українських позицій війська РФ починали відкривати вогонь на ураження.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326920/ |title=Ворог почав прикриватися прапором України — Залужний |date=2022-02-28 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228202553/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326920/ }}</ref> Поблизу села Довгеньке Харківської області 20 квітня 2022 року окупанти намагалися нападати, використовуючи українську військову форму.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/20/7340986/index.amp Поблизу села Довгеньке окупанти намагалися нападати, використовуючи українську військову форму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220421233527/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/20/7340986/index.amp |date=21 квітня 2022 }}</ref> Окупанти 17 квітня 2022 року у Запорізькій області готують провокації: замальовують на техніці літери Z та встановлюють українські прапори.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3334764/okupanty_u_zaporizkiyi_oblasti_gotuyut_provokatsiyi_zamalovuyut_na_tehnitsi_litery_z_ta_vstanovlyuyut |title=Окупанти у Запорізькій області готують провокації: Замальовують на техніці літери Z та встановлюють українські прапори |date=2022-04-17 |archive-date=24 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220424232557/https://censor.net/ua/news/3334764/okupanty_u_zaporizkiyi_oblasti_gotuyut_provokatsiyi_zamalovuyut_na_tehnitsi_litery_z_ta_vstanovlyuyut }}</ref> Російські окупанти 24 квітня 2022 року начепили на свої танки прапори України та намагалися обманути місцевих мешканців, нібито по них стріляють українські війська.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3336476/na_hersonschyni_rosiyany_pochepyly_na_tanky_ukrayinski_prapory_ta_obstrilyaly_myrnyh_jyteliv |title=На Херсонщині росіяни почепили на танки українські прапори та обстріляли мирних жителів |date=2022-04-24 |archive-date=25 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220425061323/https://censor.net/ua/news/3336476/na_hersonschyni_rosiyany_pochepyly_na_tanky_ukrayinski_prapory_ta_obstrilyaly_myrnyh_jyteliv }}</ref> Росія втягує українських дітей у війну: Офіс генпрокурора назвав 8 випадків.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/22/7341284/ |title=Росія втягує українських дітей у війну: Офіс генпрокурора назвав 8 випадків |date=2022-04-22 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422051131/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/22/7341284/ }}</ref>

11 березня 2022 року Організація Об'єднаних Націй заявила, що отримала докази використання Росією касетних боєприпасів у [[Вугледар]]і та [[Харків|Харкові]]<ref>[https://24tv.ua/oon-zayavili-shho-otrimali-dokazi-vikoristannya-rosiyeyu-kasetnih_n1902072 В ООН заявили, що отримали докази використання Росією касетних боєприпасів у Харкові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220311225441/https://24tv.ua/oon-zayavili-shho-otrimali-dokazi-vikoristannya-rosiyeyu-kasetnih_n1902072 |date=11 березня 2022 }}. 24tv.ua. 11 березня 2022.</ref><ref>[https://www.dw.com/uk/oon-maie-dokazy-vykorystannia-rosiieiu-kasetnykh-bomb-v-ukraini/a-61103623?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml ООН має докази використання Росією касетних бомб в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220311204945/https://www.dw.com/uk/oon-maie-dokazy-vykorystannia-rosiieiu-kasetnykh-bomb-v-ukraini/a-61103623?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml |date=11 березня 2022 }}. www.dw.com. 11 березня 2022.</ref>.
13 березня 2022 року російські війська застосували у місті [[Попасна]] на Луганщині фосфорні боєприпаси, заборонені Женевською конвенцією<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-gayday-fosformi-bomby-popasna/31750753.html Російська армія застосувала у Попасній заборонені фосфорні бомби&nbsp;— Сергій Гайдай] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220313172955/https://www.radiosvoboda.org/a/news-gayday-fosformi-bomby-popasna/31750753.html |date=13 березня 2022 }}. www.radiosvoboda.org. 13 березня 2022</ref>.

11 квітня повідомлено про хімічну атаку на Маріуполь. За попередніми даними російська армія могла застосувати зарин<ref>{{Cite web |url=https://zn.ua/UKRAINE/rossija-ispolzovala-khimicheskie-oruzhie-v-mariupole-azov.html |title=Россия использовала химические оружие в Мариуполе — Азов |date=2022-04-11 |archive-date=12 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220412035145/https://zn.ua/UKRAINE/rossija-ispolzovala-khimicheskie-oruzhie-v-mariupole-azov.html }}</ref>.

Дослідники в галузі міжнародного права Дженніфер Траган, Джульєт Макінтайр, Дуглас Гілфойл і Тамсин Філіпа Пейдж заявили, що вторгнення в Україну порушує статут ООН і є злочином агресії відповідно до міжнародного кримінального права; злочин агресії може переслідуватися відповідно до універсальної юрисдикції<ref>{{Cite news|date=2022-02-04|title=A Reminder of the Importance of the Crime of Aggression: Considering the Situation of Russia and Ukraine|website=Opinio Juris|url=http://opiniojuris.org/2022/02/04/a-reminder-of-the-importance-of-the-crime-of-aggression-considering-the-situation-of-russia-and-ukraine/|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225114043/http://opiniojuris.org/2022/02/04/a-reminder-of-the-importance-of-the-crime-of-aggression-considering-the-situation-of-russia-and-ukraine|archive-date=2022-02-25}}</ref><ref>{{Cite news|date=2022-02-24|title=Is international law powerless against Russian aggression in Ukraine? No, but it's complicated|lang=en|website= {{iw|The Conversation|The Conversation||The Conversation (website)}}|url=https://theconversation.com/is-international-law-powerless-against-russian-aggression-in-ukraine-no-but-its-complicated-177905|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225123605/https://theconversation.com/is-international-law-powerless-against-russian-aggression-in-ukraine-no-but-its-complicated-177905|archive-date=2022-02-25}}</ref><ref>{{Cite news|date=2022-02-24|title=Ukraine has few legal options to hold Russia accountable for invasion|website=Courthouse News Service|url=https://www.courthousenews.com/ukraine-has-few-legal-options-to-hold-russia-accountable-for-invasion|url-status=live |archiveurl=https://archive.today/20220226121559/https://www.courthousenews.com/ukraine-has-few-legal-options-to-hold-russia-accountable-for-invasion/|archive-date=26 лютий 2022}}</ref>. Станом на початок квітня було зафіксовано 1200 випадків воєнних злочинів російських військ тільки на Київщині після її звільнення. Супутникові знімки підтверджують вчинення злочинів силами РФ саме під час окупації<ref>{{cite web |title=На Київщині наразі зафіксували 1200 фактів воєнних злочинів військ РФ – МВС |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-voyenni-zlochyny-kyivshchyna-mvs/31786269.html |website=Радіо Свобода |date=2022-04-05 |archive-date=2022-04-28 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220428172218/https://www.radiosvoboda.org/a/news-voyenni-zlochyny-kyivshchyna-mvs/31786269.html/ }}</ref>.

Від початку відкритої російської агресії проти України задокументовані численні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів і мародерства з боку російських військовиків на захопленій українській території<ref name="mil.in.ua">{{Cite web |url=https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-zlochyny-rosiyi-v-ukrayini-27-lyutogo-onovlyuyetsya/ |title=Військові злочини Росії в Україні: 27 лютого (оновлюється) |date=2022-02-27 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228191423/https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-zlochyny-rosiyi-v-ukrayini-27-lyutogo-onovlyuyetsya/ }}</ref>. Обстрілами населених пунктів України російські війська [[Українська культурна спадщина під час російського вторгнення 2022 року|зруйнували численні храми, музеї, бібліотеки та пам'ятки]] (станом на 24 червня Мінкульт зафіксував 396 злочинів проти культурної спадщини, постраждала зокрема 21 пам'ятка національного значення і 95&nbsp;— місцевого)<ref>{{cite web |url=https://mkip.gov.ua/news/7324.html |title=МКІП зафіксовано близько 400 воєнних злочинів росіян проти культурної спадщини України |date=2022-06-25 |publisher=Міністерство культури та інформаційної політики України}}</ref>. Станом на 15 березня 2022 року російський агресор знищив в Україні {{num|3500}} об'єктів інфраструктури, в тому числі 230 об'єктів транспортної інфраструктури, 165 об'єктів життєзабезпечення населення, таких як електропідстанції та газопроводи&nbsp;— повністю або частково зруйновані<ref>{{Cite web|title=МВС: З початку повномасштабної війни росіяни знищили 3,5 тис. об’єктів інфраструктури України|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/15/7331698/|website=Українська правда|date=2022-03-15 |archive-date=15 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220315210049/https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/15/7331698/}}</ref>. Від початку російської агресії в Україні станом на 21 квітня 2022 року пошкоджено 347 закладів охорони здоров'я, 36&nbsp;— зруйновано.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3335892/vid_pochatku_rosiyiskoyi_agresiyi_v_ukrayini_poshkodjeno_347_zakladiv_ohorony_zdorovya_36_zruyinovano |title=Від початку російської агресії в Україні пошкоджено 347 закладів охорони здоров'я, 36 — зруйновано |publisher=Censor.net |date=2022-04-21 |archive-date=21 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220421232248/https://censor.net/ua/news/3335892/vid_pochatku_rosiyiskoyi_agresiyi_v_ukrayini_poshkodjeno_347_zakladiv_ohorony_zdorovya_36_zruyinovano }}</ref> Російські війська станом на 27 квітня 2022 року зруйнували в Україні понад 18 тисяч об'єктів інфраструктури.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3337312/rosiyiski_viyiska_zruyinuvaly_v_ukrayini_ponad_18_tysyach_obyektiv_infrastruktury_op |title=Російські війська зруйнували в Україні понад 18 тисяч об'єктів інфраструктури, — ОП |date=2022-04-27 |archive-date=28 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220428045426/https://censor.net/ua/news/3337312/rosiyiski_viyiska_zruyinuvaly_v_ukrayini_ponad_18_tysyach_obyektiv_infrastruktury_op }}</ref>

[[Управління Верховного комісара ООН з прав людини]] змогло підтвердити, що станом на 27 червня 2022 року в ході війни загинули не менше 4731 і поранено 5900 цивільних. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри значно вищі<ref name=ohchr/>. За даними Офісу Генерального прокурора України, станом на ранок 24 травня 2022 року в Україні внаслідок агресії Росії постраждали понад 667 дітей. За офіційними даними ювенальних прокурорів 234 дитини загинуло та понад 433 поранено.<ref>[https://m.censor.net/ua/n3343395 Унаслідок агресії РФ в Україні загинуло 229 дітей, 421&nbsp;— поранено,&nbsp;— Офіс генпрокурора]</ref> Російські окупанти вбивають мирних жителів, викрадають, катують українських журналістів, політиків і громадських діячів, вони також вивозять, депортують українських громадян. Російські окупанти розстрілюють гуманітарні коридори, грабують підприємства, магазини і оселі українців, ґвалтують жінок<ref>{{Cite web |url=https://news.obozrevatel.com/ukr/society/rosijski-okupanti-v-ukraini-maroderyat-i-vidbirayut-izhu-u-ditej-yak-zganbilasya-druga-u-sviti-armiya.htm |title=Російські окупанти в Україні мародерствують і відбирають їжу у дітей: як зганьбилася «друга у світі армія» |date=2022-03-28 |archive-date=1 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220401222846/https://news.obozrevatel.com/ukr/society/rosijski-okupanti-v-ukraini-maroderyat-i-vidbirayut-izhu-u-ditej-yak-zganbilasya-druga-u-sviti-armiya.htm }}</ref> Зафіксовані сотні випадків зґвалтувань, зокрема неповнолітніх дівчат, зовсім маленьких дітей і навіть немовляти.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3333433/rosiyiskyyi_voyaka_bychkov_iz_pskova_zvaltuvav_ukrayinske_nemovlya_chy_zaprosyt_yiogo_shoyigu_dodomu |title=Російський вояка Бичков із Пскова зґвалтував українське немовля. Чи запросить його Шойгу додому «захищати» своїх онуків? — Зеленський |date=2022-04-12 |archive-date=12 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220412235148/https://censor.net/ua/news/3333433/rosiyiskyyi_voyaka_bychkov_iz_pskova_zvaltuvav_ukrayinske_nemovlya_chy_zaprosyt_yiogo_shoyigu_dodomu }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3333585/zmi_identyfikuvaly_rosiyiskogo_soldatapedofila_yakyyi_znuschavsya_nad_nemovlyam_foto |title=ЗМІ ідентифікували російського солдата-педофіла, який знущався над немовлям. ФОТО |date=2022-04-12 |archive-date=12 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220412235148/https://censor.net/ua/news/3333585/zmi_identyfikuvaly_rosiyiskogo_soldatapedofila_yakyyi_znuschavsya_nad_nemovlyam_foto }}</ref> Російські окупанти влаштували в місті Буча у Київській області масове вбивство цивільного населення (див. [[Бучанська різанина]]).
[[Файл:Genocide_of_Ukrainians_in_the_2022_World_Recognition.svg|міні|Країни, які [[визнання геноциду українців (2022)|офіційно визнають геноцид українців під час вторгнення]]]]
На сайті російського державного агентства «[[РИА Новости]]» з'явилася [[Що Росія має зробити з Україною?|стаття]] з закликами вчинити геноцид українців<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/4/7337177 |title=Зеленський про статтю РИА Новости: Один з доказів для майбутнього трибуналу |date=2022-04-04 |archive-date=4 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220404200508/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/4/7337177/ }}</ref>.

Незважаючи на те, що в Росії війну офіційно називають «спеціальною воєнною операцією», Женевські конвенції про збройні конфлікти застосовуються навіть тоді, якщо війна не визнається агресорами. Згідно з [[Женевські конвенції про захист жертв війни|Женевськими конвенціями]] 1949 року, дії російських військових є воєнними злочинами, насамперед&nbsp;— у завданні шкоди життю чи майну цивільного населення. Закон про воєнні злочини спирається на основоположний принцип, згідно з яким потрібно «завжди розрізняти цивільне населення та [[комбатант]]ів, а також цивільні об'єкти та військові, і відповідно спрямовувати свої дії лише проти військових цілей». Випадкове завдання шкоди цивільним теж є злочином<ref name="War crimes expert CNN">{{Cite web|title=Opinion: War crimes expert says Russian invaders are crossing a line|url=https://www.cnn.com/2022/03/15/opinions/war-crimes-russia-invasion-ukraine-newton/index.html|website=CNN|accessdate=2022-03-21|first=Opinion by Michael A.|last=Newton|archive-date=21 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321081107/https://www.cnn.com/2022/03/15/opinions/war-crimes-russia-invasion-ukraine-newton/index.html}}</ref>.

Рекордна кількість держав&nbsp;— 41&nbsp;— звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням офіційно розслідувати воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Головну частину тут складають злочинні дії, спрямовані на деморалізацію цивільного населення<ref name="War crimes expert CNN" />. Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що російські військовики, які вбивають людей і руйнують міста в Україні, будуть притягнуті до відповідальності, всі їхні дії документуються<ref>{{Cite web|title=США в ООН: Російських військових притягнуть до відповідальності за їхні злочини в Україні|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3415242-ssa-v-oon-rosijski-vijskovi-budut-pritagnuti-do-vidpovidalnosti-za-svoi-zlocini-v-ukraini.html|website=www.ukrinform.ua|date=2022-02-28|archive-date=28 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220228192159/https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3415242-ssa-v-oon-rosijski-vijskovi-budut-pritagnuti-do-vidpovidalnosti-za-svoi-zlocini-v-ukraini.html}}</ref>. Президент Зеленський заявив, що Росія відповідатиме перед міжнародним трибуналом за масові обстріли Харкова<ref name="auto">{{Cite web|title=Буде міжнародний трибунал: Зеленський у відповідь на обстріл Росією Харкова|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/1/7326972/|website=Українська правда|date=2022-03-01|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301045002/https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/1/7326972/}}</ref>. Прокурор Міжнародного суду особисто ініціював розслідування злочинів Росії в Україні<ref name="auto"/>. Європейський суд з прав людини виніс рішення, в якому наказав Російській Федерації припинити напади на цивільні об'єкти в Україні та їхнє бомбардування<ref>{{Cite web|title=ЄСПЛ наказав Росії припинити напади та бомбардування цивільних об’єктів в Україні|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/1/7327153/|website=Українська правда|date=2022-03-21|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301145737/https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/1/7327153/}}</ref>. Міжнародний кримінальний суд (МКС) приєднався до спільної слідчої групи з розслідування воєнних злочинів Росії в Україні.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3336725/do_rozsliduvannya_voyennyh_zlochyniv_rf_v_ukrayini_doluchyvsya_mijnarodnyyi_kryminalnyyi_sud |title=До розслідування воєнних злочинів РФ в Україні долучився Міжнародний кримінальний суд |date=2022-04-25 |archive-date=30 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220530235222/https://censor.net/ua/news/3336725/do_rozsliduvannya_voyennyh_zlochyniv_rf_v_ukrayini_doluchyvsya_mijnarodnyyi_kryminalnyyi_sud }}</ref>

== Інформаційна війна Росії ==
{{main|Дезінформація під час російсько-української війни}}

== Спротив ==
{{main|Український партизанський рух під час російсько-української війни}}
{{main|Протести цивільного населення України російській окупації України (2022)}}
{{main|Жовта стрічка (рух)}}

== Переговори ==
{{main|Українсько-російські переговори (2022)}}

У ході розмови в полудень 27 лютого 2022 року Президента України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]] із самопроголошеним президентом Білорусі [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександром Лукашенком]] домовлено, що українська делегація зустрінеться з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять<ref name=":12" />.

27 лютого українська делегація прибула до кордону з Білоруссю на переговори з Росією<ref>{{Cite web |title=Українська делегація прибула до кордону з Білоруссю на переговори з Росією |url=https://tsn.ua/politika/ukrayinska-delegaciya-pribula-do-gomelya-na-peregovori-z-rosiyeyu-1990684.html |website=ТСН |date=2022-02-27  |archive-date=9 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220309173531/https://tsn.ua/politika/ukrayinska-delegaciya-pribula-do-gomelya-na-peregovori-z-rosiyeyu-1990684.html}}</ref>. Самі переговори відбулися 28 лютого. Жодного рішення не було прийнято, лише окреслено деякі пріоритетні теми для наступних обговорень. Увечері сторони повернулися до своїх столиць<ref name="Перший раунд">{{Cite web|title=Подоляк: Перший раунд переговорів закінчено, сторони їдуть до своїх столиць|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326889/|website=Українська правда|date=2022-02-28 |first=Ірина|last=Балачук|archive-date=9 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220309201320/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326889/}}</ref>.

Другий раунд завершився 3 березня в Білорусі. Ухвалили тільки рішення про організацію гуманітарних коридорів<ref>{{cite web |title=ОП: другий раунд переговорів із РФ завершено, є рішення про організацію гуманітарних коридорів |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-rf-perehovory/31734700.html |website=Радіо Свобода |date=3 березня 2022 |archive-date=3 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220303180042/https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-rf-perehovory/31734700.html }}</ref>. Попри оголошені наміри, російські війська продовжували обстріли в заявлений час тиші, звинувачуючи українську сторону в зриві домовленостей<ref name="Третій раунд переговорів"/>.

Третій раунд переговорів відбувся 7 березня в Білорусі. Сторони домовилися про покращення логістики гуманітарних коридорів<ref name="Третій раунд переговорів">{{cite web |title=Третій раунд переговорів із РФ. Подоляк розповів про «невеликі позитивні зрушення» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-perehovory-tretiy-raund/31741696.html |website=Радіо Свобода |date=7 березня 2022 |archive-date=7 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220307182453/https://www.radiosvoboda.org/a/news-perehovory-tretiy-raund/31741696.html }}</ref>.

10 березня відбулися переговори міністрів закордонних справ України і Росії, [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитра Кулеби]] та [[Лавров Сергій Вікторович|Сергія Лаврова]]<ref>{{Cite web|title=Туреччина вмовила Лаврова на зустріч із Кулебою: де та коли будуть перемовини|url=https://tsn.ua/ato/turechchina-vmovila-lavrova-na-zustrich-iz-kuleboyu-de-ta-koli-budut-peremovini-2001427.html|website=ТСН.ua|date=2022-03-07 |archive-date=7 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220307231128/https://tsn.ua/ato/turechchina-vmovila-lavrova-na-zustrich-iz-kuleboyu-de-ta-koli-budut-peremovini-2001427.html}}</ref>. На зустрічі йшлося про припинення вогню на 24 год., однак прогресу щодо цього сторони не досягли<ref name=radiosvoboda_2022_03_10/>.

== У культурі ==
{{main|Російсько-українська війна в культурі}}Художники, митці виставляють свої роботи на благодійних аукціонах, відправляючи збори на допомогу ЗСУ. Наприклад, фотовиставка Олександра Корнякова «Нескорений Херсон».<ref>{{Cite web|title=Фотовиставка «Нескорений Херсон» у Житомирі: жага до свободи - izhytomyryanyn.com|url=https://izhytomyryanyn.com/uk/news-fotovystavka-neskorenyj-herson-u-zhytomyri-zhaga-do-svobody|date=2022-10-17|accessdate=2022-10-18|language=uk}}</ref>

== Див. також ==
* [[Рашизм]]
* [[Російсько-грузинська війна (2008)]]
* [[Придністровська війна]]
* [[Російська пропаганда]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
* [https://ukrainainc.net/2022/08/18/7132/ ШЛЯХ ДО ВІЙНИ: Поки Путін готував своє вторгнення, США намагалися переконати союзників&nbsp;— та Зеленського&nbsp;— у небезпеці,&nbsp;— Шейн Харріс, Карен ДеЯнг, Ізабель Хуршудян, Ешлі Паркер, Ліз Слай] // Вашингтон пост.&nbsp;— 2022.&nbsp;— 16 серпня.

{{Вікіпосилання}}

{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}
{{Війни Росії}}
{{Війни XXI століття}}

[[Категорія:Російське вторгнення в Україну (2022)|*]]
[[Категорія:2022 в Україні]]
[[Категорія:Українсько-білоруські відносини]]
[[Категорія:Відносини України з НАТО]]
[[Категорія:Війни України]]
[[Категорія:Війни Росії]]
[[Категорія:Війни Білорусі]]
[[Категорія:Війни XXI століття]]
[[Категорія:Конфлікти у 2022]]