Перегляд вихідного коду сторінки Російський світ

{{Універсальна картка}}
{{Otheruses|Російський світ (значення)}}
'''«Росі́йський світ»''' ({{lang-ru|русский мир}}<ref name="tiškov">[[Тишков Валерій Олександрович|Тишков В. А.]] [http://www.antirasizm.ru/doc/publ_085.doc Руzzкий мир: смысл и стратегии]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, 2007{{ref-ru}}</ref>), або Pax Moscovita<ref>*Arendt, Hannah. ''The Jewish Writings''. New York, 2009. p. 427.</ref><ref>Stefan Heuser, ‎Hans Günter Ulrich. ''Political Practices and International Order''. 2007. p. 38</ref><ref>Michael Kessler, ‎Paul Michael Lützeler. ''Hermann-Broch-Handbuch''. 2016. S. 45.</ref>, Pax Moscovica<ref>Forschungen zur osteuropäischen Geschichte. Harrassowitz Verlag, 1995. B. 52. S. 35.</ref>, Pax Rossica, Pax Russica<ref>Mark Smith. ''Pax Russica: Russiaś Monroe Doctrine''. 1993</ref><ref>Maxim Waldstein, ‎Sanna Turoma. ''Empire De/Centered: New Spatial Histories of Russia and the Soviet Union''. 2016.</ref>&nbsp;— російська [[Новий імперіалізм|неоімперська]] [[Геополітика|геополітична]] та [[Ідеологія|ідеологічна]]<ref name="иноземцев">[[Іноземцев Владислав Леонідович|Владислав Иноземцев]], доктор экономических наук, директор центра исследования постиндустриального общества. Каковы шансы России на устойчивый рост Ежедневная деловая газета РБК 23 марта 2015 №&nbsp;49 (2066) (стор.: 7)</ref><ref name="доктр" /> [[доктрина]] епохи панування [[путінізм]]у<ref name="dw.de">[[Німецька хвиля]]: [http://www.dw.de/нова-воєнна-доктрина-рф-легалізація-агресії-москви/a-18153441 інтерв'ю 'Deutsche Welle' українського дипломата] [[Яременко Богдан Васильович|Богдана Яременка]], 27.12.2014</ref><ref name="храм" />, спроба орієнтації російського населення стосовно ідейних основ існування та розвитку російського суспільства через формування симбіозу сприйняття історичного минулого та перспективного бачення майбутнього в пошуку нової моделі ідеологічного наповнення національної ідеї нової Росії, створення стратегії геополітичного розвитку на теренах [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|колишнього Радянського Союзу]], масово- та соціально-комунікаційна технологія впливу [[Росія|РФ]] на внутрішню політику сусідніх держав, суспільно-політична практика та [[Еклектизм|еклектична]] світоглядна суміш в партійному будівництві та ідеологічній, агітаційно-пропагандистській діяльності, ідеологічний [[концепт]] в російському політичному та інтелектуальному [[дискурс]]і для позначення наднаціональної і трансконтинентальної спільності, комплексна політтехнологія [[Кремль|Кремля]] та [[Геополітика|геополітичний підхід]] для [[Інтерпретація (логіка)|інтерпретації]] сучасних політичних процесів правого і лівого спектрів в одному руслі в формі [[Еклектизм|еклектичних]] поєднувань елементів [[панславізм]]у, [[Євразійство|євразійства]], російського [[Месіанство|месіанства]] та [[імперіалізм]]у (в тому числі у вигляді неформальної імперії), ідеології російського більшовизму і крайніх націоналістичних течій російського білого антикомуністичного руху років громадянської війни в Росії в еміграції.<ref name="храм"/><ref name="гула">Гула Р. В. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Npmaup_2016_50_4 «Русский мир»&nbsp;— фантом чи реальність? Аспекти політологічного аналізу] / Р.&nbsp;В.&nbsp;Гула // Наукові праці МАУП.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Вип. 50.&nbsp;— С. 7-14.</ref><ref name="хилько"/> «[[Синкретична політика]] [[Російський світ (геополітика)|„російський світ“]]» (процес синкретизації, «гібридизації»)&nbsp;— це родове поняття, [[Узагальнювальний термін|гіперонім]] якої визначається не лише комбінацією двох стандартних полюсів [[Праві та ліві в політиці|правого та лівого політичних спектрів]] чи запереченням їх на основі одномірного політичного спектру, а й охоплює «соціальний термін „Російський світ“», який як [[Стилістична фігура|фігури мови]] використовується на позначення не будь-яких [[Асоціація (психологія)|асоціацій]] з російською культурою, а застосовується у вигляді [[Концепція|концептуалізації]] його в значення «російської культурної сфери як сукупності тих країн і [[народ]]ів [[Росія|Російської Федерації]], чия [[культура]] формувалася під впливом зразків часів від [[Русь|Русі]] до [[Московське царство|Московського царства]], [[Російська імперія|Російської імперії]], пострадянських подій початку 1990-х років, та з початку 2000-х років&nbsp;— часів [[Путінізм|путінської епохи]], і включає як [[Російська діаспора|російську діаспору]], так і російську культуру разом з її впливом у світі». [[Ідеологія]] «русского міра»&nbsp;— соціально-політична доктрина, що просувається керівниками [[Росія|Російської Федерації]].<ref name="жкну"/>

Через багатоаспектність за основними показниками, характерними рисами та суспільно-політичною практикою до розуміння цього поняття є різні підходи: цивілізаційний, історико-ментальний, культурно-цивілізаційний, геокультурний, геополітичний, мережево-глобалістський, соціокомунікативний, релігійно-клерикальний, державно-інструментальний.

На своєму початку «російський світ», як просторовий об'єкт, у своєму оформленні був ідеологічним підґрунтям для геополітичного новоутворення «[[Євразійський Союз]]», тобто для реставрації колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у нових умовах,<ref>[http://tyzhden.ua/Politics/25313/ Ліки від фантомних болів] 25 червня, 2011 [[Український тиждень|tyzhden.ua]]</ref> найважливішою складовою якого мала би бути лояльна проросійська [[Україна]]<ref>[[Українська правда]]: [http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/03/4/7017558/ Сергей Сорока. Украина стала причиной нового геополитического сдвига] 4.03.2014</ref>, та згодом перетворився у виправдання [[Російсько-українська війна (з 2014)|прямої військової агресії проти України]] «''для захисту російського і російськомовного населення''» (див. проект [[Новоросія (конфедерація)|«Новоросія»]]). Ще значно раніше російські [[Шовінізм|шовіністичні]] кола почали поширювати [[Загальноросійська ідея|«загальноросійську ідею»]] об'єднання українського, білоруського та російського народів в єдиний «[[Загальноросійська ідея|загальноросійський народ]]». Світоглядна бульбашка «руского міра» сформована на ірраціональних засадах значною мірою завдяки його ідеологам, які були далекими від того, що називають психічно здоровими людьми, внаслідок проживання катастрофічного досвіду.<ref>[https://www.pravda.com.ua/articles/2022/10/4/7370240/ ''Євген Руденко.'' Історикиня Лариса Якубова: «Рускій мір» схожий на тоталітарну секту, члени якої хворі на соціальну шизофренію.]</ref>

На підтримку ''«співвітчизників»'' і пропаганду ідей «російського світу» щорічно з бюджету РФ виділяються десятки мільйонів доларів [[США]].<ref>[http://tyzhden.ua/News/39452 Путін зміцнюватиме центри «русского міра» в Україні] 13 січня, 2012 [[Український тиждень|tyzhden.ua]]</ref>

== Ідеї, підґрунтя, витоки ==
Автором філософсько-політичної доктрини «російський світ» вважається сучасний російський філософ, син засновника московської «методологічної школи» Георгія Щедровицького, та тодішній радник російського високопосадового чиновника [[Кирієнко Сергій Владиленович|С.Кирієнка]] Петро Щедровицький.<ref>див.: [http://www.archipelag.ru/ru_mir/history/ Русский Мир: история идеи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101027214927/http://archipelag.ru/ru_mir/history/ |date=27 жовтня 2010 }}.</ref><ref>[[Радіо Свобода]]: [http://www.svoboda.org/a/28041141.html Человек, который переиграл Систему.]</ref>

Першою причиною конструювання проекту стало прагнення інтелектуальної і владної еліти Російської Федерації знайти вихід із кризи ідентичності російського суспільства і відцентрових процесів у політичній сфері.

Ця ідеологія знайшла відображення в політичних подіях, які відбуваються у 2014—2016&nbsp;рр. у Криму і на сході України:<ref name="жкну">Бойко Алла. [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/zhur_2016_15_7.pdf Образ «русского мира» в інформаційному просторі України] / Журналістика: наук. зб. / за ред. Н. Сидоренко.&nbsp;— К.: Інститут журналістики
КНУ імені Тараса Шевченка, 2016.&nbsp;— Вип. 15 (40)&nbsp;— 232 с</ref> [[Анексія Криму (2014)|анексія Криму 2014 року]],<ref>[http://russkiymir.ru/media/radio2/news/186842/ Русский мир в действии: годовщина воссоединения Крыма к России] russkiymir.ru</ref><ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/news/27339773.html Лавров: підтримка російськомовних, які живуть за межами Росії,&nbsp;— пріоритет Кремля] 02 Листопада 2015 www.radiosvoboda.org</ref> так звана [[Проросійські виступи в Україні (2014)|«російська весна»]] (події на сході України у 2014 році) та спроба створення так званої [[Новоросія (конфедерація)|«Новоросії»]], що призвела до [[Війна на сході України|війни на сході України]].<ref>[http://glavred.info/politika/ekspert-rasskazal-o-novom-kremlevskom-kuratore-novorossii-342896.html Эксперт рассказал о новом кремлевском кураторе «Новороссии»&nbsp;— Политика&nbsp;— Главред]</ref><ref name="РЖ">[http://www.russ.ru/Mirovaya-povestka/Interpretiruya-russkij-mir Интерпретируя «русский мир» / Мировая повестка / Главная&nbsp;— Русский журнал]</ref> Пропаганда ідей російського світу в Україні покликана коригувати масову свідомість у напрямку, вигідному Російській Федерації, а також слугувала підготовчим плацдармом для вторгнення в Крим. Імперська ментальність, підтримувана ЗМІ, зумовлює схвальне ставлення більшості росіян до привласнення Криму. Тому навіть тоді, коли президент Російської Федерації виголошує інформацію, яка відверто суперечить тій, яку він оприлюднював раніше за тим самим питанням (спочатку про відсутність російських військових на території України, а згодом визнання цього факту як прямо (у Криму), так і опосередковано (на сході України), то це не викликає в авдиторії ні здивування, ні [[Когнітивний дисонанс|дисонансу]].

[[Дугін Олександр Гелійович|О.&nbsp;Г.&nbsp;Дугін]]<ref>{{Cite web |url=http://arcto.ru/article/1393 |title=Арктогея — философский портал — Русская Идея {{!}} ''ОМ'' {{!}} Александр Дугин {{!}} ''Русский мир'' {{!}} 05. |accessdate=2016-02-29 |archive-date=2016-03-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160308090433/http://arcto.ru/article/1393 }}</ref><ref>[http://inosmi.ru/politic/20151130/234625892.html Мир по Александру Дугину, или как понять современную Россию | Политика | ИноСМИ&nbsp;— Все, что достойно перевода]</ref> щодо такої гібридно-месіанської<ref>[http://www.golos.com.ua/article/306173 Вчимося протидіяти «братській» комунікаційно-контентній агресії] Газета Верховної Ради «Голос України»</ref> агресії путінського режиму заявляє:<ref>[http://govoritmoskva.ru/interviews/564/ Михаил Веллер]</ref>
{{text|
''Якби не було загрози представникам «Російського світу» в Україні, і Крим був би в Україні, і Новоросія була б в Україні, і війни б не було на Донбасі і в інших місцях.''
{{oq|ru|''Если бы не было угрозы представителям Русского мира на Украине, и Крым бы был в Украине, и Новороссия была бы в Украине, и войны бы не было на Донбассе и в остальных местах.''}}
}}

Концепція ''«росі́йського світу»'' вважається «ідеологічним підґрунтям сучасної російської [[Новий імперіалізм|неоімперської]] [[Геополітика|геополітичної]] [[Доктрина|доктрини]], епохи панування [[путінізм]]у»<ref name="dw.de"/><ref>[https://books.google.com.au/books?id=sHzABgAAQBAJ&pg=PT577&lpg=PT577&dq=%22Russian+world%22+doctrine+putinism&source=bl&ots=zl2oGc9naO&sig=8p8ryDYyi13VIjh4cIMGZ98U4zI&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjj1ZTtp5zLAhVFG5QKHWXKAIUQ6AEINTAD#v=onepage&q=%22Russian%20world%22%20doctrine%20putinism&f=false International Security Studies: Theory and Practice&nbsp;— Peter Hough, Shahin Malik, Andrew Moran, Bruce Pilbeam&nbsp;— Google книги]</ref><ref>[https://books.google.com.au/books?id=-uMsCwAAQBAJ&pg=PA576&dq=%22Russkii+mir%22+doctrine+putinism&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwi6lMifrJzLAhXBmJQKHY78D28Q6AEIGzAA#v=onepage&q=%22Russkii%20mir%22&f=false Not by Bread Alone: Russian Foreign Policy Under Putin&nbsp;— Robert Nalbandov&nbsp;— Google книги]</ref><ref>[http://www.bbc.com/russian/russia/2015/11/151102_russian_world_qd «Русский мир»: политический приоритет или дискредитированный термин?&nbsp;— BBC Русская служба]</ref> і такою, що слугує ідейним підґрунтям для історичного [[Реваншизм|реваншу]]<ref name="ivinas">[http://ivinas.gov.ua/uk/novini/mizhnarodna-nau7674856784.html Міжнародна наукова конференція «Теоретико-методологічні засади дослідження історичної пам'яті» (31 травня 2018 року). Прес-реліз] Державна установа «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України»</ref>&nbsp;— воєнної агресії з метою реставрації Росії [[Розпад СРСР|у кордонах СРСР до 1991 року]] та «повернення зони впливу» щодо країн-[[Колонія|колоній]] та [[Сателіт (політика)|сателітів]] у Європі, [[Південний Кавказ|Закавказзі]] та [[Середня Азія|Сер. Азії]] до [[1917]] року до поразки Росії у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]].<ref>[[Андрій Ілларіонов]]: [http://aillarionov.livejournal.com/765924.html «Путін розмовляє з небесами»&nbsp;— інтерв'ю Д. Бикову]{{ref-ru}}&nbsp;— блог А. Ілларіонова в [[LiveJournal]]</ref><ref>[http://obozrevatel.com/politics/35718-eks-sovetnik-putina-nazval-stranyi-na-kotoryie-rossiya-mozhet-napast-posle-ukrainyi.htm Экс-советник Путина назвал страны, на которые Россия может напасть после Украины] 25 декабря 2014 [[Обозреватель|www.obozrevatel.com]]</ref><ref>[http://www.svoboda.org/content/article/26855650.html#page=1 «Русский мир», бессмысленный и беспощадный] 8 Февраль 2015 [[Радіо «Свобода»]]</ref><ref>[http://inosmi.ru/russia/20150825/229844665.html Путин пугает соседей «Русским миром» | Россия | ИноСМИ&nbsp;— Все, что достойно перевода]</ref><ref>[http://obozrevatel.com/politics/35718-eks-sovetnik-putina-nazval-stranyi-na-kotoryie-rossiya-mozhet-napast-posle-ukrainyi.htm Экс-советник Путина назвал страны, на которые Россия может напасть после Украины]</ref> Деякі оглядачі вважають проект «російського світу» повним аналогом, [[ремейк]]ом або [[Компіляція джерел|компіляцією]] [[Націонал-соціалізм|нацистського]] [[Третій Рейх|«Третього Райху»]].<ref>[[УНІАН]]: [http://www.unian.net/politics/897859-chetvertyiy-reyh-fyurer-putin-gotov-k-voyne-za-russkiy-mir.html Четвертый рейх: фюрер Путин готов к войне за «русский мир»]</ref><ref name="Піонтковський1"/>

Концепція «російського світу» є також однією зі спроб створення [[утопія|утопічного]] російськоцентричного східнослов'янського (''див.'' [[панславізм]]) альтернативного Європі «цивілізаційного полюсу».<ref name="храм"/><ref>[http://www.kasparov.ru/material.php?id=54AAB2A3CBD08 Євген Іхлов: Мумія.&nbsp;— Каспаров.ру], 05-01-2015</ref><ref name="чтєніє">Донецкие чтения 2017: Русский мир как цивилизационная основа научно-образовательного и культурного развития Донбасса: Материалы Международной научной конференции студентов и молодых ученых (Донецк, 17-20 октября 2017 г.).&nbsp;— Том 7: Юридические науки. Ч. 1: Теория государства и права, гражданское, предпринимательское, семейное и международное частное право/ под общей редакцией проф. С.&nbsp;В.&nbsp;Беспаловой.&nbsp;— Донецк: Изд-во ДонНУ, 2017.&nbsp;— 288 с.</ref>
На більш ранніх стадіях «Російський Світ»&nbsp;— це [[Неоколоніалізм|неоколоніальний]] [[шовінізм|шовіністичний]]<ref>Див. інтерв'ю [[Танюк Леонід Степанович|Леся Танюка]][Олександру Гунько.&nbsp;— «Газета по-українськи» №&nbsp;924, 05.11.2009]{{ref-uk}}</ref><ref>Україна і «Русский мир»: Важкий досвід співіснування: від «братского союза» до ненависті і масової українофобії: Історичні нариси та наукова публіцистика / С.&nbsp;А.&nbsp;Цвілюк.&nbsp;— Одеса: Астропринт, 2016.&nbsp;— 524 с.</ref> [[Проєкт (управління проєктами)|проект]]<ref name="druzenko">[http://www.dt.ua/1000/1550/67745/ «Геополітика від Патріарха: Царство Небесне vs Руський світ»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091218014641/http://www.dt.ua/1000/1550/67745/ |date=18 грудня 2009 }} Дзеркало тижня №&nbsp;44 (772) 14&nbsp;— 20 листопада 2009. Автор: Геннадій Друзенко</ref> або [[концепція]],<ref>[[Кореспондент (журнал)|Кореспондент.net]]: [http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1261543-tabachnik-peven-shcho-koncepciya-rosijskogo-svitu-ne-superechit-nezalezhnosti-ukrayini Табачник певен, що концепція Російського світу не суперечить незалежності України], 14 вересня 2011</ref> що визначається як спільний «[[Цивілізація|цивілізаційний простір»]],<ref name="храм"/> який базується на трьох засадах:

[[Файл:Vladimir Putin and Patriarch Kirill I of Russia (2015-11-21) 2.jpg|міні|праворуч|200пкс|Володимир Путін та один із [[адепт]]ів ''Російського світу'' [[Кирило (патріарх Московський)|патріарх РПЦ Кирило (Гундяєв)]]<ref name="CYR"/><ref name="tyzhden.ua">[http://tyzhden.ua/World/29591 «Русскій мір» як технологія&nbsp;— Світ&nbsp;— Український тиждень, Тиждень.ua]</ref>]]

* [[Православна церква|православ'я]],
* російська [[культура]] і особливо [[Російська мова|мова]]
* погано закамуфльоване [[Автократія|самодержавство]]<ref name="фон Ган">[[Радіо Свобода]]: [http://www.svoboda.org/content/article/26765506.html Солидарность с родиной или c КГБ?]{{ref-ru}}</ref> ([[диктатура]]), подаване як «спільна історична пам'ять і спільні погляди на суспільний розвиток».<ref name="druzenko"/> В Росії так почали ідеалізувати колишнє самодержавство впереміш зі [[сталінізм]]ом.<ref name="Вакын"/>

Згідно з [[Кирило (патріарх Московський)|Патріархом Московським Кирилом]], основами «російського світу''»'' є:<ref name="CYR">[http://kurskpds.ru/articles/kontseptsiya-russkogo-mira-kak-tsivilizatsionnyy-proekt-khkhi-veka/ Концепция Русского мира как цивилизационный проект XXI века]</ref><ref>[http://www.religion.in.ua/main/daycomment/page,1,3,6780-koncepciya-russkogo-mira-i-ukraina.html Концепция Русского мира и Украина " Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине]</ref><ref name="Софія">Суспільно-релігієзнавчий вісник «Софія» №&nbsp;1(3) 2015 / Засновник та видавець: [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]</ref>

# [[Православна віра]]
# [[Російська мова]] та [[культура]]
# Спільна [[історична пам'ять]] і спільні погляди на суспільний розвиток

Ця триєдина формула основ-«стовпів» є новітнім перевиданням (модифікацією) ранішої державницької формули XIX&nbsp;ст.&nbsp;— «Православ'я-самодержавство-народність» з [[Теорія офіційної народності|«Теорії офіційної народності»]] графа [[Уваров Сергій Семенович|Сергія Уварова]].

При СРСР Росія намагалася витворити єдиний «[[радянський народ]]», а тепер&nbsp;— на пострадянському просторі бажає створити православний простір під егідою [[Російська православна церква|Російської Православної Церкви]] з назвою «рускій мір», в основі якого пануватиме російська культура, [[російська мова]], російське православ'я і російська політика.<ref name="Софія"/>

Російський етнолог і історик, директор Інституту етнології і антропології РАН ім. Миклухо-Маклая, академік [[РАН]] [[Тишков Валерій Олександрович|Валерій Тишков]] пише: {{text|''Саме російська мова та російськомовна російська чи радянська культура разом з історичною пам'яттю об'єднують і конструюють цей світ.''<ref name="tiškov"/>}}
Саме ці елементи&nbsp;— єдина культура і спільна мова&nbsp;— надають нібито «цивілізаційному проекту» імперського звучання. Адже для цивілізації зовсім не обов'язкова наявність спільної мови чи будь-якої культури, що «лежить в основі»,&nbsp;— це характерно для імперії. Але як цим пожертвувати, якщо це і є «російський світ», в якому національні культури опиняються у становищі клієнтів&nbsp;— віддають свої найкращі творчі сили на збагачення «загальної» культури та підтримують цю культуру економічно, споживаючи її продукти<ref>[http://www.dt.ua/3000/3690/70930/ «Опір матеріалу»] Дзеркало тижня №&nbsp;45 (825) 4&nbsp;— 10 грудня 2010. Автор: [[Щоткіна Катерина]]</ref>.

З початку 1990-х років концепція «Російського світу» формувалася Петром Щедровицьким, Юхимом Островським, [[Павловський Гліб Олегович|Глібом Павловським]], Валерієм Тишковим та іншими. Колишній чиновник кремлівської адміністрації та куратор проекту [[Новоросія (конфедерація)|«Новоросія»]], [[Раппопорт Борис Савелійович|Борис Раппопорт]] заявляє, що в актуальний політичний обіг поняття «русскій мир» в [[2005]] році ввів керівник адміністрації Путіна [[Сурков Владислав Юрійович|Сурков]]<ref>[http://www.mk.ru/politics/2014/12/15/boris-rapoport-uzhe-v2013m-v-priemnoy-surkova-visela-karta-na-kotoroy-krym-byl-chastyu-rossii.html Борис Рапопорт: «Уже в 2013-м в приемной Суркова висела карта, на которой Крым был частью России»]</ref>. Володимир Путін ввів термін «русский мир» до широкого громадсько-політичного дискурсу наприкінці 2006 та на початку 2007 років. Цей термін він вжив у жовтні 2006 року у своєму вітальному слові до учасників Всесвітнього конгресу співвітчизників.

Дискусійним майданчиком розробки самої ідеї «російського світу» деякі автори<ref>[http://www.kasparov.ru/material.php?id=54B1673CA6A70 М. Ордовский-Танаевский: Авторам и всем подписавшим обращение от имени потомков Белой русской эмиграции].&nbsp;— «Каспаров.ру»</ref> вважають так званий «[[Ізборський клуб]]»<ref>Активними членами «Ізборського клубу» є відомі російські діячі фашистського та шовіністичного напрямку: О.Проханов, О.Дугін, С.Глазьєв, М.Делягін, Л.Івашов, М.Калашніков, М.Леонтьєв, М.Шевченко, Н.Нарочницька, І.Охлобистін та інші [http://dynacon.ru/ Сайт клубу]</ref>.

На початковому етапі стратегія Росії полягала в боротьбі «[[М'яка сила|м'якою силою]]» проти впливів [[Європейський Союз|Європейського союзу]] на теренах колишніх радянських республік, представляючи себе як альтернативну модель<ref>Oleksii Polegkyi. Changes in Russian foreign policy discourse and concept of «Russian World».&nbsp;— PECOB's Papers, October 2011, №&nbsp;6.</ref>, на просунутому етапі&nbsp;— у веденні [[Гібридна війна|гібридної війни]].<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25363591.html Путін веде в Україні гібридну війну&nbsp;— генерал Каппен/ Радіо Свобода, 26.06.2014&nbsp;р.]</ref> Наприклад, у виправданні злочинних антиукраїнських дій&nbsp;— у заяві МЗС РФ щодо подій у Донецьку 13 березня 2014 року зазначається: «Росія усвідомлює свою відповідальність за життя „''співвітчизників''“ і „''співгромадян''“ в Україні і залишає за собою право на їх захист»<ref>[http://www.mid.ru/web/guest/maps/ua/-/asset_publisher/ktn0ZLTvbbS3/content/id/70634 Заява МЗС Росії у зв'язу із трагічними подіями в Донецьку // Міністерство закордонних справ Російської Федерації]</ref> і, одночасно, в аналогії з [[Еклектизм|еклектично]] «поєднаними» позиціями як і в проекті «російського світу»,&nbsp;— в офіційній заяві використовує нечіткі терміни «співвітчизники» і «співгромадяни» (''порівняй із концепцією «[[зелені чоловічки]]»''), які залишають для влади РФ відкритими фактично будь-які варіанти подальших дій. Таким чином відсутня турбота в дотриманні навіть видимості їхньої правдоподібності, що свідчить про першочергову спрямованість таких повідомлень на населення самої Росії, а також на прихильників сепаратизму в Україні.

Інструментарієм реалізації проекту «російського світу» є створення переважаючого впливу в сусідніх країнах, обмеження їхнього суверенітету і встановлення повного контролю за їхніми просторами (економічним, політичним, інформаційним, конфесійним, мовним тощо), оволодіння (в тому числі шляхом купівлі) стратегічними об'єктами, перехоплення у свої руки політичних важелів держави-об'єкта «російського світу» через систему різного роду союзів (митного, безпекового тощо). Це і є м'якою формою поступової ліквідації державного суверенітету.

Проміжними етапами є:
* [[Пострадянські держави#Союз Росії і Білорусі|Союз Росії і Білорусі]] (квітень, 1997&nbsp;р.)
* [[Євразійське економічне співтовариство]] (жовтень, 2000&nbsp;р.)
* [[Організація договору про колективну безпеку]] ([[Організація договору про колективну безпеку|ОДКБ]]; травень, 2002&nbsp;р.)
* [[Митний союз ЄАЕС]] (січень, 2010&nbsp;р.)
* [[Російсько-грузинська війна (2008)]] (приєднання Абхазії і Південної Осетії)
* [[Євразійський економічний союз]] (травень, 2014&nbsp;р.)<ref>Єлізавета Покровська: [http://www.kasparov.ru/material.php?id=54D99AE38C5E8 Конец эпохи русских империй].{{ref-ru}}&nbsp;— [[Каспаров.ру]], 10-02-2015</ref>
* [[Анексія Криму (2014)]]

{{text|''«Існування незалежної України є найбільше нещастя, перш за все для самих українців. Необхідно вирвати народ з полону [[Помаранчева революція|помаранчевої]] пропаганди».</tt><ref>К возрождению Святой Руси // Русь Державная. – 2009. – № 9 (183)</ref>|25| «Русь Державна» — російська щомісячна газета православно-патріотичного спрямування}}

{{text|''«Цілісність України не була і не може бути самоцінною для росіян і "російського світу"», — а «ліквідація її була би благом для росіян, бо вона в теперішньому (2016 рік) складі стає в'язницею росіян».<ref name="доктр"/>|25|Доктрина «Руского міра»}}

{{text|''«Українська криза — лише мала частина [[Пропаганда війни в Росії|цієї геополітичної боротьби]]. Битва йде не за Україну, а за Росію, за Русскій мір»</tt><ref>Леонид Ивашов. Битва за Россию. Хроники геополитических сражений. — Из серии: Коллекция Изборского клуба. Дата написания: 2015; Объем: 380 стр. Издательство: Книжный мир Год: 2016 ISBN 978-5-8041-0741-4.</tt></ref>|25| [[генерал-полковник]] Івашов Леонід Григорович}}

Постановою Уряду РФ від 20 червня 2011 N 492 «Про федеральну цільову програму „Російська мова“ на 2011—2015 роки» для реалізації двох підпрограм, що передбачають діяльність за межами Росії&nbsp;— «Підтримка російської мови як основи розвитку інтеграційних процесів в [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]]» та «Задоволення мовних потреб ''співвітчизників'', що мешкають за кордоном» планується витратити 2526,66&nbsp;млн рублів (близько 85&nbsp;млн дол. США).<ref>[http://base.garant.ru/55171580/ Постановление Правительства РФ от 20 июня 2011 г. N 492 «О федеральной целевой программе „Русский язык“ на 2011—2015 годы» (с изменениями и дополнениями)]</ref>

== Міфологеми та догми ==
Концепт характеризується використанням історичної міфології,<ref name="ivinas"/><ref name="психк"/> геополітичного підходу для інтерпретації сучасних політичних процесів правого і лівого спектрів, [[Еклектизм|еклектично]] поєднує елементи панславізму (політичне об'єднання слов'янських держав), євразійства (відмова від європейської інтеграції Росії на користь інтеграції з центральноазійськими країнами), російського месіанства та імперіалізму,<ref name="храм"/> поєднання ідеології російського більшовизму і крайніх націоналістичних течій російського білого антикомуністичного руху років громадянської війни в Росії в еміграції.<ref name="доктр">Проханов А., Аверьянов В., Дугин А., Кобяков А., Платонов О. Доктрина Русского мира.&nbsp;— Издательство: Книжный мир, 2016 ISBN 978-5-8041-0888-6</ref> Включає обґрунтування новітньої імперії «російського світу» з її унікальними духовними та культурними цінностями, яку треба захищати від зовнішніх вторгнень, насамперед, з боку [[Західний світ|західної цивілізації]]. Для російських мислителів відродження національної своєрідності російської культури завжди розглядається у парадигмі протистояння «осяяної духовністю» російської ідеї із [[Загниваючий Захід|«загниваючим, бездуховним» Заходом]].<ref>канд. філос. наук Ковтун Ю. В. ОПОЗИЦІЯ «РОСІЯ&nbsp;— ЗАХІД» В РОСІЙСЬКІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ ХІХ СТОЛІТТЯ / «Дні науки філософського факультету&nbsp;— 2016», Міжн. наук. конф. (2016;
Київ). Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету&nbsp;— 2016», 20-21 квіт. 2016&nbsp;р.: [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А.&nbsp;Є.&nbsp;Конверський [та ін.].&nbsp;— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2016.&nbsp;— Ч. 1.&nbsp;— 231 с.</ref>

Сюди відноситься продукування і закріплення в свідомості аудиторії за допомогою медіа, котрі виходять під егідою [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]] і близьких до цієї
організації братств та ін.<ref name="Вакын"/> (наприклад, газет «{{lang-ru|Русь триединая}}<nowiki/>», «{{lang-ru|Ми}}<nowiki/>р», сайти «{{lang-ru|Белый Харьков}}<nowiki/>», «{{lang-ru|Православный выбор}}<nowiki/>», «{{lang-ru|Русский дозор}}<nowiki/>», «{{lang-ru|Новороссия}}<nowiki/>», деяких інших православних видань періодика яких має спільні теми, проблеми, наявний передрук матеріалів) міфу про спільну історію та єдність України, Росії і Білорусі (Малої, Великої і Білої Русі в інтерпретації авторів публікацій); пропаганда ідеї самодержавства в союзі, основу якого, на думку авторів деяких матеріалів, мусять складати названі країни; закріплення в масовій свідомості міфу про позитивну історичну роль самодержця, який уособлювався в образі царя [[Микола II (російський імператор)|Миколи ІІ]] (нині цей міф модифікується таким чином: будь-який представник династії [[Романови]]х&nbsp;— [[Сталін]]&nbsp;— [[Путін]]); акцентуація самодержавницької влади як такої, що дана Богом; поширення ідеї православ'я як об'єднуючої для трьох народів (при ігноруванні греко-католиків, католиків, протестантів та ін.); пропаганда «русского мира» при невизначеності ідеології, концепцій, настанов тощо і варіативності в залежності від політики РФ.<ref name="жкну"/>

«Російський світ» як ключовий концепт російської національної ідеї, як і завжди, залишається ідеологічнім виправданням російського шовінізму, імперіалізму і військової агресії проти сусідів.

=== «Окрема російська цивілізація» ===
Слов'янофільська течія суспільної думки, стверджує особливий «російський світ» і «богообраність» російської людини.<ref name="кісь"/> Сюди відносяться ідеї вічної боротьби з [[Західний світ|Заходом]] за свою «свідомісну особливість», Боже призначення; перманентне протистояння [[Західний світ|західній]] моделі цінностей, на боротьбу за знищення або себе, або супротивника. Ідеї «Святої Русі»&nbsp;— твердження, що земля колишньої Русі, частина якої опинилася під владою Московського князівства, сама по собі є святою. Ідеї з утвердження історичного значення столиці російської держави&nbsp;— Москви, як всесвітнього політичного і церковного центру".<ref name="храм"/><ref name="кісь"/> Ідеї усвідомлення себе особливим народом (навіть серед інших православних народів), намагання розширити свої політичні кордони для «спасіння православ'я», нав'язування іншим народам свого світогляду. В радянські часи месіянсько-слов'янофільська ідея народу-Богоносця трансформувалася в ідею авангардної ролі російського пролетаріату у всесвітньо-історичному перевороті та у збудові комуністичного едему.<ref name="кісь"/>

Авер'янов Віталій Володимирович (один із засновників, заступник голови Ізборського клубу) оголошує «рускій мір» [[Третій шлях (ідеологія)|третім]] «цивілізаційним полюсом» в протиставлення «американському полюсу», «європейській інтеграції, яка формує принципово нову геополітичну реальність», і «[[Китай|Китаю]], який підтягує до себе країни [[Третій світ|Третього світу]]».<ref>Виталий Аверьянов. Стратегия Русской доктрины. Через диктатуру к государству правды.&nbsp;— Литрес, 2017. ISBN 9785804107216</ref> Ідеологію «російського світу» називають фактичним крахом немаргінального «сучасного європейського російського націоналізму»&nbsp;— незалежної і самостійної від влади РФ політичної ідеології.<ref>[[Кашин Олег Володимирович|Олег Кашин]]. Украина и ее окрестности.&nbsp;— 2014 (стор.: 32)</ref>

=== Євразійство ===
{{Докладніше|Євразійство}}{{Див. також|Основи геополітики}}
[[Файл:Емблема НТС.jpg|thumb|right|Емблема [[НТС]] є претензією на наступництво від держави Володимира Святославича.]]
Як продовження слов'янофільської течії суспільної думки&nbsp;— відмова від європейської інтеграції Росії на користь інтеграції з центральноазійськими країнами. Часто «русский мир» ототожнюється із поняттям «{{lang-ru|восточнославянский мир}}<nowiki/>».<ref name="храм"/><ref>Матвєєв В.&nbsp;А.&nbsp;Украинский кризис 2014 г.: ретроспективное измерение.&nbsp;— Ростов на Дону, 2015.– 308 с. (стор.: 129)</ref><ref>Бадзьо Юрій. Підпільна нація. Нове завоювання України: статті / Ю. Бадзьо; Міжрегіональна академія управління персоналом.&nbsp;— К. : МАУП, 2003.&nbsp;— 104 с.&nbsp;— ISBN 966-608-311-6</ref> З одного боку, РФ зацікавлена в поглибленні зв'язків з Європою та не проти того, аби інтегруватися у спільний Європейський економічний простір, а з іншого&nbsp;— виступає активним учасником інституціоналізованих інтеграційних структур Азійсько-Тихоокеанського регіону ([[Асоціація держав Південно-Східної Азії|АСЕАН]], [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво|АТЕС]], [[Регіональний форум АСЕАН|АРФ]], [[Форум «Азія — Європа»|АСЕМ]], [[Шанхайська організація співробітництва|ШОС]]).<ref>Шергін Сергій. Росія в інтеграційних процесах в Азійсько-Тихоокеанському регіоні: погляд з Києва та можливі перспективи України / Сергій Шергін, Ігор Лоссовський // Україна дипломатична: науковий щорічник.&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— Вип. 13.&nbsp;— С. 530.</ref>
Згідно доктрини «руского міра»: «Без євразійського вектору „російський світ“ приречений на ту або іншу форму етнокультурного і релігійного ізоляціонізму» в «своєрідній моделі євразійської нації, яка має однорідне в етнічному, расовому і культурному плані ядро, яке поступово оточує себе кільцем чи намистом із [[субетнос]]ів а також [[етнос]]ів, які не входять в російський етнос ([[Кавказ]], [[Центральна Азія]], [[Балтійські країни]] і ін.), але притому які включаються в великий „російський світ“».<ref name="доктр"/>

[[Дугін Олександр Гелійович|Олександр Дугін]] у своїй книзі '''''[[Основи геополітики|Основи геополітики: Геополітичне майбутнє Росії]]''''' стверджував, що [[Україна]] повинна бути анексована [[Росія|Російською Федерацією]], тому що нібито «Україна як держава не має геополітичного значення, особливого культурного імпорту чи загальнолюдського значення, географічної унікальности, етнічної винятковости, її певні територіальні амбіції становлять величезну небезпеку для всієї Євразії і без вирішення проблеми '''''„українського питання“''''', говорити про континентальну політику взагалі безглуздо». Не можна дозволити Україні залишатися незалежною, якщо вона не буде [[Санітарний кордон|санітарним кордоном]], що було б теж неприпустимо.<ref name="dunlop">{{Cite journal|last=Dunlop|first=John|date=31 січня 2004|title=Aleksandr Dugin's Foundations of Geopolitics|url=https://www2.gwu.edu/~ieresgwu/assets/docs/demokratizatsiya%20archive/GWASHU_DEMO_12_1/John%20Dunlop%20Aleksandr%20Dugin's%20Foundations%20of%20Geopolitics.pdf|journal=Demokratizatsiya: The Journal of Post-Soviet Democratization|publisher=Institute for European, Russian and Eurasian Studies (George Washington University)|volume=12|issue=1|page=41|issn=1074-6846|oclc=222569720|archive-url=https://web.archive.org/web/20160607175004/https://www2.gwu.edu/~ieresgwu/assets/docs/demokratizatsiya%20archive/GWASHU_DEMO_12_1/John%20Dunlop%20Aleksandr%20Dugin's%20Foundations%20of%20Geopolitics.pdf|archive-date=7 червня 2016}}</ref> Книга мала великий вплив на [[Міжнародні відносини Росії|зовнішню політику]] [[Путін Володимир Володимирович|Владіміра Путіна]], що врешті призвело до [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].<ref name="McCandless">{{Cite news|last=Farmer|first=Brit McCandless|date=12 квітня 2022|title=Aleksandr Dugin: The far-right theorist behind Putin's plan|url=https://www.cbsnews.com/news/aleksandr-dugin-russia-ukraine-vladimir-putin-60-minutes-2022-04-12/|work=[[60 Minutes]]|agency=CBS News|accessdate=12 квітня 2022}}</ref>

На думку критиків «російського світу»&nbsp;— це категорична відмова російського правлячого прошарку у 2000-х роках від європейського способу життя та шляху розвитку, обраного Заходом після Другої світової війни. Анти-європейський або так званий «євразійський шлях» розвитку є, по суті, деградацією та цивілізаційним глухим кутом. Бо відмова від правового суспільства і держави, від примату гуманізму і людяності над державою, опір європейській інтеграції, проти прозорості кордонів та примату права, автоматично в підсумку веде до «середньовіччя» та [[Варварство|варварства]], азійського диктаторського типу.

На думку російського історика [[Понасенков Євген Миколайович|Є. Понасенкова]], «відмова від західних свобод і прав людини потребує символів, кривавих образів, які б, з одного боку, підтверджували значущість сьогоднішнього шляху, а з іншого&nbsp;— видавались би настільки жорстокими, щоб на їх фоні сьогоднішній режим не виглядав би таким уже саблезубим».<ref>Понасенков Е. [https://www.svoboda.org/a/28039837.html Путин опирается на лузеров] / [[Радіо Свобода|Радио Свобода]] 08 октября 2016</ref>

=== «Виняткова роль» та месіанство ===
Всіляке вкорінення в масовій свідомості населення Росії і не лише, за рахунок тотальної пропаганди, уявлення про виняткову роль і цивілізаторську місію російської культури (''див. «[[Москва — Третій Рим]]»''),<ref name="доктр"/><ref name="кісь">Кісь Роман. [http://uamoderna.com/biblioteka/kis-roman-final-tretiogo-rymu Фінал третього Риму (Російська месіянська ідея на зламі тисячоліть). Перше видання.&nbsp;— Львів: Інститут народознавства НАН України, 1998.&nbsp;— 744 с] (Дивись: Розділ другий: Московська месіяністична ідея як сурогат релігії. Стор.: 55-61).</ref><ref name="Козиряцька">Козиряцька С.&nbsp;А.&nbsp;Дискурсні практики медіа-сфери Росії: синтез двох ідеологій чи розмивання орієнтирів / С.&nbsp;А.&nbsp;Козиряцька // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки.&nbsp;— Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2016.&nbsp;— Вип. 42.&nbsp;— С. 239—244.</ref> самопозиціонування Росії виключно у ролі фаворита міжнародних відносин, впливової у різних відношеннях країни, гаранта миру і стабільності у світі.<ref name="храм"/><ref name="гула"/><ref name="кісь"/> В підкріплення [[Догмат|догми]] про цивілізаторську місію російської культури покликана демонстрація яскравості творчої спадщини класичної російської літератури (Достоєвський, Толстой). Причому, як і за радянського часу, держава «приватизує» видатних російських поетів і письменників&nbsp;— «наш Пушкін», «Лермонтов був патріотом, тому що поїхав воювати на Кавказ» (прес.-конф. В.Путіна). Також активно пропагується твердження про винятковий лідерський та [[Месіанство|месіанський]] характер Росії,<ref name="храм"/><ref name="кісь"/> створюється міф про країну-переможця, що [[Список програних Росією війн|ніколи не зазнавала серйозних поразок]]. Ці аспекти відображаються в позиціях: 1) історія держави, а не суспільства; 2) дискурс перемог, а не поразок,&nbsp;— а усе, що випадає з цього контексту, виявляється за межами російськосвітної ідентичності.<ref name="Дацюк"/> Це і є «загальна історична пам'ять» і спільні погляди на суспільний розвиток, що з неї випливають.<ref name="Дацюк">[[Дацюк Сергій Аркадійович]] [https://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/53858ffc966fc/ ВОЙНА ЗА РУССКИЙ МИР] 28 травня 2014, 10:27</ref> Таким чином, російськосвітна ідентичність постійно змінюється на догоду політичній кон'юнктурі. Ще у 2010 році Володимир Путін у прямому ефірі заявив, що Росія б здобула перемогу у Другій Світовій війні без України у складі СРСР, бо Росія країна переможців.<ref>[https://espreso.tv/article/2017/05/08/bez_9_travnya_chomu_den_peremogy_staye_chuzhym_v_ukrayini Без 9 травня. Чому День Перемоги стає чужим в Україні] espreso.tv</ref>

За переконанням [[Глазьєв Сергій Юрійович|С. Глазьєва]], «російський світ»&nbsp;— чи не остання опора цивілізації.<ref>Русская история.&nbsp;— Москва, 2014.&nbsp;— №&nbsp;3 (30) (стор.: 3)</ref>

Окремі твердження О. Дугіна висловлює і [[Михалков Микита Сергійович|М. Міхалков]] у «Маніфесті Освіченого Консерватизму», де він досить своєрідно пояснює ідею євразійства, зараховуючи до її культурних констант релігійну ідею месіанського масштабу.<ref name="гула"/> Генерал-полковник Івашов Леонід Григорович заперечує [[Західний світ|Захід як цивілізацію]], і стверджує, що Росія знову повинна зіграти «утримуючу» роль, бо її божественно-космічне призначення в історичній долі народів світу&nbsp;— оберігати людство від самознищення.<ref>Ивашов Л.&nbsp;Г.&nbsp;Геополитика Русской цивилизации / Отв. ред. О.&nbsp;А.&nbsp;Платонов.&nbsp;— М.: Институт русской цивилизации, 2015. ISBN 978-5-4261-0105-0</ref>

{{text|''«Російська історія почалася як фактор світового і навіть космічного значення з моменту хрещення Русі. <...> Третій Рим — Москва, держава народу російського. Їй всевишнім промислом Божим визначено віднині і до віків зберігати чистоту православного віровчення...»</tt><ref>Иоанн (Снычев), митрополит. Русский узел: статьи, беседы, обращения. – СПБ., 2000. – С. 10-11</ref>|25|митрополит Іван Сничьов}}

[[Зюганов Геннадій Андрійович|Генадій Зюганов]], перший секретар ЦК Комуністичної партії Російської Федерації описує «рускій мір» через комуністичні ідеї «матеріалістичного та антихристиянського вчення», послуговуючись «Заповідями Блаженств Російської Православної Церкви»:<ref>{{Cite web |url=https://mospat.ru/archive/page/vera-i-zhizn/slovo/30953.html |title=Заповіді Блаженств Російської Православної Церкви |accessdate=2018-08-08 |archive-date=2018-08-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180808172035/https://mospat.ru/archive/page/vera-i-zhizn/slovo/30953.html }}</ref>
{{text|''«У найближчі роки має відбутися справжня "боротьба світів", в якій споконвічний "русскій мір" — світ ідеалів і святинь, світ багатовікової духовності і національної традиції з його піднесеними заповідями: "Блаженні голодні та спраглі правди", "блаженні милостиві", "возлюби ближнього як самого себе" — буде протистояти апокаліптичному світу космополітичного всезмішування.<ref>Геннадий Зюганов. Глобальное порабощение России, или Глобализация по-американски. — Редактор: Соловьев Евгений, Издательство: Эксмо, 2011 г ISBN 5457021041, 9785457021044. с.352</ref></tt>}}

=== Державна імперська церква ===
Сюди відноситься панування імперського менталітету не лише в політичних, а й у церковних колах. І це при тому, що імперський менталітет має дуже мало спільного з євангельським ідеалом буття християнина. Під «Русскім міром» приховані нова російська імперія, російська влада й російська імперська церква.<ref name="Софія"/>

У певних колах існує думка, що ієрархи РПЦ МП за радянських часів були агентами [[КДБ]], а можливо, вони і зараз є співробітниками спецслужб ([[ФСБ]]).<ref>[http://expres.ua/main/2015/04/21/132946-rosiyska-pravoslavna-cerkva-specsluzhby Російська православна Церква і спецслужби.]&nbsp;— [[Експрес (газета)|«Експрес»]], 21.04.2015</ref><ref>[[Яків Кротов]] та інші: [http://www.svoboda.org/content/transcript/26892129.html Церковь и контрразведка].{{ref-ru}}&nbsp;— [[Радіо Свобода]], 14.03.2015</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/russia-church/28909401.html Архіви України: чекісти контролювали вибори патріарха РПЦ] 11 грудня 2017</ref><ref>Данилець Ю. В. [https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/13752/1/ІНФОРМАЦІЙНІ%20ЗВІТИ%20УПОВНОВАЖЕНОГО%20РАДИ%20У%20СПРАВАХ%20РПЦ%20ПО%20ЗАКАРПАТСЬКІЙ%20ОБЛАСТІ%20%281953-1964%20рр.%29%20ЯК%20ІСТОРИЧНЕ%20ДЖЕРЕЛО.pdf ІНФОРМАЦІЙНІ ЗВІТИ УПОВНОВАЖЕНОГО РАДИ У СПРАВАХ РПЦ ПО ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ (1953—1964&nbsp;рр.) ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО] / Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 2 (35), 2016</ref><ref>Цитата: {{lang-ru|«СБУ обнародовала документы НКГБ об образовании Московской Патриархии. В них, в частности утверждается, что все !!! делегаты т.н. Поместного Собора РПЦ МП 1945 года были завербованы чекистами»}}.<br/>[http://argumentua.com/stati/rpts-mp-byla-sozdana-kgb-dokumenty РПЦ МП была создана КГБ (ДОКУМЕНТЫ)] 2017-12-10</ref> У 1967&nbsp;р. з ініціативи голови КДБ СРСР [[Андропов Юрій Володимирович|Ю. Андропова]] було сформовано п'яте (ідеологічне) управління КДБ, у структуру якого з 1968&nbsp;р. було включено четвертий «церковний» відділ.<ref name="забол">Заблоцька–Сєннікова Н. В. кандидат історичних наук, старший викладач кафедри державної служби, адміністрування та управління, Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка (Україна, Луганськ) [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gileya_2014_80_17.pdf СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ РАДЯНСЬКИХ ВЛАДНИХ І ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІВ КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У 1960–Х&nbsp;— 1980–Х РР.] / Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». Випуск 80. Історичі науки. 2014.nbuv.gov.ua</ref><ref>Никитин В. Святейший Патриарх Алексий II: жизнь и деяния в славу Божию / Валентин Никитин.&nbsp;— М. : Астрель: Олимп, 2009.&nbsp;— 640 с. (стор.: 384)</ref> Відділ вивчав зовнішню й внутрішню діяльність духівництва, його політичні настрої, ставлення до влади та партії.<ref name="забол"/> На думку аналітиків, «російський світ» не має нічого спільного з християнством.<ref>[http://zn.ua/POLITICS/u-russkogo-mira-net-nichego-obschego-s-hristianstvom-ekspert-176277_.html У «русского мира» нет ничего общего с христианством&nbsp;— эксперт] 16 мая, 2015 [[Дзеркало тижня. Україна]]</ref>

Окрему увагу заслуговує те, що [[Російський світ (фонд)|«фонд „Рускій мір“»]] очолює В'ячеслав Никонов, який є сином високопоставленого офіцера [[НКВС]] й онук сталінського наркома закордонних справ [[Молотов В'ячеслав Михайлович|В'ячеслава Молотова]].<ref name="гавр">Олександр ГАВРОШ. [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1285/180/45461/ БАТЮШЦІ СИДОРУ&nbsp;— ВІД ОНУКА МОЛОТОВА]. щоденна українська інформаційно-політична газета «[[Україна молода]]» 08.11.2008</ref><ref name="рожик"/> Свою кар'єру починав завсектором [[ЦК КПРС]], помічником керівника [[КДБ СРСР]].<ref name="гавр"/> Для «фонду „Рускій мір“» як окреме завдання поставлено «взаємодію з [[РПЦ]] та іншими конфесіями у справі просування російської мови та російської культури».<ref>Указ Президента Российской Федерации "О создании фонда «Русский мир» от 21 июня 2007 г. №&nbsp;796.</ref><ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1130588 Русский мир (Фонд)] dic.academic.ru</ref><ref>[http://xn--80aaldbkeadqi7acngq3al.xn--p1ai/kultura-rossii-i-russkiy-yazyk Фонд «Русский мир»] политикапрезидента.рф</ref><ref>[https://russkiymir.ru/fund/ Фонд «Русский мир» создан во исполнение Указа Президента РФ В.&nbsp;В.&nbsp;Путина от 21 июня 2007 года.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220108225200/https://russkiymir.ru/fund/ |date=2022-01-08 }} russkiymir.ru</ref><ref name="nko">[http://portal-nko.ru/finance/donors/mir/ РУССКИЙ МИР. Информация о конкурсах и грантах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180811100441/http://www.portal-nko.ru/finance/donors/mir |date=2018-08-11 }} portal-nko.ru</ref>

Російська православна церква ще з часів [[Петро I|Петра I]] існує як державна структура в ролі надійної опори імперії.<ref name="храм"/> Першим і головним обов'язком церкви у її відношенні до держави було насадження «вірнопідданих» почуттів.<ref name="храм"/><ref name="хилько"/> Цього намагалися досягнути введенням свого роду культу імператорської влади.<ref>Никольский Н. Государственная церковь крепостной эпохи // Христианство и Русь. Сб статей.&nbsp;— М., 1988.&nbsp;— С. 104</ref> Російська православна церква є своєрідною м'якою силою для поширення і легітимізації російського релігійного, культурного, політичного та ідеологічного впливу, зокрема експансії на пострадянському просторі.<ref name="чтєніє"/> «Православ'я, самодержавство, народність»&nbsp;— триєдина формула державної ідеології.<ref>Культура повседневности. Русская культура и православие: Учеб. пособие / Т.&nbsp;С.&nbsp;Георгиева.&nbsp;— М.: Аспект Пресс, 2008.&nbsp;— 397 с. ISBN 978-5-7567-0476-1 (стор.: 241)</ref> Православ'я поставлене на службу [[Автократія|самодержавству]].

Патріарх Кирил виголосив тезу, в якій поставив в один ряд президента РФ, князя [[Василь ІІІ|Василя ІІІ]] та царя [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]], який свого часу отримував листи від монаха Філофея, де йшося про Третій Рим, а відтак, чинний патріарх РПЦ благословляє імперські амбіції сучасного очільника Росії від імені церковної влади, міфологізуючи «богообраність» сучасної російської влади.<ref>[https://inosmi.ru/politic/20161031/238113638.html Московский патриарх сравнил Путина с Алексеем и князем Василием. За всем ищи бывший КГБ] 31.10.2016 inosmi.ru</ref> В інтерв'ю на радіостанції «[[Ехо Москви]]» протоієреєм В. Чапліним, власне кажучи, священиком було легітимізовано процес знищення внутрішніх ворогів.<ref>[https://echo.msk.ru/programs/personalnovash/1818964-echo/ В ГОСТЯХ: Всеволод Чаплин Всеволод Чаплин протоиерей ВЕДУЩИЕ: Ирина Воробьева, Оксана Чиж] echo.msk.ru 15 АВГУСТА 2016, 15:05</ref>

РПЦ і її вищий [[клір]] стали інструментами Російської держави для масованого наступу на Україну та Українську церкву, яку намагаються позбавити її законних прав.<ref name="храм">{{Cite web |url=http://history.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/2/2015/01/русский-мир.pdf |title=„Русский мир“: нові реалії старого міфу» / Матеріали круглого столу. Відповідальні за випуск: В. С. Степанков — голова релігійної громади Храму «Різдва Христового», д. і. н., професор; отець Юрій (Матвейцов) — настоятель Храму "Різдва Христового Кам'янець-Подільський, 2011 |accessdate=2019-05-25 |archive-date=2018-11-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181107214127/http://history.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/2/2015/01/русский-мир.pdf }}</ref>

РПЦ підтримує вторгнення Росії на територію України: {{text|''«Миротворча місія Росії в Україні повинна гарантувати її жителям право на самобутність і тісні відносини з іншими народами історичної Русі. <…> Будемо сподіватися і на те, що місія російських воїнів з захисту свободи і самобутності цих людей і самого їхнього життя не зустріне запеклого опору, який призведе до великомасштабних зіткнень. Нікому не хочеться пролиття крові і поглиблення тих поділів, які вже існують серед православних людей на просторі історичної Русі».</tt>|25| наголошує співдруг [[Кирило (патріарх Московський)|Кирила]], глава синодального відділу взаємин церкви і суспільства протоієрей [[Всеволод Анатолійович Чаплін|Всеволод Чаплін]]<ref name="Яблонський"/>}}

{{text|''«Я думаю, що потрібно подумати сьогодні про потужну військову присутність Росії в усіх регіонах, де люди просять захисту від помаранчевих експериментів, від різного роду «[[Кольорова революція|кольорових революцій]]». Навіть якщо Росії потрібно буде брати участь в бойових діях, цього не потрібно сьогодні боятися: армії потрібно нарешті дати справжню роботу»</tt>|25| глава синодального відділу взаємин церкви і суспільства протоієрей [[Всеволод Анатолійович Чаплін|Всеволод Чаплін]]<ref>[https://graniru.org/Society/Religion/m.194662.html Чаплин: Россия не должна бояться войны] 05.01.2012 graniru.org</ref>}}

Батюшка Московсько-Православної Церкви України [[протоієрей]] Андрій Ткачов<ref>Ткачёв, Андрей Юрьевич</ref> навіть розмістив в Інтернеті таке [[прокляття]]: {{text|''«Я молюся, щоб Господь вселив страх і трепет у серця і кістки бунтівників. Щоб Бог послав їм хворобу в будинок і на вулиці, страх на вулиці і страх у будинок, щоб вони спокою не мали, щоб зжерли одне одного. Нехай гад зжере гада – я про них не шкодуватиму. Це — страшні вороги нашого майбутнього і старшні вороги сьогоднішнього, справжнього. Влада у нас, звичайно, така, що інколи варта осуду, але сьогодні це треба забути»</tt><ref>відеозапис: [https://www.youtube.com/watch?v=rTOn3i6T4Us&feature=youtu.be&t=7m53s Священник УПЦ Московского патриархата Андрей Ткачев в день Татьяны проклял евромайдановцев]</ref><ref>[https://vsiknygy.net.ua/news/34046/ Священик УПЦ Московського патріархату прокляв Євромайдан і принизив українську мову] 07.02.2014</ref>}}

В загальному, у російському суспільстві роль РПЦ є двоякою: з однієї сторони, хоча це й не затверджено законодавчо, православ'я відіграє роль ніби державної релігії, а тому прагне впливати на всі суспільні інституції, визначаючи зовнішню та внутрішню політику Росії, а з іншої сторони&nbsp;— Російська Федерація, як секулярна держава, використовує Церкву для здійснення своєї геополітичної політики: в цьому випадку Московська Патріархія постає лише інструментом.

==== «Духовні скріпи» та «політичне православ'я» ====
{{Див. також|Духовні скріпи}}
Ідея, «російського світу» стала теоретичним прикриттям імперської політики «збирання земель» і пропагується насамперед вищим [[клір]]ом Московського патріархату<ref name="храм"/><ref name="Софія"/><ref name="Козиряцька"/> та УПЦ МП.<ref name="жкну"/><ref name="Вакын">Павло Павленко. «Русский мир» як ідеологія російського неоімперіалізму: українські реалії / Волинський Благовісник: богословсько-історичний науковий журнал Волинської Православної Богословської Академії Української Православної Церкви Київського Патріархату&nbsp;/ ред.кол.: протоієрей Володимир Вакын (голов. ред.) [та ін.].&nbsp;— Луцьк: Видавництво Волинської православної богословської академії ΈΊΚΏΝ, 2015.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— 368 с.&nbsp;</ref>

«Духовні скріпи»&nbsp;— релігійно-клерикальний підхід на означення «російського світу»; доктрина «російського світу» у виконанні патріарха Кирила;<ref name="доктр"/> [[Популізм|популістський]] [[евфемізм]] з нав'язування смислів, покликаний відібрати і позначити як «традиційні цінності» російського світу певний концепт, котрий за визначенням патріарха, не має чітко визначених географічних меж та характеризується наявністю носіїв православної віри та російської мови у різних частинах світу, що надає цій ідеї планетарного масштабу.<ref name="храм"/><ref name="гула"/> Патріарх для пояснення необхідності створення «російського світу» впровадив поняття «російськість». «Російськість» як православ'я, як [[домінанта]] в культурі та мові, як єдина історична пам'ять є своєрідним [[Ірраціональність|ірраціональним]] ґрунтом для ностальгічних спогадів про імперську велич великої Росії. Поняття «російськість» [[Сакральність|сакралізується]] за відсутності раціональної системи доказів щодо обґрунтування необхідності створення «російського світу».<ref name="гула"/> Прикладом цього є постійне цитування апокрифічного вислову [[Лаврентій Чернігівський|Лаврентія Чернігівського]]: «Русь, Україна та Білорусь&nbsp;— це є Свята Русь». РПЦ навіть пропонує [[неологізм]] «православний патріотизм».<ref name="mpda">[https://www.mpda.ru/publ/text/211282.html Святая Русь&nbsp;— вместе или врозь? Патриарх Кирилл на Украине] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180804140847/https://www.mpda.ru/publ/text/211282.html|date=4 серпня 2018}}.&nbsp;— М.: Даниловский благовестник, 2009.&nbsp;— 256 с ISBN 978-5-89101-276-9 (стор.: 194)</ref> Нав'язування «російськості» для вищезазначених держав з ігноруванням культурно-духовної спадщини білорусів, українців буквально є проявом імперіалізму та великодержавного шовінізму.<ref name="Софія"/>

Згідно з відомою [[Уваров Сергій Семенович|уварівською]]<ref name="гула"/> тріадою трьома скріпами російської ментальності є [[Автократія|самодержавство]], [[Православна церква|православ'я]] і народність, які щільно переплітаються. Ідея самодержавства бере свій початок у другій половині XIV&nbsp;ст., коли московському князю Д. Донському необхідна була [[ідеологема]], яка б могла поєднати в єдиний простір [[Візантія|Візантію]], [[Велике князівство Литовське]] і Північно-Східну Русь. Для цієї мети ним була створена [[теорія]] про Москву, як місто, котре стане «третім Римом» і перебере славу [[Константинополь|Константинополя]]. Після 1453 року і падіння [[Царгород]]у ця теорія стала підставою для «обґрунтування» права Москви на об'єднання навколо себе усіх земель Русі. Теорія «Москва&nbsp;— третій Рим» стала фактично офіційною ідеологією московської держави у XVI—XVIII&nbsp;ст., коли Московія уже не лише приєднувала руські князівства навколо себе, але і загарбувала азійські та європейські території включно з Україною.

«Народність» за претензіями «російського світу» розглядається виходячи з налаштувань про самодержавство і православ'я&nbsp;— усі інші інородці мають стати у перспективі росіянами, а українці або частина одного російського народу, або їх не існує. (''див.: [[Давньоруська народність]]'') Або існує єдиний «[[Загальноросійська ідея|„триєдиний“ російський народ»/"«триєдине» російське плем'я]]",<ref name="храм"/> яке поділяється на великоросів, малоросів, білорусів, і в етнічному сенсі відмінності їх не грають ролі. Оскільки ідейним виразником «російського світу» був російський цар, то у сфері політики усі відгалуження «російського» племені мають виконувати завдання останнього, бути сліпими послідовниками його державної волі. Православ'я є єдиною релігією усіх. Точніше&nbsp;— та його частина, яка підпорядкована Московському патріархату.<ref name="храм"/> [[Патріарх Кирил]] визначив три ключові основи «російського світу»: православну віру; російську культуру та мову; спільну історичну пам'ять та спільні погляди на суспільний розвиток.<ref name="гула"/><ref name="чтєніє"/><ref>Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на торжественном открытии III Ассамблеи Русского мира</ref>

{{text|''«Путін перебуває у полоні глибоко укоріненої жахливої омани – немає українського й білоруського народів, все це один російський народ. І місія Путіна: об'єднати їх у єдину державу – Російську імперію».<ref name="психк">[http://lib.iitta.gov.ua/710146/8/МоногрЛабПсиходіагност2017%283%29.pdf Особливості формування психологічної культури працівників освіти в інформаційному суспільстві: монографія] / Н. В. Пророк, Л. О. Кондратенко, Л. М. Манилова та ін. ; за ред. Н. В. Пророк. – Київ : Видавничий Дім «Слово», 2017. – 200 с. ISBN 978-966-194-288-1</ref> |25|зауважує підписант петиції «[[Путін має піти]]» [[Андрій Ілларіонов]], колишній старший економічний<br> радник Володимира Путіна, який подав у відставку на знак протесту проти урядового курсу}}

[[Агафангел (Саввін)|Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел]] неодноразово заявляв про свої сподівання щодо «відновлення історичної справедливості, нову інтеграцію, що базується на тисячолітній богозаповітній єдності Святої Русі»,<ref>[https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/46577/ Митрополит Одеський Агафангел угледів у Путіні «незрівнянну харизму»]</ref> та категорично виступає проти відокремлення УПЦ від РПЦ, а так само&nbsp;— проти «відокремлення двох єдинокровних та єдиновірних народів», які нібито пов'язані «єдиною церковною та цивілізаційною місією».<ref>Митрополит Одесский и Измаильский Агафангел (Саввин): «Мы готовы пройти этот путь до конца»</ref> У чому полягає така місія не уточнює. Схожої позиції дотримується й [[Іларіон (Шукало)|митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон]], який очолює роботу спеціальної Комісії з підготовки змін і доповнень до Статуту про управління УПЦ МП редакції
2007 року.

[[Іонафан (Єлецьких)|Архієпископ Тульчинський і Брацлавський Іонафан]] ідеал «святої Русі», «східно-слов'янську православну ідентичність» чітко протиставляє вступу до ЄС, європейській ідентичності&nbsp;— «егоцентричній ліберальній ідеї протестантської Європи».<ref>[http://www.theology.kiev.ua/article.php?cid=27&aid=332 Мир Русский или Украинский?&nbsp;— два размышления на тему]</ref>

У вересні 2012 року РПЦ виступила з ініціативою збору підписів за проведення всенародного референдуму про возз'єднання Росії, Білорусі та
України.<ref name="Яблонський">Яблонський В. М., Здіорук С. І., Токман В. В., Астаф'єв А. О., Валевський О. Л., Зубченко С. О., Іщенко А. Ю., Литвиненко О. М. НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Відділ гуманітарної політики [http://www.niss.gov.ua/public/File/2014_nauk_an_rozrobku/Rus_mir.pdf УКРАЇНА ТА ПРОЕКТ"РУССКОГО МИРА" АНАЛІТИЧНА ДОПОВІДЬ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180712174645/http://www.niss.gov.ua/public/File/2014_nauk_an_rozrobku/Rus_mir.pdf |date=12 липня 2018 }}. Київ, 2014</ref> Ця акція розглядалася у самому Московському патріархаті як один із кроків, що має підтримати магістральний рух у напрямі розвитку інтеграційних процесів пострадянських держав.<ref name="Яблонський"/>

Доволі активно лобіює інтеграційні проекти під егідою Російської Федерації також [[Медведчук Віктор Володимирович|В. Медведчук]]. Контрольований ним громадський рух «[[Український вибір]]» під виглядом соціальної реклами провадить масштабну інформаційно-пропагандистську
кампанію.

{{text|''«Російською нацією ми називаємо політичну спільність, створену російським народом і яка включає в себе всі численні корінні народи, інтегровані в російську духовну, культурну і державну традицію. <...> Російська національна ідея повинна створити якісно новий людський матеріал, позбавивши російську людину від всіх форм смиренності, споглядальності, непротивлення і пасивності. Вона повинна перетворити кожного російського в згусток невичерпної енергії, спраглий всебічної, безперервної, діяльної експансії, повсюдно стверджуючу справедливість, правду і порядок. Російська ідея повинна восторжествувати в області духовних сутностей, що осягаються державною релігією. <...> Тому, підсумовуючи завдання, які вирішуються російським націоналізмом, необхідно чітко усвідомлювати, що їх підсумком повинна бути імперська форма російської державності, і отже політична стратегія по відродженню Росії не може бути нічим іншим, як реалізацією політики імперіалізму. Визнання заслуговує лише такий світ, який є результатом, продовженням і підтвердженням російської перемоги»<ref>Пыхтин С.П. Русская национальная идея и современность // Русский строй. М., 1997.</ref></tt>}}

== Некрократія ==
{{Доробити розділ}}

== Підтримка ==
Серед найвідоміших сучасних теоретиків «російського світу» є П. Щедровіцький, А. Мігранян, О. Дугін, А. Кураєв, С. Кургінян, Г. Павловський, В. Тішков, М. Гефтер, В. Цимбурський, О. Кара-Мурза, В. Кірчанов. Цими авторами репрезентується широкий спектр поглядів на «російський світ»&nbsp;— від поміркованих до радикально-агресивних.<ref name="гула"/> Твори російського шовінізму збудованих на концепті «російського світу» публікуються в Росії працями російських чорносотенців початку ХХ ст., у тому числі і лідерів націоналістичних російських організацій Києва: А. Стороженка, І. Сікорського, В. Шульгіна, С. Щоголева, Т. Флорінського та ін.

Колишнього президента України В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича та його оточення свого часу звинувачували у підтримці позицій «російського світу» в Україні через руйнування української державності, руйнації української армії, насичення керівного складу [[СБУ]] російською агентурою; прямою забороною на проведення контррозвідувальної діяльності проти російських спецслужб, виділення бюджетних грошей на побудову нових та розширення старих храмів і господарських будівель [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]],<ref>{{Cite web |url=http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=12370 |title=Московські попи будують храм за рахунок столичного бюджету |accessdate=2011-01-17 |archive-date=2010-12-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101213160637/http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=12370 }}</ref> а також виділення коштів на будівництво вже збудованих церков.<ref>[http://politics.comments.ua/2010/08/26/30231/Kak-YAnukovicha-Bogu-ugozhdayut.html Как у Януковича Богу угождают]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> У Києві, з території Печерської лаври були спроби виселити п'ять музеїв.<ref>{{Cite web |url=http://newcitizen.org.ua/content/не-дамо-викинути-музеї-з-лаври |title=НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ! |accessdate=17 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308003843/http://newcitizen.org.ua/content/не-дамо-викинути-музеї-з-лаври |archivedate=8 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://www.istpravda.com.ua/ukr/short/2010/12/22/10342/ АНОНС АКЦІЇ: НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ! 22.12.2010 istpravda.com.ua]</ref> Це значною мірою сприяло інфільтрації в український суспільний простір ідей чергового політпроекту Кремля. Як ще один приклад, можна навести ситуацію довкола [[Свято-Успенська Почаївська Лавра|Свято-Успенської Почаївської лаври]] (Тернопільська обл.), яку відповідно до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» №&nbsp;1161 (щодо повернення культових споруд релігійним громадам) пропонувалося виключити з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, та передати у власність релігійній громаді УПЦ МП.<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45253 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо повернення культових споруд релігійним громадам)]</ref> Так, відповідаючи представникам державних органів взаємністю, Церква Московського патріархату наприкінці 2009&nbsp;р. в лиці [[Філарет (Звєрєв)|єпископа Новокаховського і Генічеського]] зазначала: «Після стількох років випробувань, посланих Вікторові Януковичу, Господь пошле йому допомогу і дарує перемогу».

Про лояльність оточення Януковича до політики РПЦ, яка активно пропагує ідею «російського світу» підтвердується самим фактом зустрічі екс-глави Адміністрації Президента України [[Льовочкін Сергій Володимирович|С. Льовочкіна]] з патріархом Московським Кирилом у його резиденції в Даниловому монастирі 4 березня 2013 року, предметом якої були питання підготовки до «спільного відзначення» 1025-річчя Хрещення Русі; це підтверджується і запрошенням патріарха Кирила на інавгурацію Президента України В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича 25 лютого 2010 року, яке було вкрай негативно сприйняте представниками церков Київської традиції. Тоді предстоятель РПЦ виявився єдиним очільником церкви іноземної держави, запрошеним на цей захід, що стало більш ніж промовистим сигналом для всіх українських церков. Проросійські позиції активно обстоював екс-міністр освіти та науки України [[Табачник Дмитро Володимирович|Д. Табачник]]. Колишній міністр освіти і науки України [[Табачник Дмитро Володимирович|Д. Табачник]] в одному з інтерв'ю російській радіостанції «[[Ехо Москви]]» розповідав про свою вирішальну роль у забезпеченні друкування шкільних підручників російською мовою за кошти з державного бюджету України, розширенні обсягів вивчення російської літератури в українських школах, поверненні до практики проведення всеукраїнських шкільних олімпіад з російської мови й літератури, а також про свою боротьбу з «опором націоналістів» у системі освіти.<ref>[https://comments.ua/digest/261273-tabachnik-s-russkim-yazikom.html Табачник: С русским языком всё в порядке] // Эхо Москвы.&nbsp;— 31.05.2011</ref> [[Колесніченко Вадим Васильович|В. Колесніченко]], будучи керівником Всеукраїнської координаційної ради організацій російських ''співвітчизників'' (ВКСОРС), яка згідно зі статутними документами об'єднує «російських ''співвітчизників''»&nbsp;— громадян Російської Федерації та інших держав, «які вважають Росію своєю духовною і культурною Батьківщиною»,&nbsp;— очолив міжфракційне об'єднання «На підтримку канонічної Церкви», котре фактично відстоює інтереси РПЦ в Україні.<ref>[https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/50860/ Інтереси канонічної Православної Церкви у ВР України будуть відстоювати два паралельних об'єднання від Партії регіонів]</ref> Одного з авторів ухваленного у 2012 році Верховною Радою України [[Закон України «Про засади державної мовної політики»|Закону України «Про засади державної мовної політики»]],<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5029-17 Про засади державної мовної політики: закон України від 03.07.2012&nbsp;р. №&nbsp;5029-VI]</ref> народного депутата України [[Ківалов Сергій Васильович|С. Ківалова]], у лютому 2013 року президент РФ В. Путін нагородив медаллю Пушкіна за «значний внесок у збереження та популяризацію російської мови і культури за кордоном».<ref>[http://www.kivalov.com.ua/ru/news/2-news/193-2013-02-22-16-00-21.html Президент России Владимир Путин вручил Сергею Кивалову медаль Пушкина]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

До інституційних інструментів м'якої експансії «російського світу» поряд з офіційним дискурсом Російської Федерації і Російської православної церкви, для поширення і легітимізації російського релігійного, культурного, політичного та ідеологічного впливу, зокрема експансії на пострадянському просторі належать: Урядова комісія зі справ ''співвітчизників'' за кордоном, Міжнародна асоціація викладачів російської мови і літератури, Федеральне агентство зі справ національностей, [[Російський світ (фонд)|«Фонд „Рускій мір“» (заснований у 2007 році)]], відділ церковних зовнішніх зв'язків РПЦ та ін. Основним, хоч і не єдиним, партнером Фонду «{{lang-ru|Русский мир}}» в Україні є Всеукраїнська координаційна рада організацій російських ''співвітчизників'', до якої входить понад 140 неурядових організацій.

Російські громадські організації, культурні центри розглядаються в «російському світі» як механізми відродження російської культури і ідентичності.<ref name="доктр"/>

У виступі перед керівництвом [[МЗС РФ]] президент [[Путін Володимир Володимирович|В. Путін]] закликав за допомогою механізмів «м'якої сили» зміцнювати позиції російської мови, просувати позитивний імідж Росії за кордоном і використовувати для цього глобальні інформаційні потоки.<ref>[http://kremlin.ru/news/17490 Встреча с сотрудниками МИД России, 11 февраля 2013 года&nbsp;— Президент России]</ref>

=== Російська діаспора ===
{{main|Російська діаспора}}
{{main|Перелік територіальних утворень, де російська є офіційною мовою}}
{{main|Географічне поширення російської мови у світі}}

Десятки мільйонів етнічних росіян, що залишилися в колишніх республіках, є «матеріалом», який московський уряд використовує в ролі [[п'ята колона|п'ятої колони]] для підриву молодих національних суверенних держав зсередини.{{fact}} Цей сценарій передбачав «вибудовування мережевної життєздатної і сильної діаспори з тісними зв'язками з сильними російськими центрами всередині Росії».<ref name="Громыко"/> Такий сценарій ґрунтувався на 5-му відношенні («позиції») щодо «росіян в [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]]», країни-учасниці якого пропонувалося [[Русифікація|русифікувати]]: «Позиція за активне проростання російської суб'єктності на просторі нових державностей республік СНД».<ref name="Громыко">Громыко Ю. Собирание русского мира, или На задворках СНГ-дипломатии?. // Российское аналитическое обозрение.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;8-9</ref><ref>[http://www.situation.ru/app/rs/lib/gromiko/joint/joint18.html В средостении политики СОБИРАНИЯ РУССКОГО МИРА или на задворках СНГ-дипломатии?..] www.situation.ru</ref><ref>[http://www.archipelag.ru/ru_mir/rm-diaspor/diaspor-politic/grom-sobira/ Собирание русского мира, или На задворках СНГ-дипломатии?.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140523225300/http://www.archipelag.ru/ru_mir/rm-diaspor/diaspor-politic/grom-sobira/ |date=23 травня 2014 }} www.archipelag.ru</ref>

Перманентна масова міграція «мізків» з Росії на Захід. Безнадійні намагання Кремля повернути їх в Росію засобами реклами, або «нейтралізація» їх засобами пропаганди на кшталт всесвітньої мережі російського телемовлення [[RT]]<ref>{{Cite web|title=МИА «Россия сегодня»|url=http://xn--c1acbl2abdlkab1og.xn--p1ai/|website=xn--c1acbl2abdlkab1og.xn--p1ai|accessdate=2019-05-19|language=ru}}</ref>.

За П. Щедровицьким, окрім Російської Федерації до «російського світу» відносять росіян близького і далекого зарубіжжя, «''співвітчизників'' за кордоном»; вони формують «мережеву структуру великих і малих спільнот („сообществ“), які думають і говорять російською мовою».<ref>Щедровицкий П. [http://www.archipelag.ru/ru_mir/history/history95-97/ 1111 знаков за 1111 дней до Нового Тысячелетия. Манифест нового поколения] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180110105756/http://www.archipelag.ru/ru_mir/history/history95-97/ |date=10 січня 2018 }} / П. Щедровицкий, Е. Островский // Русский архипелаг. Сетевой проект «Русского мира»</ref>

Російський дослідник [[Е.І.Пивовар|Е.&nbsp;І.&nbsp;Пивовар]] вважає, що [[російська діаспора]] на початку [[XXI століття]] посіла за чисельністю друге місце в світі після [[Китайська діаспора|китайської]].<ref>Пивовар Е.&nbsp;И.&nbsp;Русский язык и русский мир как факторы социокультурного диалога на постсоветском пространстве. [http://www.lihachev.ru/pic/site/files/lihcht/2010_Sbornik/Tom_1_2010/000_Plenarnoe_zasedanie/056_E.I.Pivovar.pdf]</ref>

Робота фонду по реалізації в 2007—2010 роках цільових програм «Кабінети русского міра», «Професор русского мира» і «Стажування русского мира» найкращим чином демонструє значення російської мови в рамках концепції російського світу.<ref>{{Cite web |url=http://www.russkiymir.ru/russkiymir/ru/programs/ |title=Программы Фонда «Русский мир» |accessdate=3 серпня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100731084602/http://www.russkiymir.ru/russkiymir/ru/programs |archivedate=31 липня 2010 |deadurl=yes }}</ref> Важливим кроком по організації роботи зі «''співвітчизниками''» стало створення в 2002 році Міжнародної ради російських ''співвітчизників''. На початок 2010 року Міжнародна рада російських ''співвітчизників'' об'єднувала 140 організацій з 53 країн світу. Головною метою ради є надання підтримки російській діаспорі і російській мові за кордоном через сприяння об'єднанню та координації діяльності громадських об'єднань «''співвітчизників''».

У посланні до Федеральних Зборів за 2012 рік президент [[Путін Володимир Володимирович|В. Путін]] доручив розробити механізм прискореного надання російського громадянства носіям російської мови і нащадкам тих, хто народився в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] та [[Російська імперія|Російській імперії]], а також «Розширювати присутність Росії в світовому гуманітарному, інформаційному і культурному просторі».<ref>[http://kremlin.ru/events/president/news/17118 Послание Президента Федеральному Собранию, 12 декабря 2012 года&nbsp;— Президент России]</ref>

== Російський світ у ЗМІ ==
Уже в 1990-х роках Росія домінувала в українському інформаційному просторі. Внаслідок стрімкого зростання у 2000-х роках світових цін на нафту й газ&nbsp;— основних джерел експорту РФ, Кремль отримав фінансові можливості для істотного розширення інструментарію «м'якого впливу» як на українське суспільство, так і на суспільства інших країн. Державне замовлення і фінансування спонукало масове продукування російських художніх і мультиплікаційних фільмів, телесеріалів, телешоу, які заполонили телеефір України та інших пострадянських держав. Більшість цієї продукції мають явний або прихований ідеологічний підтекст, поширюючи вигідні для Кремля смислові конструкції, сприяючи формуванню міфів про «русский мир», «спільне отечество» (читаємо тут рос. мовою), протиставляючи їх Заходу, апелюючи до ностальгії за «славним» радянським та імперським минулим, формуючи образ ворога з бандерівців і «западенців» чи агресивну меншість фашистів-западенців, яких фінансують країни Заходу і їхні «маріонетки» в державах колишнього соцтабору&nbsp;— [[Польща|Польщі]], країнах Балтії, Україні, [[Грузія|Грузії]].<ref name="хилько"/> Аналогічна медіа-продукція вироблялася і в самій Україні на замовлення російського капіталу.<ref name="хилько">Максим Хилько, старш. наук. співроб. Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, канд. філос. наук [http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1084:masovo-ta-sotsialno-komunikatsijni-tekhnologiji-v-realizatsiji-tsilej-zovnishnoji-politiki-rosijskoji-federatsiji-u-khkhi-st&catid=127&Itemid=460 Масово- та соціально-комунікаційні технології в реалізації цілей зовнішньої політики Російського Федерації у ХХІ ст] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180808202807/http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1084:masovo-ta-sotsialno-komunikatsijni-tekhnologiji-v-realizatsiji-tsilej-zovnishnoji-politiki-rosijskoji-federatsiji-u-khkhi-st&catid=127&Itemid=460 |date=2018-08-08 }}.</ref>

Росія приділяє особливу увагу новітнім медіа: [[інтернет-видання]]м, [[Соціальна мережа (Інтернет)|соціальним мережам]], форумам. У всіх соцмережах, які мають значну кількість користувачів у Росії та в Україні&nbsp;— перш за все «[[ВКонтакте]]» та [[Facebook|Фейсбук]]. В цих мережах було створено та популяризовано ряд груп, явні та приховані модератори котрих нав'язують учасникам основні [[Мовне кліше|кліше]] російської пропаганди, закликають до антиукраїнських дій. Кремль утримує [[Тролі з Ольгіна|«армію» високооплачуваних так званих інтернет-тролів]], до завдань яких входить написання вигідних Москві коментарів у соціальних мережах та інтернет-форумах, впливаючи, такими чином, на громадську думку не лише в Росії та Україні, а й у Європі та [[США]].<ref>Max Seddon. [https://www.buzzfeednews.com/article/maxseddon/documents-show-how-russias-troll-army-hit-america Documents Show How Russia's Troll Army Hit America] // BuzzFeed.&nbsp;— June 2, 2014.&nbsp;— Mode of access:&nbsp;— Title from the screen.&nbsp;— Date of access: 03.06.2014.</ref>

[[Лизанчук Василь Васильович|В. Лизанчук]] у третьому числі «[[Журналіст України|Журналіста України]]» за 2011 рік аналізує низку російськомовних видань в Україні і вказує на те, що все активніше реєструються нові органи друку, які «не лише за мовою&nbsp;— за суттю своєю антиукраїнські, які одноголосно твердять, що немає української культури, а є лише „{{lang-ru|общерусская}}“. Ці видання прагнуть „виробити в українців особливу форму російської імперської свідомості“».<ref name="рожик">Рожик М. ‘‘Наука і труд добрі плоди дають’’ // ТЕЛЕ- ТА РАДІОЖУРНАЛІСТИКА. 2012. Випуск 11. С. 374—378 TV AND RADIO JOURNALISM. 2012. Issue 11. P. 374—378 [[ISSN]] 2078—1911.</ref>

Кремлівські медіа негативно показують демонізований Захід та всі країни, котрі відкрито виступили проти [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму РФ]], а російську опозицію, що вийшла на Марш Миру&nbsp;— затавровано зрадниками та прислужниками США і «[[Загниваючий Захід|загниваючого Заходу]]».<ref name="сібуров">Максим СІБУРОВ [https://dpsu.gov.ua/upload/file/pu_12_2014.pdf «Братський» вірус ненависті] / ГАЗЕТА ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ [[Прикордонник України|«Прикордонник України»]] №&nbsp;12, 28 березня 2014 року (стор.: 8)</ref>

В 2014 році в українських ЗМІ, представлених у мережі Інтернет, а також інформація оригінальних новин і статей у популярних соціальних мережах «[[VK (соцмережа)|ВКонтакте]]», [[Facebook]], [[Twitter]], [[LiveJournal]] рясніла від активного використання російською пропагандою [[інтернет-мем]]ів (від англ. meme, що означає ідею, поведінку, стиль, що поширюється від однієї людини до іншої) «{{lang-ru|[[Ввічливі люди|вежливые люди]]}}<nowiki/>»&nbsp;— [[Мовне кліше|кліше]] російської пропаганди для позначення окупаційних військ, які висадилися в Криму без розпізнавальних знаків,<ref>[http://newukraineinstitute.org/new?id=396 Як штучно створене словосполучення інфікувало українські ЗМІ] / Нова Україна</ref> запровадили в медіа-простір поняття «народний мер», «народний губернатор», прибравши таким чином прикмети незаконності самопроголошених лідерів сепаратистів, а легальну українську владу російські ЗМІ подавали не інакше як «хунта» і «самопроголошена київська влада».<ref>[http://osvita.mediasapiens.ua/material/31194 Почепцов Г. Первая смысловая война в мире (Украина, Крым, Россия)]</ref> [[Мем]], а також кліше російської пропаганди [[Проросійські виступи в Україні (2014)|«російська весна»]] за [[Єгор Холмогоров|Єгором Холмогоровим]]&nbsp;— «це визвольний рух російських народів на Україні».<ref>Егор Холмогоров. Карать карателей. Хроники Русской весны.&nbsp;— Литрес, 2017. ISBN 5457981967, 9785457981966</ref>

Засилля [[ток-шоу]] на федеральних каналах Росії, у тому числі й розважальних займаються, з одного боку, відволіканням уваги, а з іншого,&nbsp;— наданням готових шаблонів для сприймання нової інформації, оскільки багато жартів [[КВК]], гумористичних шоу присвячені політичній тематиці, де Америка, Європа, окремі політичні постаті ([[Барак Обама|Обама]], [[Ангела Меркель|Меркель]]) подані в невигідному світлі.<ref name="Козиряцька"/> Діяльність російських ЗМІ підпорядковується формуванню нової російської ідеології як гібриду радянської та імперської.<ref name="Козиряцька"/>

Загалом, російські ЗМІ вибудовують свою редакційну політику в напрямі творення нового світогляду та «просування» потрібної ідеології, [[архетип]]ів, [[міф]]ів, [[стереотип]]ів (в тому числі [[Реакційність|реакційних]] [[стереотип]]ів<ref name="рожик"/>)<ref name="психк"/> у контексті ментальності як важливої етнопсихологічної ознаки нації,&nbsp;— хаотичним шляхом, несистематизованою подачею інформації, ситуативним зверненням до певних рис менталітету нації та інерційним використанням міфів з метою руйнації цілісної картини, розмиванням орієнтирів, що дезорієнтує суспільство та полегшує управління ним.<ref name="Козиряцька"/>

У статті 41 Концепції зовнішньої політики РФ, зокрема, ідеться про розвиток власних ефективних засобів інформаційного впливу на громадську думку за кордоном.<ref>Концепция внешней политики Российской Федерации. Утверждена Президентом Российской Федерации В.&nbsp;В.&nbsp;Путиным 12 февраля 2013 г. // Министерство иностранных дел Российской Федерации: [http://www.mid.ru/brp_4.nsf/0/6D84DDEDEDBF7DA644257B160051BF7F офиц. сайт] 03.06.2014</ref> Стаття 18 Федерального закону «Про державну політику РФ щодо ''співвітчизників''» визначає необхідність надання державної фінансової та матеріально-технічної підтримки російським ЗМІ, які здійснюють поширення своїх матеріалів на території держав проживання «''співвітчизників''».<ref>О государственной политике Российской Федерации в отношении соотечественников за рубежом: Федеральный закон от 24 мая 1999 г. №&nbsp;99-ФЗ // Министерство иностранных дел Российской Федерации: [http://www.mid.ru/bdomp/ns-dgpch.nsf/1a268548523257ccc325726f00357db3/8440d36903c217a4c3257776003a73f5 офиц. сайт] 03.06.2014</ref> При цьому комплекс заходів з підтримки «співвітчизників» фактично збігається з цілями інформаційної експансії, як їх визначають російські дослідники, зокрема щодо витіснення положень національної ідеології та національної системи цінностей і заміщення їх власними, нарощування присутності власних ЗМІ в інформаційній сфері об'єкта проникнення.<ref>Манойло А.&nbsp;В.&nbsp;Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны / А.&nbsp;В.&nbsp;Манойло, А.&nbsp;И.&nbsp;Петренко, Д.&nbsp;П.&nbsp;Фролов.&nbsp;— 2-е изд., стереотип.&nbsp;— М. : Горячая линия-Телеком, 2009.&nbsp;— 541 с. (стор.: 272)</ref>

Агітаційно-пропагандистською діяльністю для аудиторії за межами Росії займається міжнародний багатомовний російський телевізійний канал [[RT]], фінансований російським урядом, який пропонує російський погляд на глобальні події<ref>[https://www.rt.com/about-us/ About RT] www.rt.com</ref> і [[Дезінформація|дезінформацію]] та пропаганду.<ref name="Knobel">Beth Knobel [http://www.cbsnews.com/stories/2005/12/11/uttm/main1115914.shtml «Russian News, English Accent: New Kremlin Show Spins Russia Westward»], ''[[CBS News]]'', 12 December 2005</ref><ref name="Ioffe">{{iw|Julia Ioffe|Юлія Іоффе|en|Julia Ioffe}}, [http://www.cjr.org/feature/what_is_russia_today.php?page=all What Is Russia Today?], ''[[Columbia Journalism Review]]'', September/October 2010.</ref><ref name=SpiegelKriegDerBilder>{{Cite news| title = Putin Fights War of Images and Propaganda with Russia Today Channel| work = Spiegel Online| accessdate = 2013-08-14
| date = 2013-08-13| url = http://www.spiegel.de/international/business/putin-fights-war-of-images-and-propaganda-with-russia-today-channel-a-916162.html}}</ref> Бюджет «Russia Today» у 2014 році склав біля 500&nbsp;млн дол.,<ref>[https://informnapalm.org/ua/skilky-rosiya-vytrachaye-na-informatsijnu-vijnu-v-ukrayini-infografika/ Скільки Росія витрачає на інформаційну війну в Україні. ІНФОГРАФІКА] 19.11.2015 informnapalm.org</ref> у 2016 році&nbsp;— 19&nbsp;млрд р. (307&nbsp;млн дол. США) фінансування, а для державних ЗМІ Росія виділила 80,2&nbsp;млрд р., що на 30&nbsp;% більше порівняно з 2015&nbsp;р.<ref name="СІАЗ НБУВ">Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ [http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2760:doktrina-informatsijnoji-bezpeki-yak-zasib-protidiji-informatsijnim-zagrozam-2&catid=63&Itemid=393 Доктрина інформаційної безпеки України в оцінках експертів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180814232543/http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2760:doktrina-informatsijnoji-bezpeki-yak-zasib-protidiji-informatsijnim-zagrozam-2&catid=63&Itemid=393 |date=2018-08-14 }}</ref>

«Організація та ведення інформаційного протиборства» офіційно входить до переліку завдань, що стоять перед збройними силами РФ.<ref>Задачи Вооруженных сил Российской Федерации // Министерство обороны Российской Федерации: [http://structure.mil.ru/mission/tasks.htm офиц. сайт]. 03.06.2014</ref> 12 травня 2014&nbsp;р. російська інформагенція «[[ИТАР-ТАСС]]», з посиланням на джерело в Міністерстві оборони РФ, повідомила, що в Збройних силах Росії сформовані війська інформаційних операцій, до завдань яких входить ведення кібернетичного та інформаційного протистояння із противником.<ref>[http://itar-tass.com/politika/1179830 Источник в Минобороны: в Вооруженных силах РФ созданы войска информационных операций] // ИТАР-ТАСС.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 12.05</ref>

Докази неправдивої інформації російської пропаганди регулярно оприлюднюють вітчизняні та зарубіжні ЗМІ та мас-медіа. 2 березня 2014 року волонтерами було створено волонтерський інтернет-проект для спростування наклепів пропаганди про події в Україні «[[StopFake]]».

Однією з причин виникнення в Україні у серпні—вересні кампанії «[[Бойкот російського кіно]]», за словами її активістів, було засилля російського продукту на [[Українське телебачення|українському телебаченні]], зокрема фільмів і серіалів, які прославляють «російський світ».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко негативно відгукнувся про «[[Євромайдан|Майдан]]» і «Російський світ» на прес-конференції для білоруських і зарубіжних ЗМІ 29 січня 2015 року:

: {{text|''«А якщо є тут [люди], які вважають, що білоруська земля — це частина, ну, як вони кажуть зараз, "Російського світу" і мало не Росії, — забудьте. <...> Ми завжди були гостинні до будь-якої людини, але змусимо будь-якого поважати наш [[суверенітет]] і [[незалежність]], хто думає, що немає такої країни — [[Білорусь]], не було і так далі. Не було — а зараз є, і з цим треба рахуватися. І ми свою землю нікому не віддамо. Це моє завдання. Яке воно не важке і тяжке — я його вирішу. Я виконаю свою місію, чого б мені це не коштувало. І за моєю спиною стоять сотні, тисячі таких людей збройних».</tt><ref>[https://regnum.ru/news/polit/1889647.html Лукашенко: «Считающие, что Белоруссия — часть Русского мира, — забудьте»] ИА REGNUM.</ref>}}

Вітебський письменник, керівник громадської організації «Російський Дім» Андрій Геращенко був звільнений з посади начальника відділу у справах молоді Жовтневого району міста [[Вітебськ]]а в 2011 році після того, як заявив про транскордонну триєдність, [[Русофобія|русофобію]] в Білорусі і цінності російської мови для переважної більшості білорусів, які є російськомовними.<ref>{{Cite news|title=Белоруссия: политические итоги 2011 года|url=https://regnum.ru/news/1487543.html|work=ИА REGNUM|accessdate=2018-03-20|language=ru-RU}}</ref><ref>{{Cite news|title=Белорусский чиновник, заявивший о единстве русских и белорусов, уволен с госслужбы|url=https://regnum.ru/news/1470808.html|work=ИА REGNUM|accessdate=2018-03-20|language=ru-RU}}</ref><ref>{{Cite news|title=Эксперт  'Дело Геращенко' может привести к появлению в Белоруссии новой пророссийской оппозиции|url=https://regnum.ru/news/1472312.html|work=ИА REGNUM|date=|accessdate=2018-03-20|language=ru-RU}}</ref> У 2016 році за звинуваченням в [[екстремізм]]і були заарештовані три публіциста. На думку прихильників, їх затримали за публікації з критикою проведеної владою [[Білорусизація|білорусизації]], відстоювання цінностей Російського світу і протидію [[ревізіонізм]]у. 2 лютого 2018 року рішенням суду всі троє визнані винними в екстремістській діяльності і засуджені до 5 років позбавлення волі кожен за ч.3 ст. 130 КК РБ (екстремізм).<ref>{{Cite web|url=https://regnum.ru/news/dossier/3680.html|title=«Репрессии против ИА REGNUM в Белоруссии»|author=|website=|date=|publisher=ИА REGNUM|lang=ru-RU|accessdate=2018-03-20}}</ref><ref>{{Cite news|title=Дело пророссийских публицистов. Пять выводов перед приговором|url=https://news.tut.by/economics/574316.html|work=TUT.BY|accessdate=2018-03-20|language=ru-RU|archive-date=2018-03-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20180320230556/https://news.tut.by/economics/574316.html}}</ref><ref>{{Cite news|title=Дело авторов Регнума|url=http://naviny.by/plot/delo-avtorov-regnuma|work=naviny.by|accessdate=2018-03-20}}</ref><ref>{{Cite news|title=Суд над авторами "Регнума". Все трое вины не признали|url=https://news.tut.by/economics/573419.html|work=TUT.BY|accessdate=2018-03-20|language=ru-RU|archive-date=2020-08-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20200815032856/https://news.tut.by/economics/573419.html}}</ref><ref>{{Cite news|title=Дело публицистов и «российский империализм»: блеск и нищета госэкспертизы: EADaily|url=https://eadaily.com/ru/news/2018/01/18/delo-publicistov-i-rossiyskiy-imperializm-blesk-i-nishcheta-gosekspertizy|work=EADaily|accessdate=2018-03-20|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://teleskop-by.org/tag/delo-avtorov-regnum/|title=дело авторов Регнум {{!}} ТЕЛЕСКОП {{!}} Новости Беларуси&nbsp;— Последние новости Беларуси&nbsp;— Белорусские новости|publisher=teleskop-by.org|lang=ru-RU|accessdate=2018-03-20|archive-date=2018-08-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20180803194047/http://teleskop-by.org/tag/delo-avtorov-regnum/}}</ref><ref>{{Cite news|title=Шиптенко: «Дело публицистов» — воплощение мечты всех русофобов в Белоруссии: EADaily|url=https://eadaily.com/ru/news/2017/11/06/shiptenko-delo-publicistov-voploshchenie-mechty-vseh-rusofobov-v-belorussii|work=EADaily|accessdate=2018-03-20|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://allpravda.info/delo-prorossiyskikh-publitsistov-novyy-37-y-veks-bssr-48848.html|title=Дело пророссийских публицистов: новый 37-й в экс-БССР|author=Кирилл Аверьянов-Минский|website=|date=|publisher=allpravda.info|accessdate=2018-03-20|archive-date=2018-08-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20180803163555/http://allpravda.info/delo-prorossiyskikh-publitsistov-novyy-37-y-veks-bssr-48848.html}}</ref><ref>{{Cite news|title=Русские своих сдают. Какие угрозы таит "дело "Регнума" - Беларуская Праўда|url=https://belprauda.org/russkie-svoih-sdayut-kakie-ugrozy-neset-delo-regnuma-belarusi/|work=Беларуская Праўда|date=2017-12-17|accessdate=2018-03-20|language=ru-RU}}</ref>

[[Європейський парламент]] у листопаді 2016 року прийняв резолюцію, в який заявив, що «уряд Росії використовує широкий спектр засобів та інструментів, таких як аналітичні центри та спеціальні фонди (наприклад, „[[Російський світ (фонд)|Русский мир]]“), спеціальні органи („Россотрудничество“), багатомовні телевізійні станції (наприклад, [[Russia Today|RT]]), [[Підроблені новини|псевдо новинні]] агентства та мультимедійні сервіси (наприклад, „[[Sputnik (інформаційне агенство)|Sputnik]]“), транскордонні соціальні та релігійні групи (…) соціальні мережі та [[Тролінг|інтернет-тролі]], з метою кинути виклик демократичним цінностям, розділити Європу, отримати внутрішню підтримку та створити сприйняття східних сусідів ЄС як держав, що не відбулися» (так звані «failed states»), закріплюючи таким чином стратегію протидії інформаційній загрозі з боку Росії.<ref>European Parliament resolution of 23 November 2016 on EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties (2016/2030(INI)) [Електронний ресурс].&nbsp;— Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P8-TA-2016-0441+0+DOC+XML+V0//EN</ref>

== Оцінки ==

=== Політики ===
* [[Віталій Портніков]], український політичний [[публіцист]] і [[журналіст]], оглядач [[радіо «Свобода»]] і постійний автор аналітичних статей в українських і російських виданнях на політичну і історичну тематику: {{text|''Україна хоче відгородитися саме від цієї, що все руйнує, нелюдської ворожнечі — суті «русского міра» і Московського патріархату.</tt><ref>[http://glavred.info/avtorskie_kolonki/russkiy-mir-v-kieve-ili-chem-vyzvana-oderzhimost-patriarha-402303.html Виталий Портников.«Русский мир» в Киеве, или Чем вызвана одержимость патриарха Кирилла.— Главред, 22 листопада 2016]</ref>}}
* [[Дмитро Табачник]], колишній віце-прем'єр і міністр України (втік до Росії):{{text|''Я повністю згоден з патріархом <московським і всія Русі Кирилом>. Російський світ&nbsp;— цілком природне поняття, воно ніяк не суперечить політичній незалежності його складових частин</tt><ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1261543-tabachnik-peven-shcho-koncepciya-rosijskogo-svitu-ne-superechit-nezalezhnosti-ukrayini Табачник певен, що концепція Російського світу не суперечить незалежності України]</ref>}}
* [[Олег Тягнибок]], голова партії [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|«Свобода»]]: {{text|''Росія хвора на імперський синдром... Тому Україні слід готуватися до «дев'ятого валу» нападу «русского мира»</tt><ref>[http://tsn.ua/politika/tyagnibok-vvazhaye-scho-na-imperskiy-sindrom-hvori-90-rosiyan.html Тягнибок: ...на імперський синдром хворі 90% росіян.] // ТСН, 11 березня 2012.</ref>}}
* [[Едґарс Ринкевич]], міністр закордонних справ [[Латвія|Латвії]]: {{text|''Президент Путін намагається відродити блиск і славу Росії у формі якоїсь великоросійської імперії. ...Мені здається, ми всі повинні серйозніше ставитися до тієї небезпеки, яку несе з собою концепція «російського світу»</tt><ref>[[Німецька Хвиля]]: [http://www.dw.de/глава-мид-латвии-концепция-русского-мира-опасна/a-18168163 Концепция "русского мира" опасна]</ref>}}
* [[Томенко Микола Володимирович|Микола Томенко]], заступник голови ВР, радник президента України:{{text|''це <«русскій мір»> не просто шкодить національним інтересам, це ліквідовує сам сенс існування Української Держави».</tt><ref>[http://tyzhden.ua/News/30913 Томенко: «русскій мір» ліквідовує сам сенс існування України]</ref>}}
* [[Гаррі Каспаров]], опозіційний російський політик, чемпіон світу з шахів:{{text|''Ідея «російського світу» стала занадто ефемерною, вона нікого не захопила, це спроба підтримати в суспільстві стан [[Маніакальний синдром|маніакального марення]].</tt><ref>[[Радіо Свобода]]: [http://www.svoboda.org/content/transcript/26921675.html "Идеология Путина - сгусток ненависти"].{{ref-ru}}&nbsp;— інтерв'ю [[Віталій Портников|Віталію Портникову]], 29.03.2015</ref>}}

{| class="toccolours" style="float: right; margin-left: 1em; margin-right: 1em; font-size: 100%; background:#FFF8DC; color:black; width:29em; max-width: 25%;" cellspacing="5"
| style="text-align: left;" |
<poem>
{{text|''«Серед малоосвічених, усяких писарів та дрібних чиновників, без сумніву, довго ще не переведуться охочі до таких широких, загальникових балаканин, оті «патриотьі свого отечества», яких серце росте при думці, що Москва — се центр усього світу, а «наша матушка Рассєя всьому свєту галава», що Захід гниє і ось-ось розвалиться, і тільки зі Сходу, з-над [[Волга|Волги]] та [[Ока (притока Волги)|Оки]], прийде відродження світу — розуміється, в виді містичної трійці: православія, самодержавія і (московської) народності» ... «на Вкраїну<ref group="прим.">йдеться про підконтрольну царській Росії частину України.</ref> такі балакання та теорії якось досі не доходили; чи то тому, що українець загалом думає конкретніше, не любить пустого теоретизування, чи, може, тому, що спеціально від такого самозасліплення хоронила українця його іронічна вдача, а окраїнне, поневолене положення України в Росії не позволяло надто ентузіастично підхоплювати вигуки про вищість Росії над Заходом» <ref>[[Іван Франко|Франко І.]] Зібр. творів: У 50 т. - К., 1978 - 1986 (т. 35, 199-200)</ref></tt>|25|глузує [[Іван Франко]] у статті «Східно-Західні непорозуміння. (З приводу книжки Підеші «Восток і Запад»)»  (1904) з «вічних» російських пропагандистських байок про рятівну місію «здорового Сходу» відносно «[[Загниваючий Захід|загниваючого Заходу]]»)}}
</poem>
|}

* [[Порошенко Петро Олексійович]], п'ятий [[Президент України]] під час своєї промови у [[Краматорськ]]у на Донеччині 28 березня 2016 року: {{text|''«Майже 2,5 тисячі українських героїв віддали своє життя для того, щоб звільнити Донбас, захистити його від так званого "русского мира", майже 6,5 тисяч українських цивільних було вбито в цій війні внаслідок експерименту, який "русский мир" хотів провести над Україною. Але Україна об'єдналася і продемонструвала свою силу»</tt><ref>[https://www.5.ua/suspilstvo/poroshenko-maizhe-25-tysiachi-ukrainskykh-heroiv-viddaly-zhyttia-shchob-zvilnyty-donbas-vid-russkoho-myra-109908.html ПОРОШЕНКО: МАЙЖЕ 2,5 ТИСЯЧІ УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ ВІДДАЛИ ЖИТТЯ, ЩОБ ЗВІЛЬНИТИ ДОНБАС ВІД "РУССКОГО МИРА"] 28.03.2016 www.5.ua</ref>}}

=== Релігійні діячі ===
* [[Кирил (патріарх Московський)|Кирил]], [[Патріарх Московський і всієї Русі]]: {{text|''Ядром російського світу сьогодні є Росія, Україна, Білорусь; і святий преподобний Лаврентій Чернігівський висловив цю ідею відомою фразою: «Росія, Україна, Білорусь&nbsp;— це і є свята Русь»</tt><ref>{{Cite web |url=http://orthodox.org.ua/ru/node/6030 |title=Виступ патріарха Кирила на урочистому відкритті ІІІ асамблеї фонду «Російський світ» |accessdate=16 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111025055706/http://orthodox.org.ua/ru/node/6030 |archivedate=25 жовтня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.}}
* [[Патріарх Філарет|Філарет]], патріарх [[УПЦ КП|Української православної церкви Київського патріархату]]:
{{text|''Що таке «русскій мір»&nbsp;— це нова імперія»</tt><ref>Інтерв'ю 5-му каналу 6 січня 2012 р.</ref>}}
{{text|''Володимир [[Путін]] офіційно почав використовувати такі визначення, як «русский мир», «історична Росія», «росіяни&nbsp;— розділена нація», «ми з українцями&nbsp;— один народ». Все це, разом з ностальгією за минулою державною величчю та прагненням реваншу за розпад СРСР, є точною копією ідеології та риторики фашистських режимів ХХ століття, зокрема у Німеччині та Італії.</tt><ref>[http://www.cerkva.info/uk/news/patriarkh/4574-patr-zvernennia-anshlius-krym.html Звернення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з приводу російської анексії Криму, 19 березня 2014]</ref>}}

* [[Святослав Шевчук]], предстоятель [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]]: {{text|''Ідея «Русского міра» базується на ідеологічній основі, яка не має нічого спільного ні з Церквою, ні з історією. Це концепція, в якій ЦК КПРС свого часу побачив дуже підходящий ідеологічний інструмент. Зараз ця псевдонаукова платформа реанімується як імперіалістична ідея відновлення Радянського Союзу</tt><ref>[http://tyzhden.ua/News/72807 Глава УГКЦ: ідея "Русского міра" базується на концепції ЦК КПРС і не має нічого спільного з Церквою]</ref>}}
* [[Кураєв Андрій В'ячеславович|Андрій Кураєв]], протодіакон, професор філософії [[МДУ]]:{{text|''<мертвий> політичний [[Сурков Владислав Юрійович|сурковский]] [[симулякр]]</tt><ref>[[Кураєв Андрій В'ячеславович|А. Кураєв]].[http://diak-kuraev.livejournal.com/727393.html?page=1 Кто изобрел "русский мир"?] {{ref-ru}}&nbsp;— блог А.Кураєва в ЖЖ, 19.12.2014</ref>{{oq|ru|Именно Сурков в 2005 году ввел в актуальный политический обиход термин «русский мир» и именно он стоял у истоков нового праздника русского мира — Дня народного единства."
<ref>[http://www.mk.ru/politics/2014/12/15/boris-rapoport-uzhe-v2013m-v-priemnoy-surkova-visela-karta-na-kotoroy-krym-byl-chastyu-rossii.html Б.Раппопорт:Уже в 2013-м в приемной Суркова висела карта, на которой Крым был частью России]</ref>. . .<br>
Но независимо от того, кто является автором этого термина или концепции, имя человека, который похоронил этот политический сурковский симулякр (по крайней мере на время жизни нашего поколения), хорошо известно.
Вчера он <Путін> весь день не сходил с экрана.<br>. . .<br>
Для тех немощных, кто недоумевает, как это "русский мир" можно считать мертвым инструментом, поясняю: после "[[Анексія Криму (2014)|крымской весны]]" любой пропагандист "русского мира" на просторах СНГ но за границами РФ воспринимается как авангард тех славных генералов, которых 20 декабря <2014> поздравил Путин. . .}}}}

Група православних богословів (понад 1600 осіб) у березні 2022&nbsp;р. підписала [[Волоська декларація|документ]], де концепція «російського світу» розглядається як єресь. Підписанти вказують, що визнання за російським народом і «Святою Руссю» особливого місця в християнському світі близьке до засудженого на Константинопольському помісному соборі 1872&nbsp;р. [[філетизм|етнофілетизму]], а ототожнення церкви з місією якоїсь держави суперечить словам Христа про «царство не від світу сього». Архімандрит [[Кирило (Говорун)]] провів паралелі між путінською ідеологією і [[маніхейство]]м<ref>[https://novayagazeta.ru/articles/2022/03/18/raspiatie-kirilla-na-kreste Распятие Кирилла на кресте Патриарх ищет выход из морально-политической пропасти, пока богословы из разных стран ставят вопрос о его отлучении от церкви]</ref><ref>[https://publicorthodoxy.org/ru/2022/03/13/10845/#more-10860 Декларация об учении о «Русском мире»]</ref>.

=== Науковці, діячі культури ===
{{text|''Структурний ізоморфізм двох концептуальних схем не випадковий. Ззовні — гарно вибілені гробниці об'єднавчої чи псевдоінтернаціоналістської термінології. Зісередини — старі гнилі костомахи московського месіянізму. Цікаво, що й месіяністські [[софізми]] теж подавньому не міняються: вузькомосковське називається «общечеловеческим», російськоправославне — «общецерковным», імперсько-державна церква — Церквою Христовою... Ми ще згодом побачимо, як задля того, аби «уберечь» всі народи у «єдності»,— церковна — ветха уже — «ограда» доповниться багатьма периметрами колючого дроту... Та й сама країна перетвориться в єдиний — цілком ізольований від світу табір, а самі так звані республіки блискавично втратять навіть той куций статус культурної резервації, котрим «місцева інтелігенція» тішилася ще усередині двадцятих років...<ref name="кісь"/>|25|[[Кісь Роман Ярославович]], 1998 рік}}

* [[Афанасьєв Юрій Миколайович|Юрій Афанасьєв]]: {{text|''...[[Західний світ]] базисно будувався на [[Власність на землю|власності на землю]], а російський світ будувався на [[Рабство|власності на людей]]</tt> <ref>[[Радіо Свобода]]: [http://www.svoboda.org/content/article/27236867.html Русский мир и совращение Европы]. 10.09.2015</ref>}}
* [[Хосе Казанова]], професор соціології релігії, [[Джорджтаунський університет]]: {{text|''У «російського світу» немає нічого спільного з [[християнство]]м, [[концепт]] «російський світ» пов'язаний виключно з територіальними претензіями імперської системи.</tt> <ref>[http://gazeta.dt.ua/socium/hose-kazanova-ya-ne-viryu-v-naciyi-ale-viryu-v-silu-duhu-ukrayinciv-_.html Хосе Казанова: "Я не вірю в нації, але вірю в силу духу українців"]. — [[Дзеркало тижня]], №16-17, 15.05.2015</ref>}}
* [[Юрій Андрухович]]: {{text|''Для України перебування в російській зоні світу обертається копіюванням передусім російського „неґативу”. Генетична близькість нинішньої української державно-владної верхівки до російського естетичного ідеалу передбачає не тільки щирий захват від фільму „Брат 2” чи салонно-[[Блатна пісня|блатнякової попси]], але й – що неминуче випливає зі специфіки смаків – уперте намагання стабілізувати свою власну державу за російським зразком, досягнути путінської непохитності і безальтернативності. Для втілення цього проекту не вистачає лише такої дрібниці, як наявність цього самого українського Путіна. Таким чином, залишається цілком реальною перспектива остаточної здачі свого містечкового суверенітету – ясна річ в обмін на певні майнові та, сказати б, юридичні ґарантії – в руки Путіна справжнього і єдиного. Іноді здається, що такий проект уже надзвичайно близький до втілення і наступного ранку ми просто прокинемося в іншій країні. Іноді так не здається: це означає, що маятник знову гойднуло у протилежний бік. І все-таки, спостерігаючи відносну успішність саме цього, стабілізаційного геополітичного проекту, я ловлю себе на підсвідомому бажанні якомога голосніше цитувати Хвильового: „Геть від Москви!”.</tt><ref>{{Cite web |url=http://potyah76.org/potyah/?t=36 |title=Юрій Андрухович: ...но странною любовию |accessdate=5 серпня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131211052006/http://potyah76.org/potyah/?t=36 |archivedate=11 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>}}
{{text|''[[Війна на сході України|Конфлікт на Донбасі]]&nbsp;— це насправді війна культур. Їхня називається «русский мир», а наша «Вільна європейська Україна».</tt><ref>[[Юрій Андрухович]]: [http://life.pravda.com.ua/person/2015/03/2/190102/ Конфлікт на Донбасі – це насправді війна культур]. - [[Українська правда]], 2.03.2015</ref>}}

* [[Ярослав Грицак]]:
{{text|''Для мене «російський світ»&nbsp;— це синонім цивілізаційного тупика</tt>}}

* [[Піонтковський Андрій Андрійович|Андрій Піонтковський]]: {{text|''Знаменита [[Кримська промова Володимира Путіна|кримська промова Путіна]]. Це просто рімейк гітлерівської промови з приводу приєднання Судет. Ті ж концепції: роз'єднана нація, націонал-зрадники і, нарешті, той «російський світ», який повинен як би вбирати в себе всі возз'єднувальні споконвічні землі. Це повна аналогія [[Третій Рейх|нацистського німецького рейху]]. І це ж не просто риторика&nbsp;— вона підтверджується дією…</tt><ref name="Піонтковський1">Інтерв'ю [[Піонтковський Андрій Андрійович|Андрія Піонтковського]] видавництву [[Gordonua.com]]: [http://gordonua.com/publications/Piontkovskiy-V-Rossii-desheveet-vodka-Idet-otkrovennoe-spaivanie-naroda-chtoby-otvlech-ego-ot-ekonomicheskih-problem--59338.html В России идет откровенное спаивание народа], 5.01.2015</ref>}}
* Антон Мирзін, художник з [[Перм]]і:
{{text|''Ніяка ідея, тим більше «русского мира», не зможе ні відродити, ні продовжити існування Росії. Кремль сам створив цю ідеологічну бомбу, сам підпалив ґніт, а тепер патріотично на ній сидить.</tt><ref>[http://www.facenews.ua/news/2014/257992/ Никакая идея, тем более «русского мира», не сможет ни возродить, ни продлить существование России]</ref>}}

* [[Олександр фон Ган]], російсько-німецький історик, онук [[Колчак Олександр Васильович|адмірала Колчака]]:

{{text|''«Російський світ»&nbsp;— це реальність. Абсурдним є те, що захистом «російського світу» займаються люди з [[НКВС]]-[[ДПУ]]-[[КДБ СРСР|КДБ]]. Ось це цілковитий абсурд. «російський світ» творився не ними, вони були, залишаються і будуть найближчим часом його принижувачами і знищувачами. …На противагу кремлівському [[симулякр]]у справжній «російський світ» може бути створений тільки вільними людьми, «…за образом свободи, не по образу панування сили і сильного, а за образом солідарності та милосердя. Тільки таке суспільство було б не рабським»&nbsp;— як відзначав видатний російський філософ [[Микола Бердяєв]]</tt><ref name="фон Ган"/>}}

Згідно з військовими діями [[Росія|Росії]], заявами Путіна та їх тлумаченнями таких аналітиків, як наприклад істориком [[Фельштинський Юрій Георгійович|Юрієм Фельштинським]], політологом [[Піонтковський Андрій Андрійович|Андрієм Піонтковським]], економістом та колишнім радником Путіна [[Ілларіонов Андрій Миколайович|Андрієм Ілларіоновим]],&nbsp;— розгорнувши збройну агресії проти України на сході України і в Криму, Путін розпочав не регіональну, а фактично глобальну третю (у термінології деяких аналітиків «четверту»&nbsp;— якщо вважати «третьою» програну СРСР в 1991 році [[Холодна|«холодну війну»]]) світову війну<ref>[http://aillarionov.livejournal.com/696982.html Четвертая мировая война&nbsp;— Виступ А.Іларіонова на Парламентській асамблеї НАТО 31 травня 2014] aillarionov.livejournal.com</ref>. Андрій Піонтковський головним суперниками у цій війні вважає «російський світ» і «англосаксонський світ».<ref name="піонт"/> Відповідно цьому російський Генштаб у грудні 2014 переробив і свою військову доктрину.<ref name="піонт">[http://www.kasparov.ru/material.php?id=549EEB27B25C3 А.Пионтковский: Новая военная доктрина Путина подтвердила&nbsp;— ядерный шантаж провалился] www.kasparov.ru</ref>

== Ідеологічні кліше у російськосвітній гібридно-месіанській стратегії агресії ==

«Руській мір» із того ж символічного ряду, що [[Ідеологема]]-символ «[[Победобесие|Велика Перемога]]» й «[[георгіївська стрічка]]», «великий полководець Сталін», «Севастополь&nbsp;— місто російської слави», «[[Крымнаш|Крим&nbsp;— наш!]]», «[[Новоросія (конфедерація)|Новоросія]]», «народне ополчення ДНР» (котре рятує від «карателів-фашистів») тощо.<ref name="потапенко"/> Ця історія отримала розвиток вже [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|під час війни на Сході України]], коли свої сакралізовані [[Мовний штамп|штампи]] Росія перетворила на символи розпалювання ворожнечі між жителями Донбасу та решти України: «Правий сектор» і бандерівці проти «деди воєвалі».<ref name="маріуп"/> «9 Травня» стало невід'ємним елементом цього символічного ряду саме в період війни на Донбасі, коли гасло «[[Діди воювали (мем)|Деды воевали!]]» багатьох ідейних російських імпершовіністів їхати вбивати міфічних «[[жидобандерівці]]в», які буцім-то «безперервно бомблять мирних мешканців».<ref name="потапенко">Ярослав Потапенко (Переяслав-Хмельницький) [http://ephsheir.phdpu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/8989898989/1401/НауковіЗаписки_36.pdf?sequence=1&isAllowed=y КОНЦЕПТ «ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ» ЯК АНТИУКРАЇНСЬКА ІДЕОЛОГЕМА КРЕМЛІВСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ: СПРОБА КОМПЛЕКСНОГО МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО АНАЛІЗУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180817193336/http://ephsheir.phdpu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/8989898989/1401/НауковіЗаписки_36.pdf?sequence=1&isAllowed=y |date=17 серпня 2018 }} / Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей.&nbsp;— Вип. 36.&nbsp;— Переяслав-Хмельницький, 2015.&nbsp;— 202 с. (стор.: 115)</ref><ref name="маріуп">[http://mdu.in.ua/Nauch/Konf/2016/zbirnik_istorija_2016.pdf Україна у світовому історичному просторі]: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Маріуполь, 8 квітня 2016&nbsp;р. / під заг. ред. К.&nbsp;В.&nbsp;Балабанова.&nbsp;— Маріуполь: МДУ, 2016.&nbsp;— 228 с.</ref> Георгієвські стрічки стали маркерами як інформаційної, так і «гарячої» війни, утворивши «[[Колоради|колорадів]]» з однієї сторони та «[[Укроп (неологізм)|укропів]]» з іншої (українська сторона вчасно і влучно наділила це прізвисько патріотичною [[Конотація|конотацією]]), так зване «ополчення», яке намагаються видати за самоназву місцевих колаборантів.<ref name="маріуп"/>

Луганський [[Публіцистика|публіцист]] [[Скоркін Костянтин Юрійович|Костянтин Скоркін]], аналізуючи путінський міф «Новоросії» стверджує, що міф є стрижнем, котрий поєднує різнорідні елементи цього міфу: є «[[Победобесие|культ Великої Вітчизняної війни]]»&nbsp;— коли "Саме перемогу СРСР у війні сприймають за головний доказ правоти справи донбаського сепаратизму. Адже в рамках місцевої ідеології («особливого шляху Донбасу»), він протистоїть «фашистам», захищаючи цінності, за які «діди воювали».<ref name="потапенко"/> При цьому образом головного ворога мисляться вже не «німецько-фашистські загарбники», а «українські націоналісти» як "вороги СРСР та «русского міра» (з якими [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] боровся в минулому, а [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] сьогодні).<ref>[[Скоркін Костянтин Юрійович|Скоркін К.]] Міт Новоросії: край реакційних утопій / К. Скоркін // Критика.&nbsp;— Число 9-10.&nbsp;— 2014.&nbsp;— С. 27-30. (стор.: 30)</ref> В есхатологічно-[[Шизофренія|шизофренічній]] мрії-утопії про «небесну Новоросію» хворобливі фантоми про Христа як особливого «русского Бога» химерно поєднуються з гаслами «Ленін&nbsp;— Сталін&nbsp;— Путін!», «Побєда будет за намі!», «Побєдім фашистскую хунту!» (при цьому прояви «фашизму» вбачаються абсолютно у всьому українському, а «антифашизм» і «антиукраїнське» стають поняттями-синонімами).<ref name="потапенко"/>

{{text|''— Що у такій ситуації робити Україні, яка фактично перебуває між двома вогнями? З одного боку — сита Європа, яка нічого не хоче. З другого боку&nbsp;— Росія з великими апетитами і намаганням повернути під свій вплив Україну.<br>
''— До цієї ситуації підходить порада Мао Цзедуна: розраховуйте на власні сили. Очевидно, що Росія, я маю на увазі Кремль, хоче посіяти розбрат. Я не вірю у воєнне втручання. Набагато простіше спровокувати конфлікт громадянський. У всякому разі&nbsp;— запустити заплутаність в умах.<ref>Микола Сірук [https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/pro-zagrozu-rosiyskogo-nigilizmu Про загрозу російського нігілізму, або Чому французький філософ Глюксман виступає за надання Україні ПДЧ] 1 жовтня, 2008 day.kyiv.ua</ref> |25|[[Андре Глюксман]], '''2008 рік'''}}

У разі загострення ситуації спецбригади «„[[Зелені чоловічки|Зелених чоловічків]]“ інтернет-простору»<ref>Панфилов О. «Зеленые человечки» интернет-пространства [Электронный ресурс] / О. Панфилов // Радио Свобода. Крым. Реалии.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 16.04.&nbsp;— Режим доступа: http://ru.krymr.com/content/зеленые-человечки-интернет-пространства/25351476.html.&nbsp;—{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Загл. с экрана.</ref>&nbsp;— спеціально підібрані коментатори, блогери, журналісти, які утворюють бригади з метою впливу на український інформаційний простір починають активне обговорення актуальних тем: «[[загниваючий захід]]», «[[американський імперіалізм]]» чи, як сьогодні, «бандерівців» тощо.<ref name="гранчак">Т. Гранчак, д-р наук із соц. комунікацій, заввідділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ [http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1080:upravlinnya-informatsijno-komunikatsijnimi-potokami-v-konteksti-viniknennya-i-vregulyuvannya-politichnikh-konfliktiv-u-perekhidnikh-suspilstvakh&catid=127&Itemid=460 Управління інформаційно-комунікаційними потоками в контексті виникнення і врегулювання політичних конфліктів у перехідних суспільствах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180908015739/http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1080:upravlinnya-informatsijno-komunikatsijnimi-potokami-v-konteksti-viniknennya-i-vregulyuvannya-politichnikh-konfliktiv-u-perekhidnikh-suspilstvakh&catid=127&Itemid=460 |date=2018-09-08 }}</ref>

{{main|Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}

== Термін в українській мові ==
В українському суспільстві існує декілька найменувань явища {{lang-ru|«русский мир»}} українською мовою. Наразі паралельно з «російський світ» використовують терміни «русський світ», або «руський світ», фонетичну [[транслітерація|транслітерацію]] «рускій мір»<ref name='unian'>[http://www.unian.net/ukr/news/news-388582.html УНІАН]: Мітинг проти візиту Кирила: Україна&nbsp;— не «російський світ».</ref> та переклад, що базується на розумінні російської мови як основоположного чинника цього концепту&nbsp;— «російський світ»<ref name='unian' /><ref>[http://narodna.pravda.com.ua/culture/4c496d6c10638/ «Народна правда»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131212145351/http://narodna.pravda.com.ua/culture/4c496d6c10638/ |date=2013-12-12 }}: Дещо про російський світ (русский мир)</ref>. Варіант перекладу «руський світ» з огляду на суть концепції слід визнати невдалим: бо вона стосується саме російського імперіалізму, і не має зв'язку з історичною Руссю.
{{Див. також|Руський}}

== Ставлення ==
* Наразі як у російському інтернеті, так і в українському, релігійно-клерикальний підхід на означення «традиційних цінностей» руского міра отримав назву в формі інтернет-мему «гундяєвщина» [http://www.google.com.ua/search?q=гундяевщина&ie=utf-8&oe=utf-8&aq=t&client=firefox-a&rlz=1R1WZPB_en-GB#pq=гундяевщина&hl=uk&cp=6&gs_id=7&xhr=t&q=гундяєвщина&pf=p&sclient=psy-ab&client=firefox-a&rlz=1R1WZPB_en-GB&source=hp&pbx=1&oq=гундяєвщина&aq=f&aqi=&aql=&gs_sm=&gs_upl=&fp=3949e1726ef0c023&biw=1280&bih=616] ({{lang-ru|гундяевщина}}) [http://www.google.com.ua/search?q=гундяевщина&ie=utf-8&oe=utf-8&aq=t&client=firefox-a&rlz=1R1WZPB_en-GB]
* Ідеологія в частині міфів і пропаганди про «країну-переможця» отримала в інтернет-просторі оформлення у вигляді [[інтернет-мем]]у «[[Победобесие|побєдобєсіє]]»,<ref>Ігор Сюндюков. [[Соколов Борис Вадимович|Борис СОКОЛОВ]]: [https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/borys-sokolov-v-rosiyi-znovu-kult-tyrana-stalina-yakyy-rozpochav-zhahlyvu-viynu-i «В Росії&nbsp;— знову культ тирана Сталіна, який розпочав жахливу війну і поклав 40 мільйонів людей»] 13 травня, 2016 day.kyiv.ua</ref><ref>[https://vilneslovo.com/спасібо-діду-за-перемогу/ Ірина Кременовська «Спасібо» діду за Перемогу]</ref><ref>І.&nbsp;І.&nbsp;Хомутовська [http://www.dnu.dp.ua/docs/zbirniki/fsnm/program_5a1d3be9274de.pdf КУЛЬТ «ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ» ЯК ІНСТРУМЕНТ ІМПЕРІАЛІЗМУ] / Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики. Матеріали всеукраїнської наукової конференції. 29-30 червня 2016&nbsp;р., м. Дніпро. / Наук. ред. О.&nbsp;Ю.&nbsp;Висоцький.&nbsp;— Дніпро: Роял Принт, 2016.&nbsp;— 386 с.</ref><ref>[http://na.mil.gov.ua/files/pdf/5498-(04-05-2017).pdf ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: СІМДЕСЯТ ДВА РОКИ ТОМУ, У ТРАВНІ 1945-го, НАД РЕЙХСТАГОМ БУЛО ПІДНЯТО ПРАПОР ПЕРЕМОГИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180418030728/http://na.mil.gov.ua/files/pdf/5498-(04-05-2017).pdf |date=2018-04-18 }} / [[Народна армія (газета)|«Народна армія»]] #18 {5498} 4 травня 2017 (стор.: 12) na.mil.gov.ua</ref><ref>Сірук М. Кремлівські технології у дії: експерт&nbsp;— про те, як рос. влада нав'язує світові своє уявлення про «Побєдобєсіє»: [про набір нових технологій для поширення Росією свою виняткову роль в перемозі в Другій світ. війні] / Микола Сірук // День.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 11 трав. (№&nbsp;79).&nbsp;— С. 3.</ref><ref>[http://www.svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=20150 МАЛО «ПОБЄДОБЄСІЯ»… У Кремлі відмовилися коментувати слова начальника Генерального штабу Збройних сил України Віктора Муженка про присвоєння назв низки українських міст військовим частинам російської армії]. / «[[Кримська світлиця]]» #27 за 06.07.2018.</ref> «побєдофіл»<ref>[http://www.academia.edu/35632451/ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ_ІННОВАЦІЇ_2015-2016_ А. Нелюба, Є.Редько. Лексико&nbsp;— словотвірні інновації (2015—2016). Словник / Загальна редакція А.Нелюби.&nbsp;— Х.: Харківське історико-філологічне товариство, 2017.&nbsp;— 204 с.] ISBN 978-966-1630-36-8</ref>. За влучним висловом російського православного протоієрея Г. Мітрофанова «побєдобєсіє» спрямоване на мілітаризацію свідомості, самовідданість народу ідеї «Русского міра», згуртовуванню населення навколо національного лідера. Згодом поняття розширилось і почало використовуватись в тому числі і на позначення «переможного „[[Мильна опера|мила]]“»&nbsp;— істерії, навколо свята [[День Перемоги|Перемоги]] у Росії та у деяких сусідніх країнах,<ref>[https://www.depo.ua/ukr/life/2018/pobyedobyesiye-2018-akciyna-kastraciya-mogila-u-troleybusi-ta-vichniy-vogon-iz-zhele-foto-20180510771490 Парадна «вата»: Акційна кастрація, могила у тролейбусі та вічний вогонь із желе (ФОТО) Вже котрий рік на Росії та у деяких сусідніх країнах свято Перемоги перетворюють на «побєдобєсіє»] 10 травня 2018 11:00 depo.ua</ref><ref>[https://24tv.ua/vyesti_kremlya_stilets_dlya_putina_neadekvatne_pobyedobyesiye_n968364? Вєсті Кремля. Стілець для Путіна. Неадекватне «Побєдобєсіє»], 15 травня 2018 [[24 (телеканал)|24tv.ua]]</ref> і навіть як [[Зимові Олімпійські ігри 2014|«олімпійське „побєдобєсіє“» в Сочі 2014]] на позначення згадки про [[допінговий скандал у Всеросійській федерації легкої атлетики]], коли РФ забезпечила фальсифікації допінг-проб та проводячи паралелі між російським чемпіонатом світу-2018 й [[Літні Олімпійські ігри 1936|Олімпіадою в Берліні 1936-го]] та [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіадою в Москві 1980-го]].<ref>Іван Вербицький [http://tyzhden.ua/Society/215398 Мундіаль на крові] 14 червня, 2018</ref>

Дане явище засвідчує, що [[Олігархія|олігархізація]] економіки і політики в суспільному житті Росії належить крупним фінансово-інформаційним угрупуванням. «Ведучою силою» в зрощуванні державної влади і бізнесу є ці крупні фінансово-інформаційні угрупування. Головний наслідок олігархії&nbsp;— що є вузька група багатих, і величезна група бідних. Щодо «ведучої сили» фінансово-інформаційних груп в олігархічній путінській Росії свідчить і той факт, що [[клан Путіна]] представлений петербурзькою інтелігенцією із [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградського державного університету]], в число котрої входять лінгвісти і юристи: [[Сєчин Ігор Іванович]] (лінгвіст; романо-германська філологія), [[Іванов Сергій Борисович]] (славіст і лінгвіст), [[Козак Дмитро Миколайович]] (закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету), [[Чуров Володимир Євгенович]] (закінчив громадський дворічний факультет журналістики Ленінградського державного університету), [[Греф Герман Оскарович]] (юридичний факультет Ленінградського університету).

Ще [[Михайло Горбачов]] у 1994 році в передачі «Час пік» [[Лістьєв Владислав Миколайович|В. Лістьєва]] різко критикував представників тогочасної влади за втрату [[Політика гласності|гласності]], за [[Монополізація|монополізацію]] частини преси урядом, через що та вже знаходиться на пайку і вже не самостійна, а друга частина&nbsp;— теж не самостійна і знаходиться на пайку в фінансових і промислових груп, і в газетах абсолютно не та картина, яка відбувається в житті, і телебачення починає ставати таким же.<ref>Передача «Час пік» Лістьєв&nbsp;— Горбачов. 21 липня, четвер, 1994.</ref>

Щоб не було олігархії, мають бути прозорі рівні правила, які повинні працювати для всіх без виключень і при цьому і преса, і опозиція, і всі хто завгодно, в тому числі і державне керівництво повинні відмінно знати що відбувається: в першу чергу з бюджетними грошами, у другу чергу&nbsp;— з власністю.

Про природу диктатури і про посттоталітарну систему, її цілі і наслідки засилля ідеологічних політичних [[Кліше (вираження)|образів-штампів]] і гасел агітаційної пропаганди в формі [[плакат]]ів, [[Афіша|афіш]] і тд. широко описав [[Вацлав Гавел]] у есе «[[Сила безсилих]]» (1978):

{{text|''«Стало бути, причиною, що спонукала продавця овочів помістити гасло в вітрині, є не надія, що хтось його прочитає або що він когось у чомусь переконає, а щось інше: разом з тисячами інших гасел воно створює саме ту панораму, до якої всі звикли. Панорама ця, однак, має і своє приховане значення: вона нагадує людині, де вона живе і чого від нього хочуть, повідомляє йому про те, що роблять всі інші, і вказує, що і вона повинна робити, якщо не хоче бути відкинутою, опинитися в ізоляції, «виділитися з товариства», порушити «правила гри», ризикуючи тим самим втратити своє благополуччя і свою «безпеку».
''...<br>
''Тим не менше їх гасла, мабуть, взаємообумовлені: обидва були вивішені з оглядкою на загальну панораму і, як то кажуть, під її диктатом, однак, будучи частиною цієї панорами, обидва вони вносять лепту в здійснення диктату. Продавець овочів і службовець пристосовуються до обставин, і обидва тим самим ці умови і стверджують. Вони роблять те, що роблять все, що можна робити, що слід робити, однак при цьому — тим, що роблять це, — вони підтверджують, що це дійсно може і повинно робитися. Вони виконують певну вимогу і тим самим сприяють її закріпленню. Образно кажучи, без гасла продавця овочів не було б гасла службовця і навпаки: кожен іншому щось пропонує для наслідування і кожен від іншого цю пропозицію приймає. Їх взаємна байдужість до своїх гасел оманлива, бо насправді один своїм гаслом примушує іншого приймати дану гру, стверджуючи тим самим дану владу, іншими словами, вони допомагають утримувати один одного в слухняності. Обидва вони є об'єктом підпорядкування, але в той же час і його суб'єктом; вони є жертвами системи і її інструментом.

''Гасла, якими заліплене все районне місто і які ніхто не читає, це, стало бути, з одного боку, просто особистий рапорт районного секретаря секретарю обласному, але разом з тим вони містять і щось інше: приватне втілення принципу громадського «самототалітаризму». Воно є фундаментальним для посттоталітарної системи, бо допомагає залучати в державну структуру кожну людину, зрозуміло, не для того, щоб вона  реалізувала в ній свою людську сутність, а щоб вона відмовилася від неї заради процвітання «сутності системи», щоб брала участь в загальному «саморуху», служила  її «самоцільності», щоб поділяла відповідальність за неї, була в неї залучена і закріпачена нею, як [[Фауст]] [[Мефістофель|Мефістофелем]]. Більш того, цією свою зв'язаністю вона повинна бути спільником у закріпленні загальноприйнятих норм і чинити тиск на громадян, котрі поряд; вона повинна зжитися з цією залежністю, з нею ідентифікуватися, як з чимось само собою зрозумілим і необхідним, а згодом вже самостійно класифікувати будь-який прояв незалежності як відхилення від норми, як нахабство, як напад на себе особисто, як якесь «випадіння з суспільства». Залучаючи таким чином всіх в свою структуру влади, посттоталітарна система перетворює їх в інструмент взаємної тотальності цього «самототалітарного» суспільства.

''Пов'язаними і поневоленими є практично всі: не тільки продавець овочів, але і глави урядів. Різне становище в державній [[Ієрархія|ієрархії]] визначає лише різний ступінь цієї залученості: продавець овочів пов'язаний незначно, але настільки ж незначні і його можливості; глава уряду може, природно, більше, але зате він і в значно більшій мірі пов'язаний. Обидва вони, зрозуміло, є невільними, тільки кожен по-своєму. Таким чином, найближчим партнером людини в цій пов'язаності є не інша людина, а система як самоцільна структура. Положення в державній ієрархії диференціює людей за ступенем відповідальності і провини, але в той же час ні на кого повністю відповідальність і провину не покладаючи і нікого, з іншого боку, від відповідальності і провини повністю не звільняючи. Конфлікт між інтенціями життя і інтенціями системи не переростає в конфлікт двох соціально протиставлених громадських груп, і тільки поверхневий погляд дозволяє — і то лише приблизно — ділити суспільство на правлячих і пригноблених.|25|«Сила безсилих», Вацлав Гавел 1978}}

== У культурі ==
Частково пародійно висвітлюється в комп'ютерних іграх серії [[Command & Conquer: Red Alert 3|C&C: Red Alert]].

== Відображення у кінематографі ==
* [[Крути 1918]]&nbsp;— фільм про події часів [[радянсько-української війни]]
* [[Чорний ворон (фільм)|Чорний ворон]]&nbsp;— фільм про партизанів [[Холодноярської Республіки|Холодного Яру]]
* [[На чорних лядах]]&nbsp;— фільм про партизанів [[БНР|Білоруської Народної Республіки]]
* [[Ціна правди]]&nbsp;— фільм про [[Голодомор|Голодомор-геноцид]] під час [[Радянська окупація України|радянської окупації України]]
* [[Купала (фільм)|Купала]]&nbsp;— фільм заборонений [[режим Лукашенко|режимом Лукашенка]] у якому висвітлюється тема заборон [[Білоруська мова|білоруської мови]] урядом Російської імперії, [[Розстріл білоруських діячів (1937)|знищення білоруської інтелігенції]] , [[Червнева депортація|депортації білорусів]] радянською владою, та [[русифікація Білорусі|русифікації]]

== Див. також ==
{{Div col|cols=3}}
* [[Розпад Росії]]
* [[Синкретична політика]]
* [[Третій шлях (ідеологія)]]
* [[Фашизм]]
* [[Загальноросійська ідея]]
* [[Зелені чоловічки]]
* [[Російський світ (організація)]]
* [[Братство (партія)|Партія Братство]]
* [[Москва — Третій Рим]]
* [[Велика Україна]]
* [[Путінізм]]
* [[Російський імперіалізм]]
* [[Рашизм]]
* [[Геноцид українців]]
* [[Визнання геноциду українців (2022)]]
* [[Що Росія має зробити з Україною?]]
* [[Радянська окупація України]]
* [[Російська колективна провина]]
* [[Російська цивілізація]]
* [[Протистояння Росії і Заходу]]
* [[Клан Путіна]]
* [[Російська мафія]]
* [[Євразійство]]

{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|group=прим.}}

== Джерела ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* ''Головко В. В.'' [https://archive.org/details/o1_2021/page/506/mode/1up?view=theater Русский мир] // [[Енциклопедія історії України]]: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова редкол.) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— {{К.}}: «[[Наукова думка]]», 2021.&nbsp;— С. 508—509.&nbsp;— 773 с.&nbsp;— ISBN 978-966-00-1858-7.
* ''Киридон А.'' [https://archive.org/details/kn-01/page/n60/mode/1up?view=theater Чим є «руській мір»?] // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]].&nbsp;— {{К.}}: [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Ін-т історії України]], 2022.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 61—71.&nbsp;— ISBN 978-966-02-9982-5.
* ''Муравський О.'' [https://archive.org/details/kn-01/page/72/mode/1up?view=theater Чому доктрина «русского мира» стала однією з першопричин Російсько-української війни?] // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]].&nbsp;— {{К.}}: НАН України. Ін-т історії України, 2022.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 72—74.
* [[Епштейн Михайло Наумович|Михаил Эпштейн]]: Русский антимир&nbsp;— Политика на грани апокалипсиса. —вид-во: Нью-Йорк, Franc-Tireur USA, 2023 г.&nbsp;— 248 с. ISBN 978-1-365-62846-7
* {{cite web | url = http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=0013826 | title = Якубова Л. "Русский мир" в Україні: на краю прірви. ‒ K.: TOB "Видавництво "КЛІО”", 2018. ‒ 384 с | publisher = | author = | date = | accessdate = | language = }}
* Oleksii Polegkyi. Changes in Russian foreign policy discourse and concept of «Russian World».&nbsp;— PECOB's Papers, October 2011, №&nbsp;6.
* Ярослав Потапенко. Історико-політичні та соціокультурні наслідки впровадження псевдорелігійної концепції «русского міра» в сучасній Україні.— Наукові записки з української історії. Збірник наукових статей. Випуск 33, 2013.— С. 291—297. (Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди)
* Юрій Фігурний. [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Ukr_2016_3_5.pdf «Русский мир»&nbsp;— важливий чинник агресії Російської Федерації супроти України й українців] // [[Українознавство (журнал)|Українознавство]].&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 40—59.
* [https://www.academia.edu/38002262/Russian_A_Monocentric_or_Pluricentric_Language_pp_153-196_._2018._Colloquia_Humanistica._Vol_7._https_ispan.waw.pl_journals_index.php_ch_article_view_ch.2018.010_4468 Tomasz Kamusella. 2018. Russian: A Monocentric or Pluricentric Language? (pp 153—196). 2018. ''Colloquia Humanistica''. Vol 7.]

== Посилання ==
{{Wikiquote1}}
{{refbegin|3}}
* [[Епштейн Михайло Наумович|Михайло Епштейн]]: [https://truerussia.org/journal/russkiy-mir-politika-na-grani-apokalipsisa/ Русский мир. Политика на грани апокалипсиса]. 4.2.2023
* [[Якубова Лариса Дмитрівна|Лариса Якубова]]: [https://www.svoboda.org/a/pod-sozvezdiem-kuvaldy-krovozhadnoe-chudovische-russkogo-mira-/32217615.html Под созвездием кувалды. Кровожадное чудище «русского мира»].&nbsp;— [[Радіо Свобода]]{{ref-ru}} 11.01.2023
* Якубова Лариса, Головко Володимир, Примаченко Яна. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=0013906 ''Русский мир'' на Донбасі та в Криму: історичні витоки, політична технологія, інструмент агресії: (Аналітична доповідь) / Інститут історії України НАН України.— Київ, 2018.— 227 с.] ISBN 978-966-02-8494-4
* [[Портнов Андрій Володимирович (історик)|Андрій Портнов]]. [http://old.niss.gov.ua/book/Portnov/Portnov.pdf Між «Центральною Європою» та «Русским миром»: Сучасна Україна у просторі міжнародних інтелектуальних дискусій].&nbsp;— К.: НІСД, 2009.&nbsp;— 160 с.
* [[Сергій Дацюк]]. [http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/53858ffc966fc/ Война за русский мир].&nbsp;— [[Українська правда]], 28.05.2014
* [http://tyzhden.ua/Politics/47524 «Русскій мір» перемагає на споживацькому фронті]
* [https://web.archive.org/web/20140523225300/http://www.archipelag.ru/ru_mir/rm-diaspor/diaspor-politic/grom-sobira/ Юрий Громыко. Собирание Русского Мира, или На задворках СНГ-дипломатии?]
* [http://www.dissercat.com/content/russkii-mir-i-problemy-ego-formirovaniya О.&nbsp;Н.&nbsp;Батанова: Русский мир и проблемы его формирования (диссертация)]
* [[Піонтковський Андрій Андрійович|Андрій Піонтковський]]. [http://www.svoboda.org/content/article/25314776.html Немец в Кремле].&nbsp;— [[Радіо «Свобода»]], 2.04.2014
* [http://vatahis.livejournal.com/35714.html Русский Мир в Восточной Пруссии: без гей-парадов, НАТО и ЕС]
* [http://content.net.ua/registration/content/ua5417/pages/f48004.html Олександр Горобець «Брати» з ментальністю орди]
* [http://vinnychany.kiev.ua/!_ata/data/141.pdf Олександр Горобець «Свічка на вітрі» («Руській мір»&nbsp;— це нескінченна війна)]
* [http://www.gazeta.ru/comments/column/mironova/9756221.shtml Анастасия Миронова. Сны о колбасе «Чайной»].&nbsp;— Газета.ru, 12.08.2016
* Дем'яненко Б. Дем'яненко А. [https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n691/mode/2up Російська цивілізація] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. [[Коцур Віктор Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Коцура]], [[Потапенко Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Потапенка]], В.&nbsp;В.&nbsp;Куйбіди.&nbsp;— 5-е вид.&nbsp;— Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.&nbsp;— С. 693—703.&nbsp;— 912 с.
* [https://www.radiosvoboda.org/a/rosiya-ukrajina-kultura-cerkva-rus/29396856.html Патріарх РПЦ: «російська культура» охоплює і Україну]
* [https://credo.pro/2022/03/314693 Православні богослови з усього світу засудили «русскій мір» як єретичне лжевчення]
* [https://interfax.com.ua/news/general/849098.html ПЦУ закликає Вселенського патріарха Варфоломія визнати ідеологію «русского міра» єретичною, а главу РПЦ Кирила&nbsp;— схизматом, позбавивши його права посідати патріарший престол]
* [https://risu.ua/yurodivij-russkij-mir_n139300 Юродивий «русскій мір»]
* [https://df.news/2023/05/14/relihiieznavets-rytoryka-ochilnyka-rpts-iavliaie-soboiu-apolohiiu-smerti-ta-vijny/ Релігієзнавець: риторика очільника РПЦ являє собою апологію смерті та війни]
* [https://www.youtube.com/watch?v=l_rbFhbcbT8 Red Alert 3 Theme&nbsp;— Soviet March]
{{refend}}
{{Бібліоінформація}}
{{Російський націоналізм}}
{{Гегемонія}}
{{Міжнародна влада}}
{{Портали|Політологія|Росія}}

[[Категорія:Pax]]
[[Категорія:Політика Росії]]
[[Категорія:Російська діаспора|Світ]]
[[Категорія:Російська пропаганда]]
[[Категорія:Російський націоналізм]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Синкретичні політичні рухи]]
[[Категорія:Новий імперіалізм]]
[[Категорія:Зовнішньополітичні доктрини]]