Перегляд вихідного коду сторінки Р-27

{{Infobox Weapon
|name= Р-27
|зображення = R-27 T 3D.jpg
|image=<!--[[Файл:Example.jpg|250px|опис]]-->
|caption= Р-27Т
|origin= 
|type= «повітря&nbsp;— повітря», середньої дальності
<!-- Type selection -->
|is_ranged=
|is_bladed=
|is_explosive=
|is_artillery=
|is_vehicle=
|is_missile=
|is_UK=
<!-- Service history -->
|service=[[1983]]&nbsp;— по цей час
|used_by=
|wars= 
<!-- Production history -->
|designer=[[СРСР]], [[КБ «Вимпел»]]
|design_date=
|manufacturer={{UKR}}, [[Артем (ДАХК)|«Артем»]]
|unit_cost=
|production_date=
|number=
|variants=
<!-- General specifications -->
|spec_label=
|weight= 253&nbsp;кг.
|length= 4,08&nbsp;м.
|part_length=
|width=
|height=
|diameter= 230&nbsp;мм.
|crew=
<!-- Ranged weapon specifications -->
|cartridge=
|caliber=
|barrels=
|action=
|rate=
|velocity=
|range=
|max_range=
|feed=
|sights=
<!-- Artillery specifications -->
|breech=
|recoil=
|carriage=
|elevation=
|traverse=
<!-- Bladed weapon specifications -->
|blade_type=
|hilt_type=
|sheath_type=
|head_type=
|haft_type=
<!-- Explosive specifications -->
|filling=ооо
|filling_weight=
|detonation=
|yield=
<!-- Vehicle/missile specifications -->
|armour=
|primary_armament=
|secondary_armament=
|engine=твердопаливний, одно- або дворежимний. Залежно від модифікації.
|engine_power=
|pw_ratio=
|transmission= інерційна навігаційна система з радіокорекцією.
|payload_capacity=
|suspension=
|clearance=
|wingspan=
|propellant=
|fuel_capacity=
|vehicle_range=
|ceiling=
|altitude=
|boost=
|speed=4,5 [[Число Маха|М]]
|guidance=
|steering=
|accuracy=
|launch_platform= [[Винищувач]]і
|transport= [[Су-27]], [[МіГ-23]], [[МіГ-29]]
}}
'''Р-27'''&nbsp;— авіаційна керована [[ракета]] класу «[[Ракета «повітря — повітря»|повітря&nbsp;— повітря]]», середньої дальності.

Забезпечує перехоплення та знищення пілотованих та безпілотних [[літак]]ів, а також [[Крилата ракета|крилатих ракет]] у повітряному бою на середніх і великих відстанях, при автономних і групових діях літаків-носіїв, вдень і вночі, за простих і складних метеоумов, з будь-яких напрямків, на тлі землі і моря, при активній інформаційній, вогневій і маневровій протидії супротивника.

== Історія ==
З початком розробки в [[1974]] році винищувачів 4 покоління МІГ-29 і [[Су-27]] Міністерством оборони [[СРСР]] було видано завдання розробити для них [[аванпроект]] ракет «повітря&nbsp;— повітря» Р-27 (Перша назва К-27). За результатами конкурсу переможцем став проект ленінградського КБ «Вимпел», якому і була доручена подальша розробка.

Проектування велося під керівництвом П.&nbsp;П.&nbsp;Дементьєва і В.&nbsp;Т.&nbsp;Корсакова. Спочатку передбачалося створити дві уніфіковані ракети: Р-27А для [[МіГ-29]] і Р-27Б для Су-27, що відрізнялися силовими установками і дальністю пуску. На кожній модифікації ракети передбачалося застосування теплової або радіолокаційної головок самонаведення. При цьому двигуни мали бути взаємозамінними, тобто ракети створювали за модульним принципом. Вперше у радянській практиці було вирішено відмовитися від [[елерон]]ів і здійснити управління по всіх каналах диференціальним відхиленням рулів. Для цього були застосовані керма унікальної форми&nbsp;— «метелик» (з від'ємним звуженням).

[[Файл:R-27R HuAF.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Р-73]] та Р-27Р на винищувачі Угорських ВПС]]

Принципово нові технічні рішення були застосовані і при розробці бортової апаратури. Для радіолокаційної системи керування фахівці вибрали комбіновану схему функціонування: на основній ділянці польоту управління здійснюється по радіоканалу з носія, а на відстані 25 [[км]] від цілі ракета захоплює ціль самостійно і переходить в режим самонаведення. У результаті вдалося у 2-2,5 рази збільшити дальність пуску.

Вперше застосована антенна система з тривісною стабілізацією. Аналоговий та цифровий обчислювальні пристрої забезпечують реалізацію адаптивної логіки при впливі природних і організованих перешкод.

У [[1977]] році, після появи перших прототипів носіїв, почалися льотні випробування ракети. Відпрацювання ракети велася на літаючій лабораторії Ту-124ЛЛ. Перші запуски Р-27 були виконані в 1979 році з доопрацьованого [[МіГ-23|МіГ-23МЛ]]. У [[1980]] році з нього ж виконувалися перші пуски по мішенях (парашутним і [[Ла-17]]). Подальші випробування проводилися з використанням МіГ-29 і тривали до вересня 1984 року.

Серійне виробництво Р-27 («виріб 470») організовано в [[1984]] році у Москві (КБ «Вымпел») та Києві (ГАХК «Артем», а [[ПАТ «Київський завод «Радар»]] (колишній «Комуніст») під назвою виріб 1101, випускав частину ракети без двигуна та бойової частини. Після [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] виробництво було припинено.){{fact}}.

У [[1987]] році ракета прийнята на озброєння (у варіантах Р-27ЕР і Р-27ЕТ). У 1991 році група розробників ракети удостоєна Державної премії{{fact}}.

== Конструкція ==
[[Файл:R-27 missile homing head, Kyiv 2018, 02.jpg|міні|300пкс|9Б-1101К, інерціально-напівактивна головка самонаведення для ракет типу Р-27Р, «[[Зброя та безпека]]», 2018 рік]]

Ракети сімейства Р-27 побудовані за аеродинамічною схемою «[[качка (аеродинамічна схема)|качка]]».

Конструкція модульна: ракети мають однакові бойові частини, блоки керування та енергоживлення, несні поверхні і рулі. Розрізняються силовими установками і головками самонаведення.

Крила малого подовження трапецієвидні. Рулі мають форму, що звужуються до основи ([[хорда]] в корені в два рази менше, ніж у кінцівок), що обумовлено специфікою [[Надзвукова швидкість|надзвукової]] інтерференції корпусу і рухливих рулів великої площі. 

Рулі розташовані поблизу аеродинамічного фокуса ракети, що забезпечує безпосереднє управління підйомною силою і робить можливим перехоплення маневрених цілей за оптимальними траєкторіями. Приводи рулів гідравлічні з живленням від гідронасосу (вперше на радянських ракетах такого класу).

У носовій частині корпусу ракети знаходиться [[ГСН]]. У відсіку за нею розташовані радіопідривач і [[автопілот]]. У третьому відсіку знаходиться енергопривідний блок (турбогенератор, привід гідронасосу і рульові машини). Четвертий блок містить бойову частину (осколково-фугасну або стрижневу). У п'ятому відсіку розташовується силова установка, що складається з твердопаливного ракетного двигуна з [[Титан (хімічний елемент)|титановим]] корпусом.

== Модифікації ==
Для навчання льотно-технічного персоналу передбачене виробництво навчальних ракет.

=== Виробництва ДАХК «Артем» ===
{{Seealso|Артем (холдингова компанія)}}

Модифікації Р-27 виробництва ДАХК «[[Артем (холдингова компанія)|Артем]]».

{| class="wikitable"
|-
!!! Р-27ЕР1 !! Р-27Р1 !! Р-27ЕТ1 !! Р-27Т1
|-
|Маса, [[кг]]|| 350|| 253|| 343|| 245
|-
|Довжина, м|| 4,7|| 4|| 4,5|| 3,7
|-
|Калібр, м|| 0,23|| 0,23|| 0,23|| 0,23
|-
|Діаметр двигуна, м|| 0,26|| 0,23|| 0,26|| 0,23
|-
|Розмах крил, м|| 0,8|| 0,77|| 0,8|| 0,77
|-
|Розмах керм, м|| 0,97|| 0,97|| 0,97|| 0,97
|-
|Висота пуску, км|| до 27|| до 25|| до 30|| до 24
|-
|Дальність максимальна (передня півсфера), км|| 95|| 60|| 90|| 50
|-
|Дальність мінімальна (задня півсфера), км|| 0,5|| 0,5|| 0,5|| 0,5
|-
|Максимальне перевантаження, [[Прискорення вільного падіння|g]]|| 8|| 8|| 8|| 8
|-
|Маса бойової частини, кг|| 39|| 39|| 39|| 39
|-
|Система наведення|| 1*|| 1|| 2*|| 2
|}
1&nbsp;— напівактивна [[радіолокаційна головка]] з радіокорекцією
<br/>
2&nbsp;— інфрачервона головка

Ракети Р-27 перехоплюють повітряні цілі, що летять зі швидкостями до 3500 км / год

Цілевказуваня може здійснюватися від бортових радіолокаційних, теплопеленгаційних або оптико-електронних [[приціл]]ів літака-носія, від надшоломної системи [[льотчик]]а. Можливий запуск ракети в бік літака супротивника з подальшим автономним захопленням цілі ракетою у польоті.

Станом на початок 2019 року на ДАХК «Артем» тривали роботи над створенням нових модифікацій ракети Р-27 та голівок самонаведення, в тому числі активних голівок самонаведення (АГСН). Випробування з практичними пусками мають відбутись вже після 2021 року<ref>{{cite news |title="Вистрілив та забув": українська ракета Р-27 отримає нові можливості |url=https://mil.in.ua/вистрілив-та-забув-українська-ракет/ |work=Український мілітарний портал |date=2019-02-01 |language=uk}}</ref>.

В 2021 році на виставці «Зброя та безпека&nbsp;— 2021» українське підприємство «[[Радіонікс]]» представило нову пасивну головку самонаведення для модернізації ракет Р-27. Нова головка самонаведення здатна виявляти таки цілі як [[Су-27]] в задній напівсфері на відстані до 90 км (в порівнянні з 35-40 зі старою ГСН)<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/nova-gsn-do-r-27-vyyavlyaye-tsili-na-vdvichi-bilshij-dalnosti-dyrektor-radioniks/ | title = Нова ГСН до Р-27 виявляє цілі на вдвічі більшій дальності – директор «Радіонікс» | publisher = Мілітарний | date = 2021-06-27 }}</ref>.

=== ЗРК «Нарва» ===
{{Main|Нарва (ЗРК)}}

В березні 2017 року генеральний директор концерну «[[Укроборонпром]]» [[Роман Романов]], офіційно запропонував [[Міністерство оборони Польщі|польському міністерству оборони]] спільну розробку системи протиповітряної оборони малої дальності з використанням авіаційних ракет Р-27, яка проводиться київським [[Артем (холдингова компанія)|ДАХК «Артем»]]<ref>{{cite web
 | url = http://www.ukrmilitary.com/2017/03/narva-air-defense-system.html
 | title = Україна запропонувала Польщі спільну розробку нового комплексу ППО малої дальності
 | publisher = Військові сторінки України
 | date = 21.03.17 }}</ref>.

Прототип системи ППО малої дальності, отримав робочу назву Р-27 ADS (Air Defence System), та підготовлений державним підприємством «Артем».

Нова система ППО може отримати назву «Нарва» і включатиме в себе компоненти польського виробництва: оглядовий радар, радіолокатор наведення ракет, мобільну пускову установку, пасивну оптико-електронну систему спостереження за повітряними цілями і супроводу ракети, систему бойового управління і систему зв'язку між компонентами.

Відзначається, що перший демонстраційний пуск української ракети «земля&nbsp;— повітря» з використанням польської радіолокаційної станції призначено на червень 2017 року. Надалі планується подальше проведення спільних наукових досліджень і розробок за участю польських компаній [[Polską Grupą Zbrojeniową]] і приватного підприємства [[WB Electronics]].

Демонстрація системи планується у червні 2018 року, проведення попередніх випробувань за участю представників Міністерства національної оборони Польщі в жовтні 2018 року.

Дослідне виробництво компонентів системи за участю Polską Grupą Zbrojeniową, WB Electronics і ДАХК «Артем» передбачається почати влітку 2018 року з тим, щоб пройти військові приймальні випробування в листопаді 2018 року. Запуск масового виробництва передбачено з листопада 2019 року.

== Бойове застосування ==

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

16 липня 2014 року російський [[МіГ-29]] порушив повітряний простір України та з відстані 35-40&nbsp;км запустив ракету Р-27Т по українському [[Су-25]]. Ракета влучила в сопло двигуна коли літак знаходився в районі [[Амвросіївка|Амвросіївки]], пілоту вдалось здійснити аварійну посадку та був евакуйований в безпечне місце<ref>{{cite web | url = https://espreso.tv/news/2014/07/18/radbez_nadav_dokazy_scho_ukrayinskyy_su_25_zbyv_same_rosiyskyy_litak | title = Радбез надав докази, що український СУ-25 збив саме російський літак | publisher = Еспресо | date = 2014-07-18 }}</ref>.

В серпні 2022 року було поширене відео злету українського винищувача [[МіГ-29|МіГ-29МУ1]] із стандартним бойовим навантаженням&nbsp;— дві ракети середньої дальності типу Р-27 (швидше за все Р-27ЕР), чотири ракети малої дальності типу [[Р-73]] та підвісний паливний бак<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/povitrjani_sili_zasvitili_ridkisnij_mig_29mu1_z_tajemnichoju_modifikatsiju_r_27_video-8474.html | title = Повітряні Сили "засвітили" рідкісний МіГ-29МУ1 з "таємничою" модифікацією Р-27 (відео) | publisher = Defense Express | date = 2022-08-08 }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Р-73]]
* [[P-23]]
* [[Р-77]]
* [[Грань (ракета)|Грань]]

== Посилання ==
{{Commons category|Vympel_R-27}}
* [http://www.artem.ua/ua/specialni-virobi/aviatsijni-zasobi-napadu-ta-zakhistu/raketa-klassu-vozdukh-vozdukh-r-27r1 Ракети Р-27 на сайті ДАХК «Артем»]
* {{cite web |url=https://mil.in.ua/uk/news/na-zbroya-ta-bezpeka-pokazhut-gsn-dlya-aviatsijnyh-raket/ |title=На “Зброя та Безпека” покажуть ГСН для авіаційних ракет |author= |date=2019-09-30 |website=https://mil.in.ua/ |publisher=[[Український мілітарний портал]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=30 вересня 2019}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Авіаційне озброєння ЗСУ}}
{{ВП-портали|Військова техніка|}}
{{Missile-stub}}

[[Категорія:Зброя України]]
[[Категорія:Ракети «повітря — повітря»]]
[[Категорія:Артем (холдингова компанія)]]
[[Категорія:Ракети російсько-української війни]]
[[Категорія:Авіаційна зброя російсько-української війни]]
[[Категорія:Військова техніка війни на сході України]]