Р-27

Шаблон:Infobox Weapon Р-27 — авіаційна керована ракета класу «повітря — повітря», середньої дальності.

Забезпечує перехоплення та знищення пілотованих та безпілотних літаків, а також крилатих ракет у повітряному бою на середніх і великих відстанях, при автономних і групових діях літаків-носіїв, вдень і вночі, за простих і складних метеоумов, з будь-яких напрямків, на тлі землі і моря, при активній інформаційній, вогневій і маневровій протидії супротивника.

Історія

З початком розробки в 1974 році винищувачів 4 покоління МІГ-29 і Су-27 Міністерством оборони СРСР було видано завдання розробити для них аванпроект ракет «повітря — повітря» Р-27 (Перша назва К-27). За результатами конкурсу переможцем став проект ленінградського КБ «Вимпел», якому і була доручена подальша розробка.

Проектування велося під керівництвом П. П. Дементьєва і В. Т. Корсакова. Спочатку передбачалося створити дві уніфіковані ракети: Р-27А для МіГ-29 і Р-27Б для Су-27, що відрізнялися силовими установками і дальністю пуску. На кожній модифікації ракети передбачалося застосування теплової або радіолокаційної головок самонаведення. При цьому двигуни мали бути взаємозамінними, тобто ракети створювали за модульним принципом. Вперше у радянській практиці було вирішено відмовитися від елеронів і здійснити управління по всіх каналах диференціальним відхиленням рулів. Для цього були застосовані керма унікальної форми — «метелик» (з від'ємним звуженням).

Р-73 та Р-27Р на винищувачі Угорських ВПС

Принципово нові технічні рішення були застосовані і при розробці бортової апаратури. Для радіолокаційної системи керування фахівці вибрали комбіновану схему функціонування: на основній ділянці польоту управління здійснюється по радіоканалу з носія, а на відстані 25 км від цілі ракета захоплює ціль самостійно і переходить в режим самонаведення. У результаті вдалося у 2-2,5 рази збільшити дальність пуску.

Вперше застосована антенна система з тривісною стабілізацією. Аналоговий та цифровий обчислювальні пристрої забезпечують реалізацію адаптивної логіки при впливі природних і організованих перешкод.

У 1977 році, після появи перших прототипів носіїв, почалися льотні випробування ракети. Відпрацювання ракети велася на літаючій лабораторії Ту-124ЛЛ. Перші запуски Р-27 були виконані в 1979 році з доопрацьованого МіГ-23МЛ. У 1980 році з нього ж виконувалися перші пуски по мішенях (парашутним і Ла-17). Подальші випробування проводилися з використанням МіГ-29 і тривали до вересня 1984 року.

Серійне виробництво Р-27 («виріб 470») організовано в 1984 році у Москві (КБ «Вымпел») та Києві (ГАХК «Артем», а ПАТ «Київський завод «Радар» (колишній «Комуніст») під назвою виріб 1101, випускав частину ракети без двигуна та бойової частини. Після розпаду СРСР виробництво було припинено.)Шаблон:Fact.

У 1987 році ракета прийнята на озброєння (у варіантах Р-27ЕР і Р-27ЕТ). У 1991 році група розробників ракети удостоєна Державної преміїШаблон:Fact.

Конструкція

9Б-1101К, інерціально-напівактивна головка самонаведення для ракет типу Р-27Р, «Зброя та безпека», 2018 рік

Ракети сімейства Р-27 побудовані за аеродинамічною схемою «качка».

Конструкція модульна: ракети мають однакові бойові частини, блоки керування та енергоживлення, несні поверхні і рулі. Розрізняються силовими установками і головками самонаведення.

Крила малого подовження трапецієвидні. Рулі мають форму, що звужуються до основи (хорда в корені в два рази менше, ніж у кінцівок), що обумовлено специфікою надзвукової інтерференції корпусу і рухливих рулів великої площі.

Рулі розташовані поблизу аеродинамічного фокуса ракети, що забезпечує безпосереднє управління підйомною силою і робить можливим перехоплення маневрених цілей за оптимальними траєкторіями. Приводи рулів гідравлічні з живленням від гідронасосу (вперше на радянських ракетах такого класу).

У носовій частині корпусу ракети знаходиться ГСН. У відсіку за нею розташовані радіопідривач і автопілот. У третьому відсіку знаходиться енергопривідний блок (турбогенератор, привід гідронасосу і рульові машини). Четвертий блок містить бойову частину (осколково-фугасну або стрижневу). У п'ятому відсіку розташовується силова установка, що складається з твердопаливного ракетного двигуна з титановим корпусом.

Модифікації

Для навчання льотно-технічного персоналу передбачене виробництво навчальних ракет.

Виробництва ДАХК «Артем»

Модифікації Р-27 виробництва ДАХК «Артем».

	Р-27ЕР1	Р-27Р1	Р-27ЕТ1	Р-27Т1
Маса, кг	350	253	343	245
Довжина, м	4,7	4	4,5	3,7
Калібр, м	0,23	0,23	0,23	0,23
Діаметр двигуна, м	0,26	0,23	0,26	0,23
Розмах крил, м	0,8	0,77	0,8	0,77
Розмах керм, м	0,97	0,97	0,97	0,97
Висота пуску, км	до 27	до 25	до 30	до 24
Дальність максимальна (передня півсфера), км	95	60	90	50
Дальність мінімальна (задня півсфера), км	0,5	0,5	0,5	0,5
Максимальне перевантаження, g	8	8	8	8
Маса бойової частини, кг	39	39	39	39
Система наведення	1*	1	2*	2

1 — напівактивна радіолокаційна головка з радіокорекцією
2 — інфрачервона головка

Ракети Р-27 перехоплюють повітряні цілі, що летять зі швидкостями до 3500 км / год

Цілевказуваня ​​може здійснюватися від бортових радіолокаційних, теплопеленгаційних або оптико-електронних прицілів літака-носія, від надшоломної системи льотчика. Можливий запуск ракети в бік літака супротивника з подальшим автономним захопленням цілі ракетою у польоті.

Станом на початок 2019 року на ДАХК «Артем» тривали роботи над створенням нових модифікацій ракети Р-27 та голівок самонаведення, в тому числі активних голівок самонаведення (АГСН). Випробування з практичними пусками мають відбутись вже після 2021 року.

В 2021 році на виставці «Зброя та безпека — 2021» українське підприємство «Радіонікс» представило нову пасивну головку самонаведення для модернізації ракет Р-27. Нова головка самонаведення здатна виявляти таки цілі як Су-27 в задній напівсфері на відстані до 90 км (в порівнянні з 35-40 зі старою ГСН).

ЗРК «Нарва»

В березні 2017 року генеральний директор концерну «Укроборонпром» Роман Романов, офіційно запропонував польському міністерству оборони спільну розробку системи протиповітряної оборони малої дальності з використанням авіаційних ракет Р-27, яка проводиться київським ДАХК «Артем».

Прототип системи ППО малої дальності, отримав робочу назву Р-27 ADS (Air Defence System), та підготовлений державним підприємством «Артем».

Нова система ППО може отримати назву «Нарва» і включатиме в себе компоненти польського виробництва: оглядовий радар, радіолокатор наведення ракет, мобільну пускову установку, пасивну оптико-електронну систему спостереження за повітряними цілями і супроводу ракети, систему бойового управління і систему зв'язку між компонентами.

Відзначається, що перший демонстраційний пуск української ракети «земля — повітря» з використанням польської радіолокаційної станції призначено на червень 2017 року. Надалі планується подальше проведення спільних наукових досліджень і розробок за участю польських компаній Polską Grupą Zbrojeniową і приватного підприємства WB Electronics.

Демонстрація системи планується у червні 2018 року, проведення попередніх випробувань за участю представників Міністерства національної оборони Польщі в жовтні 2018 року.

Дослідне виробництво компонентів системи за участю Polską Grupą Zbrojeniową, WB Electronics і ДАХК «Артем» передбачається почати влітку 2018 року з тим, щоб пройти військові приймальні випробування в листопаді 2018 року. Запуск масового виробництва передбачено з листопада 2019 року.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

16 липня 2014 року російський МіГ-29 порушив повітряний простір України та з відстані 35-40 км запустив ракету Р-27Т по українському Су-25. Ракета влучила в сопло двигуна коли літак знаходився в районі Амвросіївки, пілоту вдалось здійснити аварійну посадку та був евакуйований в безпечне місце.

В серпні 2022 року було поширене відео злету українського винищувача МіГ-29МУ1 із стандартним бойовим навантаженням — дві ракети середньої дальності типу Р-27 (швидше за все Р-27ЕР), чотири ракети малої дальності типу Р-73 та підвісний паливний бак.

Див. також

• Р-73
• P-23
• Р-77
• Грань

Посилання

• Ракети Р-27 на сайті ДАХК «Артем»

https://mil.in.ua/uk/news/na-zbroya-ta-bezpeka-pokazhut-gsn-dlya-aviatsijnyh-raket/