Перегляд вихідного коду сторінки Мар'ян Дубецький

{{Особа 
| ім'я                 = Мар'ян Кароль Дубецький<br/>''Marian Karol Dubiecki''
| місце_проживання     = 
| інші_імена           = 
| зображення           = Мар'ян Дубецький.jpg
| розмір_зображення    = 
| підпис_зображення    = ''Мар'ян Дубецький'' 
| ім'я_при_народженні  = 
| дата_народження      = 26.8.1838
| місце_народження     = [[Заслав]]
| дата_смерті          = 24.10.1926
| місце_смерті         = [[Краків]]
| причина_смерті       = 
| громадянство         = 
| національність       = 
| відомий_(відома)     = історик, письменник, педагог, громадський і політичний діяч
| рід_діяльності       = 
| титул                = 
| військове звання     = 
| платня               = 
| термін               = 
| попередник           = 
| наступник            = 
| партія               = 
| головував_(-ла)      = 
| конфесія     = 
| дружина              = 
| діти                 = 
| родичі               = 
| нагороди             = 
| сторінка_в_інтернеті = 
| примітки             = 
| employer             = 
| зріст                = 
| вага                 = 
| герб                 = POL COA Ogończyk.svg
}}
'''Мар'ян Кароль Дубецький''' ({{Lang-pl|Marian Karol Dubiecki}}; *[[26 серпня]] [[1838]], [[Заслав]]&nbsp;— †[[24 жовтня]] [[1926]], [[Краків]])&nbsp;— [[поляки|польський]] [[історик]] і [[письменник]], [[педагог]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], секретар від [[Україна|Русі]] в [[Національний Уряд (Кароля Маєвського)|Національному уряді]] у часи [[Польське повстання 1863—1864|Січневого повстання]].

[[Псевдонім]]: ''Сучасний'' ({{lang-pl|Współczesny}}); [[криптонім]]: '''МД''' ({{lang-pl|MD}}).

== Життєпис ==
Народився у сім'ї Людвіка Дубецького і Анни Славківни. Мав старших братів Целестина і Александра<ref>[http://www.wielcy.pl/psb_szukani.php?tom=5 M.J. Minakowski, Wielka genealogia Minakowskiego, wyd. 4.&nbsp;— Kraków, 2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091212160400/http://www.wielcy.pl/psb_szukani.php?tom=5 |date=12 грудня 2009 }}. {{ref-pl}} Процитовано 18.06.2010</ref>. Ще малим втратив батьків, тому його вихованням опікувалися вуйна і [[стрийко]]. Початкову освіту здобув у [[Житомир]]ській гімназії. Від 1856 студіював у [[Харківський університет|Харківському]], згодом&nbsp;— на історично-філологічному факультеті [[Київський університет|Київського університету]] (під час навчання долучився до діяльності таємної організації «Трояка Спілка» під орудою [[Володимир Антонович|Володимира Антоновича]] і Леона Ґловацького, брата [[Болеслав Прус|Болеслава Пруса]], яка виступала за надання селянам землі та надання їм свободи вибору місця проживання ({{lang-pl|Uwłaszczenie chłopów}}) і відновлення [[держава|державності]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у кордонах [[1772]] року). Згодом таємна організація переросла в цілий політичний напрямок так званих [[Хлопоманство|«русинів», або «хлопоманів»]]. Невдовзі стався й розкол, після якого виокремилися дві течії. Перша, під проводом Володимира Антоновича, виступала за незалежність [[Україна|Русі]] з орієнтацією на [[Росія|Росію]]. Друга, на чолі з [[Ізидор Коперницький|Ізидором Коперницьким]] і Мар'яном Дубецьким,&nbsp;— за незалежність Русі з орієнтацією на [[Польща|Польщу]]. Друга стала основою революційного руху, що спричинився врешті-решт до [[Польське повстання 1863—1864|Січневого повстання]].

Після закінчення Київського університету в [[1860]] році Мар'ян Дубецький став вчителем [[польська мова|польської мови]] і літератури в [[Рівне]]нській гімназії, але через рік втратив роботу за участь у патріотичній маніфестації. Після чого осів у селі під [[Берестечко]]м, у свого старшого брата. Разом із Александром провадив політичну і просвітницьку роботу серед мешканців краю. За участь у маніфестації [[10 вересня]] [[1861]] року в [[Городло|Городлі]] разом з братом був заарештований і вивезений на заслання до [[Кіров (місто)|Вятки]], а потім до [[Тамбов]]а. Після звільнення, у листопаді [[1862]] року повернувся на батьківщину.

[[8 травня]] [[1863]] року прибув до [[Варшава|Варшави]], де був призначений на секретаря Відділу Русі [[Національний Уряд (Кароля Маєвського)|Національного Уряду]]. В часі [[диктатура|диктатури]] [[Ромуальд Траугутт|Ромуальда Траугутта]] був його правою рукою, відігравав роль посередника між ним і директором закордонних справ [[Генрик Краєвський|Генриком Краєвським]]. [[10 квітня]] [[1864]] року заарештований і ув'язнений в [[Павяк]]у. Підданий [[тортури|тортурам]] [[Росіяни|російськими]] слідчими (зламано нижню [[щелепа|щелепу]], глибокі рани на плечах)&nbsp;— зберігав мовчання. Переведений до [[Х Павільйон Варшавської цитаделі|Х Павільйону Варшавської цитаделі]]. Засуджений до [[Смертна кара|страти]], яку [[30 липня]] 1864 року замінили на [[каторга|каторгу]] з позбавленням усіх [[громадянські права|громадянських прав]]&nbsp;— так Мар'ян Дубецький єдиний з членів Національного Уряду уникнув насильницької смерті.

У виданій [[1922]] року книзі споминів «Відлуння Січневого повстання» Мар'ян Дубецький так згадував гіркоту поразки:
{{цитата|Поки що мало хто з нас усвідомлює, які почуття керували вчинками людей того часу, якими стежками прямували до здобуття незалежності, як впало ціле покоління серед потоків крові, під купами шибениць, як врешті Росія-переможиця, засмакувавши крові і гноблення, в варварський спосіб запанувала над переможеним народом, за допомогою школи вдираючись у думки молодших поколінь, затираючи національну свідомість... Власні традиції кращих часів поступилися місцем плазунській науці русифікаторів.''{{oq|pl|Zbyt mała świadomość dotąd wśród nas, jakie uczucia kierowały czynami ludzi ówczesnych, jakimi ścieżkami dążyli do odzyskania niepodległości, jak padało całe pokolenie wśród potoków krwi, pod stosami szubienic, jak wreszcie Rosja zwycięska, zasmakowawszy we krwi i ucisku, w sposób barbarzyński pastwiła się nad pokonanym narodem, za pomocą szkoły wdzierając się do umysłów młodych pokoleń, zacierając świadomość narodową... Tradycje własne chwil lepszych minęły, ustępując miejsca kłamliwej nauce rusyfikatorów.<ref>[http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10717&from=FBC Marian Dubiecki,  ''Echa z powstania styczniowego'', Zamość 1922.]{{ref-pl}} Процитовано 26.08.2012</ref>}}|3=|4=}}

У [[1868]] році переведений на довічне поселення в [[Іркутськ]], де розпочав вивчення історичних доль польських засланців до [[Сибір]]у, що пізніше були опубліковані в часописах «Tygodnik Ilustrowany», «Bluszcz», «Kłosy». З того часу походять і перші історичні розвідки Мар'яна Дубецького, зокрема: «Колоністи в Маньчжурській землі у XVII столітті», «Гетьманське гніздо», «Чарнецький в Данії», «Ян Длуґош&nbsp;— перший польський історик», «Кафа, генуезька колонія і її відносини з Польщею у XV столітті», «Причинки до історії Запорозької Січі». Також на засланні закінчив переклад праці французького дослідника [[Едуард Рене де Лабуле|Едуарда Рене де Лабуле]] ({{lang-fr|Édouard René Lefèbvre de Laboulaye}}) «Політична історія Сполучених Штатів» ({{lang-fr|Histoire des États-Unis d'Amérique}}), доповнивши її двома власноруч написаними розділами: «Нарисом історії», що охоплював історію [[Сполучені Штати Америки|США]] від [[Джордж Вашингтон|Вашингтона]] до [[Авраам Лінкольн|Лінкольна]], і «Нарисом новітньої історії від 1815 до 1875 року».

У [[1874]] отримав дозвіл на переїзд до [[Європа|європейської]] частини [[Російська імперія|Російської імперії]], за винятком [[Польща|польських земель]]. Відтак Мар'ян Дубецький замешкав у [[Катеринослав]]і. В [[1876]] році опублікував монографію, присвячену [[Кодацька фортеця|Кодацькій фортеці]], відзначену [[Академія Вчення|Академією Вчення]] у [[Краків|Кракові]]. Протягом [[1880]]—[[1883]] років мешкав в [[Одеса|Одесі]].

Після амністії 1883 року перебрався до Варшави. З [[1884]] року&nbsp;— на постійно у Кракові. Одружився з Марією Вроблевською, з якою прожив кількадесят років. Займався [[виховання]]м молоді, зокрема протягом тридцяти років викладав на Вищих курсах для дівчат Адріана Баранєцького. В той час видає монографії: «Едмунд Ружицький», «Тереза з Вербицьких Булгакова», «Кароль Прозор&nbsp;— обозний Великого Князівства Литовського». Після публікації останньої удостоєний честі бути членом історичної комісії Академії Вчення.

В [[1917]] вийшов на [[пенсія|пенсію]].

Помер [[24 вересня]] [[1926]] року і був похований з військовими почестями на [[Раковицький цвинтар|Раковіцькому цвинтарі]] у Кракові.

Залишив сина Тадеуша.

[[10 травня]] [[1931]] року на фасаді будівлі Рівненської гімназії встановлено меморіальну таблицю на пошанування пам'яті Мар'яна Дубецького, що пізніше була знищена радянською владою<ref>[http://www.rivne.org/history/gimnazia.htm Гімназія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070706152508/http://www.rivne.org/history/gimnazia.htm |date=6 липня 2007 }} Процитовано 19.06.2010</ref>.

== Праці ==
* ''Історія Сполучених Штатів. Нарис історії від 1788 до 1865 років опрацьована згідно з найновішими джерелами'' ({{lang-pl|Historya Stanów Zjednoczonych. Rys dziejów od r. 1788 do r. 1865 opracowany podług najnowszych źródeł}})
* ''На Кресах і за Кресами: спомини і нариси'' Na kresach i za kresami. Wspomnienia i szkice [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=27331&from=FBC Tom 1] [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=27434&from=FBC Tom 2]) {{ref-pl}}
* ''Кодак. Фортеця на кресах і її околиці'' [http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10677&from=FBC Kudak. Twierdza kresowa i jej okolice]) {{ref-pl}}
* ''Поле битви біля Жовтих Вод, яка відбулась у травні 1648&nbsp;р.'' ([http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10656&from=FBC Pole bitwy u Żółtych Wód stoczonej w maju 1648 r.]) {{ref-pl}}
* ''Історичні сильвети і студії'' ({{lang-pl|Obrazy i studia historyczne}}) У двох томах
* ''Едмунд Ружицький: біографічний нарис'' [http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10598&from=FBC Edmund Różycki. Szkic biograficzny]) {{ref-pl}}
* ''Тереза з Вербицьких Булгакова: посмертний візерунок з її пам'яток, листів, нотаток'' ({{lang-pl|Teresa z Wierzbickich Bulhakowa: wizerunek pośmiertny z jej pamiętników, listów, notat}})
* ''Кароль Прозор обозний великий Великого Князівства Литовського. Штрих до історії костюшківського повстання'' ({{lang-pl|Karol Prozor obozny wielki Wielkiego Ksiestwa Litewskiego. Przyczynek do dziejów powstania kościuszkowskiego}})
* ''Січневе повстання у світлі джерел'' ({{lang-pl|Powstanie styczniowe w świetle źródeł}})
* ''Ромуальд Трауґут і його диктатура в часі Січневого повстання 1863—1864'' ({{lang-pl|Romuald Traugutt i jego dyktatura podczas powstania styczniowego 1863-1864}})
* ''Звитяжний провідник Січневого повстання (Ромуальд Траугутт)'' ([http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10586&from=FBC Bohaterski naczelnik Powstania Styczniowego (Romuald Traugutt)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140228135453/http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10586&from=FBC |date=28 лютого 2014 }}) {{ref-pl}}
* ''Краківське Стрілецьке Товариство: історична монографія'' ({{lang-pl|Towarzystwo Strzeleckie Krakowskie: monografia historyczna}})
* ''Польська молодь в Київському університеті перед 1860 роком'' ({{lang-pl|Mlodziez polska na Uniwersytecie Kijowskim przed rokiem 1860}})
* ''З минулого: (1861—1862)'' ([http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10672&from=FBC Z przeszłości (1861—1862)]) {{ref-pl}}
* ''Відлуння Січневого повстання'' ([http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10717&from=FBC Echa z powstania styczniowego]) {{ref-pl}}
* ''Нарис новітньої історії від 1815 до 1875 року: з коротким оглядом історії 1876—1878 років'' ({{lang-pl|Rys dziejów najnowszych od r. 1815 po 1875: z krótkim rzutem oka na dzieje lat 1876-1878}})
* ''Історія польської літератури: на фоні історії народу зображена'' ([http://zbc.uz.zgora.pl/dlibra/doccontent?id=21235&from=FBC Historya literatury polskiej: na tle dziejów narodu skreślona] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150610212919/http://zbc.uz.zgora.pl/dlibra/doccontent?id=21235&from=FBC |date=10 червня 2015 }}) {{ref-pl}}
* ''З одеських вражень''[http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=29688&from=FBC Z wrażeń odeskich]) {{ref-pl}}

== Див. також ==
* [[Хлопоманство]]
* [[Національний Уряд (Кароля Маєвського)|Національний Уряд]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Michał Janik. ''Marian Karol Dubiecki'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1939—1946.&nbsp;— t. V. {{ref-pl}}
* Jerzy Starnawski. ''Marian Karol Dubiecki'' // Słownik badaczy literatury polskiej.&nbsp;— Łódź, 2002.&nbsp;— t. V. {{ref-pl}}
* Stefan Pomarański. ''Marian Dubiecki: zarys biograficzny z powodu 85-ej rocznicy urodzin''.&nbsp;— Zamość; Warszawa, 1923. {{ref-pl}}
* Jakób Hoffman. ''Marian Dubiecki o sobie. W dniu wmurowania tablicy: Marianowi Dubieckiemu 10 maja 1931 roku w Równem na Wołyniu,'' Równe Wołyńskie 1931. {{ref-pl}}
* Tadeusz Dubiecki. ''Korespondencja między Józefem Ignacym Kraszewskim a Marianem Dubieckim.''&nbsp;— Łuck, 1939. {{ref-pl}}
* ''Proces Romualda Traugutta i członków Rządu Narodowego. Akta Audytoriatu Polowego z lat 1863&nbsp;— 1864,'' Pod red. E. Halicza, Warszawa, 1960.&nbsp;— t. I&nbsp;— IV. {{ref-pl}}
* Historiografia polska w dobie pozytywizmu (1865—1900). Kompendium dokumentacyjne, red. Ryszard Przelaskowski, Warszawa, 1968. {{ref-pl}}

== Посилання ==
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=3108:2012-11-13-10-28-11&catid=31 Климчук А. Мар'ян Дубецький: волинський період життя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200804135312/http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=3108:2012-11-13-10-28-11&catid=31 |date=4 серпня 2020 }}
* [http://books.google.com.ua/books?id=uU83ZY1fmikC&dq=Marian+Karol+Dubiecki&printsec=frontcover&source=bl&ots=B2nmxGCME8&sig=b5wv4T9O2yHaYuc-vxGc4SAF8AY&hl=uk&ei=hIguS8iCOIiomgPPwcH9CA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=6&ved=0CB0Q6AEwBQ#v=onepage&q=&f=false Marian Dubiecki. Rys Dziejów Najnówszych Od R. 1815 Po 1875: Z Krótkim Rzutem Oka Na Dzieje lat 1876—1878] {{ref-pl}}
* [https://web.archive.org/web/20110827202956/http://www.naszdziennik.pl/bpl_index.php?dat=20091017 Piotr Czartoryski-Sziler. Marian Dubiecki&nbsp;— pisarz i historyk] {{ref-pl}}
* [http://mhk.pl/wydawnictwa/krzysztofory_spis_tresci24_8 Małgorzata Niechaj. Karta z historiografii Krakowa&nbsp;— Marian Karol Dubiecki] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110726193210/http://mhk.pl/wydawnictwa/krzysztofory_spis_tresci24_8 |date=26 липня 2011 }} {{ref-pl}}
{{Бібліоінформація}}
{{PD-письменник}}
{{Портали|Біографії|Польща}}

{{DEFAULTSORT:Дубецький Мар'ян}}
[[Категорія:Учасники Польського повстання (1863—1864)]]
[[Категорія:Засуджені до страти]]
[[Категорія:Польські історики]]
[[Категорія:Польські письменники]]
[[Категорія:Польські громадські діячі]]
[[Категорія:Політики Польщі]]
[[Категорія:Польські педагоги]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Іншомовні письменники, народжені в Україні]]
[[Категорія:Випускники історико-філологічного факультету Київського університету]]
[[Категорія:Уродженці Ізяслава]]
[[Категорія:Померли в Кракові]]