Перегляд вихідного коду сторінки Спесивцев Олександр Миколайович

{{Othernames|Спесивцев}}{{Серійний убивця|ім'я=Олександр Миколайович Спесивцев|дата_народження=01.03.1970|місце_народження=[[Новокузнецьк]], [[Кемеровська область]], [[РРФСР]], [[СРСР]]|громадянство={{USSR}}<br>{{RUS}}|прізвисько=''«Новокузнецький монстр»<br>«Сибірський різник»''|покарання=Примусові міри медичного характеру (1992),<br>10 років позбавлення волі (1997),<br>примусові міри медичного характеру (1999)|батько=Микола Спесивцев|матір=Людмила Спесивцева|родичі=Сестра Надія Спесивцева|кількість_вбивств=5 (доведено)<br>20 (обвинувальний вирок)<br>82 (ймовірно)|спосіб_вбивств=Нанесення колото-ріжучих ран, смертельні тортури|зброя=[[Кухонний ніж]], [[пила]], [[сокира]]|мотив=[[Канібалізм в людей|Канібалізм]], [[садизм]], [[психічний розлад]], сексуальний, корисливий|дата_арешту=[[27 жовтня]] [[1996]]}}'''Олексáндр Миколáйович Спеси́вцев''' ([[Російська мова|рос]]. ''Александр Николаевич Спесивцев''; нар. [[1 березня]] [[1970]], [[Новокузнецьк]], [[Кемеровська область]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— [[Росія|російський]] [[Серійний убивця|серійний вбивця]] і [[Канібалізм в людей|канібал]], в 1991 році і з лютого по жовтень 1996 року [[Сексуальне насилля|ґвалтував]], [[Тортури|катував]], [[Умисне вбивство|вбивав]] та їв жінок і дітей{{Sfn|Модестов|1997|с=}}{{Sfn|Bennett|25.05.1997}}. На його рахунку 5{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}} доведені вбивства, спочатку його звинувачували в 20 вбивствах{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. Точне їх число досі залишається невідомим, за деякими даними, кількість жертв маніяка може сягати 82 осіб{{Sfn|Потапова|26.06.2013}}. Злочини відбувалися в рідному місті Олександра&nbsp;— Новокузнецьку{{Sfn|Модестов|1997|с=}}. Особливістю його злочинів є вчинення їх у власній квартирі (дуже рідкісний тип маніяка-домушника). У скоєнні злочинів йому допомагала його мати, і при цьому у квартирі була присутня сестра, яка надалі не понесла жодного покарання{{Sfn|Модестов|1997|с=}}.

== Життя до злочинів ==
Олександр Спесивцев народився 1 березня 1970 року в місті Новокузнецьку, де він жив разом зі своєю матір'ю Людмилою, батьком Миколою та старшою сестрою Надією{{Sfn|Модестов|1997|с=}}. Батько сильно пив і зраджував матері, але вона з ним розлучилася лише через 15 років, так і не оформивши розлучення офіційно. Згодом у трикімнатній квартирі своїх батьків Спесивцев і чинив усі злочини{{Sfn|Модестов|1997|с=}}.

Олександр Спесивцев народився з [[Дистрофія|дефіцитом ваги]] і потім часто хворів. До 12 років він спав у ліжку матері. Його можна було назвати хуліганистою дитиною, але мати завжди його захищала.

Коли Людмилу Спесивцеву, яка працювала завгоспом у школі, вигнали за розкрадання сантехніки, вона влаштувалась до [[суд]]у [[Помічник адвоката|помічницею адвоката]]. Вона любила приносити додому фотографії [[труп]]ів із [[Кримінальна справа|кримінальних справ]] і довго розглядала їх разом із сином. Кримінальні справи замінювали Олександру книги; він розповів згодом, що він мав дивне відчуття, коли він розглядав фотографії. Сестра Спесивцева працювала у тому самому суді секретарем.

1988 року Спесивцев був направлений на примусове лікування в [[Психіатричний заклад|психіатричну лікарню]] №&nbsp;12 Новокузнецька{{Sfn|Модестов|1997|с=}}.

== Злочини ==
1991 року Олександр познайомився з дівчиною на ім'я Євгенія Гусельникова. Вони зустрічалися, Олександр читав їй вірші, але якось побив її, і вона вирішила розірвати стосунки з ним. Тоді він замкнув дівчину у своїй квартирі і місяць жорстоко катував. За офіційною версією, вона померла від [[сепсис]]у. Все її тіло було вкрите гнійними наривами, через які лікарі, швидше за все, і не встановили справжньої причини смерті{{Sfn|Модестов|1997|с=}}.

Лікарі з'ясували, що Олександр Спесивцев потребував психіатричного лікування, і в 1992 році за рішенням Новокузнецького народного суду його відправили в Орловську психіатричну клініку з діагнозом «[[шизофренія]]»{{Sfn|Модестов|1997|с=}}. Через 3 роки Спесивцева з ознаками ремісії було виписано зі [[Лікарня|стаціонару]]{{Sfn|Модестов|1997|с=}}. Записів про його виписку зроблено не було, тож правоохоронні органи вважали, що він у клініці. Також його сильно турбувало незагойне запалення [[Пеніс|статевого органу]]{{Sfn|Модестов|1997|с=}}, оскільки в клініці на його власне прохання один з його сусідів по палаті вшив туди дробинку.

Першою його жертвою після виписки із психіатричної лікарні стала маленька дівчинка на ім'я Людмила. Спесивцев, намагаючись приховати сліди злочину, розчленував її труп, а мати закопала залишки на пустирі{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}.

Згідно з обвинувальним висновком, з квітня по серпень 1996 року Олександр Спесивцев у своїй квартирі вбив ще 15 осіб<ref>{{Cite web|url=http://www.allkriminal.ru/article/13396/597|title=Новокузнецкий людоед и его «заботливая» мать…|accessdate=7 січня 2022|archive-date=7 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220107103331/http://www.allkriminal.ru/article/13396/597|language=ru}}</ref>. Сусідка, пенсіонерка Лідія Веденіна, телефонувала до міліції на початку літа зі скаргами на трупний запах і гучну музику з квартири Спесивцевих. Вона наполегливо просила його перевірити, але ніхто не прийшов<ref>{{Cite web|url=http://articles.latimes.com/1997-05-25/news/mn-62454_1_social-hierarchy/2|title=Cannibalism Latest Gruesome Symptom of Russia's Social Ills|accessdate=7 січня 2022|archive-date=12 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190112143020/http://articles.latimes.com/1997-05-25/news/mn-62454_1_social-hierarchy/2|language=en}}</ref>.

Останніх трьох жертв маніяка 24 вересня 1996 року мати Спесивцева заманила в квартиру до сина сама під приводом допомогти відкрити двері{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}{{Sfn|Модестов|1997|с=}}. Спесивцев одразу вбив 13-річну Настю, яка спробувала вдарити його, щоб урятуватися{{Sfn|Модестов|1997|с=}}. Двох інших він близько місяця тримав прикутими саморобними кайданками, всіляко знущався, витончено катував, ґвалтував, змушував розрізати тіло подруги та їсти її залишки. Весь цей час у квартиру часто приходили його мати та сестра, які бачили те, що відбувалося, але нічого не робили. Потім він жорстоко вбив 13-річну Женю і змусив останню жертву, 15-річну Олю, розчленувати тіло та їсти суп із м'яса власної подруги разом з ним{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}{{Sfn|Модестов|1997|с=}}. Кістки подруг на її власні очі гризла собака Спесивцева{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}{{Sfn|Модестов|1997|с=}}.

Спіймали Олександра Спесивцева випадково: під час планового обходу з метою профілактики перед [[Водяне опалення|зимовим опалювальним періодом]] бригада [[сантехнік]]ів постукала до квартири маніяка. Той відмовився їх впускати, мотивуючи це тим, що його замкнули через наявність у нього [[Психічний розлад|психічного розладу]]. Сантехніки викликали дільничного, який зламав двері. У ванні оперативники виявили торс дівчинки без рук і ніг, а з бака витягли відрубану голову та грудну клітку. Сам Спесивцев зумів втекти по даху будинку, проте за два дні був заарештований біля власного під'їзду{{Sfn|Модестов|1997|с=}}.

Після визволення з полону взята маніяком у заручниці 15-річна Оля Гальцева встигла дати проти нього докладні показання та померла через три дні у лікарні{{Sfn|Модестов|1997|с=}}{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}} від [[перитоніт]]у та [[Набряк легень|набряку легенів]].

Зі показань потерпілої{{Sfn|Кисліцина|08.11.1999}}:<blockquote>''Коли Андрій (так Спесивцев представився дівчаткам) убив Настю, вночі він наказав нам розрізати труп на частини, щоб легше було ховати.'' ''Він дав нам ножівку по металу, нею ми розрізали труп, відрізали м'ясо від кісток ножем.'' ''Сам він цього не робив, лише командував.'' ''М'ясом та кістками годував собаку.'' ''Відрізані частини ми з Женею носили у ванну, там складали у ванну та бачок.'' ''І бабка, і жінка все це бачили, були присутні у квартирі.'' ''Це точно.'' ''Всі інші дні він бив нас із Женею.'' ''Зламав руку Жені, розбив їй голову, кілька разів зашивав їй голову самою простою голкою з ниткою.''</blockquote>

== Розслідування справи ==
Одне із поховань на пустирі між педагогічним інститутом та танцмайданчиком міліція виявила ще до арешту Спесивцевих у червні 1996 року{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. Тут було виявлено близько 70 фрагментів дитячих тіл{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. Експерти встановили тоді, що вони належать 15-ти дітям віком від 3 до 14 років{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}.

В цей же час Олександр Спесивцев причаївся, а незабаром по місту [[Тольятті]] та його околицях сталася серія жорстоких зґвалтувань та вбивств дітей, схожих за почерком. Маньяка встановили швидко&nbsp;— ним виявився безробітний Олег Рильков. Спочатку його прийняли за маніяка з Новокузнецька, проте незабаром у місті зникли 3 останні жертви.

Були перевірені картотеки психіатричних клінік, проте Спесивцев не потрапив у поле зору слідства через бюрократичну помилку&nbsp;— згідно з документами, він, як і раніше, перебував на лікуванні в Орловській психіатричній лікарні.

У результаті Олександра Спесивцева звинуватили у 19 вбивствах{{Sfn|Модестов|1997|с=}}{{Sfn|Bennett|25.05.1997}}. Він зізнався у них, але потім від своїх слів відмовився. Слідство зуміло довести його участь у 4 злочинах{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}.

Для ідентифікації останків була потрібна дорога генетична експертиза. До Новокузнецька було викликано криміналістичну лабораторію, яка займала вагон пасажирського поїзда, проте коштів на всебічне дослідження не вистачило{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}.

Точну кількість жертв Спесивцева не було встановлено. Під час обшуку було знайдено близько 40 ювелірних прикрас та 82 комплекти закривавленого одягу, а також фотографії невідомих дітей в оголеному вигляді. Не всі речі змогли впізнати родичі дітей, що загинули від рук маніяка.

За оцінкою оперативного співробітника [[Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації|МВС Росії]] Анатолія Деркача, головним мотивом Спесивцева при скоєнні злочинів було бажання поглумитися і поглузуватись над своїми жертвами, оскільки, погрожуючи ножем і примушуючи дівчат до статевого акту, він змушував їх молитися та просити пощади, що викликало у Спесивцева [[Манія величі|почуття власної значущості та всесильності]]{{Sfn|Модестов|1997|с=}}.

== Суд та після суду ==
У 1997 році за вбивство трьох дівчат Олександр Спесивцев, визнаний [[Неосудність|осудним]], був засуджений до 10 років позбавлення волі{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}{{Sfn|Потапова|26.06.2013}}.

В 1998 році почався розгляд нової справи за статтею 208 КК РФ «Організація незаконного збройного формування»{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}{{Sfn|Потапова|26.06.2013}}. У [[Федеральний медичний дослідний центр психіатрії і наркології імені В. П. Сербського|Державному науковому центрі соціальної та судової психіатрії імені В.&nbsp;П.&nbsp;Сербського]] Олександр Спесивцев пройшов новий психіатричний огляд і був визнаний таким, що вчинив деякі зі своїх злочинів у стані [[Неосудність|неосудності]]{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. За новим рішенням суду вбивцю було відправлено на [[Примусові заходи медичного характеру|примусове лікування]]{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}} до Волгоградської психіатричної лікарні спеціального типу з інтенсивним наглядом ([[Волгоградська область]], [[Камишинський район]], село [[Дворянське (Волгоградська область)|Дворянське]]<ref>''Максименко Л.'' [http://www.kem.kp.ru/daily/25786/2768422 Знаменитого кузбасского людоеда Спесивцева отпустят из спецклиники?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220107101731/https://www.kem.kp.ru/daily/25786/2768422/ |date=7 січня 2022 }} // [[Комсомольская правда]], 11.11.2011.</ref>). За словами першого заступника начальника УМВС Росії з Новокузнецька (Олександр Коломієць), у разі одужання Спесивцева йому загрожує великий термін позбавлення волі за ті злочини, які він скоїв у стані осудності{{Sfn|Потапова|26.06.2013}}.

Мати Олександр Спесивцева, 60-річна Людмила Яківна, зізналася, що сама приводила дівчаток до сина, а потім ховала їхні залишки{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. Звинувачення наполягало на 15 роках позбавлення волі для неї, а захист просив винести Олександру Спесивцеву повністю виправдувальний вирок{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. Сама Спесивцева своєї провини не визнала{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. Суд визнав її винною у співучасті у трьох убивствах та засудив до 13 років позбавлення волі із утриманням у колонії загального режиму{{Sfn|Багаєв|07.10.1999|с=12}}. У 2008 році вона була звільнена і останнім часом разом із дочкою проживає в одному з селищ поблизу міста [[Осинники]]{{Sfn|Потапова|26.06.2013}}.

Сестра Спесивцева, незважаючи на те, що фактично була укривачкою злочинів, жодного покарання не зазнала<ref>{{Cite web|url=https://www.marieclaire.ru/et-cetera/ot-chikatilo-do-bitcevskogo-manyaka-5-samykh-zhutkikh-seriinykh-ubiic-rossii-i-sssr/|title=От Чикатило до Битцевского маньяка: 5 самых жутких серийных убийц России и СССР|accessdate=2022-01-07|date=|deadurl=yes|archive-date=7 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220107102225/https://www.marieclaire.ru/et-cetera/ot-chikatilo-do-bitcevskogo-manyaka-5-samykh-zhutkikh-seriinykh-ubiic-rossii-i-sssr/|language=ru}}</ref>.

Станом на січень 2020 року і Олександр, і Людмила Спесивцева були живі<ref>{{Cite web|url=https://lenta.ru/articles/2020/02/01/maniac/|title=Маменькин садист|accessdate=7 січня 2022|archive-date=7 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220107101716/https://lenta.ru/articles/2020/02/01/maniac/|language=ru}}</ref>.

== Примітки ==
{{Reflist|3}}

== Література ==

==== російською мовою ====
* {{Стаття|author=''Багаєв Є.''|pages=12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220107101715/https://www.kommersant.ru/doc/227031|ref=''Багаєв''|language=|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|номер=183|title=Семья каннибалов|том=|issue=|date=07.10.1999|publisher=|place=|тип=|видання=[[Коммерсантъ]]|автор видання=|url=http://www.kommersant.ru/doc/227031|оригінал=|archivedate=7 січня 2022|accessdate=7 січня 2022}}
* {{Стаття|author=''Кисліцина Т.''|issue=|archiveurl=|ref=''Кисліцина''|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=|номер=|том=|title=Документи з кримінальної справи Спесивцевих|число=|місяць=8 листопада|date=08.11.1999|publisher=|place=|тип=|видання=Кузнецкий работник|автор видання=|language=ru|оригінал=|archivedate=}}
* {{Стаття|author=''Леонов М.''|pages=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220107103331/http://www.allkriminal.ru/article/13396/597|ref=Леонов|language=|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|номер=|title=Новокузнецкий людоед: каннибал Саша и его «заботливая» мать…|том=|issue=|date=16.11.2009|publisher=|place=|тип=|видання=Украина криминальная|автор видання=|url=http://www.allkriminal.ru/article/13396/597|оригінал=|archivedate=7 січня 2022|accessdate=}}
* {{Книга
|автор = Модестов М.
|заголовок = Маньяки… Сліпа смерть: Хроніка серійних вбивств
|оригінал = 
|посилання = 
|відповідальний = 
|видання = 
|місце = М.
|видавництво = Надежда-I
|рік = 1997
|том = 
|сторінки = 
|сторінок = 284
|серія = Кримінальні таємниці
|ISBN = 5-86150-041-X
|тираж = 
|ref = Модестов
|назва = «Маньяки… Сліпа смерть: Хроніка серійних вбивств»
}}
* {{Стаття|author=''Потапова Ю.''|pages=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220107101722/https://rg.ru/2013/06/26/reg-sibfo/kannibal-anons.html|ref=Потапова|language=|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|номер=|title=МВД: Серийный маньяк и каннибал Спесивцев на свободу не выйдет|том=|issue=|date=26.06.2013|publisher=|place=|тип=|видання=[[Российская газета]]|автор видання=|url=http://rg.ru/2013/06/26/reg-sibfo/kannibal-anons.html|оригінал=|archivedate=7 січня 2022|accessdate=}}
* {{Стаття|author=''Небояка О.''|title=Тень людоеда|url=http://www.kuzrab.ru/rubriki/obshestvo/ten-lyudoeda/?sphrase_id=644409|видання=Кузнецкий рабочий|тип=|date=2013|номер=71 (19461)|pages=1|issn=2226-2075|accessdate=|archivedate=7 січня 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220107101725/https://kuzrab.ru/rubriki/obshestvo/ten-lyudoeda/?sphrase_id=644409}}
* {{статья |автор=Єпіфанцев І., Городецька В. |заглавие=Тихий троечник снаружи, монстр внутри: как жил и убивал новокузнецкий маньяк Спесивцев. Неизвестные детали |оригинал= |ссылка=http://ngs42.ru/text/criminal/2023/05/16/72307508/ |автор издания= |издание=ngs42.ru |тип= |место= |издательство= |год=16.05.2023 |выпуск= |том= |номер= |страницы= |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= |archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор=Городецька В. |заглавие=«Кормил нас мясом трупа»: полные показания единственной выжившей жертвы маньяка Спесивцева |оригинал= |ссылка=http://ngs42.ru/text/criminal/2023/06/20/72393869/ |автор издания= |издание=ngs42.ru |тип= |место= |издательство= |год=20.06.2023 |выпуск= |том= |номер= |страницы= |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= |archiveurl= |archivedate=}}

==== англійською мовою ====
*{{Цитата:Новини|url=https://news.google.com.au/newspapers?id=hYYUAAAAIBAJ&sjid=6QMEAAAAIBAJ&pg=5590,1874764&dq=alexander-spesivtsev&hl=en|title=Insane Russian accused of killing, eating people|date=6 жовтня 1999|publisher={{нп3|Toledo Blade|Toledo Blade||The Blade (newspaper)}}|accessdate=|archive-date=28 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200528015049/https://news.google.com.au/newspapers?id=hYYUAAAAIBAJ&sjid=6QMEAAAAIBAJ&pg=5590,1874764&dq=alexander-spesivtsev&hl=en}}
* {{Стаття|author=''Bennett V.''|pages=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190318063055/http://articles.latimes.com/1997-05-25/news/mn-62454_1_social-hierarchy|ref=Bennett|language=|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|номер=|title=Cannibalism Latest Gruesome Symptom of Russia's Social Ills|том=|issue=|date=25.05.1997|publisher=|place=|тип=|видання=[[Los Angeles Times]]|автор видання=|url=http://articles.latimes.com/1997-05-25/news/mn-62454_1_social-hierarchy|оригінал=|archivedate=18 березня 2019|accessdate=}}

== Посилання ==

* {{Стаття|author=|pages=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220107101715/https://www.youtube.com/watch?v=DH4d-q3QwFc|ref=НТВ|language=|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|номер=|title=Идёт маньяк по городу|том=|issue=|date=07.04.2013|publisher=[[НТВ]]|place=|тип=|видання=Щиросердне зізнання|автор видання=|url=https://www.youtube.com/watch?v=DH4d-q3QwFc|оригінал=|archivedate=7 січня 2022|accessdate=}}
* {{YouTube|8b-VkswoS7c|title=Кримінальна Росія — «Сибірський різник»|logo=1}}&nbsp;— [[Документальний фільм]] про Спесивцева з циклу «<nowiki/>[[Кримінальна Росія]]<nowiki/>».
* {{YouTube|gykPf5bssbU|title=Програма «Максимум». Спесивцев готовится к выходу|logo=1}}&nbsp;— Програма «Максимум» на [[НТВ]], присвячена Спесивцеву.
* {{YouTube|miEt9BY7oy4|title=Сибірський різник (2016). Режисер Сергій Жизнений|logo=1}}&nbsp;— художній фільм 2016 року.
{{Нормативний контроль|}}
[[Категорія:Людожери]]
[[Категорія:Народились 1970]]
[[Категорія:Народились 1 березня]]
[[Категорія:Серійні вбивці]]
[[Категорія:Вбивці Росії]]