-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Завірюха Олександр Ігорович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.3)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023

Завірюха Олександр Ігорович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олександр Ігорович Завірюха (15 грудня 1992, Кам'яна Балка, Первомайський район, Миколаївська область, Україна — 28 вересня 2014, Донецьк, Україна) — солдат Збройних сил України 79-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув при обороні Донецького аеропорту під час російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис

Народився 15 грудня 1992 року в с. Кам'яна Балка Первомайського району Миколаївської області.

Солдат контрактної служби, прийшов до Збройних сил України на посаду водія-механіка. Спершу керував автотехнікою, згодом пересів за кермо бронетранспортеру БТР-80:[1] водій першого аеромобільно-десантного взводу 3-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 79-ї бригади.[2]

Бойовий шлях

Відзначився мужністю під час боїв 11-12 липня поблизу Зеленопілля: разом із бойовими товаришами врятував життя великій кількості поранених, вивізши їх у безпечну зону.[1]

28 вересня 2014 року здійснював ротацію десантників з Пісків до Донецького аеропорту. Загинув від прямого влучення ворожого танку в бронетранспортер під час виходу на бойові позиції в районі терміналу ДАП. Разом з Олександром загинули лейтенант Олексій Тищик, сержант Сергій Златьєв, старший солдат Денис Білий, солдат Олександр Пивоваров, солдат Юрій Соколачко, солдат Анатолій Хроненко, капітан Сергій Колодій (93 ОМБр).

По смерті залишив стареньку матір. Похований 6 грудня 2014 року за місцем народження — в с. Кам'яна Балка Первомайського району.

Нагороди та відзнаки

  • Орден «За мужність» III ступеня (15 травня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[3]

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ

  1. 1,0 1,1 Кисличенко М.О., Безстрашний водій // Миколаївський обласний центр пошукових досліджень
  2. http://ocpdtarvd.mk.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=885

  3. https://www.president.gov.ua/documents/2702015-18994