-
Ільницький Дмитро Андрійович: відмінності між версіями
ua>Юрко Градовський м (вилучено Категорія:Поховані на Смолянському військовому кладовищі за допомогою HotCat) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:29, 8 жовтня 2023
| Ільницький Дмитро Андрійович | |
|---|---|
 ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Андрі́йович Ільни́цький (Шаблон:Н 29 листопада 1990; Житомир, УРСР — Шаблон:† 29 листопада 2014; Донецька область, Україна) — лейтенант, командир аеромобільного десантного взводу 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади (за іншими даними, перебував у складі новоствореної 81-ї окремої десантно-штурмової бригади) Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.
Життєпис
Дмитро Ільницький народився 29 листопада 1990 року в місті Житомир. З 1997 року навчався в Житомирській міській гуманітарній гімназії № 23. З 2001—2005 р. навчався в Житомирській міській гімназії № 3 . У 2007 році поступив в Житомирський торговельно-економічний коледж. Потім був студентом Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права та агроекологічного університету. У червні 2013 року закінчив факультет обліку і фінансів Житомирського національного агроекологічного університету. Протягом навчання в університеті проходив навчання на військовій кафедрі за військовою спеціальністю[1].
Участь в АТО
11 березня 2014 року Дмитро Ільницький добровільно вступив до лав Збройних Сил України, був призваний до 95-ї ОАМБр. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Обставини загибелі
Отримав важке поранення 29 листопада під час обстрілу у селищі Піски (Ясинуватський район Донецької Області) поблизу Міжнародного аеропорту Донецьк[2][3]. 30 листопада 2014 року о 3-й годині ранку, не приходячи до тями, помер від отриманих поранень в лікарні міста Красноармійськ Донецької області. В тому бою важких поранень зазнав Іван Лесніков.
Поховали Дмитра на Смолянському військовому кладовищі у місті Житомирі. Залишилися батьки, в яких він був єдиним сином.
Нагороди
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»[4].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшанування пам'яті
- 26 травня 2015 року на фасаді будівлі житомирської гімназії № 3 (вулиця Михайла Грушевського, 8), де Дмитро Ільницький навчався з 2001 по 2005 рік, було відкрито меморіальну дошку[5].
- Щорічно проводиться міський турнір з волейболу «Герої серед нас» між командами студентів коледжів та вузів Житомира у спорткомплексі Житомирського національного агроекологічного університету, де вчився Дмитро[6].
Див. також
- Втрати у російсько-українській війні (з 2014)
- Російсько-українська війна (з 2014)
- Російське вторгнення в Україну (2022)
Примітки
Посилання
- Указ Президента України № 270/2015 від 15.05.2015 Про відзначення державними нагородами України
- Ільницький Дмитро Андрійович // Книга пам'яті загиблих
- Ільницький Дмитро Андрійович // Український меморіал
- ↑
http://www.day.kiev.ua/uk/news/021214-zhytomyr-provede-v-ostannyu-put-24-richnogo-biycya-dmytra-ilnyckogo
- ↑ Міністерство оборони України — Наші герої — Пантеон героїв http://www.mil.gov.ua/multimedia/panteon-geroiv/spisok-zagiblih-vijskovosluzhbovcziv-zsu-v-hodi-vedennya-ato.html
- ↑ http://nekropole.info/ua/person/view?id=4181972
- ↑
http://www.president.gov.ua/documents/2702015-18994
- ↑
http://zt-rada.gov.ua/news/p5121
- ↑
https://zt-rada.gov.ua/?pages=9577