Ільницький Дмитро Андрійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільницький Дмитро Андрійович
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Андрі́йович Ільни́цький (Шаблон:Н 29 листопада 1990; Житомир, УРСР — Шаблон:† 29 листопада 2014; Донецька область, Україна) — лейтенант, командир аеромобільного десантного взводу 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади (за іншими даними, перебував у складі новоствореної 81-ї окремої десантно-штурмової бригади) Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

Життєпис

Дмитро Ільницький народився 29 листопада 1990 року в місті Житомир. З 1997 року навчався в Житомирській міській гуманітарній гімназії № 23. З 2001—2005 р. навчався в Житомирській міській гімназії № 3 . У 2007 році поступив в Житомирський торговельно-економічний коледж. Потім був студентом Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права та агроекологічного університету. У червні 2013 року закінчив факультет обліку і фінансів Житомирського національного агроекологічного університету. Протягом навчання в університеті проходив навчання на військовій кафедрі за військовою спеціальністю[1].

Участь в АТО

11 березня 2014 року Дмитро Ільницький добровільно вступив до лав Збройних Сил України, був призваний до 95-ї ОАМБр. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі

Отримав важке поранення 29 листопада під час обстрілу у селищі Піски (Ясинуватський район Донецької Області) поблизу Міжнародного аеропорту Донецьк[2][3]. 30 листопада 2014 року о 3-й годині ранку, не приходячи до тями, помер від отриманих поранень в лікарні міста Красноармійськ Донецької області. В тому бою важких поранень зазнав Іван Лесніков.

Поховали Дмитра на Смолянському військовому кладовищі у місті Житомирі. Залишилися батьки, в яких він був єдиним сином.

Нагороди

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»[4].
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті

  • 26 травня 2015 року на фасаді будівлі житомирської гімназії № 3 (вулиця Михайла Грушевського, 8), де Дмитро Ільницький навчався з 2001 по 2005 рік, було відкрито меморіальну дошку[5].
  • Щорічно проводиться міський турнір з волейболу «Герої серед нас» між командами студентів коледжів та вузів Житомира у спорткомплексі Житомирського національного агроекологічного університету, де вчився Дмитро[6].

Див. також

Примітки

Шаблон:Commonscat

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://www.day.kiev.ua/uk/news/021214-zhytomyr-provede-v-ostannyu-put-24-richnogo-biycya-dmytra-ilnyckogo

  2. ↑ Міністерство оборони України — Наші герої — Пантеон героїв http://www.mil.gov.ua/multimedia/panteon-geroiv/spisok-zagiblih-vijskovosluzhbovcziv-zsu-v-hodi-vedennya-ato.html
  3. ↑ http://nekropole.info/ua/person/view?id=4181972
  4. ↑ http://www.president.gov.ua/documents/2702015-18994

  5. ↑ http://zt-rada.gov.ua/news/p5121

  6. ↑ https://zt-rada.gov.ua/?pages=9577

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Ільницький_Дмитро_Андрійович&oldid=12902