-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Козачонок Дмитро Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:30, 8 жовтня 2023

Козачонок Дмитро Валерійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Вале́рійович Козачо́нок (  — Шаблон:ДС) — солдат 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився у Білорусі, згодом сім'я переїхала в село Курозвани, де Дмитро й закінчив 2010 року школу.

У серпні 2013 року пішов служити по контракту, старший механік—водій танкової роти, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади. Весною-літом 2014-го у складі бригади провів на блокпостах в зоні бойових дій.

В липні 2014-го у складі підрозділу прийняв бойове хрещення, побував в багатьох «гарячих» точках; воював за Савур-могилу, його танковий екіпаж збив із флагштока триколор та під шквальним вогнем прив'язав до нього український прапор.

7 травня 2015-го загинув близько опівдня в часі мінометного обстрілу російськими терористами позицій бригади на оборонних рубежах біля селища Луганське Донецької області.

10 травня Дмитра провели в останню путь, похований в селі Курозвани.

Лишилися мама та та дві сестри-близнючки 1999 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 20 вересня 2015-го у Курозванівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку Дмитру Козачонку та освячено пам'ятник Дмитру Козачонку й Олегу Тарасюку.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub