Лобода Едуард Віталійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Rightleft97
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 27: Рядок 27:
}}
}}
{{Однофамільці|Лобода (значення){{!}}Лобода}}
{{Однофамільці|Лобода (значення){{!}}Лобода}}
'''Олекса́ндр Вале́рійович Лінче́вський''' ({{ДН|2|1|1994}}&nbsp;— {{ДС|4|7|2019}})&nbsp;— український [[військовик]], старший солдат Збройних сил України, [[Учасники російсько-української війни Л|учасник російсько-української війни]]<ref>{{Cite web |url=https://pravyysektor.info/knyga-pamyaty/loboda-eduard-vitaliyovych-fugas |title=Лобода Едуард Віталійович («Фугас») |accessdate=3 лютого 2020 |archive-date=3 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200203181707/https://pravyysektor.info/knyga-pamyaty/loboda-eduard-vitaliyovych-fugas }}</ref>.
'''Едуард Віталійович Лобода''' ({{ДН|2|1|1994}}&nbsp;— {{ДС|4|7|2019}})&nbsp;— український [[військовик]], старший солдат Збройних сил України, [[Учасники російсько-української війни Л|учасник російсько-української війни]]<ref>{{Cite web |url=https://pravyysektor.info/knyga-pamyaty/loboda-eduard-vitaliyovych-fugas |title=Лобода Едуард Віталійович («Фугас») |accessdate=3 лютого 2020 |archive-date=3 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200203181707/https://pravyysektor.info/knyga-pamyaty/loboda-eduard-vitaliyovych-fugas }}</ref>.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 38: Рядок 38:
6 липня 2019 року похований в селі Підопригори<ref>{{Cite web |url=http://lebedyn.com.ua/na-sxodi-kraїni-zaginuv-nash-zemlyak-eduard-vitalijovich-loboda/ |title=На Сході країни загинув наш земляк Едуард Віталійович Лобода |accessdate=3 лютого 2020 |archive-date=19 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200219021627/http://lebedyn.com.ua/na-sxodi-kraїni-zaginuv-nash-zemlyak-eduard-vitalijovich-loboda/ }}</ref>.
6 липня 2019 року похований в селі Підопригори<ref>{{Cite web |url=http://lebedyn.com.ua/na-sxodi-kraїni-zaginuv-nash-zemlyak-eduard-vitalijovich-loboda/ |title=На Сході країни загинув наш земляк Едуард Віталійович Лобода |accessdate=3 лютого 2020 |archive-date=19 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200219021627/http://lebedyn.com.ua/na-sxodi-kraїni-zaginuv-nash-zemlyak-eduard-vitalijovich-loboda/ }}</ref>.


Без Едуарда лишились батьки та двоє братів (один з них служить у 27-й бригаді).
Без Едуарда лишились батьки та двоє братів (один з них служить у 80-й бригаді).


== Нагороди та вшанування ==
== Нагороди та вшанування ==

Поточна версія на 22:34, 8 жовтня 2023

Едуард Лобода
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Едуард Віталійович Лобода ( — Шаблон:ДС) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1994 року в селі Підопригори (Лебединський район, Сумська область). Вмів гарно малювати, писав вірші, також захоплювався військовою справою. 2012-го вступив до історичного факультету СумДПУ, провчився 2 курси.

Учасник Революції Гідності. З 2014 по 2016 рік навчався у Лебединському ВПУ лісового господарства — за фахом автослюсаря-водія категорії «С» й кранівника. По тому працював в ПП «Надь» водієм-кранівником та підприємстві «Суми Софтранс» (водієм). Періодично виїздив у зону боїв добровольцем ДУК, окрема тактична група імені капітана Воловика (серпень 2016 — травень 2017 року), тактична група «Сапсан» (травень 2017 — жовтень 2018 року); інструктор з мінно-саперної справи, розвідник. Воював біля Мар'їнки, Авдіївки, Пісків та шахти «Бутівка». Від 26 жовтня 2018 року служив за контрактом з побратимами із ДУК у 24-ій бригаді. Старший солдат, оператор-радіотелефоніст 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти.

3 липня 2019 року очолював групу бійців, яка забезпечувала прикриття проміжків, де передбачались дії ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Пересуваючись визначеним маршрутом, не помітив встановлений терористами вибуховний пристрій й підірвався, при цьому прийнявши весь удар вибуху на себе, цим прикрив побратимів від вибуху. У важкому стані був доставлений до лікарні міста Курахове; медики намагались стабілізувати його стан. Вранці 4 липня помер від поранень.[2].

6 липня 2019 року похований в селі Підопригори[3].

Без Едуарда лишились батьки та двоє братів (один з них служить у 80-й бригаді).

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • Відзнака «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, 7 серпня 2019 року)
  • 9 жовтня 2019 року у селі Павленкове на фасаді навчально-виховного комплексу відкрито і освячено пам'ятну дошку на честь Едуарда Лободи[5].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ