-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Семеняк Михайло Сергійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:46, 8 жовтня 2023

Михайло Семеняк
Михайло Сергійович Семеняк
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Михайло Сергійович Семеняк ( 26 грудня 1986, м. Миргород Полтавської області Української РСР СРСР — Шаблон:Пом 24 лютого 2022) — старший солдат, водій – електрик радіостанції взводу зв’язку роти зв’язку батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення 831-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Михайло Семеняк народився 1986 року в Миргороді на Полтавщині. Навчався в Лубенському медичному училищі. У 2018 році брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області. З лютого 2022 року проходив військову службу на посаді водія — електрика радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А1356 831-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України[1].

24 лютого 2022 року з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну під час виходу військової техніки у складі колони з місця виконання бойового завдання на території Сумської області (м. Глухів) між селами Дубовичі та Бистрик Конотопського (до 2020 року — Кролевецького) району на Сумщині, автомобіль, в якому перебував Михайло Семеняк, влучив снаряд, випущений ворожою артилерією Росії. Разом з ним загинув на місці також лейтенант Владислав Ревенко[2].

Попрощалися з загиблим воїном 1 квітня 2022 року у його рідному місті Миргороді на Полтавщині[3].

Родина

У Михайла Семеняка залишилися дружина та 6-ти річний син.

Нагороди

  • медаль «Захиснику Вітчизни» ( 19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • Медаль Ветеран Війни ( 2018).
  • Медаль за 10 років сумлінної служби.

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ