Семеняк Михайло Сергійович

Михайло Семеняк; Михайло Сергійович Семеняк
	Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Життєпис

Михайло Семеняк народився 1986 року в Миргороді на Полтавщині. Навчався в Лубенському медичному училищі. У 2018 році брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області. З лютого 2022 року проходив військову службу на посаді водія — електрика радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А1356 831-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України^[1].

24 лютого 2022 року з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну під час виходу військової техніки у складі колони з місця виконання бойового завдання на території Сумської області (м. Глухів) між селами Дубовичі та Бистрик Конотопського (до 2020 року — Кролевецького) району на Сумщині, автомобіль, в якому перебував Михайло Семеняк, влучив снаряд, випущений ворожою артилерією Росії. Разом з ним загинув на місці також лейтенант Владислав Ревенко^[2].

Попрощалися з загиблим воїном 1 квітня 2022 року у його рідному місті Миргороді на Полтавщині^[3].

У Михайла Семеняка залишилися дружина та 6-ти річний син.

медаль «Захиснику Вітчизни» ( 19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Медаль Ветеран Війни ( 2018).
Медаль за 10 років сумлінної служби.