-
Чуйко Олександр Олександрович: відмінності між версіями
ua>АтаБот м (виправлення за допомогою AWB) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023
| Олександр Чуйко Олександр Олександрович Чуйко | |
|---|---|
 КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олександр Олександрович Чуйко (9 жовтня 1993, смт Антоніни, Хмельницька область — 6 березня 2022, Миколаївська область) — український військовослужбовець, капітан, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА Повітряних сил Збройних сил України.
Життєпис
Олександр Чуйко народився 9 жовтня 1993 року в смт Антоніни на Хмельниччині.
Після закінчення Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба розпочав службу в 18-й окремій бригаді армійської авіації імені Івана Сікорського.
У 2017 році брав участь у Миротворчій місії ООН у Республіці Конго.
Учасник АТО/OOC. З початком широкомасштабного російського вторгнення знову виконував бойові завдання.
Загинув 6 березня 2022 року на Миколаївщині, коли російські агресори збили два гелікоптери 18-тої окремої бригади армійської авіації. Також загинули штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Сергій Бондаренко, штурман-льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї майор Костянтин Зебницький, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Владислав Горбань[1][2], старший бортовий інженер-інструктор майор Ігор Туревич, старший бортовий технік капітан Ігор Пазич.
Попрощалися із загиблими 17 березня 2022 року в Полтаві біля Свято-Успенського собору. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір разом з іншими священниками провів заупокійний молебень[3].
Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» в м. Біла Церква на Київщині.
Залишилися дружина та дві доньки.
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (30 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Примітки
Джерела
- Олександр Чуйко // Платформа пам'яті Меморіал.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
Шаблон:Учасники РУВ
- ↑
https://novynarnia.com/2022/03/31/prezydent-nagorodyv-shhe-122-zahysnykiv-z-nyh-23-posmertno/
- ↑
https://kolo.news/category/suspilstvo/30921
- ↑
https://poltava365.com/poproshhalisya-iz-zaxisnikami-poltavshhini,-yaki-zaginuli-vi.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України »