Чуйко Олександр Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Чуйко
Олександр Олександрович Чуйко
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олександр Олександрович Чуйко (9 жовтня 1993, смт Антоніни, Хмельницька область — 6 березня 2022, Миколаївська область) — український військовослужбовець, капітан, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА Повітряних сил Збройних сил України.

Життєпис

Олександр Чуйко народився 9 жовтня 1993 року в смт Антоніни на Хмельниччині.

Після закінчення Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба розпочав службу в 18-й окремій бригаді армійської авіації імені Івана Сікорського.

У 2017 році брав участь у Миротворчій місії ООН у Республіці Конго.

Учасник АТО/OOC. З початком широкомасштабного російського вторгнення знову виконував бойові завдання.

Загинув 6 березня 2022 року на Миколаївщині, коли російські агресори збили два гелікоптери 18-тої окремої бригади армійської авіації. Також загинули штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Сергій Бондаренко, штурман-льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї майор Костянтин Зебницький, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Владислав Горбань[1][2], старший бортовий інженер-інструктор майор Ігор Туревич, старший бортовий технік капітан Ігор Пазич.

Попрощалися із загиблими 17 березня 2022 року в Полтаві біля Свято-Успенського собору. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір разом з іншими священниками провів заупокійний молебень[3].

Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» в м. Біла Церква на Київщині.

Залишилися дружина та дві доньки.

Нагороди

  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (30 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Примітки

Джерела

https://suspilne.media/352616-diti-maut-znati-so-ih-tato-geroj-ukraini-istoria-pilota-akij-zaginuv-u-boah-z-okupantami/
https://armyinform.com.ua/2023/06/02/tilo-vpiznaly-po-novenkij-obruchczi-yaku-nadila-cholovikovi-za-dva-tyzhni-druzhyna-vertolitnyka-oleksandra-chujka/


Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ https://novynarnia.com/2022/03/31/prezydent-nagorodyv-shhe-122-zahysnykiv-z-nyh-23-posmertno/

  2. ↑ https://kolo.news/category/suspilstvo/30921

  3. ↑ https://poltava365.com/poproshhalisya-iz-zaxisnikami-poltavshhini,-yaki-zaginuli-vi.html

  4. ↑ Шаблон:УПУ
  5. ↑ Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Чуйко_Олександр_Олександрович&oldid=19018