-
Шевченко Тарас Григорович (солдат): відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.3) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023
| Шевченко Тарас Григорович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Залізне, підпорядковане Торецькій міській раді, Донецька область, Україна) — український десантник, сапер, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Кобзар».
Життєпис
Народився 1969 року в місті Кривий Ріг. 1987 року закінчив Криворізьке професійно-технічне училище № 29. Строкову службу проходив у Севастополі в спецпідрозділі прикордонних військ СРСР[1]. У 1990-х роках працював в органах внутрішніх справ України. По тому працював електрогазозварником, слюсарем на підприємствах Кривого Рогу: «Криворіжсталь», «Суха Балка», Південний гірничо-збагачувальний комбінат; останнім часом — електрогазозварником у «Вагонному депо „Мудрьона“» Придніпровської залізниці. Мешкав у Саксаганському районі Кривого Рогу.
Під час російської збройної агресії проти України 14 липня 2015 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією як доброволець. У жовтні 2016 року демобілізувався, та згодом продовжив службу за контрактом. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції.
Старший солдат, старший сапер взводу парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.
30 травня 2017 року загинув від мінно-вибухової травми, множинних проникаючих осколкових поранень, внаслідок підриву на вибуховому пристрої під час виконання бойового завдання в районі м. Залізне на Горлівському напрямку. В результаті вибуху ще один військовослужбовець дістав поранення[2][3].
Похований 2 червня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу[4][5].
Залишились донька та онука.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
- Рішенням виконкому Криворізької міської ради № 255 від 31 травня 2017 року, за особисту мужність і героїзм, самовідданість та вірність військовій присязі й народу України, проявлені при виконанні військового обов'язку — захисті територіальної цілісності та недоторканості України, нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеню (посмертно)[1][7].
Примітки
Джерела
- Шевченко Тарас Григорович («Кобзар») // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Загиблого в бою десантника Тараса Шевченка Кривий Ріг провів в останню путь // «Перший Криворізький», 2 червня 2017.
- ↑ 1,0 1,1 У Кривому Розі проводжають в останню путь бійця АТО Тараса Шевченка Шаблон:Ref-ru // «Перший міський», 2 червня 2017
- ↑ У зоні АТО загинув сапер, 5 бійців поранено — штаб // «Українська правда», 31 травня 2017
- ↑ У зоні АТО загинув криворіжець Тарас Шевченко // «Перший Криворізький», 1 червня 2017
- ↑ У Кривому Розі прощалися з Тарасом Григоровичем Шевченком — бійцем АТО // «5 канал», 2 червня 2017
- ↑ Десантника Тараса Шевченка поховали у Кривому Розі (фото, відео) // «Україна молода», 2 червня 2017
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Рішення виконкому міськради № 255 «Про нагородження відзнакою виконкому міської ради» // Картка документу на сайті Криворізької міської ради