-
Лобода Віктор Васильович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 12:00, 15 жовтня 2023
Ві́ктор Васи́льович Лобода́ (Шаблон:Н 18(30) січня 1824, Миколаїв — 7(19) березня 1889, Санкт-Петербург) — український письменник, етнограф, громадський і політичний діяч. Член Полтавської «Громади». Чоловік письменниці Стефанії Лободи.
Життєпис
Віктор Васильович Лобода походив із давнього козацько-дворянського роду. Закінчив 1843 року Петербурзький інститут шляхів сполучень. У 1843—1855 роках керував інженерними роботами під час прокладання залізниць в Україні та Білорусі. Пізніше був начальником телеграфних станцій кількох міст, зокрема у 1859—1861 роках — Полтави.
Лобода належав до активних діячів Полтавської громади, брав участь у відкритті недільних шкіл, жіночої гімназії, організації публічних читань українською мовою тощо.
1862 року був арештований за участь у підпільній революційній організації (влилась у «Землю і волю») й «українську пропаганду». Того ж 1862 року російська влада заарештувала ще кількох активних членів «Громад»: Павла Чубинського, Олександра Кониського, Петра Єфименка, Степана Носа.
Від 30 вересня до 31 грудня Лобода утримувався у Петропавловській фортеці. Згодом засланий у місто Красноуфимськ Пермської губернії без права повернутися в Україну.
Звільнившись, довгі роки працював за межами батьківщини. Від 1865 року працював у соляному управлінні. 1868 року переїхав у Воронеж і був звільнений від поліційного нагляду, однак без права повертатися в Україну. 1875 року в чині колезького асесора поступив на службу в Міністерство шляхів сполучення.
Творчість
Автор комедії «Пройдисвіт-шкубент» (1857). Матеріали етнографічної експедиції по Дністру лягли в сюжетну основу збірок оповідань і нарисів «Записки інженера» (1856—1857), «Вечір двох сусідських хаток м. Бельця» (1857).
Соціальну та правову нерівність різних суспільних верств Лобода розкрив у нарисі «Сортування людей при вході до церкви» (1861) [1].
До питань української історії і культури, права українського народу на розвиток національної мови й освіти письменник привернув увагу в «Листах до видавця» (1857—1859), науково-публіцистичних статтях «Про байдужість нашу до власної народності» (Шаблон:Lang-ru) та «Про викладання українською мовою» (обидві — 1861).
Автор спогадів про Тараса Шевченка (публікувалися в «Киевской Старине»).
Значна частина творів Лободи лишилася неопублікованою.
Примітки
Література
- Лобода, Виктор В. // Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь. — Т. 1. — Часть 2: Шестидесятые годы. — Москва, 1928. — Столбец 218.
- Лобода Віктор // — Т. 4. — С. 1373.
- Лобода Віктор // Шаблон:ДІУ-2001 — С. 420.
- Лобас П. О. Лобода Віктор Васильович // Шаблон:УЛЕ/3 — С. 221.
Посилання
- ↑ Лобода В. Сортировка людей при входе в церковь // Основа: Южно-русский литературно-учёный вестник. — Санкт-Петербург, 1861. — Июль. — Раздел 2 «Вісті». — С. 17—27. Перепечатано из «Современной Летописи Русского Вестника» (№ 28). Дата: «29 марта 1861 г. Полтава».