-
Іванов Ігор Володимирович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
}} | }} | ||
[[Файл:Ivanov_Igor_Volodymyrovych_Memorial_Odesa.jpg|міні|праворуч|Меморіал на місці смертельного поранення Ігоря Іванова. [[Одеса]], ріг [[Вулиця Преображенська (Одеса)|Преображенської]] та [[Вулиця Дерибасівська|Дерибасівської]], червень 2015]] | [[Файл:Ivanov_Igor_Volodymyrovych_Memorial_Odesa.jpg|міні|праворуч|Меморіал на місці смертельного поранення Ігоря Іванова. [[Одеса]], ріг [[Вулиця Преображенська (Одеса)|Преображенської]] та [[Вулиця Дерибасівська|Дерибасівської]], червень 2015]] | ||
'''Ігор Володимирович Іва́нов''' ( | '''Ігор Володимирович Іва́нов''' ([[31 липня]] [[1986]], [[Білгород-Дністровський]], [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]] — [[2 травня]] [[2014]], [[Одеса]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] патріот, командир-десятник одеського осередку «[[Правий сектор|Правого сектора]]», правник. Загинув від тяжкого поранення, отриманого у зіткненні з проросійськими бойовиками під час [[протистояння в Одесі 2 травня 2014]] року. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Під час [[Революція гідності|Революції гідності]] 2013—2014 років долучився до лав [[Правий Сектор|Правого сектору]] в місті Одеса. Був призначений десятником (командиром підрозділу). Брав активну участь у найзапекліших [[Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року|протистояннях у Києві 20 лютого]]. | Під час [[Революція гідності|Революції гідності]] 2013—2014 років долучився до лав [[Правий Сектор|Правого сектору]] в місті Одеса. Був призначений десятником (командиром підрозділу). Брав активну участь у найзапекліших [[Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року|протистояннях у Києві 20 лютого]]. | ||
2 травня 2014 року, під час [[Протистояння в Одесі 2 травня 2014|нападу проросійських активістів на Марш Єдності]], в якому брали участь [[Українські ультрас|футбольні фанати]], націоналістичні і патріотичні організації та небайдужі громадяни, отримав [[Вогнепальна рана|кульове поранення]] в живіт кулею 5,45 з [[Автомат Калашникова|автомата Калашникова]]. Помер у лікарні | 2 травня 2014 року, під час [[Протистояння в Одесі 2 травня 2014|нападу проросійських активістів на Марш Єдності]], в якому брали участь [[Українські ультрас|футбольні фанати]], націоналістичні і патріотичні організації та небайдужі громадяни, отримав [[Вогнепальна рана|кульове поранення]] в живіт кулею 5,45 з [[Автомат Калашникова|автомата Калашникова]]. Помер у лікарні наступного дня від великої втрати крові. Похований на цвинтарі села [[Шабо]].<ref>[http://dumskaya.net/news/kievskij-patriarhat-posmertno-nagradil-pervuyu-g-049816/ Киевский патриархат посмертно наградил первую жертву одесской трагедии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150901192150/http://dumskaya.net/news/kievskij-patriarhat-posmertno-nagradil-pervuyu-g-049816/ |date=1 вересня 2015 }} // Думская. — 2015. — 31 серпня. {{ref-ru}}</ref> | ||
== Нагороди == | == Нагороди == | ||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
[[Категорія:Померли в Одесі]] | [[Категорія:Померли в Одесі]] | ||
[[Категорія:Поховані в Білгород-Дністровському районі]] | [[Категорія:Поховані в Білгород-Дністровському районі]] | ||
[[Категорія:Люди, на честь яких | [[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]] | ||
Поточна версія на 13:10, 15 жовтня 2023
Ігор Володимирович Іва́нов (31 липня 1986, Білгород-Дністровський, Одеська область, Українська РСР — 2 травня 2014, Одеса, Україна) — український патріот, командир-десятник одеського осередку «Правого сектора», правник. Загинув від тяжкого поранення, отриманого у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року.
Життєпис
Народився 31 липня 1986 року в Білгороді-Дністровському, Одеська область. Навчався у міській школі № 5[1].
Строкову службу в українському війську проходив у 25-й повітряно-десантній бригаді.
Під час Революції гідності 2013—2014 років долучився до лав Правого сектору в місті Одеса. Був призначений десятником (командиром підрозділу). Брав активну участь у найзапекліших протистояннях у Києві 20 лютого.
2 травня 2014 року, під час нападу проросійських активістів на Марш Єдності, в якому брали участь футбольні фанати, націоналістичні і патріотичні організації та небайдужі громадяни, отримав кульове поранення в живіт кулею 5,45 з автомата Калашникова. Помер у лікарні наступного дня від великої втрати крові. Похований на цвинтарі села Шабо.[2]
Нагороди
29 серпня 2015 посмертно нагороджений медаллю Української Православної Церкви Київського Патріархату «За жертовність і любов до України»[3]. Єпископ Одеський і Балтський УПЦ КП Марк вручив медаль батькам Ігора[4].
13 листопада 2015 посмертно нагороджений орденом «Народний Герой України»[5].
22 серпня 2016 указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вшанування пам'яті
На його честь названа вулиця Ігоря Іванова в Одесі.
У рідному Білгороді-Дністровському у школі № 5, де навчався Ігор Іванов, 2016 року встановили меморіальну дошку[1].
Див. також
Примітки
Посилання
- Патриот Игорь Иванов: Герой, не пустивший в Одессу войну // 048.ua. — 2015. — 2 травня. Шаблон:Ref-ru
- ↑ 1,0 1,1
http://otkat.od.ua/v-belgorod-dnestrovske-ustanovyat-memorialnuyu-dosku-igoryu-ivanovu-pogibshemu-2-maya-2014-goda/
- ↑ Киевский патриархат посмертно наградил первую жертву одесской трагедии // Думская. — 2015. — 31 серпня. Шаблон:Ref-ru
- ↑ Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України» // Православна Одещина. Одесько-Балтська єпархія УПЦ КП. — 2015. — 29 серпня.
- ↑ Героя 2 травня Ігора Іванова посмертно нагороджено медаллю УПЦ КП // Фейсбук
- ↑ Шаблон:YouTube // djdansky. — 2015. — 13 жовтня.