-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Іванов Ігор Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otherpersons

Меморіал на місці смертельного поранення Ігоря Іванова. Одеса, ріг Преображенської та Дерибасівської, червень 2015

Ігор Володимирович Іва́нов (31 липня 1986, Білгород-Дністровський, Одеська область, Українська РСР — 2 травня 2014, Одеса, Україна) — український патріот, командир-десятник одеського осередку «Правого сектора», правник. Загинув від тяжкого поранення, отриманого у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року.

Життєпис

Народився 31 липня 1986 року в Білгороді-Дністровському, Одеська область. Навчався у міській школі № 5[1].

Строкову службу в українському війську проходив у 25-й повітряно-десантній бригаді.

Під час Революції гідності 2013—2014 років долучився до лав Правого сектору в місті Одеса. Був призначений десятником (командиром підрозділу). Брав активну участь у найзапекліших протистояннях у Києві 20 лютого.

2 травня 2014 року, під час нападу проросійських активістів на Марш Єдності, в якому брали участь футбольні фанати, націоналістичні і патріотичні організації та небайдужі громадяни, отримав кульове поранення в живіт кулею 5,45 з автомата Калашникова. Помер у лікарні наступного дня від великої втрати крові. Похований на цвинтарі села Шабо.[2]

Нагороди

29 серпня 2015 посмертно нагороджений медаллю Української Православної Церкви Київського Патріархату «За жертовність і любов до України»[3]. Єпископ Одеський і Балтський УПЦ КП Марк вручив медаль батькам Ігора[4].

13 листопада 2015 посмертно нагороджений орденом «Народний Герой України»[5].

22 серпня 2016 указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Вшанування пам'яті

На його честь названа вулиця Ігоря Іванова в Одесі.

У рідному Білгороді-Дністровському у школі № 5, де навчався Ігор Іванов, 2016 року встановили меморіальну дошку[1].

Див. також

Примітки

Посилання