-
Корнєєв Анатолій Петрович: відмінності між версіями
ua>Reader85 м (→Посилання: шаблон) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 18:49, 13 грудня 2022
Анатолій Петрович Корнєєв (Шаблон:Н 23 січня 1961, Цвіклівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:Пом 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Рудський сільський голова (Хмельницька область). Убитий пострілом снайпера 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській. Один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Герой України (21 листопада 2014, посмертно).
Життєпис
1976 р. закінчив Рудську 8-річку, а 1978-го — Жванецьку середню школу.
1978–1982 рр. — навчання у Кам'янець-Подільському вищому військово-інженерному командному училищі.
1982–1987 рр. — служба в групі радянських військ у Німеччині.
1987–1991 рр. — служба на Далекому Сході.
У 1991–2003 рр. працював на Кам'янець-Подільському хлібокомбінаті, де пройшов шлях від завідувача складу до заступника директора.
У 2007–2010 рр. працював у ТОВ «Стіомі-Холдинг».
З листопада 2010 р. по лютий 2014 — Рудський сільський голова.
Одружений. Разом з дружиною Людмилою виховали двох дітей.
Загибель на Майдані
Брав участь у контратаці Майдану зранку 20 лютого. Загинув біля парапету в районі зеленого паркану за Жовтневим палацом, від кулі снайпера в серце.
Свідком загибелі був Максим Гошовський з Дніпропетровська: Шаблон:Quote
Після того як тіло було перенесене до Жовтневого палацу, медик з його телефону зателефонував до його дружини Людмили та повідомив про смерть та про те, де перебуває тіло. Дружина перетелефонувала до його друга Віктора Міщишина з Кам'янця-Подільського, який в цей час теж перебував на Інститутській з проханням перевірити цю інформацію та подбати про тіло. За деякий час до Жовтневого палацу прибули ще декілька його друзів (брати Худняки зі Старою Ушиці) і тіло на руках було доправлене до сцени Майдану, а звідти автомобілем до приміщення КМДА де перебувало в підвальному приміщенні до моменту приїзду дружини, яка одразу ж після підтвердження інформації про загибель виїхала до Києва.
Під час атаки Анатолій Корнєєв перебував в смарагдовому мотоциклетному шоломі і при аналізі відеозаписів бою на Інститутській востаннє живим ідентифікований на містку через Інститутську в момент штурму Жовтневого палацу, в цьому ж кадрі Максим Гошовський і Віктор Міщишин в цей час перебувають поряд один з одним між квітковим годинником і містком.
Вшанування пам'яті
27 березня 2014 Кам'янець-Подільська міська рада прийняла рішення про присвоєння одній з вулиць у східному районі Смірнова імені Анатолія Корнєєва.[1]
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Див. також
Примітки
Посилання
- ПОДВИГИ БУВАЮТЬ НЕ ЛИШЕ ВІЙСЬКОВІ (21.01.2011)
- На Кам'янеччині в останню путь провели Анатолія Корнєєва (ВІДЕО)
- Про те як загинув Анатолій Корнєєв (ВІДЕО)
- Події в м. Київ на вул. Інститутська 20 лютого 2014 року (ВІДЕО)
- Похорон Героя Небесної сотні Анатолія Корнєєва (ВІДЕО)
- Прижиттєвий репортаж про Анатолія Корнєєва як про аграрія-новатора (ВІДЕО).
- Supporting the Victims of Protests in Ukraine , Допомога родинам загиблих на Майдані/Help to the families of the victims
- Смерти Майдана
- Нарешті вдалося розшукати Героя який витягував тіло Толіка Корнєєва з поля бою
- Документальний фільм портрет Анатолій Корнєєв «Воїн Гідності»
- Солдати Революції Гідності
Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України