-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Корнєєв Анатолій Петрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Анатолій Петрович Корнєєв (Шаблон:Н 23 січня 1961, Цвіклівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР — Шаблон:Пом 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Рудський сільський голова (Хмельницька область). Убитий пострілом снайпера 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській. Один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Герой України (21 листопада 2014, посмертно).

Життєпис

1976 р. закінчив Рудську 8-річку, а 1978-го — Жванецьку середню школу.

1978–1982 рр. — навчання у Кам'янець-Подільському вищому військово-інженерному командному училищі.

1982–1987 рр. — служба в групі радянських військ у Німеччині.

1987–1991 рр. — служба на Далекому Сході.

У 1991–2003 рр. працював на Кам'янець-Подільському хлібокомбінаті, де пройшов шлях від завідувача складу до заступника директора.

2003–2007 рр. — безробітний.

У 2007–2010 рр. працював у ТОВ «Стіомі-Холдинг».

З листопада 2010 р. по лютий 2014 — Рудський сільський голова.

Одружений. Разом з дружиною Людмилою виховали двох дітей.

Загибель на Майдані

Брав участь у контратаці Майдану зранку 20 лютого. Загинув біля парапету в районі зеленого паркану за Жовтневим палацом, від кулі снайпера в серце.

Свідком загибелі був Максим Гошовський з Дніпропетровська: Шаблон:Quote

Після того як тіло було перенесене до Жовтневого палацу, медик з його телефону зателефонував до його дружини Людмили та повідомив про смерть та про те, де перебуває тіло. Дружина перетелефонувала до його друга Віктора Міщишина з Кам'янця-Подільського, який в цей час теж перебував на Інститутській з проханням перевірити цю інформацію та подбати про тіло. За деякий час до Жовтневого палацу прибули ще декілька його друзів (брати Худняки зі Старою Ушиці) і тіло на руках було доправлене до сцени Майдану, а звідти автомобілем до приміщення КМДА де перебувало в підвальному приміщенні до моменту приїзду дружини, яка одразу ж після підтвердження інформації про загибель виїхала до Києва.

Під час атаки Анатолій Корнєєв перебував в смарагдовому мотоциклетному шоломі і при аналізі відеозаписів бою на Інститутській востаннє живим ідентифікований на містку через Інститутську в момент штурму Жовтневого палацу, в цьому ж кадрі Максим Гошовський і Віктор Міщишин в цей час перебувають поряд один з одним між квітковим годинником і містком.

Вшанування пам'яті

Могила
Пам'ятник на алеї Небесної сотні у Києві (2016 рік)

27 березня 2014 Кам'янець-Подільська міська рада ухвалила рішення про присвоєння одній з вулиць у східному районі Смірнова імені Анатолія Корнєєва.[1]

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
  • Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України

  1. ↑ http://kam-pod.gov.ua/novini/8082-odna-z-vulic-msta-otrimaye-nazvu-men-kornyeyeva.html

  2. ↑ Шаблон:УПУ
  3. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Корнєєв_Анатолій_Петрович&oldid=30202