-
Никоненко Сергій Григорович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 15:29, 7 жовтня 2023
Никоненко Сергій Григорович | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Григо́рович Никоне́нко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Учасник війни в Афганістані. Здобув дві вищі освіти. Працював у нафтогеологорозвідувальних експедиціях глибокого буріння — Полтавська область, крайня північ Росії.
З перших днів бойових дій на сході України брав активну участь в організації блокпостів на під'їздах до Миргорода. Один із перших волонтерів руху допомоги армії.
Від 3 червня 2014-го — доброволець, командир розвідувального підрозділу 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Терористи оцінювали його життя в 450 тисяч доларів.
Загинув 18 січня 2015-го внаслідок обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град» села Трьохізбенка. Після 3-ї години ночі кілька снарядів поцілили в приміщення сільської школи, 2 корпуси зруйновані повністю, 1 частково. Сергій прикрив собою комплекти набоїв, цим вберіг не одне життя. Зазнав важких поранень, помер в лікарні міста Щастя.
Похований в Миргороді 21 січня 2015-го з військовими почестями, у місті оголошено жалобу.
Донька Сергія Ярослава також зайнялася волонтерством. Загинула 15 жовтня 2019 року як солдат 101-ї бригади від кулі снайпера.[1][2] За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджена орденом «За мужність» III cт. (5 листопада 2019, посмертно).[3]
Нагороди та вшанування
- Орден «За мужність» III ступеня (14 березня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[4]
- Почесний громадянин міста Миргорода (17 березня 2017, посмертно)
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[5][6].
Примітки
Посилання
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
https://novynarnia.com/2019/10/15/vid-snayperskih-kul-zaginuli-dva-voyini-zsu-sered-nih-soldat-yaroslava-nikonenko/
- ↑
https://censor.net.ua/ua/photo_news/3154053/ukrayinskyyi_voyin_yaroslava_nykonenko_zagynula_15_jovtnya_v_zoni_oos_foto
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/18/dzvin-pamyati-prolunav-odinadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube