-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

ЗУ-23-2: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>RajatonRakkaus
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 18:37, 7 жовтня 2023

Шаблон:Infobox Weapon ЗУ-23-2 — радянська 23-мм спарена зенітна установка.

Історія

Розроблена в кінці 1950-х років для ураження повітряних цілей на висотах до 2,5 км та легкоброньованих цілей до двох кілометрів в бойових порядках військ (індекс по ГРАУ СРСР 2А13). Серійне виробництво почалося в 1955.

У СРСР було вироблено 14000+ ЗУ, також виготовлялась за ліцензією в Болгарії, Польщі, Єгипті та КНР. Виробництво 23 мм боєприпасів ЗУ-23-2 в різний час здійснювалося Єгиптом, Іраном, Ізраїлем, Францією[1], Фінляндією, Нідерландами, Швейцарією, Болгарією, Югославією й ПАР. Використовується як основа ЗСУ-23-4 Шилка.

Бойове застосування

ЗУ-23-2 була прийнята на озброєння Радянської Армії у 1960 році. Використовувалась під час війни в Афганістані (1979—1989), а також під час громадянських війн у період розпаду СРСР (найперше встановлювалися на різну техніку — від ГАЗ-66 до МТ-ЛБ). У російській армії широко використовувалися під час Чеченських війн.

Широке розповсюдження привело до того, що без цієї установки практично не обходилися війни останнього часу, в тому числі громадянські війни в Лівії та Сирії. Українські установки знаходяться в частинах, які воюють на Донбасі.

Російсько-українська війна

Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року в Києві було знищено групу російських диверсантів, які пересувались на вантажівці Урал-4320 з встановленою установкою ЗУ-23-2[2].

Українські військові, зокрема 122-а бригада тероборони, яка базується в Одеській області, також отримали на озброєння фінські установки «23 ItK 61» («Sergej»)[3].

Львівські десантники з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади збили російський винищувач Су-30 на початку вересня[4][5][6]. Уламки підбитого літака впали неподалік міста Ізюм[7].

Модифікації та модернізація

Залп з зенітної установки ЗУ-23

Іран

  • Mesbah 1 — система ППО на базі ЗУ-23-2 та ПЗРК. Вперше продемонстрована у 2010.
  • ZU-23-6 — передсерійний прототип Mesbah-1

Китайська Народна Республіка

  • Type 80 — місцева назва ліцензійного ЗУ-23-2, який виготовляється NORINCO. Експортна назва — G-AA-01.
    • Giant Bow — також відома як Shengong (神弓). Це назва системи ППО, яка складається з 8 ЗУ Type 80, а також командної машини.
    • Giant Bow II — також Shengong-II — модернізована версія на експорт (з 2005). В систему також входять самохідний ЗРК TY-90 та 3D РЛС.
  • Type 87 — модернізована версія для снарядів типу 25x183Б. На озброєнні з 1987.
    • Type 95 — ЗСУ на базі Type 87.

Польща

Вантажівка Star 266 зі встановленою ZUR-23-2KG
  • ZU-23-2 — польська назва для базового варіанта. Виготовлявся за ліцензією Zakłady Mechaniczne «Tarnów» S.A. з 1972.
    • ZUR-23-2S «Jod» — польський варіант з установкою електрооптичного прицілу GP-1R та пари ПЗРК «Стрела-2M». Використовується з 1988.
      • ZUR-23-2KG «Jodek-G» — установка ZUR-23-2S з новим прицілом та парою ПЗРК Grom. Виготовляється з 2002.
        • ZUR-23-2KG-I — експортна версія для Індонезії з прицілом CKE-2I.
        • Kobra — модульна система ППО близької дії. Типова батарея: 6 ЗУ (найчастіше ZUR-23-2KG), до 6 систем Poprad, командний пост WD-95 та РЛС Radwar MMSR.
    • ZU-23-2M «Wróbel» — польська версія ЗУ-23-2 для флоту. Виготовляється з 1979.
    • ZU-23-2MR «Wróbel-II» — польський морський комплекс ППО з ZUR-23-2S та ПЗРК «Стрела-2M». Виготовляється з 1986.
      • «Hibneryt» — військова система ППО з ЗУ-23-3 на спеціальній армійській вантажівці Star 266. Перш за все об'єднані електричні системи.
    • ZU-23-2CP — установка з покращеним лафетом меншої маси, придатним для буксирування на швидкості до 90 км/год. Збільшено ресурс стволів та автоматики, а також замінено зенітний приціл на новий, для вогню по наземних цілях[8].

Pilica

Спарена 23-мм гармата (установка ЗУ-23-2) з двома пусковими ЗКР Grom/Piorun лежить в основі ЗРАК (PSR-A) PILICA. Перша батарея якого була передана польським збройним силам в грудні 2020 року[9][10].

До складу батареї PSR-A Pilica входять[9]:

  • командний пункт;
  • радіолокаційна станція SLR-97, побудована на базі ізраїльського 3D-радара IAI/Elta ELM-2106 NG;
  • 6 вогневих установок з артилерійськими тягачами, базовим шасі є Jelcz 442.32 4×4;
  • 2 транспортних автомобілі;
  • 2 вантажівки для перевезення боєприпасів.

Наведення забезпечується комп'ютеризованою системою, що включає оптичний модуль з тепловізором і лазерним далекоміром. Це дозволяє використовувати кожну вогневу установку PILICA автономно, або ж комплексно як систему ППО ближньої дії (SHORAD)[9].

Російська Федерація

Білоруська ЗУ-23-2
  • ЗУ-23M — варіант модернізації КБ «Точмаш» зі встановленою новою системою керування вогнем. Опціонально монтується разом із парою малогабаритних ЗРК типа 9M32M «Стрела-2M» або 9K38 «Игла»
  • ЗУ-23M1 — Експортний варіант зі встановленою парою ПЗРК 9M342 «Ігла-С»

Словаччина

  • ZU 23M — модернізована версія з автоматичною системою керування вогнем EVPU company. Поставляється в Індію.

Єгипет

  • ZU 23-M — ліцензійна версія ЗУ-23. Також має назву SH-23M та виробляється Abu Zaabal Engineering Industries (Завод 100).
    • Nile 23 — варіант ЗСУ на базі БТР M113.
    • Sinai 23 — подібна Nile 23, однак встановлюється на турелі TA-23E разом з РЛС RA-20S та ПЗРК (або Saqr Eye або FIM-92 Стінгер).

Україна

ДП «КБ „Артилерійське озброєння“», що входить до складу ДК «Укроборонпром» на виконання програми імпортозаміщення, за власні обігові кошти розробило та опанувало виробництво стволів калібром 23-мм — КБА40 для зенітної установки ЗУ-23-2 (2А13). Про це стало відомо на військовій виставці «Зброя та Безпека 2017» в жовтні 2017 року. КБА40 дозволить оперативно замінити аналогічні радянські стволи, які сьогодні використовуються у зенітних установках ЗУ-23-2, що зарекомендувала себе як ефективний засіб знищення як повітряних, так і наземних цілей завдяки високому темпу та дальності стрільби[11].

Реалізація програми зі створення КБА40 потребувала від ДП «КБ „Артилерійське озброєння“» освоєння нових циклів виробництва для підвищення балістичних характеристик автоматичних гармат[11].

У квітні 2020 року на Рівненському полігоні відбувались визначальні відомчі випробування локалізованої версії ЗУ-23-2 (2А13) виробництва компанії «Українська бронетехніка». Випробування здійснювала бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки. За результатами випробувань очікується направлення дослідного зразка на підконтрольну експлуатацію у війська та подальше прийняття модифікації ЗУ-23 на озброєння Збройних сил України[12].

На початку 2021 року стало відомо, що завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для спареної 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23. Було запущено серійне виробництво запасних частин, інструментів та приладь. На підприємстві також анонсують початок серійного виготовлення ЗІП для капітального ремонту 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23[13].

В жовтні 2021 року стало відомо, що в 169-му навчальному центрі «Десна» встановлено мультимедійний комплекс для навчання обслуги зенітної установки ЗУ-23-2 від КБ «Логіка». Цей комплекс забезпечує імітацію застосування зенітної установки ЗУ-23-2 для тренування обслуги без використання боєприпасів. За допомогою комплексу можна імітувати знищення повітряних та наземних цілей, піхоти й надводних суден[14].

Фінляндія

  • ZU-23-2 використовується у Збройних силах Фінляндії під назвою 23 Зенітна гармата 61 (23 ItK 61)
  • 23 ItK 95 — фінський варіант модернізації оригінального 23 ItK 61, розроблений Instrumentointi Oy та Vammas Oy. Встановлено новий гіростабілізований приціл, а також лазерний далекомір.
  • SAKO 23 мм/87 — морський варіант в модифікації 23 M74, 23 M77, 23 M80 та 23 M85. Використовується разом з ПЗРК Mistral.

Чехія

  • ZU-23-2M2 Vlara — комплект для польової модернізації.

Оператори

Шаблон:Стовпці

Україна

До 2022 року Сили оборони України мали ЗУ-23-2 радянського та українського виробництва. В рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року Україна отримувала фінські 23 ItK 61 та польські ZU-23-2CP[8].

Галерея

  • Болгарія

    Болгарія

  • Громадянська війна в Лівії

    Громадянська війна в Лівії

  • Афганістан

    Афганістан

  • Ірано-іракська війна

    Ірано-іракська війна

  • Естонія

    Естонія

Примітки

Посилання

Шаблон:Artillery-stub

Шаблон:Артилерія ЗСУ-НГУ Шаблон:ППО-ЗСУ Шаблон:Артилерія СРСР після 1945 Шаблон:Портали

  1. ↑ Jane's Armour and Artillery 1985—1986, p. 730
  2. ↑ https://armamentresearch.com/weapons-equipment-seized-from-alleged-russian-saboteurs-in-ukraine-2022/?

  3. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/teroboronu-ozbroyily-finskymy-zenitnymy-ustanovkamy-23-itk-61/

  4. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=DEycbLntUXY
  5. ↑ https://t.me/operativnoZSU/41575
  6. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3571331-desantniki-iz-zenitnoi-ustanovki-zbili-vorozij-vinisuvac-su30.html

  7. ↑ https://defence-ua.com/weapon_and_tech/rashisti_tak_strimko_tikali_z_harkivschini_scho_zalishili_pidkazku_dlja_kraschogo_znischennja_jih_su_30sm_foto-8901.html

  8. ↑ 8,0 8,1 https://mil.in.ua/uk/news/do-ukrayiny-nadijshly-novi-zenitky-zu-23-2cp/

  9. ↑ 9,0 9,1 9,2 https://www.ukrmilitary.com/2020/12/pilica.html

  10. ↑ https://www.defence24.pl/pierwsza-pilica-w-sluzbie-wideo

  11. ↑ 11,0 11,1 http://www.ukrmilitary.com/2017/10/kba40-23mm-stvol.html

  12. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/v-ukrayini-lokalizuvaly-zu-23/

  13. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/zavod-mayak-osvoyiv-vyrobnytstvo-zip-dlya-zu-23/

  14. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinski-zenitnyky-na-symulyatori-vchatsya-znyshhuvaty-povitryani-ta-nazemni-tsili/

  15. ↑ http://china-defense.blogspot.com/2009/12/next-stop-ecuador.html

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=ЗУ-23-2&oldid=7417