-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Абрамчук Віталій Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Андрій Гриценко
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:14, 8 жовтня 2023

Віталій Абрамчук
Абрамчук Віталій Васильович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png Штаб-сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Віталій Васильович Абрамчук ( 12 травня 1983, м. Глухів, Сумська область, УРСР, СРСР — Шаблон:Пом 13 березня 2022, поблизу м. Щастя Луганської області (Україна)) — штаб-сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Народився 12 травня 1983 року в м. Глухові на Сумщині. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Глухівського державного педагогічного університету, який закінчив у 2006 році. У 2009 році був призваний до лав ДПСУ. Не один рік проходив службу у Сумському прикордонному загоні, а 2020 року був переведений до третього Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Проходив службу на КПВВ «Щастя». Обіймав посаду інспектора прикордонної служби другої категорії 3-ї групи інспекторів. 13 березня 2022 року в ході відбиття російського вторгнення в Україну в складі зведеної бойової групи прикордонників брав участь у бою з російською піхотою на околицях села Стара Краснянка Кремінської міської територіальної громаді Сєвєродонецького району на Луганщині. Загинув унаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям[1]. 17 березня 2022 року відбулося відспівування, а прощання — на Вознесенському кладовищі у Глухові[2][3]. У березні 2023 року в приміщенні Глухівської міської ради рідним загиблого прикордонника Віталія Абрамчука вручили орден "За мужність" III ступеня[4].

Родина

У загиблого залишилися дружина Наталія та донька Валерія, а також батьки Василь Олексійович й Галина Іванівна та сестра Світлана[3][5].

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Джерела

Примітки

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub

Шаблон:Учасники РУВ

  1. Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1,2
  2. http://dancor.sumy.ua/news/newsline/412147

  3. 3,0 3,1 За особисту мужність і героїзм // Тиждень. 2023. № 12 (1241). 23 березня. С. 4
  4. https://suspilne.media/415332-u-gluhovi-na-sumsini-ridnim-zagiblogo-prikordonnika-vitalia-abramcuka-vrucili-orden-za-muznist/

  5. За особисту мужність // Глухівщина. 2023. № 12 (2802). 23 березня. С. 2