-
Абрамчук Віталій Васильович
| Віталій Абрамчук Абрамчук Віталій Васильович | |
|---|---|
 Штаб-сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Віталій Васильович Абрамчук ( 12 травня 1983, м. Глухів, Сумська область, УРСР, СРСР — Шаблон:Пом 13 березня 2022, поблизу м. Щастя Луганської області (Україна)) — штаб-сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис
Народився 12 травня 1983 року в м. Глухові на Сумщині. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Глухівського державного педагогічного університету, який закінчив у 2006 році. У 2009 році був призваний до лав ДПСУ. Не один рік проходив службу у Сумському прикордонному загоні, а 2020 року був переведений до третього Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Проходив службу на КПВВ «Щастя». Обіймав посаду інспектора прикордонної служби другої категорії 3-ї групи інспекторів. 13 березня 2022 року в ході відбиття російського вторгнення в Україну в складі зведеної бойової групи прикордонників брав участь у бою з російською піхотою на околицях села Стара Краснянка Кремінської міської територіальної громаді Сєвєродонецького району на Луганщині. Загинув унаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям[1]. 17 березня 2022 року відбулося відспівування, а прощання — на Вознесенському кладовищі у Глухові[2][3]. У березні 2023 року в приміщенні Глухівської міської ради рідним загиблого прикордонника Віталія Абрамчука вручили орден "За мужність" III ступеня[4].
Родина
У загиблого залишилися дружина Наталія та донька Валерія, а також батьки Василь Олексійович й Галина Іванівна та сестра Світлана[3][5].
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Джерела
Примітки
- ↑ Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1,2
- ↑
http://dancor.sumy.ua/news/newsline/412147
- ↑ 3,0 3,1 За особисту мужність і героїзм // Тиждень. 2023. № 12 (1241). 23 березня. С. 4
- ↑
https://suspilne.media/415332-u-gluhovi-na-sumsini-ridnim-zagiblogo-prikordonnika-vitalia-abramcuka-vrucili-orden-za-muznist/
- ↑ За особисту мужність // Глухівщина. 2023. № 12 (2802). 23 березня. С. 2