-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Байбуз Андрій В'ячеславович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Alex-sedlachek
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:17, 8 жовтня 2023

Байбуз Андрій В'ячеславович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрі́й В'ячесла́вович Байбуз (16 серпня 1975, Херсон, Українська РСР — 18 грудня 2016, с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Життєпис

Стрілець-помічник гранатометника (54-та окрема механізована бригада), позивний «Ефа»[1].

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Андрієм загинули солдати Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишилися мати, сестра, дружина, син і донька.

Похований у м. Херсон.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[3].
  • Нагороджений відзнакою «Лицарський Хрест Родини Мазеп»[1].
  • 27 листопада 2017 року у Херсоні на будинку № 132 по вулиці І.Кулика, де мешкав Андрій, йому було відкрито меморіальну дошку[4].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[5][6].

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub