-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Горда Анатолій Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 9; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Горда Анатолій Анатолійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Анато́лій Анато́лійович Го́рда (Шаблон:Н Шаблон:Дн, с. Новоолександрівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область — Шаблон:Пом Шаблон:Дс, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.

Життєпис

Анатолій Горда народився в селі Новоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Закінчив загальноосвітню школу села Новоолександрівка. Любив ремонтувати техніку, рибалити. Ще зі школи мріяв стати військовим.

Вступив на військову службу за контрактом, служив у Дніпропетровській десантній бригаді.

Старший солдат, старший механік-водій розвідувальної роти 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання на території проведення антитерористичної операції.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Шаблон:Цитата

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

26 липня Анатолія поховали на кладовищі села Новоолександрівка.

Залишились батьки Анатолій Михайлович та Ольга Володимирівна. В грудні 2015 року для них за рахунок державного бюджету придбали квартиру у м. Дніпро[3][4].

Нагороди та відзнаки

Вшанування пам'яті

  • 13 лютого 2015 року в селі Новоолександрівка Синельниківського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Центральна, 2), де навчався Анатолій Горда, йому встановлено меморіальну дошку.
  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[6].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[7].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ