Ігла (ПЗРК)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:About Шаблон:Infobox Weapon

«Ігла» (індекс ГРАУ — 9К38; за класифікацією НАТО — SA-18 Grouse) — радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низьколетючих вертольотів і літаків, на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод.

Комплекс прийнятий на озброєння 1983 року.

Історія

Розробка принципово нового комплексу почалася в Коломні 1971 року. Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. Артамонов). Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. А.).

Головна мета полягала в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та вищою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».

Бойове застосування

Російсько-українська війна

За час збройного протистояння Російська Федерація доправила декілька десятків комплексів «Ігла» проросійським бойовикам.[1][2] З їх допомогою було збито кілька вертольотів та літаків Збройних сил України, зокрема Іл-76 в Луганському аеропорту[3].

4 березня 2022 року в боях за Чернігів на околицях міста за допомогою ПЗРК «Ігла-1» 1985 року випуску Сергій Чижиков збив новітній багатоцільовий надманеврений винищувач четвертого покоління Су-35 (вартість якого 40..65 млн доларів США)[4].

22 травня 2022 року поблизу міста Попасна збройними силами України з ПЗРК «Ігла» було збито російський Су-25, яким керував льотчик із вищим званням — генерал-майор у відставці 63-річний Канамат Боташев[5].

На початку липня 2022 року 101 ОБрО ГШ ЗСУ поширила фото збитої крилатої ракети. Військові стверджували, що розрахунок з ПЗРК «Ігла» зміг збити російську ракету Х-22, що летіла на Київ[6].

У вересні 2022 бомбардувальник СУ-34 збили ССО України «Іглою» в одному з районів виконання завдань.[7]

Оператори

«Ігла» перебуває на озброєнні армії України, країн, що входили до складу СРСР, а також з 1994 року експортується у понад 30 держав.

Ігла-1E (SA-16)

Шаблон:3 стовпці

Згори ракета ПЗРК «Ігла», її пускова труба і рукоятка управління. Внизу елементи ПЗРК «Ігла-1» — ракета і пускова труба

Ігла (SA-18)

Шаблон:3 стовпці


Ігла-С (SA-24)

Країни-оператори «Ігла-С» (SA-24)
  • Шаблон:BRA
  • Шаблон:IRN — можливо отримали після громадянської війни 2011 року і у Лівії.
  • Шаблон:LBY — є фото докази, що авто зі змонтованими двійниками Ігли були на озброєнні Лівійської Армії під час Громадянської війни у Лівії 2011 року, починаючи з березня 2011. 482 Ігли-С були імпортовані з Росії в 2004. Деякі з них не були пораховані наприкінці війни і могли перейти до Ірану.[8][9][10]
Можливі
  • Шаблон:ПрТ — компанія Рособоронекспорт брала участь у міжнародному тендері на постачання систем протиповітряної оборони малого радіуса дії (VSHORAD) для індійської армії, який розпочався ще в 2012 році. Передбачалось постачання близько 5000 одиниць за $1,5 млрд. Попри те, що РОЕ запропонувала найнижчу вартість (за тендер змагались також Saab із ПЗРК RBS-70 NG та компанія MBDA з ПЗРК Mistral), вона може програти тендер через небажання передавати технології та через технічні збої зброї на випробуваннях[11].

Примітки

Див. також

  • З 2014 на заміну «Іглі» до російської армії став надходити ПЗРК «Верба»

Посилання

Шаблон:Commonscat

Шаблон:Refimprove

Шаблон:-Шаблон:Missile-stubШаблон:Піхотна зброя ЗСУ-НГУ Шаблон:ППО-ЗСУ Шаблон:Піхотна зброя ЗС РФ Шаблон:ЗС СРЮ проти НАТО Шаблон:Нк Шаблон:Портали