-
Григоришин Михайло Васильович: відмінності між версіями
ua>StarDeg Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 21:25, 8 жовтня 2023
| Михайло Васильович Григоришин | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Otherpersons Михайло Васильович Григоришин (28 квітня 1990, с. Панівці Борщівського району Тернопільської області — 31 січня 2015, с. Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, солдат 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Закінчив Панівецьку загальноосвітню школу I—II ступенів. Навчався на юриста у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, який закінчив з відзнакою.
У 2012 році пішов служити в десантні війська, планував працювати в міліції. З початком війни на Сході служив у 51-ій, у жовтні його перевели в 128-у бригаду. 25 листопада бригаду перекинули під Чорнухине (Попаснянський район, Луганська область).
Обставини загибелі
31 січня 2015 співслужбовці бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного, Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Тоді ж загинули лейтенант Олег Довгий та старший солдат Сергій Матусевич. Рідні довгий час сподівалися, що він живий, але 13 квітня їм повідомили, що результати ДНК-експертизи підтвердили смерть Михайла. Тіло перебувало в Дніпропетровському морзі.
Поховання
У побратимів Михайла Григоришина були проблеми з транспортуванням тіла додому. І лише у середині березня 2015 року його тіло доправили з Луганська у дніпропетровський морг. 17 квітня кортеж із домовиною загиблого зустріли тернополяни на Збаразькому КПП.[1]
Поховали героя 20 квітня у рідних Панівцях. Залишилися батьки Василь Михайлович і Ганна Василівна, 15-річна сестра Аліна.
Вшанування
17, 18, 19 та 20 квітня на Борщівщині оголошені Днями жалоби за Михайлом Григоришиним.[2]
Наприкінці листопада 2015 року в Панівцях відкрили меморіальну дошку на честь Михайла Григоришина.
На початку травня 2016 меморіальну дошку відкрили на фасаді Панівецької школи, де він навчався.[3]
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[4][5].
Відзнаки
- за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[6]. Відзнаку вручив голова Тернопільської ОДА Степан Барна 8 травня 2015 року під час поминальних заходів біля статуї «Материнський поклик» у Старому Парку м. Тернополя.[7]
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[8];
Див. також
- Список тернопільців, які загинули під час АТО
- Список загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну 2014
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (до серпня 2014)
- Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (серпень 2014)
- Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (вересень - грудень 2014)
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень - квітень 2015)
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з травня 2015)
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
Примітки
Джерела
- Добрянська, Н. Ти, дорого дальня, приведи до мами… / Надія Добрянська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 74 (12 вер.). — С. 1 — (Наші захисники).
- Кошіль, І. «Синку, зателефонуй, щоб я хоч почула твій голос…» Михайло Григоришин загинув, прикривши собою побратимів / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 14 (22-28 квіт.). — С. 7.
Посилання
- Григоришин Михайло Васильович
- Я звертаюсь до Вас по допомогу, яка необхідна!
- Інформація про загибель Михайла Григоришина з села Панівці не підтверджена // Про все. — 2015. — 3 лютого.
- Тернополяни зустріли загиблого в АТО Михайла Григоришина // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 17 квітня.
- На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку на честь загиблого в АТО Михайла Григоришина // 0352. — 2015. — 25 листопада.
- Григоришин Михайло Васильович // Книга пам'яті загиблих
- Григоришин Михайло Васильович // Український меморіал
Шаблон:Tern-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ У Тернополі зустріли кортеж з домовиною загиблого в АТО Михайла Григоришина // ZIK. — 2015. — 17 квітня.
Шаблон:YouTube // ТСН. — 2015. — 17 квітня.
Шаблон:YouTube // Телеканал ІНТБ, 17 квітня 2015
Шаблон:YouTube // ТТБ. — 2015. — 17 квітня. - ↑ Єва Юркова. У Борщівському краї — чотириденна жалоба за Михайлом Григоришиним // Терен. — 2015. — 17 квітня.
- ↑ Шаблон:YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 5 травня.
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/31/dzvin-pamyati-prolunav-tridczyat-odin-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 8 травня.
- ↑ Шаблон:Рішення ради