-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Чорнобай Роман Богданович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023

Чорнобай Роман Богданович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Рома́н Богда́нович Чорноба́й ( — Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

Строкову службу пройшов у Мукачевому, залишився за контрактом, командир відділення ракетно-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади. Миротворцем служив у Косово.

В зоні бойових дій 6 місяців перебував, після 1,5-місячної відпустки знову повернувся до підрозділу на схід.

9 лютого 2015 року вояки їхали на вантажівці ЗІЛ та УАЗі від міста Артемівськ до Дебальцевого та потрапили під обстріл поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу». Дещо пізніше автівки було знайдено, а про військовиків не було відомостей. Тоді ж у ЗІЛі загинули майор Олексій Гуртов, старший лейтенант Василь Білак, солдат Роман Совлич, в УАЗі — полковники Ігор Павлов та Сергій Циганок, підполковник Артур Музика, майор Святослав Василенко, молодший сержант Антон Макаренко.

Тіла загиблих наприкінці лютого терористи передали українській стороні.

Похований 3 березня 2015-го у селі Пониква Бродівського району — звідти родом його батьки.

Без Романа лишилися дружина Тетяна та син Матвій 2010 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесний громадянин міста Мукачева (рішення сесії Мукачівської міської ради від 28 травня 2015, посмертно).

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub