-
Василенко Святослав Вікторович
| Василенко Святослав Вікторович | |
|---|---|
 ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Васи́ленко Святосла́в Ві́кторович ( — Шаблон:ДС) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.
Біографія
1997 року розпочав військову службу, закінчив у 2000 році Донецький ліцей з посиленою фізичною підготовкою, 2004-го — Полтавський військовий інститут зв'язку. Служив у збройних силах від командира взводу. З 2012 року — майор, заступник начальника вузла з виховної роботи, 330-й центральний вузол фельд'єгерсько-поштового зв'язку ГШ ЗСУ.
9 лютого 2015 року вояки їхали на вантажівці «ЗІЛ» та штабному "УАЗ"і з надписом «Укроп» із міста Артемівськ до Дебальцевого та потрапили під обстріл поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу». Дещо пізніше автівки було знайдено, а про військовиків не було відомостей. Тоді ж в "ЗІЛ"і загинули майор Олексій Гуртов, старший лейтенант Василь Білак, сержант Роман Чорнобай, солдат Роман Совлич, в "УАЗ"і — полковники Ігор Павлов, Артур Музика та Сергій Циганок, молодший сержант Антон Макаренко.
Вважався зниклим безвісти, впізнаний серед загиблих. Похований на Берковецькому кладовищі.
Без Святослава лишилися дружина, син і донька.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]